Судове рішення 1-1/2006р. від 20.08.2007

Судове рішення #99460

КОПІЯ:

КОПІЯ: Справа № 1-1/2006 р.

ВИРОК Іменем України

24 липня 2006 р.

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Демченка О.В.

судді Шалупні В.С.

народних засідателів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі Гой Н.Г., Носко Л.В.

з участю прокурорів: Куц О.В., Міщенка В.м.

адвокатів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

потерпілих: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_19, ОСОБА_20. ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,

ОСОБА_79, ОСОБА_26, ОСОБА_27

представників потерпілих: ОСОБА_28, ОСОБА_29,

підсудних: ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33,

ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_80,

ОСОБА_38

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню:

1) ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Гребінка Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 1997 р.н., жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 19ч.2-86ч.2; 19ч.2-142 ч.2; 19 ч.2-142 ч.З; 17ч.2, 19ч.2-93 п.п. "а", „з", „і"; 19ч.2-93 п. "а", „г", „е", „з", „і"; ст. 19ч.2-193 ч.З; ст. 19ч.2-193 ч.З; 17 ч.2, 19 ч.2- 215-3 ч.З КК України в ред. 1960 р., ст. 257; 27ч.3-187 ч.4; 27ч.З, 28ч.3-115ч.2 п.п.1,4,6,9,12,13; 27 ч.З-289ч.З; 27ч.З, 28ч.3-263 ч.1 КК України в ред. 2001 р.;

2) ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, невійськовозобов'язаного, до арешту працюючого ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого і маючого на утриманні неповнолітнього сина 1999 р.н., жителя АДРЕСА_2, раніше судимого: 19 січня 1999 року Пирятинським районним судом Полтавської області по ст. 187 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 69, 86 ч.2; 142 ч.2; 142 ч.З; 17ч.2-93 н.

„а", „з", „і"; 93 п.п. „а", „г", „е", „з", „і"; 193 ч.З; 17ч.2-215 ч.З КК України в

ред. 1960 р.;

3) ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовозобов'язаного, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2001 року народження, жителя АДРЕСА_3, раніше судимого: 19 січня 1959 року Пирятинським районним судом Полтавської області по ст. 187 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі,в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 86ч.2; 142 ч.2; 142 ч.З; 17ч.2-93 п. „а"', „з", „і"; 93 п.п. „а", „г", „е", „з", „і"; 193 ч.З; 17 ч.2- 215-3 ч.З КК України в ред. 1960 р., ст.ст. 257; 187 ч.4; 28ч.3-115ч.2 п.п. 1,4,6,12,13; 289 ч.З; 28ч.З-26З ч.1 КК України в ред. 2001 р.;

4) ОСОБА_33, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, невійськовозобов'язаного, одруженого, жителя АДРЕСА_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст.: по ст. 257; 187 ч.4; 28ч.3-115 ч.2 п.п.1,4,6,12,13; 289ч.З; 28ч.3-263 ч.1 КК України в ред.2001 р.;

5) ОСОБА_34 ІНФОРМАЦІЯ_6,уродженця міста Батумі Абхазької РСР, українця, громадянина України, не працюючого, розлученого, з середньою освітою, невійськовозобов'язаного, жителя АДРЕСА_5, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.: 257; 187 ч.4; 28ч.3-115 ч,2 п.п.6.9,12,13; 289 ч.З; 28ч.3-263 ч.1 КК України в ред. 2001 р.;

6) ОСОБА_35 ІНФОРМАЦІЯ_7,

уродженця м. Прилуки Чернігівської області , українця, гр. України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого утриманців, жителя м. Прилуки раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 142 ч.З; 93 п. „а", „е", „з", „і"; 193 ч.З КК України в ред. 1960 р.; ст.ст. 257; 187 ч.4; 28ч.3-115ч.2 п.п. 1,4,6,9,12,13, ст. 289ч.З; 28ч.3-263 ч.1 КК України в ред. 2001 р.;

7) ОСОБА_35 ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця міста Євпаторія АР Крим, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого неповнолітню дитину 2000 року народження, без постійного місця проживання, зареєстрованого в АДРЕСА_7, раніше судимого: 1) 19 вересня 2003 р. Києво-Світошинським районним судом Київської обл.. по ст. 396 ч.1 КК України до 3-х місяців арешту; 2) 09 квітня 2004 року Шевченківським районним судом м. Києва по ст. 263 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі,

в скоєнні злочинів, передбачених ст. 257; 187 ч.4; 28ч.3-115ч.2 п.п.6.9,12,13; 289ч.З; 28ч.3-263ч.1 КК України;

8) ОСОБА_36 ІНФОРМАЦІЯ_9, уродження міста Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, невійськовозобов'язаного, мешканця АДРЕСА_8, раніше судимого: 20 березня 1995 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області по ст. 142 ч.2; 140 ч.З; 193 ч.З, 70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання 16 червня 2000 р. на підставі Закону України „про амністію",

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 142 ч.З; 93 п.п. "а", „е", „з", „і"; ст.

193 ч.З КК України в ред. 1960 р. та ст.ст. 257; 187ч.4; 28ч.3-115ч.2 п.п.

6,12,13; ст. 185 ч.5; 28ч.З- 263 ч.1 КК України в ред. 2001 р.;

9) ОСОБА_80 ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ІНФОНОМЕР_11, одруженого і маючого на утриманні неповнолітню дитину 1999 р.н., жителя АДРЕСА_9, раніше судимого: 2 червня 1995 р. Ніжинським міським судом Чернігівської області по ст. 86ч.6; 215-3 ч.2; 142 ч.2; 222 ч.З; 70 КК України до 6 років позбавлення волі;

в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 27ч.5-187ч.4; 27ч.5-115ч.2 п.1,6.12;

263 ч.1 КК України в ред. 2001 р.;

10) ОСОБА_38, уродженця м. Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, військовозобов'язаного, одруженого і маючого на утриманні неповнолітню дитину 2004 р. н., жителя АДРЕСА_10, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 27ч.5-187ч.4; 27ч.5-115ч.2 п.1,6,12 КК

України в ред. 2001 р.;

установив :

В червні 2000 року ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_12, створив стійку організовану злочинну групу, до якої залучив мешканця м. Прилуки ОСОБА_31,ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканця м. Гребінки Полтавської області ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_1, Зазначене стійке злочинне об'єднання було створено з метою вчинення нападів на окремих осіб та заволодіння їх індивідуальним майном, а в окремих випадках його дії спрямовувалися на позбавлення життя потерпілих та вчинення інших злочинів. Загальне керівництво організованою злочинною групою здійснював ОСОБА_30, який розробиш загальний план злочинної діяльності та плани вчинення конкретних злочинів, які були схвалені учасниками організованої групи, розподіляв між її учасниками ролі, а також безпосередньо брав участь у вчиненні нею злочинів.

Зазначена організована злочинна група під керівництвом ОСОБА_30, у 2000 році, вчинила ряд злочинів на території м. Прилуки Чернігівської області, за наступних обставин:

1) 22.06.2000 року ОСОБА_30, діючи у складі організованої групи та здійснюючи її керівництво, повторно, за попереднім зговором з іншими членами організованої групи ОСОБА_32 та ОСОБА_31., з метою заволодіння індивідуального майка подружжя ОСОБА_39, близько 15 години, прибули до будинку АДРЕСА_11, де діючи узгоджено за попередньо розробленим спільним планом, розподіливши між собою ролі, використовуючи маски для схову обличчя і рукавички, шляхом розбиття скла, через вікно проникли в будинок та заволоділи індивідуальним майном ОСОБА_39:

· відеомагнітофоном "Панасонік" вартістю 700 грн.

· полушубоком з хутра норки вартістю 2600 грн.

· дублянкою з хутра чорнобурки вартістю 2900 грн.

· грошовими коштами в сумі 300 грн.

-10 доларами США, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 54 грн. 40

коп., а всього індивідуальним майном на суму 6554 грн. 40 коп.,

Продовжуючи злочинну діяльність, з метою заволодіння індивідуальним майном громадян та позбавлення життя ОСОБА_39 з корисливих мотивів, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, діждалися повернення додому ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_13, а потім застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на неї, під час якого, з метою реалізації умислу на умисне вбивство з корисливих мотивів та заволодіння майном потерпілої, умисно нанесли потерпілій три удари металевим предметом, в життєво важливий орган потерпілої - по голові, спричинивши ОСОБА_39тяжкі тілесні ушкодження за ознакою, як небезпечні для життя.

Після того, як ОСОБА_39 впала, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 занесли потерпілу в літню кухню, де обшукали та заволоділи 70 грн., ювелірними виробами, які були на потерпілій : золотими сережками вартістю 400 грн., золотим ланцюжком вартістю 250 грн., золотим хрестиком вартістю 300 грн., золотою обручкою вартістю 150 грн. та грошовими коштами в сумі 400 грн., а всього індивідуальним майном на суму 1570 грн.

Коли додому прибув ОСОБА_40, ІНФОРМАЦІЯ_14, то ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння індивідуальним майном громадян та позбавлення життя ОСОБА_40 з корисливих мотивів , застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на нього, під час якого, з метою реалізації загального умислу на умисне вбивство з корисливих мотивів, напали на нього, в ході нападу умисно нанесли два удари металевим предметом в життєво важливий орган потерпілого - по голові, спричинивши ОСОБА_40 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою , як небезпечні для життя.

Після того, як ОСОБА_40 впав, ОСОБА_30 та ОСОБА_32 занесли потерпілого в літню кухню, де обшукали та заволоділи 1230 доларами США, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 6691 грн. 20 коп., та грошовими коштами в сумі 11550 грн., а всього індивідуальним майном на суму 18241 грн. 20 коп.

Заволодівши майном ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 потерпілих зачинили в літній кухні, свідомо бажаючи настання їх смерті та залишили місце злочину.

В результаті злочинів, подружжю ОСОБА_39 та ОСОБА_40 була спричинена значна матеріальна шкода на загальну суму 26365 грн. 60 коп. та заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, але в зв'язку з своєчасним наданням кваліфікованої медичної допомога ОСОБА_39, їй вдалося вижити, тобто злочин не був доведений до кінця з причин , що не залежали від волі ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31, а потерпілий ОСОБА_40 від отриманих тілесних ушкоджень помер в Прилуцькій ЦМЛ і безпосередньою причиною його смерті, за висновком судово - медичної експертизи , став забій головного мозку.

2) 26.08.2000 року, близько 8 години 30 хвилини, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі організованої злочинної групи та здійснюючи її керівництво, повторно, за попереднім зговором з іншими членами організованої групи ОСОБА_31. та ОСОБА_32, з метою заволодіння індивідуальним майном ОСОБА_16 та колективним майном ТОВ "Снайп", діючи за попередньо розробленим спільним планом розбійного нападу, ОСОБА_30 розподілив ролі між учасниками злочину, видав маски для схову обличчя та вказав на ОСОБА_16, як на об'єкт злочинного посягання. Після цього, ОСОБА_30 сховався, залишаючись на безпечній відстані та вів спостереження за обстановкою під час скоєння злочину, забезпечуючи безпеку своїх співучасників, з метою забезпечення реалізації спільного умислу. В свою чергу ОСОБА_31 та ОСОБА_32 прибули до приміщення пункту прийому та видачі замовлень на виготовлення ювелірних виробів із дорогоцінних металів Прилуцької дільниці ТОВ "Снайп", розташованого по АДРЕСА_12, біля якого зустріли начальника вищезазначеної дільниці АДРЕСА_12, ІНФОРМАЦІЯ_15, та застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, вчинили на неї розбійний напад, під час якого, ОСОБА_31, діючи узгоджено з ОСОБА_30 га ОСОБА_32, згідно розподілу ролей, умисно ударив ОСОБА_16 кулаком в обличчя, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. В ході нападу, після падіння потерпілої, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 заволоділи індивідуальним майном ОСОБА_16 та колективним майном ТОВ "Снайп", яке зберігалося в сумці ОСОБА_16: індивідуальним майном ОСОБА_16

· шкіряною сумкою, вартістю 150 грн.

· жіночим шкіряним гаманцем, вартістю 70 грн.

· грошовими коштами в сумі 460 грн.

· наручним годинником "Касіо", вартістю 105 грн.

· мобільним телефоном "Нокія 540", вартістю 540 грн.

· газовим револьвером, вартістю 530 грн.

· золотим ланцюжком , вартістю 1935 грн.

· платиновим хрестом, вартістю 750 грн.

· золотим браслетом, вартістю 810 грн.

· золотим браслетом, вартістю 720 грн.

· золотим кільцем з двома каменями, вартістю 220 грн.

· золотим кільцем з шістьома каменями, вартістю 350 грн.

· золотим кільцем з дев'ятьма каменями, вартістю 670 грн.

· золотими сережками з десятьма каменями, вартістю 680 грн.

· срібним ланцюжком, вартістю 550 грн.

· срібним браслетом, вартістю 220 грн.

· золотим ланцюжком, вартістю 150 грн.

· золотими сережками, вартістю 550 грн.

· золотою підвіскою - ладанкою, вартістю 1200 грн., та 100 доларами США, що відповідно до курсу НБУ на момент вчинення злочину складало 543 грн. 83 коп, а всього індивідуальним майном ОСОБА_16 на загальну суму 11203 грн. 83 коп.;

колективним майном ТОВ "Снайп"

1. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 32 коп.;

2. золотим хрестиком, вартістю 47 грн. 80 коп.;

3. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 62 коп.;

4. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 91 коп.;

5. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 62 коп.;

6. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 91 коп.;

7. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 32 коп.;

золотим хрестиком, вартістю 53 грн. 73 коп.;

9. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 32 коп.;

10. золотим хрестиком, вартістю 53 грн. 73 коп.;

11. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 62 коп.;

12. золотими сережками, вартістю 205 грн. 34 коп.;

13. золотими сережками, вартістю 199 грн. 71 коп.;

14. золотим хрестиком, вартістю 35 грн. 18 коп.;

15. золотим хрестиком, вартістю 35 грн. 77 коп.;

16. золотим хрестиком, вартістю 36 грн. 07 коп.;

17. золотим хрестиком, вартістю 36 грн. 07 коп.;

18. золотим хрестиком, вартістю 36 грн. 07 коп.;

19. золотим хрестиком, вартістю 36 грн. 37 коп.;

20. золотим хрестиком, вартістю 36 грн. 37 коп.;

21. золотим кільцем, вартістю 71 грн. 98 коп.;

22. золотим ланцюгом, вартістю 286 грн. 84 коп.;

23. золотим ланцюгом, вартістю 321 грн. 51 коп.;

24. золотим браслетом, вартістю 209 грн. 39 коп.;

25. золотою підвіскою, вартістю 65 грн. 53 коп.;

26. золотою підвіскою, вартістю 66 грн. 42 коп.;

27. золотою підвіскою, вартістю 67 грн. 31 коп.;

28. золотим ланцюгом, вартістю 338 грн. 71 коп.;

29. золотим ланцюгом, вартістю 412 грн. 19 коп.;

30. золотим браслетом, вартістю 176 грн. 34 коп.;

31. золотим браслетом, вартістю 171 грн. 31 коп.;

32. золотим ланцюгом, вартістю 480 грн. 20 коп.;

33. золотим ланцюгом, вартістю 488 грн. 49 коп.;

34. золотим ланцюгом, вартістю 486 грн. 42 коп.;

35. золотим хрестиком, вартістю 115 грн. 03 коп.;

36. золотим хрестиком, вартістю 116 грн. 22 коп.;

37. золотою іконою, вартістю 171 грн. 06 коп.;

38. золотими сережками, вартістю 130 грн. 52 коп.;

39. золотими сережками, вартістю 109 грн. 19 коп.;

40. золотими сережками, вартістю 92 грн. 89 коп.;

41. золотим хрестиком, вартістю 95 грн. 15 коп.;

42. золотим хрестиком, вартістю 95 грн. 45 коп.;

43. золотим ланцюгом, вартістю 321 грн. 78 коп.;

44. золотим ланцюгом, вартістю 388 грн. 45 коп.;

45. золотим ланцюгом, вартістю 369 грн. 19 коп.;

46. золотим ланцюгом, вартістю 379 грн. 56 коп.;

47. золотою печаткою чоловічою, вартістю 312 грн. 21 коп.;

48. золотою печаткою чоловічою, вартістю 299 грн. 77 коп.;

49. золотою печаткою чоловічою, вартістю 320 грн. 21 коп.;

50. золотою печаткою чоловічою, вартістю 276 грн. 66 коп.;

51. золотою печаткою чоловічою, вартістю 236 грн. 36 коп.;

52. золотими сережками, вартістю 253 грн. 69 коп.;

53. золотими сережками, вартістю 250 грн. 73 коп.;

54. золотим браслетом, вартістю 214 грн. 12 коп.;

55. золотим браслетом, вартістю 200 грн. 78 коп.;

56. золотим браслетом, вартістю 181 грн. 53 коп.;

57. золотим браслетом, вартістю 185 грн. 08 коп.;

58. золотим браслетом, вартістю 168 грн. 19 коп.;

59. золотим браслетом, вартістю 180 грн. 04 коп.;

золотим браслетом, вартістю 183 грн. 01 коп.;

61. золотим браслетом, вартістю 227 грн. 16 коп.;

62. золотою іконою, вартістю 117 грн. 03 коп.;

63. золотими сережками, вартістю 95 грн. 85 коп.;

64. золотими сережками, вартістю 90 грн. 82 коп.;

65. золотими сережками, вартістю 91 грн. 41 коп.;

66. золотим ланцюгом, вартістю 425 грн. 38 коп.;

67. золотою підвіскою, вартістю 61 грн. 55 коп.;

68. золотою підвіскою, вартістю 68 грн. 96 коп.;

69. золотою іконою, вартістю 53 грн. 09 коп.;

70. золотою іконою, вартістю 52 грн. 20 коп.;

71. золотим кільцем, вартістю 89 грн.;

72. золотим кільцем, вартістю 90 грн. 48 коп.;

73. золотим кільцем, вартістю 80 грн. 71 коп.;

74. золотим кільцем, вартістю 77 грн. 74 коп.;

75. золотим кільцем, вартістю 95 грн. 52 коп.;

76. золотим кільцем, вартістю 118 грн. 93 коп.;

77. золотим кільцем, вартістю 98 грн. 78 коп.;

78. золотим кільцем, вартістю 81 грн. 30 коп.;

79. золотим кільцем, вартістю 103 грн. 52 коп.;

80. золотим кільцем, вартістю 85 грн. 74 коп.;

81. золотим кільцем, вартістю 86 грн. 34 коп.;

82. золотим кільцем, вартістю 100 грн. 86 коп.;

83. золотим кільцем, вартістю 99 грн. 08 коп.;

84. золотим кільцем, вартістю 93 грн. 15 коп.;

85. золотим кільцем, вартістю 95 грн. 23 коп.;

86. золотими сережками, вартістю 161 грн. 79 коп.;

87. золотими сережками, вартістю 194 грн. 28 коп.;

88. золотими сережками, вартістю 185 грн. 39 коп.;

89. золотими сережками, вартістю 229 грн. 78 коп.;

90. золотими сережками, вартістю 118 грн. 79 коп.;

91. золотими сережками, вартістю 105 грн. 96 коп.;

92. золотими сережками, вартістю 110 грн. 11 коп.;

93. золотими сережками, вартістю 107 грн. 15 коп.;

94. золотими сережками, вартістю 105 грн. 07 коп.;

95. золотими сережками, вартістю 107 грн. 15 коп.;

96. золотими сережками, вартістю 105 грн. 37 коп.;

97. золотим кільцем, вартістю 124 грн. 11 коп.;

98. золотим кільцем, вартістю 113 грн. 15 коп.;

99. золотим кільцем, вартістю 173 грн. 85 коп.;

100. золотим кільцем, вартістю 175 грн. 93 коп.;

101. золотими сережками, вартістю 276 грн. 37 коп.;

102. золотим кільцем, вартістю 129 грн. 74 коп.;

103. золотими сережками, вартістю 128 грн. 75 коп.;

104. золотим кільцем, вартістю 86 грн. 77 коп.;

105. золотим кільцем, вартістю 86 грн. 35 коп.;

106. золотим кільцем, вартістю 86 грн. 65 коп.;

107. золотим кільцем, вартістю 88 грн. 43 коп.;

108. золотим кільцем, вартістю 88 грн. 72 коп.;

109. золотими сережками, вартістю 155 грн. 51 коп.;

110. золотими сережками, вартістю 155 грн. 51 коп.;

111. золотими сережками, вартістю 155 грн. 81 коп.;

золотим кільцем, вартістю 123 грн. 82 коп.;

113. золотим кільцем, вартістю 122 грн. 33 коп.;

114. золотим кільцем, вартістю 122 грн. 93 коп.;

115. золотим кільцем, вартістю 133 грн. ЗО коп.;

116. золотим кільцем, вартістю 132 грн. 41 коп.;

117. золотими сережками, вартістю 127 грн. 38 коп.;

118. золотим кільцем, вартістю 111 грн. 43 коп.;

119. золотим кільцем, вартістю 112 грн. 02 коп.;

120. золотим кільцем, вартістю 141 грн. 65 коп.;

121. золотим кільцем, вартістю 134 грн. 25 коп.;

122. золотим кільцем, вартістю 144 грн. 91 коп.;

123. золотим кільцем, вартістю 140 грн. 76 коп.;

124. золотими сережками, вартістю 168 грн. 57 коп.;

125. золотими сережками, вартістю 182 грн. 20 коп.;

126. золотим хрестиком, вартістю 54 грн. 91 коп.;

127. золотим кільцем, вартістю 97 грн. 94 коп.;

128. золотим кільцем, вартістю 94 грн. 09 коп.;

129. золотим кільцем, вартістю 94 грн. 68 коп.;

130. золотими сережками, вартістю 169 грн. 76 коп.;

131. золотим кільцем, вартістю 133 грн. 40 коп.;

132. золотим кільцем, вартістю 139 грн. 92 коп.;

133. золотим кільцем, вартістю 135 грн. 18 коп.;

134. золотим кільцем, вартістю 136 грн. 66 коп.;

135. золотим кільцем, вартістю 134 грн.;

136. золотим кільцем, вартістю 147 грн. 23 коп.;

137. золотим кільцем, вартістю 143 грн. 38 коп.;

138. золотим браслетом, вартістю 141 грн. 40 коп.;

139. золотим ланцюгом, вартістю 307 грн. 56 коп.;

140. золотим кільцем, вартістю 105 грн. 41 коп.;

141. золотим кільцем, вартістю 106 грн. 30 коп.;

142. золотим кільцем, вартістю 108 грн. 97 коп.;

143. золотим кільцем, вартістю 113 грн. 71 коп.;

144. золотим кільцем, вартістю 150 грн. 47 коп.;

145. золотим хрестиком, вартістю 53 грн. 73 коп.;

146. золотим хрестиком, вартістю 44 грн. 84 коп.;

147. золотими сережками, вартістю 225 грн. 73 коп.;

148. золотими сережками, вартістю 210 грн. 91 коп.;

149. золотими сережками, вартістю 195 грн. 21 коп.;

150 . золотими сережками, вартістю 179 грн. 21 коп., на загальну суму 22097 грн. 24 коп. та золотим брухтом, 583 проби, загальною вагою 267,42 гр., балансова вартість якого на момент злочину складала 29 грн. 63 коп. за один грам, а загальна вартість 7923 грн. 65 коп., а всього колективним майном ТОВ "Снайп" на загальну суму 30020 грн. 89 коп., тоб:о майном у великих розмірах, оскільки сума завданої майнової шкоди , на момент вчинення злочину, в сто разів перевищувала мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України, після чого залишили місце злочину на автомашині під керуванням ОСОБА_31.

Заволодівши майном, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 залишили місце злочину і зустрівшись з ОСОБА_30 передали йому все здобуте майно, який і розпорядився ним. Після реалізації ювелірних виробів невстановленій особі , ОСОБА_30 на правах організатора групи, розділив виручені гроші, між учасниками злочину на свій розсуд.

3) 24 жовтня 2000 року вранці, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочину діяльність, діючи у складі організованої групи та здійснюючи її керівництво, повторно, за попереднім зговором з іншими членами організованої групи ОСОБА_32 та ОСОБА_31., з метою заволодіння індивідуальним майном ОСОБА_41, прибули в під'їзд будинку АДРЕСА_13, де застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_16, під час якого, діючи узгоджено за попередньо розробленим спільним планом, нанесли йому кілька ударів в область голови, заподіявши тим самим легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після падіння потерпілого, ОСОБА_31, ОСОБА_30 та ОСОБА_32 обшукали ОСОБА_41 та заволоділи його індивідуальним майном:

· 2 господарськими сумками вартістю 5 грн. кожна, на суму 10 грн.

· З барсетками вартістю 35 грн. кожна, на суму 105 грн.

· З барсетками вартістю 50 грн. кожна, на суму 150 грн.

· 2 барсетками вартістю 85 грн. кожна, на суму 170 грн.

· 10 жіночими шкіряними гаманцями, вартістю 10 грн. кожний, на суму 100 грн. , 10 жіночими гаманцями з штучної шкіри, вартістю 13 грн. кожний, на суму 130 грн., 20 жіночими шкіряними гаманцями, вартістю 35 грн. кожний, на суму 700 грн., 20 жіночими шкіряними гаманцями, вартістю 25 грн. кожний, на суму 500 грн., 30 чоловічими шкіряними гаманцями, вартістю 25 грн. кожний, на суму 750 грн., 10 чоловічими шкіряними гаманцями, вартістю 10 грн. кожний, на суму 100 грн., 15 чоловічими шкіряними гаманцями, вартістю 45 грн. кожний, на суму 675 грн., 30 парами жіночих капронових панчіх, вартістю 10 грн. кожний на суму 300 грн., 2500 доларами США, що відповідно до курсу НБУ на момент злочину складало 13600 грн., грошовими коштами в сумі 5000 грн .

· ключами від дверей автомобіля "Мазда 626" вартістю 15 грн.

· ключами від замка запалювання автомобіля "Мазда" вартістю 45 грн.

· 2 ключами від замків квартири, вартістю 5 грн. кожен, на суму 10 грн., а всього на загальну суму 22360 грн., після чого залишили місце злочину.

4) Продовжуючи свою злочинну діяльність, на початку березня 2001 року, ОСОБА_30 маючи намір розширити коло учасників, раніше створеної організованої злочинної групи, залучив до участі в ній мешканців м. Прилуки Чернігівської області ОСОБА_36 ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_35 ІНФОРМАЦІЯ_7. Зазначене стійке злочинне об'єднання було створено з метою вчинення розбійного нападу на ОСОБА_42 поєднаного з вбивством потерпілого. Загальне керівництво організованою злочинною групою взяв на себе ОСОБА_30, він же розробив загальний план розбійного нападу на ОСОБА_42, який був підтриманий учасниками організованої групи, розподілив між ними ролі, а також безпосередньо брав участь у вчиненні цього злочину.

Так, 7 березня 2001 року, у вечірній час, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочину діяльність, діючи у складі організованої групи та здійснюючи її керівництво, повторно, за попереднім зговором з іншими членами організованої групи ОСОБА_36 та ОСОБА_35, з метою заволодіння індивідуальним майном громадян та позбавлення життя ОСОБА_42 з корисливих мотивів, діючи за попередньо розробленим спільним планом, маючи при собі рукавички та металеву трубу, прибули до будинку АДРЕСА_14, де почали чекати на господаря, заховавшись за будинком. КолиОСОБА_42, ІНФОРМАЦІЯ_13, повернувся додому на власному автомобілі ВАЗ-2108 то автомашину залишив на вулиці, а сам увійшов у двір та відчинив вхідні двері свого будинку. ОСОБА_30, ОСОБА_36 та ОСОБА_35, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_42 , під час якого, з метою реалізації загального умислу на умисне вбивство з корисливих мотивів, ОСОБА_30, діючи узгоджено з ОСОБА_36

та ОСОБА_35, згідно розподілу ролей, умисно нанесли 11 ударів руками та ногами по тілу потерпілого, ОСОБА_36 умисно наніс три удари металевою трубою по голові ОСОБА_42 а ОСОБА_35 забезпечував безпеку під час вчинення злочину, спостерігав за обстановкою навколо будинку та на вулиці. Після цього, ОСОБА_30, ОСОБА_36 та ОСОБА_35 затягнули потерпілого в будинок та зробили обшук, в ході якого заволоділи індивідуальним майном ОСОБА_42:

· золотим ланцюжком, вартістю 3000 грн.

· чоловічою золотою печаткою, вартістю 2000 грн.

· золотими сережками, вартістю 250 грн.

· радіотелефоном "Сенао" з зарядним пристроєм, вартістю 810 грн.

· жіночим наручним годинником, вартістю 77 грн.

- шкіряною барсеткою вартістю 130 грн., а всього на загальну суму 6517 грн.

Залишаючи будинок та виявивши, що ОСОБА_42 прийшов до тями, з метою реалізації загального умислу на умисне вбивство з корисливих мотивів, ОСОБА_30, ОСОБА_36, ОСОБА_35 додатково нанесли кілька ударів по голові потерпілого ОСОБА_42

Після чого, ОСОБА_30, ОСОБА_36 та ОСОБА_35 потерпілого зачинили в будинку, свідомо бажаючи настання його смерті та залишили місце злочину.

В результаті злочину ОСОБА_42 було тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_42 став забій головного мозку.

5) Весною 2001 року, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_33, без передбаченого законом дозволу, передав ОСОБА_30 шестизарядний саморобнім револьвер калібру 10,5 мм., снайперську гвинтівку Мосіна, калібру 7,62 мм., з оптичним прицілом, двохствольний обріз мисливської рушниці, 16 калібру, бойові припаси до вогнепальної зброї, три гранати Ф-1, які незаконно зберігав за місцем, де він тоді проживав в ІНФОРМАЦІЯ_18. Після цього ОСОБА_30 та ОСОБА_33, б;з передбаченого законом дозволу, в різних місцях їх зберігали, носили, передавали та використовували, під час вчинення злочинів.

Крім того, ОСОБА_30 для полегшення вчинення злочинів, в ході своєї злочинної діяльності, без передбаченого законом дозволу, з невстановлених слідством джерел, придбав вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої: саморобний радіокерований вибуховий пристрій, пістолет "ПМ", калібру 9 мм., ЛС №НОМЕР_1, бойові припаси до різної зброї, а також пістолет "Браунінг", калібру 7,65 мм., два пістолета "ПМ", калібру 9 мм., пістолет "ТТ", бойові припаси до них, які незаконно носив, зберігав, передавав, та безпосередньо використовував під час скоєння злочинів. В свою чергу ОСОБА_34, без передбаченого законом дозволу, зберігав та перевозив гранати Ф-1, в спеціально облаштованих місцях, керованої ним автомашини.

Після скоєння вищезазначених злочинів, в травні 2001 року ОСОБА_30 була створена стійка організована злочинна група - банда, в яку він спочатку залучав жителя м. Прилуки Чернігівської областіОСОБА_32 та мешканця м. Гребінки Полтавської області ОСОБА_31 Вказана стійка організована злочинна група - банда попередньо об'єдналася для здійснення нападів на окремих осіб з метою заволодіння їх майном, грошовими коштами, а в окремих випадках її дії спрямовувались на позбавлення життя потерпілих та вчинення інших злочинів. При цьому члени організованої групи - банди мали на озброєнні вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові пристрої, гранати Ф-1. а також володіли засобами мобільного зв'язку, масками для схову обличчя та рукавичками , які члени банди використовували при скоєнні злочинів. В подальшому, з метою розширення кола членів банди , до неї було залучено : з травня 2002 року жителя м.Прилуки Чернігівської області ОСОБА_33, 1963 року народження, який на той момент являвся чоловіком рідної сестри ОСОБА_30 , з червня 2002 року мешканця м. Києва ОСОБА_34, 1955 року народження , з березня 2003 року жителя м. Києва ОСОБА_35, 1962 року народження, з листопада 2002 року мешканця м. Прилуки Чернігівської області ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_7, а з червня 2003 року мешканця м. Прилуки Чернігівської області ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_12.

Загальне керівництво бандою здійснював ОСОБА_30, який розробляв загальний план злочинної діяльності та плани вчинення конкретних злочинів, які були схвалені учасниками банди, підшукував об'єкти злочинних посягань, розподіляв між членами банди обов'язки , а також безпосередньо брав участь у скоєних нею нападах, зберігав вогнепальну зброю, бойові припаси і озброював ними членів банди перед скоєнням злочинів, розподіляв між учасниками банди майно та грошові кошти , якими заволодівала банда під час вчинення злочинів і сам безпосередньо використовував вогнепальну зброю для вчинення умисних вбивств під час розбійних нападів. На інших членів банди - ОСОБА_33, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_34 та ОСОБА_35, згідно розподілу ролей, покладалось відшукання об'єктів злочинних посягань, безпосередня участь у здійсненні нападів та інших злочинів, збереження засобів вчинення злочинів та майна, здобутого злочинним шляхом, забезпечення автотранспортом членів банди для поїздок до місць скоєння злочинів та перевезення викраденого. Учасники банди беззаперечно виконували розпорядження її керівника, всі її члени дотримувались загальних правил поведінки - за місцем мешкання не відрізнялись поведінкою від інших громадян, що дало можливість існувати банді на протязі тривалого часу - більше двох років і не бути викритою правоохоронними органами.

Вказана банда під керівництвом ОСОБА_30, в період з травня 2001 року по листопад 2003 року , в різному складі осіб, скоїла ряд злочинів на території м. Прилуки та Прилуцького району Чернігівської області, Полтавської області, м. Києва та Київської області за наступних обставин :

6) 5 травня 2001 року, в нічний час , ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попереднім зговором з іншими членами банди ОСОБА_32 та ОСОБА_31., маючи при со5і обріз мисливської рушниці 16 калібру та рукавички, з метою заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_39, прибули до будинку АДРЕСА_14, де діючи узгоджено за попередньо розробленим спільним планом, через вікно проникли в будинок.

Реалізовуючи подальший злочинний намір, діючи за попередньо розробленим спільним планом, з метою незаконного заволодіння автомашиною ВАЗ-21099 та позбавлення життя ОСОБА_39 з корисливих мотивів, ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 залишилися в будинку і почали чекати на господаря. Коли ОСОБА_39, ІНФОРМАЦІЯ_1, повернувся додому, поставив власний автомобіль ВАЗ-21099 у гараж, а потім увійшов до будинку, ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_39, під час якого, з метою реалізації загального умислу на умисне вбивство з корисливих мотивів та незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ-21099, ОСОБА_30 діючи узгоджено з ОСОБА_32 та ОСОБА_31., згідно розподілу ролей, умисно вистрілив два рази з обрізу мисливської рушниці 16 калібру по потерпілому, спричинивши ОСОБА_39 вогнепальне дробове непроникаюче поранення передньої бокової стінки живота, вогнепальне дробове поранення лівої верхньої та нижньої кінцівок, які за висновком судово - медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після отримання двох вогнепальних поранень, ОСОБА_39 утік від нападників, які його переслідували, а потім ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 намагались заволодіти автомобілем потерпілого ВАЗ -21099 д/н НОМЕР_2 вартістю 25000 грн., що на момент вчинення злочину, в сто і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України, але ОСОБА_39 позбавив їх такої можливості, бо забрав з собою ключі від автомобіля, а при спробі його відчинити, спрацювала охоронна автосигналізація. В результаті злочинів ОСОБА_39 були заподіяні вогнепальні поранення, але в зв'язку з своєчасним наданням кваліфікованої медичної допомоги, йому вдалося вижити. Тобто», злочини не були доведені до кінця з причин , що не залежали від волі ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31.

7) 9 травня 2001 року, у вечірній час , ОСОБА_35 за попередньою змовою з ОСОБА_36 з метою заволодіння індивідуальним майном громадян та умисного позбавлення життя ОСОБА_43 та залучивши до вчинення цього злочину, в якості співучасника особу, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у зв'язку з хворобою, прибули до будинку АДРЕСА_15, де діючи узгоджено за попередньо розробленим спільним планом, розподіливши між собою ролі, дочекалися, коли ОСОБА_43 разом зі своєю подругою ОСОБА_19, залишила квартиру, після чого, ОСОБА_35 залишився у дворі будинку і слідкував за обстановкою під час скоєння злочину, з метою попередження співучасників на випадок виникнення небезпеки, а ОСОБА_36 та особа, відносно якої справа виділена в окреме провадження, використовуючи коловорот, почали висвердлювати врізний замок у вхідних дверях квартири НОМЕР_4, розташованої на п'ятому поверху, вищевказаного будинку, де проживала ОСОБА_43, з метою проникнення туди і заволодіння майном ОСОБА_43

10 травня 2001 року, близько 1 години ночі, ОСОБА_35, помітивши ОСОБА_43 і ОСОБА_19, які разом поверталися додому, попередив своїх співучасників про виникнення небезпеки, після чого, ОСОБА_36 та особа відносно якої справа виділена в окреме провадження, залишили під'їзд будинку, відчинивши двері квартири НОМЕР_4. Коли ОСОБА_43 та ОСОБА_19 підійшли до під'їзду, ОСОБА_36 , ОСОБА_35 та особа відносно якої справа виділена в окреме провадження, реалізовуючи спільний умисел, направлений на заволодіння майном громадян та позбавлення життя ОСОБА_43, діючи узгоджено, за заздалегідь розробленим планом, згідно розподілу ролей, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_43 га ОСОБА_19, під час якого, вони наносили обом потерпілим удари руками і йногами а також куском цеглини в різні частини тіла. Після цього, ОСОБА_36 та особа відносно якої справа виділена в окреме провадження, затягнули ОСОБА_19 в під'їзд, намагаючись завести її в квартиру, щоб заволодіти майном, але потерпіла ОСОБА_19 дуже сильно кричала і їм не вдалося цього зробити. Зробивши обшук потерпілих ОСОБА_35, ОСОБА_36 та особа відносно якої справа виділена в окреме провадження, заволоділи індивідуальним майном потерпілої ОСОБА_43 :

· жіночою сумкою з штучної шкіри, вартістю 60 грн.

· блокнотом, вартістю 5 грн.

· масажним гребінцем, вартістю 20 грн.

· косметичним набором, вартістю 50 грн.

· двома ключами від замків вхідних дверей, по 5 грн. кожний, на суму 10 грн.

· жіночим гаманцем з штучної шкіри, вартістю 10 грн., а всього на загальну суму 155 грн.,

а також індивідуальним майном потерпілої ОСОБА_19:

· жіночим довгим піджаком, вартістю 100 грн.

жіночою сумкою з штучної шкіри, вартістю 30 грн.

· жіночим шкіряним гаманцем, вартістю 40 грн.

· гребінцем , вартістю 10 грн.

· косметичним набором, вартістю 50 грн.

· грошима в сумі 40 грн., а всього на загальну суму 270 грн., після чого залишили місце злочину.

В результаті злочину, ОСОБА_43 було тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_43 стала гостра крововтрата, яка виникла в сукупності вищезазначених ушкоджень.

ОСОБА_19 було тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

8) 25.06.2001 року, близько 2 години, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попереднім зговором з іншими членами банди ОСОБА_31 та ОСОБА_32, з метою заволодіння майном подружжя ОСОБА_50 та ОСОБА_49 та позбавлення життя ОСОБА_18 з корисливих мотивів, діючи за попередньо розробленим спільним планом, маючи при собі вогнепальну зброю - пістолет калібру 7,65 мм., маску для схову обличчя, використовуючи автотранспорт, прибули в господарство, розташоване по АДРЕСА_16, де почали чекати на господарів, заховавшись за будинком. Коли господарі приїхали додому, ОСОБА_49, 1950 року народження, заїхав мікроавтобусом "Газель" у двір та направився до будинку. ОСОБА_50, 1950 року народження, зачинила ворота і також прямувала до будинку. ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31, діючи узгоджено, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я ОСОБА_18 та погрозу застосування такого насильства відносно ОСОБА_49, вчинили розбійний напад на ОСОБА_50 та ОСОБА_49, під час якого, з метою реалізації загального умислу на умисне вбивство з корисливих мотивів, ОСОБА_30, діючи узгоджено разом з ОСОБА_32 та ОСОБА_31., згідно розподілу ролей, першим підбіг до ОСОБА_18 і тримаючи в руках пістолет, умисно вистрілив один раз з пістолету в живіт ОСОБА_50, після чого ОСОБА_30 разом з ОСОБА_32 збили потерпілу з ніг та продовжували бити її руками та ногами. В ході побиття ОСОБА_30 намагався декілька разів вистрілити по потерпілій, але пістолет не спрацьовував. В цей же час, ОСОБА_49 дійшовши до будинку почав відчиняти його, а коли почув крик дружини і постріл, то побачив, що до нього наближається ОСОБА_31 Чинячи опір, ОСОБА_49 закрився в будинку, а ОСОБА_31 намагався відчинити двері.

Після цього, ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 забравши сумку у потерпілої, заволоділи індивідуальним майном належним подружжю ОСОБА_50 та ОСОБА_49:

· жіночою шкіряною сумкою, вартістю 120 грн.

· грошовими коштами в сумі 9100 грн.

· 440 доларами США, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 2371 грн.

окулярами, вартістю 8 грн., упаковкою таблеток валеріани, вартістю 0,5 грн., золотим браслетом вартістю 1200 грн., а всього на загальну суму 12800 грн. 10 коп., та закордонним паспортом на ім'я потерпілої ОСОБА_18, після чого залишили місце злочину на автомашині під керуванням ОСОБА_31.

Крім того, в результаті злочину, ОСОБА_50 було спричинено кульове проникаюче вогнепальне поранення, черевної порожнини, з ушкодженням печінки та правої нирки, внутрішньочеревну кровотечу, які за висновком судово-медичної експертизи віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечні для життя, але в зв'язку з наданням своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, їй вдалося вижити. Тобто, злочин не був доведений до кінця з причин , що не залежали від волі ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31

9) 20.07.2001 року, у вечірній час, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попереднім зговором з іншими членами банди ОСОБА_31. та ОСОБА_32, діючи за попередньо розробленим спільним планом, маючи при собі вогнепальну зброю - пістолет калібру 7,65 мм., (той самий, що використовувався для вчинення злочину стосовно ОСОБА_18), маски для схову обличчя, рукавички, використовуючи автотранспорт з метою заволодіння індивідуальним майном сім'ї ОСОБА_52 та ОСОБА_52 та позбавлення життя ОСОБА_52 та ОСОБА_52 з корисливих мотивів, прибули у двір будинку АДРЕСА_17, де діючи узгоджено між собою, згідно розподілу ролей, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад наОСОБА_52 та ОСОБА_52, під час якого , з метою умисного позбавлення життя двох осіб з корисливих мотивів, ОСОБА_31 зайшов у літню кухню та наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_52, від якого остання впала і втратила свідомість. ОСОБА_30 разом з ОСОБА_32 зайшли в будинок, де ОСОБА_30 ударив рукою в обличчя ОСОБА_52, від якого вона впала та втратила свідомість, а ОСОБА_32 почав обшукувати будинок, але ніяких цінностей та грошей не знайшов. Після цього, ОСОБА_30 та ОСОБА_32 пішли до літньої кухні, підняли непритомну ОСОБА_52 та разом з ОСОБА_31. затягнули її в будинок. ОСОБА_31 та ОСОБА_32 знову почали обшукувати будинок, а ОСОБА_30 почав вимагати видачу грошей та катувати потерпілих, при цьому, реалізовуючи спільний умисел на позбавлення життя двох осіб, наніс два удари праскою по головіОСОБА_52, прикладав декілька разів гарячу праску до спини потерпілої ОСОБА_52, а потім наніс останній два удари праскою та ногою по голові. Дізнавшись, від ОСОБА_52, що грошей дома немає і не відшукавши ніяких цінностей в ході обшуку, ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 потерпілих зачинили в будинку, свідомо бажаючи настання їх смерті та залишили місце злочину на автомашині під керуванням ОСОБА_31.

В результаті злочину ,ОСОБА_52 були спричинені чисельні переломи кісток черепа та обличчя, які за висновком судово - медичної експертизи віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень , за ознакою як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_52 була механічна асфіксія кров'ю, в наслідок зруйнування кровоносних судин, яка виникла в результаті пошкоджень кісток лицевого черепу.

ОСОБА_52 були спричинені чисельні переломи кісток лицевого черепаякі за висновком судово - медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою, як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_52 став больовий шок. При спричиненні ОСОБА_52 такої кількості тілесних ушкоджень та враховуючи їх характер, ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 усвідомлювали, що потерпілій ОСОБА_52 завдавалися особливі фізичні страждання, шляхом спричинення нестерпного болю, які вона відчувала.

10) 08 березня 2002 року , в темну пору доби, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_33, маючи при со5і вогнепальну зброю - пістолет "ПМ", калібру 9 мм., про наявність якого ОСОБА_33 обізнаний не був, з метою заволодіння чужим майном, незаконним заволодінням автомобілем ВАЗ-2115, прибули до будинку АДРЕСА_18, де сховалися у сусідньому дворі, чекаючи на повернення господаря. Коли ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_1, приїхав додому на власному автомобілі ВАЗ -2115 д/н НОМЕР_5, залишив машину напроти свого двору та пішов відчиняти гараж. ОСОБА_30 вийшов за межі домовленості з ОСОБА_33 і застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я, вчинив розбійний напад наОСОБА_20, під час якого він, з метою умисного заподіяння смерті з корисливих мотивів, три рази вистрілив з пістолета в ОСОБА_20, спричинивши потерпілому два вогнепальні поранення, які за висновком судово - медичної експертизи віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою, як небезпечні для життя, а смерть потерпілогоОСОБА_20 настала від вогнепального поранення голови з пошкодженням головного мозку. Після цього, ОСОБА_30 та ОСОБА_33, реалізуючи свій умисел на заволодіння автомобілем і майном ОСОБА_20, поклали потерпілого в автомобіль на заднє сидіння, вивезли його до санаторію "Удай", розташованого біля села Замостище Пирятинського району Полтавської області, де обшукалиОСОБА_20 та заволоділи його майном :

- 670 доларами США що відповідно до курсу Національного банку України, на момент злочину складало 3571 грн. 10 коп., а також автомобілем ВАЗ 2115 вартістю 33439 грн. 26

коп., тобто незаконно заволоділи транспортним засобом, вартість якого, на момент вчинення злочинів, у двісті п'ятдесят разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України.

Після чого, на човні вивезли потерпілого на річку "Удай", поклали в одяг камінь і з метою схову трупа ОСОБА_20, викинули його в річку. Потім автомобіль належнийОСОБА_20 ОСОБА_30 продав вищевказаний автомобіль невстановленій в ході слідства особі.

11) 28.05.2002 року, близько 13-ї години, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_32 та ОСОБА_33, маючи при собі маски та рукавички, з метою заволодіння чужим майном, проникли до будинку АДРЕСА_19, де діючи узгоджено за попередньо розробленим спільним планом, згідно розподілу ролей, застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я, вчинили розбійний напад на господарку будинку ОСОБА_54, під час якого, ОСОБА_30 вдарив її рукою в обличчя, після чого вона втратила свідомість. ОСОБА_33 залишився в коридорі будинку, забезпечуючи безпеку під час скоєння злочину, спостерігав за обстановкою навколо будинку та на вулиці. Після цього, ОСОБА_30 та ОСОБА_32 затягли потерпілу в будинок, посадили на стілець, зв'язали, обмотали скотчем голову та очі і почали допитуватися, де заховані долари США, при цьому притуляли гарячу праску до лівого плеча та нанесли чотири ударів по голові і два удари по рукам , чим спричинили ОСОБА_54 легкі тілесні ушкодІНФОРМАЦІЯ_1, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Коли ОСОБА_54 повідомила про місце схову грошей ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 обшукали будинок потерпілої та заволоділи її майном і грошима:

· грошовими коштами в сумі 2280 грн.

· комплектом посуду, нікельованого зі скляними кришками вартістю 650 грн.;

· електричною м'ясорубкою вартістю 150 грн.;

· пледом вартістю 140 грн.;

· 12 махровими рушниками , вартістю 9 грн. 50 коп. кожний , на суму 114 грн.

· золотими сережками вартістю 600 грн.; золотою каблучкою вартістю 600 грн.; весільною золотою обручкою вартістю 720 грн.; - покривалом для дивану вартістю 200 грн.;

· 10 парами чоловічих брюк вартістю 60 грн. за одну пару, на суму 600 грн.

· чайником вартістю 20 грн.;

- одною парою пляжних тапочок, вартістю 12 грн., а всього на загальну суму 6086 грн., після чого залишили місце злочину.

12) 05 червня 2002 року, в нічний час, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_34., маючи при собі вогнепальну зброю - пістолет "ПМ", калібру 9 мм., з глушником, (той самий, що використовувався для вчинення злочину стосовно ОСОБА_20, що підтверджено висновком балістичної експертизи), засоби зв'язку, з метою заволодіння чужим майном, незаконного заволодіння автомобілем "Вольво С-40" та позбавлення життя ОСОБА_55, використовуючи автотранспорт приїхали у двір покинутого приміщення старої школі;, розташованої в с. Манжосівка Прилуцького району Чернігівської області, де діюча узгоджено за попередньо розробленим спільним планом, згідно розподілу ролей, сховалися в чагарниках і почали чекати на ОСОБА_55., який повинен був проїжджати на автомобілі "Вольво", по ґрунтовій дорозі, попередньо поставивши на дорозі саморобний металевий пристрій для примусової зупинки автотранспорту, а ОСОБА_34 з автомашиною став неподалік від них, забезпечуючи мобільне пересування членів банди, на випадок виникнення небезпеки. Коли ОСОБА_55 проїжджав на власному автомобілі марки "Вольво" біля старої школи, то наїхав на пристрій для зупинки автотранспорту і пошкодивши переднє ліве колесо, зупинився та вийшов з машини. ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33, діючи узгоджено, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_55., під час якого ОСОБА_30, з метою умисного заподіяння смерті з корисливих мотивів, умисно три рази вистрілив з пістолету в ОСОБА_55., спричинивши потерпілому вогнепальні кульові поранення грудної порожнини які за висновком судово - медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті стало вогнепальне поранення серця.

Після цього, ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 труп ОСОБА_55. поклали в багажник автомобіля "Вольво" і на ньому з пошкодженим колесом поїхали до автомашини ОСОБА_34, де переклали труп в багажник машини ОСОБА_34, останній разом з ОСОБА_33 проїхали по трасі Київ - Суми, в напрямку м. Києва і виявивши неподалік від траси викопану траншею для укладки трубопроводу, з'їхали з траси, кинули труп ОСОБА_55. в траншею, а ОСОБА_33 закидав його землею.

В ході вчинення злочину, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 заволоділи майном належним ОСОБА_55: - золотим ланцюжком з золотою ладанкою, загальною вартістю 15000 грн. - золотим хрестиком, вартістю 1600 грн. - мобільним телефоном "Нокія" вартістю 1500 грн., газовим пістолетом, вартістю 530 грн., спортивною курткою "Умбро", вартістю 400 грн., спортивною сумочкою "Умбро", вартістю 30 грн., шкіряною барсеткою, вартістю 730 грн. 4 7 комплектами жіночої білизни, вартістю 15 грн. за комплект, на суму 705 грн., жіночим шкіряним пальто, вартістю 700 грн., жіночим шкіряним пальто, вартістю 750 грн., 2 жіночими шкіряними пальтами, вартістю 500 грн. за одне пальто, на суму 1000 грн., жіночим драповим пальто, вартістю 200 грн., жіночою, шкіряною курткою, вартістю 300 грн., жіночою довгою шкіряною курткою, вартістю 350 грн., 5 жіночими костюмами з синтетичної тканини, вартістю 150 грн. кожний, на суму 750 грн., 2 чоловічими сорочками з синтетичного матеріалу, вартістю 142 грн. 50 коп. кожна, на суму 285 грн., а всього на загальну суму 24830 грн., а також автомобілем "Вольво С-40", вартістю 95215 грн. 44 коп., тобто незаконно заволоділи транспортним засобом, вартість якого, на момент вчинення злочинів, у двісті п'ятдесят разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України.

Після чого, на двох автомашинах приїхали в м. Бровари Київської області, де сховали автомобіль ОСОБА_55. в гаражі ОСОБА_34, а потім ОСОБА_30 продав його невстановленій в ході слідства особі.

13) Продовжуючи свою злочинну діяльність та діючи в складі банди, ОСОБА_30 організував розбійний напад на мешканців міста Прилуки ОСОБА_56 та ОСОБА_57, поєднаний з їхнім убивством. Для скоєння цього злочину ним були залучені члени банди: ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35 та невстановлена органами слідства особа. Ними був детально розроблений план скоєння злочину та від ОСОБА_33 отримана інформація про можливу наявність в цій сім"ї грошових коштів. Для скоєння злочину ОСОБА_30 видав ОСОБА_33 обріз двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-БМ № НОМЕР_6, 16 калібру, з горизонтальним розташуванням стволів, хоча сам безпосередньої участі в скоєнні злочину не брав.

7 листопада 2002 року в темну пору доби, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_35 та невстановлена слідством особа, продовжуючи свою злочинну діяльність та діючи у складі банди, повторно, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном та позбавлення життя двох осіб, маючи при собі знаряддя скоєння злочину: шапки- маски та рукавички й автотранспорт, невстановленим органами слідства автомобілем прибули до будинку АДРЕСА_20. Там вони, діючи узгоджено між собою, згідно розподілу ролей, здійснили розбійний напад на господарів цього будинку ОСОБА_58 та ОСОБА_59. Невстановлена особа викликала ОСОБА_58 з будинку. Коли ОСОБА_58 відчинив двері будинку і вийшов на вулицю, то ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35 та невстановлена особа, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, увірвались до будинку АДРЕСА_20, де вони, демонструючи обріз мисливської рушниці та застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілих, скоїли розбійний напад на ОСОБА_58 та ОСОБА_59.

Під час розбійного нападу ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_33 та невстановлена особа, з метою заподіяння смерті двом особам, з корисливих мотивів, стали бити ОСОБА_58 і ОСОБА_59, наносячи їм численні удари руками і ногами по різним частинам тіла, спричиняючи численні тілесні ушкодження. Вимагаючи видачі грошей, вони катували потерпілих електрострумом, використовуючи при цьому електрошнур від праски. В ході нападу, ОСОБА_35 тримав в руках обріз мисливської рушниці 16 калібру, чим подавляв волю потерпілих до опору. Разом всі вони зробили обшук в будинку, в ході якого заволоділи майном ОСОБА_58 і ОСОБА_59:

· Телевізором „LG" з пультом дистанційного керування вартістю 1170 грн.;

· Відеомагнітофоном „Голд Стар" вартістю 900 грн.;

· Золотою каблучкою вартістю 300 грн.;

· Золотим хрестиком з розп'яттям вартістю 110 грн.;

· Золотим хрестиком з розп'яттям вартістю 150 грн.;

· Золотим кулоном вартістю 100 грн.;

· Золотими сережками вартістю 450 грн.;

· Срібними сережками вартістю 115 грн.;

· Срібним ланцюжком вартістю 180 грн.;

· Срібною іконкою вартістю 65 грн.;

· Золотим ланцюжком вартістю 800 грн.;

· Чоловічою золотою печаткою вартістю 550 грн.;

· Грошовими коштами в сумі 500 грн.;

· 2250 доларами США, що відповідно до курсу НБУ на момент злочину складало 11992 грн.50 коп..

Всього вказані особи заволоділи майном потерпілих ОСОБА_58 та ОСОБА_59 на суму 17382 грн. 50 коп., після чого покинули місце скоєння злочину на автомобілі під керуванням невстановленої особи.

В результаті нападу ОСОБА_58 було заподіяно численні тілесні ушкодження, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_58 став набряк головного мозку.

ОСОБА_59 в результаті цих же дій підсудних було заподіяно тяжкі тілесні ушкоджень за ознакою небезпечності для життя, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_59 стала аспірація кров'ю, яка утворилась за життя потерпілої.

Спричиняючи ОСОБА_58 і ОСОБА_59 таку кількість тілесних ушкоджень, га враховуючи їх характер, а саме те, що частина з них була заподіяна електрострумом, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_35 та невстановлена слідством особа усвідомлювали, що завдавали потерпілим особливі фізичні страждання шляхом спричинення нестерпного болю, який ті відчували.

14) У грудні 2002 року, ОСОБА_30, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35, з метою заволодіння чужим майном, вирішили вчинити розбійний напад на мешканців м. Гребінки Полтавської області ОСОБА_60 та ОСОБА_61, поєднаний з їх вбивством, для чого розробили спільний план вчинення злочину, згідно якого, ОСОБА_30 як керівник, залучив до вчинення цього злочину мешканців м. Прилук ОСОБА_62 та ОСОБА_37, які членами банди не були і не усвідомлювали факт її існування, та не були співучасниками злочину, з метою використання належного їм автотранспорту.

Так, 8 грудня 2002 року, вранці, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_35 на легковому автомобілі "Мазда", під керуванням ОСОБА_37, а ОСОБА_32 на мікроавтобусі "Мазда", під керуванням ОСОБА_37, виїхавши з міста Прилуки Чернігівської області , прибули до приміщень покинутої ферми, належної локомотивному ДЕПО, розташованої біля с. Кудлаї, поруч з трасою м. Гребінка - с. Майорщина, неподалік від м. Гребінки Полтавської області. ОСОБА_30, ОСОБА_33, та ОСОБА_35 пересіли в мікроавтобус "Мазда", де знаходився ОСОБА_32 і під керуванням ОСОБА_37 поїхали в м. Гребінку, маршрутом вказаним ОСОБА_30, а ОСОБА_37, за вказівкою ОСОБА_30, залишився чекати в легковому автомобілі "Мазда", неподалік від господарських приміщень ферми.

Прибувши, о 6 годині 40 хвилин, у двір будинку АДРЕСА_21е ОСОБА_30, зібрав у вантажному відсіву мікроавтобуса "Мазда", членів банди ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35 видав їм маски для схову обличчя, розподілив між ними ролі, згідно попередньо розробленим спільним планом вчинення злочину, а сам озброївся пістолетом "ПМ", калібру 9 мм., з глушником. Дочекавшись, коли ОСОБА_60 та ОСОБА_61 вийшли з будинку та підійшли до мікроавтобуса, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35, діючи узгоджено між собою, з метою заволодіння чужим майном та умисного заподіяння смерті двом особам, з корисливих мотивів, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_60 та ОСОБА_61, під час якого, напали на них. ОСОБА_32 та ОСОБА_35 заштовхнули ОСОБА_61 у вантажний відсік мікроавтобуса, а ОСОБА_60 вирвався від ОСОБА_30 та почав тікати. Коли ОСОБА_30 його наздогнав, то умисно вистрілив один раз з пістолету в голову ОСОБА_60, спричинивши йому вогнепальне кульове сліпе поранення голови, яке за висновком судово - медичної експертизи віднесене до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою, як небезпечні для життя , а безпосередньою причиною смерті було вогнепальне поранення голови з пошкодженням головного мозку.

Після цього, ОСОБА_30 разом з ОСОБА_33 занесли труп ОСОБА_60 до вантажного відсіку мікроавтобуса, де вже знаходились ОСОБА_32 та ОСОБА_35 з потерпілою ОСОБА_61, а потім знову поїхали до покинутої ферми , де на них чекав ОСОБА_37, а по дорозі обшукавши потерпілих та заволоділи їх майном: майном, що належало потерпілому ОСОБА_60.

· дублянкою, вартістю 1000 грн.

· золотим ланцюжком, вартістю 140 грн.

· золотим ланцюжком, вартістю 150 грн.

· золотою ладанкою, вартістю 120 грн.

· барсеткою, вартістю 50 грн.

· 3000 доларами США, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 15990 грн.,

а всього майном потерпілого ОСОБА_60 на загальну суму 17450 грн.

майном, що належало потерпілій ОСОБА_61

· золотими сережками, вартістю 250 грн.

· золотою каблучкою, вартістю 100 грн.

· золотою каблучкою, вартістю 600 грн.

· золотим ланцюжком, вартістю 300 грн.

· золотою підвіскою (кулон), вартістю 150 грн.,

а всього майном потерпілої ОСОБА_61 на загальну суму 1400 грн.

Прибувши до покинутої ферми, ОСОБА_38, за вказівкою ОСОБА_30 під'їхав боковими дверима мікроавтобуса до воріт корівника, де ОСОБА_30 та ОСОБА_32 винесли труп ОСОБА_60 з мікроавтобуса та поклали на підлогу корівника. Знаходячись в мікроавтобусі ОСОБА_61 почала кричати. Долаючи її опір, ОСОБА_32, декілька раз ударив ОСОБА_61, після чого вона втратила свідомість, а потім ОСОБА_33 та ОСОБА_35 також занесли ОСОБА_61 в корівник. Залишившись на одинці з потерпілими, доводячи загальний злочинний умисел банди до кінця, направлений на протиправне позбавлення життя двох осіб, ОСОБА_30 діючи узгоджено з іншими членами банди, умисно вистрілив з пістолету один раз в рота ОСОБА_61 і залишив її на підлозі корівника, поряд з трупом ОСОБА_60 , свідомо розраховуючи, що заподіяв їй смерть. Проте, з причин, які не залежали від волі ОСОБА_30, він заподіяв ОСОБА_61 вогнепальне поранення голови, яке відносились до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Знаходячись в пораненому стані, ОСОБА_61 змогла самостійно вийти з приміщення корівника, але заблукала в полі і безпосередньою причиною її смерті стало переохолодження тіла.

Після цього, всі учасники банди сіли по машинам і поїхали в напрямку м. Прилуки, через м. Яготин Київської області. Роблячи зупинки , по маршруту руху, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_38 витирали та вимивали кров у вантажному відсіку мікроавтобуса, знищуючи в такій спосіб сліди скоєного злочину.

ОСОБА_38, достовірно знаючи про скоєння членами банди особливо тяжкого злочину, приховав його, не повідомивши в органи влади про достовірно відомий йому скоєний злочин.

14 грудня 2002 року труп ОСОБА_60 був виявлений в приміщенні корівника, де він і був залишений, а труп ОСОБА_61 був виявлений лише 15.03.2003 року , на полі №3, СТОВ "Дружба", неподалік від с. Короваї Гребінківського району Полтавської області.

15) 13.01.2003 року, близько 1 години 20 хвилин ночі, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, з метою заволодіння чужим майном та позбавлення життя ОСОБА_64, з корисливих мотивів, використовуючи пістолет "ПМ" калібру 9 мм., з глушником, (той самий, що використовувався для вчинення злочину стосовно ОСОБА_60 та ОСОБА_61, що підтверджено висновком балістичної експертизи), шапки - маски для схову обличчя , рукавички, автотранспорт, засоби зв'язку, прибули на 6-й поверх будинку АДРЕСА_22, де діючи узгоджено між собою, за попередньо розробленим спільним планом, згідно розподілу ролей ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33 залишилися чекати на 6-му поверху будинку, неподалік від квартири ОСОБА_64, а ОСОБА_34 повернувся до автомашини, яка стояла неподалік від під'їзду та почав слідкувати за обстановкою навколо, чекаючи повернення додому ОСОБА_64, тим самим здійснюючи частину того обсягу дій, яких банда вважала за необхідне виконати, з метою реалізації спільного умислу. Після того, як ОСОБА_64 прибув до свого будинку, ОСОБА_34 про це попередив ОСОБА_30 , використовуючи мобільний зв'язок.

Коли ОСОБА_64 вийшов з ліфту на 6 поверху свого будинку, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я вчинили розбійний напад на нього, під час якого, ОСОБА_30, з метою умисного заподіяння смерті з корисливих мотивів, діючи узгоджено з іншими співучасниками злочину згідно розподілу ролей, умисно п'ять разів вистрілив з пістолету в ОСОБА_64, який чинив опір, в ході якого відірвав глушник від пістолета, а коли потерпілий від отриманих вогнепальних поранень впав, то ОСОБА_30 умисно здійснив останній постріл в голову ОСОБА_64, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою, як небезпечні для життя, а смерть потерпілого настала в результаті чисельних проникаючих вогнепальних кульових поранень грудини та голови, з пошкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.

Після цього, ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33 обшукали потерпілого та заволоділи майном, що було при ньому :

· шкіряним портмоне , вартістю 200 грн.

· 3000 доларами США, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 15990 грн.

· золотим ланцюжком з золотою ладанкою, загальною вартістю 2500 грн.

· чотирма ключами від замків квартири, вартістю 5 грн., кожен на суму 20 грн.,

а всього на загальну суму 18710 грн., а потім залишили місце злочину на автомашині машині під керуванням ОСОБА_34.

16) 13.02.2003 року, близько 21-ї години, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_35, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_36, з метою заволодіння майном та незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ-21093 ОСОБА_65, ІНФОРМАЦІЯ_12, використовуючи пістолет "ПМ" калібру 9 мм. з глушником, шапки маски для схову обличчя, рукавички, автотранспорт, засоби зв'язку, прибули до будинку АДРЕСА_23, в якому проживав ОСОБА_65 і діючи узгоджено між собою, за попередньо розробленим спільним планом, згідно розподілу ролей, ОСОБА_34 на автомобілі підвіз ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_33, ОСОБА_35 до автокоперативу "Лада", а сам повернувся до будиш у ОСОБА_65, щоб слідкувати за ним. Помітивши , що ОСОБА_65 на своїй автомашині ВАЗ-21093 поїхав до гаражу, ОСОБА_34 користуючись мобільним зв'язком попередив про це ОСОБА_30 Під'їхавши до власного гаража НОМЕР_7, розташованого в автокоперативі "Лада", ОСОБА_65, загнав автомашину в гараж. В цей час, ОСОБА_30 , ОСОБА_35, ОСОБА_33 та ОСОБА_35 діючи узгоджено, заскочили в гараж , де застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійній напад на ОСОБА_65, під час якого, ОСОБА_30 діючи узгоджено з іншими співучасниками злочину, тримаючи в руках пістолет з глушником та погрожуючи його застосуванням, подавляючи волю потерпілого до опору, вивів ОСОБА_65 з машини і вдарив по голові. Коли потерпілий впав на підлогу гаража, на нього напали ОСОБА_35 , ОСОБА_33 та ОСОБА_35, нанесли декілька ударів в спину та обличчя, а потім використовуючи липку стрічку, зв'язали руки, ноги, обмотали голову та очі і поклали ОСОБА_65 в багажник автомашини. При цьому, заподіяли потерпілому легких тілесних ушкоджень, без розладу здоров'я.

Заволодівши таким способом автомобілем ОСОБА_65, ВАЗ-21093 д/н НОМЕР_8 та ключем від автомашини, всі співучасники злочину сіли в машину потерпілого і піц керуванням ОСОБА_30 поїхали за межі міста Прилуки, в напрямку с. Малківка Прилуцького району, а ОСОБА_34 на своєму автомобілі їхав за ними. Зупинившись в районі с. Малківка, з'ясували у ОСОБА_65, яким ключем відчиняються двері його квартири та де зберігаються гроші. Реалізовуючи подальший злочинний намір, направлений на заволодіння майном ОСОБА_65 , ОСОБА_35 залишився в машині потерпілого та слідкував за ОСОБА_65, а ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_35, пересіли в автомашину до ОСОБА_34 та знову направилися у військове містечко до будинку потерпілого. Приїхавши туди, ОСОБА_34 залишився в автомашині, спостерігаючи за обстановкою навколо будинку, тим самим здійснюючи частину того обсягу дій, яких банда вважала за необхідне виконати, з метою реалізації спільного умислу. ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_35, скориставшись ключами, зайшли в квартиру ОСОБА_65 НОМЕР_9 , вищевказаного будинку, де погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для здоров'я та життя, вчинили розбійний напад на ОСОБА_67, яка на той час перебувала в квартирі ОСОБА_65, в ході якою ОСОБА_30, діючи узгоджено з іншими співучасниками , тримаючи у руках пістолет глушником та погрожуючи його застосуванням, поклав ОСОБА_67 на диван, а потім разом з ОСОБА_33 та ОСОБА_35 зв'язали їй руки скотчем, після чого зробили обшук квартири та заволоділи майном і грошима належними ОСОБА_65:

· грошовими коштами в сумі 4500 грн.,

· мобільним телефоном "NОКІА 3310", вартістю 550 грн.

· наручним годинником "Женева", вартістю 500 грн.

· чоловічою дублянкою вартістю 1500 грн.

· 250 гр. апельсин, вартістю 1 грн. 50 коп. -1 кг. м'яса свинини, вартістю 20 грн.

· ключем від автомашини , вартістю 10 грн.

Заволодівши майном та залишивши квартиру ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_35, на автомашині під керуванням ОСОБА_34 знову повернулися до ОСОБА_35, витягли ОСОБА_65 з багажника, звільнили йому руки , ноги і залишили на дорозі, а потім незаконно заволоділи, всупереч волі потерпілого, автомобілем ВАЗ-21093 д/н НОМЕР_8, вартістю 21602, 7 грн., тобто незаконно заволоділи транспортним засобом, вартість якого, на момент вчинення злочинів, у двісті п'ятдесят разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України. Після цього через деякий час ОСОБА_30 продав автомашину невстановленій в ході слідства особі.

17 ) В березні 2003 року, ОСОБА_30, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_35, ОСОБА_35, ОСОБА_33, з метою заволодіння чужим майном, вирішили вчинити розбійний напад на громадянина Республіки ОСОБА_68, поєднаний з його вбивством, для чого з урахуванням пропозицій ОСОБА_35, який був ініціатором його вчинення, розробили спільний план вчинення злочину, згідно якого, ОСОБА_35 залучив до вчинення цього злочину, в якості співучасниці мешканку м. Києва ОСОБА_69, стосовно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи в зв'язку зі смертю, яка членом банди не була і не усвідомлювала факт її існування. Остання була раніше знайома з ОСОБА_68, підтримувала з ним зв'язки та знала про дату прибуття ОСОБА_68 в Україну.

12 березня 2003 року, діючи відповідно до за заздалегідь розробленого плану, згідно розподілу ролей, ОСОБА_35азом з ОСОБА_69 яка за власною ініціативою взяла з собою мешканку м. Києва ОСОБА_70 ІНФОРМАЦІЯ_7, яка також членом банди не була, не усвідомлювала факт її існування, в якості співучасника не залучалася і взагалі не була обізнана про злочинні наміри, на автомобілі ВАЗ-2109 , близько 13 години, прибули до аеропорту "Бориспіль", розташованого біля м. Борисполя Київської області, а ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_35 на автомобілі ВАЗ-2106, об'їхали лісопаркову зону, розташовану неподалік від аеропорту, визначили місце скоєння злочину, після чого, знаходилися біля аеропорту поряд з трасою "Бориспіль - Київ", чекаючи повідомлення від ОСОБА_35 про зустріч ОСОБА_68 по мобільному зв'язку.

Близько 21 години, рейсом № 882 "Лондон-Київ", ОСОБА_68 прилетів в аеропорт "Бориспіль", де його зустріла ОСОБА_69, яка використовувала парик для зміни кольору волосся, а потім запросила ОСОБА_68 в автомашину ВАЗ -2109, де знаходилися ОСОБА_35 та ОСОБА_70 , попередньо поклавши у автомашину багаж іноземця. Після цього, ОСОБА_35 по мобільному телефону попередив ОСОБА_30 про зустріч іноземця і виїхав разом з ОСОБА_68,ОСОБА_69 і ОСОБА_70 з аеропорту в напрямку м. Києва. В свою чергу, ОСОБА_30, керуючи автомашиною ВАЗ-2106, в якій знаходився ОСОБА_33 та ОСОБА_35, виїхав з місця очікування на трасу "Бориспіль -Київ", де на підшуканій ними раніше зупинці громадського транспорту ОСОБА_33 та ОСОБА_35 вийшли та почали чекати приїзду ОСОБА_35, а ОСОБА_30 з машиною стояв неподалік. Через деякий час на автомобілі ВАЗ-2109 до зупинки під'їхав ОСОБА_35, де згідно розробленого плану зупинився, а ОСОБА_69 вийшла з машини , нібито в туалет, забравши з собою ОСОБА_70 В цей час, діючи узгоджено з другими членами банди та співучасницею, згідно розподілу ролей, ОСОБА_33 та ОСОБА_35 сіли на заднє сидіння автомашини ВАЗ-2109, де знаходився ОСОБА_68, блокуючи тим самим вихід з автомобіля, де застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, вчинили розбійний напад на іноземця, в ході якого ОСОБА_35 навів на ОСОБА_68 пістолет "ТТ", погрожуючи його застосуванням, а коли автомобіль під керуванням ОСОБА_35 став рухатись, ОСОБА_33 та ОСОБА_35, утримуючи руки та ноги потерпілого, спричиняли йому удари в голову та по тулубу. В свою чергу, ОСОБА_30 автомобілем ВАЗ-2106 під'їхав до зупинки, забрав ОСОБА_69та ОСОБА_70 у свою машину та поїхав за автомашиною ОСОБА_35.

Близько 22 години, приїхавши на територію ІНФОРМАЦІЯ_17, Дарницького лісництва - Дарницького лісопаркового господарства, ОСОБА_35 зупинив автомобіль із-за пробитого колеса. В цьому місці ОСОБА_30, діючи узгоджено з ОСОБА_35, ОСОБА_33, ОСОБА_35, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому, з корисливих мотивів, почали витягувати ОСОБА_68 з автомашини ВАЗ-2109 та умисно наносили йому чисельні удари в різні частини тіла, в тому числі, по голові та в шию потерпілого, спричинивши поперечний перелом лівого великого рогу під'язикової кістки, який за висновком судово-медичної експертизи відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою, як небезпечні для життя, унаслідок цих дій підсудних ОСОБА_68 було вбито на місці його побиття.

Впевнившись, що ОСОБА_68 не подає ознак життя, ОСОБА_30, ОСОБА_35 ОСОБА_33 та ОСОБА_35 підшукали в лісі яму, куди кинули труп ОСОБА_68 попередньо його роздягнувши та прикидали труп гіллям. Після цього заволоділи майном належним ОСОБА_68:

- 500 євро, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 2955 грн.

· 4500 франків Республіки Франції, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 4054 грн. 38 коп.

· цифровою фотокамерою "Nikоn", вартістю 7500 євро, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 44325 грн.

· цифровою фотокамерою "Nikоn", вартістю 500 євро, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 2955 грн.

· відеокамерою, вартістю 2500 євро, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 14775 грн.

· органайзером ( ноутбуком) , 'DELL", вартістю 24200 грн.

· мобільним телефоном "МОТОRОLА", вартістю 999 грн.

· валізою, вартістю 130 грн.

· спортивною сумкою, вартістю 70 грн.

· панчохи "Velegе", вартістю 60 грн.

· 2 пари панчіх "Velеgе", вартістю по 60 грн. за пару, на суму 120 грн.

· панчохи "Velegе", вартістю 65 грн.

· пояс для утримання панчіх "Velege", вартістю 140 грн.

· пояс для утримання панчіх, вартістю 104 грн. 50 коп.

· пояс для утримання панчіх "Velege", вартістю 85 грн. 50 коп.

· пояс для утримання панчіх "Velege", вартістю 100 грн.

· пояс для утримання панчіх "Velege", вартістю 90 грн.

· труси-бікіні жіночі, вартістю 19 грн.

· труси-бікіні жіночі, вартістю 14 грн. 25 коп.

· труси-бікіні жіночі "Velege", вартістю 28 грн. 50 коп.

- гарнітур жіночої білизни "Velege" з поясу для утримання панчіх з підв'язкою та

бюстгальтером, вартістю 250 грн.

- гарнітур жіночої білизни з поясу для утримання панчіх з підв'язкою та бюстгальтеру, вартістю 190 грн.

· гарнітур жіночої білизни з бюстгальтеру та трусів, вартістю 142 грн. 50 коп.

· гарнітур жіночої білизни з нічної сорочки та трусів, вартістю 237 грн. 50 коп.

· жіночий корсет "Velege", вартістю 142 грн. 50 коп.

· жіночий корсет "Velege", вартістю 161 грн. 50 коп.

· жіночий корсет "Velege", вартістю 140 грн.

· жіночий комбідрес, вартістю 161 грн. 50 коп.

· жіночий комбідрес, вартістю 152 грн.

· шаль жіночу в'язану, вартістю 90 грн.

· настегнова в' язана шаль, вартістю 75 грн.

· штани жіночі "Les Fеuх de 1 mоde Раrіs", вартістю 152 грн.

· штани жіночі "Les Fеuх Fabrigue en Franse", вартістю 161 грн. 50 коп.

· майку-топ жіночу, вартістю 57 грн.

майку-топ жіночу "Naknitas", вартістю 47 грн. 50 коп.

"Cherry Chau Paris"

"Les Feux „En France"

"Les Feux Fabnque en France".

НОМЕР_11

· фуфайка жіноча "Lо Jеmе Соntеnе Раrіs", вартістю 57 грн.

· фуфайка жіноча "Сherrу Сhаu Раrіs", вартістю 57 грн.

· блуза жіноча, вартістю 72 грн.

· блуза жіноча, вартістю 114 грн.

· сукня "Lеs Fеuх „Еn Рrаnсе", вартістю 90 грн. 25 коп.

· сукня "Lеs Fеuх Fаbrique еn Frаnсе", вартістю 76 грн.

· спідниця, вартістю 57 грн., а всього на загальну суму 98 366 грн. 88 коп., та банківською карткою №НОМЕР_10 Народного банку Франції, паспортом громадянина Французької Республіки № НОМЕР_11, на ім'я ОСОБА_68, після чого залишили місце злочину.

18) Після вчинення вбивства громадянина Республіки Франція , ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членом банди ОСОБА_35, з метою приховування вбивства ОСОБА_68, розробили спільний план вчинення вбивства співучасниці попереднього злочину ОСОБА_69, так як ОСОБА_30 вважав, що ОСОБА_69 безпосередньо контактувала з ОСОБА_68, ще під час його попереднього візиту в Україну, підтримувала з ним зв'язок, а тому не виключав можливість, що саме через неї правоохоронні органи зможуть викрити членів банди, яки скоїли вбивство іноземця.

