Справа № 22-5912/2006                   Головуючий у 1 інстанції Подолянчук І.Н.

Категорія   45                                  Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2006 року       Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С.     суддів Звягінцевої О.М., Сукманової Н.В. при секретарі Пометун С.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства і

встановив:

в апеляційній скарзі зацікавлена особа ОСОБА_2 оспорює обгрунтованість рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 10 вересня 1999 року, яким вимоги заявниці ОСОБА_1 задоволено, і ставить питання про його скасування, направлення справи на новий розгляд за порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В засіданні апеляційного суду представник зацікавленої особи ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування рішення суду, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а заявниця ОСОБА_1 та її представник за усною заявою ОСОБА_4 заперечували проти доводів скарги, просили про її відхилення та залишення без зміни судового рішення, представник заявниці за усною заявою -прокурор відділу прокуратури Донецької області Сельська О.З. вважає скаргу частково обгрунтованою, оскільки справу розглянуто у відсутність ОСОБА_2 і судовим рішенням вирішено питання про його права та обов'язки.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

3.09.1998 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою і зазначала, що 11.05.1976 р. вона уклала шлюб з ОСОБА_5, зареєструвавши його у Пролетарському відділі ЗАГС м. Донецька, актовий запис НОМЕР_1.

Від шлюбу має сина ОСОБА_6. На момент народження сина вони з чоловіком посварилися, і вона з метою вчинити йому будь-яку неприємність зареєструвала дитину в віділі ЗАГС Пролетарського району м. Донецька на своє дошлюбне прізвище, зазначивши у графі "батько" ОСОБА_7, її батька.

Про цей факт чоловікові відомо не було. Вони продовжували сумісне сімейне життя, питання щодо батьківства між ними не виникало.

ОСОБА_7 її чоловік помер, за його життя їхній син ОСОБА_6 знаходився у нього на утриманні.

В теперішній час вона бажає оформити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, однак у зв'язку з тим, що її чоловік не записаний батьком у свідоцтві про народження сина, йому не може бути призначено пенсію.

Тому вона просила суд встановити факт про те, що ОСОБА_5, який помер ОСОБА_5, є батьком її сина ОСОБА_6.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 10 вересня 1999 року вимоги ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт про те, що ОСОБА_5, який помер ОСОБА_5, є батьком її сина ОСОБА_6.

Апеляційний  суд вважає, що  скарга підлягає частковому    задоволенню, рішення суду - скасуванню із залишенням заяви без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.6 ст.235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки при розгляді цієї справи виник спір про право і, зокрема, про призначення сину заявниці пенсії у зв'язку з втратою годувальника, про зміну актового запису про народження, розподіл спадкового майна, то позов про встановлення, що померлий ОСОБА_5 за життя визнавав своє батьківство щодо дитини, повинен бути розглянутий в загально-позовному провадженні.

Керуючись ч.6 ст.235, п.4 ч.1 ст. 307, ч.1 ст.310 , ст. 313, п.З ст. 314 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 10 вересня 1999 року скасувати, залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства без розгляду.

Роз'яснити заявниці ОСОБА_1, що вона має право подати позов про встановлення, що померлий ОСОБА_5 за життя визнавав своє батьківство щодо дитини, на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.