16.03.2003 року, у вечірній час, діючи за заздалегідь розробленим спільним планом, ОСОБА_35 запросив до себе на квартиру, розташовану в м. Києві за адресою: АДРЕСА_10, яку на той час наймав, ОСОБА_69під приводом проведення відпочинку, після чого на вказану квартиру, на автомашині ВАЗ-2109, приїхали ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_34 Там ОСОБА_30 і ОСОБА_35, діючи узгоджено між собою, за попередньо розробленим спільним планом, з метою реалізації загального умислу на заподіяння смерті ОСОБА_69, щоб приховати попередній злочин, близько 24 години, разом з ОСОБА_69 зайшли в кімнату квартири, де за допомогою мотузки умисно задушили ОСОБА_69ОСОБА_35 та ОСОБА_34 знаходилися на кухні квартири участі в цьому злочині не брали. Після цього, ОСОБА_30 запропонував ОСОБА_35 та ОСОБА_34 сховати труп ОСОБА_69. З метою продовження існування банди та приховування скоєних її членами злочинів, останні погодились на цю пропозицію. ОСОБА_30 та ОСОБА_35 винесли труп ОСОБА_69 з квартири до автомобіля ВАЗ-2109, який стояв біля будинку, де поклали на заднє сидіння, а самі сіли по обидві сторони, за кермо машини сів ОСОБА_34, а на переднє сидіння ОСОБА_35 та вказуючи дорогу спрямував його до лісу, який добре знав. Біля села Пороскотень Бородянського району Київської області, ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_35, ОСОБА_34 в лісі викопали яму, в яку закопали труп ОСОБА_69, попередньо його роздягнувши. На зворотній дорозі в м. Київ спалили одяг та речі потерпілої, знищуючи в такій спосіб сліди злочину.

Під час досудового слідства, 8 червня 2004 року труп ОСОБА_69 був виявлений вищезазначеному місці і за висновком судово - медичної експертизи не виключена можливість настання смерті ОСОБА_69 в результаті здавлювання шиї.

19) 20.03. 2003 року, біля 16 години, ОСОБА_32, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи за межами діяльності банди, повторно, за попередньою змовою з іншим членом банди ОСОБА_33 самостійно, не ставлячи до відома інших членів банда, використовуючи рукавички, автотранспорт, з метою заволодіння майном ОСОБА_72 1956 року народження, діючи за попередньо розробленим спільним планом розбійного нападу, приїхали в смт. Варва Чернігівської області, залишивши машину біля кінотеатру та пішки направилися до будинку АДРЕСА_24. Там ОСОБА_32 подзвонив у дзвінок, а коли вхідні двері будинку відчинила ОСОБА_71, то ОСОБА_32 діючи узгоджено ОСОБА_33, застосовуючи насильство небезпечне для здоров'я і життя, з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбійний напад на ОСОБА_71 в ході якого, ОСОБА_32 діючи згідно розподілу ролей, наніс два удари в лице та один удар по голові потерпілій. Після цього, ОСОБА_32 разом з ОСОБА_33 занесли ОСОБА_71 кімнату, де поклали на ліжко, при цьому зв'язали їй руки, ноги, засунули кляп у рота та погрожуючи вбивством допитувалися про місце зберігання грошей, а потім обшукавши будинок ОСОБА_32 та ОСОБА_33 заволоділи майном ОСОБА_71.:

- грошовими коштами в сумі 600 грн.

- золотою обручкою вартістю 700 грн., а всього на загальну суму 1300 грн.,

а також майном власника будинкуОСОБА_72:

· З пляшками " Советское шампанское", вартістю 9 грн. 50 коп. за пляшку, на суму 28 грн. 50 коп.;

· З пляшками коньяку " Борисфен", вартістю 19 грн. 50 коп. за пляшку, на суму 58 грн. 50 коп.;

- 5 пляшками коньяку "Десна", вартістю 18 грн. за одну пляшку, на суму 90 грн.;

пляшками коньяку " Таврія", вартістю 19 грн. за одну пляшку, на суму 57 грн.; 2 пляшками

коньяку з шоколадом, вартістю 19 грн. 50 коп. за одну пляшку, на суму 39 грн.; 1 пляшкою

"Бренді", вартістю 8 грн.;

· 2 пляшками "Рому", вартістю 8 грн. 50 коп. за одну пляшку, на суму 17 грн.; -1 пляшкою бальзаму "Рига", вартістю 17 грн.;

· З пляшками горілки "Шустов", вартістю 10 грн. за одну пляшку, на суму 30 грн. ; 1 пляшкою горілки "Первак", вартістю 9 грн.;

· З пляшками горілки "5 капель", вартістю 9 грн. 50 коп. за одну пляшку, на суму 28 грн. 50 коп.

· 5 пляшками Болгарського вина, вартістю 10 грн. 50 коп. за одну пляшку, на суму 52 грн. 50 коп.; дорожньою сумкою з штучної шкіри вартістю 60 грн.;

· талонами на 180 літрів бензину А- 76, вартістю 1 грн. 40 коп. за один літр, на суму 252 грн.; грошовими коштами в сумі 300 грн.;

· калькулятором вартістю 65 грн., а всього на загальну суму 1112 грн., після чого залишили місце злочину, а потім на машині повернулися в м. Прилуки.

В результаті злочину потерпілій ОСОБА_71 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

20) 29.04.2003 року, в нічний час, ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_32, ОСОБА_35 та ОСОБА_33, метою незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем "Нива" що належав Гніденцівському газопереробному заводу, прибули до гаража, розташованогоАДРЕСА_25, де діючи узгоджено, за заздалегідь розробленим спільним планом, згідно розподілу ролей, ОСОБА_32 та ОСОБА_35 стояли неподалік, ведучи спостереження навколо гаража, а ОСОБА_30 та ОСОБА_33 використовуючи ножиці для різки металу, зламали замок, проникли в гараж. Після цього. ОСОБА_30, ОСОБА_33 , ОСОБА_32 та ОСОБА_35 таємно викотили з гаража на вулицю автомобіль ВАЗ-21213- „Нива" д/н НОМЕР_11, що належав Гніденцівському газопереробному заводу і який орендувався Прилуцьким МВ УСБУ України Чернігівській області, вартістю 8215 грн. 59 коп., тобто незаконно заволоділи транспортним засобом, вартість якого, на момент вчинення злочинів, у двісті п'ятдесят разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України. В послідуючому ОСОБА_30 сховав цей автомобіль у невстановленому органами досудового слідства місці.

10 листопада 2003 року, автомобіль ВАЗ-21213- „Нива" д/н НОМЕР_11, був виявлений працівниками ІДПС Броварського РВ ГУ УМВС України в Київській області, на ЗО кілометрі траси Київ - Суми, після чого, він був переданий власнику - Гніденцівському газопереробному заводу.

21) 28.06.2003 року, близько 8 годин, ОСОБА_30, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_36 та ОСОБА_34., маючи при собі обріз мисливської рушниці, маски для схову обличчя, рукавички, автотранспорт та засоби зв'язку, з метою заволодіння чужим майном ОСОБА_73 та ОСОБА_23, діючи узгоджено між собою, за попередньо розробленим спільним планом, розподіливши між собою ролі, прибули на вул. Межову в м. Прилуки Чернігівської області, де діючи згідно розподілу ролей, ОСОБА_34 керуючи автомобілем ВАЗ-2101, без держаних номерів, умисно вдарився передньою частиною своєї автомашини в автомобіль "Фольксваген - Гольф" д/н НОМЕР_15 під керуванням ОСОБА_74, тобто шляхом інсценування ДТП, зупинив його. Після цього, ОСОБА_30 та ОСОБА_32, реалізовуючи загальний спільний умисел на заволодіння чужим майном застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_74, ІНФОРМАЦІЯ_7, під час якого витягли його автомашини, умисно нанесли два удари руками в обличчя та затягли в чагарники, при цьому заподіяли легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, а потім забрали у ОСОБА_23 наручний годинник та мобільний телефон. В цей час, ОСОБА_33 з обрізом мисливської рушниці стояв біля машин, контролюючи обстановку забезпечував безпеку співучасників під час скоєння злочину, а ОСОБА_36 розбив скло правій дверці автомашини "Фольксваген - Гольф", з салону якої забрав радіотелефон належний ОСОБА_74 та майно належне ОСОБА_75, пакет з грошима та мисливську рушницю. Після цього, залишивши автомашину ВАЗ 2101 на місці злочину, всі співучасники сіли в автомобіль ВАЗ-2109, який був захований неподалік, на якому й залишили місце злочину.

В результаті злочину ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_36 та ОСОБА_34 заволоділи майном потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_73 майном, що належало потерпілому ОСОБА_74.:

· мобільним телефоном "LG", вартістю 800 грн.

· наручним годинником "Ледфорт", вартістю 100 грн.

· радіотелефоном "Senao", вартістю 400 грн., а всього на загальну суму 1300 грн.

майном, що належало потерпілому ОСОБА_75:

· мисливською рушницею "Сайга 12 К", вартістю 3300 грн.

· грошовими коштами в сумі 25 200 грн. -1000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 5330 грн. а всього на загальну суму 33 830 грн.

22) В серпні 2003 року ОСОБА_30, через ОСОБА_34 від спільного знайомого, мешканця м. Києва ОСОБА_76 відносно якого відмовлено в порушенні кримінальної справи в зв'язку з його смертю, отримав замовлення на залякування мешканця м. Сквири Київської області ОСОБА_77. ОСОБА_30 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_33, ОСОБА_36 та ОСОБА_34 розробили план злочинної діяльності , тобто вирішили вилити бензин на гараж ОСОБА_26 та кинути дві гранати, з метою знищення гаража ОСОБА_26 та залякування його.

7 серпня 2003 року, у вечірній час, ОСОБА_30, з метою здійснення злочинних намірів, взявши дві гранати Ф-1, які у нього зберігалися , разом з ОСОБА_33, та ОСОБА_36, на автомашині ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_34, виїхали з м. Прилуки Чернігівської області до м. Києва. По дорозі ОСОБА_30 та ОСОБА_34 додатково узгодили з присутніми план злочинних дій та розподілили між собою ролі, згідно якого ОСОБА_34, ОСОБА_33 та ОСОБА_36 повинні були придбати в м. Києві бензин для посилення ефекту вибуху, кинути каністру з бензином на гараж належний ОСОБА_77, а потім кинути дві гранати. Після цього, ОСОБА_30 передав ОСОБА_36 дві гранати, а сам залишився в м. Києві.

8 серпня 2003 року, близько 2 години 20 хвилин, ОСОБА_34, ОСОБА_33, ОСОБА_36 приїхали до гаража належного ОСОБА_77, розташованого по АДРЕСА_26, де діючи узгоджено між собою ОСОБА_34 вказав на гараж, на який потрібно кидати каністру з бензином та гранати, після чого пішов до автомобіля, спостерігаючи за обстановкою під час вчинення злочину. ОСОБА_36 діставши з машини 5 літрову каністру з бензином та дві гранати Ф-1, спорядив їх, вкрутивши запали з запобіжниками, одну з яких передав ОСОБА_33 Підійшовши до гаража , ОСОБА_36 відкрутив пробку на каністрі та кинув її, маючи намір закинути на дах гаража, але не зміг докинути до даху і вона впала під воротами гаража, а потім знявши запобіжники з гранат, ОСОБА_36 та ОСОБА_33, з метою залякування потерпілого шляхом умисного знищення гаража , інвентаризаційна вартість якого складала 35999 грн., загально небезпечним способом, метнули гранати на дах гаража та побігли до автомашини, де на них чекав ОСОБА_34 Коли пролунало два вибухи, ОСОБА_34, ОСОБА_33 та ОСОБА_36 поїхали з місця злочину, рахуючи що виконали всі дії, направлені на знищення гаража потерпілого.

В результаті злочину, було спричинено ушкодження будівлі гаража належного ОСОБА_77, на загальну суму 1638 грн. 13 коп. Після вчинення злочину, ОСОБА_76 передав ОСОБА_30, через ОСОБА_34 1000 доларів США, як оплату за вчинення замовленого злочину, якими ОСОБА_30 розпорядився на свій розсуд.

23) 23.11.2003 року, близько 21 години, ОСОБА_30, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи у складі банди та здійснюючи її керівництво, повторно, за попередньою змовою з іншими членами банди ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_36 та ОСОБА_34., з метою заволодіння чужим майном та умисного позбавленім життя ОСОБА_78 , використовуючи шапки -маски для схову обличчя, рукавички, автотранспорт, засоби зв'язку, монтировку прибули до кочегарки, розташованої на території військового містечка ІНФОРМАЦІЯ_21, де ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_36 та ОСОБА_33, діючи узгоджено між собою за попередньо розробленим спільним планом, згідно розподілу ролей застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, вчинили розбійний напад на ОСОБА_78, під час якого, з метою умисного заподіяння смерті з корисливих мотивів, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_32 почали наносити удари по потерпілому , а ОСОБА_36 ударив його монтировкою по голові, чим спричинили потерпілому закриту внутрішньочерепну травму , яка за висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя, після чого ОСОБА_78 занесли за кочегарку, де використовуючи скоч, обмотали йому рота та зв'язали руки і ноги. Потім ОСОБА_30 по мобільному телефону викликав ОСОБА_34, який на автомобілі ВАЗ-2109 знаходився неподалік і всі разом поклали ОСОБА_78 в машину до ОСОБА_34, в яку також сіли ОСОБА_30 та ОСОБА_32 і направилися за межі міста Прилуки, в напрямку с. Малківка Прилуцького району. В свою чергу, ОСОБА_33 разом з ОСОБА_36, на автомашині ВАЗ-2106, поїхали за ними. Вивізши ОСОБА_78 за межі міста, викинули його з машини в поле. Забравши ключі від квартири потерпілого, ОСОБА_36 та ОСОБА_34 залишилися стерегти ОСОБА_78, а ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33, на автомашині ВАЗ-2106, з метою реалізації злочинного наміру на заволодіння майном потерпілого, знову повернулися у військове містечко. Прибувши до будинку ІНФОРМАЦІЯ_21, ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 скориставшись ключами, зайшли в квартиру ОСОБА_78 та почали її обшукувати. Коли до своєї квартири повернулася ОСОБА_79, ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33, з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на неї, під час якого, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя здоров'я, наносили удари по голові потерпілої, чим спричиняли їй біль, висловлювали погрозу вчинення вбивства, після чого зв'язали липкою стрічкою їй руки та ноги. Зробивши обшук квартири заволоділи майном належним подружжю ОСОБА_79 та ОСОБА_78:

-золотим кольє,вартістю 1100 грн.

· золотим ланцюжком вартістю 600 грн.

· золотим ланцюжком, вартістю 300 грн.

· золотим ланцюжком, вартістю 240 грн.

· золотим хрестиком, вартістю 90 грн.

· золотою підвіскою з зображенням риби, вартістю 180 грн.

· золотою підвіскою з зображенням літери "А", вартістю 140 грн.

· золотою жіночою печаткою з зображенням квітки, вартістю 350 грн.

· золотою весільною обручкою, вартістю 270 грн.

· золотою весільною обручкою, вартістю 180 грн.

· золота печаткою з зображенням пелюстки, вартістю 720 грн.

· золотими сережками з зображенням напівкілець, вартістю 700 грн.

· золотими дитячими сережками з каменем „Рубін", вартістю 200 грн. -золотою каблучкою з діамантом, вартістю 1187 грн.

· золотою каблучкою з різьбленням, вартістю 460 грн.

· осінньою шкіряною чоловічою курткою, вартість 1300 грн.

· зимовою шкіряною чоловічою курткою, з хутряною підкладкою, вартістю 1850 грн.

· шкіряним чоловічим жилетом, вартістю 350 грн.

· чоловічою вітровкою, вартістю 150 грн.

· дорожньою сумкою, вартістю -90 грн.

· мобільний телефон „Сіменс", вартістю 750 грн.

· жіночим наручним годинником „БОКА- Класік ", вартістю 1100 грн.

· будильником, вартістю 15 грн.

· грошовими коштами в сумі 2500 грн.

- - 9000 доларами США, що відповідно до курсу НБУ, на момент злочину складало 47970 грн., а всього на загальну суму 62792 грн.

Заволодівши майном, ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33, через вікно балкону залишили квартиру та на автомашині ВАЗ-2106, знову повернулися до ОСОБА_36 та ОСОБА_34, які стерегли потерпілого ОСОБА_78, де реалізовуючи загальний умисел на умисне заподіяння смерті потерпілому, залишили його зв'язаним в попі з тілесними ушкодженнями голови, свідомо розраховуючи, що настане смерть ОСОБА_78, так як була погода з низькою температурою повітря, а самі з місця злочину поїхали на двох автомашинах.

З грудня 2003 року труп ОСОБА_78 був виявлений в полі за межами міста Прилуки і згідно висновку судово-медичної експертизи, його смерть настала в результаті переохолодження тіла.

24) Наприкінці літа 2003 року, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_30, продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, з метою збування вогнепа льної зброї, на автомобілі ВАЗ-2109 прибув до асфальтного заводу, що розташований в м. Прилуки, де зустрівся з ОСОБА_37, який членом банди не був і не усвідомлював факт її існування. Згідно попередньої домовленості на реалізацію вогнепальної зброї , яку мав ОСОБА_30 з ОСОБА_37 ОСОБА_30 , через ОСОБА_80, продав за гроші для ОСОБА_80., пістолет "Браунінг", калібру 7,65 мм., з глушником та бойовими припасами до нього, той самий, що використовувався для вчинення злочину стосовно ОСОБА_18 та під час вчинення злочину, щодоОСОБА_52 і ОСОБА_52, що підтверджено висновком балістичної експертизи, та про що не були обізнані ОСОБА_37 та ОСОБА_80.

Під час реалізації зброї ОСОБА_37 передав ОСОБА_30 гроші від ОСОБА_80. Після цього, ОСОБА_37 передав придбану вогнепальну зброю та бойові припаси,ОСОБА_80. 26 березня 2004 року в с. Лащенки Варвинського району Чернігівської області у ОСОБА_80. була вилучена рамка від пістолета № НОМЕР_26, яка за висновком балістичної експертизи є складовою частиною вогнепальної зброї - пістолета "Браунінг", калібру 7,65 мм., моделі 1910 року, виробництва Бельгії.

На протязі часу існування банди, ОСОБА_30 з невстановлених органами слідства джерел незаконно придбав велику кількість різноманітного вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових речовин, які восени 2003 року, точна дата слідством не встановлена, передав на зберігання мешканцю ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_81, якій членом банди не був і не усвідомлював факт її існування, а справа відносно нього виділена в окреме провадження..

17 грудня 2003 року за місцем проживання ОСОБА_81 в будинку АДРЕСА_26, працівники міліції виявили та вилучили:

· пістолет Макарова калібру 9 мм. "ЛС №НОМЕР_1" з пристроєм для безшумної стрільби, який за висновком балістичної експертизи являється вогнепальною стрілецькою зброєю та придатний до стрільби;

· вісім патронів калібру 9 мм. - які за висновком балістичної експертизи являються бойовими припасами до пістолету Макарова (ПМ) та придатні до стрільби;

· ствол вогнепальної зброї, який за висновком балістичної експертизи є частиною вогнепальної зброї - пістолету, призначеного для стрільби патронами 7.65 мм ( Браунінг), виготовлений саморобним способом за зразком ствола пістолету Браунінга моделі 1922 (Бельгія);

· двадцять шість патронів калібру 7,65 мм., які згідно балістичної експертизи являються бойовими припасами - патронами Браунінга зразку 1900 року та придатні до стрільби;

· два пристрої, які за висновком балістичної експертизи являються корпусами пристроїв дня безшумної стрільби та використовуються шляхом нагвинчування на стволи вогнепальної зброї для зниження швидкості викидання порохових газів у простір і зменшення звуку пострілу;

Після чого, 17 грудня 2003 року, не виявлену вогнепальну зброю, бойові припаси та вибуховий пристрій, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_81 переніс зі свого будинку та закопав на смітнику в с. Боршна, неподалік від місця проживання, де й зберігав.

20.12.2003 року в ІНФОРМАЦІЯ_27, біля будинку ОСОБА_81, в обладнаному сховищі, працівники міліції виявили та вилучили :

- стандартний заряд вибухової речовини - 150 гр. тетрилову шашку, конструкційно оформлену в металеву оболонку, яка прикріплена до металевої пластини двома магнітами, електродетонатор повільної дії марки ЕД-ЗД, який використовується для детонації заряду вибухової речовини за допомогою електричного струму та відноситься до категорії бойових припасів, акумуляторну батарейку напругою 6 В, радіоприймальний блок типа "HD303R", та радіопередаючий блок, які використовуються в дитячих іграшках для дистанційного керування та елемент живлення напругою 9 В., - які згідно висновку вибухо - технічної експертизи являються складовими частинами саморобного радіокерованого вибухового пристрою придатного для проведення вибуху;

· 102 патрони 12 калібру, які згідно висновку балістичної експертизи являються боєприпасами до мисливської гладкоствольної зброї 12 калібру та придатні до стрільби;

· 60 штук патронів калібру 7,62 мм. зразку 1943 року до автомату Калашникова та 2 патрони калібру 5,45 мм., які за висновком балістичної експертизи являються бойовими припасами до нарізної стрілецької зброї та придатні до стрільби;

· 1281 патрон калібру 5,6 мм, які згідно висновку балістичної експертизи являються бойовими припасами до нарізної спортивно - мисливської зброї та придатні до стрільби ;

· одноствольну самозарядну рушницю, моделі "Сайга -12 К", 12 калібру , яка за висновком балістичної експертизи являється бойовою гладкоствольною зброєю, призначеною для ведення стрільби в обмеженому просторі та використовується, як гладкоствольна бойова зброя спецпідрозділів. В ній маються конструкційні зміни, а саме - приведений блокуючий механізм рушниці в неробочий стан, в результаті чого з рушниці можливо проведення пострілів зі складеним прикладом;

· магазин та направляюча втулка, які за висновком балістичної експертизи являються складовими частинами бойової короткоствольної зброї - пістолету ТТ, калібру 7,62 мм. та використовуються за прямим призначенням;

- прибор " ТО-4 М" № НОМЕР_19, який згідно висновку балістичної експертизи являється

оптичним прицілом , який використовується в бойовій вогнепальній довгоствольній зброї

Весною 2001 року, точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_33, без передбаченого законом дозволу, передав ОСОБА_30 шестизарядний саморобний револьвер калібру 10,5 мм., снайперську гвинтівку Мосіна, калібру 7,62 мм., з оптичним прицілом, двохствольний обріз мисливської рушниці, 16 калібру, бойові припаси до вогнепальної зброї, три гранати Ф-1, які незаконно зберігав за місцем, де він тоді проживав в ІНФОРМАЦІЯ_18. Після цього ОСОБА_30 та ОСОБА_33, без передбаченого законом дозволу, в різних місцях їх зберігали, носили, передавали та використовували, під час вчинення злочинів.

25) Під час проведення досудового слідства по кримінальній справі № 66/00623, 19.12.2003 року місцевим Прилуцьким міським судом Чернігівської області, стосовно ОСОБА_36 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою в СІЗО №31 ДДУВП в Чернігівській області. З метою проведення слідчих дій, обвинувачений ОСОБА_36 був доставлений до ІТТ Прилуцького МРВ УМВС, де 24 березня 2004 року, о 19 годині 20 хвилин, під час проведення вечірньої прогулянки, ОСОБА_36 перебуваючи у дворику для прогулянок ІТТ Прилуцького МРВ УМВС, з метою умисного заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, здійснив напад на виконуючого обов'язки чергового по Г Прилуцького МРВ УМВС прапорщика міліції Пилипченко Миколу Івановича, 1967 року народження, під час якого наніс йому удар ногою по правій руці та кулаком в праву частину голови, спричинивши легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Зазначене підтверджене наступними доказами.

1) По епізоду злочину від 22 червня 2000 року - розбійного нападу на подружжі ОСОБА_39, винність підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 підтверджена наступним.

В засіданні апеляційного суду підсудні ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 не визнали себе винними по пред'явленому їм звинуваченню за цим епізодом. Зокрема, ОСОБА_30 показав, що ніякого відношення до інкримінованого йому злочину він не має, а показання на досудовому слідстві він дав під дією тортур і погроз з боку працівників міліції, які таким чином добивались від нього зізнання в скоєні цього злочину. Саме унаслідок дії тортур і погроз він був змушений зізнатися в злочині, якого не скоював.

Аналогічні показання в судовому засіданні дав підсудний ОСОБА_32, пояснивши, що до нього працівниками міліції систематично застосовувались тортури, побиття, погрози розправою йому особисто, його рідним. Внаслідок таких незаконних дій боку працівників міліції, він змушений був давати показання про ніби-то свою та свого брата ОСОБА_31, ОСОБА_30 в розбійному нападі на сім'ю ОСОБА_39. Деталей цього злочину він не знав. Усе, що він повідомляв слідчому, йому стало відомо зі слів працівників міліції. Таким же чином він дав показання під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події.

Підсудний ОСОБА_31 від дачі показань за цим епізодом обвинувачення відмовився.

Пізніше, в ході судового слідства, він, ОСОБА_31, дав показання суду про те, що дійсно 22 червня 2000 року разом зі своїм братом ОСОБА_32 та ОСОБА_30 прибув до господарства потерпілих ОСОБА_39 і приймав активну участь в заволодінні їхнім майном. Зокрема, він показав, що прибувши в район, де проживають потерпілі ОСОБА_39, ОСОБА_40 на автомобілі „Мазда" під керуванням ОСОБА_37, вони проникнули в будинок потерпілих, звідки таємно викрали їхнє майно: відеомагнітофон, шубу, дублянку, гроші сумі 200-300 грн. З собою вони мали рукавички і маски і про наявність цих предметів підсудний знав. Потерпілих били його брат ОСОБА_32 та ОСОБА_30. Під час нападу використовувались маски. Потерпілу жінку обшукував він, ОСОБА_31і знайшов у неї кульок з грішми. Потерпілого чоловіка обшукували його брат ОСОБА_31і ОСОБА_30. Всього вони заволоділи грішми потерпілих в сумі біля 5 тисяч доларів США. З момент злочину підсудний був в кросівках „Адідас". Підсудний пояснив, що умислу на

умисне убивство потерпілих ні в кого з них не було, вони хотіли тільки заволодіти їхнім

майном. На місце злочину їх доставив Кривохижа на автомобілі „Мазда".

Ці показання підсудного ОСОБА_31 підтвердив в судовому засіданні його брат ОСОБА_32, який показав, що його явка з повинною по цьому епізоду злочину відповідає фактичним обставинам справи. Проте, на подальші запитання він відповідати відмовився користуючись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, фактично він спростував свої попередні твердження про застосування проти нього незаконних методів ведення слідства.

Незважаючи на таку позицію підсудних, суд вважає, що пред'явлене їм звинувачення у повній мірі знайшло своє відображення в судовому засіданні.

Судом були досліджені та проаналізовані показання, які дали усі підсудні під час досудового слідства.

Так, з показань ОСОБА_30, які він дав як підозрюваний 18 грудня 2003 року, він давав пояснення з великої кількості скоєних з його участю злочинів. В тому числі він не спростовував своєї участі в скоєнні розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_39 (т.38 а.с. 82-зв). Аналізуючи цей процесуальний документ в цілому, суд відмічає, що допит підозрюваного ОСОБА_30 тривав майже 4 години. Підозрюваному ставились питання по інших, скоєних ним злочинах, на які він давав вичерпні відповіді.

З протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_32 від 29 лютого 2004 року, проведеного в присутності захисника, вбачається, що підозрюваний в добровільний формі детально розповів про усі відомі йому обставини скоєні розбійного нападу на подружжя ОСОБА_39. Зокрема, від повідомив, що в цьому нападі брали участь троє людей: він, його брат ОСОБА_31та ОСОБА_30, який і був організатором цього злочину. З протоколу допиту вбачається, що саме ОСОБА_30 дізнався про наявність грошей у потерпілих і спланував злочин, а братиОСОБА_31, ОСОБА_32 виконували його розпорядження. 8 протоколі допиту наведені подробиці скоєння злочину, зокрема те, що ОСОБА_30 задушив цепом собаку на подвір'ї будинку потерпілих. Саме ОСОБА_30 виставив віконне скло в будинку потерпілих за допомогою липкої стрічки. З протоколу допиту ОСОБА_32 вбачається, що саме його брат ОСОБА_31бив обох потерпілих, а він та ОСОБА_30 заносили їх до приміщення, де обшукували. Гроші забрав собі ОСОБА_30, він же розподілив їх.

З цього протоколу допиту видно, що до місця злочину усі троє підсудних дістались на автомобілі „Мазда-626", за кермом якої знаходився ОСОБА_31, який на момент розгляду справи встановлений як ОСОБА_37, підсудний по даній справі. (т.40 а.с. 62-64)

Ці показання підозрюваний ОСОБА_32 в присутності свого захисника підтвердив при проведенні з ним відтворення обстановки і обставин події. Зокрема, він перед проведенням цієї слідчої дії у довільній формі розповів про обставини скоєння ним та іншими підсудними злочину, а потім усе це показав на місцевості, підтвердивши деталі: убивство собаки ОСОБА_30, виставляння ним віконного скла за допомогою липкої стрічки.

(т.40 а.с. 65-74).

З дослідженого в судовому засіданні відеоматеріалу: запису відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_32 видно, що він у довільній формі, добровільно й невимушено розповів про обставини скоєного ним злочину, указавши своїх співучасників: ОСОБА_30 та свого брата ОСОБА_31 При виїзді на місце злочину ОСОБА_32 показав усі деталі та місця його скоєння. Поведінка ОСОБА_32 під час відтворення обстановки та обставин події не дає підстав суду вважати, що він діяв під примусом та незаконним психічним і фізичним впливом на нього та не підтверджує показань підсудного про те, що обставини скоєння злочину йому були відомі тільки зі слів працівників міліції. Ця слідча дія проводилась гласно й публічно, в присутності понятих та інших учасників, це на думку суду, робило неможливим тиск на підозрюваного в момент проведення цієї слідчої дії.

Показання, дані на досудовому слідстві ОСОБА_30 та ОСОБА_32 об'єктивно підтверджені іншими доказами по справі.

З досліджених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_39, яка не з'явилась до суду з поважних причин, видно, що 22 червня 2000 року у дворі будинку АДРЕСА_26, в якому вона проживає, на неї невідомими особами було скоєно напад. В результаті нападу їй було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, а її чоловік загинув. Потерпіла детально розповіла про найменування, кількість і вартість викрадених у неї речей, про кількість грошових коштів, якими заволоділи нападники. Вона ж видала працівникам міліції сторонній предмет, якого в їхньому господарстві раніше не було і яким, можливо, їй заподіяли тілесні ушкодження, (т.5 а.с. 219-221).

Показання потерпілої в частині нападу на неї були об'єктивно підтверджені показаннями свідка ОСОБА_82, яка не з'явилась до суду з поважних причин. (т.5 а. 224-225).

ОСОБА_38, підсудний по даній справі, дав суду показання про те, що влітку 2000 року він, маючи у власності автомобіль „Мазда-626", в денний час підвозив ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 в район міста Прилуки, де проживають потерпші ОСОБА_39, ОСОБА_40. Там він чекав цих підсудних певний час, а потім забрав їх і відвіз по домах. Бачив, що у підсудних була якась сумка з речами. Про мету своєї поїздки вони йому не розповідали. Точної дати цієї події підсудний назвати не зміг, у зв'язку з тим, що пройшло багато часу.

На думку суду, ці показання підсудного ОСОБА_80, підтверджують причетність підсудних до інкримінованого їм злочину.

В матеріалах справи знаходиться протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_35 який органам слідства повідомив, що від ОСОБА_30 дізнався про скоєння ним розбійного нападу разом з братами ОСОБА_32, ОСОБА_31 на потерпілих. З розповіді ОСОБА_30 він зрозумів, що вони прибули в будинок, а потім дочекалися повернення господарів з ринку, також напали на них і відібрали гроші. Куди поділи майно, яким заволоділи, йому невідомо. Він достовірно не був обізнаний, чи був такий злочин вчинений в м. Прилуки, чи ні, бо на той період часу в м. Прилуки з'являвся дуже рідко, крім того він рахував, що ОСОБА_30 йому розповів про вчинений ним злочин, щоб в подальшому своїм авторитетом вплинути на нього, з метою втягнення його в подальшу свою злочинну діяльність. Ця розмова, в які ОСОБА_30 повідомив йому про вчинений злочин, відбулася приблизно восени 2003 року, точної дати він не пам'ятає, безпосередньо перед його затриманням. Зразу після затримання він написав явку з повинною, в якій повідомив правоохоронні органи про вчинений ОСОБА_30 злочин з метою уникнути відповідальності за приховування злочину.

Із записів в протоколі допиту вбачається, що він був проведений з участю захисники який захищав інтереси ОСОБА_35, що фактично робило неможливими будь-які незаконні дії органів досудового слідства по відношенню до ОСОБА_35 т.5 а.с.209

В судовому засіданні цей підсудний відмовився від раніше даних на досудовому слідстві показань, пояснивши, що він їх слідчому не давав, а протокол допиту сфальсифікований самим слідчим. Проте, на підставі усього комплексу досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що зміна ним показань в судовому засіданні здійснена метою уникнення від кримінальної відповідальності та пом'якшення становища інших підсудних.

З явки з повинною ОСОБА_30 , даної ним 18 грудня 2003 року вбачається, що він у добровільній формі розповів органам досудового слідства про скоєний ним злочин. В цьому документі вказані обставини злочину: нанесення потерпілим ударів і занесення їх у непритомному стані в помешкання, наявність велосипеда у потерпілого - чоловіка, використання для винесення речей з будинку потерпілих сумки в клітинку. В явці повинною прямо зазначені співучасники ОСОБА_30: брати ОСОБА_32, ОСОБА_31, підсудні по даній справі, (т.5 а.с. 200)

Наявність у цьому документі незначних суперечностей з показаннями ОСОБА_32, а саме: неправильне пояснення того, хто з потерпілих першим зайшов у двір, судом розцінені як такі, що не суперечать загальній картині злочину, встановленій судом. Такі суперечності при викладенні ОСОБА_30 обставин злочину могли виникнути внаслідок того, що явка з повинною писалась ним через три роки після скоєння цього злочину. Ним же було скоєно ще низку злочинів і ОСОБА_30 деякі їх деталі міг забути або переплутати.

З явки з повинною, написаної ОСОБА_31. 19 грудня 2003 року видно, що він добровільній формі повідомив органам міліції про скоєний розбійний напад на подружжя ОСОБА_39. В явці указані співучасники: його брат ОСОБА_32 та ОСОБА_30, якого ОСОБА_31 називає організатором злочину. В явці з повинною ОСОБА_31 правильно вказана деталь: хто саме з потерпілих першим зайшов у двір, наявність велосипеда у потерпілого - чоловіка. (т.5 а.с.205).

Явка з повиною ОСОБА_35 свідчить про те, що з розмов з ОСОБА_30 йому стало відомо про скоєння останнім розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_39. Деталь, указана в цій явці з повинною: напад на двох потерплих по черзі, спочатку на жінку, потім на чоловіка, співпадає з загальною картиною злочину, встановленою в судовому засіданні. (т.5 а.с. 208).

З протоколу огляду місця події від 22 червня 2000 року вбачається, що в помешканні будинку АДРЕСА_11 виявлено сліди проникнення та обшуку цього помешкання. З протоколу огляду вбачається, що віконне скло було розбите за допомогою липкої стрічки, яку зафіксовано при огляді на віконному склі, а у дворі знайдено труп задушеної собаки. (т.5 а.с. 5-8).

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_27 вбачається, що ОСОБА_40 мала місце закрита внутрішньо-черепна травма, субарахноїдальний крововилив в лівій тім'яно-скроневій області, дрібно крапкові крововиливи в тканину головного мозку в лівій тім'яно-скроневій області, забійна рана і крововилив в м'які тканини голови в тім'яно - скроневій області зліва, гематома правої очно - скроневії області, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою, як небезпечні для життя. Його смерть настала від забою головного мозку. Давність ушкоджень може відноситись до 22 червня 2000 року. Тілесні ушкодження потерпілому були нанесені твердими тупими предметами, а також частина з ним могла бути спричинена при ударі кулаком сторонньої людини. (т. 5 а.с. 93-96)

З протоколу виїмки та огляду від 12 лютого 2002 р., у потерпілої ОСОБА_39 вилучено металевий предмет, схожого на заготовку кухонної сокири. (т.5 а.с. 150-151)

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № НОМЕР_28 видно, п;о ушкодження у вигляді забійної рани в області волосистої частини голови ОСОБА_40 могли виникнути від дії твердих тупих предметів; не виключено, що при нанесенні не менше 2 ударів обушком або рукояткою того предмету, який представлений на експертизу

(т. 5 а.с. 188-189)

Висновок судово-медичної експертизи № НОМЕР_29 свідчить, що у ОСОБА_39 мала місце забійна рана лобно - скроневої області та потиличної області зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою, як небезпечні для життя; давність їх може відповідати 22 червня 2000 року, кількість ударів, нанесених потерпілій - не менше 3-х, не виключено, що удари могли бути нанесені предметом , представленим на експертизу. (т. 5 а.с. 167-163)

Дослідивши усі надані суду докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 в скоєнні інкримінованих їм за цим епізодом злочинів, повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Про це, зокрема, свідчать взаємоузгоджені між собою докази: показання підсудного ОСОБА_31 в судовому засіданні, показання ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_35 на досудовому слідстві. Ці їхні показання об'єктивно узгоджуються з протоколом огляду місця події, висновками судово-медичних експертиз. Суд переконався, що ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 давали показання про такі обставини скоєння злочину, про які вони не могли нічого знати, якби не брали безпосередньої участі в його скоєнні.

Як встановлено судом, усі троє підсудних мали заздалегідь обдуманий умисел на заволодіння майном потерпілих. В ході реалізації цього умислу вони не виключали застосування до потерпілих фізичного насильства, про що свідчить наявність у них масок для схову облич. Коли після проникнення до будинку потерпілих, підсудні не знайшли там майна і грошей, на які розраховували, вони залишились в цьому господарстві, чекаючи господарів. Коли ОСОБА_40 та ОСОБА_39зайшли у двір свого господарства, підсудні, діючи злагоджено між собою, скоїли на них раптовий, напад, в ході якого без найменших вагань застосували фізичне насильство, небезпечне для життя і здоров'я обох потерпілих: нанесли їм по декілька ударів в життєво важливі частини тіла - по голові. Як видно з висновків експертиз, удари по голові потерпілих наносились заздалегідь приготовленим для цього металевим предметом. Все наведене прямо свідчить про наявність заздалегідь обдуманого умислу у підсудних не тільки на заволодіння майном потерпілих, а й на умисне позбавлення їх життя.

Як видно з наведених доказів, злочинна група, в яку входили ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31, мала ознаки організованої. Тобто, вона була згуртована для скоєння цього та інших злочинів, нею керував ОСОБА_30, який ставив задачу іншім учасникам групи, після скоєння злочинів він же розподіляв здобуте злочинним шляхом майно. Ця група існувала тривалий час і в незмінному складі скоїла низку особливо тяжких злочинів. Про організованість цієї групи, зокрема, свідчить те, що злочини, скоєні нею, скоювались відносно осіб з високим достатком, відносно яких членами групи збиралась інформація. Ця група існувала в незмінному складі тривалий час і поступово трансформувалась у банду. Тому висновок органів досудового слідства про кваліфікацію дій підсудних в складі організованої злочинної групи являється правильним.

Дії ОСОБА_30, як організатора злочину, який виразився в нападі на ОСОБА_39 і ОСОБА_40, з метою заволодіння індивідуальним майном громадян та заволодінні грошима і майном подружжя ОСОБА_39 і ОСОБА_40 на загальну суму 26365 грн. 60 коп. поєднаних з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_39, ОСОБА_40, вчинені за попереднім зговором групою осіб, поєднані з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_39, ОСОБА_40, та з проникненням житло ОСОБА_39 і ОСОБА_40, підлягають кваліфікації за ст. ст. 19 , 142 ч. З КК України 1960 року.

Його ж, ОСОБА_30 , як організатора скоєного злочину, дії, що виразилися у замаху на умисне вбивство при обтяжуючих обставинах ОСОБА_39, скоєні з корисливих мотивів, організованою групою, які не були доведені до кінця з причин , що не залежали від волі винного, підлягають кваліфікації за ст. ст. 17 , 19 , 93 п. п. "а", "і" КК України 1960 року.

Дії ОСОБА_30, як організатора злочину, що виразився в умисному вбивстві ОСОБА_40, скоєні з корисливих мотивів, організованою групою, підлягають кваліфікації за ст. ст. 19 , 93 п. п. "а", "і" КК України 1960 року.

Дії ОСОБА_31 та ОСОБА_32, що виразилися в нападі на ОСОБА_39ОСОБА_40, з метою заволодіння індивідуальним майном громадян та заволодінні грошима і майном подружжя ОСОБА_39 і ОСОБА_40 на загальну суму 26365 грн. 60 коп., поєднаних з насильством , небезпечним для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_39, ОСОБА_40, вчинені за попереднім зговором групою осіб, поєднані з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_39, ОСОБА_40 та з проникненням їхнє житло, підлягають кваліфікації за ст. 142 ч. З КК України 1960 року.

їхні ж, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 дії, що виразилися у замаху на умисне вбивство при обтяжуючих обставинах ОСОБА_39, скоєні з корисливих мотивів організованою групою, які не були доведені до кінця з причин , що не залежали від волі винного, підлягають кваліфікації за ст. ст. 17 , 93 п. п. "а", "і" КК України 1960 року.

Дії ОСОБА_31 та ОСОБА_32, що виразилися в умисних вбивствах при обтяжуючих обставинах ОСОБА_40 скоєні з корисливих мотивів, організованою групою, підлягають кваліфікації за ст. 93 п. п. "а", "і" КК України 1960 року.

По справі потерпілою ОСОБА_39було заявлено цивільний позов га відшкодування матеріальної шкоди в сумі 25999 грн. та моральної шкоди в сумі 30000 грн В судове засідання цивільний позивач ОСОБА_39не з'явилась, звернувшись з заявою про розгляд справи в її відсутності. (т.53 а.с. 205). Проте, звернувшись до суду з такою заявою, вона не просила суд розглянути в її відсутності цивільний позов. Тому відповідності до вимог ст. 291 КПК України, її цивільний позов слід залишити без розгляду За цивільним позивачем в даному випадку зберігається право заявити позов в порядку цивільного судочинства.

2. По епізоду від 26 серпня 2000 року - розбійного нападу на ОСОБА_16 та заволодіння її індивідуальним майном, а також колективним майном ТОВ "Снайп" винність ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 підтверджена такими доказами:

По даному епізоду обвинувачення ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 не визнали себе винними в скоєнні цього злочину, пояснивши, що не скоювали його. Щодо своїх визнавальних показань на досудовому слідстві - написанні явок з повинною, визнанні вини при проведенні допитів, то підсудні ОСОБА_30, ОСОБА_32 заявили, що такі докази були отримані органами досудового слідства незаконно - із застосуванням до підсудних методів фізичного та психологічного впливу. ОСОБА_31 відмовився давати показання в суді по цьому епізоду.

У зв'язку з такою позицією підсудних, судом були досліджені їхні показання на стадії досудового слідства.

При першому допиті в якості підозрюваного ОСОБА_30 визнав свою причетність до даного злочину та показав, що дійсно спільно з ОСОБА_32 га ОСОБА_31. вчинив напад на жінку, завідуючу ювелірним магазином, під час якого вони вдарили цю жінку та забрали її сумку з ювелірними виробами. т. 38 а.с. 78-83

У своїх попередніх показаннях на досудовому слідстві ОСОБА_32 вказував, що в серпні 2000 р. він зустрівся з ОСОБА_30 О., який запропонував йому вчинити пограбування жінки, яка працює в ювелірній майстерні. Він погодився. Тоді ОСОБА_30 сказав, щоб він викликав у Прилуки свого рідного брата ОСОБА_31, який жив у м. Гребінка Полтавської області. Він подзвонив ОСОБА_31, і той наступного дня на автомобілі ВАЗ-21С 8, сірого кольору, приїхав у Прилуки. При зустрічі їх усіх разом ОСОБА_30 розповів деталі вчинення цього злочину. Наступного дня, вранці, він з ОСОБА_31 стали біля приміщення, у якому була ця ювелірна майстерня, щоб чекати ту жінку. Автомобіль вони поставиш неподалік. ОСОБА_30 був у іншому місці і мав показати її, коли та буде йти на роботу. ОСОБА_31 був одягнений у камуфльований одяг, а він - у джинсові штани та куртку. Через деякий час з'явилася та жінка. Вони тоді за сигналом ОСОБА_30 пішли їй на зустріч. Підбігши до жінки, ОСОБА_31 вдарив кулаком їй в обличчя, від чого та впала, а він забрав у неї сумку та зірвав з шиї жінки золотий ланцюжок, і вони побігли разом з ОСОБА_31 у ге місце, де знаходилася їхня машина. Вони сіли в автомобіль, куди також прибіг і ОСОБА_30, після чого вони поїхали з міста. По дорозі, вже за містом, біля повороту до заводу "Білкозин", ОСОБА_30 викинув у кущі мобільний телефон та газовий пістолет, які були у сумці. Вміст сумки роздивлявся ОСОБА_30, так як сидів на задньому сидінні. У сумці були золоті вироби та купюра в 100 доларів США. Приїхавши у м. Пирятин, ОСОБА_30 сказав, що поїде у Київ. З собою він забрав усе викрадене, сказавши, що продасть золото у Києм. ОСОБА_31 узяв собі 100 доларів. Чи брали ОСОБА_31 з ОСОБА_30 собі щось з золотих виробів, він не бачив. Потім він з ОСОБА_31 поїхали у Гребінку, а ОСОБА_30 поїхав у Кив. Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_30, який привіз гроші за продане золото га розділив їх між нами. Вийшло десь по 1000 доларів кожному. Свою вину в нападі на ОСОБА_32 визнає частково, хоча вони мали попередню домовленість на вчинення цього злочину, але він особисто на жінку не нападав, насильства відносно неї не вчиняв, її вдарів ОСОБА_31. Зразу після злочину він передав все майно, яке забрав у жінки, ОСОБА_30, а той вже займався його реалізацією та розподілом між ними. т. 6 а.с. 128-129

Неодноразово допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 показала, що в 2000 році вона працювала ІНФОРМАЦІЯ_23. Головний офіс товариства знаходиться в м. Чернігові. Дільниця, якою керувала потерпіла, займалась обміном та виготовленням виробів із золота. В неробочий час ці вироби повинні були зберігатись в сейфі банку „Аваль". Оскільки банк не працював у вихідні дні, то потерпіла зберігала їх у себе вдома, оскільки проживала поряд з дільницею. 26 серпня 2000 року зранку вона пішла на роботу, з собою мала сумку, в якій знаходились вироби з золота, які належали особисто їй та ТОВ „Снайп". На тротуарі вона обходила велику калюжу, бачила, що з двору, де знаходиться дільниця, виходили двоє незнайомих їй людей, одягнуті в камуфляжний одяг. Їхніх облич потерпіла не бачила. Коли ці люди наблизилися до неї, то в цей момент вона втратила свідомість від удару і прийшла до тями тільки лежачі на тротуарі, коли незнайомі люди допомагали їй підвестись. Вона виявила, що невідомі особи заволоділи її сумкою, в якій знаходились золоті вироби та брухт золота, які належали ТОВ „Снайп", а також з неї було знято золоті вироби, які належати особисто їй. Крім золота в сумці знаходились інші предмети: газовий пістолет, мобільний телефон. Потерпіла наголосила на тому, що кількість та вартість викраденого у неї майна повністю співпадають з зазначеним в обвинуваченні та підтвердила свої показання на досудовому слідстві. Крім того, в сумці було 100 доларів США, про які вона раніше органам слідства не повідомляла. Потерпіла вказала, що нікого з підсудних, які знаходяться в залі судових засідань, вона не може впізнати як таких, що схожі на нападників, оскільки момент нападу їх не роздивилась. З пояснень потерпілої вбачається, що ювелірні вироби, виготовлені в ТОВ „Снайп" мали індивідуальне клеймо. Встановлене Державним пробірним наглядом: „ОКЧС", яке означало : О-2000 рік, „К"-Київський пробірний нагляд, „Ч" Чернігівська область, „С"- ТОВ „Снайп". Вона в пояснила, що нападом на неї їй залодіяна значна матеріальна і моральна шкода. Моральна шкода, зокрема, виявилась в тому, що вона відчувала почуття фізичного болю, приниження, отримала серйозну травму, наслідки якої лікує й досі. Просила задовольнити заявлений нею цивільний позов у повному обсязі.

Даючи оцінку цим показанням потерпілої, суд наголошує, що вони співпадають показаннями ОСОБА_32 на досудовому слідстві. Так, з протоколу його допиту вбачається, що з сумки потерпілої було забрано 100 доларів США однією купюрою. Про цю обставину потерпіла сказала лише в судовому засіданні. До цього органам слідства не було відомо про заволодіння грішми потерпілої - 100 доларами США, але на неї указав ОСОБА_31 при його допиті. Все це спростовує показання підсудних про їхню непричетність до злочину і вказує, що таку деталь, як заволодіння 100 доларами потерпілої міг вказати тільки безпосередній учасник злочину.

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 по зазначеному епізоду

підтверджується дослідженими судом доказами:

Свідок ОСОБА_83 показав суду, що , що 26.08.2000 р. вранці його дружина ОСОБА_16, пішла на роботу в ювелірну майстерню, розташовану неподалік від їх будинку Був вихідний день і тому дружина ювелірні вироби взяла додому, а не здавала в банк, оскільки в банку також був вихідний, а з ювелірними виробами потрібно було працювати. Через 10-15 хвилин до нього додому невідомі люди привели його дружину, пояснивши, що її побили невідомі на вулиці і забрали сумку. Він відразу викликав міліцію та швидку допомогу. В результаті даного злочину у дружини забрали сумку, в якій були її речі ювелірні вироби, що належали ТОВ "Снайп". На вимогу засновника ТОВ "Снайп" він виплатив усю суму збитків, які були заподіяні злочином, в результаті викрадення ювелірних виробів. Про те, що він відшкодував матеріальні збитки, ТОВ "Снайп" йому ніяких документів не видавало. Він підтвердив , що у його дружини було викрадено 100 доларів США, які були в сумці, але органам міліції при допитах про це ніхто не говорив. Свідок пояснив, що в 2000 році він також співробітничав з ТОВ „Снайп" з питань реалізації продукції. В 2000 році ніяких представництв в Полтавській області це товариство не мало продукції там не реалізовувало.

Свідок ОСОБА_84, дружина підсудного ОСОБА_31, показала суду, що золотий хрестик, долучений до справи як речовий доказ, був придбаний нею на ринку в м. Гребінці Полтавської області у ОСОБА_85, яка торгувала там золотими виробами.

Проте, на думку суду, до цих показань свідка необхідно відноситись критично, оскільки вона, являючись дружиною підсудного ОСОБА_31, прямо зацікавлена в покращенні його становища.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_85 дала суду показання, якими не підтвердила як продаж нею будь-кому золотого хрестика, долученого до справи, як речовий доказ, так і купівлю у неї золотих виробів свідком ОСОБА_84 Вона пояснила, що ювелірні вироби придбавала на Харківському ювелірному заводі разом з бірками.

Продаж золотих виробів свідку ОСОБА_84 свідок ОСОБА_85 не підтвердила і на досудовому слідстві. т. 6 а.с. 92, 95

З показань на досудовому слідстві ОСОБА_35 видно, що ОСОБА_30 йому розповідав, про скоєний ним разом з братами ОСОБА_32, ОСОБА_31 розбійного нападу за працівницю ювелірної майстерні в м. Прилуки біля приміщення ДОСААФ. Під час нападу вони забрали у неї сумку з ювелірними виробами. Коли конкретно це було і де вони поділи ювелірні вироби, він не повідомляв. На його думку ОСОБА_30 йому розповів про вчинений ним злочин, щоб в подальшому своїм авторитетом вплинути на нього, з метою втягнення його в подальшу свою злочинну діяльність. Зразу після затримання він написав явку з повинною, в якій повідомив правоохоронні органи про вчинений ОСОБА_30 злочин з метою уникнути відповідальності за приховування злочину.

т. 6 а.с. 1:23 Даючи оцінку цим показанням підсудного ОСОБА_35, суд наголошує, що вони були дані ним в присутності його захисника, що робило неможливим будь-який тиск на ОСОБА_35 з боку інших осіб.

Крім показань потерпілої та свідків, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 підтверджується іншими доказами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_30. від 18 грудня 2003 року вбачається, що він у добровільній формі повідомив, що у 2000 р. він спільно з ОСОБА_31. по вул. 1-го Травня в м. Прилуки, збивши з ніг жінку, забрали у неї сумку з ювелірними виробами, мобільним телефоном, газовим пістолетом, після чого втік. Суд наголошує, що викладені в цьому документі факти співпадають з показаннями потерпілої , зокрема наявність у неї в сумці мобільного телефону і газового пістолету. В явці з повинною прямо вказаний один із співучасників злочину: ОСОБА_31.

т. 6 а.с. 115

З явки з повинною ОСОБА_32 від 28 лютого 2004 року вбачається, що він у добровільній формі повідомив, що у 2000 р. він спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_31. по вул. 1-го Травня в м. Прилуки, збивши з ніг жінку, забрав у неї сумку з ювелірними виробами та іншим майном, після чого втік. В цьому документі міститься описання деталей злочину, які співпадають з показаннями потерпілої та інших підсудних: наявність в сумці потерпілої газового пістолета, мобільного телефону і купюри в 100 доларів США.

т. 6 а.с. 124

З явки з повинною ОСОБА_31 вбачається, що у 2000 р. він спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_32 по вул. 1-го Травня в м. Прилуки, збивши з ніг жінку, забрали у неї сумку з ювелірними виробами та іншим майном, після чого втік. Явка з повинною містить факти, які співпадають з показаннями потерпілої: наявність у неї в сумці мобільного телефону і газового пістолету. ОСОБА_31 в явці з повинною показав, що газова зброя була у модифікації револьверу, що також співпадає з поясненнями потерпілої ОСОБА_16 (т.6а.с.10).

т. 6 а.с. 119

Явка з повинною ОСОБА_35 свідчить, що в розмові з ОСОБА_30 він дізнався про вчинення у 2000 р. ним спільно з ОСОБА_31. та ОСОБА_32 пограбування жінки по вул. 1-го Травня в м. Прилуки, в ході якого вони забрали у жінки сумку з ювелірними виробами.

т. 6 а.с. 122

З протоколом обшуку від 01.08.2002 року, згідно якого, в квартирі ОСОБА_31 АДРЕСА_2 виявлені вироби з золота. Там же було знайдено камуфльований одяг, що, на думку суду є одним з доказів вини ОСОБА_31

т. 6 а.с. 80

Відповідно до протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 01.08.2002 року, потерпіла ОСОБА_16 впізнала хрестик, який був у неї викрадений в 2000 році, як хрестик виготовлений ТОВ "СНАЙП", на якому мається відповідне клеймо (іменник).

т. 6 а.с. 84

Обставини впізнання потерпілою золотого виробу вона сама підтвердила в судовому засіданні.

Оглянутий судом речовий доказ - хрестик з жовтого металу, долучений до справи, свідчить, що на ньому дійсно є клеймо „ОКЧС".

З протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 02 серпня 2002 року видно, що ОСОБА_85 не впізнала жоден хрестик, вилучений у ОСОБА_31, і заявила, що бачить їх вперше і таких хрестиків вона ніколи не продавала.

т. 6 а.с. 56

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 29 лютого 2004 року з застосуванням відеозапису, дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_32 детально показав та розповів про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_31. даного злочину, при цьому розповів роль кожного з учасників злочину. Поведінка ОСОБА_31 під час цієї слідчої дії була спокійною та невимушеною, він добре орієнтувався на місцевості і впевнено показував обставини скоєння ним злочину.

т. 6 а.с. 120

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_30 видно, що у ОСОБА_16 мали місце закрита черепно-мозкова травма, забій м'яких тканин голови, виражений ситуаційний астено-невротичний і вегетативний синдром, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я і могли бути заподіяні ударом кулака по голові.

т. 6 а.с. 150

З довідки ТОВ "СНАЙП", загальна вартість викрадених 26.08.2000 р. у ОСОБА_16 ювелірних виробів та брухту золота, що належали ТОВ "СНАЙП" складає 30020,89 грн., в т. ч. - 150 ювелірних виробів на суму 22097,24 грн., брухт золота, загальною вагою 267,42 г, на суму 7923,65 грн.,

т. 6 а.с. 61

У відповідності до акту інвентаризації ТОВ "СНАИП", виявлено нестачу ювелірних виробів та брухту золота, що належали ТОВ "СНАЙП", на загальну вартість 30020,89 грн., в т. ч. - 150 ювелірних виробів на суму 22097,24 грн., брухт золота, загальною вагою 267,42 г, на суму 7923,65 грн.,

т. 6 а.с. 62-65

Дослідивши докази по даному епізоду в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що всі вони, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають усіх трьох підсудних в інкримінованих їм діях. Невизнання підсудними своєї вини суд оцінює як спробу уникнути відповідальності за злочин. Їхні показання на досудовому слідстві суд вважає достовірним: а, здобутими в установленому законом порядку і кладе в обґрунтування вироку.

З наведених вище показань підсудних вбачається, що організатором злочину був ОСОБА_30, який повідомив, коли і яким маршрутом ходить ОСОБА_16, керував діями братів ОСОБА_31 та ОСОБА_32, після скоєння ними злочину розпорядився майном потерпілої: викинув її газовий револьвер, мобільний телефон, продав золоті вироби. Тому дії ОСОБА_30, які виразились в організації злочину - розбійного нападу на ОСОБА_16, з метою заволодіння майном ТОВ „Снайп", та заволодіння цим майном в сумі 30020 грн. 89 коп., тобто, у великих розмірах, поєднані з застосуваннями насильства, небезпечного для життя і здоров я потерпілої, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій, підлягають кваліфікації по ст. 19 , 86 ч.2 КК України в ред. 1960 року.

Його ж , ОСОБА_30 дії, що виразились в організації нападу на ОСОБА_16, з метою заволодіння і заволодінням індивідуальним майном потерпілої на суму 11203 грн.83 коп., поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій, підлягають кваліфікації по ст. 19 ,142 ч.2 КК України.

Дії ОСОБА_31 та ОСОБА_32 що виразились в розбійному нападі на ОСОБА_16, з метою заволодіння майном ТОВ „Снайп", та заволодіння цим майном в сумі 30020 грн. 89 коп., тобто, у великих розмірах,поєднані з застосуваннями насильства, небезпечною для життя і здоров'я потерпілої, скоєні на попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій, підлягають кваліфікації по ст. 86 ч.2 КК України в ред. 1960 року.

Їхні ж дії, що виразились в організації нападу на ОСОБА_16, з метою заволодіння і заволодінням індивідуальним майном потерпілої на суму 11203 грн.83 коп., поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій, підлягають кваліфікації по ст. 142 ч.2 КК України в ред. 1960 р.

Потерпілою ОСОБА_16 по даній справі було заявлено цивільний позов га відшкодування матеріальної шкоди на суму 40680 грн. та моральної шкоди на суму 20000 грн. Суд вважає, що позов підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Докази в обґрунтування позову досліджені в судовому засіданні. Потерпіла, як це видно з матеріалів кримінальної справи, відшкодувала ТОВ „СНАЙП" всю суму ювелірних виробів та брухту золота, якими заволоділи підсудні. Щодо відшкодування моральної шкоди, то як переконався суд, потерпіла перенесла фізичні і моральні страждання, почуття приниженості та серйозні матеріальні труднощі. У зв'язку з цим, заявлений нею цивільний позов підлягає повному задоволенню

3.__ По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_41, заволодіння його

індивідуальним майном винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 підтверджена наступними доказами:

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду не визнав, як не визнавав її протягом усього розслідування, що зазначеного злочину не вчиняв.

Підсудний ОСОБА_32 в засіданні суду також своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду не визнав .

У зв'язку з цим, судом були проаналізовані показання ОСОБА_32, дані ним на стадії досудового слідства.

В цих показаннях ОСОБА_32 вказував, що три роки тому, восени, в один з днів, вранці, він, його брат ОСОБА_31 та ОСОБА_30зустрілися вдома у останньою. ОСОБА_30 запропонував пограбувати валютника, який живе біля "Універмагу" в м. Прилуки. Всі погодилися. Від ОСОБА_30 вони тоді пішли до будинку того чоловіка. Вони стали біля входу у під'їзд його будинку. Потім вони почули кроки і ОСОБА_30 сказав, що це мабуть йде той чоловік. ОСОБА_31 тоді пішов йому назустріч і зустрівся з тим на першому поверсі. По опису ОСОБА_30 це був саме той чоловік. Тоді ОСОБА_31 вдарив один раз чоловіка в голову, від чого той упав. Більше його ніхто не бив. Потім вони з ОСОБА_30 підбігли до того чоловіка, І він забрав у нього велику сумку з якимись речами. ОСОБА_31 з ОСОБА_30 обшукали того чоловіка та забрали гроші і ще якісь речі, після чого вони пішли звідти. Прийшовши додому до ОСОБА_30, вони обдивилися викрадене. Виявилося, що вони забрали якісь документи, ключі від машини, гроші в доларах та гривнях, там було 2500 доларів, барсетки, гаманці, жіночі колготки. ОСОБА_30 тоді поділив між ними гроші, а речі залишилися у ОСОБА_30, і де він їх дів, він не знає.

т.7 а.с. 67

При допиті 11 травня 2004 р. як обвинувачений ОСОБА_32 також визнавав свою причетність до цього злочину. Свою вину в нападі на ОСОБА_41винним себе ОСОБА_32 визнавав частково, хоча домовленість на вчинення злочину у них була, але він безпосередньо не нападав, ОСОБА_41вдарив ОСОБА_31. ОСОБА_30 обшукував та забирав гроші, а сумку з товаром, яка була при потерпілому забрав він.

т.40а.с. 119-121

Даючи оцінку цим показанням підсудного, суд відмічає, що допит проводився в присутності захисника обвинуваченого, що робило неможливим будь-який тиск на нього з боку інших осіб, тому суд вважає його показання достовірними.

Допитаний підсудний ОСОБА_31 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду не визнав, як не визнавав її протягом усього досудового розслідування, мотивуючи це тим, що зазначених злочинів не вчиняв.

Незважаючи на таку позицію підсудних, суд вважає, що вина ОСОБА_30,, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 по зазначеному епізоду підтверджується зібраними у справі доказами:

Так, потерпілий ОСОБА_41 дав показання суду, що проживає в будинку, розташованому навпроти магазину „Універмаг" в м. Прилуки, а його під'їзд розташований крайнім від ІНФОРМАЦІЯ_24. Він займається підприємницькою діяльністю, торгує на ринку м. Прилуки, біля якого і проживає неподалік. 24 жовтня 2000 року, близько 7-ї години, він взяв 2 великі базарні сумки з товаром, одна-білого кольору, інша-в клітинку та поніс їх на базар до їхнього лотка. Він спустився на площадку першого поверху свого під'їзду і, коли йому залишилося кілька сходинок, він зустрівся з чоловіком, який йшов назустріч. Обличчя чоловіка ближче він не роздивився, бо той нахилився обличчям вниз. В який одяг той був одягнений, він не звернув уваги. Цей чоловік минув його, ніби збирався підніматися на другий поверх і в цей момент ззаду наніс удар в праву сторону обличчя. Після удару він впав, кинув сумки та втратив свідомість. Що сталося потім він не пам'ятає. До тями він прийшов по дорозі в лікарню. Як потім йому стало відомо, через 10 хвилин його син пішов до школи і знайшов його на площадці першого поверху в під'їзді будинку без свідомості, при ньому ні сумок, ні грошей не було. Під час злочину у нього було викрадено гроші та речі, перелічені в протоколі його допиту.

Крім того, з кишень куртки у нього зникли гроші в сумі 2500 доларів США, 5000 грн. (гроші він завжди носить з собою, бо хвилюється, щоб їх не вкрали з квартири), посвідчення водія на його ім'я, генеральна довіреність на автомобіль „Мазда-626", технічний талон на автомобіль „Мазда-626", ключі від цього автомобіля-від дверей автомобіля, та замка запалення, 2 ключі від квартири. Після всього він лікувався в Прилуцькій ЦМЛ в травматологічному відділенні 7-Ю днів. Цим злочином йому заподіяна матеріальна і моральна шкода. Потерпілий просив стягнути з винних осіб на його користь грошову суму відповідно заявленого цивільного позову.

т. 7 а.с. 36-38

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_86 вбачається, що 24 жовтня 2000 року приблизно о 07 год. 30 хв. його батько, взявши дві сумки з товаром почав виходити з кімнати. Приблизно о 07 год. 40 хв. він теж вийшов з квартири і почав по східцях сходити вниз. Коли він дійшов до 1-го поверху, то побачив, що там сидить його батько, а у нього з носу йшла кров. Поруч з батьком лежала куртка, яка перед цим була на ньому і яка також була в крові. В той час, коли він спускався, у під'їзді він нікого не бачив і ніяких звуків не чув. Коли він побачив батька, то ніяких сумок з ним поруч не було.

т. 7 а.с. 45

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_87 вбачається, що вона являється дружиною ОСОБА_41, який торгує на ринку м. Прилуки різною продукцією. 24.10.2000 р., вранці, її чоловік став збиратися на базар. З собою він узяв дні сумки з товаром. Також при ньому були гроші у доларах США та гривнях, але точної суми вона не пам'ятає. Зібравшись, її чоловік вийшов з квартири. Потім, хвилин через 10 за ним вийшов її син ОСОБА_31. Через деякий час вони обоє повернулися додому. При цьому голова її чоловіка була у крові, а сумок та грошей при ньому вже не було.

т. 7 а.с. 47

На досудовому слідстві ОСОБА_35 звернувся до суду з явкою з повинною та дав показання про те, що йому стало відомо від ОСОБА_30, підсудного по даній справі, про пряму участь останнього в розбійному нападі на ОСОБА_41.

Оскільки підсудний ОСОБА_35 в судовому засіданні відмовився від цих показань, заявивши, що вони були здобуті з застосуванням до нього методів фізичного і психічного впливу, ці показання були досліджені в судовому засіданні.

З них вбачається, що в 1999-2000 році через його знайому ОСОБА_35 -ОСОБА_88 він познайомився з її чоловіком ОСОБА_30. Це було на якийсь день народження. Через деякий час, на день народження ОСОБА_88, ОСОБА_30познайомив його з ОСОБА_32. Колись, в розмові ОСОБА_30 розповів йому, що він разом з ОСОБА_31 та ОСОБА_32 здійснили розбійний напад на чоловіка на ім'я ОСОБА_41, який займається продажем валюти. Напад був здійснений в під'їзді будинку, який знаходиться навпроти магазину "Універмаг", з метою заволодіння матеріальними цінностями. Чим саме вони заволоділи і при яких обставинах, він не знає.

т. 7 а.с. 62

Крім показань потерпілого та свідків, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З протоколу огляду місця події від 24.10.2000 року вбачається, що в першому під'їзді буд. АДРЕСА_27, на площадці першого поверху виявлені плями, бурого кольору, схожі на кров.

т. 7 а.с. 6

З явки з повинною ОСОБА_35 видно, що у розмові з ОСОБА_30 йому стало відомо про те, що останній спільно з ОСОБА_32 та ОСОБА_31. вчинили розбійний напад на валютника на ім'я ОСОБА_41 в м. Прилуки в під'їзду будинку, який розташований напроти магазину "Універмаг".

т. 7 а.с. 60

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.03.2004 року видно, що ОСОБА_32 детально показав та розповів про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_31. даного злочину, вказав під'їзд будинку на місце в під'їзді, де був вчинений напад, а також роль кожного з співучасників.

т. 7 а.с. 71-71

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_31 вбачається, п;о ОСОБА_41 мали місце: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя, забій обох очей та перелом кісток носа, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Дані ушкодження могли бути заподіяні ударами кулака по голові потерпілого, якому було нанесено не менше 4-х ударів.

т. 7 а.с. 95-97

Дослідивши надані суду докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що вони викривають цих підсудних в інкримінованому їм злочині.

Зокрема, показання підсудного ОСОБА_32 під час його допиту 6 березня 2004 року в окремих деталях співпадають з показаннями потерпілого ОСОБА_41щодо товару, яким заволоділи нападники. Так, ОСОБА_32 правильно назвав предмет злочину: господарську сумку у клітинку, яку було забрано у потерпілого, речі в цій сумці: барсетки чоловічі, гаманці жіночі, інші гаманці, колготки жіночі. Він же правильно назвав те, що було забрано безпосередньо у потерпілого: гроші в сумі 2500 доларів США - саме таку суму називав потерпілий, ключі від його автомобіля та документи на автомобіль.

При проведенні відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_32 упевнено показав місце скоєння злочину: під'їзд, в якому було здійснено напад па потерпілого, роль кожного зі співучасників злочину. Суд наголошує, що ця слідча дія проводилась гласно і відкрито, в присутності понятих, з проведенням відеозапису, що унеможливлювало застосування відносно ОСОБА_32 будь-яких незаконних методів ведення слідства,

Аналіз цих показань свідчить, що ОСОБА_32 повідомляв такі деталі скоєних злочинів, які не міг знати, якби не був їх безпосереднім виконавцем.

Непрямим доказом, але таким, що також викриває підсудних і узгоджується з іншими доказами, є описаний ОСОБА_32 спосіб скоєння злочину: нанесення потерпілому ударів в голову, від яких він втрачав свідомість. Такий спосіб був притаманний вказаній злочинній групі при скоєнні ними інших, описаних у цьому вироку злочинів.

Спосіб заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому прямо співпадає з показаннями самого потерпілого і висновком судово-медичної експертизи про механізм їхнього заподіяння.

Суд перевірив твердження підсудного ОСОБА_35 про застосування до нього незаконних методів ведення слідства і не знайшов жодної підстави вважати ці його показання правдивими. Таким чином, показання ОСОБА_35 про скоєння злочину відносно потерпілого ОСОБА_41, підтверджують правильність обвинувачення і викривають підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 в інкримінованих їм діях.

Дії ОСОБА_30, які виразились в організації ним нападу з метою заволодіння індивідуальним майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбійний напад, підлягають кваліфікації по ст. 19-142 ч.2 КК України вред. 1960 р.

Дії ОСОБА_32 та ОСОБА_31, які виразились в нападі з метою заволодіння індивідуальним майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особами, яка раніше вчиняли розбійний напад, підлягають кваліфікації по ст. 142 ч.2 КК України в ред. 1960 р.

Дії всіх підсудних додатково кваліфіковані органами досудового слідства по ст. 193 ч.З КК України як викрадення ними у потерпілого особливо важливих його документів. Проте, доказів того, що вони зорганізувалися в злочинну групу саме з метою заволодіння цими документами, суду не надано. Ці документи потерпілого вони ніяким чином не використовували тому, на думку суду, ця кваліфікація є невірною і по ст. 193 ч. З КК України в редакції 1960 року підсудних необхідно виправдати.

Потерпілим ОСОБА_41 заявлено позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 22360 грн. та моральної шкоди в сумі 30000 грн. Суд вважає, що матеріальні втрати, понесені потерпілим, підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки доказами цьому є досліджені судом докази обвинувачення. Щодо відшкодування моральної шкоди, то з урахуванням всіх обставин справи, в порівнянні з позовами, заявленими іншими потерпілими, вона підлягає відшкодуванню в сумі 6000 грн.

4. По епізоду умисного вбивства ОСОБА_42 піц час розбійного нападу , заволодіння його майном винність ОСОБА_30, ОСОБА_36, ОСОБА_35 підтверджена наступними доказами:

В засіданні апеляційного суду підсудні ОСОБА_30, ОСОБА_36 та ОСОБА_35 не визнали себе винними, пояснивши, що цього злочину не вчиняли. На стадії досудового слідства вони давали показання про свою ніби-то участь в цьому злочині під тиском працівників міліції, які, застосовуючи до підозрюваних фізичну силу, добились він них зізнання в неіснуючому злочині. Крім того, ОСОБА_35 заявив про наявність у нього алібі на момент скоєння злочину - перебування в м. Алушта АР Крим, лікування там в пансіонаті і проживання на приватній квартирі.

У зв'язку з цим, судом було досліджено показання , які давали підсудні під час досудового слідства.

Допитаний 4 квітня 2005 року в якості обвинуваченого по даному епізоду, ОСОБА_35 свою вину визнав частково та показав, що в частині розбійного нападу на ОСОБА_42 - вину визнає повністю, оскільки дійсно хотіли вчинити розбійний напад на потерпілого з метою заволодіння його майном. В частині умисного вбивства ОСОБА_42 своєї вину не визнає, оскільки попередньої домовленості на вбивство у них не було, крім того, особисто він ОСОБА_42 тілесних ушкоджень не заподіював. Перед нападом на ОСОБА_42, домовленості на нанесення потерпілому тілесних ушкоджень також не було, домовлялися лише налякати потерпілого та забрати його майно. Як саме вони його будуть лякати, про це вони також не обговорювали. В частині викрадення у ОСОБА_42 інших важливих документ в він свою вину не визнає, оскільки таких документів особисто він не брав.

т. 41 а.с. 167-175

Крім цього, в ході досудового слідства 20 грудня 2004 року обвинувачений ОСОБА_35 показав, що на початку 2001 року він займався підприємницькою діяльністю і випадково у нього виникли борги в сумі 3000 доларів США. Він раніше знав ОСОБА_30, але близьких стосунків між ними не було. При випадковій зустрічі з ОСОБА_30 він йому розповів про свої борги. ОСОБА_30 пообіцяв, що допоможе йому погасити борги і дійсно це зробив. Через деякий час, ОСОБА_30 зустрівся з ним, нагадав, що він винен йому гроші, а щоб скоріше відробити, запропонував взяти участь в розбійному нападі на ОСОБА_42. ОСОБА_30 сказав, що зробить все сам, а він мав лише постояти подивитись, чи ніхто з сусідів нічого не почує. В призначений час, на початку березня 2001 року, в темний час, він з ОСОБА_30 та ОСОБА_36 пішли АДРЕСА_14, будинок вказував ОСОБА_30. Вони зайшли в двір, заховалися за будинком, де почали чекати на потерпілого. Через деякий час вони почули, що до двору під'їхав автомобіль. ОСОБА_30 повідомив, що приїхав потерпілий. За будинком вони стояли в такому порядку: перший -ОСОБА_30, за ним стояв ОСОБА_36 з металевою трубою, а він стояв за ОСОБА_36. Коли потерпілий зайшов в двір, до нього першим підбіг ОСОБА_30, а потім ОСОБА_36. Коли він вийшов з-за будинку, потерпілий лежав на землі біля вхідних дверей, а ОСОБА_30 і ОСОБА_36 поруч притримували його. Він пройшов до хвіртки, подивитись на вулицю, чи нікого не було. На вулиці все було спокійно, під двором стояв автомобіль ВАЗ-2108 темного кольору. Коли він повернувся до будинку, то хлопці вже були всередині, а потерпілого перенесли в будинок і поклали на підлогу в центральній кімнаті., після чого почали обшукувати будинок. Він особисто декілька разів то виходив на вулицю, то заходив в будинок, дивився, чи не виникла небезпека. У потерпілою хлопці забрали радіотелефон, газовий пістолет, якісь ювелірні вироби і 300 доларів США. Коли вони залишали будинок, потерпілий отямився і намагався встати з підлоги. ОСОБА_30 підійшов до потерпілого, взяв його за плечі, намагаючись притримати його, а ОСОБА_36 вдарив ногою потерпілого по голові, після чого потерпілий перестав вставати. В його присутності ніхто машину потерпілого не обшукував і взагалі її не відчиняли. Зі слів ОСОБА_30 він йому завжди був винен гроші, попав до нього в залежність, він його використовував в своїй злочинній діяльності.

т. 8 а.с. 322-323

Суд наголошує, що ці обидва допити були проведені в присутності захисника обвинуваченого, що робило неможливим будь-який тиск на обвинуваченого.

Ці свої показання ОСОБА_35 підтвердив на очній ставці з ОСОБА_30 12 грудня 2004 року, під час якої наполягав, що особисто з ОСОБА_30 брав участь в скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_42.

т. 8 а.с. 324

Свої показання ОСОБА_35 підтвердив під час проведення з ним 18 грудня 2003 року відтворення обстановки і обставин події з застосуванням відеозапису, в ході якого він детально показав та розповів про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_36 даного злочину, своєї ролі у цьому злочині та механізмі нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, які спричиняли ОСОБА_30 та ОСОБА_36 ОСОБА_35показав, що в ході нападу вони заволоділи барсеткою потерпілого,

т.41 а.с. 38-29

У своїх попередніх показаннях на досудовому слідстві ОСОБА_36 вказував, що на початку березня 2001 року ОСОБА_30 запропонував йому та ОСОБА_35 вчинити напад на ОСОБА_42 та заволодіти його майном. ОСОБА_42 він взагалі не знав і не знав, де він мешкає. Приватний будинок ОСОБА_42 їм показав ОСОБА_30, він розташовувався в районі першої школи. Декілька днів, у вечірній час вони разом спостерігали за будинком га потерпілим, о котрій годині він прибуває додому і як заходить до будинку. Вони помітили, що ОСОБА_42 кожного вечора приїздив додому після 22 години на автомашині ВАЗ чи 2108, чи 2109 темного кольору. Машину залишав на вулиці, біля свого двору. Будинок ОСОБА_42 був одноповерховий на два входи і в своїй половині він мешкав сам. В призначений день, вони утрьох прибули до будинку ОСОБА_42, як йому здається через хвіртку, заховалися за будинок з боку городу та почали чекати. ОСОБА_42 приїхав на машині близько 24 година, залишив машину на вулиці біля двору, а сам з телефоном в руках зайшов у двір. Коли він почав ключами відчиняти двері, вони утрьох напали на нього ззаду. В момент нападу вони були в рукавичках , а на голови були одіти шапки. В момент нападу ОСОБА_42 почав чинити опір, тоді він вдарив його руками декілька разів в область голови , куди били ОСОБА_42 ОСОБА_30 та ОСОБА_35 і чим, він в боротьбі не помітив. Коли ОСОБА_42 був оглушеним, вони взяли його під руки та затягли в будинок. Зразу на вході в будинок був коридор, а праворуч дві кімнати середніх розмірів. Вони поклали ОСОБА_42 в середній кімнаті на підлогу. Потім хтось за ним спостерігав , а він почав обшукувати центральну кімнату, в якій лежав ОСОБА_42. В серванті на видному місці він знайшов одну чи дві пари золотих сережок в якійсь упаковці. Там же, в серванті на видному місці, він знайшов 300 доларів США , купюрами по 100 доларів та жіночі механічні часи в металевому корпусі білого кольору з металевим браслетом. Що забирали з будинку хлопці, він не помітив. Крім того, він забрав радіотелефон " Сенао" в корпусі темного кольору. Він знав, що з ОСОБА_42 блув знятий золотий перстень. Вимкнувши світло в будинку, вони прикрили вхідні двері і залишили місце злочину. Вони розділили кожному по 100 доларів, він забрав собі жіночій годинник, радіотелефонну трубку "Сенао", хто саме забрав ювелірні вироби з золота, він теж не пам'ятає. Наступного дня ОСОБА_30 поїхав у Київ продавати золоті вироби, а він у Київ поїхав через кілька днів. Коли вони залишали будинок потерпілого то він вважав, що той втратив свідомість, а згодом прийде до тями і буде жити. Радіотелефон та жіночій годинник він потім закопав у лісопарку в м. Київ.

42 а.с. 28, 60-61

Ці показання були підтверджені ОСОБА_36 при проведенні з ним відтворення обстановки і обставин події. Дослідивши протокол та відеозапис до нього, суд переконався, що цей доказ, всупереч твердженням підсудного ОСОБА_36, слід вважати достовірнім доказом. Так, при проведенні цієї слідчої дії, підсудний поводився вільно, добровільно показав обставини скоєного злочину, які співпадають з іншими обставинами по справі. Зокрема, він правильно указав місцезнаходження будинку ОСОБА_42, показав, яким чином в нього було здійснено проникнення, зауважив, що на момент відтворення в будинку немає серванта, який раніше там знаходився і в якому він знайшов гроші. Також під час цієї слідчої дії ОСОБА_36 указав на співучасників злочину: підсудних по даній справі ОСОБА_30 та ОСОБА_35. Підтвердив, що бив потерпілого трубою, яку знайшов в господарстві. Крім того, ця слідча дія проводилась в присутності захисника ОСОБА_36 і понятих, що робило неможливим будь-який тиск на нього з боку інших осіб.

т.42 а.с. 64-67

З урахуванням зібраних доказів по даному епізоду, суд вважає, що не визнання вини ОСОБА_36 в судовому засіданні свідчить про його намір уникнути відповідальності за скоєний злочин. Його ж показання на досудовому слідстві свідчать про активний характер дій ОСОБА_35 при скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_42.

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_36 та ОСОБА_35 по зазначеному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

З показань потерпілої ОСОБА_89, яка не змогла з поважної причини (поганий стан здоров'я) прибути в судове засідання, вбачається, що вона прожила зі своїм чоловіком ОСОБА_42 ЗО років, від спільного життя у них є дві доньки. ОСОБА_42 проживав окремо в м. Прилуки по АДРЕСА_14. При цьому він підтримував зв'язки з сім'єю, кожного дня відвозив та забирав її з роботи, возив онуків до школи. Він періодично ночував дома, але й були випадки, що він ночував у будинку своєї матері. Вона неодноразово була в цьому будинку, мала ключі від нього, доглядала за городом. ОСОБА_89 розповідав, що у нього мається 10 000 доларів США, які заховані під килимом в центральній кімнаті в будинку його матері Приблизно рік тому ОСОБА_42 помер. її чоловік у свій будинок ніколи нікого не приводив і взагалі нікого в будинок не пускав. Після вбивства ОСОБА_42, вона оглядала його будинок та виявила, що зникло майно, яке на момент злочину для неї мало таку вартість:

золотий ланцюжок „Бісмарк", вагою ЗО г, 583 проби, вартістю 3000 грн.;

чоловіча золота печатка, вагою 20 г, 583 проби, вартістю 2000 грн., ці речі завжди були на ОСОБА_42, він їх ніколи не знімав.

пара золотих сережок, 583 проби, вагою 2,5 г, вартістю 250 грн.;

пара золотих сережок, 583 проби, вагою 2,5 г, вартістю 250 грн., дві пари сережок були куплені безпосередньо перед вбивством, він хотів їх подарувати онучкам на 8 березня.

радіотелефон „Сенао" з зарядним пристроєм, вартістю 810 грн.;

жіночий наручний годинник, вартістю 77 грн.;

10 000 доларів США;

шкіряна чоловіча барсетка, вартістю 130 грн., в якій знаходились: посвідчення водії, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-2108 на ім'я ОСОБА_42

т. 8 а.с. 93, 229-230

Свідок ОСОБА_90 показав суду, що 9 травня 2001 року зайшов в будинок свого знайомого ОСОБА_42 на прохання його дружини, знайшов там ОСОБА_42 мертвим, після чого викликав міліцію.

Свідок ОСОБА_91, дочка загиблого ОСОБА_42, в судовому засіданні показала, що її батько мав у м. Прилуках окремий будинок, де часто ночував сам, нікого в цей будинок він не запрошував. У нього в користуванні був радіотелефон „Сенао". Цей радіотелефон разом з іншими матеріальними цінностями було викрадено з його будинку після убивства.

Крім показань потерпілих та свідків, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_36 та ОСОБА_35 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_30 від 17 грудня 2003 року вбачається, що весною 2001 р., вночі, він спільно з ОСОБА_35 та ОСОБА_36 з метою розбійного нападу прийшли у двір ОСОБА_42, а коли той зайшов на подвір'я, він наніс потерпілому удар по голові, після чого ОСОБА_42 занесли у будинок та заволоділи майном, що було у будинку га при потерпілому. В явці з повинною вказано майно, яким заволоділи нападники: 300 доларів США, золотий ланцюжок, кільце та сережки, а також телефон „Сенао". Там же прямо вказано, що телефон забрав собі ОСОБА_36.

т. 8 а.с. 217

З явки з повинною ОСОБА_35 видно, що навесні 2001 р., вночі, він спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_36 з метою розбійного нападу прийшли у двір ОСОБА_42, а коли той зайшов на подвір'я, нанесли потерпілому удар по голові, після чого занес:ш у будинок та заволоділи майном, що було у будинку та при потерпілому, та розповів про свою роль у вчиненому злочині. Він, зокрема, розповів, що вони викрали майно: 300 доларів США, барсетку, радіотелефон „Сенао", золоті вироби, які знайшли в будинку. ОСОБА_35 вказав на активну роль як ОСОБА_30, так і ОСОБА_36, які особисто заподіяли потерпілому тілесні ушкодження. Згідно зізнання ОСОБА_35, він отримав від ОСОБА_30 евою частину коштів за участь в злочині.

т. 41 а.с. 16

З явки з повинною ОСОБА_36 від 17 грудня 2003 р. видно що, навесні 2001 р., вночі, він спільно з ОСОБА_35 та ОСОБА_30 з метою розбійного нападу прийшли у двір ОСОБА_42, а коли той зайшов на подвір'я, нанесли потерпілому удар по голові, після чого занесли його у будинок та заволоділи майном, що було у будинку та при потерпілому: доларами США в сумі 300 чи 400 доларів, радіотелефоном, який він забрів собі.

т.42 а.с. 23

Правдивість показань та зізнання ОСОБА_36 об'єктивно підтверджена протоколом огляду місцевості від 18 грудня 2003 року, згідно якого в місцевості лісопарку в мікрорайоні ДВРЗ м. Києва, ОСОБА_36 показав місце приховування речей, викрадених у ОСОБА_42, а саме радіотелефону "Сенао", зарядного пристрою до нього та жіночого наручного годинника, які він там закопав після вчинення злочину,

т. 8 а.с. 224-226

Даючи оцінку цьому процесуальному документу, суд наголошує, що в судовому засіданні ОСОБА_36 не заперечував самого факту його складання в присутності понятих та факту вилучення телефону працівниками міліції. Проте, він наголошував, що телефон та інші предмети на місце його вилучення було підкинуто працівниками міліції.

Допитаний по цьому епізоду в якості свідка ОСОБА_92, який проводив вилучення телефону в лісопарку на околиці Києва з участю ОСОБА_36, дав суду показання, що телефон, інші речі, вказані в протоколі, були добровільно видані ОСОБА_36 і без нього ніхто не зміг би їх знайти. Вилучення знайдених речей проводилося з участю понятих, які засвідчили своїми підписами факт та результати слідчої дії.

Суд наголошує, що пошук цього телефону та інших речей ґрунтувався лише на зізнаннях самого ОСОБА_36, які він зробив 17 грудня 2003 року. Цей пошук та відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_35, який вказував, що ОСОБА_36 забрав собі телефон, було проведене в один день - 18 грудня 2003 року, але в різних місцях: зОСОБА_35 в Прилуках, з ОСОБА_36 в Києві. Результати слідчих дій взаємоузгоджуються між собою. Це, на думку суду, прямо свідчить про допустимість доказів і спростовує версію ОСОБА_36 про їхню фальсифікацію.

З протоколу огляду місця події від 09 березня 2001 року видно, що в АДРЕСА_14, на підлозі прохідної кімнати виявлений труп ОСОБА_42. На подвір'ї перед входом у будинок та всередині будинку виявлені плями бурого кольору, схожі на кров, а в приміщенні будинку були порозкидані речі. На підлозі будинку, від вхідних дверей, до місця розташування трупа, виявлено кров'яні сліди волочіння. Це, на думку суду, свідчить про рішучість дій нападників, які одразу заподіяли ОСОБА_42 тяжких травм, а потім затягли його в кімнату будинку. Також при огляді знайдено кров'яний слід взуття.

т. 7 а.с. 115-130

З протоколу додаткового огляду місця події від 11 березня 2001 року видно, що при огляді подвір'я потерпілого було виявлено металеву трубу з плямами бурого кольору, схожими на кров.

т. 7 а.с. 142

Ця труба була оглянута у відповідності до протоколу огляду предметів від 11.03.2001 року, в ході огляду виявлені плями бурого кольору, схожі на кров,

т. 7 а.с. 143

Відповідно до протоколу огляду трупа в морзі від 10 березня 2001 року, проведено огляд трупу ОСОБА_42, в ході якого встановлено наявність пошкоджень голови потерпілого,

т. 7 а.с. 136-137

З висновку судово-медичної експертизи трупу та додаткової судово-медичної експертизи трупа № НОМЕР_32, згідно якого на трупі ОСОБА_42 мали місце відкрита внутрішньо - черепна травма, перелом кісток черепа: перелом потиличної кістки, перелом пірамідки скроневої кістки справа, турецького сідла, основної кістки, субдурально - субхарахноїдальний крововилив в лобній області, та інші тілесні ушкодження, , які відносяться до категорії тяжких за ознакою як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_42 став забій головного мозку, якій виник від дії тупих твердих предметів. Таким предметом могла бути металева труба, надана на експертизу. Також частина ушкоджень могла виникнути від ударів руками і ногами сторонньої людини.

т. 7 а.с. 197-207

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № НОМЕР_33, вбачається, що тілесні ушкодження, які виявлені на тілі ОСОБА_42, були нанесені в результаті не менше 12 ударів твердими предметами та не менше 3 ударів трубою, вірогідніше ззаду.

т. 7 а.с. 226

Висновок цитологічної експертизи № НОМЕР_34 свідчить, що на металевій трубі, вилученій на подвір'ї ОСОБА_42, виявлена кров потерпілого,

т. 8 а.с. 13-17

З висновку цитологічної експертизи № НОМЕР_35 видно, що в піднігтьовому змісті рук ОСОБА_42 виявлена кров людини. В тому числі, частина цієї крові могла походити від самого ОСОБА_42, а частина - від сторонньої людини.

т. 7 а.с. 246-249

Висновок цитологічної експертизи № НОМЕР_36 свідчить, що в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_42 виявлена кров людини, яка походить від особи чоловічої статі. Присутність крові ОСОБА_36, ОСОБА_35 та ОСОБА_30 не виключається.

т. 7 а.с. 272-274

З висновку трасологічної експертизи № НОМЕР_45 вбачається, що слід взуття, виявлений в ході огляду місця події на гумовій доріжці, залишений кросівкою "Аdidas" на ліву ногу.

т. 8 а.с. 62-63

Цей слід був досліджений і порівняний з іншими слідами, вилученими з місць злочинів, скоєння яких інкриміновано підсудним. У відповідності до висновку трасологічної експертизи № НОМЕР_37, два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу на ОСОБА_42, два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу на Каревіних та два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу на ОСОБА_52 та ОСОБА_52 залишені спортивним взуття-кросівками „Аdidаs" з одним рельєфним малюнком низу підошви. На думку суду, цей доказ, у порівнянні з іншими доказами г:о справі, свідчить про пряму причетність підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 до убивства ОСОБА_42.

т. 8 а.с. 291-253

22 травня 2001 року вдома у ОСОБА_30 АДРЕСА_27 від 28.05.2001 року, було проведено обшук, в ході якого серед інших речей, які не мають відношення до справи, був виявлений та вилучений чохол від радіотелефону "Сенао",

т. 8 а.с. 212

Допитаний за цим фактом в судовому засіданні ОСОБА_30 показав, що цей чохол належав йому, він його випадково знайшов і використовував для телефону „Сенао', яким деякий час користувався, підключивши до чужого телефонного номеру. Проте, на прямі запитання суду, до якого номеру був підключений телефон, яким чином він заряджався, ОСОБА_30 категорично відмовився відповідати і давати пояснення. На думку суду, така позиція підсудного лише підтверджує неправдивість його показань щодо приналежності йому чохла від телефону і підтверджує правильність висновків органів досудового слідства.

З висновку криміналістичної експертизи № НОМЕР_37, радіотелефон „Sеnао-258", виданий ОСОБА_36 та чохол чорного кольору, вилучений у ОСОБА_30 під час обшуку, співпадають за формою та розмірами, чохли таких же форм, розмірів та конструкції використовуються для зберігання телефонів такої ж марки.

т. 8 а.с. 248-250

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № НОМЕР_38, вартість телефонної трубки „Sеnао" становить 810 грн.; жіночого наручного годинника „Guссі" становить 76 грн. 50 коп.

т. 8 а.с. 314-315

Згідно довідки банку, на момент вчинення злочину курс 100 доларів США становив 542 грн. 25 коп.

т. 8 а.с. 228

Судом було дано доручення в порядку ст. 315-1 КПК України на проведення впізнання речового доказу - радіотелефону, вилученого по даній справі. У відповідності до наданих суду протоколів, телефон „Сенао", долучений до справи в якості речового доказу, виданий ОСОБА_36, був упізнаний дочками загиблого ОСОБА_42 - ОСОБА_93 та ОСОБА_94. Він був упізнаний за індивідуальною ознакою - зношеною кнопкою включення цього телефону.(т. а.с. )

Перевіряючи алібі ОСОБА_35, суд дав доручення органам досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України. З наданих документів на виконання цього доручення: протоколу допиту ОСОБА_35, протоколу допиту свідка - мешканки м. Алушта ОСОБА_95 та копії журналу реєстрації тимчасових мешканців, яким надавала житло ОСОБА_95, вбачається, що ОСОБА_35 дійсно проживав в м. Алушті АР Крим, але з 14 березня 2001 року, що пізніше, ніж дата скоєння злочину - 7 березня 2001 р. Таким чином, в ході судового розгляду алібі ОСОБА_35 було повністю спростоване. (т.54 а.с. )

Дослідивши докази по справі, суд переконався, що всі вони, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають усіх трьох підсудних в скоєнні ними розбійного нападу на ОСОБА_42 та його умисного убивства. Заперечення своєї вини підсудними суд розцінює як спробу уникнути відповідальності. Висновки експертиз в сукупності з іншими доказами підтверджують винність підсудних, а їхні визнання під час досудового слідства, зафіксовані протоколами слідчих дій, відеозаписами, підтверджують їхню участь у скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_42 та його умисне убивство саме цими підсудними. Разом з тим, лише частина пред'явленого обвинувачення як за кваліфікацією, так і за обсягом, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, суд переконався, що ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 діяли в складі організованої злочинної групи. На організованість цієї групи, зокрема, вказує її стійкість: існування протягом певного часу, наявність в цій групі організатора - ОСОБА_30, котрий запропонував скоїти цей злочин, а потім займався реалізацією викраденого та передавав винагороду за злочин кожному з підсудних, відслідковування підсудними ОСОБА_42 як жертви злочину, вивчення членами групи його способу життя, подальше скоєння злочину: рішучі, цілеспрямовані, узгоджені й наполегливі дії, внаслідок яких вони добились реалізації свого злочинного умислу - все це свідчить про ознаки організованості. На це ж вказує і подальше скоєння ними інших злочинів разом. ОСОБА_35, як це видно з його показань, взагалі ОСОБА_42 не знав і не знав, де він мешкає, ніяких особистих мотив в для його убивства у нього не було. Ці його показання вказують на керівну роль ОСОБА_30 в скоєнні злочину.

Як видно з досліджених доказів, кожен з підсудних: ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 розуміли значення дій як своїх, так і інших співучасників злочину. Кожен з них погоджувався з діями своїх співучасників і не заперечував проти них, розуміючи їхню злочинну сутність. Кожен з них розумів, що нанесення великої кількості ударів, в тому числі металевою трубою ОСОБА_42 в життєво важливий орган - голову, неминуче призведе до його смерті. ОСОБА_36 добивав ОСОБА_42 ногами, коли той виказав ознаки життя. З такими діями погоджувались усі підсудні. Тому незважаючи на заперечення ними умислу на убивство, суд вважає, що такий умисел, як видно з їхніх дій, ними переслідувався і кожен з них повинен відповідати не тільки за розбійний напад, на ОСОБА_42 а й за умисне його убивство при обтяжуючих обставинах, передбачених ст. 93 КК України в ред.1960 р.

Одночасно суд дійшов висновку, що з обвинувачення усім підсудним по даному епізоду необхідно виключити кваліфікуючу ознаку - скоєння умисного вбивства ОСОБА_42 з особливою жорстокістю, оскільки будь-яких даних, які б свідчили про особливу жорстокість цього злочину, у висновках експертиз, в показаннях підсудних, а також в інших матеріалах справи немає.

Усім трьом підсудним було інкриміновано заволодіння 10000 доларами США, які ніби-то зберігались в будинку потерпілого ОСОБА_42 Проте, достовірних даних про наявність там цих грошей суду представлено не було. Потерпіла ОСОБА_89 вказувала, що вона тільки чула, що такі гроші у ОСОБА_42 були і він міг зберігати їх в своєму будинку. Але цих грошей сама вона ніколи не бачила. Ніхто з інших близьких родичів ОСОБА_42, його друзів і знайомих, допитаних по справі, наявність такої суми грошей у ОСОБА_42 не підтвердив. Самі підсудні, неодноразово допитані, говорили про заволодіння ними 300-400 доларами, золотими виробами, барсеткою, телефонним апаратом, годинником. Таким чином, суд вважає недоведеною частину обвинувачення про заволодіння шляхом розбійного нападу 10000 доларами США, які ніби-то належали ОСОБА_42 і зменшує обсяг обвинувачення усім трьом підсудним на 54300 грн.

Крім того, усім підсудним інкриміноване незаконне заволодіння особливо важливими документами потерпілого ОСОБА_42: посвідченням водія і технічним паспортом автомобіля, що кваліфіковане по ч.З ст. 193 КК України в ред.1960 р. Суд вважає, що умисел підсудних був направлений на позбавлення життя потерпілого та заволодіння його майном, а не на заволодіння його документами. Будь-яких доказів того, що підсудні зорганізовувалися в злочинну групу з метою заволодіння документами потерпілого, заволодіння ними, а потім якимось чином використовували ці документи, в справі немає. Тому за ч.З ст. 193 КК України підсудних необхідно виправдати.

Дії ОСОБА_30, як організатора злочину, що виразився в нападі на ОСОБА_42 з метою заволодіння його індивідуальним майном та заволодіння цим майном в сумі 6517 грн., поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого ОСОБА_42 та заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, скоєні за попередньою змовою групою осіб, з проникненням до житла потерпілого, особою, яка раніше вчиняла розбій, підлягають кваліфікації по ст. 19 ,142 ч.З КК України в ред. 1960 р.

Його ж , ОСОБА_30 дії, що виразились в організації умисного убивства ОСОБА_42, скоєні з корисливих мотивів, особою, яка раніше вчинила умисне убивств з, організованою групою, підлягають кваліфікації по ст. 19 , 93 п. „а", „з", „і" КК України в ред. 1960 р.

Дії ОСОБА_35 та ОСОБА_36, які виразились в в нападі на ОСОБА_42 з метою заволодіння його індивідуальним майном та заволодіння цим майном в сумі 6517 грн., поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого ОСОБА_42 та заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, скоєні за попередньою змовою групою осіб, з проникненням до житла потерпілого, а крім того ОСОБА_36 - особою, яка раніше вчиняла розбій, підлягають кваліфікації по ст. 142 ч.З КК України в ред. 1960 р.

Дії ОСОБА_35 та ОСОБА_36 що виразились в умисному убивстві ОСОБА_42, скоєні з корисливих мотивів, організованою групою, підлягають кваліфікації по ст. 93 п. „а", „і" КК України в ред. 1960 р.

Потерпілою ОСОБА_89 був заявлений цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди на суму 60517 грн. та моральної шкоди на суму 20000 грн.

Цивільний позивач ОСОБА_89 в судове засідання не з'явилась, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи в її відсутності. В цій заяві вона не просила розглянути в її відсутності цивільний позов. Тому відповідно до ст. 291 КПК України, цей позов слід залишити без задоволення.

5. По епізоду створення банди та участі в її складі в нападі на громадян, винність підудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_34 підтверджена наступними доказами.

Як встановлено доказами, переліченими вище, організована злочинна група під керівництвом ОСОБА_30 фактично була створена і діяла з червня 2000 року, коли відбувся перший скоєний нею злочин - розбійний напад на подружжя ОСОБА_39. Тривалий час існування цієї групи саме в такому складі, наявність в ній організатора, котрий фактично нею керував, мета її створення - скоєння злочинів, свідчить про те, що ця злочинна група була організованою. В складі трьох осіб: ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 вона проіснувала більше року - з 22 червня 2000 р. по 20 липня 2001 р., за цей час вказаними особами було скоєно 5 особливо тяжких злочинів.

В ході існування організованої злочинної групи вона поступово перетворилась в банду, яка є різновидом організованої злочинної групи і відрізняється наявністю хоча б у одного з її членів вогнепальної зброї.

З показань ОСОБА_33, даних ним в судовому засіданні, видно, що він навесні 2001 року передав ОСОБА_30 велику кількість вогнепальної зброї, бойових припасів, гранат, які вони, тобто ОСОБА_30 і ОСОБА_33 зберігали в різних місцях. Про це свідчать докази, викладені у вироку. Крім того, ОСОБА_30, як встановлено судом, в невстановлених органами слідства джерелах придбавав іншу вогнепальну зброю, яка застосовувалась в скоєнні злочинів. В різних злочинах застосовувалась різна вогнепальна зброя, проте в двох випадках члени банди застосовували одну й ту ж зброю при скоєнні кількох убивств. Докази цьому також викладені у вироку.

Крім того, в ході досудового слідства було вилучено велику кількість різноманітної вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин. Доведена причетність до незаконних дій з цими предметами підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_33, що свідчить про готовність членів банди скоювати інші злочини.

В ході злочинів ОСОБА_36 та ОСОБА_33 використовували бойові гранати, ОСОБА_35 - пістолет, ОСОБА_33 і ОСОБА_35 - обріз мисливської рушниці, а ОСОБА_30 особисто стріляв з наявних у нього пістолетів в потерпілих. Таке застосування зброї при скоєнні злочинів, про що викладено в послідуючих розділах вироку, являє собою доказ кваліфікуючої ознаки організованої злочинної групи - банди.

Суд вважає, що першим злочином, скоєним бандою, створеною ОСОБА_30, був розбійний напад та замах на умисне убивство ОСОБА_39 5 травня 2001 року, тобто коли ними вперше застосовувалась вогнепальна зброя. В подальшому склад банди змінювався. З неї вийшов ОСОБА_31, який після 20 липня 2001 року не скоював більше злочинів. Натомість до банди вступили інші особи і з 5 червня 2002 року вона існувала в складі свого керівника ОСОБА_30, а також ОСОБА_32 та ОСОБА_34, й ОСОБА_33. Останній вже скоював злочини разом з ОСОБА_30 і був усвідомленим про наявність в того вогнепальної зброї. З листопада 2002 року до банди примкнув ОСОБА_35, котрий був близько знайомий з ОСОБА_30 і за його ж особистими показаннями, проживав в м. Києві з ним в одній квартирі. Раніше вони разом скоювали особливо тяжкий злочин. З лютого 2003 року до банди примкнув ОСОБА_35, який в послідуючих злочинах сам активно брав у них участь застосовував вогнепальну зброю для залякування потерпілого. В серпні 2003 року до банди примкнув ОСОБА_36, який особисто застосовував гранати при скоєнні злочину.

Наявність у банді постійного організаторі і керівника - ОСОБА_30, постійних її членів - ОСОБА_32, котрий брав у ній участь від першого до останнього злочину, інших стійких і активних членів - ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_34, прямо свідчить про її стійкість, організованість. Про це також говорить тривалий час її існування, дисципліна, яка панувала у банді. Результати діяльності банди - напади на громадян з метою заволодіння їхнім майном, поєднані з їхнім убивством, свідчать про мету створення цієї організованої групи - банди. Про це ж свідчить і той факт, що усі напади членами банди здійснювались тільки на тих громадян, які мали грошові кошти, що підтверджує збирання членами банди інформації про цих громадян і являється ознакою існування банди.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_34 не визнали себе винними по даному епізоду звинувачення, пояснивши, що ніякого відношення до будь-якої банди не мали. Проте, скоєння ними злочинів в складі банди підтверджено усім комплексом досліджених в судовому засіданні доказів, наведених у вироку. Факт існування та діяльності банди, на думку суду, підтверджується не тільки показаннями підсудних, в інтересах яких ці факти заперечувати, а й фактичними наслідками такої діяльності, які суд зміг дослідити в судовому засіданні.

Дії підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_33, ОСОБА_36, ОСОБА_35, ОСОБА_34, які виразились: ОСОБА_30 - у організації озброєної банди та участі в ній і вчинених нею нападах на громадян, інших підсудних - в участі в цій банді та вчинених нею нападах на громадян, органами досудового слідства вірно кваліфіковані по ст. 257 КК України.

Оскільки банда була створена і почала діяти до 1 вересня 2001 року, коли діяв Кримінальний кодекс в редакції 1960 року, а участь у банді та вчинюваних нею нападах є злочином продовжуваним, за таких обставин органи досудового слідства правильно кваліфікували дії ОСОБА_32 за ст. 69 КК України в редакції 1960 року.

6. По епізоду замаху на умисне вбивство ОСОБА_39 , під час вчинення розбійного нападу та замаху на заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_39, автомобілем ВАЗ-21099.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 не визнав себе винним по даному епізоду звинувачення, пояснивши, що інкримінованого йому злочину він не скоював, а на досудовому слідстві давав зізнавальні покази під тиском працівників правоохоронних органів.

При першому допиті в якості підозрюваного, ОСОБА_30 визнав свою причетність до даного злочину та показав, що дійсно спільно з ОСОБА_32 та ОСОБА_31 вчинив напад на гр. ОСОБА_39, який живе на "Сорочинцах" в м. Прилуки, під час якого він вистрілив у потерпілого з обріза. Ці показання він давав відносно великої кількості скоєних ним злочинів.

т. 38 а.с. 78-83

Підсудний ОСОБА_32 показав суду, що не визнає себе винним по цьому епізоду злочину, оскільки його не вчиняв. Попередні показання на досудовому слідстві давав під тиском працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_35 показав суду, що йому нічого не було відомо про злочин відносно ОСОБА_39, а явку з повинною та показання про цей злочин він дав під тиском працівників міліції.

Судом було досліджено показання підсудних, даних ними під час досудового слідства.

У своїх попередніх показаннях ОСОБА_32 вказував, що навесні 2001 р. він спільно з ОСОБА_30 та братом ОСОБА_31 вирішили пограбувати чоловіка, який живе на "Сорочинцах" в м. Прилуки. Цього чоловіка знав ОСОБА_30, він показав їм його будинок, розповів, що той живе сам, і що у нього є автомобіль ВАЗ-21099, білого кольору. В один з днів його брат ОСОБА_31 приїхав з Гребінки, і увечері вони пішли до будинку, де живе той чоловік. Близько 22-ї години вони прийшли до його будинку та через ворога зайшли на подвір'я. Вдома на той час не було нікого. Одне з вікон було не щільно прикрито, і вони утрьох через це вікно залізли всередину будинку. Всередині вони були десь близько 2-х годин, чекаючи приїзду господаря. Ніяких речей у цьому будинку вони не брали, хотіли лише забрати автомобіль власника. У ОСОБА_30 з собою був обріз мисливської рушниці. Іншої зброї у них не було. Усі вони були у рукавичках, кожен у своїх. Десь близько півночі приїхав власник, і на своїй машині ВАЗ-21099 заїхав у двір. Він зайшов у будинок, на веранду, щось там робив, а потім пройшов у будинок. У кімнатах, крім веранди, світло не горіло. ОСОБА_30 відразу вистрілив у цього чоловіка. Скільки пострілів було - один, чи два як один, він не пам'ятає, але, здається, що був один постріл. Після цього, чоловік вибіг з будинку та побіг геть. ОСОБА_30 побіг за ним. Вони з ОСОБА_31 вибігли також надвір. ОСОБА_30 майже відразу повернувся і сказав, що чоловік утік. Після цього, вони залишили місце скоєння злочину. Обріз ОСОБА_30 забрав з собою, і він у нього його більше не бачив.

т. 9 а.с. 119

Підсудний ОСОБА_31 показав суду, що 5 травня 2001 року він разом зі своїм рідним братом ОСОБА_32 та ОСОБА_30, прибули до будинку, де проживав потерпілий по даній справі ОСОБА_39, з метою заволодіння його автомобілем. Цей злочин було організовано ОСОБА_30, який стверджував, що автомобілем потерпілого можна буде легко заволодіти, зв'язавши потерпілого. Утрьох, переслідуючи мету заволодіння автомобілем, вони проникнули в будинок потерпілого і там чекали його. Коли ОСОБА_39 приїхав своїм автомобілем ВАЗ-21099, залишив його на подвір'ї, а сам зайшов в будинок, то в цей момент ОСОБА_30 несподівано для нього і брата, витягнув з-під одежі обріз і здійснив один постріл в потерпілого ОСОБА_39. Від цього пострілу потерпілий не впав, а з місця пригоди втік. Оскільки автомобіль ОСОБА_39 був замкнений, то заволодіти ним не вдалось. Усі вони покинули місце скоєння злочину пішки. Підсудний частково визнав себе винним по цьому епізоду злочину, оскільки наміру убивати потерпілого у нього і брата ОСОБА_32 не було, ніхто плану його убивства не обговорював. Дії ОСОБА_30 виходили за межі їхньої домовленості на заволодіння автомобілем.

Після дачі ним цих показань в суді, підсудний ОСОБА_32 підтвердив показання свого брата - ОСОБА_31, однак при цьому заявив, що більше показань по даному епізоду він давати не буде. Таким чином, ОСОБА_32 спростував свою попередню заяву про застосування до нього незаконних методів слідства.

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31, по зазначеному епізоду підтверджується зібраними у справі доказами:

З досліджених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_39, який на момент розгляду справи в суді виїхав на постійне місце проживання за межі України (до Ізраїлю) вбачається, що 5 травня 2001 року, близько 00 год., він на власному автомобілі ВАЗ-21099, 1993 року випуску, світлого кольору „сафарі", д/н НОМЕР_2 приїхав до двору свого будинку, що розташований АДРЕСА_14. Автомобіль він поставив у гараж, який був тільки збудованим і не мав воріт, попередньо зачинивши його і поставивши на охоронну сигналізацію. Коли він зайшов всередину будинку, пройшов до кухні, не встигши увімкнути світло, то несподівано побачив у спальні спалах вогню, звук пострілу та відчув біль у правій руці. Зразу пролунав другий постріл, яким було влучено йому в ліву ногу та лівий бік. Він зразу розвернувся та почав виходити з будинку. Він вийшов на подвір'я та почав бігти звідти по вул. Фабричній в напрямку школи №13. Два чоловіки бігли за ним, намагаючись його наздогнати, а третій, як він зрозумів, намагався відчиняти машину, бо в ній спрацювала охоронна сигналізація, яка гучно кричала. Він біг в бік центру міста. Коли він зрозумів, що ті чоловіки відстали, то почав йти. Потім, на дорозі, він зустрів автомобіль швидкої допомоги, зупинив його і його доставили в лікарню, з двома вогнепальними пораненнями. В приймальному відділенні Прилуцької ЦМЛ він повідомив у міліцію про напад на нього. Вранці йому стало відомо, що автомобіль злочинці не змогли відчинити і він залишився на місці в гаражі. В його будинок злочинці проникли через вікно спальної кімнати, спочатку плоским предметом відчинили защіпку на кватирці вікна, а потім відчинили все вікно. У будинку були виявлені мисливська

картеч, прокладки та пижі від мисливських набоїв. В ході хірургічного втручання, з його тіла лікарі також вилучили мисливську картеч. Під час пострілів в будинку він не помітив зброї, з якої по ньому стріляли. З його будинку злочинці викрали золотий ланцюжок на руку, вагою ЗО г, 585 проби, який мав для нього вартість на момент скоєння злочину 3000 грн., який знаходився в шафі вітальної кімнати, лежав разом з одягом на верхній полиці. Більше з будинку нічого не зникло. На його думку, основною метою злочинців було заволодіння його автомобілем, який на момент вчинення злочину для нього мав вартість 25000 грн., бо був з малим пробігом та мав гарний зовнішній вигляд та технічний стан, але їм не вдалося це зробити, бо він втік разом з ключами від машини, а в будинку запасних ключів не було. Приблизно два роки назад, він продав власний автомобіль невідомому чоловіку. В результаті злочину йому були заподіяні тілесні ушкодження та спричинена матеріальна і моральна шкода.

т. 9 а.с. 14-15

З показань ОСОБА_35 на досудовому слідстві вбачається, що ОСОБА_30 йому розповідав, про розбійний напад на будинок ОСОБА_39 разом з братами ОСОБА_31, ОСОБА_32, який розташований в м. Прилуки в мікрорайоні „Сорочинці", з метою заволодіння його майном. Під час нападу ОСОБА_30 стріляв з обрізу по ОСОБА_39. Що саме було забране у ОСОБА_39, ОСОБА_30 не повідомляв. На його думку, ОСОБА_30 йому розповів про вчинений ним злочин, щоб в подальшому своїм авторитетом вплинути на нього, з метою втягнення його в подальшу свою злочинну діяльність. Ця розмова, в якій ОСОБА_30 повідомив йому про вчинений злочин, відбулася приблизно восени 2003 року, безпосередньо перед його затриманням. Зразу після затримання він написав явку з повинною, в якій повідомив правоохоронні органи про вчинений ОСОБА_30 злочин з метою уникнути відповідальності за приховування злочину.

т. 9 а.с. 123

Крім показань потерпілих та свідка, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_35 від 28 грудня 2003 року вбачається, що в розмові з ОСОБА_30 він дізнався про те, що останній спільно з ОСОБА_31. та ОСОБА_32 у 2001 р. вчинили розбійний напад на будинок ОСОБА_39 в м. Прилуки, в районі "Сорочинців" з метою заволодіння майном, під час якого ОСОБА_30 стріляв у потерпілого з обрізу.

т. 9 а.с. 110

Даючи оцінку явці з повинною ОСОБА_35 та його показанням на досудовому слідстві, суд вважає їх достовірними. Весь комплекс доказів по справі та проведені по ній перевірки беззаперечно свідчать про безпідставність заяв ОСОБА_35 про незаконні методи ведення слідства. Натомість, його зізнання по даному епізоду містять деталь, яса співпадає з іншими доказами: використання ОСОБА_30 обрізу мисливської рушниці в якості зброї.

З протоколу огляду місця події від 05.05.2001 року видно, що на вікні в буд. АДРЕСА_14, де проживає потерпілий, виявлено фрагмент взуття, а також, в приміщенні будинку - пижі та дробини та сліди пострілу. т. 9 а.с. 3-5

З висновку криміналістичної експертизи № НОМЕР_39, пижі та дробини, вилучені при огляді місця події, є частинами патрону до мисливської зброї 16 калібру.

т. 9 а.с. 29-30

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_40, у ОСОБА_39 мали місце вогнестрільне дробове непроникаюче поранення бокової стінки живота, вогнестрільне дробове поранення лівої верхньої та нижньої кінцівки з наявністю інорідних тіл. Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я і утворилися від дії вогнепального дробового поранення.

т. 9 а.с. 100-101

Висновок балістичної експертизи № НОМЕР_41 показує, що чотири пижі, одна прокладка та сім картечин, вилучені за фактом розбійного нападу на ОСОБА_39 - є частинами боєприпасів не менше, ніж 2-х патронів 16 калібру та є продуктами не менше 2-х пострілів з мисливської рушниці 16 калібру. Сліди пострілу могли бути стріляні з обрізу двохствольної мисливської рушниці ТОЗ-БМ № НОМЕР_42, 16 калібру, вилученого у ОСОБА_33

т. 9 а.с. 146-147

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_32 від 07 березня 2004 року видно, що ОСОБА_32 детально показав та розповів про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_31. даного злочину, вказав місце розташування будинку потерпілого: АДРЕСА_14, спосіб проникнення в нього та місце, де було вчинено напад. Показані ним на місці обставини скоєння злочину співпадають з іншими, дослідженими судом доказами.

т. 9 а.с. 120-121

Проаналізувавши докази по даному епізоду, суд дійшов висновку, що усі вони узгоджуються між собою в деталях та підтверджують винність підсудних в інкримінованих їм злочинах.

Суд вважає, що усі троє підсудних, діючи узгоджено між собою і попередньо домовившись про напад на потерпілого ОСОБА_39, добре розуміли злочинність своїх дій. Підтвердженням тому є факти попереднього скоєння ними ж злочинів у складі організованої злочинної групи. Як вбачається з показань ОСОБА_32, ще до нападу на ОСОБА_39, він бачив у ОСОБА_30 обріз мисливської рушниці. Цей обріз був застосований під час нападу ОСОБА_30. Інші учасники організованої злочинної групи - ОСОБА_32, ОСОБА_31 погодилися з такою поведінкою ОСОБА_30 Таким чином, суд вважає, що незважаючи на невизнання своєї вини в співучасті в замаху на умисне убивство ОСОБА_39, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 умисно дали в судовому засіданні показання таким чином, щоб зменшити свою роль у скоєному злочині та покращити своє майбутнє становище. Наведені судом докази свідчать, що скоюючи злочин відносно ОСОБА_39, усі троє підсудних: ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31, розуміючи факт озброєності ОСОБА_30, діяли в складі банди. Подальше скоєння ними злочинів разом, з використанням зброї, також свідчить про усвідомлення цими особами факту існування банди.

Застосування зброї при розбійному нападі, прицільний постріл в потерпілого, прямо свідчить про наявність у підсудних умислу на його убивство.

Дії ОСОБА_30, що виразились в організації злочину - умисного убивства ОСОБА_39, скоєні з корисливих мотивів, особою, яка раніше вчинила умисні убивства, організованою групою, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винних осіб, підлягають кваліфікації по ст. 17, 19, 93 п. „а", „з", „і" КК України в ред. 1960 р.

Його ж, ОСОБА_30 дії, що виразились в організації злочину - незаконного

заволодіння транспортним засобом ОСОБА_39, скоєні за попередньою змовою групою осіб, з

насильством , небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, які не були доведені до кінці з

причин, що не залежали від волі винних осіб, з урахуванням положень ст. 5 КК України

2001 року, підлягають кваліфікації по ч. З ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.З ст. 289 КК України в ред.

2001 р.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_31, які виразились в замаху на умисне убивство ОСОБА_39, скоєні з корисливих мотивів, особою, яка раніше вчинила умисні убивства, організованою групою, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винних осіб, підлягають кваліфікації по ст. 17, 93 п. „а", „з", „і" КК України в ред. 1960 р.

Їхні ж, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 дії, що виразились в незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_39, скоєні за попередньою змовою групою осіб, з насильством , небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, які не були доведені до кінці з причин, що не залежали від волі винних осіб, з урахуванням положень ст. 5 КК України 2001 року, підлягають кваліфікації по ч.2 ст. 15, ч.З ст. 289 КК України в ред. 2001 р.

Органи досудового слідства кваліфікували незаконне заволодіння індивідуальним майном потерпілого ОСОБА_39 - золотим ланцюжком вартістю 3000 грн. по ч.З ст. 142 КК України.

На стадії досудового слідства і в суді підсудні заперечували, що заволоділи цим майном потерпілого. Будь-яких додаткових доказів на підтвердження показань потерпілого, суду не надано. В протоколі огляду місця події від 5 травня 2001 року (т.9 а.с. 3-5) немає даних про те, що в домі проводився пошук цінних речей. У зв'язку з виїздом потерпілого ОСОБА_39 на постійне місце проживання до Ізраїлю, суд позбавлений можливості допитати його та отримати докази, які б підтверджували його показання. За таких обставин суд не має підстав вважати доведеним частку обвинувачення про заволодіння підсудними індивідуальним майном ОСОБА_39 вартістю 3000 грн. 5 травня 2001 року і вважає за необхідне цю частину обвинувачення виключити з загального обвинувачення як недоведену.

Цивільний позов по даному епізоду не заявлений.

7. По епізоду умисного вбивства ОСОБА_43 в ході розбійного нападу на ОСОБА_43 ОСОБА_19, з заподіянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_19 винність ОСОБА_36 та ОСОБА_35 підтверджується наступними доказами.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_36 та ОСОБА_35 не визнали своєї вини по інкримінованому злочину, пояснивши, що до нього непричетні, а зізнавальні показання на досудовому слідстві вони давали під тиском працівників міліції.

Доставлений в судове засідання з місць позбавлення волі ОСОБА_48, відносно якого кримінальна справа виділена в окреме провадження, дав показання суду, що він до інкримінованого ОСОБА_36 та ОСОБА_35 злочину непричетний. Раніше давав показання про їхню та свою причетність до цього злочину у вкрай хворобливому стані, не розумів, що робить, тому своїх попередніх показань на досудовому слідстві підтвердити не може.

У зв'язку з цим, судом були проаналізовані показання підсудних, дані ними на досудовому слідстві.

Так, з показань ОСОБА_36, даних ним 28 грудня 2003 року вбачається, що він фактично визнав свою причетність до скоєного злочину. Приблизно за місяць до його скоєння вони утрьох - він (ОСОБА_36), ОСОБА_35 та ОСОБА_48, на пропозицію останнього, домовились скоїти крадіжку з квартири потерпілої. З цією метою ОСОБА_36 придбав на ринку коловорот для свердління, оскільки з його допомогою вони хотіла висвердлити замок в дверях. 9 травня 2001 року ввечері вони утрьох прибули до квартири потерпілої, дочекались, поки вона залишить квартиру. За заздалегідь розробленим планом, ОСОБА_35 повинен був спостерігати за обстановкою на вулиці, а ОСОБА_36 і ОСОБА_48 підійшли до вхідних дверей квартири і стали висвердлювати замок. Через деякий час до них прибіг ОСОБА_35слан і повідомив, що господарка з подругою повертається до квартири. Після цього вони за попередньою змовою між собою напаяли на потерпілих, заподіяли їм тілесні ушкодження і заволоділи їхнім майном. Зокрема, на допиті ОСОБА_36 говорив „Ми утрьох домовилися підійти до дівчат, оглушити їх, а потім завести їх в квартиру і заволодіти їх майном." Він же говорив:„Ми втрьох бистрою ходою підійшли до дівчат, він (ОСОБА_36) перший вдарив одну з дівчат, після цього вона впала на асфальт під під'їздом, хтось з хлопців ударив другу дівчину." Підсудний показав, що бачив в руках ОСОБА_35 жіночу сумку, в якій було 100 грн. грошей, жіноча косметика і записна книжка. Гроші вона розділили між собою, сумку спалили, місце скоєння злочину вони покинули, побігши через територію гідротехнікуму, розійшлись на вул. Горького. т. 10 а.с. 257-259

Свої показання підсудний підтвердив під час проведення з його участю відтворення обстановки та обставин події 13 січня 2004 року з застосуванням відеозапису, в ході якого ОСОБА_36 детально показав та розповів про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_35 та ОСОБА_48 даного злочину. З дослідженого в ході судового розгляду відеозапису, вбачається, що ОСОБА_36 давав показання у вільній і невимушеній формі. Він правильно показав розташування будинку, під'їзду в ньому, квартири, куди намагались вони проникнути, місця, де було заподіяно тілесних ушкоджень потерпілим. Ця слідча дія як і допит його 28 грудня 2003 року, проводилась у присутності захисника, відтворення проводилось крім того з участю понятих, що абсолютно унеможливлювало будь-який тиск на ОСОБА_36 з боку інших осіб.

т. 42 а.с. 64-67

За 10 днів до допиту, тобто 18 грудня 2003 року, ОСОБА_36 звернувся до органів слідства з явкою з повинною, у якій в загальних рисах описав скоєння ним, ОСОБА_48 таОСОБА_35 вказаного злочину. При цьому він правильно указав на такі деталі його скоєння , як: спроба проникнути до квартири за допомогою висвердлювання замка вхідних дверей, місцерозташування квартири і те, що господаркою квартири була лише одна з потерпілих.

т.10а.с. 256

ОСОБА_35 на досудовому слідстві частково визнав свою вину в злочині, фактично визнавши свою, ОСОБА_48 та ОСОБА_36 причетність до нього. Згідно протоколів його допиту, він показав, що за пропозицією ОСОБА_36 й ОСОБА_48 погодився брати участь в крадіжці з квартири потерпілих, для чого 9 травня 2001 року зустрівся з ними і прийшов до магазину „Юність" в м. Прилуках. Там вони дочекались, поки потерпілі підуть, ОСОБА_48 і ОСОБА_36 пішли до квартири потерпілої, а ОСОБА_35 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою. Через годину потерпілі повернулися і він попередив про це ОСОБА_36 й ОСОБА_48. Вийшовши з під'їзду, ОСОБА_36 і ОСОБА_48 вирішили напасти на дівчат і хоч ОСОБА_35 з цим не поголдився. Вони на них напали, нанесли їм по кілька ударів, а потім хтось забрав у потерпілих жіночу сумку. Всі втрьох через територію гідротехнікуму вони втекли з місця злочину, спалили сумку і розійшлися на вул. Горького. В сумці була невелика сума грошей та косметика.

т. 10 а.с. 252-255;260-261; т. 41 а.с. 167-175

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_35 від 14 січня 2004 року з застосуванням відеозапису вбачається, що ОСОБА_35 детально показав та розповів про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_36 та ОСОБА_48 даного злочину. Ці його показання співпадають з показаннями, даними при допиті і показаннями ОСОБА_36 та ОСОБА_48. Під час відтворення обстановки і обставин події, як це видно з відеозапису до протоколу цієї слідчої дії, ОСОБА_35 у вільній і невимушеній формі показав на місцевості обставини скоєння злочину, указав своїх співучасників.

т. 41 а.с. 38-59

18 грудня 2003 року, за тиждень до першого допиту по цьому епізоду, ОСОБА_35. звернувся до органів міліції з явкою з повинною, в якій власноручно детально виклав обставини скоєння злочину відносно ОСОБА_43 і ОСОБА_19. Викладені в цьому документі обставини повністю співпадають як з послідуючими показаннями ОСОБА_35, так і з усіма показаннями ОСОБА_36 та ОСОБА_48. Так, ОСОБА_35 указав на такі, підтверджені іншими доказами обставини: на місцезнаходження квартири потерпілої, на конкретних осіб, які відкривали двері в її квартирі, шлях відходу з місця злочину ( через територію гідротехнікуму).

В цьому ж документі прямо указано, що дівчат стали бити ОСОБА_36 і ОСОБА_48 і били їх руками й ногами.

т. 10 а.с.251

З досліджених в судовому засіданні показань ОСОБА_48, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, видно що 09 травня 2001 р. він разом з ОСОБА_36 таОСОБА_35 вирішив вчинити крадіжку з однієї квартири, де жила якась жінка. Близько 21-ї години вони прийшли до цього будинку, розташованого по АДРЕСА_8. Квартира ця була розташована на п'ятому поверсі, двері - праворуч від східців. Вони стали на території гідротехнікуму, на спорт площадці, де чекали поки погасне світло у вікнах цієї квартири. Коли світло погасло, вони підійшли до будинку. З будинку вийшла господарка разом ще з кількома людьми, та пішли в бік центру. Потім ОСОБА_35 залишився надворі, щоб в разі необхідності попередити їх про небезпеку, а він та ОСОБА_36 піднялися наверх та стали відчиняти двері у квартиру. Це вони робили за допомогою ручного коловорота та монтировки, які вони узяли з собою. Двері вони відчиняли шляхом висвердлювання врізного замка у дверях. Свердлили вони навколо замка, по черзі, але в основному, це робив він. Відкривання таким чином дверей у них зайняло приблизно півтори години. Коли вони майже закінчили свердлити, ОСОБА_36 почув знадвору якийсь сигнал від ОСОБА_35 та побіг униз. Сам він в цей час вже зайшов всередину квартири. Після цього забіг туди ОСОБА_36, який повідомив, що хтось сюди йде, потім знову вибіг звідти. Він зібрав інструмент, вийшов з квартири та пішов за ним униз. Десь між першим та другим поверхом він зустрів ОСОБА_36, який біг наверх. Як потім він від ОСОБА_36 дізнався, останній стирав на перилах відбитки пальців. Зійшовши на перший поверх, він побачив при виході з під'їзду якусь жінку, яка лежала на підлозі та стогнала. Вийшовши з під'їзду, він побачив на землі ще одне тіло, як він потім дізнався, - ще одна жінка. Поруч з нею стояв ОСОБА_35. В цей час вийшов з під'їзду ОСОБА_36 і вони пішли звідти: він через гідротехнікум пішов до себе додому, а ОСОБА_36 зОСОБА_35 - у своєму напрямку.

З цих показань слідує, що потерпілих побили ОСОБА_36 зОСОБА_35. ОСОБА_48 спитав їх, навіщо так вчинили, вони відповіли, що іншого виходу не було.

т. 10 а.с. 271-274;278

Ці свої показання ОСОБА_48 підтвердив при проведенні з ним відтворення обстановки і обставин події. Зокрема, він дав показання, які повністю співпадають з показаннями підсудних: вірно назвав місцерозташування квартири потерпілих, показав, як були розташовані замки дверях цієї квартири, указав, що саме він з ОСОБА_36 займався

відчиненням дверей в цій квартирі, а ОСОБА_35 спостерігав за обстановкою і він же попередив про небезпеку, місце, де були залишені потерпілі після нападу.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису до цього протоколу видно, що ОСОБА_48 давав показання у невимушеній формі, у вигляді простої розповіді, сам погоджувався показувати обставини злочину на місцевості і показував їх. Суд, проглянувши відеозапис, не знайшов підтвердження того, що ОСОБА_48 в момент відтворення обстановки і обставин події був тяжко хворим і не розумів, які показання він дає. Навпаки -його поведінка під час цієї слідчої дії спростовує його твердження в суді про хворобливий стан і нерозуміння значення своїх дій.

т. 10 а.с. 283-285

Проаналізувавши показання обох підсудних і ОСОБА_48 на досудовому слідстві, суд наголошує, що всі їхні допити були проведені в присутності захисників. В їхній же присутності та присутності понятих були проведені відтворення обстановки і обставин події злочину. Усе це робило неможливим застосування до підсудних незаконних методів слідства і навпаки - робило можливим звернення ОСОБА_35, ОСОБА_36 і ОСОБА_48 зі скаргами у випадку таких незаконних дій.

Даючи оцінку показанням обох підсудних і ОСОБА_48, суд констатує, що вони співпадають між собою в деталях: в описанні ними способу скоєння злочину, конкретної участі кожного з них у скоєнні крадіжки, способу проникнення до квартири (шляхом висвердлювання отворів навколо замка вхідної двері), маршрут відходу з місця скоєння злочину (через територію гідротехнікуму), спалювання сумки потерпілої.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що показання кожного з підсудних, та ОСОБА_48 були дані ними таким чином, щоб пом'якшити свою відповідальність.

З досліджених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_96, яка не з'явилась до суду з поважних причин, вбачається, що 10.05.2001 року вночі до неї додому зателефонувала подруга її дочки та повідомила, що квартиру її дочки пограбували, прохала її терміново прибути на квартиру дочки ОСОБА_43, що розташована АДРЕСА_15. Коли вона прибула за вищевказаною адресою, то квартира була відчинена, а в ній знаходилися працівники міліції та подруга дочки ОСОБА_61. На вхідних дверях, вона бачила пошкодження дверного полотна, в районі нижнього врізного замка у вигляді свердління по периметру замка і вона точно запам'ятала, що свердління було виконано не до кінця. На її думку злочинці не встигли вирвати замок та відчинити вхідні двері, які завжди зачинялися лише на нижній замок. При огляді квартири вона зразу замітила, що порогу квартири ніхто не переступав, все було чисто, всі речі були на своїх місцях і обстановка в квартирі була не змінена. При детальному огляді вона знайшла долари США та гривні, які лежали відкрито в меблевій стінці. Від працівників міліції їй стало відомо, що її донька загинула. В ході слідства, їй були повернуті два золотих ланцюжка. Як їй повідомив слідчий, всі ювелірні вироби були знайдені на місці нападу, біля під'їзду будинку. Потерпіла перелічила майно, яке було викрадене у її загиблої дочки.

т. 10 а.с. 182

В ході слідства потерпіла впізнала речі, вилучені з місця події, як такі, що належали її дочці.

т. 10 а.с. 177

Потерпіла ОСОБА_19 показала в судовому засіданні, що вона підтримувала дружні стосунки з ОСОБА_43, яка мешкала в м. Прилуки АДРЕСА_15. 9 травня 2001 року вони вирішили відсвяткувати свято Перемоги. Коли після святкування вони разом з ОСОБА_43 повернулись до неї додому, на неї було скоєний розбійний напад, деталей якого вона пояснити не може внаслідок отриманої травми голови.

До свідомості вона прийшла через декілька днів у реанімаційному відділенні міської лікарні. Потім їй стало відомо, що по дорозі додому на них напали невідомі, біля під'їз,гу ОСОБА_43, в результаті чого їй була заподіяна внутрішньочерепна травма, а ОСОБА_43 загинула на місці нападу. Крім того, під час нападу злочинці заволоділи її майном вартість якого описана в протоколі її допиту.

Після лікування в міській лікарні, вона неодноразово проходила лікування в м. Харкові та м. Києві, в зв'язку з травмою головного мозку. В результаті злочину, їй заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Крім показань потерпілої, вина підсудних ОСОБА_36 та ОСОБА_35 в скоєнні даного злочину підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З протоколу огляду місця події від 10 травня 2001 року, видно, що перед під'їздом АДРЕСА_15 виявлено плями бурого кольору, схожі на кров, на дверях квартири ОСОБА_43 сліди висвердлювання замка, а також перед під'їздом виявлено ОСОБА_19, а на першому поверсі вказаного під'їзду, біля квартир ІНФОРМАЦІЯ_27 виявлено ОСОБА_43 На місці пригоди було виявлено та вилучено відбитки слідів взуття. З протоколу вбачається, що сліди взуття, виявлені при огляді місця події, які ймовірно належали нападникам, вели в бік території гідротехнікуму, що прямо співпадає з показаннями підсудних.

т. 10 а.с. 9-15

З протоколу додаткового огляду місця події від 10 травня 2001 року вбачається, п;о біля вхідних дверей до під'їзду АДРЕСА_15 виявлено три куска цегли червоного кольору.

т. 10 а.с. 20-21

З протоколу огляду та вилучення предметів від 10 травня 2001 року вбачається, що в морзі Прилуцької міської лікарні було вилучено одяг ОСОБА_43, серед якого знайдно шматок цегли. Це свідчить, що цегла могла бути використана як знаряддя убивства. т. 10 а.с. 17

З протоколу додаткового огляду місця події від 10 травня 2001 року, видно, що з вхідних дверей кв. АДРЕСА_15, де проживала ОСОБА_43, вилучено виріз зі слідами свердління. Саме на цьому способі проникнення в жило наголошували підсудні. т. 10 а.с. 23

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_46 видно, що на трупі ОСОБА_43 виявлені: тупа травма обличчя, чисельні відкриті переломи кісток обличчя, черепа: багатоскільчастий перелом кісток носа, кісток лівої та правої очниць, перелом тіла верхньої щелепи по центру між першими зубами, перелом тіла верхньої щелепи по типу ЛЕ-ФОР-2, перелом правої виличної кістки, перелом тіла нижньої щелепи в області кутів зліва та справа, багатоскільчастий перелом решітчастої кістки, півнячого гребня, забійно -розможенна рана в області перенісся з переходом на лобну область, в праву очну область, забійна рана в області лівої брові, в області нижньої губи, садна тильної поверхні лівої руки , та дрібно краплинні садна нижньої треті лівого передпліччя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечні для життя, а безпосередньо: о причиною смерті ОСОБА_43 стала гостра крововтрата, яка виникла в сукупності вищезазначених ушкоджень. т. 10 а.с. 24-47

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_47 видно, що ОСОБА_19 були заподіяні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гематоми обличчя, вік, крововиливи, рвана рана лівого вуха, посттравматичний правосторонній гайморит. Ці тілесні ушкодження відносяться до легких з короткочасним розладом здоров'я і могли бути заподіяні тупим твердим предметом, в тому числі цеглиною. т. 10 а.с. 60-61

З висновку комісійної судово-медичної експертизи № НОМЕР_48, вбачається, що ОСОБА_19 була заподіяна закрита черепно - мозкова травма, з забоєм головного мозку, у вигляді лівобічної пірамілної недостатності, розсіяної неврологічної симптоматики, астеновегетативного сіндрому, поширені гематоми обличчя, гематоми вій, субконьюктивальні крововиливи, рвані рани лівого вуха, постравматичний правобічній гайморит, гематому правої гайморової пазухи, які могли утворитися в час скоєння злочину від дії тупих твердих предметів і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. т. 10 а.с. 200-204

З висновку трасологічної експертизи №НОМЕР_49, вбачається, що вхідні двері в кв. АДРЕСА_15 зламані з зовнішньої сторони з першопочатковим свердленням частини вхідної двері в районі врізного замку. Сліди свердлення утворені інструментом-свердлом по дереву. т. 10 а.с. 80-81

Висновок трасологічної експертизи кусків цеглини № НОМЕР_50 показує, що предмети в кількості 3 шт., виявлені при додатковому огляді місця події, є кусками керамічної цегли червоного кольору, і могли складати єдине ціле. т. 10 а.с. 120

В матеріалах кримінальної справи знаходиться копія вироку Прилуцького міського суду від 20 березня 1995 року, з якого слідує, що ОСОБА_36 та ОСОБА_48 не тільки були давно знайомі між собою, а й разом скоїли цілу низку тяжких злочинів: розбійних нападів на громадян, поєднані з заподіянням потерпілим тілесних ушкоджень. На думку суду, цей документ не тільки характеризує підсудного ОСОБА_36, а й являється доказом дружніх стосунків підсудного з ОСОБА_48 і можливості скоєння ним разом з ОСОБА_48 злочину. т. 42 а.с. 99-102

Дослідивши матеріали справи по даному епізоду, суд дійшов висновку, що докази, покладені органами досудового слідства в основу обвинувачення, зібрані з дотриманням порядку, передбаченого кримінально-процесуальним законом, вони судом визнаються достовірними і кладуться в обґрунтування вироку.

Суд відхиляє як недостовірні показання обох підсудних в судовому засіданні про їхню непричетність до злочину.

Разом з тим, кваліфікація дій підсудних ОСОБА_35 та ОСОБА_36 органами досудового слідства підлягає зміні.

Зокрема, судом однозначно встановлено, що підсудні та особа, кримінальна спрага відносно якої виділена в окреме провадження, напали на потерпілих ОСОБА_43 та ОСОБА_19, попередньо змовившись між собою на ці дії, з метою заволодіння їхнім майном. В процесі нападу вони умисно заподіяли велику кількість тілесних ушкоджень ОСОБА_43. Ці тілесні ушкодження були заподіяні їй з достатньою силою в життєво важливі органи. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_43 померла на місці злочину. Ці рішучі дії підсудних свідчать про наявність у них умислу не тільки на заволодіння майном потерпілих а й на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_43.

При цьому суд наголошує, що кожен з підсудних, діючи злагоджено, виконував об'єктивну частину злочину - умисного убивства потерпілої ОСОБА_43 Кожен з них не тільки сам діяв активно, а й погоджувався з діями інших співучасників злочину та його наслідками.

В той же час, напавши на потерпілу ОСОБА_19, підсудні нанесли їй кілька ударі в в голову, від чого вона впала. Від цих ударів потерпіла втратила свідомість, отримавши середньої тяжкості тілесні ушкодження. За цих обставин підсудні мали можливість позбавити потерпілу життя, але не скористались цим. Даних, які б свідчили про наявність в них умислу на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_19 в справі немає.

З обвинувачення, пред'явленого обом підсудним, слід виключити кваліфікуючу ознаку - скоєння злочину в складі організованої групи. Як вбачається з протоколів допитів ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_48 на досудовому слідстві, вони домовились скоїти крадіжку з квартири ОСОБА_43 і готувались до неї. В справі відсутні докази, які б свідчили, що група у складі ОСОБА_36, ОСОБА_35 і особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, дійсно була стійкою, добре зорганізованою, з внутрішнєю ієрархією, чітким розподілом функцій злочину між собою, та готувалась до розбійного нападу і умисного убивства потерпілої. Умисел на скоєння розбійного нападу, як вважає суд, виник у підсудних під час скоєння крадіжки. Суд вважає, що злочини за даним епізодом, скоєні ОСОБА_36 іОСОБА_35, слід вважати скоєними за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_35, що виразилися в нападах на ОСОБА_43 та ОСОБА_19, з метою заволодіння їхнім індивідуальним майном, поєднаних з насильством , небезпечним для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_43 та ОСОБА_19, вчинені за попереднім зговором групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднані з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_43, а ОСОБА_19 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, з проникненням в житло, підлягають кваліфікації за ст. 142 ч. З КК України 1960 року.

Його ж, ОСОБА_35 дії, що виразилися в умисному вбивстві при обтяжуючих обставинах ОСОБА_43: вчиненого з корисливих мотивів, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за попередньою змовою групою осіб, підлягають кваліфікації за ст. 93 п. п. "а", "з", "і" КК України 1960 року.

Дії ОСОБА_36, що виразилися в нападі на ОСОБА_43 та ОСОБА_19, з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаних з насильством , небезпечним для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_43, ОСОБА_19, вчинені за попереднім зговором групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднані з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_43, а ОСОБА_19 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та з проникненням у житло ОСОБА_43, підлягають кваліфікації за ст. 142 ч. З КК України 1960 року.

Його ж, ОСОБА_36 дії, що виразилися в умисному вбивстві при обтяжуючих обставинах ОСОБА_43 вчиненого з корисливих мотивів, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за попередньою змовою групою осіб, підлягають кваліфікації за ст. 93 п. п. "а", "з", "і" КК України 1960 року.

По даному епізоду звинувачення потерпілою ОСОБА_19 заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з незаконним заволодінням її майном підсудними на суму 270 грн. та моральної шкоди на суму 5000 грн.

Суд дійшов висновку, що цей позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Так, в судовому засіданні доведено факт заволодіння підсудними майна потерпілої на суму 270 грн. щодо моральної шкоди, то на переконання суду, ОСОБА_19 перенесла моральні страждання, пов'язані з заподіянням їй тілесних ушкоджень і ця частина позову також підлягає задоволенню.

8. По епізоду замаху на умисне вбивство ОСОБА_18, розбійного нападу на ОСОБА_50 та ОСОБА_49, винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 підтверджена такими доказами:

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів по даному епізоду не визнав, заявивши, що інкримінованого йому злочину він не вчиняв і ніякого відношення до нього немає.

Аналогічні показання в суді дав підсудний ОСОБА_32, заявивши, що усі попередні показання від нього були отримані працівниками міліції з застосуванням недозволених методів ведення слідства.

Однак, при першому допиті в якості підозрюваного ОСОБА_30 визнав свою причетність до даного злочину та показав, що дійсно спільно з ОСОБА_32 та ОСОБА_31. вчинив напад на чоловіка - власника кафе "ІНФОРМАЦІЯ_25" в м. Прилуки,, під час якого він стріляв у його дружину з пістолета "Браунінг" та забрав у неї сумку з грошима.

т. 38 а.с. 78-83

У зв'язку зі зміною позиції підсудного в судовому засіданні, судом було досліджено його показання, дані ним під час досудового слідства.

Так, у своїх попередніх показаннях від 29 лютого 2004 року ОСОБА_32 стосові о вчинення даного злочину вказував, що влітку 2001 р. ОСОБА_30 йому повідомив, що знає де проживають господарі кафе "ІНФОРМАЦІЯ_25" в м. Прилуки і у них повинні бути гроші. Він запропонував напасти на них і відібрати гроші біля їхнього будинку. До злочину рекомендував залучити його брата ОСОБА_31, а вчинення злочину призначив на День молоді, бо говорив, що вони будуть торгувати на площі і повинна бути хороша виручка. Підсудний зателефонував брату ОСОБА_31 в м. Гребінка і викликав його в Прилуки. Точної дати вказати не може, але це точно було на День молоді, брат ОСОБА_31 приїхав на власному автомобілі ВАЗ-2108 сірого кольору до нього додому у вечірній час. До них прибув ОСОБА_30, приніс з собою маски з жіночих темних панчіх, одну пару перчаток, а ще дві пари перчаток були у ОСОБА_31 в машині. Близько 22 години вони поїхали до будинку потерпілих, по дорозі ОСОБА_30 повідомив брату, що будуть вчиняти злочин. Будинок потерпілих розташовувався біля парку, був двохповерховий. По дорозі ОСОБА_30 їм показав будинок, вони проїхали повз нього, а потім звернули на ґрунтову дорогу, яка вела в глибину парку. Там залишили автомобіль. В будинку світло не горіло і вони вирішили, що господарів дома немає. У дворі гавкала здорова собака. ОСОБА_30 переліз через паркан, під ним пройшов до сараю. В цей момент він почув два-три постріли. Потім ОСОБА_30 подав через паркан застрелену собаку і він разом з ОСОБА_31 віднесли її в кінець парку, де викинули в чагарники. Коли вони повернулися, то ОСОБА_30 говорив, що влучив у голову собаці. Потім вони утрьох, одягнувши маски, перелізли через паркан, пройшли двір та заховалися за будинком. Він з ОСОБА_30 стояли з правої сторони будинку, відносно входу в будинок, а ОСОБА_31 заховався з лівої сторони будинку, відносно входу. Після 12 години ночі, додому повернулися господарі, вони приїхали на автомобілі "Газель" темного кольору. Чоловік відчинив ворота, заїхав у двір, повернув праворуч на в'їзд до гаражу, який розташовувався поруч з будинком. Коли потерпілий почав відчиняти вхідні двері, в цей момент, він і ОСОБА_30 побігли до чоловіка, ОСОБА_30 біг перший, па ходу діставав пістолет. Коли біля машини з'явилася жінка, ОСОБА_30 пішов їй назустріч. Коли відстань від жінки до ОСОБА_30 була близько 3 метрів, ОСОБА_30 зробив один постріл у жінку. Вона впала і лежала на якомусь боці. ОСОБА_30 підійшов до неї і намагався ще декілька разів стрельнути по ній, але пістолет не працював. Він сказав, що пістолет поламався. Пістолет був маленький блискучий і мав глушник. За ОСОБА_30, до жінки підійшов і він, а потім із-за машини вийшов ОСОБА_31. Лежачу жінку вже ніхто не бив. За командою ОСОБА_30 вони залишили місце нападу. Він ухватив жіночу сумку чорного кольору, яка лежала біля жінки і вони, перелізши через паркан, побігли в парк. Там вони сіли в машину і поїхали додому. ОСОБА_30 сидів на задньому сидінні, взявши у нього сумку, порахував гроші в пакеті, їх вийшло 2000 грн. До ОСОБА_30 сумку ніхто не дивився, а він говорив, що в сумці були якісь папірці. Він особисто вміст сумки не перевіряв. ОСОБА_30 поділив гроші. Кожному дісталося по 650 грн. ОСОБА_31 розвіз їх по домівках, а сам направився в м. Гребінка

т. 40 а.с. 60- 61

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_31 свою вину визнав частково та показав, що дійсно разом з ОСОБА_30 та своїм братом ОСОБА_32 брав участь в нападі на подружжя ОСОБА_49, ОСОБА_50. Він підтвердив, що влітку 2001 року його брат ОСОБА_32 викликав його по телефону в м. Прилуки та запропонував разом із ОСОБА_30 взяти участь в нападі на потерпілих. В м. Прилуки він приїхав своїм автомобілем ВАЗ-2108, який застосовувався ними при скоєнні злочину. Разом вони обговорили план нападу, згідно якого ОСОБА_30 і ОСОБА_32 повинні були напасти на жінку, а він - на чоловіка. Приїхавши до будинку потерпілих, він бачив, що ОСОБА_30 переліз через паркан і пострілами з пістолета убив собаку. Труп собаки підсудний і ОСОБА_32 закопали недалеко від будинку потерпілих. Ще до того, як вони приїхали до будинку ОСОБА_49, ОСОБА_50 підсудний бачив у ОСОБА_30 пістолет. ОСОБА_30 роздав усім маски й рукавички для скоєння нападу. Коли господарі будинку пізно увечері з'явились вдома, то вони: ОСОБА_31, ОСОБА_32 та ОСОБА_30 скоїли на них напад. В ході нападу підсудний намагався відкрити двері в будинок, але чоловік, господар будинку, тримав їх зсередини. В цей час підсудний почув постріл, зрозумів, що скоєне убивство і з місця пригоди втік. Домовленості на застосування зброї проти людей у нього з ОСОБА_30 не було. Після злочину ОСОБА_30 віддав йому біля 2000 грн. Визнав себе винним в розбійному нападі на потерпілих, але заперечував свою участь в замаху на умисне убивство потерпілої ОСОБА_50.

Підсудний ОСОБА_32 наприкінці судового слідства змінив свої показання в суді, заявивши, що він повністю підтверджує показання свого брата ОСОБА_31, але на уточнюючі питання відповідати відмовився. Таким чином, він спростував свої ж попередні твердження про застосування відносно нього незаконних методів ведення слідства.

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31. по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

Потерпіла ОСОБА_50 показала суду, що є приватним підприємцем. В ніч на 24 червня 2001 року вона разом з чоловіком ОСОБА_49 після роботи ( роздрібної торгівлі на центральній площі м. Прилуки в свято - День молоді) прибула до себе додому, в буд. .АДРЕСА_27. Коли вони з чоловіком поставили автомобіль у дворі будинку, в цей час на неї було скоєно напад двома невідомими, один з яких був у масці. З відстані приблизно 3 метри, нападник вистрелив у неї, а потім збив її з ніг. Двоє нападників стали її бити, нанесли багато ударів по різним частинам тіла. В цей час вона вже була поранена і сильно кричала. Потерпіла пояснила, що бачила, як іще одна людина бігла по двору, за нею біг її чоловік. Потім нападники заволоділи її сумкою, в якій знаходилась торгівельна виручка - 9100 гривень, 450 доларів США, інше майно, перелічене в протоколі її допиту. Потерпіла показала, що внаслідок нападу їй було заподіяне вогнепальне поранення і до цього часу кулю з її тіла не видалено. Вона також дала свідчення суду, що під час досудового слідства працівники міліції привозили до її будинку одного з підозрюваних, який добровільно, в присутності всіх учасників цієї слідчої дії, показав на місцевості, як було скоєно злочин. При цьому всі його пояснення відповідали дійсності, він правильно показав усі обставини злочину, в тому числі місце, де впала потерпіла. Злочином їй було заподіяно матеріальної і моральної шкоди.

Ці показання потерпілої повністю відповідають її показанням на досудовому слідстві.

т. 11 а.с. 32,163-165

Аналогічні показання дав в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_49 Крім того, він пояснив, що один з нападників намагався увірватись в будинок, хотів відкрити двері, але потерпілий тримав їх з середини. Потім, коли потерпілий двері відкрив, він бачив, що цей чоловік тікає від нього. В ході усіх цих подій йому вдалося трохи розгледіти облити нападника. Потерпілий заявив, що цей нападник дуже схожий на підсудного ОСОБА_32. Дружина потерпілого була поранена і доставлена до лікарні. Наступного дня він помітив відсутність в дворі собаки, труп якої було знайдено за межами господарства. Потерпілий дав пояснення щодо того, яка сума грошей і якими купюрами була вилучена нападниками.

Ці його показання повністю збігаються як з показаннями потерпілої ОСОБА_18, так і з його ж показаннями, даними на досудовому слідстві.

т. 11 а.с. 67,172-173

Свідок ОСОБА_98 повідомив суду, що 24 червня 2001 року вони з батьками вивозили дві торгових точки на міську площу м. Прилуки, де святкувався День Молоді. Торгівлю на площі вони закінчили о 24 год. і після він повернувся додому. Коли він та його дружина вже збиралися лягти спати, зателефонував його батько і повідомив, що на матір був скоєний напад, в неї стріляли і забрали гроші, він поїхав до батьків. Батько розповів, що злочинців було троє, одягнені в темний одяг та в масках.

Свідок ОСОБА_99 показала суду, що вночі 25 червня 2001 року вона лягла спати близько 02 год. 15 хв., потім почула крики з боку будинку ОСОБА_49, ОСОБА_50. У вікно вона побачила, як над забором будинку ОСОБА_49, ОСОБА_50 пробіг чоловік зі сторони двору. Цього чоловіка вона впізнати не може.

З досліджених в судовому засіданні показань ОСОБА_35 видно, що ОСОБА_30 йому повідомив, що він з братами ОСОБА_31, ОСОБА_32 в день масового гуляння на площі м. Прилуки прибули до ОСОБА_50 з метою скоєння розбійного нападу. У дворі ОСОБА_50 ОСОБА_30 застрелив собаку з пістолета „Браунінг", після чого почали чекати господарів будинку, а коли ОСОБА_50 з'явилась додому, ОСОБА_30 з пістолета стріляв по ній і під час нападу вони забрали сумку з грошима. Він не був достовірно обізнаний, що відносно ОСОБА_50 був вчинений злочин, бо в м. Прилуки приїжджав епізодично. На його думку ОСОБА_30 йому розповів про вчинений ним злочин, щоб в подальшому своїм авторитетом вплинути на нього, з метою втягнення його в подальшу свою злочинну діяльність.

т. 11 а.с. 134-135

Підсудний ОСОБА_37 повідомив суду, що в 2003 році він допоміг жителю ІНФОРМАЦІЯ_26 ОСОБА_80 придбати пістолет іноземного виробництва. Цей пістолет ОСОБА_80 фактично продав ОСОБА_30, передавав його та отримував гроші за нього ОСОБА_37

Свідок ОСОБА_80 на даний час перебуває в місцях позбавлення волі, де відбуває показання за скоєння умисного убивства при обтяжуючих обставинах. З його показань та досудовому слідстві видно, що він в 2003 році за допомогою ОСОБА_80 придбав собі пістолет іноземного виробництва, за допомогою якого скоїв злочин - убивство гр. ОСОБА_74 в смт. Срібному Чернігівської області. Після цього розібрав пістолет і викинув його.

т. 13 а.с. 279-280

Крім показань потерпілих та свідків, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_31 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_30 від 18 грудня 2003 р. вбачається, що влітку 2001 р., уночі, після масового гуляння, спільно з ОСОБА_32 та ОСОБА_31 на автомобілі ВАЗ-2108, який належав ОСОБА_31, прибули в господарство власників кафе "ІНФОРМАЦІЯ_25" м. Прилуки, де, вистріливши з пістолета у жінку, забрали у неї сумку з грошима, після чого втекли звідти. В явці з повинною ОСОБА_30 вірно вказав на такі подроби ці вчинення злочину, як: використання пістолета марки „Браунінг", скоєння нападу лише на жінку, правильно указано, в яку частину тіла потерпілої було здійснено постріл, вірно вказано, що при цьому злочині використовувався автомобіль ВАЗ-2108.

т. 11 а.с. 125

Даючи оцінку цьому документу, суд наголошує, що марка пістолета, котрий використовувався при злочині, була названа ОСОБА_30 набагато раніше, н;ж отримані висновки експертизи, в якому також вказана марка пістолета : „Браунінг" (т. 11 а.с. 154-155). Цей факт разом з іншими доказами, на думку суду, спростовує твердження підсудного ОСОБА_30 про незаконні методи впливу на нього.

З явки з повинною ОСОБА_31 видно, що влітку 2001 р., уночі, після масового гуляння, спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_32 на автомобілі ВАЗ-2108, який належав йому, прибули в господарство власників кафе "ІНФОРМАЦІЯ_25" м. Прилуки, де, вистріливши з пістолета у жінку, забрали у неї сумку з грошима, після чого втекли звідти. В цій явці з повинною вказано подробицю, а саме те, що ОСОБА_30 застрелив собаку.

т. 11 а.с. 131

З явки з повинною ОСОБА_32 видно, що влітку 2001 р., уночі, після масового гуляння, спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_31. на автомобілі ВАЗ-2108, який належав ОСОБА_31, прибули в господарство власників кафе "ІНФОРМАЦІЯ_25" м. Прилуки, де, вистріливши з пістолета у жінку, забрали у неї сумку з грошима, після чого втекли.

т. 40 а.с. 59

З явки з повинною ОСОБА_35, в якій він повідомив, що у розмові з ОСОБА_30 йому стало відомо про те, що влітку 2001 р. останній з братами ОСОБА_32 та ОСОБА_31 вчинив напад на власників кафе "ІНФОРМАЦІЯ_25", які живуть біля педучилища в м. Прилуки, під час якого вони вистрілили у жінку та забрали у неї сумку з грошима.

т. 11 а.с. 133

Даючи оцінку цьому документу, суд вважає, що оскільки ОСОБА_35, як це видно з його попередніх показань, тривалий час проживав в одній квартирі з ОСОБА_30 в м. Києві, вони разом скоїли цілу низку злочинів, тому ОСОБА_35 могли бути відомі підробиці злочинної діяльності ОСОБА_30

З протоколу огляду місця події від 25 червня 2001 року видно, що на подвір'ї буд. АДРЕСА_16 було виявлено та вилучено гільзу та відбитки сліду взуття.

т. 11 а.с. 3-10, 12-16

З протоколу додаткового огляду місця події від 25.06.2001 року видно, що на смітнику біля перехрестя вул. Богунського та вул. Б. Носенко в м. Прилуки було виявлено труп собаки, який належав раніше сім'ї ОСОБА_49, ОСОБА_50,

т. 11 а.с. 11

З висновку трасологічної експертизи № НОМЕР_37 вбачається, що два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу на ОСОБА_42, два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу на ОСОБА_49, ОСОБА_50 та два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу наОСОБА_52 та ОСОБА_52 залишені спортивним взуття-кросівками „Аdіdаs" з одним рельєфним малюнком низу підошви.

т. 8 а.с. 291-293

Висновок судово-медичної експертизи № НОМЕР_59 свідчить, що на тілі ОСОБА_18 виявлені кульове проникаюче вогнепальне поранення черевної порожнини, з ушкодженням печінки та правої нирки, внутрішньочеревну кровотечу, які віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпечності для життя.

т. 11 а.с. 99-100

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_32 від 29 лютого2004 року з застосуванням відеозапису, видно, що в ході цієї слідчої дії ОСОБА_32 на місці детально розповів та показав обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_30 та його братом ОСОБА_31. даного злочину,

т. 40 а.с. 65-74

З висновку балістичної експертизи № НОМЕР_51, гільза, вилучена з подвір'я подружжя ОСОБА_49, ОСОБА_50 при огляді місця події, є частиною патрону Браунінга, калібру 7,65 мм, і найбільш вірогідно могла бути відстріляна з пістолету "Браунінг", моделі 1910.

т. 11 а.с. 154-155

З висновку балістичної експертизи № НОМЕР_52, згідно якого гільзи, вилучені за фактами вбивства ОСОБА_52,ОСОБА_52, розбійного нападу на ОСОБА_50 та вбивства ОСОБА_101 в смт. Срібне Чернігівської області стріляні з одної о екземпляру зброї. З цього ж висновку вбачається, що рамка від пістолета, вилучена у ОСОБА_80 в селі Лащенки Варвинського району Чернігівської області 26 березня 2004 року, є складовою частиною пістолета „Браунінг" зразка 1910 р., калібру 7,65 мм, виробництва Бельгії.

т. 13 а.с. 342-348

З довідки банку, на момент вчинення злочину курс 100 доларів США становив 538 грн. 67 коп. т. 11 а.с. 138

Проаналізувавши докази по цьому епізоду, суд дійшов висновку, що обвинувачення, пред'явлене усім трьом підсудним, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Деталі скоєння злочину та послідовність їх викладення усіма підсудними, зокрема: застосування автотранспорту, який належав ОСОБА_31, застосування пістолету марки „Браунінг", знищення собаки на місці злочину, вилучення сумки з грошима у потерпілої ОСОБА_50, співпадають в деталях з обставинами, встановленими органами слідства ще до затримання підсудних, об'єктивно підтверджуються висновками експертних досліджень та являють собою цілий комплекс взаємоузгоджених між собою доказів, які викривають підсудних в інкримінованих їм діях. Тому суд визнає докази, покладені в основу обвинувачення достовірними.

Підсудні ОСОБА_32 та ОСОБА_31 не заперечували того, що до скоєння злочину вони бачили у ОСОБА_30 пістолет і цей пістолет він узяв собою на скоєння злочину. При його скоєнні ОСОБА_30 без вагань застосував його, застреливши собаку. Таким чином, здійснюючи злочин в складі організованої групи, яка була озброєна вогнепальною зброєю, вони діяли в складі банди.

Досліджені судом докази свідчать, що саме ОСОБА_30 організував злочин. Він, зокрема, знайшов майбутніх жертв злочину, озброївся вогнепальною зброєю, дав відповідні розпорядження учасникам банди, які повністю його розпорядження виконали. Під час розбійного нападу усі троє підсудних діяли активно і їхні узгоджені дії були направлені на заволодіння майном потерпілих. Як тільки в ході розбійного нападу ОСОБА_30 побачив потерпілу, він без усяких вагань застосував проти неї вогнепальну зброю, спрямувавши постріл в черевну порожнину потерпілій, що прямо свідчить на його умисел на убивство ОСОБА_18 Про це ж говорять і показання ОСОБА_32 на досудовому слідстві, що ОСОБА_30, після того, як ОСОБА_50 впала, ще кілька разів натискав на спусковий гачок, але пістолет не спрацював. Це також свідчить про його умисел на убивство потерпілої. Усі нападники погодились з діями ОСОБА_30. і після зробленою ним пострілу в потерпілу, продовжували заволодівати та заволоділи її грішми.

Наведене свідчить про попередню обізнаність усіх трьох підсудних про їхнє озброєння вогнепальною зброєю. Це а також згуртованість підсудних, наявність у них лідера, вказівки якого виконувались беззаперечно, тривалість її існування, свідчать що ознаки банди, що є різновидом організованої злочинної групи. Таким чином, усі члени банди, виконуючи свою частину об'єктивної сторони злочинів, повинні відповідати не лише за розбійний напад, а й за умисне убивство при обтяжуючих обставинах.

Таким чином, дії ОСОБА_30, що виразились в організації нападу з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка піддалась нападу, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше скоїла розбій, з заподіянням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 19 - 142 ч. З КК України в ред. 1960 р.

Дії ОСОБА_32 та ОСОБА_31, що виразились в нападі з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка піддалась нападу, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше скоїла розбій, з заподіянням потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 142 ч. З КК України в ред. 1960 р.

Дії ОСОБА_30 , що виразились в організації умисного вбивства ОСОБА_50, скоєні з корисливих мотивів, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, організованою групою, але не доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винної особи, підлягають кваліфікації по ст. 17,19 -93 п. „а", „з", „і" КК України в ред. 1960 р.

Дії ОСОБА_32 та ОСОБА_31, що виразились в умисному вбивстві ОСОБА_18, скоєні з корисливих мотивів, особами, які раніше вчинили умисне вбивства, організованою групою, але не доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винних осіб, підлягають кваліфікації по ст. 17-93 п. „а", „з", „і" КК України в ред. 1960 р.

Щодо незаконного заволодіння важливими документами потерпілої, то суд переконався, що члени банди згуртувалися з метою нападу на громадян і заволодіння їхнім майном, тобто переслідували корисливі мотиви. Не встановлено в ході судового розгляду умислу підсудних на заволодіння документами потерпілих. Немає даних про використання кимось цих документів. Тому по ст. 193 ч. З КК України в редакції 1960 року, усіх підсудних необхідно виправдати.

Потерпілою ОСОБА_50 заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12800 грн., моральної шкоди в сумі 150000 грн.

Суд дійшов висновку, що вартість майна, належного потерпілій, яким заволоділи підсудні, доведена в судовому засіданні тому вцій частині позов підлягає повному задоволенню. Щодо моральної шкоди, то суд, з урахуванням всіх обставин справи, тих моральних страждань, які внаслідок вогнепального поранення перенесла потерпіла, вважає за необхідне задовольнити її позов в сумі 65000 грн.

9. По епізоду умисного вбивства ОСОБА_52 та ОСОБА_101 під час розбійного нападу винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 підтверджена наступними доказами.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 не визнав себе винним по цьому епізоду звинувачення, пояснивши, що інкримінованого йому злочину він не вчиняв, а зізнавальні показання він дав під примусом працівників міліції.

ОСОБА_32 також не визнав себе винним по цьому епізоду звинувачення і пояснив, що усі показання, дані ним на досудовому слідстві, він дав під примусом працівників міліції, водночас заявивши, що не має ніяких претензій до слідчого, який розслідував дану справу.

ОСОБА_31 в судовому засіданні відмовився давати показання та відповідати на запитання.

У зв'язку з такою позицією підсудних, судом було досліджено їхні показання, дані ними на досудовому слідстві.

Зокрема, при першому допиті в якості підозрюваного ОСОБА_30 визнав свою причетність до даного злочину та показав, що дійсно спільно з ОСОБА_32 та ОСОБА_31. вчинив напад на двох жінок, які жили в ІНФОРМАЦІЯ_28 та займалися купівлею-продажем м'яса, під час якого він стріляв у собаку з пістолета "Браунінг". Суд наголошує, що ОСОБА_30 правильно була названа марка пістолеті, застосування якого при злочині об'єктивно підтверджено іншими доказами.

т. 38а.с.78-83

При допиті в якості підозрюваного 29 лютого 2004 року ОСОБА_32 показав, п;о ОСОБА_30, з яким він був давно знайомий, запропонував йому скоїти напад на жінок, що проживали в селі Боршна Прилуцького району і займались реалізацією м'яса. Для скоєння цього злочину ОСОБА_30 запропонував ОСОБА_32 залучити його брата -ОСОБА_31, мешканця села Гребінка. Фактично з показань ОСОБА_32 випливає, що ОСОБА_30 виступав у якості організатора даного злочину. Зателефонувавши в Гребінку, ОСОБА_32 викликав брата, який приїхав до нього автомобілем ВАЗ-2108. Зустрівшись з ОСОБА_30, вони поїхали в село Боршна, по дорозі ОСОБА_30 розповів про план своїх злочинних дій. Автомобіль вони залишили в лісосмузі. ОСОБА_30 роздав усім маски для схову облич, вони одягли рукавички і пішли до будинку потерпілих, дочекавшись сприятливого моменту, вони здійснили напад на двох жінок, які займались пакуванням м'яса. При цьому ОСОБА_30 бив обох жінок по голові, а коли вони падали, то питав їх про наявність грошей. Його брат також вдарив одну жінку, яка після цього впала.ОСОБА_32 та його брав в цей час обшукували будинок, шукаючи грошей. Коли вони не знайшли грошей, то сказали про це ОСОБА_30 Останній, як показав на допиті ОСОБА_32, взяв праску і бив нею обох жінок, питаючи, де знаходяться гроші. ОСОБА_32 також бачив, що на спині в однієї з жінок стояла праска. Коли вони покинули будинок, то ОСОБА_30 з наявного в нього пістолету застрелив собаку, яка гавкала у дворі.

т. 40 а.с. 56-58 Даючи оцінку цим показанням підсудного ОСОБА_32, суд наголошує, що вони були дані в присутності захисника, що робило неможливим будь-який незаконний вплив на нього.

На досудовому слідстві ОСОБА_31 від дачі показань по цьому епізоду відмовився.

т. 37 а.с. 145

У своїх попередніх показаннях від 20 грудня 2003 року ОСОБА_31, будучи допитаним як підозрюваний за участю захисника, стосовно вчинення даного злочину розповів, що ОСОБА_30 запропонував йому та його брату ОСОБА_32 скоїти розбійний напад на будинок, розташований в селі Боршна, Прилуцького району, де мешкають дві жінки, які займаються торгівлею м'ясом, і них повинні бути гроші. Він погодився на цю пропозицію. В призначений час, вони втрьох на його автомобілі ВАЗ-2108 прибули в с. Боршну. Машину заховали в лісі. ОСОБА_30 їх привів до двору будинку Одівши маски для схову обличчя та рукавички, вони увійшли у двір. В літній кухлі молодша жінка пакувала м'ясо в холодильник. Він йшов першим і зайшовши в кухню зненацька вдарив жінку рукою в обличчя. Від удару жінка впала на підлогу і втратила свідомість. В цей момент ОСОБА_30 та ОСОБА_32 побігли в хату, що вони робили з старішою жінкою, він не бачив. Через декілька хвилин вони вийшли з хати . У дворі гавкала собака. ОСОБА_30 витяг пістолет та декілька разів стрельнув по собаці, після чого собака затихла. До цього моменту він не був обізнаний, що у ОСОБА_32 мається зброя. Потім вони утрьох затягли молодшу жінку в коридор і вона прийшла до свідомості. Спочатку вони утрьох шукали гроші в будинку, але не нічого не знайшли. Потім ОСОБА_30 взяв праску, включив її в розетку та поставив праску на спину молодшій жінці, яка лежала на підлозі в коридорі та допитувався де зберігаються гроші. Жінка заявила, що грошей дома немає Він разом з братом в цей момент шукали гроші і до молодшої жінки не підходили. Потім він запропонував тікати і вони знову через город дійшли до машини, якою повернулися в м. Прилуки. З будинку потерпілих вони ніяких цінностей не брали. Молодшу жінку бив ногами ОСОБА_30, вже після того як ставив на неї праску. Перед вчиненням злочину у них домовленості на позбавлення життя жінок не було. Стосовно тортур тих жінок, то це була ініціатива ОСОБА_30.

т. 37 а.с. 26- 28

В ході судового засідання підсудний ОСОБА_31 згодився давати показання і пояснив, що з ініціативи ОСОБА_30, разом із своїм братом ОСОБА_32 брів участь в розбійному нападі на двох жінок в селі Боршна Прилуцького району за обставин, указаних в протоколі його допиту. Він пояснив, що діючи узгоджено, з метою заволодіння грішми, зайшли в будинок потерпілих. В літній кухні він, ОСОБА_31, побачив жінку, яку вдарив кулаком в обличчя, вона впала а ОСОБА_30 і його брат занесли її в будинок. В будинку була ще одна жінка, на яку напав ОСОБА_30, вдаривши її. В ході нападу ОСОБА_30 дав розпорядження йому з братом обшукувати будинок, а сам допитувався у жінок, де знаходяться гроші. В ході цього він, ОСОБА_30, лив воду на жінок, щоб привести їх до тями, бив їх ногами, праскою по голові, ставив їм праску на спину, застосовуючи її як знаряддя тортур. Також в ході нападу ОСОБА_30 застрелив собаку, яка гавкала у дворі з наявного в нього пістолета. Не знайшовши грошей, підсудний повернувся в машину, забравши з собою свого брата Івана, пізніше до них приєднався ОСОБА_30. Стверджував, що не мав умислу на умисне убивство обох жінок.

Підсудний ОСОБА_32 підтвердив у повному обсязі показання свого брата, підсудного ОСОБА_31, відмовившись, проте, відповідати на додаткові запитання. фактично він підтвердив правдивість своїх та свого брата показань, спростувавши свої ж твердження про застосування до нього незаконних методів ведення слідства.

Вина ОСОБА_30. ОСОБА_32 та ОСОБА_31, по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

З показань потерпілої ОСОБА_102, яка не з'явилась до суду з поважних причин, вбачається, що вона займалась реалізацією м'яса в Москві. 20 червня 2001 р. вона поїхала з дому у Москву для реалізації м'яса. Коли приїхала додому через кілька днів, то дізналася, що її сестру та мати вбито. З будинку нічого викрадено не було, оскільки там ніякою дорогого майна не було. Про те, що їхня сім'я займається купівлею-продажем м'яса, знало практично все село. Вона думала, що злочинці переплутали її сестру з нею.

т. 13 а.с. 71-73,187-189

Аналогічні показання дала на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_103, яка не з'явилась до суду з поважних причин. Вона ж показала, що першою знайшла в будинку убитих жінок.

т. 13 а.с. 79-80,190-191,358

Підсудний ОСОБА_37 в судовому засіданні показав, що був посередником при продажу ОСОБА_30 пістолета іноземного виробництва ОСОБА_80, жителю села Лащенки Варвинського району. Цей пістолет з патронами було продано ОСОБА_30 ОСОБА_80 за 250 доларів США.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_80. видно, що його брат ОСОБА_80 дав йому на зберігання згорток, який пізніше він видав працівникам міліції.

т. 13 а.с. 293

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_80, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі і явка якого до суду визнана необов'язковою, вбачається, що навесні 2003 року він незаконно придбав вогнепальну зброю - пістолет іноземного виробництва калібру 7,65 мм з глушником, заплативши за нього 500 доларів США. З цього пістолета він пробував стріляти а також з його допомогою скоїв розбійний напад на приймальника металобрухту в смт. Срібному, убивши його. Після цього він розібрав пістолет і викинув його по частинах, а частину деталей віддав своєму брату ОСОБА_80.

т. 13 а.с. 276-280

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_104 вбачається, по ОСОБА_32 деякий час працював вантажником в м. Прилуках, зайаючись вантаженням м'яса та відправою його в м. Москву і знав ОСОБА_102, яка теж займалась торгівлею м'ясом.

т. 13 а.с. 356-357

З явки з повинною ОСОБА_30 від 17 грудня 2001 року видно,, що влітку 2001 з. він з братами ОСОБА_32 та ОСОБА_31 на машині ОСОБА_31 приїхали до будинку сім'ї ОСОБА_52 в с. Боршна. При собі у нього був пістолет "Браунінг". У дворі він застрелив собаку, а ОСОБА_31 вдарив жінку, яка впала та втратила свідомість. В будинку вони виявили ще одну жінку, яку також вдарили і вона також впала та втратила свідомість. Вони тоді стали шукати в будинку гроші, але нічого не знайшли.

т. 13 а.с. 211

З явки з повинною ОСОБА_31 від 19 грудня 2003 р., вбачається, що влітку 2001 р. він з ОСОБА_30 та ОСОБА_32 на власній машині приїхали в с. Боршна, щоб пограбувати жінок, які займаються продажем м'яса. В будинку вони застали двох жінок, одну з яких він вдарив кулаком в обличчя і вона від цього втратила свідомість. Вони стали шукати в будинку гроші, але нічого не знайшли і втекли звідти.

т. 37 а.с. 25

В явці з повинною ОСОБА_32 від 28 лютого 2004 року він повідомив, що влітку 2001 р. він з ОСОБА_30 та ОСОБА_31. на машині ОСОБА_31 приїхали в с. Боршна, щоб пограбувати жінок, які займаються торгівлею м'ясом. Ініціатором цього злочину був ОСОБА_30, який застосовував вогнепальну зброю і застрелив собаку.

т. 40 а.с. 55

Явка з повинною ОСОБА_37 свідчить, що протягом 2003 р. ОСОБА_30 неодноразово пропонував йому купити в нього пістолет іноземного виробництва, цей пістолет було куплено ОСОБА_80.

т. 13 а.с. 228

З протоколу огляду місця події від 21.07.2001 року вбачається, що на подвір'ї та в будинку АДРЕСА_17 виявлено плями бурого кольору, схожі на кров; в приміщенні літньої кухні виявлено відбиток сліду взуття; в прихожій будинку виявлено труп ОСОБА_52, а в одній з кімнат будинку виявлено трупОСОБА_101; неподалік від буд. АДРЕСА_17 виявлено слід розвороту легкового автомобіля та відбиток сліду взуття.

т. 12 а.с. 5-19

З протоколу додаткового огляду місця події від 21 липня 2001 року, на подвір'ї буд. АДРЕСА_17, біля будки для собаки, виявлено 3 гільзи з металу жовтого кольору, позаду будки виявлена куля.

т. 12 а.с. 21-25

З протоколу огляду праски марки "Tеfal" від 25 липня 2001 року вбачається, що на підошві праски були виявлені сліди бурого кольору, схожі на кров.

т. 12 а.с. 26

З протоколу розтину трупу тварини та протоколом вилучення від 22.07.2001 року видно, що з трупу собаки вилучена куля.

т. 12 а.с. 27

З висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_52 вбачається, що на тілі ОСОБА_52 виявлені чисельні переломи кісток обличчя черепа, відкритий перелом кісток носу, перелом кісток верхньої щелепи та нижньої щелепи, гематома в області правого лобного бугра, крововилив під м'які мозкові оболонки, набряк головного мозку, рвана рана в області лівого кута рота, крововилив в області обох очей та в області підборіддя, садна в області ліктьових та правого колінного суглобу, опіки шкіряних покровів в області спини, які мають вигляд відбитків у формі трикутників та смуг, ясі накладаються один на один, а місцями епідерміс скручений в трубочку довжиною до 6-8 см., які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою, як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_52 став больовий шок.

т. 12 а.с. 41-50

Висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_53 встановлено, що на тілі ОСОБА_52 виявлені чисельні переломи кісток черепа та обличчя, багатоскільчастий перелом кісток носа, лінійний перелом в області лобно -виличних швів, очниць, лінійні переломи великих крил клинковидної кістки, крововилив в м'які тканини в місцях переломів, крововилив у м'які тканини голови, в лобній та скронево -тім'яній області, крововилив під м'які мозкові оболонки та речовину головного мозку, набряк з садном в області перенісся , садна в області обох очей з крововиливом в склери, я сі віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень , за ознакою як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смертіОСОБА_52 була механічна асфіксія кров'ю, в наслідок зруйнування кровоносних судин, яка виникла в результаті пошкоджень кісток лицевого черепу.

т. 12 а.с. 156-163

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № НОМЕР_54 видно, що на тілі ОСОБА_52 виявлені тяжкі тілесні ушкодження, які були отримані шляхом неодноразового впливу тупим плоским предметом, ймовірно праскою, знайденою на місці скоєння злочину. Було нанесено не менше 2 ударів праскою по тілу ОСОБА_52.

т. 12 а.с. 69-70

Висновок цитологічної експертизи № НОМЕР_55 свідчить, що в бурих слідах на утюгу виявлена кров, яка могла належати ОСОБА_52, а домішки крові ОСОБА_52 не виключається.

т. 12 а.с. 226-229

З висновку цитологічної експертизи № НОМЕР_56 вбачається, що в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_52 виявлена кров людини, яка належати не їй самій, а іншій людині.

т. 12 а.с. 90-93

Висновок цитологічної експертизи № НОМЕР_57 стверджує, що в піднігтьовому вмісті ОСОБА_52 виявлена кров людини, не виключається походження її від ОСОБА_31

т. 12 а.с. 112-114

З висновку цитологічної експертизи № НОМЕР_58 видно, що в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_52 виявлена кров людини, статева належність якої не встановлена. Присутність крові ОСОБА_32 в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_52 не виключається.

т. 12 а.с. 135-137

З висновку трасологічної експертизи № НОМЕР_59, сліди, виявлені неподалік від помешкання потерпілих, придатні лише для встановлення групової належності, і залишені взуттям типу кросівок „Аdіdas",

т. 12 а.с. 293-294

З висновку трасологічної експертизи № НОМЕР_60, два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу на ОСОБА_42, два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу на ОСОБА_49, ОСОБА_50 та два сліди взуття, вилучені при огляді місця події за фактом розбійного нападу наОСОБА_52 та ОСОБА_52 залишені спортивним взуття-кросівками „Аdіdаs" з одним рельєфним малюнком низу підошви.

т. 8 а.с. 291-293

Згідно з висновком балістичної експертизи № НОМЕР_61, 3 гільзи, вилучені при огляді місця події є частинами пістолетних патронів Браунінга, зразка 1900 р., калібру 7,65 мм.

т. 13 а.с. 13-6

Згідно висновку балістичної експертизи № НОМЕР_62, куля, вилучена з тіла собаки на місці вбивства ОСОБА_52 таОСОБА_52 є частиною пістолетного патрону Браунінга, калібру 7,65 мм.

т. 13 а.с. 35-37

У відповідності до висновку балістичної експертизи № НОМЕР_63, згідно якого, 3 гільзи, вилучені при огляді місця вбивства ОСОБА_52 таОСОБА_52. та одна гільза, вилучена при огляді розбійного нападу на ОСОБА_50, стріляні з одного екземпляра зброї.

т. 13 а.с. 58- 62

З протоколу огляду і вилучення предмету від 26 березня 2004 року вбачається , що у ОСОБА_80 вилучено предмет, схожий на одну з складових частин пістолету.

т. 13 а.с. 252

Висновок балістичної експертизи № НОМЕР_64 стверджує, що предмет, вилучений у ОСОБА_80. є рамкою бойового пістолету "FN" моделі 130 або пістолету "Браунінг", зразка 1010/1912 років.

т. 13 а.с. 268-269

З протоколу очної ставки між ОСОБА_80 та ОСОБА_37 від ЗО березня 2004 року видно, що ОСОБА_37 підтвердив, що дійсно був посередником між ОСОБА_80 та ОСОБА_30 в продажу останнім пістолету іноземного виробництва.

т. 13 а.с. 283-285

Відповідно до протоколу очної ставки між ОСОБА_80 та ОСОБА_30 від 29 березня 2004 року, ОСОБА_80. підтвердив факт придбання пістолету іноземною виробництва у ОСОБА_80

т. 13 а.с. 281-282

Відповідно до протоколу очної ставки між ОСОБА_37 та ОСОБА_30 від ЗО березня 2004 року, ОСОБА_37 підтвердив, що ОСОБА_30 пропонував купити у нього пістолет іноземного виробництва. Потім він знайшов на цей пістолет покупці, ОСОБА_80., і посередничав у продажу цього пістолету ОСОБА_30 ОСОБА_80.

т. 13 а.с. 286-287

Згідно з протоколом знайдення, вилучення та огляду від 22.07.2004 року, в плиті на дачному господарстві ОСОБА_80 виявлено гільзу жовтого кольору.

т. 13 а.с. 323

У відповідності до висновку балістичної експертизи № НОМЕР_65, гільза, вилучена в плиті на дачній ділянці ОСОБА_80 є складовою частиною патрону калібру 7,65 мм "Браунінг". Гільзи, вилучені за фактом вбивства ОСОБА_52 таОСОБА_52, розбійного нападу на ОСОБА_50 та вбивства ОСОБА_101 стріляні з одного екземпляру зброї. Гільзи, вилучені за фактом вбивства ОСОБА_52 таОСОБА_101, розбійного нападу на ОСОБА_50 та вбивства ОСОБА_101 та гільза, вилучена з дачного будинку ОСОБА_80 могли бути стріляні з пістолета, складовою частиною якого була рамка, вилучена 26.03.2004 року у ОСОБА_80.

т. 13 а.с. 342-348

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_32 від 29 лютого 2004 року з застосуванням відеозапису, видно, що ОСОБА_32 у формі вільної розповіді детально розповів та показав обставини вчинення даного злочину. Зокрема. З відео матеріалів до протоколу огляду видно, що ОСОБА_32 назвав у якості організатора злочину ОСОБА_30, використання його братом ОСОБА_31 автомобіля ВАЗ-2108, на що вказували й інші підсудні, застосування сили до потерпілих, побиття їх ОСОБА_30 і те, що ОСОБА_30 застрелив собаку в господарстві потерпілих. Як видно з дослідженого судом відео матеріалу до протоколу відтворення, поведінка ОСОБА_32 в момент слідчої дії є вільною, невимушеною і не дозволяє зробити висновок про застосування до нього незаконних методів ведення слідства.

т. 40 а.с. 65-74

У відповідності до листа управління ДАІ Київської області, витребуваного судом, в період з 13 липня 2000 р. по 10 жовтня 2002 року на ім'я ОСОБА_32 був зареєстрований автомобіль ВАЗ-2108 д.н. НОМЕР_66. т.54 а.с.159.

Проаналізувавши докази по даному епізоду, суд дійшов висновку, що усі вони, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають усіх підсудних в інкримінованих їм злочинах.

Так, показання підсудних на досудовому слідстві і в судовому засіданні узгоджуються між собою в частині місця, часу, способу скоєння злочину, послідовності дій кожного з підсудних на місці злочину а також переліком при допитах таких деталей злочинів, які могли знати тільки безпосередні їх виконавці.

Зокрема, підсудні ОСОБА_32 та ОСОБА_31 показали, що ОСОБА_30 застосовував при знищенні собаки пістолет іноземного виробництва, маленький, блискучий. Сам же ОСОБА_30 в явці з повинною вказав, що він користувався пістолетом марки „Браунінг". Ці їхні показання об'єктивно підтверджені протоколом огляду місця події та низкою наведених вище криміналістичних експертних досліджень. Усі підсудні пояснили, що нічого не знайшли в будинку і це підтверджено показаннями потерпілої ОСОБА_102 усі вони вказували на застосування ОСОБА_31. автомобіля ВАЗ-2108, який дійсно був зареєстрований за ним згідно довідки ДАЇ.

З показань підсудного ОСОБА_32 на досудовому слідстві та явки з повинною ОСОБА_30 вбачається, що собака була убита ОСОБА_30 пострілами з пістолета до нападу на потерпілих, або в ході його. Після цього напад продовжився, а брати ОСОБА_32 та ОСОБА_31 переконалоись про наявність пістолета у ОСОБА_30, проте свої злочинні дії продовжили, погодившись з ним.

Усі вони вчиняли активні агресивні дії стосовноОСОБА_52, ОСОБА_101-били їх, переносили з однієї кімнати в іншу, шукали гроші. Ці їхні дії відрізняються логічністю і послідовністю: економлячи час, ОСОБА_30 бив обох потерпілих, питаючи в них, де знаходяться гроші, а брати ОСОБА_32 та ОСОБА_31 в цей час обшукували будинок, погоджуючись з такими діями ОСОБА_30 та прямо виконуючи його розпорядження.

Таким чином, усі троє підсудних по цьому епізоду повинні нести відповідальність га розбійний напад.

Крім того, як встановив суд, незважаючи на твердження підсудних, що вони не мали умислу на убивство потерпших, суд вважає, що усі вони: ОСОБА_30, ОСОБА_32 ОСОБА_31 повинні відповідати за умисне убивство ОСОБА_52 та ОСОБА_102

З показань підсудних ОСОБА_31, ОСОБА_32, досліджених судом, вбачається, що вони бачили, як ОСОБА_30 бив ОСОБА_52 та ОСОБА_101 праскою, в тому числі по голові, застосовував до них тортури, ставлячи їм праску на спину.

Висновки судово-медичних експертиз свідчать про велику кількість удар в, нанесених обом загиблим в обличчя, тобто в життєво важливий орган, тупим предметом типу праски а також про застосування тортур у вигляді прикладання розпеченої праски , до тіл потерпілих. Усі ці дії говорять, що нападники не збирались залишатиОСОБА_52 та ОСОБА_102 живими, а мали кінцевий намір убити їх. З діями ОСОБА_30, який застосовував смертельне побиття і тортури до потерпілих, погоджувались і брати ОСОБА_31, ОСОБА_32, які обшукували в цей час будинок.

До цього злочину ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 разом брали участь в таких злочинах: 22 червня 2000 р. розбійний напад на подружжя ОСОБА_39, під час якого одна людина загинула, 26 серпня 2000 р. розбійний напад на ОСОБА_83; 5 травня 2001 року напад із застосуванням вогнепальної зброї на ОСОБА_39, 25 червня 2001 року розбійний напад на подружжя ОСОБА_49, ОСОБА_50 із застосуванням вогнепальної зброї. В останніх двох випадках відбувся закінчений замах на життя потерпілих, але умисел підсудних не був доведений до кінця з причин, які не залежали від їхньої волі.

Таким чином, усі підсудні, давно знаючи один одного, добре один одного розуміючи та будучи обізнаними зі способами скоєння один одним злочинів, не могли не розуміти один одного. Усі їхні дії свідчать про наявність у підсудних єдиного умислу не тільки на заволодіння чужим майном, а й на позбавлення життя потерпілих ОСОБА_52 та ОСОБА_101.

Тривалість існування цієї групи, її стійкість, добра організованість, наявність у ній організатора та виконавців, розподіл ролей, застосування вогнепальної зброї, дають підстави суду зробити висновок, що злочини - розбійний напад та умисне убивство ОСОБА_52 та ОСОБА_102 були скоєні у складі банди. Тому згідно ч.2 ст. 30 КК України, усі підсудні: ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31 повинні відповідати за умисне убивство потерпілихОСОБА_52 та ОСОБА_101 незалежно від тієї ролі в цьому вбивстві, які виконував кожен з них.

Підсудним інкриміновано скоєння убивства ОСОБА_52 з особливою жорстокістю. Суд вважає, що така кваліфікація їхніх дій є вірною. Так, потерпілій ОСОБА_52 прикладалась гаряча праска до тіла, що викликало у неї особливо сильні фізичні і моральні страждання. Такі ж страждання викликали численні удари в обличчя, внаслідок який заподіяно багато тілесних ушкоджень.

Отже, дії ОСОБА_30 які виразились в організації злочину - нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я осіб, які зазнали нападу, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбійні напади та бандитизм, вчинений організованою групою, з заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 19-142 ч. З КК України в редакції 1960 року.

Його ж, ОСОБА_30 дії, що виразились в організації ним злочину - умисного убивстваОСОБА_52 та ОСОБА_101 , тобто двох осіб, а відносно ОСОБА_52 вчинені з особливою жорстокістю, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 19,93 п.п „а", „г", „е", „з", „і" КК України в редакції 1960 року.

Дії ОСОБА_31 та ОСОБА_32, що виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я осіб, які зазнали нападу, за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли розбійні напади та бандитизм, вчинені організованою групою, з заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 142 ч. З КК України в редакції 1960 року.

Їхні ж, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 дії, що виразились в умисному убивствіОСОБА_52 та ОСОБА_52 , тобто двох осіб, а відносно ОСОБА_52 вчинені з особливою жорстокістю, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчинили умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 93 п.п „а", „г", „е", „з", „і" КК України в редакції 1960 року.

Цивільний позов по даному епізоду звинувачення не заявлений.

10. По факту умисного убивства ОСОБА_20 та незаконного заволодіння його автомобілем винність ОСОБА_30, ОСОБА_33 підтверджена наступними доказами.

Допитаний по цьому епізоду обвинувачення підсудний ОСОБА_30 не визнав себе винним і показав, що ніякого злочину відносно потерпілого ОСОБА_20 він не скоював, а дані ним раніше показання в ході досудового слідства були дані ним під тиском працівників правоохоронних органів.

Підсудний ОСОБА_33 в судовому засіданні частково визнав себе винним по даному епізоду обвинувачення і дав показання про те, що в березні 2002 року ОСОБА_30 з сестрою якого він перебував у шлюбі, запропонував йому взяти участь в незаконному заволодінні автомобілем, який належав ОСОБА_20. За пропозицією ОСОБА_30, вони повинні були заволодіти автомобілем потерпілого, коли той вночі приїде до свого гаража і почне його відкривати. В цей час, за словами ОСОБА_30, потерпілий не закриває автомобіль, не глушить його двигун. Тому заволодіти ним можна буде легко.

Погодившись на цю пропозицію, ОСОБА_33 і ОСОБА_30 в ніч на 8 березня 2002 року прийшли до будинку, де проживав потерпілий ОСОБА_20 і заховались біля нього. Коли потерпілий під'їхав до будинку на своєму автомобілі, то ОСОБА_30 скомандував ОСОБА_33, щоб той спостерігав за навколишньою обстановкою і в разі потреби допоміг йому.

Після того, як ОСОБА_30 пішов в сторону, де стояв автомобіль ОСОБА_20, ОСОБА_33 почув три глухих постріли. Підбігши до місця, де стояв автомобіль, ОСОБА_33 побачив там людину, що лежала на землі і зрозумів, що ОСОБА_30 пострілами вбив її. Він став сваритись з ОСОБА_30 з приводу убивства, про яке вони не домовлялись. Але ОСОБА_30 скомандував йому мовчати и допомагати в заволодінні автомобілем. Разом з ОСОБА_30 вони завантажили труп ОСОБА_20 в його автомобіль і поїхали шукати місце, де б можна було його сховати. Вони поїхали в село Малківка Прилуцького району, але там не змогли сховати труп, оскільки місцева водойма була вкрита кригою. Тоді вони поїхали в село Калиновий Міст Пирятинського району Полтавської області, де за допомогою човна випливли на середину водойми і втопили труп ОСОБА_20, поклавши в його куртку шматок застиглого цементу. Автомобіль ВАЗ -2115, яким вони незаконно заволоділи, вони залишили у у дворі будинку, де проживає бабуся ОСОБА_30 в м. Гребінка Полтавської області. Для неї і своєї матері ОСОБА_30 купував подарунки, вітаючи їх з 8 березня. Пізніше з газет підсудний узнав, що прізвище убитої ОСОБА_30 людини - ОСОБА_20. За участь в цьому злочині ОСОБА_30 дав йому 300 доларів США. Підсудний частково визнав себе винним в пред'явленому йому обвинуваченні, оскільки не мав наміру на вбивство ОСОБА_20. Про скоєння цього злочину з ОСОБА_30 не домовлявся, про наявність у нього зброї не знав і побачив її у ОСОБА_30 після убивства.

В ході досудового слідства ОСОБА_33 давав аналогічні показання ( т.17 а.с. 100-102).

Потерпіла ОСОБА_106 показала, що її покійний чоловік -ОСОБА_20 займався бізнесом - закупівлею м'яса і продажем його в м. Москві, для чого він часто їздив на залізничний вокзал м. Прилуки, отримував там гроші за товар від реалізаторів. В жовтні 2001 року ними був придбаний автомобіль ВАЗ-2115. 7 березня 2002 року її чоловік вночі автомобілем поїхав на вокзал, але вранці додому не повернувся. Безпосереднім очевидцем злочину потерпіла не була, ніяких незвичайних звуків вона не чула. Чула лише, що вранці біля її будинку з великою швидкістю стартував автомобіль. Після цього її чоловік пропав разом з автомобілем. Через кілька місяців труп її чоловіка було знайдено у водоймі в Полтавській області. Цим злочином їй заподіяно матеріальної і моральної шкоди. Потерпіла підтвердила, що їй було заподіяно матеріальної шкоди, яка перелічена в процесуальних документах кримінальної справи і просила повністю задовольнити заявлений нею цивільний позов.

З досліджених в судовому засіданні показань свідків: ОСОБА_107 та ОСОБА_108 видно, що 8 березня 2002 року, після того, як до них звернулась їхня сусідка ОСОБА_106, що додому не повернувся її чоловік, вони бачили на воротах гаража в господарстві ОСОБА_106 сліди, схожі на сліди від куль вогнепальної зброї. Неподалік на землі було знайдено три стріляні гільзи від патронів вогнепальної зброї, які пізніше були вилучені працівниками міліції.(т.14 а.с. 58, 61-62,161).

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_109 м.м. вбачається, що він, проживаючи по сусідстві з сім'єю ОСОБА_20, в ніч на 8 березня 2002 року чув на вулиці, біля гаража потерпілого, кілька хлопків, схожих на постріли, а також чув, що легковий автомобіль, який імовірно належав ОСОБА_20, різко стартував з місця. Його це здивувало, оскільки ОСОБА_20 своїм автомобілем користувався акуратно.

Свідок ОСОБА_110, чиї показання були оголошені в судовому засіданні, на досудовому слідстві показала, що 8 березня 2002 року вона, працюючи провідником поїзда Москва - Знам'янка, передала ОСОБА_20 670 доларів за реалізацію м'яса в Москві. (т.14 а.с. 195-196).

З показань свідка ОСОБА_111, які були досліджені в судовому засіданні, вбачається, що в квітні 2002 року в річці Удай на території Пирятинського району Полтавської області ним було виявлено труп невідомого чоловіка. До цього він бачив, що один з човнів, який був прикутий ланцюгом до берега, був спущений на воду, в ньому знаходились залишки застиглого цементу. (т.17 а.с. 107-108).

В матеріалах справи знаходиться явка з повинної ОСОБА_30, з якої вбачається, що в ніч на 8 березня 2002 року він разом з ОСОБА_33 здійснив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_20 Відомості, які містяться в ній, в деталях співпадають з показаннями ОСОБА_33, які він давав на досудовому і судовому слідстві та іншим доказам справи. Зокрема, в ній правильно названі: зброя, яка застосовувалась ОСОБА_30, кількість зроблених ним пострілів, марка автомобіля, яким заволодів ОСОБА_30, напрям руху після заволодіння ним, місце, де було сховано труп. Також вірно вказана приблизна сума грошей, яка могла знаходитись у ОСОБА_20 (т. 17 а.с. 97).

На думку суду, така кількість деталей скоєння злочину, вказана в правильній їх послідовності, могла бути відомою тільки безпосередньому виконавцеві злочину. Цей документ, разом з іншими доказами справи, прямо вказує на ОСОБА_30 як на учасника розбійного нападу на ОСОБА_20 та його убивства.

З явки з повинною ОСОБА_33, вбачається, що він зізнався органам досудового слідства у злочині - розбійному нападі на потерпілогоОСОБА_20 (т.17 а.с. 99).

Описання злочину, яке міститься в цьому процесуальному документі, в цілому співпадає з його описанням в явці з повинною, написаною ОСОБА_30 що, на думку суду, також викриває його в скоєнні вказаних вище злочинів.

З протоколу огляду місця події від 26 квітня 2002 року, в річці Удай на території Пирятинського району Полтавської області було виявлено труп невідомого чоловіка. При огляді на тілі трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді кульових поранень, в одязі його знайдено застиглу грудку цементу. (т.14 а.с. 3-8).

У відповідності до протоколу огляду трупу від 27 квітня 2002 року, він був ідентифікований як труп ОСОБА_20 (т.14 а.с. 57).

З висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_67, видно, п;о ОСОБА_20 було заподіяно два вогнепальні поранення: лівої тім'яної області голови та лівої поясничної області. Причиною смерті явилось поранення голови, (т.14 а.с. 21-27).

Цей висновок експертизи, в якому прямо вказане розташування вхідних отворів від кульових поранень - на лівій тім'яній області голови та лівій поясничной області, прямо свідчить, що в момент нападу нападник був розташований з лівої сторони від потерпілого. Це, у свою чергу свідчить, що ОСОБА_20 піддався раптовому і несподіваному нападу і підтверджує прямий умисел нападника на умисне убивство ОСОБА_20

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № НОМЕР_68, тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_20, відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпечності для життя. (т.14 а.с. 49-50).

З протоколу огляду місця події - господарства буд. АДРЕСА_18 та прилеглої території встановлено, що на вулиці поблизу воріт гаража було знайдено та вилучено дві кулі та три гільзи від вогнепальної зброї. На воротах гаража виявлено і зафіксовано слід (вм'ятину), схожий на слід вік кулі вогнепальної зброї. (т.14 а.с. 84-93).

Свої показання ОСОБА_33 підтвердив при проведенні з ним відтворення обстановки та обставин події з участю адвоката 24 грудня 2003 р. (т.17 а.с. 103). Суд, досліджуючи цей доказ та відеозапис до нього, переконався в добровільності показань ОСОБА_33 в цих показаннях він наполягав на прямій участі ОСОБА_30 в скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_20 та скоєнні його убивства саме ОСОБА_30

Ці ж показання були конкретизовані ОСОБА_33 при допиті 9 січня 2004 року з участю адвоката, де він пояснив, що не мав умислу на убивство потерпілого. При його убивстві ОСОБА_30 користувався пістолетом марки „ПМ", що об'єктивно підтверджено зібраними в справі доказами.

Дослідивши докази по даному епізоду обвинувачення в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не представлено реальних і беззаперечних доказів того, що ОСОБА_30 та ОСОБА_33 попередньо домовились скоїти умисне убивства ОСОБА_20 з метою заволодіння його майном та автомобілем. Показання ОСОБА_33 в цій частині фактично нічим не спростовані. Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_33 скоював злочин разом з ОСОБА_30 уперше і відповідно до його показань, вони домовились лише заволодіти автомобілем потерпілого. Ніяких доказів того, що саме цей злочин було скоєно у складі банди, в яку ОСОБА_30 залучив ОСОБА_33, суду не надано. Тому ОСОБА_30 і ОСОБА_33 підлягають відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_20, ОСОБА_30 - за умисне убивство при обтяжуючих обставинах, а ОСОБА_33 - за приховування злочину і його дії за цим епізодом підлягають перекваліфікації з ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 396 КК України.

Таким чином, дії ОСОБА_30 тп ОСОБА_33, що виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, скоєні за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_30. крім того - особою, що раніше вчиняла розбій і бандитизм, спрямовані на заволодіння майном у великих розмірах, поєднані з заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.4 КК України.

їхні ж , ОСОБА_30 та ОСОБА_33 дії, що виразились в незаконному заволодіння транспортним засобом, скоєні за попередньою змовою групою осіб, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, якими було заподіяно великої матеріальної шкоди, підлягають кваліфікації по ст. 289 ч.З КК України.

Дії ОСОБА_30, що виразились в умисному позбавленні ним життя ОСОБА_20]., скоєні з корисливих мотивів, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 115 ч.2 п.6,12 КК України.

Дії ОСОБА_33, що виразились у заздалегідь не обіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину, підлягають кваліфікації по ч.1 ст. 396 КК України.

Потерпілою ОСОБА_106 заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 35000 грн. та моральної шкоди в сумі 30000 грн. (т.14 а.с. 153).

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі. В судовому засіданні доведена вартість майна та сума грошей, якими заволоділи нападники. Щодо відшкодування моральної шкоди, то потерпіла унаслідок злочинних дій підсудних втратила чоловіка, який займався підприємницькою діяльністю, заробляв кошти, вона була позбавлена дорогого майна - автомобіля, і цю заподіяну їй моральну шкоду слід відшкодувати в повному обсязі.

11. По факту розбійного нападу на Канигіну Г.П. винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33 підтверджена наступними доказами.

Допитаний по даному епізоду обвинувачення підсудний ОСОБА_30 не визнав своєї вини в цьому злочині і показав, що цього злочину він не вчиняв.

Підсудний ОСОБА_32 в засіданні апеляційного суду також показав, що він не вчиняв цього злочину, до нього непричетний, у зв'язку з чим не визнає себе винним. Відносно раніше даних ним показань підсудний показав, що він був змушений дати їх під фізичним і моральним тиском працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_33 повністю визнав себе винним по даному епізоду злочину. Показав суду, що влітку 2002 року він на центральному ринку в м. Прилуках познайомився з невідомою йому раніше жінкою, яка запитала у нього, чи не може він провчити її чоловіка, так як той її покинув та пішов до іншої жінки. За це вона пообіцяла йому заплатити 300 доларів США.

Погодившись на цю пропозицію, він узяв її адресу та адресу її чоловіка. На даний час точно адреси він не пам'ятає, але це десь в районі "Сорочинець" в м. Прилуки. В цей же день він зустрівся з ОСОБА_30 та ОСОБА_32, яким розповів про жінку та її пропозицію. ОСОБА_30 запропонував їм, що краще пограбувати цю жінку, ніж провчити її

чоловіка. Він з ОСОБА_32 погодився на скоєння цього злочину. Домовившись про час та місце зустрічі, вони розійшлись. Вночі, вони зустрілись в обумовленому місці. До того будинку вони йшли пішки. Вже на місці вони перелізли через паркан та втрьох залізли на горище сараю, де свердлом, яке він узяв з собою, просвердлили отвір та почали наглядати, коли господарі підуть з будинку. Поки вони чекали, ОСОБА_30 їм дав маски та рукавички, а також сказав йому, щоб він спостерігав за навколишньою обстановкою, а вони з ОСОБА_32 м зайдуть в будинок. Ніякої зброї у них в цей час не було. На горищі вони сиділи до ранку. Вранці з будинку вийшов господар, сів у автомобіль та поїхав. Вони відразу спустилися на землю та пішли до будинку, двері якого були незамкнені. Він залишився у коридорі, а ОСОБА_30 та ОСОБА_32 забігли всередину, зачинивши за собою двері. Тому через це він те, що відбувалося в будинку, бачити не міг, але чув якийсь гуркіт та глухий удар, такий начебто били людину. Жінка в будинку кричала та стогнала. Він чув як ОСОБА_30 вимагав гроші, а жінка кричала, що грошей немає. Весь час він залишався у коридорі. Через деякий час вони вийшли з будинку. Біля сусідського двору їх чекав якийсь автомобіль, начебто "Мазда", темно-зеленого кольору, з тонованим склом. За кермом сидів якийсь чоловік, якого він на той момент бачив вперше. ОСОБА_30 дав команду їхати. Вони звідти поїхали у ІНФОРМАЦІЯ_18, де живе його мати. Там вони зайшли в будинок та занесли сумки, які забрали в будинку тієї жінки. У сумках були набір каструль, соковижималка чи м'ясорубка, набір серветок, чайник, ще щось. Також хлопці сказали, що забрали у будинку 1000 грн. Йому дали 100 гривень. Речі вони потім знову склали в сумки та поїхали звідти. Маски та рукавички ОСОБА_30 забрав собі.

На стадії досудового слідства ОСОБА_33 давав аналогічні показання.

т. 15 а.с. 184-185

Судом було досліджено показання ОСОБА_32, які він давав на стадії досудового слідства. Так, з протоколу його допиту від 3 вересня 2004 року вбачається, що ОСОБА_32 підтверджував свою причетність до скоєння розбійного нападу на Канигіну Г.П., пояснював, за яких обставин цей злочин було скоєно. Зокрема, він правильно і послідовно, відповідно до показань, даних ОСОБА_33, пояснив, яким способом було здійснене проникнення в господарство потерпілої, потім - в її помешкання, хто проникав туди, за яких обставин було здійснено відхід з місця скоєння злочину та інші обставини. Ці йот показання співпадають з показаннями потерпілої, протоколом огляду місця події, показаннями ОСОБА_33 з цих показань вбачається керуюча роль ОСОБА_30. котрий давав розпорядження щодо послідовності дій при скоєнні злочину і фактично за його наказом ОСОБА_32 цей злочин скоїв.

т.15 а.с.220-221

Усі ці показання, дані ОСОБА_32, свідчать про його пряму участь в скоєнні цього злочину. Водночас, на думку суду, часткове неспівпадіння його показань з іншими доказами по справі, зокрема тими, які підтверджують застосування тортур до потерпілої, свідчать про намагання применшити свою роль у скоєнні злочину з метою пом'якшити своє становище.

Незважаючи на таку позицію підсудних, вина ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_32, по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

З досліджених в судовому засіданні показань потерпілої Канигіної Ганни Пилипівни, яка не з'явилась до суду з поважних причин, вбачається, що 28.05.2002 року зранку вона разом з чоловіком Канигіним Геннадієм Тимофійовичам знаходилася дома. Спочатку вони працювали на городі, а близько 13 години її чоловік вийшов з будинку, поїхав на колгоспний ринок. Вона провела чоловіка, вийшла в тамбур та зачинила вхідні двері, чи закривала вона двері на защіпку, вона вже не пам'ятає. Потім вона розвернулася спиною до вхідних дверей і в такому положенні стояла декілька хвилин, чомусь їй не хотілося йти до

хати. Несподівано в тамбур хтось зайшов, вона оглянулася і побачила двох чоловіків у масках. Потім хтось з них, її чимось ударив в ліву частину голови ззаду. Вона втратила свідомість, а коли прийшла до тями, вона вже знаходилася в кухні, у неї з голови текла кров, Її підняли з підлоги і посадили на стілець. Там вона побачила одного чоловіка, на голові у нього була маска. Цей чоловік дістав з холодильника замерзлий кусок м'яса, дав їй його в руки та рекомендував прикласти до голови, щоб вона прийшла до тями. Вона виконала його рекомендації, але вже ліве око у неї нічого не бачило. Після цього, цей чоловік почав вимагати від неї " зелені", тобто долари. Вона пояснила, що доларів у неї немає . Потім її перевели в прихожу кімнату, де також посадили на стілець і знову почали вимагати гроші. Вона повідомила, що 1280 грн. заховані у її спальні під килимом, а потім знову втратила свідомість. Прийшовши до тями, вона побачила, що сидить на стільці в центральній кімнаті і невідомий знову почав вимагати гроші. Вона пояснила, що більше грошей в будинку немає. Після цього хтось заявив, що якщо у неї немає грошей то її спечуть, хто це був, вона вже не бачила бо регулярно втрачала свідомість. Після цього вона відчула що до її лівої рука, плеча, лівої грудини притуляли дуже гарячу праску, від чого вона кричала і періодично втрачала свідомість. Потім її прив'язали мотузкою до стільця та заклеїли скотчем рота та очі. Вона чула, що в будинку ведеться обшук і так як праве око було погано закрите, то побачила, як чоловік у масці виносив плед, а потім знову втратила свідомість. Вона отямилася, коли чоловік її почав розв'язувати. В хаті всі речі були розкидані, з неї були зняти золоті сережки, золота обручка, золота каблучка. Чоловік намагався викликати міліцію, але дріт був обірваний від телефонного апарату. Потім вони з чоловіком поїхали до сина, де і викликали працівників міліції. При огляді будинку виявилося, що під час нападу злочинці заволоділи її грошима та речами, які для неї мали таку значну вартість : грішми, золотими виробами, речами домашнього вжитку.

В результаті злочину їй були спричинені тілесні ушкодження та заподіяна матеріальна і моральна шкода. Також при огляді було встановлено, що ні вхідні двері, ні замок, ні защіпка не були пошкоджені, тобто вона мабуть не зачиняла вхідні двері на защіпку.

т. 15 а.с. 146-149,151-154

З досліджених в судовому засіданні показань свідка Канигіна В.В., (помер в 2004 р. -т. 15 а.с. 155), видно, що 28 травня 2002 року близько 15 години 30 хвилин до нього додому приїхав батько та привіз матір, яка була вся побита, ліве око взагалі було закрите, на голові були тілесні ушкодження і мати вся була в крові. На лівій руці, на плечі та лівій грудині були сильні опіки від праски. Мати повідомила, що на неї напали невідомі побили, катували, щоб вона віддала гроші. Він зразу викликав працівників міліції. В ході огляду будинку було виявлено, що вхідні двері ушкоджень не мали, в тамбурі, в прихожій, на кухні та центральній кімнаті на підлозі була кров, а всі речі в будинку перекидані. В зв'язку з тим, що мати втрачала свідомість під час побиття та катування, вона не могла пояснити конкретно скільки чоловіків брали участь у нападі та її побитті, але стверджувала, що злочинців було декілька. З будинку були викрадені речі, гроші, а з матері були зняті ювелірні вироби. Приблизно через тиждень, перебуваючи у дворі батьків, він помітив отвір у дошці горища літньої кухні, з боку двору. Він заліз на горище літньої кухні, де виявив металеву чужу драбину, а з боку двору, в дошці фронтону даху літньої кухні, був просвердлений отвір, діаметром близько 1 см. Йому стало зрозуміло, що перед нападом на його матір 28.05.2002 року, злочинці сиділи на горищі літньої кухні та слідкували, коли батько поїде з дому. Після цього, він знову викликав працівників міліції, які зафіксували наявність чужої драбини на горищі літньої кухні. Потім з'ясувалося, що драбина, яка була виявлена на літній кухні, належала сусідці його батьків Шуляковій Надії, яка її впізнала, а потім забрала. При цьому Шулякова підтвердила, що драбина пропала ще до нападу на його батьків. Хто міг скоїти злочин, йому невідомо. Він знав ОСОБА_33, той декілька разів

купував у нього кросівки. Вони з ним віталися при зустрічі, але ніяких справ він з ним не мав.

т. 15 а.с. 162-164,169

ОСОБА_37, підсудний по даній справі, яка відносно нього закрита у зв'язку з відсутністю складу злочину, показав суду, що весною чи влітку 2002 року, до нього зателефонував ОСОБА_30, попросив його забрати з приватного сектору, що розташований в районі тютюнової фабрики м. Прилуки, та відвезти в центр міста. Конкретної адреси ОСОБА_30 не називав, а розповів маршрут руху до місця, де він буде чекати. Після телефонної розмови, він зразу поїхав зазначеним маршрутом до обумовленого місця. Коли він прибув на місце, розвернувся на перехресті, зразу біля машини з'явився ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 У хлопців з собою були якісь сумки, бо вони щось засовували на заднє сидіння. Коли всі троє сіли в машину то на їх прохання, він повіз всіх в ІНФОРМАЦІЯ_18 до будинку ОСОБА_33 Вони всі втрьох заходили в будинок ОСОБА_33, а він залишався в автомашині. Приблизно через 5 хв., ОСОБА_30 та ОСОБА_32 знову сіли до нього в машину, він відвіз їх в м. Прилуки і висадив десь у центрі міста, бо поспішав. За цю поїздку ніхто з ним не розраховувався, бо відстань на яку він їх перевіз була незначною. Перебуваючи в машині, ніхто з хлопців про вчинені ними злочини не розповідав і він не був обізнаний, що забирав їх з місця скоєння злочину, про це ніхто нічого і ніколи йому не говорив.

Ці показання свідка в багатьох деталях узгоджуються з показаннями на досудовому і судовому слідстві підсудних і викривають їх в інкримінованому їм злочині.

Свідок Циба м.м. показала суду, що вона є дружиною ОСОБА_32 В ніч на 28 травня 2002 р. її чоловік вдома не ночував, а прийшов лише в післяобідній час. В цей день у неї був день народження і чоловік приніс їй в подарунок кухонний посуд, який складався з чотирьох каструль зі скляними кришками, а також ще одну каструлю з продовгуватою ручкою. Всі ці каструлі були без упаковки. Як пояснив Іван, ці речі він купив їй на день народження. Зазначені речі вона добровільно видала працівникам міліції.

т. 15 а.с. 210

З показань свідка ОСОБА_33 Юлії Іванівни досліджених в судовому засіданні, вбачається, що вона з 2003 р. перебуває в шлюбі ОСОБА_33 Володимиром. До цього вони близько 9-ти місяців жили цивільним шлюбом. За час, що вони жили разом, ОСОБА_33 періодично приносив додому різні речі. Зокрема, одного разу він приніс додому 5 рушників, відносно яких він не пояснював, де він їх узяв. Потім, навесні 2003 р., з Києва він привіз спортивну куртку, коротку, темно-синього кольору, та котонові штани, чорного кольору, з етикеткою, пояснивши, що купив їх на базарі м. Києва. Коли він у серпні 2002 р. переїздив до неї, у нього була шкіряна чоловіча куртка з ярликом, чоловіча сорочка, сірого кольору. Де він їх узяв, він не пояснював. Також восени 2003 р. чоловік приніс додому камуфльовану сумку, всередині якої знаходився камуфльований костюм. Їх походження Володимир також ніяк не пояснював. Усі ці речі вона потім видала працівникам міліції.

т. 15 а.с. 201-202

Крім показань потерпілої та свідків, вина обвинувачених ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З дослідженої в судовому засіданні явки з повинною ОСОБА_33 від 19 грудня 2003 р. вбачається, що він добровільно повідомив, як влітку 2002 р. спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_32 прийшов до будинку однієї жінки, яка живе на "Сорочинцах" в м.

Прилуки, де дочекалися на горищі сараю, поки не піде власник будинку, після чого, взявши з собою маски та рукавички, через незамкнені двері проникли в будинок, де пограбували жінку, що там знаходилася, та забрали гроші в сумі 1000 грн. та інше майно.

т. 15 а.с. 178

З протоколу огляду місця пригоди від 28.05.2002 року видно, що був оглянутий будинок №78 по вул. Ковалівської в м. Прилуки та прилегла територія. В ході огиду встановлено факт проникнення в помешкання потерпілої та сліди обшуку в ньому, зафіксовано безлад в будинку. З поверхні праски, яка знаходилась в будинку, вилучено сліди текстильних рукавичок.

(т. 15 а.с. 11-13)

Протоколом додаткового огляду місця пригоди від 11.06.2002 року встановлено, що працівниками міліції оглянутий сарай та горище сараю за адресою буд. №78 по вул. Ковалівської в м. Прилуки. На горищі виявлено драбину, над дверима горища, між дошками виявлено просвердлену дірку, діаметром 1 см. та під нею, на підлозі, стружку.

т. 15 а.с. 15

З висновку судово-медичної експертизи № 410 від 29 травня 2002 року вбачається, що на тілі Канигіної Г.Ф. виявлені такі тілесні ушкодження: набряк в лівій тім'яній області, набряк в лівій щелепній області, садно навколо лівого ока з крововиливом в склеру лівого ока, садно під правим оком, під лівим вухом, в верхній третині лівого передпліччя по зовнішньо - внутрішній поверхні, в середній третині правого передпліччя по внутрішній поверхні, дільницю опіку в верхній третині лівого плеча по зовнішній поверхні, в нижній третині лівого плеча по зовнішній поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я,

т. 15 а.с. 118-119

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № 131 від 16.02.2005 року, згідно, що дані тілесні ушкодження, крім ушкоджень в області лівого плеча, могли виникнути від дії твердих тупих предметів, могли бути заподіяні руками сторонньої людини, при цьому було нанесено не менше 7 ударів.

т. 15 а.с. 138

З висновку трасологічної експертизи №114 від 31.06.2002 року видно що, сліди рукавички, вилучені при огляді місця події в буд. 78 по вул. Ковалівської в м. Прилуки, придатні лише для встановлення групової належності і залишені трикотажними рукавичками.

15 а.с. 51-53

Суд наголошує, що висновок цієї експертизи вказує на використання нападниками текстильних рукавичок і співпадає з раніше даними показаннями ОСОБА_33 та ОСОБА_32 про їхнє використання.

Висновок трасологічної експертизи №108 від 20 червня 2002 року свідчить, що на запорній планці замка виявлені пошкодження, які могли бути нанесені стороннім предметом в положенні "зачинено" з боку входу. Пошкодження запорній планці могли бути нанесені як при зачиненій позиції замка, так і при відчиненій.

т. 15 а.с. 61-81

Висновок цієї експертизи, на думку суду, теж певним чином підтверджує факт проникнення підсудних до помешкання потерпілої.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_33 від 26.12.2003 року з застосуванням фотозйомки, ОСОБА_33 детально розповів та на місці

показав обставини нападу та заволодіння майном Канигіної Г.Ф., вчиненого спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_32 Показання ОСОБА_33 в ході цієї слідчої дії повністю співпадають з іншими доказами по справі що підтверджує достовірність цього доказу.

т. 15 а.с. 186-190 У відповідності до протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_32 від 09.03.2004 року з застосуванням фотозйомки, ОСОБА_32 детально розповів та на місці показав обставини нападу та заволодіння майном Канигіної Г.Ф, вчиненого спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_33 Ці його показання співпадають з раніше даними показаннями та показаннями ОСОБА_33, що свідчить про їхню об'єктивність.

т. 15 а.с. 208

Згідно протоколу добровільної видачі від 6 січня 2004 р., ОСОБА_33 Ю.І. видала співробітникам міліції 5 рушників, які колись приносив її чоловік ОСОБА_33

т. 15 а.с. 200

Згідно протоколу добровільної видачі від 12 березня 2004 р., Циба м.м. видала співробітникам міліції набір кухонного посуду, пояснивши, що його подарував їй на день народження 28.05.2002 р. її чоловік ОСОБА_32

т. 15 а.с. 209

Підсудний ОСОБА_32 в судовому засіданні не заперечив самого факту вилучення вказаних предметів у нього вдома. Проте, заявив, що цей набір посуду він придбав на ринку у незнайомої людини.

Такі твердження підсудного судом відхиляються як недостовірні, спрямовані на ухилення від відповідальності. Цей висновок суд робить на підставі сукупності досліджених по даному епізоду доказів.

Так, згідно протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 10.02.2004 року, Канигіна Г.Ф. серед пред'явлених їй рушників впізнала один рушник, як такий, що був у неї викрадений 28.05.2002 року під час вчиненого на неї нападу.

т. 15 а.с. 150

У відповідності до протоколу огляду кухонного посуду від 18 листопада 2004 року, потерпіла ОСОБА_54 впізнала викрадені у неї каструлі.

т. 15 а.с. 159 З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 27.02.2004 року, ОСОБА_33 серед пред'явлених фотознімків упізнав чоловіка, який відвозив їх від будинку потерпілої у с. Заїзд після скоєння розбійного нападу на Канигіну Г.П. цією особою виявився ОСОБА_37, підсудний по даній справі. Результати цієї слідчої дії співпадають з показаннями самого ОСОБА_80, дані ним в судовому засіданні а також показанням самого ОСОБА_33 та ОСОБА_32

т. 15 а.с. 198

Відповідно до протоколу очної ставки між ОСОБА_33 та ОСОБА_32 від 03 вересня 2004 року, вони підтвердили факт скоєння ними спільно з ОСОБА_30 нападу та заволодіння майном Канигіної Г.Ф. обидва вони фактично підтвердили керівну роль ОСОБА_30 при скоєнні цього злочину.

т. 15 а.с. 222-223

З висновку товарознавчої експертизи № 55-Т від 22 грудня 2004 року, вартість одного махрового рушника, такого як викрадений з будинку ОСОБА_54, складала на момент вчинення злочину 9 грн. 50 коп.

т. 15 а.с. 236-239

Відповідно до протоколом очної ставки між ОСОБА_30 та ОСОБА_33 від .4 лютого 2005 року, ОСОБА_33В. підтвердив факт вчинення даного злочину спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_32 та розповів про обставини його вчинення. Зокрема, з цього документу вбачається, що ініціатором злочину був саме ОСОБА_30, він давав розпорядження щодо конкретних злочинних дій та їхньої послідовності при скоєнні злочину.

т. 15 а.с. 246

Суд наголошує, що в скоєнні цього злочину брали участь члени попередньо сформованої банди - ОСОБА_30 та ОСОБА_32 Підсудний ОСОБА_33 також раніше брав участь разом з ОСОБА_30 у злочині, в ході якого було вбито людину. Йому було достовірно відомо про озброєність ОСОБА_30 вогнепальною зброєю. В подальшому Зала] за В.П. став активним учасником скоєних ОСОБА_30, ОСОБА_32 та іншими, злочинів. На підставі цих фактів суд робить висновок, що попередня змова про напад на Канигіну фактично є актом вступу ОСОБА_33 до банди. Отже, злочин відносно Канигіної був скоєний організованою злочинною групою -бандою.

Судом неодноразово перевірялись твердження підсудних про застосування до них недозволених методів ведення слідства, призначаючи перевірки, допитуючи свідків та досліджуючи матеріали справи. Будь-яких доказів, які б підтверджували незаконність методів ведення слідства здобуто не було. Показання підсудних про незаконність таких методів суд однозначно розцінює як спробу підсудних уникнути відповідальності.

Таким чином, дії ОСОБА_30, що виразились в організації нападу на Канигіну Г.П., з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій та бандитизм, з проникненням у житло, вчинені організованою групою, підлягає кваліфікації по ст. 27 ч.З - 187 ч. 4 КК України.

Дії ОСОБА_32 та ОСОБА_33, що виразились в нападі на Канигіну Г.П., з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли розбій та бандитизм, з проникненням у житло, вчинені організованою групою, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч. 4 КК України.

Потерпілою Канигіною Г.П. заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6072 грн. та моральної шкоди в сумі 6000 грн. В судове засідання потерпіла не з'явилась, повідомивши про це суд відповідною заявою. В цій заяві вона не ставила питання про вирішення позову у її відсутності. Тому відповідно до вимог ст. 291 КПК України, суд залишає позов ОСОБА_54 без розгляду. За потерпілою зберігається право заявити позов в порядку цивільного судочинства.

12. По епізоду умисного вбивства ОСОБА_55 І.Б. під час розбійного нападу та незаконного заволодіння автомобілем "Вольво" , винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 підтверджена наступними доказами.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_30, ОСОБА_34, ОСОБА_32 відмовились давати показання по даному інкримінованому їм епізоду злочинів.

У зв'язку з цим, судом було досліджено показання підсудних, які вони давали на досудовому слідстві.

При першому допиті в якості підозрюваного ОСОБА_30 визнав свою

причетність до даного злочину та показав, що дійсно спільно з ОСОБА_32, ОСОБА_33

В.П. та ОСОБА_34. вчинив напад на гр. ОСОБА_55, під час якого він вистрілив у

потерпілого з пістолета "ПМ", з того самого, який він застосовував під час нападу на

чоловіка на "Ракітному" в м. Прилуки. Після цього, труп ОСОБА_55 вони викинули у

траншею та заволоділи його автомобілем. т. 38 а.с. 300

При допиті на досудовому слідстві 4 березня 2004 року підозрюваний ОСОБА_32 дав показання про те, що він особисто прямо причетний до розбійного нападу на ОСОБА_55 та його убивству. Згідно показань ОСОБА_32, організатором злочинів був ОСОБА_30, який мав достатню інформацію про те, якою дорогою їздить Юморанов. ОСОБА_30 запропонував йому здійснити розбійний напад на ОСОБА_55, забрати у нього автомобіль „Вольво" та продати його. До злочину був залучений ОСОБА_34, який надав свій автомобіль „Джип" та ОСОБА_33, який виготовив пристрої для зупинення автомобіля. В селі рядом з Прилуками ОСОБА_30 розставив учасників злочину по місцях, дав відповідні розпорядження щодо розстановки людей і їхніх дій при наближенні потерпілого. Саморобні пристрої для зупинення автомобіля були встановлені на дорозі. Коли потерпілий Юморанов на автомобіля „Вольво" проїжджав по польовій дорозі, то колесо його автомобіля пробилось. Юморанов вийшов з машини і одразу ж після цього він був убитий ОСОБА_30, котрий тричі вистрілив у нього з пістолета з глушником.

З показань ОСОБА_32 прямо вбачається, що одразу ж після убивства ОСОБА_55, вони утрьох, тобто він (ОСОБА_32), ОСОБА_30 та ОСОБА_33 підбігли до убитого, обшукали його, обшукали автомобіль і негайно утрьох, діючи швидко й злагоджено, вжили всіх заходів, щоб покинути місце злочину. Так, вони завантажили труп ОСОБА_55 в багажник автмообіля „Вольво", на цьому автомобілі з пробитим колесом поїхали до місця, де стояв ОСОБА_34 на автомобілі „Джип". Там вони, тобто ОСОБА_30, ОСОБА_32 І. та ОСОБА_33 помістили труп ОСОБА_55 в „Джип" і ОСОБА_34 з ОСОБА_33 поїхали його ховати. ОСОБА_32 і ОСОБА_30 поміняли колесо та поїхали за ними. ОСОБА_32 бачив місце, де в траншеї газопроводу ОСОБА_33 поховав труп ОСОБА_55. Автомобіль „Вольво" ОСОБА_30 відігнав до Києва і там комусь продав. ОСОБА_33 вони відвезли до села Заїзд додому. За участь в цьому Злочині ОСОБА_30 заплатив ОСОБА_32 біля 1000 доларів США. Він же при його допиті указав на таку деталь, як знятий з трупа ОСОБА_55 золотий ланцюжок з золотою ладанкою, на якій були закріплені ювелірні камінці. Саме на наявність у ОСОБА_55 такої ювелірної прикраси наголошували свідки по справі при їхніх допитах, що свідчить про безпосередню участь ОСОБА_32 у скоєному злочині.

Даючи оцінку цим показанням, суд вважає їх достовірними, оскільки вони здобуті з дотриманням процесуального порядку, передбаченого КПК. При допиті підозрюваного був присутнім адвокат, що робило неможливим незаконний вплив на ОСОБА_32

т. 40 а.с. 80-82

Допитаний як підозрюваний 23 грудня 2003 року ОСОБА_34 показав, що певним чином він причетний до розбійного нападу на ОСОБА_55 в 2002 році. Він на пропозицію ОСОБА_30 прибув до м. Прилук допомогти ОСОБА_30 провчити якогось чоловіка, який образив дружину ОСОБА_30. Ніяких дій по захопленню цього чоловіка, відібранню в нього автомобіля та його убивству він не вчиняв, про те, що в його машині перевозиться труп він не знав. Бачив ОСОБА_30 на автомобілі „Вольво" темно-червоного кольору. Більше нічого пояснити не зміг .

т. 17 а.с. 139-141

При допиті в якості обвинуваченого 20 грудня 2004 року ОСОБА_34 показав, що влітку 2002 року на прохання ОСОБА_30 приїхав в м. Прилуки, щоб допомогти ОСОБА_30 провчити одного чоловіка, який ніби-то залицявся до його жінки. Пояснив, що його автомобілем додому до ОСОБА_33 возили інструмент для різки металу.не заперечував, що на його автомобілі вони учотирьох: він (ОСОБА_34), ОСОБА_30, ОСОБА_33 і ОСОБА_32 слідкували в м. Прилуках за чоловіком, який їздив на темно-червоному автомобілі „Вольво". Виконуючи розпорядження ОСОБА_30, він залишився його чекати в одному з сіл Прилуцькго району, а ОСОБА_30 розставив ОСОБА_33 та ОСОБА_32 в обумовленому місці. Через деякий час ОСОБА_30 під'їхав до нього на автомобілі „Вольво" в якому було спущене колесо. В його присутності з багажника автомобіля в його „Джип" перевантажили людину, на думку ОСОБА_34, ще живу. ОСОБА_33 сів поруч з ним і став вказувати дорогу, куди їхати. Через деякий час зупинились і ОСОБА_33 сам поховав цього чоловіка, який виявився мертвим, недалеко від дороги. Під'їхав ОСОБА_30, з допомогою ОСОБА_33 заправив автомобіль „Вольво" бензином і відігнав його в Київ. В м. Бровари ОСОБА_34 на прохання ОСОБА_30 сховав цей автомобіль в гаражі своєї колишньої дружини. Після цього, наскільки йому відомо. Цей автомобіль забрав з гаража і кудись дів ОСОБА_30. За участь в злочині він отримав від ОСОБА_30 500 доларів США. Яким способом було вчинене вбивство і незаконне заволодіння транспортним засобом, він не знав і йому про це ніхто не розповідав. Взагалі йому було відомо, що ОСОБА_30 завжди носив з собою пістолет.

т.17а.с.350-355

При остаточному допиті в якості обвинуваченого ОСОБА_34 також не спростовував своєї причетності до розбійного нападу на ОСОБА_55, стверджуючи, що виконував лише функції водія.

т. 43 а.с. 130-134

Підсудний ОСОБА_33 в судовому засіданні частково визнав себе винним в пред'явленому йому звинуваченні. Показав суду, що на пропозицію ОСОБА_30, який до того ж погрожував ОСОБА_33 фізичною розправою, в червні 2002 року він погодився взяти участь в розбійному нападі на власника автомобіля „Вольво" з метою заволодіти його транспортним засобом. З цією метою вони з ОСОБА_30 удвох, вдома у ОСОБА_33 виготовили два пристрої для примусової зупинки транспорту. ОСОБА_34 був при цьому присутній, бачив ці пристрої і був обізнаний з усіма планами ОСОБА_30. На автомобілі „Джип" ОСОБА_34 вони їздили в село Манжосівку, роздивлялись місце, де можна було б примусово зупинити автомобіль, привозили туди виготовлені ними пристрої. На цьому ж автомобілі вони та ОСОБА_32 їздили по м. Прилуки, вистежуючи власника автомобіля „Вольво", бачили його на цьому автомобілі біля одного з магазинів. Потім, в темну пору доби, вони прибули до села Манжосівка, де за вказівкою ОСОБА_30 встановили в двох місцях на польовій дорозі пристрої для зупинки автомобіля, самі заховались у чагарниках і стали чекати. Підсудний не бачив, як автомобіль ОСОБА_55 наїхав на один з цих пристроїв, але чув, як зупинилась машина. Одразу після цього він почув кілька хлопків, зрозумів, що це постріли з пістолета. Підійшовши до автомобіля, він побачив, що Юморанов лежить на землі біля машини, зрозумів, що він мертвий. Він бачив, що ОСОБА_30 і ОСОБА_32 обшукували одяг на Юморанову, ОСОБА_30 обшукав його автомобіль, звільнив багажник машини, перенісши з нього сумки до салону машини. Бачив в салоні машини газові пістолети які, очевидно, належали убитому Юморанову. До місця пригоди під'їхав на своєму „Джипі" ОСОБА_34 і став лаятись з ОСОБА_30, що той убив ОСОБА_55. Вони з ОСОБА_32 витягли зупиняючий пристрій з колеса автомобіля „Вольво" , завантажили труп ОСОБА_55 в багажник цього автомобіля і двома машинами покинули місце пригоди.

На деякій відстані вони перевантажили труп в багажник „Джипа" і удвох з ОСОБА_34 поїхали далі. Труп ОСОБА_55 ОСОБА_33 поховав в траншеї, викопаній для газопроводу, прикидавши його на метр землею. Його відвезли додому, він допоміг заправити автомобіль „Вольво" бензином і ОСОБА_30 з ОСОБА_32 поїхали на ньому. Подальша доля автомобіля і майна йому невідома. Свій вчинок пояснив тим, що боявся погроз з боку ОСОБА_30, який погрожував йому розправою. Стверджував, що не мав наміру убивати ОСОБА_55 і не бачив зброї у ОСОБА_30. Водночас йому було достовірно відомо, що вогнепальна зброя у ОСОБА_30 є, тому що перед цим злочином ОСОБА_30 погрожував йому пістолетом і стріляв з нього у ОСОБА_33, добиваючись його згоди на участь в злочині. Він попереряджав ОСОБА_34, що може статись убивство, але той заспокоював ОСОБА_33 говорячи, що ОСОБА_30 його послухається і нікого не уб'є.

Ці показання підсудного узгоджуються з його ж показаннями, даними на досудовому слідстві, в яких він, крім того, вказував, що бачив в салоні автомобіля „Вольво" сумки та ящики в яких знаходились різні нові предмети одягу.

т. 17 а.с. 134-137

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_32. по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

З показань потерпілого ОСОБА_55 Е. м., який в судове засідання не з'явився, видно, що 5.06.2002 року, вночі, йому зателефонувала Науменко О.м. і повідомила, що з його сином сталося нещастя. 13.06.2002 року біля траси Київ-Суми, в траншеї був виявлений труп його сина з вогнепальними пораненнями. Хто скоїв вбивство ОСОБА_55., він не знає. В результаті злочину йому заподіяна значна моральна шкода.

т.16 а.с. 291

Потерпіла Левінська м.Е. показала суду, що 5 червня 2002 року в с. Манжосівка Прилуцького району було скоєно вбивство її рідного брата ОСОБА_55 І.Є., в ході якого злочинці заволоділи його майном, переліченим в протоколі допиту. На даний час автомобіль „Вольво" повернутий їх сім'ї працівниками міліції. У її брата був якийсь незареєстрований пістолет, але вона його ніколи не бачила і де він його взяв, їй невідомо. В результаті злочину, вчиненого відносно її брата, їй заподіяна значна матеріальна та моральна шкода.

Свідок Науменко О. м. повідомила суду, що 4 червня 2002 року вона разом з Юморановим І. закрила магазин в м. Прилуках і він привіз її в село Манжосівка Прилуцького району до батьків своїм автомобілем „Вольво". Від неї він поїхав о 0 год.50 хв. 5 червня 2002 року. Коли Юморанов від'їхав недалеко від двору, свідок почула якийсь незрозумілий звук, автомобіль зупинився. Вона почула голос ОСОБА_55, потім кілька пострілів. Свідок підбігла на місце, де зупинилась машина ОСОБА_55, бачила, що в ній горить світло та два чоловіки знаходяться в автомобілі, щось шукають. Вона швидко побігла додому, повідомила своїй матері про те, що з Юморановим щось сталось. Вона бачила, як автомобіль „Вольво" ОСОБА_55 повільно їхав на трасу Київ-Суми. Разом з матір'ю вона оглянула місце пригоди, сподіваючись знайти там ОСОБА_55, не знайшла, потім на викликаному таксі поїхала в Прилуки де звернулась до міліції. В час, який передував злочину, Юморанов тричі скаржився їй, що за ним хтось слідкує. Свідок підтвердила, що Юморанов мав з собою газову зброю. Вона ж дала показання, що впізнала при проведенні з її участю слідчих дій, сумку, яка належала Юморанову і яку він возив з собою в автомобілі В автомобілі ОСОБА_55 вона бачила коробки та сумки з носильними речами для продажу.

Свідок Нестеренко О. П. показала суду, що Науменко Оксана є її дочкою. 5 червня 2002 року, близько 24 год. Вона разом з Юморановим приїхала в село Манжосівка, додому до свідка. Хвилин 50 вони стояли під двором, потім Оксана зайшла в будинок, запитала, чи все нормально і повернулася на двір. В подальшому свідок прокинулася від того, що Оксана забігла в хату і почала говорити, що Ігоря, мабуть, вбили, що вона чула постріли, бачила біля машини Ігоря двох чоловік, але їх не роздивилася. Хвилин через 5 вони з нею вийшли на подвір'я і чули, як заводилася машина, але не могла нормально рушити, потім машина швидко поїхала. Оксана зателефонувала батьку Ігоря і повідомила про те, що трапилося, викликала таксі і поки воно приїхало, вони з нею ходили по кущах, знайшли пляму крові. Потім Оксана поїхала до батька ОСОБА_55 І.І в м. Прилуках вони звернулись до міліції.

т. 16 а.с. 294

З досліджених в судовому засіданні показань свідка Черніченко Л.Ю. вбачається, щ що з 1997 року вона була знайома з Юморановим І., який періодично проживав у неї. У 2000 році Юморанов купив автомобіль "Вольво" у м. Києві за 12000 доларів США. Гроні ці у нього були від продажу попереднього автомобіля. В автомобілі у нього на законних підставах знаходився газовий пістолет та пістолет з гумовими кулями, який у нього був нелегально. Приблизно за місяць до зникнення ОСОБА_55, хтось з його знайомих дав йому на реалізацію носильні речі, які знаходилися у двох смуглястих сумках китайського виробництва та у одній картонній коробці. Ці речі близько місяця знаходилися на зберіганні у її квартирі і вона їх досконало розглядала. Продати речі не вдалося і Юморанов за два дні до зникнення вирішив їх повернути власнику, а тому поставив сумки та коробку в багажник автомобіля і два дні возив з собою. Перед тим, як повертати речі, вона їх всіх обдивилася та перерахувала. В коробці знаходилося :47 комплектів жіночої білизни (плавки та бюстгальтери), різних кольорів, які були запаковані в паперові коробочки. В одній сумці знаходилось: 4 жіночих шкіряних плаща, синього кольору, які мали капюшони. На капюшонах була опушка з натурального темного хутра. Жіноча шкіряна куртка чорного кольору, коротка, 44 розміру. Жіноча шкіряна куртка чорного кольору, довга, 44 розміру. Жіноче драпове пальто блакитного кольору, прямого покрою. В другій сумці знаходилося 5 жіночих костюмів.

Кому належали ці речі, вона взагалі не знала, ОСОБА_55 їй не розповідав. За яку ціну в:н збирався їх продавати, їй невідомо.

На шиї у нього був золотий ланцюжок, до якого була прикріплена ладанка з зображенням Божої матері, зверху на ладанці була корона, також 8 дрібних діамантів. Загальна вага була більше 200 гр. золота. Зі слів Ігоря вартість складала близько 3000 доларів США. Останній раз вона бачила Ігоря 4 червня 2002 року, близько 17 год. 30 хв.

т. 16 а.с. 295-297

З досліджених в судовому засіданні показань свідка Кедюка С.А. вбачається, що влітку 2002 року його знайомий ОСОБА_33 залишав у нього вдома речі в двох великих клітчатих сумках. ОСОБА_33 подарував йому білу сорочку з числа тих речей, які були в сумках. Крім того, свідок бачив в руках у ОСОБА_33 пістолет револьвер з барабаном, який той чистив.

т. 17 а.с. 186-187

Свідок Левинський А.Я. показав суду, що Юморанов І. був його родичем, з яким він майже щоденно спілкувався. Юморанов І. Мав у власності автомобіль „Вольво" червоного кольору, придбаний на авто ринку. Останнім часом він збирався продати його. Про обставини скоєння відносно ОСОБА_55 І. злочину свідок нічого не пояснив.

З досліджених в судовому засіданні показань свідка Кардаш Л.В. вбачається, що в кінці серпня 2003 року на авторинку м. Києва вона придбала автомобіль „Вольво" червоного

кольору для власного користування. Автомобіль було придбано нею фактично без документів, необхідних для постановки його на облік. За автомобіль було заплачено 1000 доларів США, решту грошей вона мала сплатити продавцеві коли той привезе необхідні документи на автомобіль. Проте, тривалий час автомобіль знаходився у неї, документів на нього ніхто їй не привіз. Через деякий час цей автомобіль було вилучено в неї працівниками міліції.

т. 17 а.с. 199-202

Цей автомобіль, який згідно реєстраційних номерів належав ОСОБА_55, згідно протоколу огляду та вилучення від 03.04.2004 року, було вилучено у Кардаш Л.В.

т. 17 а.с. 198

З досліджених в судовому засіданні показань свідка Сікач О.м. вбачається, що влітку 2002 року вранці до неї приїздив ОСОБА_30, просив залишити на зберігання 2 пакунка. Коли через певний час він пакунки забирав, то як оплату залишив дві жіночі шкіряні куртки та спортивний костюм. Після затримання працівниками міліції ОСОБА_30, вона вирішила добровільно видати правоохоронним органам принесені ОСОБА_30 речі.

т. 17 а.с. 278-279

Крім показань потерпілих та свідків, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_32 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_30 від 17 грудня 2003 року видно, що він не заперечував своєї прямої причетності до умисного убивства ОСОБА_55 І. Влітку 2002 року. Зокрема, він повідомив, що влітку 2002 р. він на спільно з ОСОБА_34., ОСОБА_32 та ОСОБА_33 у с. Манжосівка хотіли через неприязне ні стосунки покарати ОСОБА_55., однак той став чинити опір, і він з пістолета, що був при ньому, кілька разів вистрілив у ОСОБА_55. З цього ж пістолета ним було скоєне умисне убивство гр.. ОСОБА_20. Після цього вони разом з ОСОБА_33 завантажили тіло мертвого ОСОБА_55 в його ж автомобіль і викинули тіло неподалік. Автомобіль продали перекупникам.

т. 17 а.с.131

З явки з повинною ОСОБА_33 від 17 грудня 2003 р. вбачається, що влітку 2002 року він разом з ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_34 на прізвисько „Гном" з метою заволодіння автомобілем вчинили напад на ОСОБА_55. в с. Манжосівка Прилуцького району, в ході якого ОСОБА_30 кілька разів вистрілив у потерпілого. Потім вони забрали автомобіль ОСОБА_55 та, закопавши труп у канаві, втекли з місця вчинення злочину.

т. 17 а.с. 133

В явці повинною ОСОБА_34 від 17 грудня 2003р. останній повідомив про свою певну причетність до умисного убивства Юморванова. Проте, в цьому документі він заперечував, що бачив момент убивства та його наслідки. Автомобіль „Вольво" на прохання ОСОБА_30 він поставив в гараж в м. Бровари, а через деякий час ОСОБА_30 його продав. За посередництво у продажу ОСОБА_30 дав йому 230 доларів США.

т. 17 а.с. 138

З явки з повинною ОСОБА_32 від 28 лютого 2004 року видно, що він повідомив, що влітку 2002 р. він спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_34. з метою заволодіння автомобілем вчинили напад на ОСОБА_55. в с. Манжосівка Прилуцького

району, в ході якого ОСОБА_30 кілька разів вистрілив у потерпілого. Потім вони забрали автомобіль ОСОБА_55 та, закопавши труп у канаві, втекли з місця вчинення злочину,

т. 40 а.с.79

Протокол огляду місця пригоди від 05 червня 2002 року свідчить, що при проведенні цієї слідчої дії в селі Манжосівка Прилуцького району біля повороту з ґрунтової дороги виявлено відбитки протекторів шин автомобіля; поблизу липи виявлені нечіткі відбитки сліду взуття; неподалік від будівлі старої школи, на траві виявлена пляма бурого кольору, навкруги якої трава прим'ята; виявлено металеву пластину, до якої приварені гостро заточені зубці та шматок арматури; виявлено 3 гільзи.

т. 16 а.с. 4-13

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від 05 червня 2002 року, проведено огляд господарства №2 по вул. Свердлова в с. Манжосівка Прилуцького району. Поблизу хвіртки, зліва під сараєм виявлено ковпак з автомобільного диска з надписом "Вольво".

т. 16 а.с. 15-1 6

З протоколу огляду місця події від 13 червня 2002 року видно, що оглянута місцевість поблизу траси Київ-Суми в 500 м. від перехрестя доріг на с. Густині та с. Замістя та виявлено труп ОСОБА_55.

т. 16 а.с. 156-159

З протоколу огляду трупа в морзі від 13 червня 2002 року видно, що на трупі ОСОБА_55. виявлені ушкодження у вигляді крововиливу в м'які тканини голови в лобно-тіменній частині, в області грудної клітки зліва, в жовтій оболонці під шкірою, виявлено кулю. В 5 см. від цього вхідного отвору виявлено ще один, який проходить через підшкірно-жирову клітину, а також один вихідний отвір.

т. 16 а.с. 160-161

З висновку судово-медичної експертизи № 186 від 05 серпня 2002 року вбачається, що на тілі ОСОБА_55. виявлені такі тілесні ушкодження: вогнепальні кульові поранення грудної порожнини спереду назад, з пошкодженням внутрішніх органів, легень, серця, перикарда, м'яких тканин, міжреберних м'язів грудної клітини, з крововиливом в м'які тканини по ходу раневих каналів, крововилив в м'які тканини голови в лобно - тім'яній області по центру, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті стало вогнепальне поранення серця.

т. 16 а.с. 175-183

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № 127 від 16 лютого 2005 року, на тілі ОСОБА_55. виявлені наступні ушкодження: вогнепальні кульові поранення грудної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів легенів, серця, перикарда, м'яких тканин, міжреберних м'язів грудної клітини з крововиливами в м'які тканини голови. Мається три вхідних і один вихідний отвір. Дані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як небезпечні для життя.

т. 17 а.с. 330-349

З висновку імунологічної експертизи №234 від 14.06.2002 року, бура речовина, вилучена при огляді місця події в с. Манжосівка 05.06.2002 року є кров'ю людини групи А з ізогемагглютинином анті-В.

т. 16 а.с. 125-128

З висновку імунологічної експертизи №78 від 23 березня 2004 року, кров ОСОБА_55. відноситься до групи А з ізогемагглютинином анті-В, таким чином, в бурій речовині, вилученій при огляді місця події знайдено кров, яка могла походити від ОСОБА_55.

т. 16 а.с. 147-149

З висновку балістичної експертизи №5-16 від 13 червня 2002 року, одна куля та три гільзи, знайдені під час огляду місця події 05.06.2002 року є частинами пістолетного патрону калібру 9 мм до пістолетів системи Макарова та системи Стечкіна. Одна куля та три гільзи, знайдені під час огляду місця події 05 червня 2002 року та дві кулі та дві гільзи, вилучені за фактом зникнення ОСОБА_20, стріляні з різних екземплярів зброї.

т. 16 а.с. 37-45

З висновку балістичної експертизи №5-18 від 25 червня 2002 року, калібр двох куль, витягнених з трупу ОСОБА_55., складає 9 мм. Вони могли бути вистріляні з пістолету Макарова. Дві кулі, витягнені з трупу ОСОБА_55. та куля, вилучена під час огляду місця події 05 червня 2002 року, стріляні з різних екземплярів зброї.

т. 16 а.с. 204-209

З висновку додаткової балістичної експертизи №5-31 від 12 серпня 2002 року, дві кулі, вилучені за фактом зникнення ОСОБА_20 08.03.2002 року та дві кулі, витягнені з трупу ОСОБА_55., стріляні з одного екземпляру вогнепальної зброї.

т. 16 а.с. 230-233

З висновку додаткової балістичної експертизи №5-5 від 11 лютого 2003 року, одна й та ж зброя застосовувалася при заволодінні транспортним засобом ОСОБА_20 та вчиненні вбивства ОСОБА_55.

т. 17 а.с. 6-29

Це експертне дослідження об'єктивно підтверджує показання ОСОБА_30про те, що він застосовував одну і ту ж зброю при скоєні умисного убивства ОСОБА_55 та ОСОБА_20.

Даючи висновок цим експертним дослідженням, суд приходить до висновку, що вони в цілому не містять між собою таких суперечностей, які б унеможливлювали прийняття їх судом як достовірних доказів.

Так, експертними дослідженнями встановлено, що дві кулі, знайдені при огляді місця події по факту зникнення гр.. ОСОБА_20 та дві кулі, вилучені з трупа ОСОБА_55, стріляні з одного й того ж екземпляру зброї.

Відповідно до п. З висновку експерта № 5-16 від 13 червня 2002 року, ( т.16 а.с. 44), при дослідженні гільз, вилучених з місця пригоди - убивства ОСОБА_55, встановлено, що бойок ударника пістолета піддавався змінам. Саме цією обставиною, на думку сулу, пояснюється те, що експерти не змогли ідентифікувати зброю злочинів по убивствам ОСОБА_55 та ОСОБА_20, по гільзам, які вилучались з місць убивств цих людей.

Щодо однієї кулі, вилученої з двора будинку № 42 по вул. Свердлова в селі Манжосівка Прилуцького району і яка не ідентифікована з іншими частинами боєприпасів по цій справі, то суд вважає, що її необхідно виключити з числа речових доказів, оскільки її долучення до матеріалів справи було проведене з грубими порушеннями норм КПК. В

протоколі огляду місця події від 5 червня 2002 року знайдення цієї кулі ніяким чином не зазначене (т.16 а.с. 4-5). В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які посилання на її вилучення. Тому цей предмет (кулю від пістолета) суд вважає доказом недостовірним і виключає з загального числа речових доказів по справі.

З висновку криміналістичної експертизи №264 від 12 липня 2004 року, ковпак від автомобільного колеса, вилучений при огляді місця події в с. Манжосівка Прилуцькою району та три ковпака, виявлені в багажнику автомобіля "Volvо S40"- співпадають по загальному вигляду, всім признакам, кольору, маркірованим позначкам та застосовуються для одного виду дисків коліс автомобіля марки "Vоlvо".

т. 17 а.с. 212-232

З висновком криміналістичної експертизи №265 від 10 липня 2004 року вбачається, що номер двигуна автомобіля "Vоlvо S40", читається як "V-418451994215". Номерні позначення агрегатів автомобіля та частин агрегатів, на які нанесені номерні позначки, змінам не піддавались.

т. 17 а.с. 233-253

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_34 від 13 січня 2004 року з застосуванням відеозапису, видно, що ОСОБА_34 детально розповів та показав на місці обставини вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 даного злочину. При проведенні цієї слідчої дії ОСОБА_34 не заперечував, що особисто допомагав ОСОБА_33 перевантажувати труп ОСОБА_55 з автомобіля.

т. 17 а.с. 142

З протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_33 від 73 грудня 2003 року з застосуванням відеозапису, видно, що ОСОБА_33 детально розповів та показав на місці обставини вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_34. даного злочину. З його вільної розповіді під час цієї слідчої дії вбачається, що ОСОБА_34 не тільки розумів значення своїх дій, а й активно брав у ньому участь, допомагаючи перевозити труп ОСОБА_55 на своєму автомобілі.

т.39 а.с. 41

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_32 від 04 березня 2004 року з застосуванням відеозапису, видно, що ОСОБА_32 детально розповів та показав на місці про обставини вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_34. даного злочину.

т. 40 а.с. 83-86

В ході проведення відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_32 правильно показали місце скоєння злочину, обставини та деталі його скоєння, називали ОСОБА_30 як організатора і найбільш активного учасника злочину. З показань ОСОБА_33 та ОСОБА_32 слідує, що постріли з пістолета в ОСОБА_55. здійснював саме ОСОБА_30 усі вони давали свої показання у формі вільної розповіді, при цьому були присутні їхні захисники, поняті, що робило неможливим будь-який незаконний вплив на підозрюваних.

З протоколу добровільної видачі та огляду від 25 червня 2004 року, Сікач О.м. добровільно видала спортивний костюм та дві шкіряні жіночі куртки, привезені їй у 2002 р. ОСОБА_30,

т. 17 а.с. 280

З протоколу добровільної видачі від 18 січня 2004 р. видно, що Кедюк С.А. добровільно видав білу сорочку, передану йому ОСОБА_33 влітку 2002 р.

т. 17 а.с. 188

З протоколу огляду речей, виданих Сікач О.м. та Кедюком С.А., за участю Черніченко Л.Ю. та Левінської м.Е. видно, що вони впізнали ці речі як такі, що раніше знаходилися у ОСОБА_55. в машині, перед його вбивством.

т.17а.с.314;323

Під час вилучення зброї у гр.. ОСОБА_81 в селі Боршна Прилуцького району була вилучена спортивна сумка, яку, за твердженням ОСОБА_81, приніс йому ОСОБА_30. що підтверджено відповідним протоколом вилучення.

т.4 а.с. 8

З протоколу впізнання від 10 лютого 2005 року, Науменко О.м. впізнала синю спортивну сумку вилучену у ОСОБА_81 як таку, що належала ОСОБА_55 і знаходилася в його машині, перед вбивством.

т. 17 а.с. 317

Ця ж сумка була впізнана потерпілою Левінською м.Е. в ході огляду сумки, вилученої у ОСОБА_81, як такої, що належала ОСОБА_55

т.17а.с.325

З висновку товарознавчої експертизи № 10-АТВ від 22.12.2004 року, вартість автомобіля марки „Vоlvо S 40" становить 95215 грн. 44 коп.

т. 17 а.с. 283-311

Свої показання щодо участі ОСОБА_30 в убивстві ОСОБА_55, ОСОБА_33 підтвердив на очній ставці з ним 14 лютого 2005 року.

т. 17 а.с. 356

З висновку товарознавчої експертизи НОМЕР_9-Т від 23 грудня 2004 року, вартість жіночого шкіряного пальто-750 грн.; жіночого шкіряного пальто-700 грн.; спортивного костюму-198 грн.; чоловічої сорочки -142 грн. 50 коп.

т. 17 а.с. 283-311

Дослідивши докази по даному епізоду, суд дійшов висновку, що винність усіх підсудних в інкримінованих їм злочинах у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, цілеспрямовані, узгоджені та рішучі дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_55., свідчать про заздалегідь обдуманий злочинний умисел усіх підсудних на заволодіння майном потерпілого. Про це, зокрема, свідчать встановлені судом факти: підготовка до злочину, виготовлення пристроїв для примусового зупинення автомобілів,

стеження за Юморановим, встановлення місць, де він буває і де на нього можна вчинити напад, наявність у нападників плану нападу та чітке його виконання. Усі підсудні виконували розпорядження ОСОБА_30 та діяли відповідно до них. Після того, як автомобіль ОСОБА_55. був примусово зупинений, його власник був негайно убитий ОСОБА_30 трьома пострілами з вогнепальної зброї - пістолету Пм. Саме такий способ скоєння злочину - негайне убивство потерпілого з послідуючим заволодінням його майном, був притаманний очолюваній ОСОБА_30 злочинній групі. Після убивства ОСОБА_55. інші підсудні повністю погодились з такими діями ОСОБА_30 і продовжували свої дії, направленні на заволодінням майном потерпілого.

Такі злагоджені дії, виконані з наполегливістю, протягом тривалого часу, свідчать про наявність у підсудних заздалегідь обдуманого умислу не тільки на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_55, а й на його убивство. Про такий умисел свідчать також попередні і наступні дії підсудних, які разом скоїли умисні убивства великої кількості людей.

Вказане свідчить про те, що злочини відносно ОСОБА_55 були скоєні в складі організованої злочинної групи, а наявність в ній вогнепальної зброї дає суду підстави визнати її бандою. Тому у відповаідлності до ст. 30 КК України, всі члени банди: ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, повинні відповідати за всі злочини, скоєні ними у банді.

Суд відхиляє як недостовірні твердження ОСОБА_33 про ніби-то непричетність ОСОБА_34 до убивства ОСОБА_55. ОСОБА_34 жодним чином не завадив ОСОБА_30 в його прагненні убивства ОСОБА_55. І навпаки - він приймав участь у стеженні за ним, своїм автомобілем перевозив його труп та брав участь в похованні цього трупа. Таким чином, ОСОБА_34 разом з ОСОБА_33 та ОСОБА_32 виконував свою частину об'єктивної сторони злочину - умисного убивства ОСОБА_55.

Суд відхиляє як безпідставні твердження ОСОБА_33 про те, що він не знав про наявність вогнепальної зброї у ОСОБА_30. З його ж попередніх показань про погрози йому з боку ОСОБА_30 вбачається, що він абсолютно достовірно знав про наявність у ОСОБА_30 пістолета. До того ж, як ОСОБА_32, так і ОСОБА_33 вже приймали участь в умисних убивствах людей з участю ОСОБА_30 і знали про застосування ним при цих злочинах зброї

З показань підсудних на досудовому слідстві та показань ОСОБА_33 в судовому засіданні вбачається, що організатором злочину був ОСОБА_30 Саме він знав подробиці життя ОСОБА_55, давав розпорядження іншим підсудним і останні їх виконували. Тому його дії як організатора злочинів правильно кваліфіковані органами досудового слідства.

Таким чином, дії ОСОБА_30., що виразились в організації нападу на ОСОБА_55., з метою заволодіння його майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбійні напади та бандитизм, спрямовані на заволодіння майном у великих розмірах, скоєні організованою групою, поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З - 187 ч.4 КК України.

Його ж дії, які виразились в організації незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, організованою групою, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, які завдали великої матеріальної шкоди, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З - 289 ч.З КК України.

Дії ОСОБА_30., які виразились в організації умисного убивства ОСОБА_55, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла умисне убивство, підлягають кваліфікації по ст.27 ч.З - 115 ч.2 п.6, 12, 13.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, які виразились в нападі на ОСОБА_55., з метою заволодіння його майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особами: ОСОБА_33 та ОСОБА_32, які раніше вчиняли розбійні напади та бандитизм,

спрямовані на заволодіння майном у великих розмірах, скоєні організованою групою, поєднані з заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.4 КК України.

Їхні ж дії, що виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені організованою групою, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, які завдали великої матеріальної шкоди, а ОСОБА_33 - повторно, підлягають кваліфікації по ст. 289 ч.З КК України.

Дії ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_32, що виразились в умисному убивства ОСОБА_55, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, підлягають кваліфікації по ст. 115 ч.2 п.6, 12 КК України, а ОСОБА_32, який раніше вчиняв убивства - ще й по п. 13 ч.2 ст. 115 КК України.

Щодо незаконного заволодіння особистими документами ОСОБА_55. -паспортом, технічним паспортом на автомобіль, посвідченням водія, дозволом на зберігання газової зброї, то суд зазначає, що умисел підсудних був направлений в першу чергу на заволодіння майном потерпілого. Будь-яких доказів того, що підсудні згуртувались в банду задля заволодіння особливо важливими документами потерпілого, суду не надано. Заволодіння документами потерпілого органами досудового слідства кваліфіковано за ст. 257 КК України як бандитизм, що суперечить роз'ясненням, котрі містяться в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13. Тому зі звинувачення усіх підсудних необхідно виключити посилання на незаконне заволодіння ними особливо важливими особистими документами ОСОБА_55.

Цивільний позов по даному епізоду не заявлений.

13. По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_58 та ОСОБА_59 з їхнім убивством, 8 листопада 2002 року, винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_33 підтверджена такими доказами.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 не визнав себе винним в пред'явленому йому звинуваченні за цим епізодом, пояснивши, що він ніякого відношення до вказаного злочину не має. Він категорично не погоджувався з обвинуваченням його в організації цього злочину, а показання інших підсудних про його, ОСОБА_30 організацію злочину, вважав обмовою себе, не навівши, проте, причин такої обмови.

Підсудний ОСОБА_35 винним себе в даному злочині визнав частково. Показав суду, що даний злочин було скоєно за пропозицією ОСОБА_30, який обговорював його скоєння з ОСОБА_33 та в присутності ОСОБА_35 і пропонував скоїти напад на особу, яка торгує газоліном і в якої повинні бути гроші. 7 листопада 2002 року у вечірній час в м. Прилуках з метою скоєння цього нападу підсудний зустрівся з ОСОБА_32 та ОСОБА_33П, і невідомою йому особою на ім'я ОСОБА_41, який керував автомобілем „Форд". На цьому автомобілі вони поїхали на вул. Червоноармійську . Там ОСОБА_41 розподілив ролі, пояснивши, що він і ОСОБА_33 будуть говорити з потерпілим, а ОСОБА_35 та ОСОБА_32 увірвуться в будинок і покладуть потерпілого на підлогу. ОСОБА_41 роздав нападникам маски, щоб їх не можна було впізнати. Ще до нападу у ОСОБА_33 підсудний бачив обріз мисливської рушниці, який в ході злочину ніким не використовувався. Діючи у відповідності до плану дочекавшись, коли ОСОБА_41 викличе ОСОБА_58 з будинку, ОСОБА_35зом з ОСОБА_32 увірвались в будинок. Підсудний показав, що в момент нападу він тримав потерпілого, долаючи його опір. Найбільш активну роль в цьому виконував ОСОБА_41, який бив ОСОБА_58 металевим прутом по голові. Коли дружина потерпілого стала кричати, то ОСОБА_41 бив і її. Підсудний показав, що з будинку потерпілого вони вилучили телевізор, відеомагнітофон, золоті вироби. Золоті вироби ОСОБА_32 віддав ОСОБА_30, який пізніше десь продав їх. Вилучені в будинку потерпілих телевізор і відеомагнітофон привезли в квартиру, де мешкав

підсудний і пізніше ОСОБА_32 та ОСОБА_30 продали їх. Підсудний наполягав на тому, що умислу на убивство ОСОБА_58 і ОСОБА_59 ніхто з них не мав, а особисто він нікого з потерпілих не бив. Заперечував застосування ним обрізу мисливської рушниці, про що говорив під час досудового слідства. Часткову зміну своїх показань пояснював постійним психологічним тиском на нього з боку працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_32 винним себе в цьому злочині визнав частково. Показав суду, що злочин проти Сепуренка і ОСОБА_59 запропонував йому скоїти ОСОБА_33 і він погодився на це. 7 листопада 2002 року ввечері вони зустрілись разом : підсудний, ОСОБА_33, ОСОБА_35 та незнайомий чоловік на ім'я ОСОБА_41, який очевидно був мешканцем м. Донецька. Діючи у відповідності до вказівок, які давав ОСОБА_33, вони скоїли напад на потерпілих ОСОБА_58 і ОСОБА_59. Для нападу вони використовували маски, які були в кожного з нападників свої. Підсудний показав, що їхні дії були узгоджені і направлені на вилучення майна цих потерпілих. Зокрема, він показав, що найбільш активним в цьому нападі був невідомий з Донецька, котрий жорстоко бив обох потерпілих. ОСОБА_33 виносив з будинку телевізор і відеомагнітофон. Ніхто з підсудних про позбавлення життя потерпілих не говорив і умислу на це ніхто не мав. Підсудний категорично заперечив причетність до даного злочину ОСОБА_30, як його організатора.

Підсудний ОСОБА_33 показав суду, що за кілька місяців до скоєння вказаного злочину, ОСОБА_30 та Степуренко, які були між собою знайомі, обговорювали питання продажу газоліну, котрий повинен був поставити ОСОБА_58 В присутності ОСОБА_30 і ОСОБА_33, ОСОБА_58 говорив, що має 20 тисяч доларів США. Згідно показань ОСОБА_33, ОСОБА_30 запропонував йому скоїти розбійний напад на ОСОБА_58, він же залучив до цього злочину інших осіб: ОСОБА_35 , ОСОБА_32, та невідомого чоловіка на ім'я ОСОБА_41 з іншого міста України. В призначений ОСОБА_30 день: 7 листопада 2002 року сам ОСОБА_30 не зміг взяти участь у злочині і сказав скоїти напад на ОСОБА_58 ОСОБА_33, для чого видав йому обріз мисливської рушниці. Вчотирьох вони, розподіливши між собою ролі, взявши з собою маски для схову обличчя, скоїли напад на потерпілого ОСОБА_58, попередньо позвавши його з хати. Коли в момент нападу Степуренко став опиратись, то ОСОБА_41 з Донецька кілька разів сильно вдарив його. У відповідності до показань підсудного, всі їхні дії були узгодженими і направленими на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим з метою подолання їхнього опору та вилучення в них матеріальних цінностей. Зокрема, ОСОБА_33 показав, що він особисто бачив, як ОСОБА_32 неодноразово бив ОСОБА_58 праскою по голові з великою силою. Він же, ОСОБА_32 І., вирвав з праски шнур, очевидно для того, щоб катувати потерпілих. ОСОБА_41 з Донецька бив жінку, яка знаходилась в цьому ж домі. Усі вони зробили обшук в будинку потерпілих, забрали звідти телевізор, відеомагнітофон, які ОСОБА_33, загорнувши в покривало, виніс з будинку. Він же сховав в одному з підсобних приміщень будинку маленьку дівчинку з метою її безпеки. Підсудний бачив, що ОСОБА_32 знімав з шиї ОСОБА_58 золотий ланцюжок. А коли Степуренко намагався опиратись, то ОСОБА_32 І. добив його ударами ніг по голові. Обох потерпілих - чоловіка й жінку вони залишили в непритомному стані вдома. Настання їхньої смерті ніхто не бажав.

У зв'язку з частковою зміною показань підсудними в судовому засіданні, судом було досліджено їхні показання, дані на досудовому слідстві. З них вбачається наступне.

Неодноразово допитаний на досудовому слідстві ОСОБА_35 вказував на те, що скоїти цей злочин йому запропонував ОСОБА_30 У відповідності до данихОСОБА_35 показань, він приймав активну участь в нападі на потерпілих, мав з собою рукавички і маску, заздалегідь для нападу приготовлені, застосовував обріз мисливської рушниці для психологічного тиску на потерпілих і подолання їхнього опору, погрожуючи їм цим обрізом, намагався зв'язати ОСОБА_58 Миколу. ОСОБА_35 показував, що брав участь в

перенесенні непритомної потерпілої в кімнату житлового будинку. Він же показав, що брав участь в обшуку будинку, в якому було знайдено грошові кошти, вилучено звідти телевізор і відеомагнітофон, які певний час зберігались у нього вдома. Ці показання підсудного на досудовому слідстві прямо свідчать про активний характер його дій, направлених на участь в розбійному нападі на потерпілих, корисливу їхню цілеспрямованість, погодження підсудного з діями інших учасників нападу та його наслідками. (т.20а.с.194-198,т.41 а.с. 167-175)

З показань підсудного ОСОБА_32, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що він приймав активну участь в скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_58 і ОСОБА_59. Цей злочин було запропоновано скоїти йому ОСОБА_33 7 листопада 2002 року у вечірній час разом з ОСОБА_33,ОСОБА_35, та невідомим чоловіком на автомобілі останнього вони прибули на вул. Червоноармійську в м. Прилуках. У ОСОБА_33 підсудний бачив обріз мисливської рушниці. Напад на потерпілого був спланований ОСОБА_33 і у відповідності до вказівок, які той давав, викликав потерпілого ОСОБА_58 з будинку і почав з ним розмовляти невідомий йому учасник злочину. Потім вони усі втрьох, маючи на голові маски, увірвались до будинку потерпілого. Підсудний описав активні дії ОСОБА_35, який неодноразово бив металевим прутом потерпілого по голові. Згідно показань ОСОБА_32 на досудовому слідстві, він не бив потерпілих, лише намагався втримати на підлозі ОСОБА_58 Миколу. Натомість він вказав на ОСОБА_33, як на особу, дії якої під час нападу були активними, ОСОБА_33 бив ОСОБА_58 якимось металевим предметом. Усі вчотирьох вони обшукували будинок потерпілих. ОСОБА_32 намагався зняти з шиї непритомного ОСОБА_58 золотий ланцюжок. Ним же разом з іншими учасниками нападу був взятий з будинку потерпілих відеомагнітофон і телевізор, які пізніше були проданіОСОБА_35 а частина грошей від продажу отримані ним. Заздалегідь обдуманий умисел на убивство потерпілих він заперечував. (т.40 а.с. 76-78)

З досліджених в судовому засіданні показань ОСОБА_33 вбачається, що намір скоїти злочин відносно ОСОБА_58 і ОСОБА_59 виник у нього особисто, зі своїми планами він поділився зОСОБА_35, ОСОБА_30 та ОСОБА_32 ОСОБА_30 відмовився взяти участь в злочині, хоча і передав йому обріз мисливської рушниці. 7 листопада 2002 року в темну пору доби ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_32 та невідомий на автомобілі прибули до будинку на вул. Червоноармійській в м. Прилуках, де мешкав Степуренко. Там вони, діючи узгоджено, використовуючи маски та рукавички, скоїли напад на потерпілого. З показань ОСОБА_33 вбачається, що усі нападники діяли активно і метою їхніх дій було заволодіння майном потерпілих. Зокрема, ОСОБА_33 вказав, що ОСОБА_58 били як Руслан ОСОБА_35 металевим предметом по голові, так і ОСОБА_32 вони ж били ОСОБА_58 руками й ногами по рідним частинам тіла, били його праскою. Показання ОСОБА_33 прямо свідчать, що усі нападники шукали гроші в кімнатах будинку потерпілих і забрали звідти телевізор та відеомагнітофон. (т.20 а.с. 151-154).

При своєму першому допиті 17 грудня, проведеного в присутності його захисника, ОСОБА_33 стверджував: „Коли я останнім зайшов у коридор, то тримав в руках обріз. На підлозі в коридорі лежав ОСОБА_1, його били Руслан і ОСОБА_32, при побитті Русла а використовував праску. Ліворуч від ОСОБА_1, на проході в кухню лежала жінка, її також бив Руслан". (т.39 а.с. 14).

При проведенні очної ставки між ОСОБА_35 та ОСОБА_33 1 лютого 2005 року обидва вони підтвердили застосування обрізу мисливської рушниці при нападі на ОСОБА_58 та ОСОБА_59 , свої активні при цьому дії, які виразились в жорстокому побитті потерпілих (т.20 а.с. 188-191).

Потерпіла Борзакова Л.О. в судовому засіданні повідомила, що безпосереднім очевидцем злочину не була. В результаті злочину було вбито її сестру ОСОБА_59 На даний час потерпіла являється опікуном неповнолітньої ОСОБА_59 Тетяни, яка розповідала ій про напад та говорила, що її нападники закрили в підсобному приміщенні будинку. Потерпіла підтвердила, що усі предмети, перелічені в обвинуваченні, в тому числі золоті вироби та гроші, знаходились в будинку ОСОБА_58 та ОСОБА_59 і були звідти викрадені. Наполягала на задоволенні цивільного позову, пояснюючи, що убивством ОСОБА_59 їй була завдана непоправима моральна шкода. Всі розходи на поховання загиблих несла вона.

З показань потерпілої Степуренко В.м., яка не з'явилась до суду з поважних причин, вбачається, що вона не підтримувала ніяких стосунків з Степуренком м.І. та витрат на поховання ніяких не несла. (т.20 а.с. 15).

Свідок Пономаренко В.П. показав суду, що був знайомий зі своїми сусідами -Степуренком м.І. та ОСОБА_59 Пояснив суду, що у його сусідів могли бути деякі грошові кошти, оскільки ОСОБА_58 незадовго до цього продав автомобіль „Волга". Загиблий ОСОБА_58 був фізично сильним чоловіком, здатним надати опір нападникам.

Аналогічні показання в судовому засіданні дала свідок Пономаренко Т.В.

З досліджених в судовому засіданні показань свідків Товстоп'ят А.В. та Борода В.Г., видно, що вони також були знайомі зі Степуренком м.І. і знали, що в того може бути певна сума грошових коштів, оскільки він недавно продав автомобіль. (т.20 а.с. 18-21,133).

З показань неповнолітньої ОСОБА_59 Тетяни Сергіївни, явка якої в судове засідання визнана судом необов'язковою, вбачається, що вона була безпосереднім очевидцем злочину. Зокрема, вона бачила, як один з нападників, на обличчі якого була маска, бив металевим предметом її батька. Інший нападник переніс її в кладову будинку і закрив там. Вранці вона змогла звільнитись і прибігла до сусідів.

т.20 а.с.27-28

Досліджені по цьому епізоду матеріали кримінальної справи свідчать про наступне.

З явки з повинною ОСОБА_33, даною ним 17 грудня 2003 року видно, що ОСОБА_33 запропонував ОСОБА_30 скоїти розбійний напад на ОСОБА_58, якого він раніше знав і думав, що у нього є грошові кошти.ОСОБА_30 з якихось причин не зміг взяти в ньому участь, проте схвалив цей намір і дав ОСОБА_33 обріз мисливської рушниці. В призначений ОСОБА_33 час 7 листопада 2002 року він зустрівся з ОСОБА_32, ОСОБА_35, невідомим хлопцем на автомобілі і направились до будинку ОСОБА_58. В усіх були свої маски для схову обличчя та рукавички, які вони одягнули перед нападом. Під час нападу на потерпілих, ОСОБА_32 І., ОСОБА_35. діяли активно, били ОСОБА_58 по різних частинах тіла. ОСОБА_33 погрожував потерпілому обрізом рушниці. З тексту явки з повинною слідує, що ОСОБА_33 також приймав участь у побитті потерпілого. Зокрема, в явці є його фраза „я побіг допомагати бити Миколу. Через деякий час ОСОБА_1 затих". (т.20 а.с. 135-137).

З дослідженої судом явки з повинною ОСОБА_35 від 17 грудня 2003 року видно, що ОСОБА_35 описував активні дії ОСОБА_33, ОСОБА_32 та невстановленого чоловіка, які довго били ОСОБА_58 і ОСОБА_59, шукали гроші, вилучили гроші, золоті вироби, радіоапаратуру. Сам ОСОБА_35 не заперечував демонстрації ним обрізу мисливської рушниці для подолання опору потерпілих. (т.20 а.с.138)

Явка з повинною ОСОБА_32, досліджена в судовому засіданні, показує, що цей підсудний під час її написання не заперечував своєї участі в побитті потерпілих ОСОБА_58 й ОСОБА_59 під час нападу на них.

т.40 а.с. 75

З протоколу огляду місця події від 8 листопада 2002 року видно, що при огляді будинку АДРЕСА_20 в м. Прилуках було виявлено трупи чоловіка і жінки з численними тілесними ушкодженнями. Труп жінки повністю закиданий одежею. В ході огляду встановлено, що речі потерпілих витягнуті з шаф, розкидані по дому. Вилучено відірваний шнур від праски, виявлено шнур від відеомагнітофона та розкидані по будинку відеокасети.

т. 19 а.с. 10-27

З висновку судово-медичної експертизи 3 332 від 26 грудня 2002 року видно, що ОСОБА_59 було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень у вигляді: перелому верхньої щелепи, численних крововиливів у м'які тканини голови, численні синці та садна га грудній клітині, набряк головного мозку і м'якої мозкової оболонки, крововиливи у м'яку мозкову оболонку. Судово-медичним експертом встановлено сліди дії електричного струму на потерпілу. Ці тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпечності для життя, які виникли від дії тупих твердих предметів. Безпосередньою причиною смерті явилась аспірація кров'ю потерпілої.

т.19 а.с. 45-50

Додаткова судово-медична експертиза, висновок якої № 126 від 16 лютого 2005 року досліджений судом, свідчить про численні тілесні ушкодження, заподіяні потерпілій. Всього їй було нанесено не менше 4-х ударів.

т.19 а.с. 124-125.

З висновку судово-медичної експертизи № 333 від 26 грудня 2002року видно, що ОСОБА_58 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому правої скроневої кістки, який переходить на основу черепа, крововилив під тверду і м'яку мозкові оболонки в правій і лівій скроневих областях, набряк мозку і м'яких мозкових оболонок, крововиливи у м'які тканини голови, забійна рана в скронево-тім'яній області зліва і справа, забійні рани обличчя. Забійні рани в ділянці голови утворилися від дії ребра тупого твердого предмету. Безпосередньою причиною смерті встановлено набрякання головною мозку. Крім того, експертом на трупі ОСОБА_58 виявлено три сліди ураження електрострумом. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпечності для життя.

т.19 а.с. 93-102

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № 128 від 16 лютого 2005 року видно, що потерпілому ОСОБА_58 було нанесено не менше 3-х ударів. В тому числі 2 удари було нанесено предметом, який мав ребро.

т.19 а.с. 73-74.

Застосування нападниками рукавичок при скоєнні розбійного нападу об'єктивно підтверджена висновком трасологічної експертизи № 224 від 12 листопада 2002 року.

т.19 а.с. 214-216.

17 грудня 2003 року вдома у Правдивця Валентина ОСОБА_1йовича було вилучено телевізор "LG". (т.20 а.с. 143).

Згідно протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 18 грудня 2003 року, вилучений телевізор було впізнано потерпілою Борзаковою О.О. як той, що було викрадено з поменшання ОСОБА_58

т.20 а.с. 145-146.

З показань Правдивця В.м. на досудовому слідстві вбачається, що цей телевізор, вилучений у нього, йому додому привезли і продали ОСОБА_32 та ОСОБА_30

т.20 а.с. 144 При проведенні відтворення обстановки і обставин події 23 лютого 2003 року, ОСОБА_33 упевнено вказав на будинок в якому проживав ОСОБА_58, показавши, що саме у це житло 7 листопада 2002 року увірвалися : він, ОСОБА_32, ОСОБА_35 і незнайомий хлопець з Донецька з метою заволодіння майном потерпілих. З протоколу цієї слідчої дії та відеозапису, який при цьому проводився, видно, що ОСОБА_33 в абсолютно вільній і невимушеній формі добровільно розповідає про обставини скоєння злочину. Зокрема, його розповідь свідчить, що ідея здійснити напад на ОСОБА_58, який ніби-то торгував газоліном і мав гроші, належала йому, ОСОБА_33 ОСОБА_30 схвалив думку підсудного про напад, однак не взяв у ньому участі, т.я. був відсутній в Прилуках. Натомість він видав ОСОБА_33 обріз мисливської рушниці. Усі четверо нападників діяли за його, ОСОБА_33, вказівками. З пояснень Запри В.П. вбачається, що він бачив як „Руслан та Іван ухопили Миколу і затягнули його в будинок. Коли зайшов до будинку, то Руслан збив жінку. ... Коли повернувся до Руслана та Івана, які забивали Миколу, який кричав, що грошей у нього немає, машину продав, а грошей йому не віддали."

т.39 а.с. 39

При проведенні відтворення обстановки та обставин події 4 березня 2004 року ОСОБА_32 показував, що скоїв розбійний напад на ОСОБА_58 і ОСОБА_59 за вказаних вище обставин. Не спростовував участі в цьому злочині ОСОБА_35, ОСОБА_33 та невідомого чоловіка. ОСОБА_32 вказував, що ОСОБА_35 бив рукою в обличчя та пальцем від тракторної гусениці по голові господаря будинку. ОСОБА_33 також бив його. Підсудний намагався зняти золотий ланцюжок з непритомного ОСОБА_58, не зміг його розстібнути, а ОСОБА_35 цього ланцюжка розірвав і забрав собі.

Поведінка підсудного під час цієї слідчої дії упевнено свідчить про добровільність його показань і не підтверджує неправомірних дій працівників міліції щодо нього.

т.40 а.с. 84

Визнавальні показання щодо своєї участі в скоєнні злочину давав ОСОБА_35 при проведенні з ним такої ж слідчої дії.

т.41 а.с. 67-69

З висновку товарознавчої експертизи (т.20 а.с. 176-177), вартість телевізора, яким незаконно заволоділи підсудні, складає 1170 грн.

Проаналізувавши докази справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що вина усіх підсудних: ОСОБА_30 ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_35 в скоєнні ними нападу на ОСОБА_58 й ОСОБА_59, з метою заволодіння чужим майном, повторно, з проникненням у житло, поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та у складі банди, умисне убивство ними двох осіб з корисливих мотивів, вчинене за

попередньою змовою групою осіб, з особливою жорстокістю, вчинене особами, які раніше вчиняли умисні убивства, повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Надані суду стороною обвинувачення докази визнаються судом достовірними, такими, що зібрані з дотриманням процесуальних норм і кладуться в обгрунтування вироку. Твердження підсудних про застосування до них незаконних методів ведення слідства, судом визнаються такими, що дані з метою зменшити свою відповідальність.

Часткова зміна показань підсудними в судовому засіданні, в порівнянні з досудовим слідством, свідчить про їхню спробу, на думку суду, применшити свою роль у скоєнні злочинів, а отже і зменшити ступінь своєї відповідальності.

Кожен з підсудних погоджувався з діями інших співучасників злочину, зокрема з убивством ОСОБА_58 і ОСОБА_59 і не заперечував проти них. Усі вони діяли, об'єднані єдиним умислом і досягли своєї злочинної мети, заволодівши майном потерпілих.

Суд дійшов висновку, що організатором цього злочину слід вважати ОСОБА_30 Показання ОСОБА_35 та ОСОБА_33 в судовому засіданні прямо свідчать про це. Зокрема, ОСОБА_33 прямо вказав, що ОСОБА_30 озброїв його обрізом мисливської рушниці, який зберігався в ОСОБА_30. Крім того, як встановлено судом, члени банди - ОСОБА_32, ОСОБА_33 не насмілились би скоїти цей злочин без дозволу ОСОБА_30 Озброєність нападників обрізом мисливської рушниці, їхня добра згуртованість, наполегливість при скоєні злочину, тривалий час існування злочинної групи прямо свідчить, що цей злочин було скоєно ними в складі банди. На підставі ст. ЗО КК України, вони усі підлягають відповідальності за розбійний напад та умисне убивство ОСОБА_58 і ОСОБА_59 незалежно від тієї ролі, яку виконував кожен з них.

Таким чином, дії ОСОБА_30, що виразились в організації нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я осіб, які зазнали нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій та бандитизм, поєднані з проникненням у житло, вчинені організованою групою, поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілим, підлягають кваліфікації за ст. 27 ч.З - 187 ч.4 УУ України .

Його ж, ОСОБА_30. дії, що виразились в організації умисного вбивства двох осіб, скоєні з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 27ч.З -115 ч.2 п.п. 1,4, 6,12. 13 КК України.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_33 що виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я осіб, які зазнали нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій та бандитизм, поєднані з проникненням у житло, вчинені організованою групою, поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілим, підлягають кваліфікації підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.4 КК України.

Їхні ж, ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_33 дії, що виразились в умисному вбивстві двох осіб, скоєні з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчинила умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 115 ч.2 п.п. 1,4, 6,12. 13 КК України.

Потерпілою Борзаковою О.О. було заявлено цивільний позов в справі на відшкодування матеріальної шкоди на суму 24087 грн., моральної шкоди на суму 50000 грн. (т.20 а.с. 9) Суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З суми на відшкодування матеріальної шкоди необхідно виключити вартість телевізора, повернутого Борзаковій, вартістю 1170 грн. та розходи в сумі 6705 грн. як недоведені матеріалами справи. Таким чином, відшкодуванню потерпілій підлягає матеріальна шкода на суму 16 212 грн. Щодо моральної шкоди, то суд вважає, що вона підлягаю

відшкодуванню в повному обсязі, оскільки потерпіла втратила рідну людину внаслідок злочинних дій.

14. По епізоду умисного вбивства ОСОБА_60 та ОСОБА_61 під час розбійного нападу винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_33, ОСОБА_38, ОСОБА_80, підтверджена наступним.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 свою вину в пред'явленому йому звинуваченні визнав частково. Пояснив, що має певну причетність до скоєного відносно потерпілих Бутівського та ОСОБА_61 злочину, проте безпосередньо він цих потерпілих не убивав і ніяких дій щодо їхнього убивства не вчиняв.

Зокрема, підсудний пояснив, що знав потерпілого ОСОБА_60 як підприємця, жителя м. Гребінка Полтавської області. Разом з іншими підсудними: ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_32 він вирішив вчинити відносно нього вимагання його майна і примусити ОСОБА_60 щомісячно платити йому, ОСОБА_30 певну суму грошей. Задля цього він вирішив виїхати в м. Гребінка, захопити там ОСОБА_60 біля його будинку, вивезти в ліс, де шляхом погроз викласти йому свої умови та примусити регулярно платити гроші. Для виконання свого плану він залучив ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_32, яким розповів про свій план, а також братів Кривохижа, які не були обізнані з його планом і повинні були виконувати тільки функції водіїв. 8 грудня 2002 року вони учотирьох, а також брати Кривохижа на двох автомобілях - легковому „Мазда" та мікроавтобусі поїхали в м. Гребінка Полтавської області. На околиці міста вони усі пересіли в мікроавтобус, ОСОБА_30 наказав водієві Кривохижі Андрію їхати в м. Гребінка і зупинитись біля вказаного ним будинку. За вказівками ОСОБА_30, усі четверо підсудних: він (ОСОБА_30), Дзячдченко, ОСОБА_33 і ОСОБА_35 повинні були діяти злагоджено і захопити при виході з будинку підприємця ОСОБА_60 та його дружину. Зокрема, ОСОБА_60 повинні був захопити ОСОБА_30 з ОСОБА_33, а його дружину - ОСОБА_32 зОСОБА_35. Поставивши мікроавтобус біля будинку потерпілих, вони учотирьох зосередились в його вантажному відсіку і стали чекати. Коли з під'їзду будинку вийшов потерпілий Бутивський, ОСОБА_30 та ОСОБА_33 кинулись на нього. Потерпілий став від них тікати і побіг у під'їзд свого будинку. В цей момент ОСОБА_33 несподівано для ОСОБА_30 вихопив пістолет і пострілом у потилицю вразив ОСОБА_60. Інші підсудні в цей час захопили його дружину, як потім узнав ОСОБА_30, її прізвище - ОСОБА_61 і затягнули в мікроавтобус. ОСОБА_60 також занесли в автобус. В цей час він був ще живий, ОСОБА_30 чув, як він стогнав. ОСОБА_30 наказав Кривохижі рушати на Прилуки. За містом автомобіль, керований Кривохижею, зупинився біля якоїсь старої тваринницької ферми, куди вони, підсудні, занесли ОСОБА_60 та ОСОБА_61 і там залишили. Відносно ОСОБА_61 він ніяких дій не вчиняв і непричетний до її убивства. Факт її смерті нічим пояснити не зміг. Заперечував наявність у нього зброї і наполягав, що про зброю у ОСОБА_33 нічого не знав.

Підсудний ОСОБА_32 також частково визнав свою вину в пред'явленому йому звинуваченні. Пояснив, що брав участь в нападі на потерпілих ОСОБА_60 та ОСОБА_61 разом з ОСОБА_30, ОСОБА_33 таОСОБА_35. Проте, робив він це з метою вимагання майна потерпілих. Згідно показань ОСОБА_32 в суді, кінцевою метою їхніх дій було вивезення ОСОБА_60 за місто Гребінка і переконання його, в тому числі і погрозами, систематично платити гроші ОСОБА_30 та ОСОБА_32 за покровительство. Фактично підсудний визнав свою вину у вимаганні чужого майна. Підсудний підтвердив показання ОСОБА_30 щодо послідовності дій при скоєнні злочину: виїзд в м. Гребінка двома автомобілями під керуванням братів Кривохижа, використання мікроавтобусу при захопленні потерпіли:, участь в цих діях чотирьох підсудних: його (ОСОБА_32,), ОСОБА_30, ОСОБА_35 та

ОСОБА_33. Підсудний показав, що він знаходився поруч з водієм Кривохижею в його мікроавтобусі, показував дорогу на Гребінку і наказав йому зупинитись біля під'їзду багатоквартирного будинку, в якому проживав Бутивський, після чого перейшов в вантажний відсік мікроавтобуса. Брати Кривохижа не були обізнані зі злочинними планами по нападу на потерпілих. Він особисто разом зОСОБА_35 по команді ОСОБА_30 затягував в мікроавтобус жінку, в цей час почув якийсь хлопок і побачив, що ОСОБА_33 з ОСОБА_30 привели до мікроавтобуса її чоловіка. Обох потерпілих помістили в багажному відділенні мікроавтобуса. ОСОБА_32 сів до водія - ОСОБА_37 і наказав йому їхати за місто. Під час їзди ніяких звуків з вантажного відділення мікроавтобуса, де знаходились ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_35 він не чув. Коли за містом проїжджали стару тваринницьку ферму, він наказав Кривохижі зупинити автобус. З автобуса вони винесли ОСОБА_60 та ОСОБА_61, яка знаходилась в шоковому стані і поклали їх в приміщення ферми. ОСОБА_61 ніхто ніяких пошкоджень не заподіяв. ОСОБА_30 лаяв ОСОБА_33 за те, що той стріляв у ОСОБА_60. Причину смерті ОСОБА_61 пояснити не зміг. Заперечував попередню змову на умисне убивство потерпілих, застосування проти них зброї. Стверджував, що про наявність зброї у будь-кого з підсудних він взагалі не знав і тому не може нести відповідальності за убивство потерпілих.

У зв'язку з тим, що підсудний ОСОБА_32 частково змінив свої показання, суд дослідив його показання, дані на досудовому слідстві. З них слідує, що напад на потерпілого ОСОБА_60 був скоєний за пропозицією ОСОБА_30, який знав, де живе потерпілий в м. Гребінці та по словам ОСОБА_30, він займався обміном валюти. ОСОБА_30 ж домовився з братами Кривохижами надати йому два автомобіля для скоєння злочину. Згідно показань ОСОБА_32, саме ОСОБА_30 а не він, ОСОБА_32, керував усіма діями підсудних. Безпосередньо перед нападом ОСОБА_32 бачив у ОСОБА_30 пістолет „Макарова" з глушником. ОСОБА_30 розподілив ролі кожного з підсудних, вказавши, що він і ОСОБА_33 схоплять і затягнуть в мікроавтобус чоловіка, а ОСОБА_32 зОСОБА_35 - жінку. Після захоплення жінки й чоловіка, ОСОБА_33 і ОСОБА_35 обшукали їх, знайшли гроші близько 3000 доларів США. ОСОБА_30 розповідав йому, що вистрілив у чоловіка з пістолета, коли той тікав. Біля приміщення тваринницької ферми за містом Гребінкою, вони винесли з мікроавтобуса чоловіка, який був без свідомості та жінку, яка була в свідомості і залишили їх в приміщенні ферми. Жінку в його присутності ніхто не бив. ОСОБА_30 був останнім, хто перебував в приміщенні ферми з потерпілими. За скоєння цього злочину підсудний отримав від ОСОБА_30 500 доларів США.

т. 24 а.с. 90-92; 56

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_32 пояснив, що зміни в його показаннях в суді порівняно з показаннями на досудовому слідстві обумовлені незаконним впливом на нього з боку працівників міліції, які наполягали, щоб ОСОБА_32 вказав на допитах на ОСОБА_30 як на убивцю потерпілих.

Суд, проаналізувавши показання ОСОБА_32, вважає, що зміна ним показань в суді зумовлена його прагненням покращити становище ОСОБА_30 Змінені ним на користь ОСОБА_30 показання суперечать іншим доказам по справі, є непевним*, непослідовними, тому вони відхиляються судом як недостовірні.

Підсудний ОСОБА_35 в судовому засіданні частково визнав свою вину по даному епізоду обвинувачення. Пояснив суду, що напад на ОСОБА_60 та ОСОБА_61 був здійснений згідно заздалегідь розробленого плану. За кілька днів до нападу підсудні ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 зібрались разом і ОСОБА_30 запропонував скоїти напад на валютника, який проживав в м. Гребінці і у якого були гроші. ОСОБА_30 ж розробив план нападу: приїхати в м. Гребінку мікроавтобусом, захопити валютника на вулиці, затягти в мікроавтобус, вивезти за місто. З цією метою вони,

згуртувавшись між собою, 8 грудня 2002 року вранці двома автомобілями - мікроавтобусом та легковим автомобілем „Мазда" поїхали в м. Гребінку. Не доїжджаючи до цього міста, всі пересіли у вантажний салон мікроавтобуса і стали обговорювати, в якій послідовності будуть діяти при захопленні людей. Там ОСОБА_30 поставив задачу, що захоплювати будуть двох людей : чоловіка, якого захопить він з ОСОБА_33 та жінку, яку захопить ОСОБА_35 з ОСОБА_32. Приїхавши в м. Гребінку, мікроавтобус порставили ьіля одного з будинків і сталим чекати жертв.

По команді ОСОБА_30, який побачив потерпілих і в послідовності, визначеній ним, вони вискочили з мікроавтобуса. ОСОБА_35 побачив, що ОСОБА_33 упав, а ОСОБА_30 погнався за чоловіком, який виходив з під'їзду будинку і на ходу вихопивши пістолет з глушником, вистрілив в цього чоловіка, після чого той упав. ОСОБА_35, знаходячись в шоковому стані, не розумів, що діяти. Він бачив, як ОСОБА_32 затягнув в вантажний відсік мікроавтобуса жінку а сам ОСОБА_35 допомагав заносили в салон чоловіка, який, на його думку, був ще живий. Потім вони поїхали за місто, зупинились біля тваринницької ферми. Туди занесли чоловіка, який був без ознак життя та жінку, яку ніс він, поклали їх в приміщенні ферми поруч. ОСОБА_30 закрив цьому чоловікові очі і ОСОБА_35 здалось, що він мертвий. До цього він бачив, як ОСОБА_32 знаходячись в мікроавтобусі бив ногою по голові жінку. Подій біля ферми добре не пам'ятає, посилаючись на шоковий стан, який не проходив у нього з початку нападу. Пояснив, що біля старої тваринницької ферми стояв легковий автомобіль „Мазда", куди він сів і бачив, що останнім з приміщення ферми виходив ОСОБА_30. Стверджував, що ОСОБА_37 забрав собі дублянку потерпілого ОСОБА_60. ОСОБА_30 обшукав обох потерпілих, сказав, що знайшов гроші і розділив їх між учасниками нападу. ОСОБА_35 досталось 500 доларів США. Підсудний бачив, и;о ОСОБА_33 та ОСОБА_37 витирали від крові підлогу в вантажному відсіку мікроавтобуса.

Щодо застосування ОСОБА_30 зброї, то ОСОБА_35 дав детальні та упевнені пояснення, що хоч, на його думку, домовленості про її застосування не було, проте він особисто ще до скоєння нападу на потерпілих бачив в салоні мікроавтобуса пістолет у ОСОБА_30 і його могли бачити усі інші учасники нападу.

На стадії досудового слідства цей підсудний давав аналогічні показання, з яких видно, що підсудні ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_33 і ОСОБА_32 попередньо згуртувались для скоєння нападу на ОСОБА_60 і ОСОБА_61, залучили братів Кривохижа з транспортом. З показань ОСОБА_35 слідує, що він приймав активну участь у нападі, зокрема, схопив жінку і разом з ОСОБА_32 затягнув її в салон мікроавтобуса. Вказував на ОСОБА_30, який безпосередньо пострілом з пістолета убив ОСОБА_60. Ці показання ОСОБА_35 свідчать, що дії усіх нападників: його (ОСОБА_35), ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 були свідомими, обдуманими, заздалегідь узгодженими і спрямованими на заволодіння майном потерпілих.

т. 24 а.с. 189-191

Підсудний ОСОБА_33 в судовому засіданні частково визнав свою вину по даному епізоду звинувачення. Показав суду, що 8 грудня 2002 року вранці до нього додому приїхав ОСОБА_30 і шляхом погроз змусив його взяти участь в розбійному нападі в м. Гребінка. Підсудний показав, що на легковому автомобілі „Мазда" під керуванням ОСОБА_80. В автомобілі знаходився Руслан ОСОБА_35. Учотирьох вони поїхали в м. Гребінку, на під'їзді до цього міста вони наздогнали вантажний мікроавтобус під керуванням ОСОБА_37. Перед м. Гребінкою вони зупинились, зібрались у вантажному відсіку цього мікроавтобуса, де ОСОБА_30 поставив усім задачу: скоїти розбійний напад на підприємця - мешканця м. Гребінки, який торгує валютою. їх необхідно було захопити, вивезти за місто, заволодіти ключами від квартири і проникнути в квартиру.

Відносно їхнього убивства розмов не було. В мікроавтобусі погано відкривались двері, тому їх кілька разів відкрили і закрили. Після цього вони в мікроавтобусі приїхали в місто Гребінку, стали біля одного з багатоквартирних будинків. Подальшими їхніми діями керував ОСОБА_30, який безпосередньо спостерігав за обстановкою на вулиці, роздав усім маски, які підсудні одягли на себе. Він же дав команду на захоплення потерпілих. Коли всі кинулись на потерпілих, то ОСОБА_33 за щось зачепившись, упав. ОСОБА_30 побіг за якимось чоловіком і коли той забігав у під'їзд будинку, ОСОБА_33 почув хлопок, як він пізніше узнав, то був вистріл з пістолета, яким було вбито ОСОБА_60. Такий же хлопок він чув при нападі на ОСОБА_55. Він допоміг ОСОБА_32 і ОСОБА_35 затягнути в мікроавтобус жінку, а потім, по команді ОСОБА_30, разом з ним вони занесли в вантажний відсік мікроавтобуса і ОСОБА_60. За цією командою мікроавтобус поїхав з міста і зупинився біля покинутої тваринницької ферми. Під час їзди жінка кричала і її бив руками й ногами ОСОБА_32. Також ОСОБА_32 та ОСОБА_30 обшукали обох потерпілих, знайшли в них гроші. Коли автобус зупинився, вони усі учотирьох винесли ОСОБА_60 і ОСОБА_61 з нього, поклали їх в приміщенні ферми. Останнім звідти виходив ОСОБА_30. Ніякого пострілу підсудний не чув, відносно убивства жінки ніхто розмов не вів. За містом Гребінка ОСОБА_30 наказав ОСОБА_33 помити мікроавтобус від крові і той виконав цю вказівку, помивши підлогу в вантажному салоні мікроавтобуса та викинувши звідти лінолеум. Також він викинув свою куртку, яка була в крові. ОСОБА_37 забрав собі дублянку з убитого ОСОБА_60. Водії автомобілів - мікроавтобуса і легкового, ніяких дій щодо обох потерпілих не вчиняли, їх не переносили і постійно знаходились на місцях водіїв.

Підсудний ОСОБА_38 винним себе в пред'явленому йому звинуваченні визнав частково. Показав суду, що 8 грудня 2002 року на прохання ОСОБА_30 здійснив поїздку керованим ним мікроавтобусом в м. Гребінку Полтавської області. За домовленістю, дорогу йому показував ОСОБА_32 Не доїжджаючи до міста Гребінки, він побачив автомобіль „Мазда" під керуванням свого брата Олексія. Там були ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_33. Підсудний зупинив мікроавтобус, ці особи пересіли у вантажний його відсік. ОСОБА_38, слідуючи вказівкам ОСОБА_32, під'їхав до багатоквартирного будинку і зупинив автобус. ОСОБА_32 перейшов до вантажного відсіку мікроавтобуса. В подальшому підсудний з-за керма не виходив, що робили люди, які знаходились в його мікроавтобусі він не бачив, оскільки вмикав двигун та опалення салону, відпочивав та дрімав. Коли хлопнули двері, то йому крикнули, щоб він їхав. Між місцем водія та вантажним відсіком знаходилась глуха перегородка, тому він не бачив, що там діється, але чув звідти глухий стогін. Під'їхавши до ферми, він побачив, що люди в масках виводять з автобуса якусь жінку і заводять до приміщення ферми. Після цього ОСОБА_32 наказав йому їхати далі і на його запитання, що сталось, відповів, що його це не стосується. Від'їхавши певну відстань, йому наказали зупинитись. Підсудний бачив, що ОСОБА_33 зірвав лінолеум з підлоги вантажного відсіку в його мікроавтобусі і пояснив свої дії наказом ОСОБА_30. Підсудний пояснив суду, що зрозумів протизаконність дій інших підсудних, коли побачив їх в масках біля тваринницької ферми. За послуги ОСОБА_30 заплатив йому 200 доларів США. Він неодноразово питав у ОСОБА_32 та ОСОБА_30, що сталось, але йому відповіли, що його справа - „крутити баранку". Зброї ні в кого з підсудних він не бачив. Заперечував свою вину у співучасті в розбійному нападі на потерпілих та їхньому убивстві, оскільки не був взагалі обізнаним з планами ОСОБА_30

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_37 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду не визнав та показав, що винним себе в пособництві у розбійному нападі на ОСОБА_60 та ОСОБА_61, а також в пособництві в умисному вбивстві ОСОБА_60 та ОСОБА_61, він взагалі не визнає, так як перебуваючи біля м. Гребінка, він не був обізнаний, що ОСОБА_30,

ОСОБА_35, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 вчинили в м. Гребінка умисне вбивство, пов'язане з розбійним нападом. Про це йому стало відомо від працівників міліції, після його затримання. Він неодноразово возив ОСОБА_30 в м. Гребінка до ОСОБА_31, до його бабусі, а також у другі міста, куди той його наймав. 7 грудня 2002 року на прохання ОСОБА_30 О.В. він легковим автомобілем „Мазда" о 4 годині ранку виїхав до м. Гребінка Полтавської області. Разом з ним їхали ОСОБА_33 та ОСОБА_35 Не доїжджаючи до м. Гребінка, він побачив мікроавтобус під керуванням свого брата. ОСОБА_30 наказав ОСОБА_63 чекати його на цьому місці, сам разом зОСОБА_35 та ОСОБА_33 сів у мікроавтобус і поїхав. ОСОБА_37 залишився чекати його на цьому місці. Через деякий час вони повернулись. ОСОБА_30 наказав йому їхати в сторону Яготина. За цю поїздку ОСОБА_30 заплатив йому 150 доларів США. Поїздка 8.12.2002 року, на проханім ОСОБА_30, ним розцінювалася, як і всі інші, за які йому платили гроші. Ніяких питань відносно маршруту руху, мети поїздки він не ставив, як завжди, і йому про це ніхто не розповідав. Безпосередньо присутнім при вчиненні злочинів, він не був, повертаючись в м. Прилуки, про їх вчинення не був обізнаним. Про вчинене йому ніхто нічого не розповідав, а обстановка при поверненні, не давала йому підстав рахувати, що були вчинені якісь злочини. Підсудний категорично заперечував, що брав собі від інших підсудних якісь речі від злочину.

Вина ОСОБА_30. ОСОБА_33, ОСОБА_32. ОСОБА_37. ОСОБА_35 та ОСОБА_37. по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

Потерпіла ОСОБА_131 дала показання суду, що її донька ОСОБА_61 з 1997 року проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_60 та мешкала у його квартирі, яка розташована АДРЕСА_28. Вони разом займалися підприємницькою діяльністю. 08 грудня 2002 року дочка разом з ОСОБА_60ом вранці пішли на ринок. На ринку вони не з'явилися і додому не повернулися. Після чого почався їх розшук. 14 грудня 2002 року труп ОСОБА_60 був знайдений в приміщенні покинутої ферми, поблизу с. Кудлаї Гребінківського району Полтавської області, а пошуки її доньки тривали на протязі трьох місяців. ОСОБА_61 було знайдено 15 березня 2003 року на полі між с. Кудлаї та с. Короваї Гребінківського району Полтавської області. 19 березня 2003 року ОСОБА_61 вони забрали з моргу для поховання і вона дійсно впізнала її. Після виявлення ОСОБА_61 у неї були відсутні ювелірні вироби, які на момент злочину, для неї мали таку вартість:

· золоті сережки у вигляді серця, 583 проби, вагою 2 гр. вартістю 250 грн.;

· золота каблучка з рубіном , 583 проби, вагою 1 гр., вартістю 100 грн.;

· золота каблучка, 583 проби, вагою 6 гр., вартістю 600 грн.;

· довгий золотий ланцюжок, 583 проби , вагою 2,5 гр., вартістю 300 грн.;

· золота підвіска ( кулон) у вигляді серця, 583 проби, вагою 1,5 гр., вартістю 150 грн.;

Всі витрати по похованню ОСОБА_61 несла вона особисто. В результаті злочину та смертю її доньки, їй заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Потерпіла ОСОБА_131 показала суду, що вона проживала разом зі своїм сином за адресою АДРЕСА_28 в п'ятиповерховому будинку. Останні три -чотири роки разом з ними проживала ОСОБА_61 8 грудня 2002 року ОСОБА_60 разом зі співмешканкою ОСОБА_61 близько 6 год. 30 хв. ранку вийшли з квартири і направилися на базар. Після цього вона їх більше не бачила. На базарі в той день вони не з'явились. Їхнє перебування їй було невідоме. Після невдалих пошуків вона звернулась до міліції. 14 грудня 2002 року труп її сина було знайдено в с. Кудлаї Гребінківського району в приміщенні покинутої ферми, з вогнепальними пораненнями голови. Всі витрати по похованню понесла вона. Співмешканка сина ОСОБА_131 ОСОБА_61 була знайдена мертвою лише через 3 місяці, в середині березня 2003 року. В результаті злочину у сина було викрадено майно, яке на момент вчинення злочину мало таку вартість:

· дублянка світло-коричневого кольору, середньої довжини, вартістю 1000 грн.;

· золотий ланцюжок 583 проби, вартістю 140 грн.;

· золотий ланцюжок 583 проби, вартістю 150 грн.;

· золота ладанка з зображенням богоматері округлої форми, 583 проби, вартістю 120 грн.;

· бізнес-сумка сірого кольору зі шкірозамінника, вартістю 50 грн.;

· в бізнес-сумці знаходилось 3000 доларів США різними купюрами. В результаті злочину їй спричинена моральна та матеріальна шкода.

На думку суду, пояснення потерпілої про те, що її син ОСОБА_60 мав з собою велику суму грошей в доларах США, узгоджується з показаннями підсудних про отримання ними від ОСОБА_30 як оплати за злочин доларів США в досить великих сумах і викриває їх в скоєному злочині.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_132 видно, що навесні 2002 року він зі своїми друзями ходив на відстріл хижаків. На полі, біля Короваївських пологів він знайшов труп невідомої жінки. Коли він її помітив, то покликав всіх інших учасників полювання. Біля трупу жінки яких-небудь слідів транспортних засобів чи чоловічих слідів не було. Після цього вони всі гуртом пішли в міліцію і сповістили про те, що ним було знайдено невідомий труп.

т. 22 а.с. 253

Крім показань потерпілих та свідків, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32. ОСОБА_33, ОСОБА_35. ОСОБА_38 та ОСОБА_80 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_33 від 19 січня 2001 р. вбачається, що восени 2002 р. він спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_35 та братами Кривохижами двома автомобілями приїхали у м. Гребінка, щоб пограбувати чоловіка та жінку, які міняли валюту. Дочекавшись їх у мікроавтобусі, вони з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_35 затягли їх у мікроавтобус, вивезли за місто, забрали гроші та залишили їх на якійсь фермі. Під час нападу ОСОБА_30 стріляв в чоловіка.

т. 24 а.с. З

З явки з повинною ОСОБА_80 від 22 лютого 2004 р. вбачається, що в кінці 2002 р. він на прохання ОСОБА_30 возив його, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_35 в м. Гребінка. Після того, як вони звідти повернулися, через деякий час йому стало відомо, що ОСОБА_30 зі своїми знайомими вчинили там якийсь злочин.

т 24 а.с.76

З протоколу явки з повинною ОСОБА_38 від 7 лютого 2004 р. видно, що в кінці 2002 р. він на прохання ОСОБА_30 возив його, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_35 в м. Гребінка. Там, біля одного з будинків він зупинявся, а потім рушив за місто. Біля покинутої тваринницької ферми він бачив хлопців в масках, які вивели з його мікроавтобуса якусь жінку. В цьому документі прямо вказано, що ОСОБА_35 тримав її за одяг ОСОБА_32 витирав підлогу в мікроавтобусі.

т. 24 а.с. 31-33

З протоколу огляду місця події від 14 грудня 2002 року, в приміщенні сараю локомотивного депо, яке знаходиться з лівого боку траси Гребінка-Майорщина (с. Кудлаї), виявлено труп ОСОБА_60 з тілесними ушкодженнями. Труп лежить на землі обличчям вниз.

т. 21 а.с. 17-31

З протоколу огляду місця події від 15 березня 2003 року видно, що на полі №3 СТОВ "Дружба" Гребінківського району, виявлено труп ОСОБА_61, неподалік від якого було виявлено та вилучено хутряну шапку та сумку з речами потерпілої,

т. 22 а.с. 85-92

З протоколом огляду від 20 березня 2003 року, згідно якого оглянуто речі, виявлені поблизу трупа ОСОБА_61, а саме: сумочку жіночу чорного кольору; посвідчення водія на ОСОБА_60 та ін., які дозволяють ідентифікувати її як ОСОБА_61

т. 22 а.с. 93-94

Висновок судово-медичної експертизи № НОМЕР_95 свідчить, що на тілі ОСОБА_60 виявлено вогнепальне кульове сліпе поранення голови, з наявністю вхідної рани в потиличній ділянці голови справа, з наявністю дії порохових газів на шкірі, трапецієвидного отвору на кістках черепа, пошкодження мозкової речовини, в глибині черепа виявлена куля. Напрямок раневого каналу вогнепального поранення ззаду наперед, справа наліво, знизу догори. Ці тілесні ушкодження експертом віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою, як небезпечні для життя, а безпосередньою причиною смерті було вогнепальне поранення голови з пошкодженням головного мозку.

т. 21 а.с. 144-152

З висновку медико-криміналістичної експертизи № НОМЕР_96 вбачається, що на шматку шкіри потиличної області голови ОСОБА_60 виявлене вхідне кульове вогнепальне поранення, яке було заподіяне з близької відстані.

т. 21 а.с. 171-173

З висновку балістичної експертизи № НОМЕР_97, куля, виявлена в голові ОСОБА_60 є кулею пістолетного патрона калібру 9 мм. до пістолетів конструкції Макарова та Стєчкіна.

т. 21 а.с. 193-195

З висновку судово-імунологічної експертизи № НОМЕР_98, на фрагменті паперу, виявлені при огляді місця події в с. Кудлаї Гребінківського району виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_60

т. 21 а.с. 258-261

З висновку судово-імунологічної експертизи № НОМЕР_99, на двох фрагментах поліетилену, виявлених при огляді місця події в с. Кудлаї Гребінківського району виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_60

т. 21 а.с. 290-293

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_100, на тілі ОСОБА_61 виявлено багатоскільчастий перелом кісток носу та вогнепальним пошкодженням овальної форми на верхній щелепі зліва в проекції другого малою корінного зубу, яке проникає через кістку та закінчується сліпо в гайморовій порожнині. За висновком судово - медичної експертизи, вогнепальне поранення відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я, з якими потерпіла могла пересуватися, а безпосередньою причиною смерті ОСОБА_61 стаю переохолодження тіла під впливом низької температури. При наданні своєчасної медичної допомоги потерпіла могла б залишитись живою. Перелом кісток носу відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою коротокочасний розлад здоров'я і удари при заподіянні цих ушкоджень наносились з достатньою силою.

т. 22 а.с. 111-117

Висновок експерта № НОМЕР_101 свідчить про відсутність зґвлтування ОСОБА_61 перед її смертю. т.22 а.с. 204

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_33 від 25 січня 2004 року з застосуванням відеозапису та фотозйомки, видно, що ОСОБА_33 детально розповів та показав на місці обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_37 та ОСОБА_38 даного злочину. При цьому він вказав як на активних учасників його скоєння: на себе, ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_32 результати слідчої дії показують, що ОСОБА_33, будучи в м. Гребінці тільки вдруге, правильно показав місце скоєння цього злочину в м. Гребінці та сарай в селі Кудлаї Гребінківського району, де було залишено ОСОБА_60 і ОСОБА_61.

т. 24 а.с. 18- 26

Такі ж показання щодо місця скоєння злочину було дано ОСОБА_38 10 лютого 2004 року при проведенні з ним відтворення обстановки й обставин події. При цій слідчій дії він пояснив, що йому нічого не було відомо про злочин, скоєний ОСОБА_30.

т. 24 а.с. 46-52

З протоколу очної ставки між ОСОБА_37 та ОСОБА_30 від 30 березня 2004 року, ОСОБА_30 заперечив свою причетність до даного злочину, а ОСОБА_37 підтвердив факт вчинення нападу на ОСОБА_60 та ОСОБА_61 та розповів про відомі йому обставини вчинення даного злочину,

т. 24 а.с. 147-148

ОСОБА_38 також викрив ОСОБА_30 під час проведення з ним очної ставки.

т. 24 а.с. 149-151

При проведенні очної ставки 12серпня 2004 року ОСОБА_33 та ОСОБА_32 підтвердили факт скоєння цього злочину.

т. 24 а.с. 167-168

З протоколу очної ставки між ОСОБА_32 та ОСОБА_38 від 12 грудня 2004 року видно, що обома обвинуваченими був підтверджений факт вчинення даного злочину; ОСОБА_38 показав також, що про вчинення злочину дізнався вже пізніше, а ОСОБА_32 підтвердив, що він особисто нічого ОСОБА_38 в день вчинення злочину не казав.

т. 24 а.с. 173-181

Такі же результати були отримані під час проведення очної ставки між ОСОБА_32 та ОСОБА_38 12 грудня 2004 року.

т. 24 а.с. 169-172

З висновку балістичної експертизи № НОМЕР_102, вбачається, що одна куля, вилучена з трупа ОСОБА_60, виявленого 14.01.2003 року в с. Кудлаї Гребінківського району Полтавської області та п'ять куль, вилучених за фактом вбивства ОСОБА_64 13.01.2003 року в м. Києві стріляні з одного екземпляру зброї. Таким чином, цей доказ, правомірність отримання якого ніхто з підсудних не спростував, прямо пов'язує діяльність банди з низкою інших злочинів.

т. 17 а.с. 156-185

З довідки банку, на момент вчинення злочину курс 100 доларів США становив 533 грн. 15 коп.

т. 24 а.с. 145

Дослідивши докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що усі вони беззаперечно свідчать про скоєння підсудними ОСОБА_30,ОСОБА_35, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_60 та ОСОБА_61 з метою заволодіння їхнім майном. Усі дії підсудних, підтверджені їхніми показаннями, свідчать про це і самі підсудні цього не заперечують.

Щодо скоєння умисного убивства ОСОБА_60, то суд також дійшов висновку, що підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 слід визнати винними в умисному його вбивстві.

Всі показання підсудних дані ним таким чином, щоб максимально відвести від себе можливу відповідальність за скоєне. Про це свідчать показання ОСОБА_30, які спростовуються прямими показаннями ОСОБА_32 на досудовому слідстві, показаннями на досудовому слідстві і в судовому засіданні підсудних ОСОБА_35 та ОСОБА_33 З цих показань суд робить висновок, що при скоєнні цього злочину, як і низки інших, вогнепальною зброєю безпосередньо володів і використовував її ОСОБА_30

Скоєнню цього злочину передувала попередня його підготовка. Так, підсудні обговорювали деталі скоєння злочину, а те, що вони були обізнані з розпорядком дня потерпілого, місцем його проживання, наявністю у нього грошей, свідчить про певні елементи розвідувальної діяльності злочинної групи та її добру зорганізованість. Про таку зорганізованість також свідчать: застосування автотранспорту, масок для схову облич.

Як видно з показань підсудних, ОСОБА_30 керував ними і доводив до них план скоєння злочину. З цим планом вони погоджувались та беззаперечно виконували його. Суд встановив, що жоден з чотирьох підсудних не заперечував проти розпоряджень і команд ОСОБА_30, та не виказував свого незадоволення. Після цього злочину вони також скоїли разом цілу низку злочинів, що свідчить про добру згуртованість цих підсудних і наявності у них єдиної мети - заволодіння майном потерпілих будь-якою метою, в тому числі і шляхом скоєння умисних убивств.

До 8 грудня 2002 року ОСОБА_30 особисто взяв участь в скоєнні понад 0 злочинів, в ході яких багато людей були убиті. Разом з ним в скоєнні різних убивств та інших злочинів брали участь ОСОБА_35, ОСОБА_33, ОСОБА_32 Вони добре знали, яким способом скоюються злочини ОСОБА_30, знали про наявність у нього вогнепальної зброї і особисто бачили, що ОСОБА_30 застосовує її при першій же нагоді без будь-яких вагань. Вогнепальну зброю вони бачили перед нападом на ОСОБА_60 і ОСОБА_61 і проти цього факту не заперечували, що підтверджує наявність у них умислу на убивство потерпілих..

Після убивства ОСОБА_60, підсудні, виконуючи розпорядження ОСОБА_30, негайно затягнули його труп в мікроавтобус, що свідчить про єднання їхніх думок і намірів і зокрема, на позбавлення життя ОСОБА_60. ОСОБА_61 підсудні тримали в мікроавтобусі рядом з мертвим чоловіком, вивозячи їх обох за місто. Це також говорить про думку підсудних позбавити життя обох потерпілих. Про єдність цих намірів свідчить також привласнення кожним з підсудних частини коштів, знайдених у потерпілих, адже жоден з чотирьох підсудних, приймаючи свою частину грошей, отриманих злочинним шляхом, від них не відмовився.

За таких обставин суд вважає, що кожен з них виконував свою частину об'єктивної сторони злочину - умисного убивства ОСОБА_60 та ОСОБА_61. Суд відхиляє як недостовірні показання усіх підсудних про несподіваність застосування зброї при скоєнні злочину. Суд вважає надуманими і недостовірними показання ОСОБА_35, що він перебував у стані розгубленості та шоку. Його дії до і після розбійного нападу та убивства були логічними, послідовними, направленими на заволодіння чужим майном.

Щодо умисного убивства ОСОБА_61, то суд дійшов висновку, що винними в її убивстві є підсудні ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_35, ОСОБА_33 Як видно з показань підсудних, вони вчинили відносно ОСОБА_61 активні дії: схопили її на вулиці, затягли в мікроавтобус, де жорстоко били, подавляючи її опір. Висновок судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_61, якою зафіксовано численні переломи кісток носа, спростовують показання підсудних ОСОБА_30 та ОСОБА_35, що ОСОБА_61 ніби-то ніхто не бив. Після того, як ОСОБА_61 втратила свідомість, її занесли в приміщення покинутого сараю і поклали поруч з трупом ОСОБА_60. Останнім, бачив ОСОБА_61 живою, був ОСОБА_30, котрий мав при собі пістолет. Саме він, на переконання суду, здійснив постріл в непритомну ОСОБА_61 Використання ним пістолету з глушником зумовило те, що пострілу ніхто не чув. У відповідності до висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_61, вогнепальне поранення їй було заподіяно боєприпасам калібру біля 9 мм, що співпадає з калібром використовуваного ОСОБА_30 пістолету і підтверджує його та інших підсудних винність. Твердження підсудних про те, що відносно ОСОБА_61 ніхто не застосовував і не думав застосовувати насильства, судом розцінюються як недостовірні. Неправдивими суд вважає показання ОСОБА_33, що обох потерпілих „умощували" на землі в сараї. Труп ОСОБА_60, як це видно з протоколу огляду місця події, був не „умощений", а кинутий всередині сараю обличчям до землі.

Як видно з висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_61, вона могла з вогнепальним пораненням виконувати певні дії, в тому числі ходити. Отже, в стані поранення вона могла вийти з сараю, де її покинули нападники, але перебуваючи в стані емоційного збудження після усіх подій з нею, втратити орієнтування, свідомість і в холодну пору року замерзнути.

Оскільки злочину 8 грудня 2002 року передувала низка злочинів з участю ОСОБА_30, ОСОБА_32. ОСОБА_35 та ОСОБА_33, в яких застосовувалась вогнепальна зброя, цей злочин також був здійснений з допомогою вогнепальної зброї, то суд вважає, що злочини відносно ОСОБА_60 і ОСОБА_61 були скоєні у складі банди. Тому у відповідності до ч.2 ст. ЗО КК України не тільки ОСОБА_30, а й підсудні ОСОБА_32, ОСОБА_35 та ОСОБА_33 повинні відповідати за умисне убивство ОСОБА_60, скоєне ними при обтяжуючих обставинах

Таким чином, дії ОСОБА_30, що виразились в організації нападу на потерпілих ОСОБА_60 і ОСОБА_61 з метою заволодіння їхнім майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя потерпілих, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій і бандитизм, організованою групою, поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 27ч.З - 187 ч.4 КК України.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35, що виразились в нападі на потерпілих ОСОБА_60 і ОСОБА_61 з метою заволодіння їхнім майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя потерпілих, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли розбій і бандитизм, організованою групою, поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.4 КК України.

Дії підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_35 та ОСОБА_33 кваліфіковані органами досудового слідства як умисне убивство ними двох осіб,

Як встановлено висновком судово-медичної експертизи, ОСОБА_61 загинула не від кульового поранення, а від переохолодження, а поранення лише сприяло кровотечі, загальному погіршенню стану здоров'я. Тому дії учасників банди щодо умисного позбавлення життя ОСОБА_61, слід розцінювати як закінчений замах на її убивство, скоєний за обтяжуючих обставин, передбачених ч.2 ст. 115 КК України, оскільки члени банди мали намір захопити двох людей а потім розправитись з ними шляхом позбавлення їх життя, про що і свідчать їхні ж дії, але з незалежних від них причин їм не вдалося вбити ОСОБА_61, то остаточні дії учасників банди, направлені на позбавлення життя двох осі 5, також необхідно кваліфікувати як закінчений замах на убивство двох осіб, а не як закінчений злочин.

Таким чином, дії ОСОБА_30, що виразились в організації ним умисного убивства двох осіб, з корисливих мотивів, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла умисні убивства, але не доведені до кінця з причин, які не залежали від волі винної особи, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З- 15 ч.2; 115 ч.2 п. 1, 6, 12,13 КК України.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35, що виразились в умисному убивстві двох осіб, з корисливих мотивів, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли умисні убивства, але не доведені до кінця з причин, які не залежали від волі винної особи, підлягають кваліфікації по ст. 15 ч.2; 115 ч.2 п. 1,6,12,13 КК України.

Щодо обвинувачення ОСОБА_80 та ОСОБА_38 у посібництві в розбійному нападі та умисному убивстві ОСОБА_60 та ОСОБА_61, то суд вважає, що це обвинувачення в судовому засіданні свого підтвердження не знайшло.

На думку органів досудового слідства, об'єктивна сторона злочинів, скоєних ОСОБА_37 та ОСОБА_38 полягає в тому, що вони надали свої транспортні засоби для забезпечення злочинної діяльності ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_35 та ОСОБА_32 відносно потерпілих ОСОБА_60 та ОСОБА_61.

Проте, жоден з підсудних, включаючи ОСОБА_80, ОСОБА_63 жодного разу не дали показань, що останнім була відома дійсна мета поїздки учасників банди в м. Гребінку. Про це свідчать, зокрема, показання ОСОБА_33 на очній ставці з ОСОБА_38 16 грудня 2004 року, де ОСОБА_33 стверджував, що ОСОБА_38 ніяких дій відносно потерпілих ОСОБА_60 та ОСОБА_61 не вчиняв і про злочинний намір дій інших підсудних не був обізнаний (т.24 а.с. 186-187). В той же час він стверджував, що ОСОБА_38 допомагав йому знищувати сліди крові в салоні мікроавтобуса (т.24 а.с. 186).

ОСОБА_32 та ОСОБА_37 на очній ставці між собою 12 грудня 2004 року стверджували, що ОСОБА_80 нічого не було відомо про скоєння злочину в Гребінці. В це місто він не взагалі на своєму автомобілі не в'їжджав. (т.24 а.с. 169-170).

Показання в суді підсудного ОСОБА_35 про те, що ОСОБА_37 допомагав заносити когось з потерпілих в сарай тваринницької ферми, суперечать його ж показанням на досудовому слідстві, коли він взагалі на участь ОСОБА_80 в таких діях нічого не вказував. (т.24 а.с. 189-190).

ОСОБА_33 під час допиту 11 серпня 2004 року вказував, що ОСОБА_37 допомагав переносити мертвого ОСОБА_60 в сарай (т.24 а.с. 163). Проте, в судовому засіданні він про цю роль підсудного ОСОБА_80 нічого суду не повідомив.

Щодо верхнього одягу ОСОБА_60 - дублянки, яку ніби-то забрав собі ОСОБА_37, то ця дублянка ні в кого з підсудних знайдена не була, а показання підсудного ОСОБА_33, які мають для суду таку ж силу, як і показання підсудного ОСОБА_80, нічім іншим не підтверджені.

З наданих доказів відносно ОСОБА_80, суд не може зробити висновку, про його винність у його співучасті в розбійному нападі на потерпілих ОСОБА_60 та ОСОБА_61. Надані суду в обґрунтування цього пункту обвинувачення докази є суперечливими, непевними і недостатніми для такого висновку. Суд вважає, що в судовому засіданні не вдалось довести того факту, що ОСОБА_37 разом з іншими підсудними заносив когось з потерпілих до сараю тваринницької ферми. Таке його залучення до злочину суперечило інтересам членів банди, котрі намагались здійснювати свою злочинну діяльність таємно, а збільшення кола осіб, котрі знали б про їхні злочини, могло призвести до їхнього викриття.

Крім того, обвинувачення підсудному ОСОБА_80 пред'явлене таким чином, н;о об'єктивна сторона злочину являє собою надання транспортних послуг ОСОБА_30 та іншим членам банди. Скоєння інших дій: занесення потерпілих в сарай та ін., як злочину ОСОБА_80 не інкриміноване, тому суд, розглядаючи справу в межах пред'явленого підсудному звинувачення, не вправі брати до уваги дії підсудного, які не інкриміновані йому як злочин.

Тому, на думку суду, пред'явлене ОСОБА_80 звинувачення по ст. 27 ч.5-115 ч.2 п. 1,6,12 КК України є недоведеним і сам він підлягає за цим пунктом обвинувачення виправданню.

Відносно ОСОБА_38, суд вважає, що він, надаючи транспортні послуги ОСОБА_30 та іншим членам банди, перевозячи в салоні свого мікроавтобуса членів банди та потерпілих, бачивши в селі Кудлаї біля свого мікроавтобуса сторонніх людей та людей в масках, якими виявилися підсудні, не міг не розуміти їхніх протиправних дій та скоєння ними особливо тяжкого злочину. Про це ж свідчить те, що він допоміг знищити сліди злочину в своєму мікроавтобусі. Проте, надані суду докази не підтверджують наявності у ОСОБА_38 заздалегідь обдуманого умислу на посібництво у скоєнні злочинів членам банди. Такі його дії підлягають перекваліфікації з ст. 27 ч. 5-115 ч.2 п. 1,6,12 КК України на ч.1 ст. 396 КК України, тобто на заздалегідь не обіцяне приховуванім особливо тяжкого злочину.

Потерпілою ОСОБА_22 було заявлено цивільний позов на відшкодування їй матеріальної шкоди в сумі 31606 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Докази в обґрунтування матеріальної шкоди: витрати на поховання сина, погашення його боргів, надані суду (т.22 а. с. 28-37). Щодо обґрунтування моральної шкоди, то суд вважає, що потерпіла втратила близьку їй людину за трагічних обставин і тому, на думку суду, позов ОСОБА_22 підлягає задоволенню в повному обсязі.

ОСОБА_133, представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_134, заявлено позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4050 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. ОСОБА_133 до суду не з'явилась і з заявою про розгляд справи в її відсутності не зверталась. Тому її позов слід залишити без розгляду, що не позбавляє її права знову звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.

Потерпілою ОСОБА_131 заявлено позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5674 грн. 80 коп. та моральної шкоди в сумі 30000 грн. Докази в обґрунтування матеріальної шкоди надані суду. Ними є документи на проведення поховань загиблої ОСОБА_61 (т.22 а.с.224-229). Щодо моральної шкоди, то потерпіла втратила близьку їй людину внаслідок злочинних дій і перенесла моральні страждання. Тому позовні вимоги потерпілої ОСОБА_61 Т.С. підлягають задоволенню в повному обсязі.

17. По епізоду умисного вбивства ОСОБА_64 в м. Києві під час розбійного нападу та заволодіння його майном винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 підтверджена наступними доказами:

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 по даному епізоду обвинувачення визнав себе винним частково. Пояснив суду, що 12 січня 2003 року він перебував в казино „Ривер-Палас" в м. Києві. Там же знаходився й ОСОБА_34. Обидва вони грали в азартні ігри. В цьому ж казино підсудний помітив потерпілого, який грав на великі суми грошей, виграв багато і вирішив пограбувати його. З цією метою він запропонував скоїти напад та відібрати гроші ОСОБА_32 та ОСОБА_33, котрі сиділи, чекаючи його в автомобілі, біля казино. Останні погодились на це. Розробивши план нападу на потерпілого, ОСОБА_30 попросив ОСОБА_34 привезти їх на автомобілі до будинку, де жив ОСОБА_64. Він попросив ОСОБА_34 подивитись за під'їздом і по мобільному телефону повідомити йому, коли той приїде га зайде в під'їзд. Утрьох - він, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 сховались на шостому поверсі будинку і стали чекати ОСОБА_64. Раніше підсудний бував у цьому під'їзді і знав, де знаходиться квартира ОСОБА_64. ОСОБА_30 дав розпорядження ОСОБА_33, щоб той зустрів потерпілого, якого раніше ніколи не бачив, біля ліфту, поклав його на підлогу, а він з ОСОБА_32 повинні були йому допомогти в цьому, зв'язати ОСОБА_64, забрати у нього гроші. Ніякої домовленості на убивство потерпілого у них не було. Водночас підсудний визнав, що до скоєння цього злочину усі були обізнані про наявність у ОСОБА_33 пістолета. Цим пістолетом ОСОБА_33 повинен був погрожувати ОСОБА_64 під час нападу на нього.

Коли ОСОБА_64 приїхав, то ОСОБА_33, діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану, напав на нього, але несподівано для ОСОБА_30 та ОСОБА_32, вийшовши за межі домовленості з ними, став стріляти в ОСОБА_64 і здійснивши кілька пострілів, убив його. Останні один чи два постріли прозвучали голосніше, оскільки під час боротьби з ОСОБА_33 ОСОБА_64 відламав глушник від пістолета. Всі утрьох вони швидко обшукали одежу вбитого, забрали гроші та покинули місце події. Відносно ролі підсудного ОСОБА_34, ОСОБА_30 повідомив, що останній міг не знати про наявність у інших підсудних умислу на розбійний напад на потерпілого, оскільки ніхто йому цих планів не доводив.

Підсудний ОСОБА_34 винним себе по пред'явленому йому звинуваченню визнав частково. Пояснив, що 12 січня 2003 року в м. Києві зустрівся з ОСОБА_30 на його прохання в казино „Ривер-Палас". ОСОБА_30 просив забрати його автомобіль і ОСОБА_34 на таксі прибув до цього казино, де на стоянці побачив свій автомобіль. Зайшовши всередину казино, побачив там ОСОБА_64, який грав у карти та зустрів ОСОБА_30. ОСОБА_30 попросив підсудного підвезти його до будинку, де жив потерпілий. Також показав йому автомобіль, яким потерпілий їздив. Автомобілем ВАЗ-2109, в салоні якого сиділи ОСОБА_32 і ОСОБА_33, вони поїхали в район Києва Теремки. Біля одного з будинків ОСОБА_30 залишив його в автомобілі і попросив зателефонувати йому, коли приїде ОСОБА_64. Крім того, на прохання ОСОБА_30 підсудний провів в закритий охороняємий під'їзд будинку ОСОБА_33. Через деякий час приїхав потерпілий. ОСОБА_34 подзвонив про це ОСОБА_30. Через кілька хвилин по тому, як ОСОБА_64 зайшов у під'їзд, з нього вийшли ОСОБА_30, ОСОБА_32 І. та ОСОБА_33, сіли в автомобіль і наказали їхати в квартиру, яку знімав ОСОБА_30 в м. Києві, де вони усі вийшли, зайшли в квартиру. Там усі інші підсудні лаялись між собою, а ОСОБА_34, побачивши, що три гумові килимки в автомобілі в крові, помив їх. Наступного дня з газети він узнав про убивство ОСОБА_64, здогадався, що його убили підсудні. В органи міліції про цей злочин він не повідомив. Вважав себе винним тільки в тому, що не повідомив у міліцію про цей злочин. В іншій частині обвинувачення підсудний його не визнав, вважаючи необгрунтованим. За поїздку отримав від ОСОБА_30 300 доларів США.

Підсудний ОСОБА_32 частково визнав себе винним в пред'явленому звинуваченні по цьому епізоду. Пояснив, що на запрошення ОСОБА_30 він 12 січня 2003 року разом з ОСОБА_33 приїхав до Києва до ОСОБА_30 для якоїсь розмови, знаходився в квартирі, яку той орендував. В Київ він вирішив поїхати, щоб зробити деякі покупки на ринку. В цю ж квартиру приходив а потім пішов ОСОБА_34. Через деякий час вони утрьох - ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 поїхали в казино „Рівер-Палас". В це казино заходив тільки ОСОБА_30, а вони чекали його в автомобілі. Через деякий час з казино вийшли ОСОБА_30 й ОСОБА_34, сіли в автомобіль і поїхали. В автомобілі ОСОБА_30 став обговорювати план нападу на потерпілого, говорячи, що той має значні кошти. Згідно обговореного в автомобілі плану, вони мусили налякати потерпілого зброєю, яка була в ОСОБА_33, а потім напасти на нього та відібрати гроші.

У відповідності до розробленого плану, вони разом з ОСОБА_30 піднялись на один з поверхів багатоповерхового будинку. Дорогу при цьому показував ОСОБА_30. Через деякий час до них приєднався ОСОБА_33 Згідно вказівок ОСОБА_30, саме ОСОБА_33 повинен був напасти на потерпілого, деморалізувати його видом зброї, вони мусили допомогти ОСОБА_33, скрутити потерпілого і зайти до його квартири, звідки вилучити кошти. Через деякий час ОСОБА_30 отримав від ОСОБА_34 дзвінок по мобільному телефону, що потерпілий приїхав додому. Коли на площадці 6 поверху зупинився ліфт, то ОСОБА_30 скомандував ОСОБА_33 діяти. Той вийшов з укриття, але несподівано для всіх став стріляти в потерпілого, влучив в нього з пістолета кілька разів. ОСОБА_30 і ОСОБА_32 обшукали потерпілого, ОСОБА_30 витяг у нього з кишень одягу гроші, а ОСОБА_32 зняв з його шиї золотий ланцюжок. Потім вони повернулись до машини, де чекав їх ОСОБА_34, приїхали на квартиру до ОСОБА_30, там обговорювали скоєний злочин, він отримав від ОСОБА_30 200 доларів США. Бачив, що до квартири заходив ОСОБА_34 і мив коврики салону автомобіля у ванній кімнаті. Свою винність визнав частково тому, що не мав наміру застосовувати проти потерпілого зброю.

Підсудний ОСОБА_33 свою вину по даному епізоду обвинувачення визнав частково. Пояснив, що 12 січня 2002 року на категоричну вимогу ОСОБА_30, який приїхав до нього додому разом з ОСОБА_34 і ОСОБА_32, поїхав до Києва. Підсудний наполягав на тому, що ця поїздка була ініційована ОСОБА_30 і ОСОБА_32 і ні до кого в гості він їхати не збирався. Приїхавши до Києва і зупинившись біля казино „Рівер-Палас", ОСОБА_34, по словам ОСОБА_33, показав на автомобіль імпортного виробництва, сказав, що це автомобіль чоловіка, який повинен бути в казино і пішов в приміщення казино подивитись, чи дійсно він знаходиться там. Його не було 1-2 години. За цей час ОСОБА_30 розповів йому і ОСОБА_32, що вони з ОСОБА_34 давно спостерігають за одним чоловіком, багатою людиною, якого мають намір пограбувати. Потім ОСОБА_34, вийшовши з казино, запропонував їхати додому до чоловіка, якого вони хотіли пограбувати. Вони прибули в район Києва, раніше невідомий ОСОБА_33, де за розпорядженням ОСОБА_30, ОСОБА_34 завів ОСОБА_33 в під'їзд багатоквартирного будинку і поставив його на 6-му поверсі. Через деякий час туди ж піднялись ОСОБА_30 та ОСОБА_32. Згідно вказівок ОСОБА_30, він повинен був зустріти потерпілого біля ліфту, заговорити з ним, а в цей час Запар; і і ОСОБА_32 повинні були напасти на нього, зв'язати і заволодіти ключами від квартири га майном.

Через деякий час подзвонив ОСОБА_34, що потерпілий приїхав. ОСОБА_30 одягнув маску і пішов до ліфта. ОСОБА_33 бачив, як потерпілий вийшов з ліфту, а ОСОБА_30, стоячи перед ним, стріляв у нього з пістолета з глушником, ОСОБА_33 чув глухі постріли. В цей момент потерпілий схопився за глушник пістолета і відірвав його. ОСОБА_30 зробив ще два постріли, уже без глушника, в потерпілого, влучив йому в голову і той упав. ОСОБА_30 га ОСОБА_32 обшукали потерпілого, ОСОБА_30 забрав у нього гроші, а ОСОБА_32 -золотий ланцюжок з шиї. ОСОБА_33 нічого у потерпілого не брав. Оскільки останні два постріли були зроблені ОСОБА_30 без глушника, були гучними, то ОСОБА_30 наказав усім повертатись назад. Вони повернулись до автомобіля, де чекав ОСОБА_34, поїхали на ньому додому до ОСОБА_30. ОСОБА_33 бачив, що ОСОБА_30 з ОСОБА_34 ділили між собою гроші. Йому, ОСОБА_33, за участь у злочині ОСОБА_30 дав 200 доларів США. Підсудний наполягав на тому, що домовленості про застосування вогнепальної зброї проти потерпілого у них не було і про її наявність у ОСОБА_30 він не знав. Підсудний наполягав на активній участі в злочині ОСОБА_34, який повідомив іншим учасникам нападу і зокрема йому, ОСОБА_33 , що у потерпілого вдома велика сума грошей, що він часто грає в казино на великі суми і часто виграє, а також що він, ОСОБА_34 разом з ОСОБА_30 давно слідкували за потерпілим, знають, де він мешкає.

Оскільки підсудні частково змінили свої показання в порівнянні з показаннями, даними на досудовому слідстві, ці показання були досліджені судом.

Так, на досудовому слідстві ОСОБА_30 показав, що він ніякого злочину відносно ОСОБА_64 не вчиняв.

Допитаний в якості обвинуваченого 17 серпня 2004 року ОСОБА_32 показав, що в лютому 2003 року він приїхав до Києва саме на вимогу ОСОБА_30. Ніякої мети поїздки -купувати собі речі, ОСОБА_32 не вказував. В подальшому ОСОБА_32 виконував усі розпорядження ОСОБА_30, так і не розуміючи їхньої суті. Тривалий час вони стояли на автомобілі ОСОБА_34 на стоянці перед казіно „Рівер-Палас". Тільки перебуваючи на площадці 6-го поверху багатоквартирного будинку в м. Києві, він почув від ОСОБА_30, що зараз сюди підніметься чоловік, якого вони будуть грабувати. Коли двері ліфта відкрились, підсудний побачив, що ОСОБА_30, а не ОСОБА_33, стріляє з пістолета в незнайомого чоловіка, який після кількох пострілів упав. Вони утрьох обшукали його, знайшли долари, гривні, золотий ланцюжок. Усе це забрали з собою, повезли на квартиру до ОСОБА_30, там розділили. ОСОБА_34 ніхто нічого про убивство не говорив.

т. 32 а.с. 94-96

ОСОБА_32 пояснив суду, що був змушений обмовити ОСОБА_30 під тиском працівників правоохоронних органів. Проте, як видно з наведеного протоколу допиту, ця слідча дія проводилась з участю захисника ОСОБА_32, що робило неможливим будь-який незаконний вплив на нього. Допит відбувався через 8 місяців після взяття ОСОБА_32 під варту і увесь цей час обвинувачений ОСОБА_32 своєї позиції не змінював. З цих його показань суд робить висновок, що дійсною метою поїздки ОСОБА_32 в м. Київ був злочин відносно ОСОБА_64. А беззаперечне виконання ним розпоряджень ОСОБА_30 свідчить про добру згуртованість банди, наявність у ній дисципліни, підпорядкованість її одному лідеру.

ОСОБА_33 на досудовому слідстві дав показання, повністю ідентичні його показанням в судовому засіданні.

т. 32 а.с. 89-93

ОСОБА_34, при допиті 29 вересня 2004 року дав показання про те, що 12 січня 2003 року приїхав у казино „Ривер-Палас" на прохання ОСОБА_30, випити спиртного за наступаюче свято. Біля казино він побачив свій автомобіль, в якому знаходились ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_30. Разом з ОСОБА_30 він зайшов до казино, займався там грою в азартні ігри. ОСОБА_30 попросив підвезти його на автомобілі на Теремки і по дорозі показав ОСОБА_34 інший автомобіль, попросивши проінформувати його по телефону, коли цей автомобіль прибуде до певного будинку і з нього вийде чоловік. Приїхавши на Теремка, ОСОБА_30 попросив ОСОБА_34 провести ОСОБА_33 в під'їзд будинку, на який він показав. ОСОБА_34 виконав обидві його прохання. Через деякий час ОСОБА_30, ОСОБА_33 і ОСОБА_32 зайшли до його автомобіля, вони поїхали в квартиру ОСОБА_30. ОСОБА_34 бачив кров на взутті інших підсудних, а ОСОБА_30 сказав йому, що вони пограбували потерпілого і вія, ОСОБА_30, змушений був стріляти в нього. Крім того, ОСОБА_34 бачив у ОСОБА_30 пістолет в крові, який той витирав. Йому було достовірно відомо, що ОСОБА_30 завжди мав з собою пістолет. В ході допиту ОСОБА_34 заперечував свою участь в скоєнні злочину, наполягав на тому, що нічого не знав про його готування.

т. 32 а.с. 100-103

Ці показання підсудного на досудовому слідстві суд розцінює як спробу уникнути відповідальності. Вони, ці показання, виглядають повністю нелогічними, непослідовними і нерозумними, адже за умови життєвого та кримінального досвіду у ОСОБА_34, останній не міг не розуміти злочинності дій ОСОБА_30, який, і про це ОСОБА_34 було достовірно відомо, раніше убивав людей та скоював інші злочини.

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_33. ОСОБА_32 та ОСОБА_34. по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

Потерпілий ОСОБА_135 пояснив суду, що ОСОБА_64 був його батьком. 12 січня 2003 року, в неділю після 21 часу він разом з батьком знаходився в казино „Ривер-Палас", де проводився турнір по грі в карти і в цьому турнірі його батько, беручи участь, виграв від 1000 до 3000 доларів США. Після цього вони поїхали по домівках, його батько приїхав до себе додому, а через деякий час йому зателефонували і повідомили про загибель батька. Потерпілий в судовому засланні упевнено вказав на підсудного ОСОБА_34, пояснивши, що той на протязі приблизно одного року до загибелі його батька часто бував в казино „Ривер-Палас", спілкувався з його батьком, граючи з ним за одним столом. Потерпілий показав, що в будинку, де проживав його покійний батько, охорони в під'їзді не було. В під'їзді була консьєржка, але вона похилого віку і тому сторонні особи могли при бажанні проникнути до під'їзду. У його батька були викрадені особисті речі: портмоне з грішми, золотий ланцюжок з ладанкою.

Свідок ОСОБА_136 показав суду, що загиблий ОСОБА_64 був його тестем. 12 січня 2003 року ввечері він разом з ОСОБА_64 та його сином поїхали грати в казино „Ривер-Палас". ОСОБА_64 грав в карти, виграв значну суму грошей. Потім він грав в рулетку, мав виграші. Загальний його виграш за вечір складав від 3 до 5 тисяч доларів США. Після закінчення гри, тобто після 00 годин 13 січня 2003 року свідок на автомобілі „Міцубісі" відвіз ОСОБА_64 додому і висадив біля під'їзду. Ніяких підозрілих автомобілів у дворі а також стеження за собою він не помітив. Через кілька хвилин йому зателефонували і повідомили про убивство ОСОБА_64 Внаслідок злочину у загиблого було викрадено портмоне з доларами США та золотий ланцюжок з ладанкою. Свідок в судовому засіданні упевнено вказав на підсудного ОСОБА_34, заявивши, що той був частим відвідувачем казино „Ривер-Палас" і грав там в азартні ігри. Також він пояснив, що приблизно за місяць до своєї загибелі, ОСОБА_64 скаржився йому, що за ним ніби-то хтось слідкує.

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_137, яка не з'явилась до суду з поважної причини, слідує, що 12 січня 2003 року ОСОБА_64 увечері разом з родичами виїхав з дому, а повернувся 13 січня о 1 год. 10 хв. Черех 15 хвилин після його повернення, з ліфту вискочили двоє невідомих їй хлопців, які до того заходили в під'їзд, набравши номер кодового замка. Свідок показала, що не може їх упізнати, але бачила, як вони бігли в бік стоянки автомобілів. Через кілька хвилин їй повідомили, що на 6-му поверсі лежить поранений, весь у крові чоловік.

т. 29 а.с. 69-70

З досліджених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_138 та ОСОБА_139, які не з'явились до суду з поважних причин, вбачається, що вони проживають в квартирі АДРЕСА_22. 13 січня 2003 року вночі вони прокинулись від якихось звуків на площадці перед ліфтом і коли відчинили двері, то побачили там невідомих хлопців, які одразу ж втекли. Перед ліфтом вони побачили пораненого, в крові, ОСОБА_64, після чого викликали „швидку допомогу" та міліцію.

т. 29 а.с. 93-99; т. 29 а.с. 104-109

Крім показань потерпілих та свідків, вина підсудних ОСОБА_30. ОСОБА_33. ОСОБА_34 та ОСОБА_32 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_33 вбачається, що весною 2003 р. він спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_34. вчинили напад на одного бізнесмена в м. Київ, в ході якого потерпілий став чинити опір і ОСОБА_30 застрелив його з пістолета. В явці з повинною вказано деталь скоєння злочину, а саме те, що ОСОБА_30 піднявся на 6-й поверх багатоповерхового будинку, де мешкав потерпілий, маючи з собою пістолет „Макарова", про що ОСОБА_33, як видно з його явки з повинною, був обізнаний. З тексту явки з повинною видно, що повною інформацією відносно потерпілого володів ОСОБА_34, а ОСОБА_30 віддавав розпорядження.

т. 32 а.с. 2

З явки з повинною ОСОБА_32 видно, що навесні 2003 р. він спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_34. вчинили напад на одного бізнесмена в м. Києві, в ході якого потерпілий став чинити опір і ОСОБА_30 застрелив його з пістолета. З тексту цього документу вбачається, що безпосередньо керував споєнням злочину і залучав до його скоєння інших підсудних ОСОБА_30.

т. 32 а.с. 87

З протоколу огляду місця події від 13 січня 2003 року, в ході якого оглянуто 6-й поверх під'їзду буд. АДРЕСА_22, видно, що під час огляду виявлено труп чоловіка. В коридорі виявлено сліди взуття, пофарбовані в червоний колір; біля вантажного ліфта виявлено 3 гільзи; за порогом приміщенням для ліфтів, далі по коридору та на стінці виявлено плями червоного кольору; біля входу в коридор виявлена куля. В коридорі виявлена калюжа темно-червоного кольору. Біля вікна виявлено 2 гільзи; біля правого краю стіни виявлено кулю, а біля кута коридору виявлена гільза в рідині червоного кольору. При виході на вулицю в під'їзді було знайдено та вилучено гумову рукавичку.

т. 29 а.с. 18-29

З протоколу огляду місця події від 13 січня 2003 року, в ході якого оглянуто труп ОСОБА_64, встановлено, що на ньому виявлені ушкодження: дві вогнепальні вхідні рани на голові та дві вогнепальні вхідні рани на правому боці грудей.

т. 29 а.с. 31-33 13 січня 2003 року в морзі було вилучено одяг в якому був одягнений ОСОБА_64 в момент своєї смерті: светр червоного кольору з блискавкою, на якому маються плями бурого кольору, туфлі, штани , ремінь, футболку.

т. 29 а.с. 36

15 січня 2003 року в морзі у судово-медичного експерта який проводив розтин тіла ОСОБА_64, було вилучено три кулі, знайдені в його тілі.

т. 29 а.с. 37

Висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_112 встановлено, що при розтині тіла ОСОБА_64 експертом було знайдено три кулі від вогнепальної зброї. При цьому зафіксовано чотири вогнепальних поранення: два в область тулуба з напрямком з переду назад, два - в область голови. Смерть ОСОБА_64 настала від багаточисельних вогнепальних поранень грудей і голови з пошкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.

Ці тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпечності для життя, усі вони мають прижиттєвий характер. При цьому останніми були здійснені постріли в голову потерпілого.

т. 31 а.с. 20-28

З висновку медико-криміналістичної експертизи №НОМЕР_113 вбачається, що на передній поверхні светра ОСОБА_64 виявлено наскрізне ушкодження, утворене від дії двох куль при пострілі з вогнепальної зброї.

т. 31 а.с. 156-162

З висновку імунологічної експертизи №НОМЕР_114, на гумовій рукавичці виявлені сліди крові, які могли виникнути від ОСОБА_64 Сліди поту не могли виникнути від ОСОБА_64

т. 31 а.с. 182-186

З висновку імунологічної експертизи № НОМЕР_115, в слідах на гумовій рукавичці знайдені сліди поту, який міг походити від особи, в крові якої міститься антиген А. Такою особою міг бути ОСОБА_32 Походження поту від ОСОБА_30 та ОСОБА_33 виключається.

т. 31 а.с. 206-208

З висновку балістичної експертизи №НОМЕР_116, 6 гільз, вилучені в буд. АДРЕСА_22 є частинами 9 мм патронів до пістолету Макарова. 5 куль (2 кулі, вилучені при огляді місця події по вул. Заболотного буд. 100 в м. Києві та З кулі, вилучені з трупу ОСОБА_64) є частинами 9 мм патронів до пістолету Макарова.

т. 31 а.с. 48-52

З висновку балістичної експертизи № НОМЕР_117, згідно якої шість патронів, частинами яких є гільзи, вилучені за фактом вбивства ОСОБА_64 та патрони, вилучені 01.03.2004 року у ОСОБА_81 є продукцією одного патронного заводу м. Юрюзань Російської Федерації.

Патрони, гільзи яких були вилучені під час оглядів місць події за фактами вбивства ОСОБА_64 таОСОБА_20 та надані на дослідження патрони можуть застосовуватись для стрільби зі зброї одного виду, зразку та моделі. Такою зброєю можуть бути пістолети Макарова, автоматичні пістолети системи Стечкіна, пістолети „ПА-63", „ПК 59", „П 61" та інша зброя, виготовлена під ці патрони.

т. 14 а.с. 286-293

З висновку балістичної експертизи № НОМЕР_102, одна куля, вилучена з трупа ОСОБА_60, виявленого 14 грудня 2002 року в с. Кудлаї Гребінківського району Полтавської області та п'ять куль, вилучених за фактом вбивства ОСОБА_64 13.01.2003 року в м. Києві стріляні з одного екземпляру зброї.

т. 17 а.с. 156-185

Таким чином, висновки усіх трьох балістичних експертиз в їхній сукупності беззаперечно свідчить про пряму причетність підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32 га ОСОБА_33 до убивства ОСОБА_64.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_33 від 12 січня 2004 року з застосуванням відеозапису, видно, що ОСОБА_33 у формі вільної розповіді детально розповів та показав на місці обставини вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_34. даного злочину. Він, зокрема, указав на такі деталі скоєння злочину, як на новий автомобіль японського виробництва, на якому їздив потерпілий. З розповіді під час цієї слідчої дії вбачається, що організував злочин і залучив до нього ОСОБА_33 саме ОСОБА_30, а ОСОБА_34 збирав відомості про потерпілого, слідкував за ним, ходив за ним в казино, спостерігав за ним там, знав, де живе потерпілий і доставляв своїм автомобілем підсудних до будинку потерпілого, спостерігав за його приїздом та сповіщав про це підсудних, які були в засаді. Активна роль ОСОБА_34 проявилась в тому, що він поставив ОСОБА_33 на місці засади на 6-му поверсі багатоквартирного будинку, а отже, заздалегідь знав про злочин відносно ОСОБА_64 ОСОБА_33 показав, що саме ОСОБА_30 стріляв в потерпілого багато разів. Коли вони обшукали мертвого потерпілого і покинули місце пригоди, то ОСОБА_30 викинув ключі від квартири, які забрав в потерпілого, а ОСОБА_33 пізніше в м. Прилуках спалив свій одяг, який був у крові. За участь у скоєнні злочину ОСОБА_30 дав йому 200 доларів США.

Суд відмічає, що ОСОБА_33, раніше не бувавши в цьому районі м. Києва, сам добровільно і правильно показав обстановку скоєння злочину. Місце його скоєння - під'їзд будинкуАДРЕСА_22.

т. 32 а.с. 18-44

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_34 від 13 січня2004 року з застосуванням відеозапису, видно, що ОСОБА_34 детально розповів та показав на місці обставини вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 даного злочину. При цьому він, зокрема, пояснив, що завів ОСОБА_33 на 6-й поверх багатоповерхового будинку на Теремках, показав цей будинок. Він же повідомляв ОСОБА_30, що в будинок, і в під'їзд якого він привів ОСОБА_33, приїхав потерпілий. Цього потерпілого, як пояснив ОСОБА_34, він раніше багато разів бачив в казино „Рівер-Палас". ОСОБА_34 повідомив, що бачив у ОСОБА_30 пістолет Пм. За ці дії ОСОБА_30 дав ОСОБА_34 500 доларів США.

Показання ОСОБА_34 в частині місця скоєння злочину узгоджуються з показаннями ОСОБА_33, протоколом огляду місця події та показаннями інших підсудних, що свідчить про пряму причетність ОСОБА_34 до злочину.

т. 32 а.с. 60-81

З протоколу очної ставки між ОСОБА_33 та ОСОБА_32 від 16 серпня 2004 року, видно, що ОСОБА_32 та ОСОБА_33 підтвердили факт вчинення злочину відносно ОСОБА_64 та розповіли про обставини вчинення нападу.

т. 32 а.с. 97-99

З протоколу очної ставки між ОСОБА_33 та ОСОБА_30 від 14 лютого 2005 року, ОСОБА_30 відмовився від того, що був присутнім при вчиненні вбивства ОСОБА_64, а ОСОБА_33 підтвердив факт вчинення даного злочину спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_34., назвавши ОСОБА_30 в якості його організатора.

т. 32 а.с. 105

На думку суду, така непослідовність при дачі показань, ОСОБА_30, свідчить про їхню неправдивість.

З довідки банку, на момент вчинення злочину курс 100 доларів США становив 533 грн. 26 коп.

т. 32 а.с. 88

Даючи оцінку показанням підсудних, суд наголошує на тому, що усі вони побудовані таким чином, щоб максимально відвести від себе будь-яку відповідальність за злочини, переклавши її на інших підсудних.

Так, ОСОБА_30 і ОСОБА_32 в судовому засіданні стверджували про те, що пістолетом володів і застосовував його проти потерпілого ОСОБА_64 підсудний ОСОБА_33 Проте, попередні показання ОСОБА_32 на досудовому слідстві свідчать якраз про активну організаційну роль в цьому злочині ОСОБА_30 Ці ж показання свідчать, що ОСОБА_30 володів пістолетом і стріляв у потерпілого. Суд не вважає показання ОСОБА_32 на досудовому слідстві неправильними і даними ним під тиском чи примусом. Процесуальна дія - допит обвинуваченого проводилась у відповідності до вимог КПК, з участю захисника і будь-яких скарг на неправильність її проведення нікому не заявлялось. При проведенні очної ставки з участю двох адвокатів 16 серпня 2004 року, він підтверджував застосування зброї ОСОБА_30 Також підтвердженням застосування пістолета ОСОБА_30 проти потерпілого ОСОБА_64 є прямі показання про це ОСОБА_33, дані ним під час досудового і судового слідства.

Оцінюючи показання ОСОБА_33, суд також вважає, що він, даючи їх, був не зовсім відвертим та щирим і намагався якомога далі відвести від себе відповідальність за скоєний злочин. Про те, що учасники нападу мали з собою вогнепальну зброю та публічно обговорювали між собою в автомобілі деталі майбутнього злочину, говорив неодноразово допитаний ОСОБА_32, а ОСОБА_34 на досудовому слідстві стверджував, що йому відомо про постійне носіння ОСОБА_30 пістолета. Таким чином, показання ОСОБА_33 про необізнаність про спосіб скоєння злочину, спростовані показаннями інших підсудних.

Крім того, його ж власні показання про спосіб скоєння злочину є нелогічними. Так, ОСОБА_33 пояснював суду, що ОСОБА_30 хотів почати розмову з потерпілим ОСОБА_64им, в цей час ОСОБА_32 та він повинні були напасти на нього та зв'язати. Одночасно він же показав, що коли потерпілий приїхав на ліфті на площадку 6-го поверху, то ОСОБА_30 рушив назустріч йому, одягнувши на обличчя маску. Це, на думку суду, говорило не про спробу зав'язати розмову, а про активний напад на потерпілого.

ОСОБА_34, даючи показання слідчому та суду, вибудовував їх таким чином, що свідомо не повідомляв про будь-яку змову на скоєння злочину та зменшував свою роль до рівня особи, яка ніби-то не розуміла значення своїх дій та дій інших підсудних. Проте, його дії під час цього злочину відрізнялись логічністю і послідовністю. Саме ОСОБА_34, як видно з його показань, завів ОСОБА_33 на 6-й поверх багатоповерхового будинку, що свідчить про його обізнаність з планом злочину. А ОСОБА_33, як слідує з його показань, прямо вказав на ОСОБА_34, як особу, котра забезпечила злочинну групу інформацією про потерпілого. ОСОБА_34 ж виконував свою роль у злочині: забезпечив підсудних транспортом, повідомив про приїзд ОСОБА_64 додому.

Усі троє підсудних - ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_34 до цього брали участь в скоєнні злочинів разом з ОСОБА_30, під час яких ОСОБА_30 застосовував зброю проти потерпілих і багатьох з них убив. Зокрема, ОСОБА_32 брав участь в злочинах разом з ОСОБА_30, коли той використовував вогнепальну зброю проти потерпілих: ОСОБА_39, ОСОБА_50, ОСОБА_52, ОСОБА_55. ОСОБА_34 і ОСОБА_33 брали участь в злочині проти ОСОБА_55, ОСОБА_33 бачив застосування ОСОБА_30 зброї проти потерпілого ОСОБА_20. Усе це свідчить не тільки про стійкість організованої злочинної групи, а й про загальну обізнаність вказаних осіб про застосування зброї проти потерпілих.

Показання ОСОБА_30 про застосування ОСОБА_33 зброї, на думку суду, є недостовірними і дані ним з метою зменшити свою особисту відповідальність за скоєні злочини. При цьому він не спростовував своєї керівної ролі в організації злочину, але даючи показання, намагався зменшити відповідальність ОСОБА_34. Ця його позиція, щодо особи, яка безпосередньо убила ОСОБА_64 та ролі ОСОБА_34 спростована наведеними вище доказами.

Усі четверо підсудних фактично погодились з діями один одного і заволоділи грішми ОСОБА_64, розділивши їх в різних частинах. Це також свідчить про єдність їхнього умислу на заволодіння майном потерпілого та його вбивство.

На переконання суду, залишення ОСОБА_64 живим не входило в плани підсудних, адже він міг пізніше за певних обставин упізнати їх, що могло призвести до їхнього викриття.

Оскільки злочини - розбійний напад на ОСОБА_64 та його убивство були скоєні з застосуванням вогнепальної зброї, про яку були обізнані всі підсудні, то суд вважає, що вони були скоєні у складі банди, яка є різновидом організованої злочинної групи. Тому згідно ч.2 ст. ЗО КК України, незалежно від того, що зброя відносно ОСОБА_64 була безпосередньо застосована лише одним з підсудних, усі вони - ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 підлягають відповідальності за інкриміновані їм злочини.

Дії ОСОБА_30 що виразились в організації ним злочину - нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбійні напади та бандитизм, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, з заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З - 187 ч.4 КК України.

Його ж, ОСОБА_30 дії, що виразились в організації ним злочину - умисного убивства ОСОБА_64, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З - 115 ч.2 п. 6,12,13 КК України.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, що виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли розбійні напади та бандитизм, спрямовані на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою, з заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.4 КК України.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, що виразились в умисному вбивстві ОСОБА_64, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчинили умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 115 ч.2 п. 6, 12, 13 КК України.

Цивільний позов по даному епізоду не заявлений.

16. По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_65 і ОСОБА_67 та незаконному заволодінні автомобілем ВАЗ-21093 і майном потерпілих, винність ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_32, ОСОБА_140, ОСОБА_33, ОСОБА_34 підтверджена наступними доказами:

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду не визнав, пояснивши, що даного злочину він не вчиняв, а зізнавальні показання на досудовому слідстві дав під тиском працівників правоохоронних органів. До нього застосовувались тортури, його близько 5 діб щоденно по кілька годин били по всьому тілу руками й ногами працівника міліції, вимагаючи зізнатись в злочинах, які він не скоював.

У зв'язку з такою позицією підсудного, суд проаналізував його показання на досудовому слідстві.

З них вбачається, що при першому допиті в якості підозрюваного ОСОБА_30 визнав свою причетність до даного злочину та показав, що дійсно спільно з ОСОБА_34, ОСОБА_33 та ОСОБА_140 вчинив напад на чоловіка, який живе у військовому містечку м. Прилуки, під час якого вони забрали його автомобіль ВАЗ-2109 та гроші.

т. 38 а.с. 78-83

Допитаний судом підсудний ОСОБА_140 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду не визнав як не визнавав її протягом усього розслідування, мотивуючи це тим, що у вчиненні даного злочину він участі не приймав. Заявив суду про своє алібі:

захворювання на дату скоєння злочину на радикуліт, виклик додому „швидкої допомоги" та неможливість пересуватися.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_35 відмовився давати показання й відповідати за питання суду. У зв'язку з цим, судом були проаналізовані його показання на досудовому слідстві.

З них вбачається, що на досудовому слідстві він фактично визнавав свою причетність до цього злочину й активну участь у його скоєнні. Так, згідно показань ОСОБА_35, в лютому 2003 року ОСОБА_30 запропонував йому скоїти злочин - розбійний напад на підприємця. Задачею ОСОБА_35 було тримати чоловіка під час його зв'язування. Щодо конкретного скоєння злочину, то ОСОБА_30 показував ОСОБА_35 майбутню жертву злочину. Для його скоєння був застосований автомобіль ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_34 в скоєнні цього злочину брали участь крім них ще ОСОБА_33 і ОСОБА_35. З цих показань, даних ним як підозрюваним, а пізніше - обвинуваченим в присутності його захисника, вбачається, що ОСОБА_35 брав активну участь в нападі на потерпілого, якого він та інші підсудні захопили в гаражі, зв'язали руки липкою стрічкою і вивезли на автомобілі потерпілого за місто Прилуки. Забравши у потерпшого ключі від квартири, ОСОБА_30, ОСОБА_35 і ОСОБА_33 на автомобілі під керуванням ОСОБА_34 поїхали до потерпілого додому, проникнули в його квартиру. ОСОБА_34 залишився в машині під будинком, а вони втрьох зайшли в один з під' їздів. ОСОБА_30 ключами відчинив двері. Там вони зв'язали дівчину, що була в квартирі. Квартиру обшукали, забрали з неї гроші. Зі слів інших співучасник: в злочину він дізнався, що потерпілого відпустили живим, але заволоділи його автомобілем. По дорозі вони зупинялись і ОСОБА_30 пересів в машину ОСОБА_34. Вони приїхали в м. Бровари, зупинились біля якогось будинку, ОСОБА_30 з ОСОБА_34 на автомобілі потерпілого кудись поїхали, як він зрозумів, щоб поставити машину в якийсь гараж, а потім повернулись через деякий час. Подальша доля вказаного автомобіля ВАЗ-2109 йому невідома. Ніяких грошей за участь в цьому злочині від ОСОБА_30 він не отримав. Коли вони скоювали напад на потерпілого, то ОСОБА_30 їм видав маски та рукавички, цими речами вони користувались під час нападу.

т. 25 а.с. 164-165; 213-214

Пізніше при допиті в якості обвинуваченого в присутності свого захисника, ОСОБА_35 також визнавав свою вину в скоєнні цього злочину. З його показань слідує, що він, ОСОБА_35, виконував свою, заздалегідь обумовлену частину об'єктивної сторони злочину та розумів, що він скоює злочин, мав заздалегідь обдуманий умисел на його скоєння.

т. 41 а.с. 167-175

Даючи оцінку цим показанням підсудного на досудовому слідстві, суд вважає їх достовірними, оскільки вони об'єктивно підтверджуються іншими доказами по справі. Ці показання були отримані органами досудового слідства законними методами. При допитах був присутній захисник обвинуваченого, що унеможливлювало будь-які незаконні дії відносно нього.

Підсудний ОСОБА_34 в судовому засіданні не визнав своєї вини в пред'явленому обвинуваченні, пояснивши, що цього злочину не вчиняв.

У зв'язку з цим, судом були проаналізовані його показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що взимку 2003 року, точної дати він не пам' ятає, до нього зателефонував ОСОБА_30 та повідомив, що мається можливість заробити грошей, для цього нічого не потрібно робити, тільки відвезти та привезти, він сказав, що йому потрібно розібратись з одним бізнесменом. Потім йому зателефонував ОСОБА_35 і запропонував зустрітись та поїхати в м. Прилуки. Як він зрозумів, ОСОБА_30 також зателефонував і ОСОБА_35. Вони з ОСОБА_35 ввечері зустрілись на Харківському масиві в м. Києві, неподалік від будинку, квартиру в якому знімав ОСОБА_35 та поїхали в м. Прилуки і приїхали туди, коли вже темніло. З подальших пояснень ОСОБА_34 як обвинуваченого видно, що він виконував свою обумовлену частину об'єктивної сторони злочину: керував належним йому транспортним засобом за вказівками ОСОБА_30 Виконуючи ці вказівки, він не міг не розуміти, що діє зі злочинним умислом, оскільки розумів, що ОСОБА_30 в темну пору доби за кимось незаконно стежить.

З показань ОСОБА_34 видно, що він бачив, як ОСОБА_30 заволодів чужим автомобілем ВАЗ-21099 і намагався його продати на авторинку.

т. 25 а.с. 177,215-218

З показань ОСОБА_34 при остаточному пред'явленні йому обвинувачення видно, що він в частині розбійного нападу на ОСОБА_65 винним себе визнав частково, оскільки безпосереднім виконавцем цього злочину він не був, а тільки підвозив співучасників до місця вчинення злочину, що ті йому платили. Ніякого відношення до заволодіння автомобілем ВАЗ-2109, належного ОСОБА_65 та його реалізації він не має. Тому винним у незаконному заволодінні транспортним засобом він себе також визнав частково, бо діяв як співучасник.

т. 43 а.с. 130-134

Даючи оцінку цим показанням, суд вважає, що в даному випадку, як і по інших епізодах, де ОСОБА_34 брав участь у злочинах, він намагався дати показання таким чином, щоб применшити свою участь в їхньому скоєнні. Проте, навіть ці показання окреслюють коло осіб, прямо причетних до скоєння злочину.

Суд вважає, що ОСОБА_34, який тривалий час був знайомий з ОСОБА_30 та іншими підсудними, брав участь в скоєнні ними злочину, пов'язаного з убивством людини (убивство ОСОБА_55), не міг не розуміти усієї злочинної направленості їхніх дій 13 лютого 2003 року. Відмова його від показань, як і часткове невизнання своєї вини на досудовому слідстві суд однозначно визнає як спробу уникнути відповідальності за скоєний злочин або зменшити її міру

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_33 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав повністю та показав, що дійсно на початку 2003 р. спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_34 та ОСОБА_35 вчинив напад на ОСОБА_65, в ході якого вони заволоділи автомобілем та іншим майном потерпілого.

Так, ОСОБА_33 показав, що за вказівкою ОСОБА_30 він, ОСОБА_35, ОСОБА_140 ОСОБА_34 та ОСОБА_30 зібрались в квартирі ОСОБА_35 у військовому містечку в м. Прилуках. Там ОСОБА_30 пояснив усім, що потрібно пограбувати комерсанта, забрати у нього автомобіль. Він розподілив ролі, роз'яснив кожному його участь, видав маски та липку стрічку. За планом вони повинні були увірватись до гаражу, де цей комерсант ставив свій автомобіль, зв'язати його, забрати ключі від автомобіля, від квартири, сам автомобіль і пограбувати квартиру.

Після того ОСОБА_30 роздав усім маски та рукавички. Близько 22-ї години вони пішли до гаражів. ОСОБА_34 з автомобілем залишився на стоянці біля гаражів, а вони усі пішли до того гаража, де сховалися за одним з гаражів поблизу. Через деякий час на автомобілі ВАЗ-2109, сріблястого кольору, під'їхав потерпілий, відчинив гараж і заїхав всередину. По команді ОСОБА_30 вони забігли в гараж. ОСОБА_30 витягнув пістолет "Макарова" з глушником, і, погрожуючи ним, витягнув хазяїна з машини. Вони разом його скрутили, ОСОБА_30 скотчем зв'язав йому руки та ноги, і замотав обличчя. Він же обдивився усі кишені чоловіка і забрав усі ключі. Потерпілого вони поклали у багажник його автомобіля і на цьому автомобілі поїхали до ОСОБА_34. Той, побачивши їх, поїхав уперед. Вони виїхали за місто в бік с. Малківка. Там ОСОБА_30 дізнався у того чоловіка, де у нього в квартирі знаходяться гроші. Потім він, ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_34 га їхній машині поїхали квартиру потерпілого. ОСОБА_35 з потерпілим та його машиною залишилися біля тієї хати. Приїхавши до будинку, ОСОБА_30, ОСОБА_35 і ОСОБА_33 підійшли до квартири потерпілого, одягли маски та рукавички, і ОСОБА_30 ключами відчинив двері квартири. Вони забігли у квартиру, і в одній з кімнат виявили якусь дівчину. Її вони поклали на ліжко та зв'язали скотчем руки та ноги. Потім почали шукати гроші. Гроші вони знайшли в серванті, і їх ОСОБА_30 поклав собі в кишеню. Чи брали вони там золоті вироби, він не пам'ятає. Після того вони пішли з цієї квартири та поїхали до ОСОБА_35. По дорозі ОСОБА_30 передзвонив по мобільному телефону ОСОБА_35 і сказав, щоб той чекав їх на трасі. Зустрівшись, вони стали обговорювати подальшу долю потерпілого. ОСОБА_30, у якого був пістолет, пропонував потерпілого вбити. Але інші учасники нападу заперечували проти цього. Тоді вони відпустили потерпілого, забрали його автомобіль і дістались двома автомобілями до м. Києва. Автомобіль ОСОБА_30 сховав в якомусь гаражі в м. Бровари, за участь в злочині дав ОСОБА_33 5000 грн. Ці гроші підсудний витратив в м. Києві на купівлю одягу та продуктів харчування. Деякі речі потерпілого, зокрема, дублянку, він бачив на київській квартирі, в якій проживав ОСОБА_30.

Ці показання узгоджуються з показаннями підсудного, даними ним на стадії досудового слідства.

т. 25 а.с. 143-144

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_140 та ОСОБА_34, по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

Потерпілі ОСОБА_65 і ОСОБА_67 в судове засідання не з'явились, просили суд розглянути справу в їхній відсутності, розв'язавши цивільний позов. Судом були досліджені їхні показання, дані на досудовому слідстві.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_65 видно, що він проживає за вказаною адресою один. Його квартира знаходиться на першому поверсі. В його власності був автомобіль ВАЗ-21093, 2000 року випуску, кольору „зелений металік", д.н.з. „НОМЕР_8", який він придбав у одному з автосалонів м. Києва у 2001 році за 4500 доларів США. Цей автомобіль він зберігав у гаражі автокооперативу „Лада", у в/м-12 м. Прилуки, куди його ставив увечері майже в один і той же час. 13 лютого 2003 року близько 18.00 год. він на автомобілі поїхав додому. В квартирі поклав на тумбочку в коридорі свою барсетку, де знаходилися гроші в сумі 4500 гривень та мобільний телефон „Нокіа-3310", сірого кольору, який придбав у 2002 році. Зверху на барсетку він поклав свою дублянку, темно-сірого кольору. О 20.30 год. до нього прийшла його знайома - ОСОБА_67. Її він попросив, щоб вона почекала його вдома. О 20.40 год. він, взявши з собою собаку, вийшов з будинку та поїхав у гараж. Відкривши двері гаража, він заїхав на машині всередину. В гаражі він побачив, що туди забігли чотири чоловіки у чорному одязі та чорних масках. Підбігши до автомобіля з його боку, перший чоловік відчинив водійські двері, приставив йому до голови пістолет з глушником та наказав вийти з машини, сказавши, що якщо він буде смикатись, то він буде стріляти. Він вийшов. Потім двоє чи троє чоловіків почали його зв'язувати. При цьому вони кілька разів вдарили його у груди, по спині та в обличчя. Також у нього з руки вони зняли годинник „Женева", виробництва Швейцарії, придбаний у 1998 році. Потім вони поклали його у багажник його автомобіля та закрили його. Автомобіль виїхав з гаража і поїхав кудись. Куди вони їхали та скільки часу, він не знає. Потім автомобіль зупинився, відкрився багажник і якийсь чоловік у нього спитав: „Який ключ від квартири ?". Він відповів, що білий, так як усі ключі були в одній зв'язці. Також він спитав, де знаходяться гроші у квартирі. Він відповів, що у коридорі, в барсетці. Потім багажник зачинився і автомобіль стояв приблизно 20 хвилин. Скільки чоловік було у автомобілі, він не знає, але вважає, що один чи два, бо двері машини то відчинялися, то зачинялися з одною боку. Хвилин десь через 30, як вони туди приїхали, багажник відчинився і його витягли надвір, розв'язали руки та ноги. При цьому хтось йому сказав, що якщо він буде писати заяву в міліцію, то його знайдуть і вб'ють. Через декілька хвилин автомобіль поїхав. Він тоді почав розмотувати голову. Коли він розмотався, то поруч нікого не було. Вдалині горіло світло і він пішов у тому напрямку. Пройшовши деяку відстань, він зрозумів, що знаходиться десь в районі с. Малківка Прилуцького району. Після того він продовжував йти додому. Додому він прийшов десь о 1.30 год. ночі. У квартирі була ОСОБА_67, яка повідомила, що через деякий час як він пішов, у квартиру зайшли якісь чоловіки у чорному одязі та чорних масках. Вони її зв'язали та поклали на ліжко, а самі почали шукати по квартирі цінності. Вдома він побачив, що з шаф викидані на підлогу речі. У коридорі він побачив, що зникла його дублянка, а барсетка - відчинена, і з неї зникли усі гроші та мобільний телефон, особистий паспорт залишився на місці. При огляді будинку виявилося, що під час нападу злочинці заволоділи його грішми та речами, які для нього мали таку вартість:

· грошовими коштами в сумі 4500 грн.;

· мобільним телефоном „Nоkіа-3310", вартістю 550 грн.;

· наручним годинником „Женева", вартістю 500 грн.;

· чоловічою дублянкою, вартістю 1500 грн.;

· 250 г апельсина, які були на тарілці в центральній кімнаті, вартістю 1 грн. 50 коп.; -1 кг м' яса свинини, яке знаходилось в холодильнику, вартістю 20 грн.;

· технічним паспортом на його автомобіль та посвідчення водія на його ім'я;

· автомобілем ВАЗ-21093, 2000 року випуску, 15000 км пробігу, держномер НОМЕР_8, вартістю 4500 доларів США;

· ключем від автомашини, вартістю 10 грн.;

· ключем від квартири, вартістю 5 грн.,

крім того, злочинці заволоділи пакетом, який стояв в прихожій квартири з продуктами харчування. Ключі від гаража злочинці залишили в гаражі. В результаті злочину йому були заподіяні тілесні ушкодження та значна матеріальна і моральна шкода..

т. 25 а.с. 75-81

З показань потерпілої ОСОБА_67 видно, що вона проживає за вищевказаною адресою разом з батьками. З 1999 року вона знайома з ОСОБА_65, який живе один неподалік від неї. 13.02.2003 року, увечері, вона, як завжди прийшла до нього додому. Самого ОСОБА_65 вдома ще не було. Десь близько 21 год. вона почула як відкрилися двері квартири. Вона подумала, що це ОСОБА_65, тому з кімнати не виходила. В цей момент вона побачила у дверях в кімнату трьох чоловіків, одягнених у чорні куртки та чорні маски з отворами для очей та роту, подробиць вона не розгледіла. Вони відразу перевернули її обличчям донизу, та зв'язали скотчем руки за спиною та ноги. Потім вони увімкнули світло в кімнаті та музичний канал телевізора, закрили штори на вікнах цієї кімнати та двері до інших кімнат. Після цього вони почали обшукувати цю кімнату, викидаючи з шаф та тумбочок усе на підлогу. Роблячи це, вони питали у неї, чи не боляче їй у руки. Через деякий час вона повернула до них голову, і побачила направлений на неї якийсь предмет з отвором, схожий на дуло пістолета. Тому вона вирішила, що це пістолет, відвернула від них голову і більше в їхній бік не поверталася. По шафам вони лазили усі. Вона спитала у них, де ОСОБА_65, на що вони відповіли, що з ним усе в порядку, і він повернеться, коли вони підуть. У квартирі вони перебували близько 30-40 хв. Потім вони зверху на руки їй поклали светр, зверху перев'язали скотчем, та прив'язали руки до ніг. Після цього вони заклеїли їй рота скотчем та сказали, що зараз вони йдуть, а ОСОБА_65 прийде через 20 хв. Після цього вони пішли. Вона точно бачила, що до кімнати, де вона перебувала, заходило три чоловіка, але не виключає, що був хтось і четвертий, бо вона чула, що хтось ходив у прихожій та на кухні. Коли замкнулися двері, вона прислухалася, чи дійсно вони пішли, після чого стана виплутуватися. Розплутавшись, вона відразу пішла до телефону, щоб подзвонити у міліцію, але побачила, що телефонний провід обірваний. У прихожій вона побачила, що зникла дублянкаОСОБА_65, темно-сірого кольору. Після цього вона стала чекати наОСОБА_65. Він повернувся десь години через дві та розповів, що у гаражі на нього напали, зв'язали та вивезли кудись у лісопосадку, де випустили, а автомобіль забрали. В той час він був без куртки, а під оком у нього був синець. Оглянувши квартиру, ОСОБА_65 сказав, що зникли гроші, суму він не назвав. Пізніше ОСОБА_65 їй повідомив, що під час нападу на нього злочинці заволоділи його наручним годинником, мобільним телефоном. Під час нападу на квартиру їй ніяких тілесних ушкоджень не було заподіяно, її ніхто з злочинців не бив, ніхто вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень не погрожував, особисто її майном злочинці не заволодівали, все викрадене належало ОСОБА_65. В результаті злочину їй була спричинена значна моральна шкода.

т. 25 а.с. 107-111

Крім показань потерпілих, вина підсудних ОСОБА_30. ОСОБА_33, ОСОБА_35. ОСОБА_34 та ОСОБА_140 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_30видно, що на початку 2003 р. він спільно з ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_34 та ОСОБА_140, застосувавши насильство поклали потерпілого ОСОБА_65 в багажник його автомобіля, після чого вивезли за місто, а самі, попередньо забравши ключі від квартири, забрали звідти гроші та золоті вироби.

т. 25 а.с. 137

З явки з повинною ОСОБА_140 видно, що на початку 2003 р. він спільно з ОСОБА_33, ОСОБА_30, ОСОБА_34 та ОСОБА_35, застосувавши насильство поклали потерпілого ОСОБА_65 в багажник його автомобіля, після чого вивезли за місто, а самі, попередньо забравши ключі від квартири, забрали звідти гроші та золоті вироби.

т. 25 а.с. 134-135

З явки з повинною ОСОБА_33 видно, що на початку 2003 р. він спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_34 та ОСОБА_140, застосувавши насильство поклали потерпілого ОСОБА_65 в багажник його автомобіля, після чого вивезли за місто, а самі, попередньо забравши ключі від квартири, забрали звідти гроші та золоті вироби.

т. 25 а.с. 132-123

З явки з повинною ОСОБА_34 видно, що на початку 2003 р. він допомагав ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_35 та ОСОБА_140 забрати автомобіль у одного чоловіка в м. Прилуки, після чого цей автомобіль вони відвезли у м. Київ.

т. 25 а.с. 126

Даючи оцінку цим процесуальним документам, суд дійшов висновку, що усі вони в загальних деталях співпадають як між собою, так і з показаннями, даними на досудовому слідстві усіма підсудними, а також з показаннями ОСОБА_33 в суді. Зокрема, усі підсудні правильно і послідовно назвали такі деталі: кількість і персональний склад учасників злочину, наявність зброї у ОСОБА_30, вірно визначили вид зброї, в якому порядку і послідовності вони скоїли цей злочин, хто залишився стерегти потерпілого, яким чином було проникнення в його квартиру, правильно в загальних рисах було названо викрадене у потерпілого майно.

Суд доходить висновку, що у випадку, якби підсудні не були безпосередніми учасниками злочину, таких підробці і деталей вони назвати б не змогли.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_33 з застосуванням фотозйомки від 16.12.2003 року, видно,що ОСОБА_33 детально розповів та показав на місці обставини вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_34 та ОСОБА_140 даного злочину.

т. 25 а.с. 148-152

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_34 від 12.01.2004 року з застосуванням фотозйомки, видно, що ОСОБА_34 детально розповів та показав на місці обставини вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_33 та ОСОБА_140 даного злочину.

т. 25 а.с. 186-190

Під час досудового слідства підсудні ОСОБА_35, ОСОБА_34 та ОСОБА_33 були неодноразово допитані при проведенні очних ставок, де вони визнавали свою причетність до скоєння розбійного нападу на потерпілих. Зокрема, вони визнали свою причетність до злочину при проведенні цих слідчих дій:

- 17.02.2005 року ОСОБА_35 та ОСОБА_34 підтвердили факт вчинення

спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_33 та ОСОБА_140 даного злочину.

т. 25 а.с. 209

-17.02.2005 року ОСОБА_33 та ОСОБА_34 підтвердили факт вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_140 даного злочину.

т. 25 а.с. 219

- від 01.02.2005 року, ОСОБА_140 в присутності ОСОБА_35 підтвердив факт вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_34. та ОСОБА_33 даного розбійного нападу,

т. 25 а.с. 211

- від 01.02.2005 року, ОСОБА_33 в присутності ОСОБА_35 підтвердив факт вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_34 та ОСОБА_140 даного розбійного нападу,

т. 25 а.с. 212

- від 14.02.2005 року, ОСОБА_33 в присутності ОСОБА_30 підтвердив факт вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_34 та ОСОБА_35 даного розбійного нападу,

т. 25 а.с. 206-207

- від 12.02.2005 року, ОСОБА_35 в присутності ОСОБА_30 підтвердив факт вчинення спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_140, ОСОБА_34 та ОСОБА_33 даного розбійного нападу.

т. 25 а.с. 208

Оцінюючи здобуті в ході проведення цих слідчих дій дані, суд дійшов висновку, що ОСОБА_35 і ОСОБА_34 давали свої показання більше ніж через рік після затримання. Слідчі дії проводились з участю інших обвинувачених, що у свою чергу унеможливлювало застосування в ході слідчої дії незаконних методів ведення слідства. Ці їхні показання є об'єктивними, послідовними, взаємно доповнюють одне одного і співпадають з іншими доказами по справі.

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_115, у ОСОБА_65 мали місце: синці навколо лівого ока з набряком м'яких тканин з поперековій області з права. Ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, можуть відповідати 13.02.2003 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

т. 25 а.с. 48

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № НОМЕР_116, у ОСОБА_65 мали місце синці навколо лівого ока з набряком м'яких тканин в поперековій області з права. Ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, можуть відповідати 13.02.2003 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Було нанесено не менше 2 ударів.

т. 25 а.с. 67

З довідки банку, на момент вчинення злочину курс 100 доларів США становив 533 грн. 40 коп.

т. 25 а.с. 199

З висновку товарознавчої експертизи від 2 лютого 2005 року, вартість автомобіля ВАЗ-21093, належного потерпілому, станом на 13 лютого 2003 року складала 21602 грн. 70 коп.

т. 25 а.с. 203-204

Перевіряючи показання ОСОБА_35 щодо його алібі, суд дав відповідне судове доручення. Згідно відповіді, отриманої від органів досудового слідства, інформація про виклики до пацієнтів за 2003 рік на Київській станції швидкої медичної допомоги же збереглась.

Суд допитав у якості свідка дружину підсудного ОСОБА_35 - ОСОБА_141. Вона повідомила, що з ОСОБА_35 перебуває в шлюбі з 1998 року, підсудний з цього часу носить її прізвище. Вона пояснила, що в кінці грудня 2002 року її чоловік поїхав у ФРН, повернувся в перших числах січня 2003 року, захворів на радикуліт, після чого 1-1 1/2 місяця лікувався. Назвати конкретних дат початку і закінчення лікування вона не змогла. Пояснила, що ніяких медичних документів, які б підтверджували захворювання ОСОБА_35 на радикуліт в 2003 році немає.

Таким чином, ніяких достовірних доказів алібі ОСОБА_35 по даному епізоду його звинувачення суду надано не було. До показань свідка ОСОБА_141 слід ставитись критично, оскільки вони є неточними стосовно конкретних дат подій. Крім того, свідок є близьким родичем підсудного ОСОБА_35 і зацікавлена в покращенні його становища. Алібі ОСОБА_35 спростоване усім комплексом досліджених в судовому засіданні доказів.

Проаналізувавши показання по даному епізоду в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що усі вони, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають усіх підсудних в інкримінованих їм діях. Показання ОСОБА_30, ОСОБА_34, ОСОБА_35, про непричетність до злочину, суд однозначно розцінює як захисну версію, направлену на покращення свого становища.

Суд наголошує, що докази по даному епізоду свідчать про добру згуртованість підсудних, їхнє прагнення досягти своєї злочинної мети. Ці злочини було скоєно вже раніше створеною і добре згуртованою озброєною бандою, до якої примкнув ОСОБА_35.

Показання ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_34 свідчать про організацію злочинів ОСОБА_30, котрий встановив місце проживання майбутньої жертви, стежив за нею, розробив план скоєння злочину і безпосередньо керував членами банди, сам використовуючи зброю для залякування потерпілого.

Таким чином, дії ОСОБА_30, що виявились в організації нападу на потерпілих з метою заволодіння їхнім майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, погрозою застосування такого насильства, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій і бандитизм, поєднані з проникненням у житло, спрямовані на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З - 187 ч.4 КК України.

Дії ОСОБА_35, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_140, ОСОБА_34, , що виявились в нападі на потерпілих з метою заволодіння їхнім майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, погрозою застосування такого насильства, скоєні за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_34 крім того - особами, які раніше вчиняли розбій і бандитизм, поєднані з проникненням у житло, спрямовані на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.4 КК України.

Дії ОСОБА_30, що виразились в організації ним незаконним заволодінням транспортним засобом, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, якими було завдано великої матеріальної шкоди, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З - 289 ч.З КК України.

Дії ОСОБА_35, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_140, ОСОБА_34, що виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_34. - повторно, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, якими було завдано великої матеріальної шкоди, підлягають кваліфікації по ст. 289 ч.З КК України.

Потерпілим ОСОБА_65 було заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 32000 грн. та моральної шкоди в сумі 200000 грн. Суд вважає, що цей позов підлягає частковому задоволенню. Так, відповідно до матеріалів справи, вартість автомобіля, яким заволоділи підсудні, складала 21602 грн. 70 коп., а вартість майна потерпілого, незаконно вилученого у нього підсудними, склала 7086 грн. 50 коп. Тобто, загальна сума збитків, заподіяних ОСОБА_65, становить 28689 грн. 20 коп. і саме таку суму необхідно стягнути з підсудних. Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд відмічає, що потерпілий відчував почуття болю, приниження, роздратування та незручностей у зв'язку з позбавленням його транспортного засобу та іншого майна. Співставляючи позовні вимоги потерпілого та наслідки, що настали для нього внаслідок злочину, з позовними вимогами і наслідками злочинів інших потерпілих, суд вважає, що моральну шкоду необхідно задовольнити в сумі 5000 грн.

17. По епізоду розбійного нападу на громадянина Франції ОСОБА_68 та його убивства, винність підсуднихОСОБА_30, ОСОБА_35. ОСОБА_33, ОСОБА_140 підтверджена такими доказами:

Підсудний ОСОБА_35 винним себе у пред'явленому йому за цим епізодом злочині визнав частково. Пояснив суду, що на початку березня 2003 року, проживаючи в м. Києві, випадково познайомився з мешканкою м. Києва ОСОБА_69, яка здійснила у нього крадіжку особистих речей, грошей та документів. Виявивши це і знайшовши ОСОБА_69, підсудний пред'явив їй претензії і став вимагати відшкодування шкоди. Оскільки ОСОБА_69 не мала грошей, вона запропонувала розрахуватись тим, що познайомить ОСОБА_35 з іноземцем - французом, котрий часто приїздить в Україну і має з собою грошові кошти і якого можна було б обікрасти або пограбувати. Підсудний стверджував, що від ОСОБА_69 він дізнався про наявність у цього француза банківської картки, за допомогою якої він знімав гроші в банку і про те, що готівкових грошей з собою він має небагато. ОСОБА_69, зі слів підсудного, спілкувалась з французом по Інтернету. Дізнавшись від ОСОБА_69, що француз прилітає до Києва 12 березня 2003 року, він організував його зустріч в аеропорту „Бориспіль" та вжив усіх необхідних заходів, щоб француза можна було захопити і позбавити свободи під час його переїзду з аеропорту до Києва. Для цього він задіяв ОСОБА_69, яка безпосередньо зустрічала француза, як пізніше узнав підсудний, його ім'я - ОСОБА_68. ОСОБА_69 запросила свою подругу, як він пізніше дізнався - ОСОБА_1. Для захоплення ОСОБА_68 під час поїздки він залучив ОСОБА_30, запропонувавши йому по телефону взяти участь в цих незаконних діях разом з одним із знайомих, на вибір ОСОБА_30. Згідно показань підсудного в судовому засіданні, він мав намір, за допомогою ОСОБА_69, посадити ОСОБА_68 в автомобіль в аеропорту „Бориспіль", під час слідування до Києва висадити ОСОБА_69, посадити в машину знайомих ОСОБА_30, з метою позбавити з їхньою допомогою можливості ОСОБА_68 звати на допомогу або опиратись, а потім певний час тримати його в обумовленому місці для того, щоб узнати у нього про код банківської картки, яку ОСОБА_68 постійно возив з собою. За допомогою осіб, яких підсудний відмовився назвати, він хотів зняти з банківського рахунку ОСОБА_68 гроші, потім відпустити його.

12 березня 2003 року разом з ОСОБА_69, яка взяла у свою чергу свою знайому ОСОБА_142, вони прибули в аеропорт „Бориспіль". Перед цим він зустрічався з ОСОБА_30, бачив, що той привіз з собою ОСОБА_35 й ОСОБА_33, поставив їм конкретну задачу, роз'яснивши, у чому полягатимуть їхні дії. Разом вони об'їжджали околиці Києва й Борисполя, шукаючи місце, де б можна було зв'язати іноземця.

Увечері того ж дня в аеропорту „Бориспіль" ОСОБА_69 і ОСОБА_142 зустріли ОСОБА_68, підвели його до автомобіля ВАЗ-2109, яким керував ОСОБА_35 На цьому автомобілі вони рушили в м. Київ. Під час руху ОСОБА_69 в умовленому місці сказала, що їй потрібно в туалет. Коли ОСОБА_69 вийшла з автомобіля, то в нього сіли ОСОБА_35 і ОСОБА_33, з машини негайно вийшла ОСОБА_142. ОСОБА_35 і ОСОБА_33, перебуваючи на задньому сидінні автомобіля, блокували ОСОБА_68, не даючи йому змоги вийти. За словами ОСОБА_35, ОСОБА_68 не опирався, витягнув свій гаманець, показуючи, що він згоден віддати гроші. Проте, всупереч попередньої домовленості, знаходячись в автомобілі, ОСОБА_33 та ОСОБА_35 стали нещадно бити ОСОБА_68, а ОСОБА_140, знаходячись за кермом автомобіля, нічого не міг з цим вдіяти. Від'їхавши певну відстань і звернувши на лісову дорогу, підсудний почув, що пробив в автомобілі колесо. Зупинивши автомобіль, він підійшов до автомобіля ВАЗ-2106, за кермом якого знаходився ОСОБА_30 і в якому сиділи ОСОБА_69 та ОСОБА_70 , попросив ОСОБА_30 допомогти вгамувати ОСОБА_35 і ОСОБА_33. ОСОБА_30 скомандував припинити бити француза, але коли його витягли з автомобіля, він був уже мертвим.

Одразу після цього ОСОБА_33 запропонував убити дівчат, як свідків злочину. Проте ОСОБА_35, взявши у ОСОБА_69 бойовий пістолет марки „ТТ" і погрожуючи його застосуванням, вгамував ОСОБА_33 та ОСОБА_140, примусив ОСОБА_30 відвезти дівчат до Києва, а потім вони усі разом поховали тіло ОСОБА_68 в якійсь ямі в лісі, закидавши його гіллям. Речі француза привезли додому і розділили між собою. Готівкових грошей у француза було мало і підсудний взяв собі 100 євро. Інше майно та гроші поділили між собою решта підсудних. Серед речей іноземця він знайшов банківську картку, але скористатись нею не зміг.

Підсудний в судовому засіданні не визнав себе винним в умисному убивстві ОСОБА_68, пояснивши, що він особисто вбивати його не збирався, а збирався скоїти його пограбування чи розбійний напад. Убивство ОСОБА_68 мало місце внаслідок непрогнозованих дій ОСОБА_35 та ОСОБА_33 несподівано для самого підсудного.

Підсудний ОСОБА_30 в судовому засіданні підтвердив показання ОСОБА_35, пояснивши, що на пропозицію останнього погодився взяти участь в нападі на іноземця, котрого ОСОБА_35 мусив зустріти в аеропорту „Бориспіль". Для цього він залучив ОСОБА_35 та ОСОБА_33, який мав у своєму розпорядженні автомобіль ВАЗ-2106 і на якому приїхав в м. Київ. ОСОБА_35 була поставлена задача по захопленню іноземця. Вказано, хто і як має діяти, установлено місце, де повинно бути здійснене захоплення іноземця. ОСОБА_30, який керував автомобілем ОСОБА_33, ОСОБА_35 та ОСОБА_33 12 березня 2003 року цілий день чекали в обумовленому місці сигналу від ОСОБА_35, з яким підтримували зв'язок через мобільні телефони. Через деякий час надійшла команда по телефону від ОСОБА_35. Вони виїхали в обумовлене місце на трасі Бориспіль-Київ, там зупинився автомобіль під керуванням ОСОБА_35, ОСОБА_140 і ОСОБА_33 здійснили захоплення іноземця в цьому автомобілі а в автомобіль ОСОБА_30 сіли двоє дівчат. Коли через деякий час ОСОБА_35 зупинив свого автомобіля на польовій дорозі через пошкоджене колесо, то ОСОБА_30 підійшов до його автомобіля і побачив, що з нього випадає іноземець, який на той час був уже мертвим. Підсудний зрозумів, що його було вбито ОСОБА_33 та ОСОБА_140. Підсудний повністю підтвердив подальші показання ОСОБА_35 в частині дій усіх підсудних щодо поховання трупа, розподілу майна покійного ОСОБА_68. Визнав себе частково винним в пред'явленому звинуваченні, мотивуючи свою позицію тим, що особисто не убивав ОСОБА_68 і не збирався його убивати, а убивство ОСОБА_68 мало місце з причини неправильних і непередбачуваних дій ОСОБА_33 та ОСОБА_35.

Підсудний ОСОБА_140 винним себе в пред'явленому йому звинуваченні визнав частково. Показав суду, що за вказаних ОСОБА_35 обставин і за його пропозицією брав участь в захопленні іноземця на автотрасі Бориспіль-Київ 12 березня 2003 року. Він підтвердив показання ОСОБА_35 щодо підготовчої частини цього злочину, проте рішуче спростовував його показання щодо скоєння убивства ОСОБА_68 Зокрема, ОСОБА_35 уточнював, що розмови про необхідність захоплення іноземця та його пограбування вів ОСОБА_35 з усіма підсудними, при цих розмовах був присутній ОСОБА_34. Ці розмови розпочались приблизно за два тижні до злочину. В цей час підсудний постійно жив в Києві і контактував з ОСОБА_30.

ОСОБА_140 показав, що в момент захоплення іноземця, який знаходився в автомобілі ВАЗ-2109 під керуванням ОСОБА_35, він, ОСОБА_140, спочатку сів на переднє сидіння цієї машини, потім, по команді ОСОБА_35 пересів на заднє сидіння. З іншого боку на заднє сидіння машини сів ОСОБА_33, заблокувавши, таким чином, іноземця. Останній не чинив супротиву, дістав гаманець, кинув його в автомобілі. Під час руху автомобіля ОСОБА_35 погрожував пістолетом іноземцю. Коли машина, якою керував ОСОБА_35, звернула з автотраси на польову дорогу і зупинилась із-за пошкодження колеса, то іноземець не хотів з неї виходити, щось кричав і чіплявся за машину. В цей час до нього підбіг ОСОБА_30, став його витягувати з машини і сильно бити руками й ногами. Удари ногами приходилися іноземцю в область обличчя і голови. Усі інші підсудні стояли поруч та ніяких дій щодо припинення побиття іноземця не вживали. Після того, як ОСОБА_30 було нанесено багато ударів іноземцеві, той перестав опиратись. ОСОБА_35 сказав, що його вбито і запропонував його поховати. Він же знімав одяг з загиблого. Усі вони учотирьох занесли тіло іноземця в ліс, знайшли якусь яму, куди вкинули тіло, закидавши зверху гіллям. Речі іноземця відвезли додому до ОСОБА_30, там розділили.

Підсудний категорично спростував показання ОСОБА_35 в тій частині, що він м;ав намір заволодіти банківською карткою іноземця. ОСОБА_140 показав, що під час розмов, які точились навколо майбутнього злочину, ОСОБА_35 жодним чином не згадував про наявність у іноземця якоїсь банківської картки, а навпаки, говорив про те, що він має багато грошей готівкою.

Підсудний частково визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, стверджуючи, що ніякої участі в убивстві ОСОБА_68 він не брав, а убитий він був ОСОБА_30 незалежно від волі ОСОБА_35.

Підсудний ОСОБА_33 частково визнав себе винним в даному епізоді злочину. Пояснив, що на вимогу ОСОБА_30 та боячись погроз з його сторони, приблизно 12 березня 2003 року на автомобілі ВАЗ-2106 прибув у м. Київ на квартиру, де проживав ОСОБА_30. Там знаходився ОСОБА_35 і ОСОБА_140 ОСОБА_30 пояснив, що вони готують напад на іноземця, який повинен прибути в Україну. Після цього вони їздили околицями Києва, підшукували зручне місце, де б можна було зв'язати іноземця. ОСОБА_30 докладно розповів йому й ОСОБА_35, що необхідно робити: тримати іноземця в машині і не дати йому вирватись. Після цього вони, тобто ОСОБА_33, ОСОБА_35 та ОСОБА_30, керовані останнім, на автомобілі ОСОБА_33, довго стояли в обумовленому місці, чекаючи повідомлення по мобільному телефону від ОСОБА_35, який організовував зустріч іноземця в аеропорту „Бориспіль". Коли таке повідомлення надійшло, то вони, виконуючи вказівки ОСОБА_30, виїхали в обумовлене місце на автотрасі Бориспіль-Київ, де у відповідності до заздалегідь розробленого плану, здійснили захоплення іноземця в автомобілі ВАЗ-2109, яким керував ОСОБА_35 Зокрема, ОСОБА_33 й ОСОБА_140, швидко сівши на заднє сидіння автомобіля, блокували там іноземця і не давали йому можливості чинити опір. ОСОБА_35 погрожував іноземцеві пістолетом . Підсудний стверджував, що по зовнішньому вигляду цього пістолета він упізнав пістолет „ТТ", який постійно носив з собою ОСОБА_30 Іноземець опору не чинив. Коли автомобіль, керований ОСОБА_35, зупинився на лісовій дорозі із-за пошкодженого колеса, то до нього підійшов ОСОБА_30, став витягувати з автомобіля іноземця. Той сильно опирався і кричав. ОСОБА_140 допомагав ОСОБА_30 витягувати іноземця з автомобіля. Після цього ОСОБА_30 став його бити, бив багато і сильно, стрибав на іноземця зверху вниз, Ніхто з інших осіб не припиняв цього побиття. Через кілька хвилин, коли іноземець наполовину випав з автомобіля, ОСОБА_35, подивився у нього пульс і сказав, що він, напевно, мертвий. Після цього вони усі вчотирьох поховали іноземця в лісі, кинувши його тіло в якусь яму і закидавши гіллям. Підсудний показав, що тіло іноземця було кинуто в яму без одягу, одяг порвався, коли тіло тягли по землі до ями. Коли він і ОСОБА_30 відвезли дівчат до Києва, то ОСОБА_30 дав йому пакет з одягом француза, який ОСОБА_33 викинув у контейнер для сміття.

Підсудний частково не підтвердив показання ОСОБА_35 і зокрема, в тій частині, що він не пропонував убити дівчат як свідків їхнього злочину. Підсудний також показав, що ОСОБА_35 не говорив про наявність у потерпілого банківської картки, цю картку вони вперше побачили, коли розбирали речі убитого. Навпаки, мова йшла про велику кількість грошей, яка може бути у іноземця. ОСОБА_35 нікого з нападників за допомогою пістолета не заспокоював. Під час керування автомобілем з захопленим там іноземцем, ОСОБА_35 ні з ким по телефону не перемовлявся, лише погрожував пістолетом ОСОБА_68 частину речей, які були забрані після убивства іноземця, він віддав своїй дружині.

Аналогічні показання від давав на досудовому слідстві (т.28 а.с. 340-347). Зокрема, він стверджував, що ОСОБА_35 допомагав ОСОБА_30 витягувати француза з салону автомашини, відривав його руку, якою той за щось в салоні чіплявся. Вцей час ОСОБА_30 став бити француза.

Свідок ОСОБА_70, кримінальна справа відносно якої судом закрита у зв'язку з Законом „Про амністію", дала в суді показання про те, що 12 березня 2003 року за пропозицією своєї подруги ОСОБА_69, зустрічала в аеропорту „Бориспіль" іноземця. На момент зустрічі вона з цим іноземцем знайома не була. Разом з ними на автомобілі ВАЗ-2109 іноземця в аеропорту зустрічав ОСОБА_35. На зустріч ОСОБА_69 одягла білу перуку. Коли ОСОБА_69 зустріла іноземця, то підвела його до автомобіля, вони утрьох випили шампанського за зустріч і поїхали в Київ. Під час руху ОСОБА_35 зупинив автомобіль на одній з зупинок громадського транспорту, ОСОБА_69 сказала їй вийти з машини. Коли вони вдвох з машини вийшли, туди зайшли і сіли на заднє сидіння двоє людей. Як показала ОСОБА_70 в судовому засіданні, ними були ОСОБА_35 та ОСОБА_33. ОСОБА_69 сказала ОСОБА_142 сісти в інший автомобіль, ВАЗ-2106, за кермом якого знаходився чоловік, на якого вона указала в судовому засіданні - підсудний ОСОБА_30 автомобіль, керований ОСОБА_35, поїхав вперед, вони на автомобілі ВАЗ-2106 поїхали за ними. В темну пору доби і при світлі фар свідок бачила якусь метушню в автомобілі, де сидів іноземець. Обидва автомобілі звернули в ліс і зупинились. ОСОБА_30 пішов до машини, де був француз. Свідок бачила якусь метушню біля цієї машини, але оскільки події відбувались в темну пору доби, вона не змогла пояснити, хто які дії виконував. Свідок пояснила, що точно бачила, як били француза, проте не змогла дати більш детального пояснення в вказаних вище причин. Після цього ОСОБА_30 відвіз її і ОСОБА_69 в Київ, перед від'їздом в їхній автомобіль поставили якусь сумку. В Києві хтось викинув у контейнер для сміття якийсь пакунок. ОСОБА_30 попередив дівчат, що треба мовчати про те, що вони бачили. Вночі по телефону її розбудив ОСОБА_35, привіз на таксі на вул. Вербицього у свою квартиру. Там йшла якась гулянка із розпиттям спиртних напоїв, було багато різних речей, як вона зрозуміла, іноземця. Із запропонованих свідку речей вона взяла подивитися тільки журнал.

Свідок спростувала показання ОСОБА_140 про те, що він за допомогою пістолета, що зберігався у ОСОБА_69, намагався вгамувати ОСОБА_35 і ОСОБА_33 і упевнено заявила в суді, що цих дій підсудного ОСОБА_35, насправді не було.

Свідок ОСОБА_143 показала суду, що була знайома з громадянином Франції ОСОБА_68 з 2001 року і займалась пошуком квартир для його проживання в Києві під час його приїздів. Про те, чим займався ОСОБА_68 в Україні їй відомо не було. В березні 2003 року вона бронювала квартиру для ОСОБА_68 в м. Києві, але він в Україну не прибув.

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого - громадянина Франції ОСОБА_144, який до суду не з'явився, вбачається, що у березні 2003 року його син ОСОБА_68 вилетів до України і без вісті зник.

т.18 а.с. 190-192

З оголошених в судовому засіданні показань свідка - громадянки Франції ОСОБА_145, вбачається, що вона проживала в громадянському шлюбі з ОСОБА_68 Останній 12 березня 2003 року вилетів до України і назад не повернувся. З собою він мав 500 євро, банківську картку, дві фотокамери, відеокамеру, портативний комп'ютер, багато комплектів жіночої білизни.

т. 28 а.с. 197-199,203-205.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_146, яка не з'явилась до суду з поважних причин, видно, що вона тривалий час, з 2001 року була знайома з ОСОБА_68, супроводжувала його в поїздках по Києву а також зустрічала його 12 березня 2003 року в аеропорту „Бориспіль", але ОСОБА_68 до Борисполя не прилетів. Натомість вона мала з ним телефонну розмову, в якій ОСОБА_68 просив попередити про його зустріч іншу дівчину, прикмети якої назвав по телефону. Свідок знайшла цю дівчину в аеропорту і сказала їй про необхідність зустріти ОСОБА_68.

т. 26 а.с. 211-214; 233-236.

У відповідності до протоколу впізнання від 23 грудня 2003 року, свідок ОСОБА_146 впізнала по фотографіях ОСОБА_69 як особу, яка зустрічала ОСОБА_68 в аеропорту Бориспіль 12 березня 2003 року. При зустрічі на ОСОБА_69 була перука світлого кольору.

т. 27 а.с. 255

Крім показань підсудних, потерпілих, свідків, винність ОСОБА_30. ОСОБА_35. ОСОБА_33. ОСОБА_140 по даному епізоду підтверджена такими доказами:

З явки з повинною ОСОБА_140 від 7 червня 2004 року вбачається, що він визнає свою причетність до убивства громадянина Франції ОСОБА_68 при цьому в якості осіб, що безпосередньо позбавили потерпілого життя, він назвав не тільки ОСОБА_35 та ОСОБА_33, а й ОСОБА_30 т. 45 а.с. 107

З явки з повинною ОСОБА_35 від 19 лютого 2003 року слідує, що 12 березня 2003 року за пропозицією ОСОБА_140 він, (ОСОБА_140) разом з ОСОБА_30, ОСОБА_33 Вії. взяв участь в розбійному нападі на іноземця, котрий прямував з аеропорту „Бориспіль" до Києва. В цьому документі ОСОБА_35 описав свої та ОСОБА_33 дії, указав на присутність двох незнайомих йому жінок в автомобілі, де іноземець їхав. Ці його описання в цілому співпадають з його ж та інших підсудних показаннями в судовому засіданні. Крім того, в явці з повинною ОСОБА_35 прямо указав, що пістолет марки „ТТ" для здійснення нападу на іноземця ОСОБА_30 в його присутності передав ОСОБА_140. Після того, як ОСОБА_140 і ОСОБА_33 сіли в машину з іноземцем, ОСОБА_35 наводив на нього пістолет, ОСОБА_140 тримав іноземця, а ОСОБА_33 неодноразово бив його руками в голову. З цього ж документу вбачається активна роль ОСОБА_33, коли іноземця витягували з автомобіля. Відповідно до явки з повинною, усі четверо підсудних приймали участь в похованні тіла убитого ОСОБА_68. За участь в цьому злочині ОСОБА_35 отримав 150 доларів США.

т. 27 а.с. 259

З явки з повинною ОСОБА_33 від 19 грудня 2003 року вбачається, що ОСОБА_33 визнав свою та ОСОБА_30, ОСОБА_35 і ОСОБА_140 участь в розбійному нападі на ОСОБА_68. З неї вбачається, що всі нападники діяли по єдиному плану, а найбільш активним при убивстві ОСОБА_68 був ОСОБА_30

т.27 а.с. 260-261

З протоколу огляду від 12 травня 2003 року видно, що в кварталі № 45 Дарницького лісництва було знайдено труп невідомого чоловіка, без одягу, в стані розкладання.

т.26 а.с. 47-52

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_135 вбачається, що причину смерті ОСОБА_68 внаслідок гнилісних змін трупу встановити неможливо. При дослідженні трупу встановлено поперечний перелом лівого великого рогу під'язикової кістки..

т.26 а.с. 66-76

у відповідності з додатковим висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_136, перелом лівого великого рогу під'язикової кістки віднесено до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

т.28 а.с. 287

З висновку судової експертизи методом ДНК-аналізу, проведеної у Французькій Республіці 28 січня 2004 року, знайдений в кварталі 45 Дарницького лісництва труп невідомого чоловіка було ідентифіковано як труп ОСОБА_68.

т. 28 а.с. 164-174; 217-224

Частина речей ОСОБА_68, якими заволоділи підсудні, були вилучені згідно протоколів від 25 грудня 2003 р. за місцем проживання ОСОБА_30 в м. Прилуках та ОСОБА_33 Підсудні ОСОБА_30 та ОСОБА_33 в судовому засіданні визнали, що речі -предмети жіночого туалету вони привезли в м. Прилуки та подарували своїм дружинам.

т. 27 а.с. 269-270, 275-277

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 16 січня 2004 року з участю ОСОБА_35 вбачається, що він у добровільній формі на місцевості показав обставини захоплення і послідуючого убивства О.ОСОБА_68. З цих його пояснень, зафіксованих на відеоплівку, частина з яких в протоколі відтворення не зазначена, вбачається, що ОСОБА_68 бив не тільки ОСОБА_30, роль якого у побитті потерпілого була найбільшою, а й ОСОБА_35

т. 28 а.с. 29-38

ОСОБА_33 також підтвердив свої показання під час відтворення з ним обстановки і обставин події 28 грудня 2003 року. В ході цієї слідчої дії він підтвердив свої показання. Також з його пояснень підчас відтворення слідує, що ОСОБА_35 притримував двері автомобіля, коли з нього ОСОБА_30 витягував іноземця. Ще до захоплення іноземця ОСОБА_35 показував йому і ОСОБА_140 пістолет марки „ТТ" і говорив, що як іноземець буде опиратись, то він його вб'є. Цим же пістолетом він погрожував ОСОБА_68 при його захопленні.

т. 28 а.с. 47-51

Згідно висновку товарознавчої експертизи № НОМЕР_138, вартість речей, які належали ОСОБА_68 і були вилучені під час слідства, складає 3904 грн. 50 коп.

т.28 а.с. 306-324.

Загальна вартість речей, котрими незаконно заволоділи підсудні під час нападу на ОСОБА_68, складає 34209 грн.

т. 28 а.с. 232-235

Проаналізувавши докази по даному епізоду, співставивши їх з іншими доказами по справі, суд дійшов висновку, що пред'явлене підсудним обвинувачення в розбійному нападі на громадянина Франції ОСОБА_68 та умисному його убивстві при обтяжуючих обставинах, скоєних в складі банди, повністю знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Докази кримінальної справи беззаперечно свідчать, що розбійний напад на ОСОБА_68 заздалегідь планувався ОСОБА_35 та ОСОБА_30. Це, зокрема, підтверджено прямими показаннями ОСОБА_140 й ОСОБА_33, що розмови про цей злочин почались за 2 тижні до його скоєння і всі співучасники його обговорювали.

Подальші дії підсудних - використання знайомої ОСОБА_68 ОСОБА_69 для заманювання його в пастку, швидкі та рішучі дії при його захопленні, погроза йому зброєю - все це свідчить про реалізацію злочинного умислу підсудних, виконаного з високим ступенем організованості.

Суд дійшов однозначного висновку про те, що підсудні мали намір не тільки здійснити розбійний напад, а й убити ОСОБА_68 Суд відхиляє показання ОСОБА_35 про те, що він хотів тримати ОСОБА_68 в обумовленому місці, узнати у нього код банківської картки та зняти з неї гроші, а потім відпустити. Ці показання суд оцінює як вигадку, що не відповідає дійсності і придумана самим підсудним з метою покращити своє становище.

Як показали в судовому засіданні підсудні ОСОБА_33 й ОСОБА_35, ніяких розмов про банківську картку під час обговорення планів нападу з боку ОСОБА_35 не було. Її вперше побачили, коли роздивлялись речі ОСОБА_68. Ці їхні показання є доказом, котрий спростовує головну тезу пояснень ОСОБА_35: відсутність у нього умислу на убивство ОСОБА_68.

На прямо поставлене судом запитання: де ОСОБА_35 думав тримати кілька днів захопленого ОСОБА_68, підсудний ОСОБА_35 відповідати відмовився. З цього суд зробив висновок, що такого місця у ОСОБА_35 взагалі не було, а тримати захопленого ОСОБА_68 в лісовому масиві в холодну пору року було б неможливо. Про відсутність такого місця свідчить протокол додаткового допиту ОСОБА_35 від 21 липня 2004 р.: «...они (т.е. ОСОБА_35 и ОСОБА_33) садятся на их место и мы едем куда-нибудь в укромное место «говорить» с французом», (т.28 а.с. 249-зв). Цей однозначно, на думку суду, доведений факт, свідчить про неправдивість показань ОСОБА_35 стосовно того, що убивство ОСОБА_68 мало місце незалежно від його волі.

Разом з тим, впевнені дії ОСОБА_35 після захоплення ОСОБА_68: спрямування автомобіля з аеропорту одразу в лісовий масив біля Києва, погрози ОСОБА_68 пістолетом, допомога ОСОБА_30 у витягуванні потерпілого з автомобіля, фактичне погодження з діями ОСОБА_30, подальше поховання трупа та розділ між учасниками нападу майна потерпілого, свідчать про реалізацію злочинного умислу ОСОБА_35 на убивство ОСОБА_68.

Суд наголошує, що ОСОБА_35 давав показання таким чином, щоб максимально відвести від себе відповідальність за скоєні злочини. З цією метою він умисно при дачі показань викривлював деякі деталі злочинів, щоб завести в оману слідство. Так, при допиті 21 липня 2004 року ОСОБА_35 стверджував, що після захоплення француза першим з місця захоплення поїхав ОСОБА_30, а він, ОСОБА_35 - за ним. (т.28 а.с. 350-зв.) Такі його показання суперечать об'єктивній картині злочину, адже в такому випаду ОСОБА_1 не могла б бачити, що відбувається в автомобілі ОСОБА_35. Свідок ОСОБА_142, підсудні ОСОБА_35 і ОСОБА_33 не підтвердили показання ОСОБА_35, що він намагався припинити побиття ОСОБА_68, затіяне ними, з допомогою пістолета, який буцім-то він взяв у ОСОБА_69. Тому його твердження про відсутність умислу на убивство ОСОБА_68 суд однозначно відхиляє як показання недостовірні.

Щодо інших підсудних - ОСОБА_30, ОСОБА_35 та ОСОБА_33, то на думку суду, їхні дії також свідчать про наявність у них умислу на убивство ОСОБА_68 та реалізацію цього злочинного умислу.

Так, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_30 наніс найбільше число ударів ОСОБА_68 і добивав його в лісі, коли той не хотів виходити з машини. Він же давав розпорядження поховати француза, приймав участь в розподілі його майна, частину з якою забрав собі. Його показання щодо своєї невинуватості в злочині є непевними, непослідовними, нелогічними, суперечать іншим доказам справи. На досудовому слідстві він взагалі давав показання про свою повну непричетність до злочину. Тому показання ОСОБА_30 також відхиляються судом як недостовірні.

ОСОБА_35 і ОСОБА_33 діяли за вказівкою ОСОБА_30. Вони тримали ОСОБА_68 в автомобілі і в цей час, за показаннями ОСОБА_35, ОСОБА_33 бив француза, а ОСОБА_140 його утримував. В подальшому обидва вони приймали участь в похованні ОСОБА_68, ділили га привласнювали його майно, отримували винагороду за злочини. Це свідчить про наявність у них умислу на незаконне заволодіння майном ОСОБА_68 та його умисне убивство.

Усі підсудні, як це видно з їхніх допитів, схвалювали дії один одного, не заперечували проти них, в тому числі і проти дій, спрямованих на позбавлення ОСОБА_68 життя. Це, на думку суду, свідчить про їхню згуртованість та наявність у них єдиного умислу на вбивство цього потерпілого.

Крім того, як це вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_30, ОСОБА_35 і ОСОБА_33 раніше вже скоїли разом цілу низку особливо тяжких злочинів, в тому числі - умисних убивств, що на думку суду також свідчить про єдність їхнього умислу на позбавлення життя ОСОБА_68.

Фактично організатором цього злочину був ОСОБА_30, котрий давав розпорядження ОСОБА_33 та ОСОБА_35 зібратись у певному місці та діяти відповідним чином. Самі вони, будучи допитаними судом по цьому та іншим епізодам злочинів, показали, що діяли виключно за вказівкою ОСОБА_30. Без його прямих вказівок скоєння цього злочину було б неможливим. Неможливим було б скоєння злочину одним лише ОСОБА_35, без участі ОСОБА_30 та інших членів банди.

Оскільки злочини, скоєні підсудними, скоювались ними з допомогою вогнепальної зброї і самі вони усвідомлювали цей факт, суд вважає, що злочини ними були скоєні в складі банди. Про це свідчить також попереднє скоєння ними інших злочинів в цьому ж складі.

Тому відповідно до ст. ЗО КК України підсудні повинні відповідати за всі злочини, у підготовці та вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував кожен з них.

Таким чином, дії ОСОБА_30, що виразились в організації нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_68, поєднані з погрозою насильства, небезпечного для його життя і здоров'я та застосуванням такого насильства, вчинені за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше скоювала розбій та бандитизм, спрямовані на заволодіння майном в особливо великих розмірах, поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.3,187 ч.З КК України.

Дії ОСОБА_35, ОСОБА_35 та ОСОБА_33, що виразились в нападі з метою заволодіння майном ОСОБА_68, поєднані з погрозою насильства, небезпечного для його життя і здоров'я та застосуванням такого насильства, вчинені за попередньою змовою групою осіб, спрямовані на заволодіння майном в особливо великих розмірах, поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.З КК України.

Дії ОСОБА_30, що виразились в організації умисного убивства ОСОБА_68, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне убивство, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З; 115 ч.2 п.п. 6, 12, 13 КК України.

Дії ОСОБА_35, що виразились умисному убивстві ОСОБА_68, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, підлягають кваліфікації по ст. 115 ч.2 п. 6,12 КК України

Дії ОСОБА_35 та ОСОБА_33, що виразились умисному убивстві ОСОБА_68, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчинили умисне убивство, підлягають кваліфікації по ст. 115 ч.2 п.п. 6,12,13 КК України.

Цивільний позов по даному епізоду звинувачення не заявлено.

18. По епізоду умисного убивства ОСОБА_69 16 березня 2003 року винність підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_35 ОСОБА_140, ОСОБА_34 підтверджена наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні по даному епізоду злочину підсудний ОСОБА_30 відмовився давати показання, заявивши про те, що він не визнає своєї вини в умисному убивстві ОСОБА_69 Проте, протягом судового слідства, він відповідав на деякі запитання. Зокрема, він показав, що перед похованням ОСОБА_69 в лісі в Бородянському районі Київської області яму для її поховання копали усі четверо підсудних: він, ОСОБА_35, ОСОБА_140 і ОСОБА_34.

ОСОБА_35 в судовому засіданні частково визнав себе винним в інкримінованому злочині - умисному убивстві ОСОБА_69 Він також відмовився давати показання за цим епізодом обвинувачення, погодившись, однак, відповідати на деякі питання.

Підсудний ОСОБА_140 в судовому засіданні частково визнав свою вину в інкримінованому йому злочині. Показав суду, що 16 березня 2003 року на квартиру в м. Києві, де він проживав разом з ОСОБА_30, приїхав ОСОБА_34 з метою забрати свого автомобіля ВАЗ-2109. Оскільки цим автомобілем на той час користувався ОСОБА_35, то вони поїхали до нього на квартиру утрьох. Приїхали до ОСОБА_35 на квартиру, яка розташована в будинку по бульв. Лесі Українки в м. Києві, коли було вже темно. В квартирі знаходився ОСОБА_35 і ОСОБА_69. Між нею, ОСОБА_30 і ОСОБА_35 точилась якась голосна розмова. Її суті підсудний не чув, тому що в цей час перебував з ОСОБА_34 на кухні квартири, де вони пили чай. Підсудний чув, що в кімнаті, де була ОСОБА_69, голосно працює телевізор. Через деякий час він побачив, зайшовши в кімнату, що ОСОБА_69 лежить на підлозі квартири, пін зрозумів, що вона мертва. ОСОБА_30 сказав, що вони її убили і треба заховати труп. Він відмовлявся це робити, однак ОСОБА_30 пригрозив йому, що з ним буде те ж саме, тоді ОСОБА_35 погодився сховати труп ОСОБА_69. Разом з ОСОБА_30 вони винесли труп ОСОБА_69 на вулицю, посадили на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-2109, за кермом якого на той час уже сидів ОСОБА_34, самі також сіли на це сидіння по боках. На переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_35 і вони поїхали за місто в напрямку, який указував ОСОБА_140. В лісі за м. Києвом вони викопали яму для поховання трупа і поховали його в цій ямі. Яму копали по черзі усі четверо: він, ОСОБА_30, ОСОБА_34 та ОСОБА_35. Перед похованням труп ОСОБА_69 був роздягнутий ОСОБА_35. Свій вчинок пояснює погрозами з боку ОСОБА_30. Вважає себе винуватим тільки у приховуванні іншого тяжкого злочину, якого сам не вчиняв.

Підсудний ОСОБА_34 в пред'явленому йлому за цим епізодом звинувачення визнав себе винним частково. Він не підтвердив показань ОСОБА_35 в частині своєї та його участі та обставин убивства ОСОБА_69 Показав, що 16 березня 2003 року у вечірній час він знаходився неподалік від будинку, в якому проживав ОСОБА_35, перебував в ресторані „Макдоналдс". Там він випадково зустрів ОСОБА_35, разом з яким просидів у ресторані до його закриття. Після отримання від ОСОБА_30 телефонного дзвінка з запрошенням зайти до квартири, він разом з ОСОБА_35 піднявся в квартиру, де проживав ОСОБА_35. Раніше в цій квартирі він ніколи не бував. Там же, в цій квартирі знаходився ОСОБА_30. Від останнього він почув вимогу очікувати його в автомобілі. Знаходячись в автомобілі ВАЗ-2109, він побачив, як ОСОБА_30 і ОСОБА_140 вивели з під'зду дівчину, посадили її на заднє сидіння керованого ним автомобіля. На переднє сидіння пасажира сів ОСОБА_35 і наказав їхати за місто, показував дорогу. Тільки під час їзди він побачив, що дівчина, яка сидить на задньому сидінні автомобіля, мертва. Заїхавши в ліс, куди дорогу показував ОСОБА_35, підсудний бачив, що тіло дівчини ОСОБА_35, ОСОБА_140 та ОСОБА_30 кудись понесли. Сам він ніякої участі в похованні тіла ОСОБА_69 не брав. Не бачив він і обставин її убивства. Вважає себе винним не в умисному убивстві ОСОБА_69 , а в приховуванні цього злочину.

ОСОБА_33 дав суду показання, що приблизно через місяць після убивства ОСОБА_68, в м. Прилуках його зустрів ОСОБА_30 і розказав, що він і ОСОБА_35 убили одну з дівчат, які допомагали зустрічати в аеропорту француза, пізніше ними убитого. ОСОБА_33 показав, що зі слів ОСОБА_30 йому стало відомо про спосіб убивства цієї дівчини - шляхом її задушення. Зі слів ОСОБА_30, її убили тому, що вона стала вимагати своєї долі в попередньому злочині - розбійному нападі на ОСОБА_68 і могла розповісти про цей злочин комусь сторонньому. Цю розмову, згідно пояснень підсудного ОСОБА_33, ОСОБА_30 провів з ним з метою залякати його та змусити брати участь в інших злочинах.

Судом було досліджено показання підсудних, даних ними на досудовому слідстві.

Так, ОСОБА_35 під час досудового слідства давав показання, що 16 березня 2003 рокув вечірній час у нього вдома перебувала ОСОБА_69. До нього подзвонив ОСОБА_30 і теж приїхав до нього у квартиру. Приїхавши, ОСОБА_30 став вести з ним розмови про те, що необхідно щось вирішувати з ОСОБА_69, яка стала небажаним свідком убивства. Коли підсудний на деякий час вийшов з квартири в магазин і повернувся, то побачив, що ОСОБА_69 почувається не так, як раніше. ОСОБА_30 пояснив, що він добавив їй в напій клофеліну і продовжував наполягати на убивстві ОСОБА_69. Через деякий час ОСОБА_35 знову вийшов в магазин за спиртними напоями. Повернувшись, він побачив, що в квартирі знаходяться ще й ОСОБА_34 та ОСОБА_140. ОСОБА_69 лежала на дивані, усі троє тримали її, а ОСОБА_30 душив її за шию якимось шнурком. Підсудний зрозумів, що ОСОБА_30 здійснив свій задум про убивство ОСОБА_69. Після цього на пропозицією ОСОБА_140 вони вирішили заховати труп. ОСОБА_30 і ОСОБА_35 винесли труп в машину, яка стояла біля під'їзду і якою керував ОСОБА_34. Усі вчотирьох вони відвезли труп в Бородянський район Київської області в ліс. Там залишили його, а наступного дня приїхали з лопатою і поховали його в лісі, перед похованням ОСОБА_30 роздягнув труп, а одяг спалив. Після цього він ще кілька разів приїжджав на місце поховання ОСОБА_69. (т.28 а.с. 370-372).

ОСОБА_35 на досудовому слідстві дав показання, аналогічні показанням в судовому засіданні. (т.28 а.с. 382-384).

ОСОБА_34 також на досудовому слідстві дав показання, аналогічні даним ним в суді. (т.28 а.с. 385-387).

З показань потерпілого ОСОБА_147, який не з'явився до суду з поважних причин і показання якого були досліджені в судовому засіданні, видно, що востаннє він бачив свою дочку 16 березня 2003 року. Будь-яких цінностей або великої суми грошей у неї не було. Після того, як вона зникла 17 березня 2003 р., він звернувся до органів міліції. Він встановив, що власником телефону, з якого в останній раз телефонувала йому дочка, був ОСОБА_35 в квітні 2003 року він зустрічався з ОСОБА_35 і останній повідомив йому, що був знайомий з його дочкою, але де вона знаходиться, йому невідомо. (т.27 а.с. 94-97)

З показань свідка ОСОБА_148, яка не з'явилась до суду з поважних причин і показання якої були досліджені в судовому засіданні, видно, що її дочка, ОСОБА_69, не повернулась додому 17 березня 2003 року. 24 березня того ж року вона з чоловіком звернулась до міліції. Було встановлено, що востаннє дочка телефонувала їм на домашній телефон з мобільного телефону, який належав ОСОБА_140 з ним зустрічався її чоловік - ОСОБА_147, якому ОСОБА_35розповів, що він був знайомий з їхньою дочкою, але де вона може перебувати, не знає. (т.27 а.с. 98-100).

Правдивість цих показань потерпілого ОСОБА_147. та свідка ОСОБА_148 була підтверджена ОСОБА_35 в судовому засіданні.

7 червня 2004 року ОСОБА_140 була написана явка з повинною, у якій він повідомляв, що став свідком убивства ОСОБА_69 громадянами ОСОБА_30,ОСОБА_35 й ОСОБА_34 за обставин, про які він дав показання суду. (т. 45 а.с. 107-108).

У відповідності до протоколу огляду місця події від 8 червня 2004 року, під час якої проводився відеозапис, в лісі біля села Пороскотень Бородянського району Київської області було розкопано місце поховання невідомої жінки. З протоколу огляду та проглянутого відеозапису до нього видно, що на місце поховання цієї жінки учасників слідчої дії привів ОСОБА_35, він же пояснив, в якому положенні знаходиться труп, який одяг на ньому знаходиться. Ці пояснення ОСОБА_35, дані ним перед відкопуванням місця поховання невідомої жінки, об'єктивно підтверджені даними, встановленими в результаті цієї слідчої дії. (т.45 а.с. 111-112), що прямо підтверджує причетність ОСОБА_35 до вбивства ОСОБА_69.

У відповідності до протоколу пред'явлення трупу для впізнання від 10 червня 2004 року, знайдений 8 червня 2004 року труп був ідентифікований як труп ОСОБА_69 Валентини Анатоліївни. (т.45 а.с. 114).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_140 від 17 січня 2004 року вбачається, що ОСОБА_140 в добровільній формі розповів слідчому про обставини скоєння цього злочину і показав квартиру, де було його скоєно, а також лісовий масив в Бородянському районі Київської області, де було поховано труп ОСОБА_69 в ході цієї слідчої дії ОСОБА_140 стверджував, що ОСОБА_35 перед похованням трупу ОСОБА_69 зняв з нього одяг і пізніше спалив його. (т.28 а.с. 34-38).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 3 січня 2004 року вбачається, що ОСОБА_34 в добровільній формі пояснив, за яких обставин він став причетним до убивства ОСОБА_69. Він показав, що відвозив її труп в лісовий масив, розташований в Бородянському районі Київської області, сам участі в убивстві та в похованні загиблої не приймав, а лише перевозив труп. (т.28 а.с. 60-64).

Суд наголошує, що хоча ці двоє підсудних і не змогли показати місця, де було поховано труп ОСОБА_69, проте вони незалежно один від одного правильно вказали на квартиру АДРЕСА_10, в якій було скоєне вбивство і правильно привели учасників слідчої дії до лісового масиву, в якому пізніше труп ОСОБА_69 було знайдено.

З висновків судово-медичних експертиз № НОМЕР_139 та № НОМЕР_140, встановити причину смерті ОСОБА_69 неможливо у зв'язку з тривалим знаходженням в землі та гнилісними змінами трупу, проте виключити заподіяння їй смерті внаслідок здавлювання шиї не можна. (т.28 а.с. 239-245)

Проаналізувавши докази, суд дійшов висновку, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_30 та ОСОБА_35 як умисне вбивство ОСОБА_69, скоєне ними після за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, особами, які раніше вчинили умисне вбивство, тобто, по п. 9, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК України. Вони скоїли цей злочин у складі організованої злочинної групи - банди. ОСОБА_30 скоїв цей злочин, будучи організатором банди, тому його дії підлягають додаткової кваліфікації по ч.З ст.27 КК України.

Суд відхиляє як неправдиві показання ОСОБА_35, дані ним органам досудового слідства, як такі, що спрямовані на покращення свого становища та ухилення від відповідальності. Його, ОСОБА_140 показання, є нелогічними, суперечливими іншим доказам у справі, зокрема показанням ОСОБА_33, ОСОБА_35 та ОСОБА_34 Так, згідно показань ОСОБА_35 на досудовому слідстві вбачається, що він достовірно знав про намір ОСОБА_30 убити ОСОБА_69, особисто бачив, що той ніби-то намагався усипити або отруїти її якоюсь хімічною речовиною. За цих обставин ОСОБА_140, який заперечував проти убивства ОСОБА_69, пізно вночі залишив її наодинці з ОСОБА_30, а сам пішов у магазин за спиртними напоями. Такі його дії в ситуації, що могла скластись, були б абсолютно безглуздими і нелогічними з точки зору безпеки ОСОБА_69.

Суд переконався, що ОСОБА_69 стала співучасником злочину - умисного вбивства громадянина Франції ОСОБА_68 і могла при певних обставинах виказати стороннім особам таємницю цього вбивства. Особами, які найбільш були зацікавлені в убивстві ОСОБА_69, були ОСОБА_35, який найбільше з нею контактував і ОСОБА_69 його добре знала, та ОСОБА_30, який був організатором злочинної групи, також контактував з ОСОБА_69 під час убивства ОСОБА_68, вона бачила його і могла упізнати. Він був прямо зацікавленим в тому, щоб ОСОБА_69 не виказала його стороннім особам. Саме ОСОБА_35 знайшов місце для поховання ОСОБА_69, а згідно показань ОСОБА_140, ОСОБА_35 роздягнув труп ОСОБА_69 і спалив її одяг. Роздягання трупу та спалення одягу було здійснене з метою знищення слідів злочину.

У відповідності до показань ОСОБА_33, ОСОБА_69 вимагала винагороди за свою участь в злочині відносно ОСОБА_68 І могла за певних обставин розповісти комусь сторонньому про цей злочин, що не входило в плани в першу чергу ОСОБА_35 і ОСОБА_30. Ця обставина також свідчить про наявність умислу на скоєння убивства ОСОБА_69 саме у ОСОБА_35 та ОСОБА_30 з метою приховати інший злочин.

Водночас, на думку суду, ОСОБА_35 та ОСОБА_34 не були взагалі знайомі з ОСОБА_69 вона не могла розпізнати ОСОБА_35 під час убивства ОСОБА_68, а ОСОБА_34 в цьому злочині взагалі ніякої участі не брав. Ці підсудні не мали мотивів для її убивства. Ніяких доказів того, що ОСОБА_35 і ОСОБА_34 знаходились в квартирі, де було скоєне убивство, саме з метою його скоєння і попередньо з кимось про це домовлялись, в ході досудового і судового слідства здобуто не було і можливості для їхнього здобуття повністю вичерпані.

Крім того, органи досудового слідства, взявши за основу доказів показання ОСОБА_35 і ОСОБА_34, пред'явили їм обвинувачення і сформулювали об'єктивну сторону злочину так, що це робить неможливим засудження їх за цей злочин. Зокрема, органи досудового слідства указали, що ОСОБА_69 була задушена ОСОБА_35 і ОСОБА_30 за допомогою мотузки в кімнаті квартири. В цей час „ ОСОБА_35 та ОСОБА_34 знаходилися на кухні квартири і своєю присутністю на місці злочину та мовчазною згодою надавали впевненості ОСОБА_30 та ОСОБА_140, чим підтримували їх дії, а потерпілій завдавали психічного тиску, бо створювали враження спільних дій з нападаючими".

У відповідності до ч.2 ст. 27 КК України, співвиконавцем злочину є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину, безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєно, вчинила злочин.

Висновок органів досудового слідства про співучасть ОСОБА_35 і ОСОБА_34 в убивстві ОСОБА_69 саме в такий, описаний в обвинуваченні спосіб, матеріалами справи фактично не підтверджений і ґрунтується на припущеннях. Не було здобуто доказів їхньої вини в співучасті убивства ОСОБА_69 в ході судового розгляду.

Водночас сукупністю доказів справи доведено, що ці двоє підсудних брали участь в похованні тіла ОСОБА_69 після її умисного убивства. На момент скоєння цих дій вони були членами банди і виконували поховання трупу ОСОБА_69 за наказом її керівника - ОСОБА_30. Логіка цих дій полягала в тому, щоб приховати результат злочинної діяльності банди і зберегти її для подальших злочинів. Тому дії ОСОБА_35 та ОСОБА_34 по цьому епізоду, на думку суду, є складовою частиною бандитизму і підлягають перекваліфікації з п. 9, 12, 13 ч.2 ст. 115 КК на ст. 257 КК України.

Цивільний позов по даному епізоду звинувачення не заявлено.

19. По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_71 в смт. Варва Чернігівської області та заволодіння майном ОСОБА_71 та ОСОБА_72 винність підсудних ОСОБА_32 та ОСОБА_33 підтверджена наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_33 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду визнав повністю та показав, що дійсно за попередньою домовленістю з ОСОБА_32 20 березня 2003 року вчинив напад на помешканняОСОБА_72 в смт Варва. Чернігівської області, в ході якого заволодів чужим майном. Зокрема, він показав, що в смт. Варва вони з ОСОБА_32 приїхали на автомобілі „Мазда", яким керував ОСОБА_37. Останній в злочинні наміри посвячений не був і про скоєний злочин нічого не знав. Більш активним в скоєнні цього злочину був ОСОБА_32, який ударив жінку, що знаходилась в квартирі, зв'язав її. Обшукували вони квартиру удвох. З квартири вони викрали близько 500 гривень грошей та велику кількість спиртних напоїв.

Ці показання ОСОБА_33 фактично підтверджують його ж показання, дані на досудовому слідстві. З цих його показань вбачається що саме він, ОСОБА_33, повідомив ОСОБА_32 про місце проживання потерпілого ОСОБА_72, сказавши, що у нього можуть бути кошти.

т. 33 а.с. 159-163

Підсудний ОСОБА_32 в судовому засіданні повністю визнав себе винним по цьому епізоду звинувачення і показав, що за пропозицією ОСОБА_33, він на автомобілі „Мазда", керованим ОСОБА_37, 20 березня 2003 року прибув в смт. Варіву Чернігівської області, де вони скоїли розбійний напад на одну з квартир, розташовану в цьому населеному пункті. В ході нападу вони не користувались масками, зброєю. Жінку в квартирі вдарив саме він, ОСОБА_32, після цього її занесли в кімнату квартири. Вдвох вони, ОСОБА_32 і ОСОБА_33 обшукали квартиру, знайшли там гроші біля 500 гривень, деякі вироби з золота, взяли спиртні напої, що знаходились в квартирі. ОСОБА_37 не був обізнаним зі злочинними намірами підсудних і про їхній злочин нічого не знав.

Ці показання підсудного співпадають з його ж показаннями та показаннями ОСОБА_33, даними на досудовому слідстві.

т. 33 а.с. 212

Вина підсудних ОСОБА_33 та ОСОБА_32, по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

З показань потерпілого ОСОБА_72 який не з'явився до суду з поважних причин, видно, що 20 березня 2003 року в денний час невідомі особи здійснили напад на його співмешканку, з якій він проживав в буд. АДРЕСА_24, в результаті цих злочинних дій співмешканці було заподіяно тілесних ушкоджень. Потерпілий перелічив майно, яким відкрито заволоділи нападники: гроші, ювелірні вироби та у великій кількості спиртні напої.

т. 33 а.с. 141-145

З показаннь потерпілої ОСОБА_71 яка не з'явилась до суду за станом здоров'я, видно, що 20 березня 2003 року близько 10.00 години вона пішла на роботу, її співмешканець ОСОБА_72 теж пішов на роботу близько 8.30 години. Переюуваючи вдома, вона почула, що задзвонив дзвінок, вона пішла відкривати двері. Коли вона відчинла вхідні двері то на порозі побачила незнайомого їй чоловіка повної статури, середньою зросту, волосся чорне коротко пострижений, лице кругле повне смуглий, одягнутий в чорну шкіряну куртку. Він її запитав: "Дома ОСОБА_72?", вона відповіла, що дома його немає, тоді він сказав "Передай йому це" із-за дверей хтось їй подав синій пакет, вона подивилася на нього і в цю хвилину цей чоловік вдарив її в лице, вона не впала потім він іще раз вдарив по лицю, вона впала на підлогу, потім він її знову вдарив по голові. Вона закрила очі і лежала нерухомо бо боялася, що її вб'ють. Її несли на руках і понесли в кімнату де положили на ліжко, засунули кляп із полотен ця їй в рот, потім рушником зав'язали лице, зв'язали з заді руки, потім з неї зняли колготки, зв'язали ноги і почали щось шукати г:о будинку, вона чула, що відривали шафи, щось стукало. Коли він її в'язав то ОСОБА_148, дочка ОСОБА_72 передзвонювала декілька раз. Потім він побіг до телефону і вирвав шнур. Підбігши до неї запитав: "ОСОБА_148, де гроші", вона в цей час викинула із рота кляп і відповіла, що не знає, що він їй не каже, може у ОСОБА_72 на роботі, потім він знову почав бігати, щось шукати по будинку, потім підходив до неї і погрожував, якщо вона не скаже де гроші він її вб'є . Під час нападу на неї злочинці заволоділи її майном, яке на момент злочину, для неї мало таку вартість :

· гроші в сумі 600 грн., які знаходилися у її паспорті, а сам паспорт лежав у дивані, паспорт залишили, а гроші забрали.

· золоту обручку вагою 7 гр., 585 проби, вартістю 700 грн., а також з будинку пропали гроші, горілка, вино, шампанське, які належали її співмешканцю ОСОБА_72.

В результаті злочину, їй були заподіяні тілесні ушкодження і вона проходила стаціонарне лікування в Варвинський ЦРЛ. Вона була дома, коли до них на відтворення привозили ОСОБА_33 і стверджує, що ОСОБА_33 її не бив, а її бив другий чоловік, який був з ОСОБА_33, хто саме знімав обручку, вона не бачила, бо були зав'язані очі. Під час нападу, у злочинців масок не було, а чи були на них рукавиці, вона не запам'ятала

т. 33 а.с. 114-117

З показань свідка ОСОБА_149, досліджених в судовому засіданні, вбачається, що 20 березня 2003 року в центрі селища Варва він бачив автомобіль „Мазда" синього кольору.

т. 33 а.с. 111-112

Підсудний ОСОБА_37 в судовому засіданні підтвердив факт поїздки в смт. Варву 20 березня 2003 року разом з ОСОБА_32 та ОСОБА_33. Про дійсну мету поїздка він обізнаний не був.

Крім показань потерпілих та свідків, вина підсудних ОСОБА_33 та ОСОБА_32 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_33 від 19 грудня 2003 року видно, що навесні 2003 р. спільно з ОСОБА_32 у смт Варва вчинив напад на будинок директора якогось комбінату, де, зв'язавши якусь дівчину, заволоділи грошима та спиртними напоями. В цьому документі приводяться деталі скоєння злочину: зв'язування ніг потерпілої за допомогою колготок, викрадення спиртних напоїв

т. 33 а.с. 154

З протоколу огляду місця події від 20 березня 2003 року видно, що в ході огляду буд. АДРЕСА_24 в смт. Варва встановлено сліди проникнення в будинок та його обшуку.

т. 33 а.с. 20-26

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_33 від 26 січня 2004 року з застосуванням фотозйомки, видно, що в ході цієї слідчої дії ОСОБА_33 детально розповів та показав на місці обставини скоєння злочину. Зокрема, ОСОБА_33 було вказано, що цей злочин він скоїв разом з ОСОБА_32, показано будинок, в якому проживав потерпілий, зазначено деталі скоєння злочину: побиття потерпілої Даценка, зв'язування її ніг за допомогою колготок, викрадення з будинку грошей та великої кількості спиртних напоїв.

т. 33 а.с. 164-170

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_32 від 03 березня 2004 року з застосуванням фотозйомки видно, що в ОСОБА_32 детально розповів та показав на місці обставини скоєння злочину. Ці його показання в деталях співпадають з показаннями ОСОБА_33 при проведенні з ним такої ж слідчої дії.

т. 33 а.с. 195-198

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_142 вбачається, що у ОСОБА_71 мали місце наступні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку з контузіонним синдромом, забій шийного і поперекового відділу хребта, забій м'яких тканин лівої області нижньої щелепи, гематома м'яких тканин верхньої та нижньої щелепи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ці тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок ударів рукою сторонньої особи.

т. 33 а.с. 132-133

Проаналізувавши докази по цьому епізоду, суд дійшов висновку, що вони зібрані з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства, є достовірними і викривають обох підсудних в інкримінованих їм діях. Будь-яких зауважень з боку учасників процесу, в тому числі підсудних, щодо незаконності отримання доказів, висловлено не було. Тому наведені вище докази, які детально між собою співпадають, суд кладе в обґрунтування вироку.

Суд дійшов висновку, що хоча ОСОБА_33 та ОСОБА_32 були членами банди, проте цей злочин вони вчинили за межами діяльності банди. Про це свідчить відсутність керівної ролі ОСОБА_30, відсутність зброї під час злочину, невелика кількість учасників злочину.

Дії ОСОБА_32 та ОСОБА_33, що виразились в розбійному нападі на потерпілих, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли розбійний напад та бандитизм, з проникненням у житло, спрямовані на заволодіння майном у великих розмірах, організованою групою, підлягають кваліфікації по ч.4 ст. 187 КК України.

Потерпілим ОСОБА_72 заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди на суму 1112 грн. та моральної шкоди на суму 6500 грн. (т.33 а.с. 146). Суд вважає, що позов на відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню - у відповідності до доведеного матеріалами справи, в сумі 812 грн. Щодо моральної шкоди, то з урахуванням конкретних обставин справи і співставляючи позовні вимоги потерпілого з позовними вимогами інших потерпілих, вона підлягає задоволенню в сумі 5000 грн.

Потерпілою ОСОБА_71 також заявлений позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1300 грн. і моральної шкоди на суму 60000 грн. Суд вважає, що її позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають повному задоволенню, а в частині моральної шкоди, у співставленні з іншими матеріалами справи - в сумі 6000 грн.

20. По епізоду незаконного заволодіння автомашиною "Нива", що належала Гніденцівському газопереробному заводу винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_35 та ОСОБА_33 підтверджена наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 своєї вини в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду не визнав, як не визнавав її протягом усього досудового розслідування, від дачі показань відмовився, мотивуючи, що цього злочину не вчиняв.

Підсудний ОСОБА_32 в судовому засіданні також не визнав своєї вини в пред'явленому обвинуваченні, від дачі показань відмовився, мотивуючи це тим, непричетний до даного злочину.

У зв'язку зі зміною його показань в судовому засіданні, суд дослідив показання ОСОБА_32 на досудовому слідстві. З них слідує, що він визнавав свою пряму причетність до інкримінованого злочину і показував, що навесні 2003 року ОСОБА_30 запропонував йому, ОСОБА_35 та ОСОБА_33 скоїти крадіжку автомобіля „Нива", ОСОБА_30 знав, де стоїть цей автомобіль і сказав, що на нього він вже знайшов покупця. Усі погодились з ОСОБА_30 і дочекавшись темної пори доби, пішли до гаража, на який вказав ОСОБА_30. ОСОБА_33 взяв з собою ножиці по металу. В районі „Рокитне" в м. Прилуках ОСОБА_30 і ОСОБА_33 зламали замок на гаражі, ОСОБА_32 зОСОБА_35 допомагали викочувати цей автомобіль з гаража. Автомобіль був доставлений ОСОБА_30 в гараж в м. Бровари. Про подальшу долю цього автомобіля йому нічого невідомо.

т. 34 а.с. 196-197

Підсудний ОСОБА_32 пояснив зміну своїх показань в суді тим, що на досудовому слідстві він був змушений давати неправдиві показання під тиском працівників міліції. Проте, суд вважає цю його позицію такою, що не відповідає дійсності і спростовується низкою досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, ОСОБА_33 в судовому засіданні повністю визнав себе винним по даному епізоду звинувачення. Показав, що на пропозицію ОСОБА_30 разом з ОСОБА_32 іОСОБА_35 здійснив незаконне заволодіння автомобілем „Нива", місцезнаходження якого в гаражі вказав ОСОБА_30 Для скоєння цього злочину ОСОБА_30 взяв з собою ножиці по металу, які у свою чергу він віддав знайомому ОСОБА_150. Підсудний пояснив, що замок на дверях гаража ламали він з ОСОБА_30. А ОСОБА_32 з ОСОБА_35 допомагали їм викотити цей автомобіль з гаража. Автомобіль був марки „Нива" темно-червоного кольору, новий, з вертикально поставленими блоками задніх ліхтарів. ОСОБА_30 завів його шляхом підбору ключа запалення. ОСОБА_33 запам'ятав, що в автомобілі не вмикалась перша та друга передачі, тому ОСОБА_30 було важко рушити його з місця. Ніяких грошей за участь у злочині він не отримував. Стверджував, що для скоєння цього злочину застосовувався автомобіль ВАЗ-2101 який належав ОСОБА_32. Того ж року через кілька місяців він поїхав в м. Бровари, де вони з ОСОБА_30 забрали раніше викрадений автомобіль „Нива" та відігнали його на трасу Київ-Суми і кинули там. З автомобіля забрали запасне колесо, акумулятор, сумку з інструментами.

Такі ж показання він давав під час досудового слідства.

т. 34 а.с. 123

Показання, аналогічні показанням ОСОБА_33, дав в судовому засіданні підсудний ОСОБА_35 Він повністю визнав себе винним і прямо вказав на учасників злочину: ОСОБА_30 як його організатора, себе, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 подальша доля автомобіля після його викрадення ОСОБА_35 невідома.

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_33. ОСОБА_32 та ОСОБА_35. по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

Свідок ОСОБА_151 показав суду, що в 2003 році він, являючись співробітником Прилуцького відділення СБУ, користувався автомобілем „Нива", що належав Гнідинцівському газопереробному заводу і перебував в оренді. 29 квітня 2003 року він виявив відсутність автомобіля в орендованому ним гаражі. Про дану подію він повідомив в міліцію. Свідок підтвердив, що викрадений автомобіль марки „Нива" був у модифікації „Тайга", темно - червоного кольору, з вертикально поставленими блоками задніх ліхтарів, в незадовільному технічному стані, оскільки в ньому погано вмикалась перша передача. Це його описання автомобіля співпадає з описанням його підсудним ОСОБА_33, що свідчить про правдивість даних ним показань.

Свідок ОСОБА_150 в судовому засіданні підтвердив факт отримання ножиць по металу у ОСОБА_33 в 2003 році. Ці ножиці, з червоними ручками пізніше були вилучені у нього працівниками міліції.

Крім показань свідків, вина підсудних ОСОБА_30. ОСОБА_33. ОСОБА_35 та ОСОБА_32. підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_33 від 24 грудня 2003 року вбачається, що весною 2003 р. він спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_35, перекусивши ножицями по металу дужку для замка, викрали з одного з гаражів в м. Прилуки автомобіль "Нива", який потім відвезли у м. Бровари, де залишили в якомусь гаражі, т. 34 а.с. 117

З явки з повинною ОСОБА_35 від 24 грудня 2003 р., вбачається що весною 2003 р. вінспільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33, перекусивши ножицями по металу дужку для замка, викрали з одного з гаражів в м. Прилуки автомобіль "Нива",

т. 34 а.с. 180

З протоколу огляду місця події від 29 квітня 2003 року видно, що оглянуто гараж в буд. АДРЕСА_25, під час огляду виявлено факт зламу замка гаражних воріт.

т. 34 а.с. 18-19

Висновок трасологічної експертизи №НОМЕР_142 свідчить, що кусок дужки від воріт гараж: і, вилучений при огляді виявлений при огляді гаража в буд. АДРЕСА_25, від'єднаний способом перекусу інструментом типу ножиці по металу з послідуючим переломом.

т. 34 а.с. 70

Відповідно до протоколу добровільної видачі від 28 лютого 2004 року, ОСОБА_150 добровільно видав ножиці для перекушування металу, які йому дав ОСОБА_33

т. 34 а.с. 156

З висновку трасологічної експертизи №НОМЕР_143 видно, що кусок металевої дужки для

навішування навісного замка, вилучений при огляді виявлений при огляді гаража в буд. АДРЕСА_25, міг бути перекушеним ножицями для різки металу,

вилученими у ОСОБА_150.

т. 34 а.с. 170-171

З протоколу огляду транспорту від 10 листопада 2003 року, згідно якого оглянуто автомобіль ВАЗ-21213, який був виявлений на расі Київ - Суми, біля м. Бровари Київської області., встановлено, що в автомобілі відсутні: акумулятор, правий сонце відбивач, склоомивач, домкрат, відірваний глушник.

т. 34 а.с. 90

З акту ПП „АВТОекспертсервіс" вартість автомобіля ВАЗ-21213 д.н. НОМЕР_11 станом на 20 листопада 2003 року складала 8 215 грн. 59 коп., що більше ніж у 250 раз в перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на день скоєння злочину.

Т. 34 а.с. 115

Під час відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_33 від 14 січня 2004 року з застосуванням фотозйомки, ОСОБА_33 детально розповів та показав на місці обставини скоєння злочину, назвавши в якості співучасників ОСОБА_30, ОСОБА_35, ОСОБА_32

т. 34 а.с. 133-134

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_32 від 09 березня 2004 року з застосуванням фотозйомки вбачається, що ОСОБА_32 детально розповів та показав на місці обставини скоєння злочину. Зокрема, він назвав співучасників злочину: ОСОБА_30 в якості його організатора, ОСОБА_33 та ОСОБА_35

т. 34 а.с. 201-204

Даючи оцінку цим показанням підсудного, суд наголошує, що слідча дія, в ході якої вони були отримані, проводилась публічно, з участю понятих, що робило неможливим незаконний вплив на підозрюваного.

Результати обох відтворень обстановки і обставин події свідчать, що обидва підозрювані: ОСОБА_33 та ОСОБА_32 правильно показали місце скоєння злочину, назвали однакові обставини його скоєння та коло співучасників.

При проведенні очної ставки між ОСОБА_33 та ОСОБА_30 від 14.02.2005 року, ОСОБА_33 підтвердив факт вчинення даного злочину спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_35.

т. 34а.с.207-208

При проведенні очної ставки між ОСОБА_35 та ОСОБА_30 від 12.02.2005 року, ОСОБА_35 підтвердив факт вчинення даного злочину спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33.

т. 34 а.с. 209

Перевіряючи твердження підсудного ОСОБА_32 про те, що він не міг бути присутнім на місці злочину та використовувати свій автомобіль ВАЗ-2101, оскільки на той час його продав, видавши генеральне доручення на право користування ним, суд дав доручення на вилучення документів і допитав в судовому засіданні свідків.

З доручення, засвідченого приватним нотаріусом Прилуцького нотаріального округу на ім'я ОСОБА_152, слідує, що це доручення було засвідчене 31 липня 2003 року. (т. 54 а.с. 266).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_152 показав, що дійсно придбав у ОСОБА_32 автомобіль ВАЗ-2101, в якості документа для користування отримав генеральне доручення. Автомобіль він забрав у ОСОБА_32 і став ним користуватися тільки після того, як нотаріус засвідчив це доручення, тобто 31 липня 2003 року.

Ці його показання підтвердив в суді свідок ОСОБА_152.

Таким чином, твердження ОСОБА_32 про його невинуватість в цьому злочині були спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.

Проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку, що усі вони, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають усіх підсудних в інкримінованих їм діях. Ці докази зібрані з дотриманням норм кримінально-процесуального закону, є достовірними і суд кладе їх в обґрунтування вироку.

Органи досудового слідства правильно визначили дії ОСОБА_30 в даному злочині як організатора злочинної групи. Як вбачається з попередніх, досліджених судом доказів, злочинна група в даному складі здійснила перший свій злочин в листопаді 2002 року (убивство ОСОБА_60 та ОСОБА_61). До цього члени злочинної групи: ОСОБА_30, ОСОБА_33 і ОСОБА_32 також скоювали злочини. В багатьох випадках вони скоювали злочини з застосуванням вогнепальної зброї, унаслідок чого гинули потерпілі. Тому ця група набула ознак банди, що є різновидом організованої злочинної групи, керівництво якою здійснював ОСОБА_30.

Таким чином, дії ОСОБА_30 що виразились в організації незаконним заволодінням транспортним засобом, вчинені організованою злочинною групою, якими було завдано великої матеріальної шкоди власнику цього транспортного засобу, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З - 289 ч.З КК України.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35 що виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені організованою злочинною групою, якими було завдано великої матеріальної шкоди власнику цього транспортного засобу, підлягають кваліфікації по ст. 289 ч.З КК України.

25. По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_23 в м. Прилуки Чернігівської області та заволодінні майном ОСОБА_23 і ОСОБА_73 винність ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_36, ОСОБА_34 підтверджується такими доказами:

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав повністю і показав, що він приймав участь в скоєнні цього злочину. Зокрема, він пояснив, що за пропозицією ОСОБА_33, який постійно проживав в м. Прилуках, погодився скоїти розбійний напад на потерпілих. 28 червня 2003 року вони зібрались в м. Прилуках: він, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_36 Для скоєння злочину ОСОБА_30 використовував старии автомобіль ВАЗ-2101, який заздалегідь був пригнаний в м. Прилуки. ОСОБА_33 розставив людей, роз'яснив, яким чином буде скоюватись злочин. Згідно його плану, необхідно було інсценувати дорожньо-транспортну пригоду, зупинити автомобіль, в якому потерпілий мав би перевозити гроші і скоїти напад на нього. ОСОБА_34, який приїхав в Прилуки разом з ним, ніякої участі в злочині не брав і обізнаним про нього не був. У відповідності до розробленого плану, вони розташувались на вулиці в м. Прилуки, місце вказав ОСОБА_33 Він, ОСОБА_30, у відповідності до вказівок ОСОБА_33, керуючи автомобілем ВАЗ, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, зіткнувшись з автомобілем, в якому їхав потерпілий. Коли обидві машини зупинились, на потерпілого було здійснено напад іншими підсудними. Вони забрали у нього грошові кошти, радіотелефон та мисливську рушницю. Цю рушницю пізніше забрав собі ОСОБА_33 а радіотелефон ОСОБА_30 викинув.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_32 дав аналогічні показання. Наголошував, що організатором злочину був ОСОБА_33 і всі його учасники діяли за вказівками ОСОБА_33. Пояснив, що злочин було здійснено так, як вказував ОСОБА_30 Всіма його учасниками були застосовані маски для схову облич. ОСОБА_33 при нападі на потерпілого мав при собі та демонстрував обріз мисливської рушниці. Автомобілем, котрим було здійснено таран автомобіля потерпілого, керував ОСОБА_30 Заперечував участь ОСОБА_34 в цьому злочині. Згідно показань підсудного в судовому засіданні, ОСОБА_34 підвіз їх до місця злочину і залишився сидіти в автомобілі, не беручи в злочині участі. Не заперечував своєї та інших підсудних активної ролі в злочині. Пояснив, що особисто він ударив водія кулаком в обличчя. За цей злочин він отримав 5000 гривень і 200 доларів США. Рушницю „Сайга", яку забрали у потерпілого, забрав ОСОБА_33

Ці показання ОСОБА_32 суттєво відрізняються від його ж показань, даних на досудовому слідстві.

Так, на досудовому слідстві ОСОБА_32 стосовно вчинення даного злочину вказував, що влітку 2003 року, до нього зателефонував ОСОБА_30, який фактично організував злочин - розбійний напад на потерпілого. Він розповів, що потерпілий буде їхати на автомобілі „Фольксваген-Гольф", ОСОБА_34, зіткнувшись з ним автомобілями, зупинять його, а вони повинні будуть витягти потерпілого з машини та забрати гроші, які знаходились в автомобілі. Крім цього, ОСОБА_30 дістав з камуфльованої сумки, яка була у нього обріз, який дав ОСОБА_33, щоб той відлякував сторонніх осіб, які можливо будуть заважати. Після цього вони стали чекати. Через деякий час з правого боку від них показався автомобіль „Гольф" червоного кольору. Порівнявшись з ними, назустріч йому виїхав ОСОБА_34 на своїй машині, якою вдарив „Гольф" в його передню частину, від чого цей автомобіль зупинився. Тоді вони зістрибнули з сараю і підбігли до автомобіля. Там ОСОБА_36 чимось розбив бокове скло з боку пасажирського сидіння, ОСОБА_30 відкрив водійські двері і витягнув водія, якого потягнув в бік сараїв. ОСОБА_33 з обрізом стояв за машинами і дивився, чи не йде хто сторонній. Що робив ОСОБА_34, він не бачив. Він підійшов до ОСОБА_30, той стояв біля сараїв. Потерпілий лежав на землі обличчям вниз. Вони, залишивши потерпілого, пішли до автомобіля ВАЗ-2107, який чекав їх з а сараями, сіли в нього і поїхали звідти. В машині він побачив камуфльовану сумку, яка була перед цим у ОСОБА_30. В ній в цей час вже лежав обріз, що був у ОСОБА_33, а також якась гвинтівка, якої він раніше не бачив. Також він бачив в машині радіотелефон, мобільний телефон га наручний годинник. Радіотелефон по дорозі ОСОБА_30 викинув, а де поділося все інше, він не знає. Звідти вони поїхали в с. Боршну. Там вони зупинилися біля автобусної зупинки і він, ОСОБА_33 та ОСОБА_36 вийшли з машини, забравши камуфльовану сумку, а ОСОБА_30, ОСОБА_34 і водій на ВАЗ-2107 поїхали в бік м. Суми. Сумку вони потім віднесли на по двір' я тещі ОСОБА_30, де залишили в літній кухні. Після того, днів через два, ОСОБА_30 віддав йому 5000 грн. за участь в злочині, а також 5000 грн., щоб він передав їх ОСОБА_33. т. 36 а.с. 424-425 Цими показаннями ОСОБА_32 фактично викрив ОСОБА_34 як прямого співучасника злочинів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_36 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав частково. Показав суду, що за пропозицією ОСОБА_30 він погодився скоїти розбійний напад на потерпілого за вказаних вище обставинах. Вони зустрілись в м. Прилуках, де конкретну задачу на скоєння злочину їм поставив ОСОБА_33 в злочині брали участь: він, ОСОБА_36, ОСОБА_30, ОСОБА_33 і ОСОБА_32 Хоча в Прилуки в той час прибув і ОСОБА_34, він ніякої участі в злочині не брав. Згідно розробленого плану, на місці, яке вказав ОСОБА_33, вони здійснили напад на потерпілого, який керував автомобілем „Фольксваген-Гольф". Цей автомобіль шляхом тарану зупинив ОСОБА_30, який керував автомобілем ВАЗ-2101. Після зупинки він, ОСОБА_36, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 вчинили активні дії, направлені на заволодіння майном потерпілого, який був в автомобілі. При нападі вони всі одягли маски для схову обличчя, а ОСОБА_33 крім того, взяв з собою обріз мисливської рушниці, оскільки сказав, що потерпілий завжди їздить зі зброєю. Після тарану та зупинки автомобіля потерпілого, ОСОБА_33 і ОСОБА_32 витягли з нього водія, а ОСОБА_36 розбив в ньому бокове скло та витягнув з салону машини: рушницю в чохлі, пакет з грішми, мобільний телефон і радіотелефон. Усе це майно вони пізніше розділили між собою, підсудному попало 5000 гривень і 200 доларів США.

З попередніх показань ОСОБА_36, даних ними 27 грудня 2003 року в присутності його захисника, вбачається, що ОСОБА_30, як активний учасник нападу на потерпілого ОСОБА_74, не керував автомобілем, яким було здійснено таран машини потерпілого. Таким чином, ці показання підтверджують неправдивість показань ОСОБА_30 та ОСОБА_32 в судовому засіданні в частині неучасті ОСОБА_34 в злочині.

т. 36 а.с. 371-372

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_33 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав повністю та показав, що дійсно за попередньою домовленістю з ОСОБА_30, ОСОБА_34., ОСОБА_32 та ОСОБА_36 шляхом інсценування ДТП зупинили автомобіль валютника , застосували до водія насильство, забрали гроші та інше майно. Він, зокрема, пояснив, що цей злочин було скоєно за пропозицією ОСОБА_30, який розробив план нападу, зібрав учасників злочину, роздав усім маски й рукавички, дав ОСОБА_33 обріз мисливської рушниці. Таран автомобіля потерпілого автомобілем ВАЗ було здійснено ОСОБА_34, який цим автомобілем і керував. Після зупинки автомобілів, вони усі, одягнувши маски, напали на потерпілого. В ході нападу ОСОБА_30 та ОСОБА_36 били кулаками потерпілого. ОСОБА_33 мав при собі обріз мисливської рушниці, який дав йому ОСОБА_30. ОСОБА_36 витягнув з машини рушницю, гроші, телефон. Після цього на іншому автомобілі вони приїхали в село Боршна Прилуцького району, там у родичів ОСОБА_30 залишили рушницю. Там же спалили старий одяг, в якому скоїли злочин. Через кілька днів ОСОБА_30 віддав ОСОБА_33 5000 гривень за його участь в злочині.

Аналогічні показання він же давав і на досудовому слідстві.

т. 36 а.с. 319-320

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_34 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду не визнав. Показав суду, що ніякого відношення до злочину не має. В день злочину він дійсно перебував в м. Прилуки, куди приїхав в комерційних справах. Він підвозив учасників злочину на своєму автомобілі до вказаного ними місця в Прилуках, але ніякого злочину не вчиняв, самого злочину не бачив. Дані ним на досудовому слідстві показання є неправдивими, оскільки він давав їх під тиском працівників міліції.

Однак, в ході досудового слідства ОСОБА_34 стосовно вчинення даного злочину показав, що наприкінці 2002 року на авторинку м. Києва він купив автомобіль ВАЗ-2101 без документів за 300 доларів США. Після цього за пропозицією ОСОБА_30, перегнав свій автомобіль до тещі ОСОБА_30 в ІНФОРМАЦІЯ_28, де він зберігався у дворі до літа 2003 року. 28 червня 2003 року ОСОБА_30 його викликав в м. Прилуки і запропонував допомогти йому забрати борг у якогось хлопця шляхом зупинення його автомобілем ВАЗ-2101, бо зі слів ОСОБА_30, той його знав і йому б не зупинився. За роботу ОСОБА_30 запропонував йому повернути його гроші за автомобіль ВАЗ-2101 в сумі 300 доларів США, на що він погодився. З м. Києва він приїхав на автомобілі ВАЗ-2109 зеленого кольору. ОСОБА_30 зупинився і пояснив, що з-за повороту повинна виїхати червона іномарка, яку він повинен шляхом зіткнення зупинити та показав місце, де буде стояти автомобіль ВАЗ-2109, Через деякий час він побачив, що з-за повороту виїхав червоний автомобіль „Фольксваген-Гольф" і він поїхав йому назустріч. Безпосередньо перед іномаркою він почав рухатися по її смузі руху, а коли іномарка почала його об' їжджати, взявши вправо, він навмисно повернув праворуч і правим переднім крилом вдарив в праве переднє крило іномарки. Після зіткнення автомобілі зупинились. При керуванні ВАЗ-2101 він був без маски. Коли машина зупинилася, то ззаду іномарки, з обох боків до неї підійшло три чоловіка в масках, хто це був конкретно, він не бачив. По дорозі він зустрів ОСОБА_33, який був в масці, але він його впізнав. Через 5 хв. до його машини сіли ОСОБА_30, ОСОБА_36, ОСОБА_33 та ОСОБА_32, вони вже були без масок, а які при них були речі, він уваги не приділяв. На автобусній зупинці біля с. Боршна з автомобіля вийшли ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_36 і направились в село. Він бачив, що вони несли щось з собою в руках, але що саме, він уваги не звернув. Після цього він розвернувся і разом з ОСОБА_30 поїхали в м. Київ. Про подальшу долю його автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_30 йому нічого не розповідав, а по приїзду в м. Київ ОСОБА_30 дав йому 300 доларів США за автомобіль ВАЗ-2101 та за зупинення боржника дав йому 800 доларів США.

т. 36 а.с. 428-431

Даючи оцінку цим показанням ОСОБА_34, суд зазначає, що вони дані такім чином, щоб зменшити ступінь своєї відповідальності. Водночас в цих показаннях ОСОБА_34 визнавав свою пряму участь в скоєнні злочину. Той факт, що він бачив людей в масках, які активно діяли біла зупиненого ним автомобіля, свідчить про наявність у нього злочинного спільного з нападниками умислу на заволодіння майном потерпілого. Про це ж свідчить його фактичне погодження з діями нападників та отримання коштів від злочину.

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_36, ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_34, по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

Потерпілий ОСОБА_23 показав суду, що у 2003 році він періодично допомагав по господарству своєму знайомому ОСОБА_75 28 червня 2003 року, близько 7 години 50 хвилин, він на автомобілі „Фольксваген-Гольф" червоного кольору, яким керував по дорученню, приїхав додому до ОСОБА_75. ОСОБА_75 дав йому гроші в сумі 25200 гривень та 1000 доларів США, які знаходилися в пакеті. Він попросив його відвезти ці гроші на ринок, де віддати своєму колезі по бізнесу. Також ОСОБА_75 дав йому, для особистої безпеки, свою мисливську рушницю „Сайга", яка була в розібраному вигляді та знаходилася в чохлі. Виїхавши від ОСОБА_73 на вул. Межову, він помітив як назустріч йому рухався автомобіль ВАЗ-2101 сірого кольору. За кермом цього автомобіля був один чоловік, який був дуже низького зросту коли автомобілі наблизились один до одного, водій „Жигулів" умисно різко звернув праворуч та вдарив його автомобіль правим переднім крилом ВАЗ- 2101, в його праве переднє крило. Від удару двигун його автомобіля вимкнувся. Автомобіль ВАЗ зупинився також, перешкоджаючи подальшому його руху. В цей час на нього невідомими особами було скоєно напад. В ході нападу він отримав удар в голову і втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то його вже витягли з автомобіля та тягнули двоє чоловіків, на яких були маски. Потерпілий пояснив, що з автомобіля було викрадено гроші і майно, яке перелічене в протоколі його допиту.

В судовому засіданні потерпілий упевнено указав на підсудного ОСОБА_34 як на особу, котра знаходилась за кермом автомобіля ВАЗ, якою було зупинено його автомобіль „Фольксваген".

Потерпілий ОСОБА_75, показав суду, що 28.06.2003 року він передав ОСОБА_74. 25000 грн. та 1000 доларів США, які знаходилися в пакеті для доставки на ринок. Для цього Сакуном використовувався автомобіль „Фольксваген-Гольф". В автомобілі він забув свою мисливську рушницю „Сайга-12 К". Ніяких змін до конструкції мисливської рушниці „Сайга-12 К" перед її викраденням він не вносив, з неї неможливо було винити постріл без відкинутого прикладу. Під час досудового слідства він брав участь у огляді мисливської рушниці „Сайга-12 К" і повністю впевнений, що оглянута рушниця дійсно належала йому.

З явки з повинною ОСОБА_33 вбачається, що влітку 2003 р. він спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_36 на "Сорочинцах" в м. Прилуки вчинили напад на автомобіль валютника, який зупинив шляхом зіткнення ОСОБА_34, після чого забрали з автомобіля гроші та інше майно та втекли з місця вчинення злочину.

т. 36 а.с. 312-313

З явки з повинною ОСОБА_34 від 18 грудня 2003 року вбачається, що влітку 2003 р. ОСОБА_30 попросив його зупинити автомобіль одного його боржника шляхом зіткнення, бо той сам не зупиниться. З тексту цього документу слідує, що ОСОБА_34 заздалегідь усвідомлював про протиправні дії ОСОБА_30 та його співучасників. Йому було відомо, що після зупинки автомобіля шляхом зіткнення нападники заберуть у потерпілого гроші. Таким чином, з цього документу ясно вбачається заздалегідь обдуманий умисел ОСОБА_34 на участь в розбійному нападі.

т. 36 а.с. 335

З явки з повинною ОСОБА_36 від 28 червня 2003 року видно, що влітку 2003 р. він спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 на "Сорочинцах" в м. Прилуки вчинили напад на автомобіль валютника, який зупинив шляхом зіткнення ОСОБА_34, після чого забрали з автомобіля гроші та інше майно та втекли з місця вчинення злочину. В цьому документі в якості співучасника злочину названо ОСОБА_34, котрий скоїв автомобільний таран. Також в цьому документі вірно вказано марку автомобіля, керованого ОСОБА_34. - ВАЗ-2101, вказано майно, яким заволоділи нападники: гроші, мобільніий телефон і рушниця.

т. 36 а.с. 365

З явки з повинною ОСОБА_30, в якій він повідомив, що , що влітку 2003 р. він спільно з ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_36 на "Сорочинцах" в м. Прилуки вчинили напад на автомобіль валютника, який зупинив шляхом зіткнення ОСОБА_34, після чого забрали з автомобіля гроші та інше майно та втекли з місця вчинення злочину.

т. 36 а.с. 384

З протоколу огляду місця події від 28 червня 2003 року видно, що оглянуто район вул. Межової та 2 пров. Межового в м. Прилуки, під час огляду виявлено автомобіль марки "Фольксваген-Гольф" д.н. НОМЕР_15.

т. 36 а.с. 13-24

З протоколу огляду та затримки транспортного засобу від 28.06.2003 року, оглянуто автомобіль ВАЗ-2101, виявлено на ньому механічні пошкодження.

т. 36 а.с. 25

З висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_145, у ОСОБА_23 мали місце забій м'яких тканин переорбітальну гематома з субконьюктивальним крововиливом правого ока, садно лобної області, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

т. 36 а.с. 210

З протоколом огляду речових доказів від 04 березня 2004 року, оглянута мисливська рушниця "Сайга-12 К", чохол до зброї впізнана ОСОБА_75. На момент огляду з рушниці було видалено заводський номер.

т. 36 а.с. 255

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_33 від 26 грудня 2003 року з застосуванням фотозйомки, ОСОБА_33 детально розповів та показав на місці обставини скоєння даного злочину.

т. 36 а.с. 324-328

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_34 від 12 грудня 2004 року з застосуванням фотозйомки, під час якого ОСОБА_34 детально розповів та показав на місці обставини скоєння даного злочину. Даючи оцінку цьому доказу, суд зазначає, що ОСОБА_34, не будучи жителем м. Прилуки, упевнено показав га місцевості місце скоєння злочині аналогічно тому, як його показували інші підсудні.

т. 36 а.с. 357-364

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_36 від 18 січня 2004 року видно, що ОСОБА_36 детально розповів та показав на місці обставини скоєння даного злочину. В ході цієї слідчої дії він не заперечував своєї участі в побити потерпілого.

т. 36 а.с. 382

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_32 від 07.03.2004 року з застосуванням відеозапису, видно, що ОСОБА_32 детально розповів та показав на місці обставини скоєння даного злочину. Ним було названо в якості співучасників злочину: ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_36 й ОСОБА_34, пояснено, що з автомобіля було викрадено гроші та рушницю, радіотелефон, мобільний телефон.

т. 36 а.с. 394-396

Під час проведення впізнання 10 січня 2004 року, потерпілий ОСОБА_23 упевнено впізнав ОСОБА_34, як чоловіка, який був за кермом автомобіля "Жигулі", що зіткнувся з його автомобілем в день нападу на нього. Об'єктивність цього процесуального документі підтверджена прямими показаннями потерпілого в суді і спростовує версію ОСОБА_34 про його неучасть в злочині.

т. 36 а.с. 351-353

З протоколу очної ставки між ОСОБА_33 та ОСОБА_30 від 14 лютого 2005 року видно, що ОСОБА_30 відмовився від того, що був присутнім при вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_74, а ОСОБА_33 підтвердив факт вчинення даного злочину спільно з ОСОБА_30, ОСОБА_34., ОСОБА_32 та ОСОБА_36 На думку суду, цей процесуальний документ підтверджує, що показання ОСОБА_30 слід вважати непевними, непослідовними і нелогічними, й такими, що суперечать іншим доказам у справі.

т. 36 а.с. 434-435

З висновків судово-медичних експертиз № НОМЕР_145 НОМЕР_146 видно, що на тілі ОСОБА_23 виявлені наступні тілесні ушкодження: забій м'яких тканин, периорбітальна гематома справа, садно лобної області, субкон'юктивальний крововилив правого ока, які виникли від дії твердих, тупих предметів. Було нанесено не менше 2 ударів. Ці тілесні ушкодження відносяться до легких, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

т.36а.с.210, 229

З довідки банку, на момент вчинення злочину курс 100 доларів США становив 533 грн. 28 коп.

т. 36 а.с. 401

Проаналізувавши докази, суд дійшов висновку що всі вони, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають усіх підсудних в скоєнні ними інкримінованих їм злочинів.

Показання підсудних, дані ними на досудовому слідстві та в судовому засіданні беззаперечно свідчать, що усі вони усвідомлювали свою участь саме в розбійному нападі га потерпілого. Їхні дії відрізнялись хорошою організованістю, ретельною підготовкою до цього злочину, а після його скоєння - високим рівнем конспірації. Про це ж свідчить застосування під час злочину масок для схову обличчя, а наявність вогнепальної зброї та усвідомлення цього усіма нападниками підтверджує скоєння ними злочину в складі банди.

Суд відхиляє показання ОСОБА_30, ОСОБА_36, ОСОБА_32 та ОСОБА_34 про неучасть ОСОБА_34 в скоєнні злочину. Їхні показання в цій частині спростовуються наведеними вище доказами, здобутими в ході досудового слідства а також прямими показаннями підсудного ОСОБА_33.

З наведених і перевірених в судовому засіданні доказів вбачається, що саме ОСОБА_30, а не ОСОБА_33 був організатором злочину. Тому його дії, що виразились в організації нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинені за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли розбійні напади та бандитизм, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинені організованою групою, підлягають кваліфікації по 27 ч.З- ст. 187 ч.4 КК України.

Дії ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_36, ОСОБА_34, що виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу, вчинені за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли розбійні напади та бандитизм, спрямовані на заволодіння майном у великих розмірах, вчинені організованою групою, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.4 КК України.

Потерпілими ОСОБА_74 було заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди на суму 1300 грн. та моральної шкоди на суму 5000 грн., ОСОБА_75 - на відшкодування матеріальної шкоди на суму 33830 грн. (т. 36 а.с. 243, 252) Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що обидва позови необхідно задовольнити, оскільки наявними в справі доказами підтверджено заподіяння матеріальної шкоди обом потерпілим в розмірах, вказаних в обвинуваченні. ОСОБА_74, крім того, переніс моральні страждання внаслідок фізичного насилля відносно нього, заподіяння йому тілесних ушкоджень.

22. По епізоду нападу не потерпілого ОСОБА_26 шляхом його залякування, з використанням бойових гранат, тобто, загальнонебезпечним способом, винність підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_36, ОСОБА_34 підтверджена такими доказами:

В засіданні суду підсудний ОСОБА_30 відмовився давати показання і відповідати на запитання по цьому епізоду.

Під час досудового слідства підсудний свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, як не визнавав її протягом усього розслідування, від дачі показань відмовився, мотивуючи, що цього злочину не вчиняв.

т. 38 а.с. 300 т. 50 а.с. 103

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_36 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав частково. Показав суду, що в серпні 2003 року на прохання ОСОБА_30 він погодився взяти участь у скоєнні злочину: залякуванні незнайомого йому чоловіка, який проживає в м. Сквира Київської області. Він погодився і разом з ОСОБА_33 з метою здійснення цього злочину в першій половині серпня 2003 року прибув до станції метро „Чернігівська" в м. Київ, де їх зустрів ОСОБА_34 на автомобілі ВАЗ-2109 зеленого кольору. Там же був ОСОБА_30 Під час поїздки Києвом, ОСОБА_30, посварившись з ОСОБА_33 із-за сімейних справ, не захотів з ними їхати далі і з автомобіля вийшов. В м. Сквиру вони поїхали утрьох: він, ОСОБА_33 і ОСОБА_34, який вів автомобіль. Дорогою на автозаправці підсудний купив невелику каністру води, яку вилив, а каністру заповнив бензином з метою здійснити з його допомогою підпал майна потерпілого. Приїхавши у Сквиру, де підсудний раніше не був, вони, розпитавши випадкових перехожих, знайшли будинок, в якому проживає потерпілий ОСОБА_26. Дочекавшись пізньої години, він і ОСОБА_33 підійшли до гаража біля будинку потерпілого. Там ОСОБА_33 дав ОСОБА_36 бойову ручну гранату, показав, як нею користуватись і сказав, що вони кидатимуть гранати на дах гаражу. Спочатку ОСОБА_36 кинув на дах гаражу відкриту каністру з бензином, але докинути не зміг і вона впала на землю. Потім вони разом з ОСОБА_33 кинули на дах ручні гранати і побігли з цього місця. Коли бігли, почули вибухи. На автомобілі, керованим ОСОБА_34, вони доїхали до Києва де роз'їхались по домах. За скоєння цього злочину він ніякої винагороди не отримав.

Хоча підсудний визнав себе винним частково, він не зміг дати суду вичерпних пояснень часткового визнання своєї вини.

На досудовому слідстві ОСОБА_36 давав показання про те, що при скоєнні цього злочину, гранати були покладені в автомобіль ОСОБА_34 заздалегідь і знаходились в тайнику під речовим ящиком. Приблизно за 2 тижні до злочину він, ОСОБА_30 й ОСОБА_34 приїздили в Сквиру і виясняли, де знаходиться будинок, в якому живе потерпілий ОСОБА_26. (т.48 а.с.215-216).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_33 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав повністю та показав, що даний злочин дійсно був вчинений ним за попередньою домовленістю з ОСОБА_30, ОСОБА_36 та ОСОБА_34.

Стосовно вчинення даного злочину підсудний показав, що серпні 2003 року ОСОБА_30 з ОСОБА_34 йому сказали, що є прохання одного впливового чоловіка, якого саме вони не казали, яке їм потрібно виконати. Вони казали, що потрібно підірвати два джипи, які належать чоловіку, бо він винен комусь. ОСОБА_30 погрожував ОСОБА_33 розправою якщо той не погодиться скоїти цей злочин. В цей же вечір на автомобілі ОСОБА_34 він, ОСОБА_30 ОСОБА_34 і ОСОБА_36 поїхали в м. Київ. ОСОБА_30 передав ОСОБА_36 дві гранати, які сховали в тайнику в салоні автомобіля і казав, щоб закинути їх в будинок, де живе потерпілий, а ОСОБА_34 заперечував, що це буде зайвим, що можуть бути жертви. Коли вони приїхали на квартиру до ОСОБА_34, ОСОБА_30 сказав, що нікуди не поїде, при цьому він кричав, що роботу виконати потрібно, бо ця людина дуже впливова і допомагає вирішувати багато питань. Потім вони втрьох поїхали в м. Сквира Київської області, а ОСОБА_30 залишився в квартирі. По дорозі з м. Києва на АЗС ОСОБА_34 з ОСОБА_36 купили 5 л бензину в каністру, яку взяли там же, як вони пояснили, бензин вони купили, щоб був потужний вибух. Близько 24 год. вони приїхали в м. Сквира, потім проїхали на якусь вулицю і ОСОБА_34 їм показав гараж, на який їм потрібно було закинути гранати. Дорогою нікого про місце проживання потерпілого не розпитували. ОСОБА_34 показав їм де будинок, де гараж, який знаходився поряд з будинком, розповів, що потрібно кинути каністру з бензином на дах гаража, а потім одночасно потрібно кинути гранати на дах. Потім ОСОБА_34 сказав, що буде їх чекати в машині і пішов.

Він з ОСОБА_36 близько години чекали в кущах поки перестануть ходити люди. В цей час ОСОБА_36 готував гранати. ОСОБА_36 йому пояснив як користуватися гранатою, сказав, що потрібно тримати ручку, витягти кільце і кидати гранату. Коли люди перестали ходити, ОСОБА_36 взяв каністру і вони, взявши гранати, пішли до гаража. ОСОБА_36 трішки відкрутив кришку в каністрі і кинув її на дах гаража, але вона не долетіла і впала під воротами гаража і вони кинули самі гранати, без каністри. Потім вони побігли до машини. Коли бігли, чули вибух. Потім вони сіли в машину і швидко поїхали в м. Київ на квартиру ОСОБА_34. Вдень вони поїхали в м. Прилуки. За вчинення даного злочину йому ніхто ніяких грошей не давав, про гроші взагалі не розмовляли, ОСОБА_30 говорив, що це потрібно впливовому чоловіку. Після вибуху, коли вони від'їхали 2 км, то зупинились на трасі, ОСОБА_34 зняв номерні знаки на своєму автомобілі і дав їх йому, щоб він заховав їх в траву на узбіччі, а сам прикрутив реєстраційні номери. Ні тих, ні других номерів він вже не пам'ятає. В скоєному злочині щиросердно кається.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_34 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав частково. Суду дав показання, що на початку вересня 2003 року йому зателефонував старий знайомий на прізвисько ІНФОРМАЦІЯ_50, прізвища його він не знає.

ОСОБА_156 попросив, щоб він з'їздив до ОСОБА_30 і запропонував йому роботу налякати бізнесмена і за це він обіцяв 1000 доларів США. При цьому він написав йому на папірцю прізвище цього чоловіка ОСОБА_26 і вказав місце проживання - м. Сквира Київської області. Після цього він зустрічався з ОСОБА_30, розповів йому про замовлення ОСОБА_156 і ОСОБА_30 погодився взятись за роботу. ОСОБА_30 викликав з Прилук ОСОБА_33 і ОСОБА_36, разом з ОСОБА_34 на його автомобілі зустрів їх біля станції метро в м. Києві. Звідти вони поїхали в м. Сквира. По дорозі ОСОБА_30 посварився про щось з ОСОБА_33 і вийшов з автомобіля. Підсудний привіз ОСОБА_33 і ОСОБА_36 в м. Сквиру, по дорозі на автозаправці, коли заправляли машину, ОСОБА_36 купив 5 літрів бензину в каністру. Прибувши у нічний час в м. Сквиру, ОСОБА_34 у місцевих жителів з' ясував, де знаходиться будинок, в якому проживає потерпілий. Він лишився чекати в автомобілі на одній з вулиць Сквири, а ОСОБА_33 і ОСОБА_36 пішли в бік будинку потерпілого. Через деякий час вони повернулись і сказали йому, що кинули гранати на гараж. Звідки вони взяли гранати, підсудному було невідомо. Через деякий час ОСОБА_1 передав для ОСОБА_30 1000 доларів США за виконану роботу. Чи виконав ОСОБА_26 після цього розрахунки з ким-небудь, ОСОБА_1 йому нічого не казав і від других людей він не знав. ОСОБА_26 він взагалі не знав і не бачив, кому той був винен, що саме, в якій кількості, він не знав. Отримані від ОСОБА_156 1000 доларів США він передав ОСОБА_30.

У зв'язку з тим, що підсудний частково змінив свої показання в суді, було досліджено його показання на стадії досудового слідства. З них, зокрема, вбачається, що до скоєння цього злочину, він і ОСОБА_30 заздалегідь готувались. Вони, зокрема, виїжджали в м. Сквира Київської області, де знайшли будинок потерпілого по цій справі ОСОБА_26, роздивлялись його місцерозташування, бачили, що в гаражі стоїть два автомобіля „Тойота-Лендкрузер". При допиті ОСОБА_34 пояснював, що він обговорював спосіб скоєння цього злочину і заперечував проти того, щоб кидати гранати в будинок.

т. 50 а.с. 100-103.

Суд вважає неправдивими показання ОСОБА_34 в судовому засіданні про його часткову обізнаність про злочин, про мінімальну участь в ньому ОСОБА_30, про те, що будинок потерпілого було знайдено ним особисто в день скоєння злочину. Ці показання, га думку суду, були ним змінені і дані в судовому засіданні з метою полегшити як свою участь, так і участь ОСОБА_30 Змінені показання ОСОБА_34 суперечать як раніше ним же даним показанням, так і показанням інших підсудних, зокрема, ОСОБА_33 та ОСОБА_36, які суд вважає більш достовірними і правдивими.

Суд вважає недостовірною причину відмови ОСОБА_30 особисто взяти участь в залякуванні ОСОБА_26 із-за сімейних ніби-то справ. Як показав на досудовому і судовому слідстві ОСОБА_33, на досудовому слідстві - ОСОБА_34, ОСОБА_30 наполягав на застосуванні бойових гранат всередині житлового приміщення, а інші співучасники злочину проти цього заперечували. Саме цим, а не якимись сімейними причинами пояснюється те, що ОСОБА_30, організувавши злочин, особисто не виконував залякування потерпілого. До того ж на момент його скоєння ОСОБА_30 і ОСОБА_33 в родинних стосунках вже не перебували.

Крім того, вина ОСОБА_30., ОСОБА_36, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

Потерпілий ОСОБА_26 показав в судовому засіданні, що його сім' я займає 3-й поверх будинку по АДРЕСА_26, в якому розміщено адміністративний корпус агрокорпорації „Сквира", генеральним директором якої він працює. 8 серпня 2003 року він повернувся додому близько 23 год. 30 хв. Відразу він пішов відпочивати. Близько 24 год. він вже знаходився в ліжку в своїй кімнаті. Прокинувся він від вибуху. У нього склалося враження, що ці вибухи пролунали майже одночасно. Він дав охороннику вказівку викликати наряд міліції, що той негайно зробив. По приїзду оперативної групи міліції він з ними не спілкувався.

Потерпілий в судовому засіданні упевнено заявив, що до скоєння злочину бачив підсудного ОСОБА_34 в приймальні народного депутата України на прізвище

ІНФОРМАЦІЯ_55. Він наполягав на тому, що цей злочин було скоєно на замовлення осіб, які бажали розправитись з ним як з керівником крупної агропромислової корпорації, що мав конфлікт з діючою владою. Проте, органи міліції не виявили істинних замовників цього злочину.

Свідок ОСОБА_156 показав суду, що 07.08.2003 року о 8 год. ранку він заступив на чергування на охорону адміністративного будинку агрофірми „Сквира", який розташовано по АДРЕСА_26. Службу він ніс в приміщенні, чергував один. 3-й поверх даного будинку жилий і там проживає родина ОСОБА_26. Близько 2 год., коли він знаходився біля сходів на другий поверх, навпроти вікна, що виходить в бік гаража, одночасно пролунало два постріли, які по звуку нагадували постріли з мисливської рушниці. Відразу ж після пострілів, майже одночасно з ними пролунав вибух на даху гаража. В 1983 році він закінчував військове училище. Вибух на даху нагадував вибух від ручної гранати. Майже відразу зателефонував ОСОБА_157, який також проживає на 3-му поверсі і запитав, що трапилось. Повідомив про вибух, після цього зателефонував на пульт централізованії охорони, зняв з охорони гараж і вийшов, оглянув приміщення гаража та автомобілі, які знаходились всередині, вони були непошкоджені. Коли вийшов з гаража і обходив дану будівлю, на розі з південно-західного боку виявив поліетиленову каністру білого кольору, яка лежала в калюжі з рідиною, по запаху схожою на бензин. Дану каністру він не чіпав і продовжував обхід гаража по фасаду. Впізнати вказану каністру він не зможе, оскільки індивідуальних її ознак він не запам'ятав. Місця, з якого невідомі йому особи кидали гранати, він не бачив, воно знаходиться поза зоною спостереження.

Свідок ОСОБА_159 показав суду, що 07.08.2003 року о 18 год. він заступив на чергування в складі групи затримання відділу Державної служби охорони.. О 2 год. 28 хв. отримали повідомлення про спрацювання тривожної кнопки з офісу Агрокорпорації „Сквира". Вони негайно виїхали на місце і прибули туди о 2 год. 31 хв. Поблизу даного будинку, на вулиці ніяких осіб не було. До них з будинку вийшов охоронець, якого він знає -ОСОБА_158 який сказав, що чув якісь хлопки біля гаражу. Також ОСОБА_158 пояснив, що відчиняв гараж, попередньо зателефонувавши на ПЦО та оглянув гараж зсередини і нічого там не виявив підозрілого. Повторно здав гараж під охорону, але вже коли йшов до гаража, то побачив там поблизу каністру. На той час він вже не пам' ятає, чи тоді вночі, чи вранці, ОСОБА_158 сказав йому, що бачив після хлопка якусь машину. Після цього вони всі разом ще раз обстежили територію, пройшли по пров. Лікарняний, де зі слів ОСОБА_158 пролунали постріли і, не виявивши нічого підозрілого, в тому числі і слідів пошкоджені; я охоронювального об'єкту, вони поїхали далі на маршрут. Картина, яку вони застали по приїзду та інформація, яку їм надав ОСОБА_1 не давали підстав вважати, що мала місце якась подія, про яку слід було повідомити в міліцію. ОСОБА_1 показав їм каністру, яку той виявив біля гаража і дану каністру вони забрали з собою. Вранці, 8.08.2003 року, довідавшись, що мали місце вибухи, вони знову прибули на місце, де працювала на той час слідчо-оперативна група і залишив каністру на місці події, там, де її знайшов.

т. 46 а.с. 49, 91

Крім показань потерпілого та свідків, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_36, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

Протоколом явки з повинною ОСОБА_33, в якій він повідомив, що в кінці літа 2003 р., за домовленістю з ОСОБА_30, він спільно з ОСОБА_36 та ОСОБА_34. приїхали в м. Сквира, де кинули на один з гаражів каністру з бензином та гранату, після чого з місця вчинення злочину втекли, на автомашині під керуванням ОСОБА_34

т. 48 а.с. 181

З протоколу огляду місця події від 08.08.2003 року, в ході якого оглянуто ділянку АДРЕСА_26. Виявлено пляму розмірами 2,15/1,28 м, з якої відчувається запах ПММ, зі сліду вилучені зіскоби речовини. Виявлено слід транспортного засобу, шириною 135 мм. На воротах гаража виявлене механічне пошкодження розмірами 8/2 см.

т. 46 а.с. 8-13

З протоколу додаткового огляду місця події від 08 серпня 2003 року, в ході якого оглянуто ділянку АДРЕСА_26, на металевому покритті гаража виявлено 2 пошкодження у вигляді розриву металу. На даху господарської будівлі виявлено фрагмент листового металу. Поблизу гаража виявлено предмет, схожий на чеку від гранати. Вилучено два фрагменти дерев'яних дощок. На даху гаража виявлено фрагмент листового металу, а також 37 шматків металу.

Зазначений процесуальний документ підтверджує показання підсудних ОСОБА_36 а ОСОБА_34 щодо використання ними бойових гранат при скоєнні злочину.

т. 46 а.с. 24-29

З протоколу огляду місця події від 16 серпня 2003 року видно, що на АДРЕСА_30. в траві виявлено пластмасову каністру білого кольору, ємністю 5 л.

т. 46 а.с. 46-47

З протоколу очної ставки між ОСОБА_33 й ОСОБА_34, 9 серпня 2004 р. ОСОБА_33 наполягав на тому, що місце скоєння злочину йому показав саме ОСОБА_34. Останній відмовлявся від цього, що, на думку суду, є свідченням спроби уникнути ним відповідальності.

т. 49 а.с. 14-15

Під час очної ставки 9 вересня 2004 року ОСОБА_33 підтвердив у присутності ОСОБА_30, що організатором злочину відносно ОСОБА_26 являється саме ОСОБА_30.

т. 49 а.с. 16-17

З протоколу очної ставки між ОСОБА_34 та ОСОБА_30 від 09 вересня 2004 року, ОСОБА_34 підтвердив факт вчинення даного злочину спільно ОСОБА_36 та ОСОБА_33, а організаторами злочину назвав себе і ОСОБА_30. Зокрема, він підтвердив, що до скоєння злочину він разом з ОСОБА_30 їздив в місто Сквиру Київської області, де вони обговорювали скоєння замовного злочину відносно ОСОБА_26.

т. 49 а.с. 18-19

З висновку криміналістичної експертизи №НОМЕР_152 видно, що в поданих зразках ґрунту, які були вилучені при огляді місця події в м. Сквира, можливо має місце наявність бензину.

т. 49 а.с. 32-35

З висновку криміналістичної експертизи боєприпасів та слідів вибуху № 989-х від 15 серпня 2003 року, згідно якої фрагменти металу є частками чавуну і вони могли бути скалкоутворюючою оболонкою гранати Ф1. В об'єктах міститься вибухова речовини- тротил, що може бути складовою частиною боєприпасу. Пошкодження на фрагментах металевої обшивки даху виникли внаслідок вибуху. Предмети, вилучені на місці огляду є важелями від підшивачів УЗРГМ до гранат. Вибухи, які мали місце АДРЕСА_26 08.08.2003 року тотожні між собою, загальна потужність їх відповідає вибуху 100-112 г тротилу.

т. 49 а.с. 56-67

З висновку будівельно-технічної експертизи від 03.10.2003 року, вартість відновлювального ремонту будівлі гаража по АДРЕСА_26 станом на 08.08.2003 року склала 1638 грн. 13 коп.

т. 49 а.с. 89-90

З висновку додаткової хімічної експертизи №1069 від 04.09.2003 року, залишки рідини, що знаходилась в каністрі є сумішшю „важких" (ймовірно мастильних матеріалів) га бензину, тому не співпадає зі зразками нафтопродуктів, вилученими з АЗС №4 ТОВ „Агросфера", отже дані об'єкти не є тотожними. Вид, марку та тотожність встановити не можливо.

т. 46 а.с. 164-167

З висновків додаткових хімічної експертиз №1071 від 04.09.2003 та року та №1068 від 01.09.2003 року, залишки рідини, що знаходилась в каністрі є сумішшю „важких" (ймовірно мастильних матеріалів) та бензину, тому не співпадає зі зразками нафтопродуктів, вилученими з АЗС „АВС плюс", АЗС №14 „Агросфера"отже дані об'єкти не є тотожними. Вид, марку та тотожність встановити не можливо.

т. 46 а.с. 192-195,220-223

Висновками хімічних експертиз підтверджено, що бензин підсудні купували не на місці скоєння злочину в м. Сквирі, що співпадає з показаннями ОСОБА_36, який пояснював, що бензин для злочину було куплено ним на автозаправці по дорозі на Сквиру.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_33 від 28.08.2004 року, в ході якого ОСОБА_33 детально розповів та показав на місці обставини вчинення даного злочину. З відеозапису даної слідчої дії вбачається, що ОСОБА_33 дав;ш свої показання у вільній, невимушеній формі, добровільно показував усі обставини скоєння ним злочину. Зокрема, він указав на співучасників злочину: ОСОБА_30 та ОСОБА_34 як організаторів злочину, себе та ОСОБА_36 як на його виконавців. Вказав спосіб виконання злочину: умисне пошкодження майна шляхом кидання бойових гранат та спроба його підпалу за допомогою каністри з бензином.

т. 50 а.с. 43-48

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів дає суду право зробити висновок, що всі вони зібрані з дотриманням процесуальних норм, є достовірними і тому суд кладе їх в обґрунтування вироку. При цьому суд відхиляє як непевні, суперечливі й протирічиві, а отже недостовірні докази - показання в суді підсудних про неучасть ОСОБА_30 в скоєнні злочину. В судовому засіданні беззаперечно доведено, що організатором цього злочину був саме ОСОБА_30 Він, як організатор банди, погодився скоїти замовний злочин, розпорядився щодо безпосередньої участі у його скоєння ОСОБА_33 та ОСОБА_36, зберігав в різних місцях велику кількість різноманітної зброї, бойових припасів, вибухові пристрої, в тому числі і гранати. Саме він передав для скоєння злочину дві гранати ОСОБА_34, які той возив у своєму автомобілі, як на то прямо вказував ОСОБА_33.

Показання ОСОБА_36 на досудовому слідстві свідчать про ретельну підготовку та планування злочину: вивчення місцевості, де він мав бути скоєний, місцепроживання потерпілого ОСОБА_26, визначення конкретного місця, куди треба було кинути гранати. Усе це, оразом з наявністю лідера злочинної групи - ОСОБА_30, використання бойових гранат, дозволяє суду зробити висновок про скоєння злочину підсудними в складі банди, І тому усі вони на підставі ст. ЗО КК України повинні нести відповідальність за інкримінорване їм діяння.

Дії усіх трьох підсудних: ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_36, ОСОБА_34, які виразились: ОСОБА_30 - в організації озброєної банди, а інших підсудних - в участі в цій банді та скоєному в її складі нападі , в ході якого вони мали намір знищити майно потерпілого ОСОБА_26 вартістю 35999 грн., вчинені загальнонебезпечним способом, підлягають кваліфікації по ст. 257 КК України, як бандитизм. При цьому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення таку ознаку, як скоєння злочину з метою виконання цивільно-правових зобов'язань. В ході досудового й судового слідства не було достовірно встановлено, які саме цивільно-правові зобов'язання та перед ким повинен був виконати потерпілий ОСОБА_26. Проте, в ході судового слідства доведено мотив скоєння цього злочину -на замовлення невстановлених досудовим слідством осіб.

23. По епізоду розбійного нападу на подружжя ОСОБА_78, ОСОБА_79 та умисного вбивства ОСОБА_78 винність підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_36, ОСОБА_34 підтверджена наступними доказами:

Допитаний підсудний ОСОБА_30 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав частково та показав, що в частині розбійного нападу свою вину він визнає повністю, бо вони дійсно вчинили розбійний напад на ОСОБА_78, заволоділи його майном.

В частині умисного вбивства він свою вину не визнав, бо вбивство ОСОБА_78 він не скоював і попередньої домовленості між співучасниками злочину на вбивство не було. Залишаючи ОСОБА_78 в полі, вони розраховували, що той виживе.

Зокрема, ОСОБА_30 показав, що ініціатором цього злочину є ОСОБА_33, котрий запропонував йому якимось чином вплинути на потерпілого ОСОБА_78. Останній працював перевізником - мікроавтобусом перевозив пасажирів з м. Прилук до Києва і якимось чином заважав працювати іншим перевізникам на цьому маршруті. ОСОБА_30 раніше 2-3 рази зустрічався з ОСОБА_78 і розмовляв з ним, тобто, ОСОБА_78 його особисто знав. Для того, щоб „провчити" ОСОБА_78, вони вирішили скоїти на нього напад і заволодіти його майном. З цією метою за пропозицією ОСОБА_33, 23 листопада 2003 року вони зустрілись в м. Прилуках: він, ОСОБА_34, який приїхав туди у своїх справах і не був обізнаним про злочин, ОСОБА_36 та ОСОБА_32 на квартирі ОСОБА_35, яка знаходилась у військовому містечку-12 в м. Прилуках, вони обговорили деталі скоєння злочину, домовившись напасти на ОСОБА_78, коли він йтиме з гаража, в якому ставив свій автомобіль.

Діючи за цим планом, вони учотирьох: він (ОСОБА_30), ОСОБА_33, ОСОБА_36 та. ОСОБА_32, розташувались в районі гаражів, де мусив з'явитись ОСОБА_78. За планом ОСОБА_30 мусив подати ліхтариком знак ОСОБА_33, ОСОБА_36 та ОСОБА_32, показуючи їм на жертву. Діючи згідно плана, він показав ліхтариком цей знак, його співучасники напали на ОСОБА_78, натягли йому на голову капюшон куртки та зв'язали липкою стрічкою. При цьому йому ніхто тілесних ушкоджень не наносив. Після цього автомобілем відвезли ОСОБА_78 на околицю м. Прилук, поклали на купу гілля в якомусь саду у зв'язаному вигляді. Перед цим Резнічепнко забрав у потерпілого з кишені ключі від його квартири. ОСОБА_36 залишився стерегти ОСОБА_78, а вони з ОСОБА_33 і ОСОБА_32 поїхали до нього додому. Квартиру ОСОБА_78 показав ОСОБА_33. Утрьох, відкривши двері квартири ключами, вони зайшли всередину квартири і стали шукати гроші та інші цінності. В цей час в квартиру зайшла дружина ОСОБА_78. Вони утрьох напали на неї, зв'язали, при цьому ніхто її не бив. Вони спитали в потерпілої, дбе знаходяться гроші, бо не могли їх знайти. Крім того, вони дали можливість жінці, яку зв'язали, поговорити по мобільному телефону зі своїм чоловіком. Від нього ж по телефону вони дізнались, де знаходяться гроші - вони були знайдені ними в піаніно. Після цього усі нападники забрали з квартири золоті ювелірні вироби, забрали з шафи кілька нових курток, які склали в господарську сумку, знайдену ними в цій же квартирі і через балкон втекли з місця злочину, залишивши потерпілу у зв'язаному стані. Знімати золоті прикраси з самої потерпілої ОСОБА_30 відмовився. Під час нападу на неї використовувались маски. Після цього вони забрали ОСОБА_36, який стеріг потерпілого. Той повідомив, що послабив руки й ноги потерпілого і він повернеться сам додому.

Підсудний упевнено заявив суду, що не розмовляв з ОСОБА_79, а спілкувався з ним в основному ОСОБА_36. ОСОБА_78 не міг бачити нікого з нападників, оскільки вони діяли вночі і зразу натягнули ОСОБА_78 капюшон куртки на голову.

Під час досудового слідства ОСОБА_30 давав дещо інші показання. Зокрема, він говорив, що бажаючи напасти на ОСОБА_78 разом з ОСОБА_33, ОСОБА_36 і ОСОБА_32, він сам активно діяв проти потерпілого, напав на нього, наносив йому удари кулаками. Зокрема, говорив : « в зтот момент я ударил его сильно кулаком в подбородок, отчего тот упал» (т.40 а.с. 80) Хтось з хлопців бив ОСОБА_78 ногою по голові. При здійсненні нападу на потерпілу в квартирі вони обірвали дріт стаціонарного телефону. Після злочину, по дорозі в м. Київ, вони спалили всі маски, рукавички та змінний одяг, який надівали на злочин.

(т. 38 а.с. 78-83; 136-137)

Аналізуючи ці показання і співставляючи їх з показаннями цього та інших підсудних на стадії досудового слідства, суд дійшов одностайного висновку, що зміна ОСОБА_30 показань в судовому засіданні однозначно спрямована на покращення його становища, ухилення від відповідальності.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_32 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав частково, показавши, що дійсно приймав участь в скоєнні розбійного нападу на подружжя ОСОБА_78, ОСОБА_79.

Він повністю підтвердив показання ОСОБА_30 в частині скоєння злочину відносно подружжя ОСОБА_78, ОСОБА_79. Стверджував, що ініціатором даного злочину був ОСОБА_33, який просив ОСОБА_30 допомогти „розібратись" з власником пасажирського автобуса ОСОБА_79. Підсудний показав, що злочин, тобто захоплення ОСОБА_78 біля його гаражу, зв'язування його, перевезення на околицю м. Прилуки було здійснене так, як пояснив перед тим в судовому засіданні ОСОБА_30 Учасниками скоєння цього злочину були: він (ОСОБА_32,), ОСОБА_30, ОСОБА_33 і ОСОБА_36. Маски та рукавички для злочину роздав ОСОБА_30. Крім того, він показав, що з потерпілим ОСОБА_79 безпосередньо спілкувався ОСОБА_30, питаючи, де знаходяться гроші в його квартирі. Потерпілому ніхто тілесних ушкоджень не заподіяв. Його вони залишили на околиці м. Прилуки зв'язаним, з ним лишився стерегти його ОСОБА_36, а вони утрьох: він (ОСОБА_32), ОСОБА_30 і ОСОБА_33 на автомобілі ВАЗ-2106 ОСОБА_33 прослідували до квартири потерпілого. Квартиру відкрили за допомогою ключів, які знайшли у потерпілого і проникнувши в неї, стали шукати гроші. Коли додому повернулась потерпіла, її зв'язали, поклали на диван, стали питати, де гроші, дали їй змогу поспілкуватись із зв'язаним чоловіком по телефону. Гроші (долари США) вони знайшли в піаніно. З квартири, крім того, забрали золоті вироби: кільце, сережки та інше. Вони хотіли зняти з господарки золоті кільце та сережки, але вона попросила їх залишити, так як то подарунок матері і вони не стали їх забирати. Через балкон вони покинули квартиру, забрали ОСОБА_36 в тому місці, де він стеріг потерпілого ОСОБА_78. ОСОБА_36 сказав, що він розслабив вузли на руках і ногах потерпілого і той сам дійде додому. Після цього вони роз'їхались. За цей злочин ОСОБА_30 дав ОСОБА_32 900 доларів США.

Підсудним були частково змінені показання у порівнянні з тими, які він давав на досудовому слідстві.

У своїх попередніх показаннях ОСОБА_32 стосовно вчинення даного злочину вказував, що в листопаді 2003 року в другій половині дня до нього на автомобілі ВАЗ-2109 зеленого кольору, приїхали ОСОБА_34, ОСОБА_30 та ОСОБА_36 Вони сказали, щоб він збирався та їхав з ними. Після цього вони всі заїхали до ОСОБА_33, забрали його і поїхали у в/м №12 м. Прилуки на квартиру до ОСОБА_35. Його самого дома не було, а ключі від квартири були у ОСОБА_30 В квартирі ОСОБА_30 сказав, що зараз вони поїдуть грабувати одного чоловіка на прізвисько "ІНФОРМАЦІЯ_45", який займається перевезенням пасажирів і у нього повинні бути гроші. Після цього ОСОБА_30 роздав всім маски та рукавички і розповів, кому що робити. ОСОБА_34 на автомобілі повинен був чекати сигналу, ОСОБА_30 повинен був дивитися, чи йде ОСОБА_78, а він, ОСОБА_33 та ОСОБА_36 повинні були схопити та зв'язати ОСОБА_78, для цього у когось з них (він не пам'ятає у кого саме) був скотч. Після цього, ввечері, десь о 21-22 год. вони вийшли з квартири і пішли в те місце, де планували схопити ОСОБА_78 ОСОБА_34 на автомобілі, чекаючи машину ОСОБА_78, став неподалік, а вони пішли в бік гаражів. Біля якоїсь кочегарки він, ОСОБА_33 та ОСОБА_36 зупинилися, а ОСОБА_30 пішов далі. У нього з собою був ліхтарик і він сказав, що як побачить ОСОБА_78, то подасть їм сигнал. Вони тоді вдягли маски та рукавички та почали чекати. Чекали вони близько години, потім побачили попереду світло ліхтарика та зрозуміли, що йде ОСОБА_78 і пішли назустріч. Пройшовши трохи, вони побачили чоловіка, який йшов у їхній бік. Коли вони з ним порівнялись, ОСОБА_33 схопив його за шию та повалив на землю. ОСОБА_32 разом з ОСОБА_36 підбігли до нього та зв'язали скотчем. В цей час прибіг ОСОБА_30, який побачив, що вони схопили ОСОБА_78 і побіг за машиною. Коли приїхав на машині ОСОБА_34, то вони поклали ОСОБА_78 в багажник машини, після чого він, ОСОБА_30 та ОСОБА_34 сіли в машину, а ОСОБА_33 та ОСОБА_36 пішли за машиною ОСОБА_33П після цього вони на двох автомобілях через в/м №12 виїхали за місто, де зупинились на якомусь пустирі. Там вони витягли ОСОБА_78 з багажника і поклали його біля якоїсь купи чи гілок, чи соломи.

т. 2 а.с. 368-370

Аналіз цих показань, даних ОСОБА_32 на досудовому слідстві, свідчить, що ініціатором злочину був не ОСОБА_33, а ОСОБА_30 Саме він, ОСОБА_30, сказав усім, в тому числі й ОСОБА_33, що будуть грабувати таксиста, роздавав маски та рукавички. З цих же показань видно, що активним учасником злочину був ОСОБА_34: він був присутнім при обговоренні плану злочину ОСОБА_30, фактично погоджувався з ним, керував автомобілем ВАЗ-2109 при скоєнні злочину, виконуючи його об'єктивну сторону.

Така зміна показань на досудовому слідстві пояснена підсудним психологічним тиском на нього з боку працівників міліції.

Однак суд, даючи оцінку показанням підсудного в суді, дійшов однозначного висновку, що зміна ним показань спрямована на покращення його та інших підсудних, зокрема ОСОБА_34, становища, повного чи часткового звільнення їх від відповідальності. Показання його в судовому засіданні у значній частині викривлені і не відповідають як показанням інших підсудних, так і іншим доказам справи. Вони суперечать цілій низці здобутих в судовому засіданні доказів, з яких слідує, що до ОСОБА_32 ніякі не законні методи слідства не застосовувались Тому суд вважає більш достовірними показання ОСОБА_32, які він давав на досудовому слідстві.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_36 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав частково та показав, що свою вину він визнає повністю лише в частині розбійного нападу на ОСОБА_78, оскільки про це була попередня домовленість між співучасниками.

В частині умисного вбивства ОСОБА_78 він свою вину не визнає, бо попередньої домовленості на позбавлення потерпілого життя у них не було, коли вони залишали потерпілого у полі, він був ще живий.

ОСОБА_36 дав суду показання, що він був присутній на кількох розмовах, при яких ОСОБА_33 просив допомогти йому розібратись з власником пасажирського автобуса, який заважав працювати іншим водіям. Востаннє така розмова відбулась в листопаді 2003 року, на якій був присутній він (ОСОБА_36), ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_34. Ця розмова відбулась в квартирі ОСОБА_35услана у військовому містечку в м.Прилуках. було вирішено здійснити напад на ОСОБА_78 і заволодіти його майном. Для участі в скоєнні цього злочину він заздалегідь взяв з собою змінний одяг. ОСОБА_34 також був присутнім при цій розмові і чув її зміст. За розробленим ОСОБА_30 планом, вони: ОСОБА_36, ОСОБА_33 і ОСОБА_32 І. зайняли місця біля гаражів, де ставив свій автомобіль потерпілий ОСОБА_78 і стали чекати умовного сигналу від ОСОБА_30. Останній подав їм сигнал електричним ліхтариком. ОСОБА_33 і ОСОБА_32 напали на ОСОБА_78, який йшов один, зв'язали його і натягнули йому на голову капюшон. Після цього відвезли його на околицю м. Прилуки, де поклали на купу гілля. Там ОСОБА_36 постійно знаходився з ним, щоб потерпілий нікуди не пішов. А ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_32 поїхали на квартиру до ОСОБА_78. Звідти ОСОБА_30 телефонував ОСОБА_36, останній розпитував ОСОБА_78, де знаходяться в квартирі гроші і повідомляв ОСОБА_30.

Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_30, забрав його на автомобілі. Перед тим, як іти, ОСОБА_36 розслабив зв'язані руки й ноги на ОСОБА_78, розказав йому, куди треба йти. ОСОБА_33 залишився біля місця, де лежав ОСОБА_78. Проте, підсудний не підтвердив, що ОСОБА_33 до потерпілого підходив. За участь у злочині хтось з підсудних дав йому 600 доларів США.

Підсудний категорично заперечував застосування ним сили до ОСОБА_78 та участь в цьому злочині ОСОБА_34 На поставлені йому запитання про причину й механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, дати відповіді не зміг.

Оскільки підсудний частково змінив свої показання в судовому засіданні, тому суд дослідив його показання, дані ним на досудовому слідстві. З них слідує, що при нападі на ОСОБА_78 усі нападники дотримувались чітко розробленого ОСОБА_30 плану дій. Вони домовились, що вивезуть потерпілого ОСОБА_78 в район „Рокитного" в Прилуках. За кілька днів до злочину підсудний брав участь в стеженні за потерпілим, з'ясував, де його гараж і квартира, якою дорогою він йде додому. Перед скоєнням злочину він перевдягнувся в старий одяг, а також взяв з собою обмотану ганчірками монтировку. В скоєнні цього злочину брав участь ОСОБА_34, якому особисто ОСОБА_36 телефонував і той під'їжджав на своєму автомобілі ВАЗ-2109 до місця захоплення ОСОБА_78. Він, ОСОБА_36, декілька разів ударив ОСОБА_78 монтировкою по голові, потім придавили його до землі, зв'язали йому руки, ноги скотчем та перенесли до кочегарки. Він зателефонував ОСОБА_34, щоб він під'їжджав до кочегарки. Коли автомобіль ВАЗ-2109 під'їхав, вони всі разом положиш потерпілого на заднє сидіння. Цим автомобілем перевозили ОСОБА_78 підсудні ОСОБА_34, ОСОБА_32 та ОСОБА_30. Він і ОСОБА_33 на автомобілі ОСОБА_33 поїхали окремо. На околиці м. Прилуки ОСОБА_78 поклали на купу гілля. З потерпілим залишився він, ОСОБА_36, неподалік стояла машина ВАЗ-2109, в якій знаходився ОСОБА_34. Підсудний зі свого мобільного телефону дав можливість ОСОБА_78 поспілкуватись з дружиною. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_30, і сказав щоб вони під'їжджали до ОСОБА_33 додому. Він послабив скоч на руках потерпілого, щоб той міг розв'язатися. Потім разом з ОСОБА_34 вони поїхали до ОСОБА_33. Після злочину вони розділили гроші на всіх, йому дісталося 800 доларів США. Монтировку, якою він наносив удар по ОСОБА_78, він викинув через вікно машини по дорозі за межи міста

т.42а.с.11-13,28

На запитання, задані йому в суді, підсудний відповів, що ці показання він змушений був дати під тиском працівників міліції. Проте, суд вважає, що така його заява, як і зміна показань в суді, спрямована на допомогу ОСОБА_34 ухилитись від відповідальності, на зменшення міри своєї відповідальності. Саме первинні показання підсудного об'єктивно співпадають з показаннями інших підсудних, та іншими доказами справи.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_34 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду не визнав та показав, що 23 листопада 2003 року він дійсно був в місті Прилуки, де йому необхідно було зустрітись зі знайомим, обговорити з ним деякі проблеми бізнесу. Ніякої участі в захопленні ОСОБА_78 він не брав. Коли ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_32 і ОСОБА_36 кудись їздили, він знаходився в квартирі ОСОБА_35 у військовому містечку в м. Прилуки, де спав. Раніше, на досудовому слідстві він був змушений обмовити себе, під тиском працівників правоохоронних органів.

У зв'язку з цим, судом були проаналізовані показання ОСОБА_34 на досудовому слідстві. З них випливає, що ОСОБА_34 частково визнавав свою вину в пред'явленому обвинуваченні. Не спростовував того, що перевозив ОСОБА_78 в своєму автомобілі і деякий час перебував в місці, де поклали потерпілого у зв'язаному стані, знаходився в автомобілі. Бачив, як ОСОБА_78 поклали в його автомобіль у зв'язаному стані. ОСОБА_36 йому не розповідав, в якому стані залишив того чоловіка в чагарниках, взагалі він особисто про долю того чоловіка не цікавився. Під час скоєння розбійного нападу на ОСОБА_78 в м. Прилуки він приїхав на автомобілі ВАЗ-21093 зеленого кольору. На АЗС під м. Яготин ОСОБА_36 викинув невеликий поліетиленовий пакет, що у ньому було йому невідомо.

т.2 а.с. 367 т. 43 а.с. 38-39

Ці показання підсудний давав у присутності свого адвоката, що робило неможливим будь-який незаконний тиск на нього. Тому відмову ОСОБА_34 від попередніх показань суд вважає спробою ухилитись від відповідальності.

Оцінюючи показання ОСОБА_34 на досудовому слідстві, суд вважає, що він хоча і визнавав свою вину в скоєнні злочину частково, проте його показання були побудовані таким чином, щоб відвести від себе відповідальність та скоєння злочину. Проте суд вважає, що ОСОБА_34, як це видно з його попередніх показань по цій же справі, був обізнаний зі злочинною діяльністю ОСОБА_30. та інших підсудних по цій справі. Він був очевидцем скоєння ОСОБА_30 та іншими підсудними, зокрема ОСОБА_33, особливо тяжких злочинів, зокрема, умисних убивств, а в ряді випадків і сам брав участь у злочинах. Тому з урахуванням цих обставин а також інших доказів, які прямо викривають ОСОБА_34 в скоєнні злочину, суд дійшов висновку, що ОСОБА_34 виконував свою, заздалегідь обумовлену частину об'єктивної сторони злочину і погоджувався з діями ОСОБА_30, ОСОБА_36, ОСОБА_32 та ОСОБА_33.

Допитаний судом підсудний ОСОБА_33 свою вину в пред'явленому обвинуваченні по даному епізоду визнав частково та показав, що в частині розбійного нападу на ОСОБА_78 свою вину він визнає повністю, оскільки вони дійсно вчинили цей напад га заволоділи майном потерпшого.

В частині умисного вбивства ОСОБА_78 він свою вину не визнав, оскільки попередньої домовленості на позбавлення потерпілого життя у них не було, особисто він ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не наносив.

Підсудний показав, що приблизно в середині листопада 2003 року, ОСОБА_30 запропонував вчинити напад на потерпілого ОСОБА_78, який мешкав в м. Прилуки у в/м №12. При їхній зустрічі були присутні ОСОБА_32 та ОСОБА_36. Вони всі погодилися брати участь у нападі на ОСОБА_78, але конкретний час нападу не визначали. Керував організацією нападу ОСОБА_30, він визначав, коли буде здійснено напад, організовуєш спостереження на потерпілим, щоб узнати, де той ставить свій автомобіль і якою дорогою повертається додому. 23 листопада 2003 року до нього приїхав ОСОБА_30 на автомобілі ОСОБА_34 і сказав, що сьогодні будемо нападати на ОСОБА_78. Вони приготували рукавички, маски, скотч та всі разом приїхали на квартиру до ОСОБА_35, який мешкав у в/м №12, неподалік від ОСОБА_78. Самого ОСОБА_35 дома не було, ключі від квартири брав ОСОБА_30. Під час підготовки до злочину ОСОБА_30 дав ОСОБА_33 монтировку автомобіля ЗиЛ і наказав обмотати її еластичним бинтом, приготувавши таким чином знаряддя злочину. У вечірній час по команді ОСОБА_30, вони всі вийшли з квартири в обумовлене місце, де чекали на ОСОБА_78, а ОСОБА_34 знаходився у автомобілі ВАЗ-2109, який стояв на зупинці, неподалік них. Згідно розробленого плану, ОСОБА_30 знаходився в іншому місці і повинен був за допомогою ліхтарика дати сигнал безпосереднім виконавцям нападу про те, що стежкою від гаражів йде потерпілий. ОСОБА_30 подав їм сигнал, що потерпілий рухається від гаража. Він, ОСОБА_32, ОСОБА_36, одівши маски напали на ОСОБА_78 збили його з ніг та віднесли до кочегарки. В цей час потерпілий сильно опирався і ОСОБА_36, щоб припинити його опір, два рази ударив його по голові монтировкою, обмотаною бинтом. Коли біля кочегарки потерпілий продовжував опиратись, то ОСОБА_36 ще кілька разів ударив його по голові монтировкою. Після цих ударів потерпілий на деякий час втрачав свідомість. До них під'їхав ОСОБА_34, вони разом поклали ОСОБА_78 багажник машини. ОСОБА_34 особисто бачив, як потерпілого поклали в керований ним автомобіль. ОСОБА_30 О, ОСОБА_32 та ОСОБА_34 залишилися біля машини, а ОСОБА_36 разом з ним пішли та сіли в його автомобіль ВАЗ-2106. За телефонною вказівкою ОСОБА_30, вони поїхали в район Рокитного. По дорозі їх зупинила міліція і коли ОСОБА_33 вийшов з машини для перевірки документів. ОСОБА_36 в цей час по телефону встиг попередити ОСОБА_30 про міліцейський пост на дорозі. На околиці міста вони зупинилися, ОСОБА_36 разом з ОСОБА_34 залишилися стерегти ОСОБА_78, лежачого на землі, автомобіль ВАЗ-2109 стояв поруч з ними. До ОСОБА_33 в машину сіли ОСОБА_32 та ОСОБА_30. Вони втрьох на його машині знову повернулися у в/м №12 до квартири ОСОБА_78, попередньо забравши у потерпілого ключі від квартири. Будинок потерпілого їм вказав ОСОБА_30. ОСОБА_30 за допомогою ключів відчинив квартиру і вони втрьох зайшли до квартири, де почали все обшукувати. Через 20-30 хв. до квартири увійшла дружина потерпілого. ОСОБА_30 та ОСОБА_32 напали на неї в прихожій. ОСОБА_30 зв'язав потерпілій ноги скотчем, а потім перенесли її у центральну кімнату, де поклали на ліжко. Він допомагав нести її за ноги. Йому було доручено стерегти жінку, а хлопці шукали цінності та гроші. Хвилин через 10 ОСОБА_30 зателефонував на місце, де був потерпілий, дав поговорити жінці з чоловіком, після чого обшук продовжили. ОСОБА_32 бив потерпілу, вона кричала, а ОСОБА_33 заперечував проти її побиття і приніс жінці води з кухні. ОСОБА_30 та ОСОБА_32 сказали йому, що знайшли долари США. В кімнаті, де він був з жінкою, в серванті вони забрали ювелірні вироби з золота. З шафи взяли шкіряні куртки, які поклали в спортивну сумку синього кольору, яка була на балконі. Забравши з собою все викрадене вони утрьох залишили квартиру, через балкон першого поверху. Всі разом вони сіли на його машину і поїхали в напрямку "Рокитного". ОСОБА_30 та ОСОБА_32 взявши з собою все викрадене, пересіли в ВАЗ-2109 і сказали йому, що поїхали в м. Київ. Після цього, він поїхав додому. Через два-три дні після злочину, до нього додому приїхали ОСОБА_30 га ОСОБА_32, вони повідомили, що зі злочину кожному вийшло по 800 доларів США. ОСОБА_32 передав йому гроші, а ОСОБА_30 запропонував викупити автомобіль ВАЗ-2109, для чого він повинен був віддати свою долю в рахунок оплати за автомобіль. Він погодився і віддав 800 доларів ОСОБА_30.

Ці показання підсудного в цілому узгоджуються з його ж показаннями, даними на досудовому слідстві.

т. 39 а.с. 47,5ОСОБА_1

Даючи оцінку цим показанням ОСОБА_33, суд вважає їх достовірними, оскільки вони підтверджуються показаннями потерпілої, протоколами слідчих дій та іншими доказами у справі.

Вина ОСОБА_30, ОСОБА_32. ОСОБА_33. ОСОБА_34 та ОСОБА_36 по даному епізоду, підтверджується зібраними у справі доказами:

Потерпіла ОСОБА_79 показала суду, що проживала разом з чоловіком ОСОБА_78 у військовому містечку в м. Прилуках. Її чоловік займався приватнім підприємництвом - перевезенням пасажирів власним мікроавтобусом з м. Прилку до Києва і назад. Ніяких конфліктів у нього з іншими перевізниками ніколи не було. 23 листопада 2003 року увечері вона знаходилась вдома, чекала приходу чоловіка. Його довго не було, вона, хвилюючись, вийшла на вулицю, а коли повернулась, то побачила, що в квартирі хтось є. В цей час на неї було скоєно напад, її звалили на підлогу, почали сильно бити по голові ззаду. Потім її зв'язали. Облич нападників вона не бачила, але чула їхні розмови. Вона чула, що вони комусь дзвонили по мобільному телефону і називали його „ІНФОРМАЦІЯ_46", потерпіла зрозуміла, що цей „ІНФОРМАЦІЯ_46" знаходився біля її чоловіка. Потерпілій дали можливість поспілкуватись з чоловіком по телефону. Він сказав, що з ним все гаразд, але голос у нього був дуже млявий. Потерпіла дала пояснення суду, що її покійний чоловік за будь-яких обставин не хотів турбувати її, тому завжди говорив, що в нього все гаразд. Оскільки потерпілу били, вона була змушена сказати нападникам, де знаходяться гроші, сховані в квартирі - вони знаходились в піаніно. Обшукавши квартиру, нападники забрали гроші, речі, перелічені в протоколі її допиту і зникли, залишивши потерпілу зв'язаною. Вона звільнилась, розрізавши пута манікюрними ножицями. В ході допиту в судовому засіданні потерпіла упізнала по голосах підсудних ОСОБА_30 та ОСОБА_33 Вона ж підтвердила, що коли в квартирі її били нападники, то ОСОБА_33 заперечував проти цього.

Ці показання потерпілої повністю узгоджуються з її ж показаннями на досудовому слідстві.

т. 2 а.с. 262-264, 265-267, 274-279, 293-295

Свідок ОСОБА_160 показав суду, що зі слів потерпілої ОСОБА_79 дізнався про напад на неї невідомих осіб та пропажу її чоловіка. Через деякий час труп ОСОБА_78 було знайдено на околиці міста Прилуки.

З показань свідка ОСОБА_161, досліджених в судовому засіданні вбачається, що він є родичем загиблого ОСОБА_78 в районі знаходження його трупа, свідок знайшов кільце з липкої стрічки на якому є сліди крові, схожі на кров. Цю знахідку він добровільно видав працівникам міліції.

т. 2 а.с. 90

Крім показань потерпілої та свідків, вина підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_33. ОСОБА_34 та ОСОБА_36 підтверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З явки з повинною ОСОБА_30, від 18 грудня 2003 р. він повідомив, що в листопаді 2003 р. він спільно з ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_34. та ОСОБА_36, застосувавши насильство, поклали потерпілого ОСОБА_78 в багажник автомобіля, після чого вивезли за місто, а самі, попередньо забравши ключі від квартири, проникли туди та забрали звідти гроші та золоті вироби. В цьому документі ОСОБА_30 прямо вказує на ОСОБА_34 як на одного з співучасників злочину. Там же ОСОБА_30 визнає, що потерпілого ОСОБА_78 перед тим, як залишити його на землі, побили.

т. 38 а.с. 72

З явки з повинною ОСОБА_34 від 18 грудня 2003 року вбачається, що в листопаді 2003 р. він брав пряму участь в розбійному нападі на ОСОБА_78, виконуючи при цьому певну частину об'єктивної сторони злочину.

т. 43 а.с. З

З явки з повинною ОСОБА_36 видно, що в листопаді 2003 р. він спільно з ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_34 та ОСОБА_30, застосувавши насильство, поклали потерпілого ОСОБА_78 в багажник автомобіля, після чого вивезли за місто, а самі, попередньо забравши ключі від квартири, проникли туди та забрали звідти гроші та золоті вироби.

т. 42 а.с. 2

З протоколу огляду місця події від 03 грудня 2003 року вбачається, що на території поля, що межує з вул. Малківською в м. Прилуки, виявлено труп ОСОБА_78.

т. 2 а.с. 4-8

З протоколу огляду місця події від 24 листопада 2003 року вбачається, що в квартиру за адресою АДРЕСА_23 було скоєне проникнення, зафіксовано сліди обшуку квартири, обірвані телефонні дроти.

т. 2 а.с. 26-33

З протоколу огляду трупа в морзі від 04 грудня 2003 року, на тілі потерпілого виявлена закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під м'яку мозкову оболонку.

т. 2 а.с. 9-17

Висновок судово-медичної експертизи № НОМЕР_156 свідчить, що смерть ОСОБА_78 вірогідно настала 01.12.2003 року. У ОСОБА_78 виявлено закриту внутрішньочерепну травму , яка супроводжувалась крововиливом під м'які оболонки головного мозку, яка за висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою, як небезпечні для життя.

т. 2 а.с. 55-63

З висновку імунологічної експертизи № НОМЕР_157 видно, що на зовнішній поверхні липкої стрічки знайдені кров та піт людини, що можуть походити від ОСОБА_78, що об'єктивно підтверджує факт його зв'язування.

т. 2 а.с. 105-108

З протоколу огляду предметів від 05 грудня 2003 року видно, що ОСОБА_161. представив кільце з липкої стрічки і пояснив, що знайшов його на відстані близько 150 м. від місця виявлення трупа.

т. 2 а.с. 91-92

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_30 від 20 грудня 2003 року з застосуванням відеозапису, в ході якого ОСОБА_30 детально розповів та показав на місці обставини вчинення даного злочину. При цьому він не заперечував, що ОСОБА_78 під час його захоплення били. В результаті проведення слідчої дії ОСОБА_30 правильно показав місце, де було схоплено потерпілого ОСОБА_78, місце, де його залишили під охороною ОСОБА_36, він же правильно указав місцезнаходження квартири ОСОБА_78 та обставини проникнення в неї і вилучення звідти майна.

т. 38 а.с. 103-112

З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_36 від .4 січня 2004 року з застосуванням відеозапису, видно, що в ході його ОСОБА_36 детально розповів та показав на місці обставини вчинення розбійного нападу на ОСОБА_78 з його пояснень на місці скоєння злочину слідує, що усі нападники, в тому числі й ОСОБА_34, діяли активно і були обізнані з загальним планом злочину.

т. 42 а.с. 68-70

З протоколу відтворення обстановки події за участю ОСОБА_34 від 12 січня 2004 року вбачається, що ОСОБА_34 відтворив обставини вчинення нападу на ОСОБА_78 зокрема, він не спростовував своєї активної участі в цьому нападі, пояснював, що возив учасників злочину і ОСОБА_78 в своєму автомобілі, увесь час знаходився в автомобілі біля того місця, де лежав ОСОБА_78 на околиці м. Прилуки.

т. 43 а.с. 47-52

Даючи оцінку цим слідчим діям, суд наголошує, що вони проводилась в присутності понятих, що робило неможливим тиск на підозрюваних, тому протоколи цих слідчих дій суд вважає достовірними доказами, який можна покласти в обгрунтування вироку.

З протоколу обшуку від 16 грудня 2003 р. вбачається, що в помешканні ОСОБА_35 було виявлено та вилучено речі та одяг, викрадений з квартири ОСОБА_78 під час вчиненого на нього розбійного нападу: куртки чоловічі та сумка.

т. З а.с. 8-10

З протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 05 січня 2004 року видно, що потерпіла ОСОБА_79 з числа пред'явлених їй на впізнання предметів - ліхтариків, впізнала ліхтарик під №2, як той, яким присвічували злочинці 23.11.2003 року під час розбійного нападу на її квартиру. Відповідно до матеріалів справи, цей ліхтарик було вилучено в ході обшуку на квартирі ОСОБА_33 (т.З а.с. 155)

т. 2 а.с. 380-381

У відповідності до протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 17 грудня 2003 року, ОСОБА_79 впізнала шкіряну куртку під №1, шкіряну куртку під №5, балоньову куртку під №7 та шкіряний жилет під №8, як речі, які належали її чоловіку і які були викрадені 23 листопада2003 року під час розбійного нападу. Усі ці предмети, впізнані потерпілою, згідно матеріалів справи, були вилучені під час обшуку на квартирі ОСОБА_35.

т. 2 а.с. 373-375

З протоколу огляду предмету від 17 грудня 2003 року видно, що ОСОБА_79 впізнала сумку, яка належала її родині та була викрадена 23 листопада 2003 року під час розбійного нападу на її помешкання.

т. 2 а.с. 376-377

З висновку додаткової судово-медичної експертизи № НОМЕР_160, на тілі ОСОБА_78 було виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, незначні садна в районі правого коліна, незначні крововиливи в районі лівої гомілки. Ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою, як небезпечні для життя. Ушкодження у вигляді саден та крововиливів виникли від дії тупих предметів прижиттєво, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. З 23.11.2003 року по 01.12.2003 року ОСОБА_78, перебуваючи на полі з закритою черепно-мозковою травмою жити не міг, вказати час настання смерті не можливо.

т. 2 а.с. 336-337

Згідно довідки, витребуваної судом з Чернігівського обласного бюро по гідрометеорології, температура повітря в ніч на 24 листопада 2003 року була +1 С°.

Допитана в якості спеціаліста по даному епізоду судово-медичний експерт Чернігівського обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_170 дала пояснення суду, що за умови отримання ОСОБА_79 черепно-мозкової травми, залишення його на землі при даній температури повітря могло призвести до його смерті.

З висновку товарознавчої експертизи № 53-Т від 22.12.2004 року, вартість осінньої шкіряної чоловічої куртки становить 950 грн.; вартість зимової шкіряної чоловічої куртки становить 1620 грн.; вартість шкіряного чоловічого жилету становить 350 грн.; вартість куртки чоловічої спортивної з плащової тканини становить 150 грн.; вартість сумки дорожньої становить 79 грн. 20 коп.

т. 2 а.с. 356-360

На момент вчинення злочину курс 100 доларів США становив 533 грн. 19 коп.

т. 2 а.с. 281

Проаналізувавши докази по цьому епізоду, суд дійшов висновку, що винність усіх підсудних в інкримінованих їм злочинах у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, показання підсудних на досудовому й судовому слідстві свідчать про заздалегідь обдуманий ними умисел на скоєння розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_78. Про це свідчать, зокрема, показання ОСОБА_30 і ОСОБА_33, що злочин готувався протягом певного часу, члени банди цікавились, де проживає ОСОБА_78, де він ставить свій автомобіль, якою дорогою йде додому. Для подолання можливого опору потерпілого було заздалегідь приготовано знаряддя злочину: металеву монтировку автомобіля. Активні дії всіх підсудних: миттєве захоплення потерпілого, зв'язування його, транспортування на околицю міста Прилуки з дотриманням певних правил конспірації, подальші добре узгоджені і розплановані дії: напад на потерпілу ОСОБА_79 - усе це свідчить про добру згуртованість злочинної групи, її стійкість та цілеспрямованість. Кваліфікація дій усіх підсудних в частині розбійного нападу учасниками процесу не оспорюється. Суд вважає, що ОСОБА_34 також виконував свою частину об'єктивної сторони злочину і його участь підтверджена в судовому засіданні прямими показаннями ОСОБА_33, а також дослідженими судом показаннями на досудовому слідстві підсудних ОСОБА_32, ОСОБА_36, самого ОСОБА_34 Суд вважає доведеним факт побиття потерпілої ОСОБА_79 під час розбійного нападу. Це підтверджено як її прямими показаннями, так і показаннями ОСОБА_33 в судовому засіданні.

Щодо участі підсудних в скоєнні умисного убивства ОСОБА_78 при обтяжуючих обставинах, то суд вважає, що увесь комплекс досліджених доказів беззаперечно свідчить про наявність в діях усіх підсудних цього складу злочину.

Так, в ході судового слідства було доведено, що в момент нападу на ОСОБА_78, йому було завдано кілька ударів по голові заздалегідь приготовленою для цього металевою монтировкою. Після цього потерпілий був зв'язаний і привезений на околицю міста Прилуки, де залишений на землі в тяжкому для здоров'я стані з травмою голови. Нападники тримали ОСОБА_78 у зв'язаному стані на холодній землі певний час. Покидаючи його, вони не надали йому будь-якої медичної допомоги. Потерпілий залишився сам в темну пору доби, за умов низької температури, фактично в полі, зв'язаним, на великій відстані від найближчого людського житла. За таких умов, коли потерпілий ОСОБА_78 отримав досить серйозну травму голови та довгий час перебував у зв'язаному стані, підсудні не могли не розуміти, що без сторонньої допомоги він вижити не зможе. Усі вони погоджувались з діями один одного і схвалювали їх. Про це, зокрема, свідчить отримання кожним з них винагороди за участь у злочині.

Судом встановлено, що ОСОБА_34, виконуючи свою частину об'єктивної сторони злочинів, перевозячи своїм автомобілем зв'язаного ОСОБА_78 і знаходячись біля нього в машині тривалий час, покидаючи потерпілого в полі, не міг не розуміти суті своїх злочинних дій. Він не міг не розуміти, що внаслідок таких його й інших співучасників злочинів дій, з якими він беззаперечно погодився, обов'язково настане смерть потерпілого. Таким чином, ОСОБА_34 повинен відповідати не тільки за участь в розбійному нападі на ОСОБА_78, але й за умисне його убивство при обтяжуючих обставинах.

Крім того, як встановлено судом, ОСОБА_30 мав мотиви вбити ОСОБА_78 ще й тому, що раніше, як це видно з його показань суду, він зустрічався з потерпілим, розмовляв з ним і, незважаючи на застосування масок, потерпілий міг би через деякий час впізнати його та інших підсудних.

У відповідності до ст. ЗО КК України, всі учасники банди повинні відповідати за всі скоєні ними в складі банди злочини, незалежно від тієї ролі, яку виконував у цих злочинах кожен з них.

Дії ОСОБА_30, що виразились в організації нападу на потерпілого ОСОБА_78, з метою заволодіння його майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особою, яка вчиняла бандитизм, поєднані з проникненням в житло, спрямовані на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою (бандою), поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З, 187 ч.4 КК України.

Дії ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_36, ОСОБА_34, що виразились в нападі на потерпілого ОСОБА_78, з метою заволодіння його майном, поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, скоєні за попередньою змовою групою осіб, особами, які вчиняли бандитизм, поєднані з проникненням в житло, спрямовані на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою (бандою), поєднані з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, підлягають кваліфікації по ст. 187 ч.4 КК України.

Дії ОСОБА_30., що виразились в організації ним умисного убивства ОСОБА_78, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 27 ч.З, 115 ч.2 п.п. 6, 12, 13 КК України.

Дії ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_36, ОСОБА_34, що виразились в умисному убивстві ОСОБА_78, скоєні з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особами, які раніше вчиняли умисне вбивство, підлягають кваліфікації по ст. 115 ч.2 п.п. 6,12,13 КК України.

Потерпілою по справі ОСОБА_79 заявлено позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 58242 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн. Суд вважає, що цей позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Доказами в обґрунтування задоволення матеріальної шкоди є докази кримінальної справи. Щодо задоволення моральної шкоди, то суд вважає, що потерпіла втратила чоловіка унаслідок злочинних дій. Її життя після цього докорінно змінилось в гіршу сторону, тому заявлений нею позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

28. По епізоду незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та пристроями, винність ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_80 підтверджується наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_33 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду визнав повністю та показав, що дійсно вчиняв злочини, пов'язані з незаконним поводженням з вогнепальною зброєю та боєприпасами. Ще від покійного Синенка ОСОБА_31 у нього залишився карабін з оптичним прицілом, до якого не було патронів та саморобний пістолет з барабаном, який стріляв патронами з трьохлінійки, обріз мисливської рушниці 16 калібру та три ручні гранати. Цю зброю він зберігав у господарстві матері в с. Заїзд, а потім передав ОСОБА_30. Вся зброя зберігалася у ОСОБА_30. Разом з ОСОБА_30 він неодноразово відвозив в с. Боршну Прилуцького району різноманітну зброю. У ОСОБА_30 він неодноразово бачив 2 пістолети „ТТ" та 2 пістолети „ПМ". Він же був присутнім при продажу пістолета ОСОБА_30 через посередника -ОСОБА_37. Він прямо вказав, що він (ОСОБА_33), ОСОБА_30 і ОСОБА_32 перевозили зброю різних видів до ОСОБА_161, знайомого і кума ОСОБА_32, в його стару квартиру, де ця зброя зберігалась. ОСОБА_30 особисто зберігав зброю, сам нею розпоряджався і ніхто не міг її без дозволу взяти. Підсудний повідомив про зберігання ОСОБА_30 зброї у ОСОБА_81, його родича. Крім того, підсудний пояснив, що ОСОБА_34 мав у своєму автомобілі ВАЗ-2109 тайник, де зберігались дві гранати, котрі вони разом з ОСОБА_36 використовували при скоєнні злочину у м. Сквира Київської області. Крім того, ОСОБА_33 пояснив, що передав своєму знайомому ОСОБА_161 пакунок, в якому знаходився обріз мисливської рушниці, пізніше вилучений працівниками міліції.

Підсудний ОСОБА_30 в судовому засіданні частково визнав себе винним, пояснивши, що на прохання ОСОБА_33 він знайшов свого знайомого ОСОБА_81, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_28, до якого вони з ОСОБА_33 відвезли велику кількість різноманітної зброї і яку ОСОБА_81 сховав у своєму господарстві. Пістолета ОСОБА_80 він не продавав, гранат в його розпорядженні ніколи не було.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_32 свою вину в пред'явленому по даному епізоду не визнав, заперечуючи свою причетність до перевезення зброї на квартиру Дудинця , яку він наймав.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_35 не визнав своєї вини в інкримінованих йому злочинах, пояснивши, що ніякої вогнепальної зброї, бойових припасів до неї він не зберігав.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_36 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду не визнав, мотивуючи це тим, що даного злочину не вчиняв.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_34 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду визнав частково та показав, що свою вину визнає лише в тій частині, що перевозив гранати до м. Сквира. По всіх інших випадках незаконного поводження зі зброєю він винним себе не визнав, оскільки не був обізнаний, що хтось з учасників злочинів мав при собі зброю і боєприпаси, коли він їх кудись підвозив.

Допитаний в судовому засіданні по даному епізоду підсудний ОСОБА_35 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні по даному епізоду не визнав, та показав, що даного злочину він не вчиняв. У нього деякий час при собі був пістолет, однак за його незаконне зберігання він вже був засуджений. Водночас визнав, що при скоєнні нападу на громадянина Франції ОСОБА_68 він мав з собою бойовий пістолет, про який давав показання суду.

Підсудний ОСОБА_37 повністю визнав свою вину та пояснив суду, що наприкінці літа 2003 року був посередником при незаконному продажу пістолета ОСОБА_30 жителю села Дащенки ОСОБА_80, про що він раніше вже давав показання суду. Цей пістолет іноземного виробництва він передав ОСОБА_80 і останній скоїв з нього убивство чоловіка в смт. Срібному, за що зараз відбуває покарання.

Свідок ОСОБА_81 показав суду, що ОСОБА_30 є чоловіком його двоюрідної сестри. В серпні-вересні 2003 року до нього додому в село Боршна Прилуцького району прибув ОСОБА_30, який залишив йому на зберігання дві сумки зі зброєю. Після цього ОСОБА_30 ще кілька разів приїздив до нього і залишав на зберігання зброю. 17 грудня 2003 року частина зброї в нього була вилучена працівниками міліції, частину він переховав і через кілька днів признався працівникам міліції про її зберігання. Свідок заперечив якусь причетність ОСОБА_33 до цієї зброї, пояснивши однак, що зброю міг забрати ОСОБА_33 за вказівкою ОСОБА_30.

Аналогічні показання він дав на досудовому слідстві.

т. 4 а.с. 292-297

З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_162, з ОСОБА_33 він знайомий близько 20 років. На початку грудня 2003 року, ввечері, до нього додому зайшов ОСОБА_33 та попросив його покласти на зберігання на добу-дві поліетиленовий пакет чорного кольору та щось замотане в покривало зеленого кольору. Він погодився і не подивився, що саме ОСОБА_33 заніс в будинок. За пакетом ОСОБА_33 не прийшов ні через день, ні через два і вони забули про те, що він приносив. 21 грудня 2003 року до нього приїхали працівники міліції, запропонували, щоб він видав речі, які приносив ОСОБА_33, що він і зробив. Коли вони все розгорнули все, то він побачив, що в пакеті був замотаний обріз двоствольної горизонтальної мисливської рушниці, якісь трубки, а в покривалі був замотаний карабін. Про те, що саме приніс йому ОСОБА_33 він не знав, той йому нічого не говорив.

т. З а.с.182

Свідок ОСОБА_163 в судовому засіданні дала аналогічні показання, пояснивши, що цей згорток додому до неї приніс ОСОБА_33 при його вилученні працівниками міліції вони не могли знайти його, знайшли тільки після вказівок ОСОБА_33 вона підтвердила факт складання протоколу вилучення в її присутності, підписання його нею.

Свідок ОСОБА_164 показав суду, що дозволяв своєму знайомому ОСОБА_32 користуватись квартирою АДРЕСА_30, яку сам теж отримав в користування. Там він побачив дерев'яний ящик. Від ОСОБА_32 узнав, що цей ящик належить йому. Пізніше, коли узнав, що ОСОБА_32 розшукує міліція, він подивився за вміст цього ящика, побачив, що там знаходиться різноманітна зброя, гранати і сховав її. Пізніше зброя була виявлена і свідок засуджений за скоєння злочину.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_80., який відбуває покарання в місцях позбавлення волі і явка якого до суду визнана необов'язковою, видно, що він за посередництвом ОСОБА_63 купив пістолет імпортного виробництва, який застосував під час скоєння злочину, коли було вбито потерпілого. Після цього пістолет розібрав по частинах і викинув.

Заява ОСОБА_30. від 17 грудня 2003 р. свідчить, що восени 2003 р. він передів на зберігання своєму знайомому ОСОБА_81 ОСОБА_60 з ІНФОРМАЦІЯ_28 вогнепальну зброю та боєприпаси до неї: 2 пістолета ПМ, набої до пістолета „Браунінг", два глушника і кобуру.

т. 4 а.с. 5

З протоколом огляду виявлення та вилучення від 17 грудня 2003 року, згідно якого, в будинку ОСОБА_81 виявлено та вилучено вогнепальну зброю, та боєприпаси до неї: пістолет ПМ № ЛС-НОМЕР_1, пістолет ПМ в розібраному вигляді, деталі зброї, прибори безшумної стрільби.

т. 4 а.с. 8

З протоколу огляду місця події від 20 грудня 2003 року з участю ОСОБА_81, згідно якого в лісосмузі, неподалік від буд. АДРЕСА_29 виявлено мішок з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, та пристрої, схожі за ознаками на вибухові пристрої та речовини.

т.4а.с. 106-110

З висновку дактилоскопічної експертизи № НОМЕР_160, слід пальця руки, виявлений на затворі пістолету ПМ, вилученому у ОСОБА_81, залишений ОСОБА_30

т. 4 а.с. 33-35

З висновку балістичної експертизи № 5-74 від 09 січня 2004 року, вилучені у ОСОБА_81 пістолет Макарова калібру 9 мм. "ЛС №НОМЕР_1" з пристроєм для безшумної стрільби-являється вогнепальною стрілецькою зброєю та придатний до стрільби; ствол вогнепальної зброї-є частиною вогнепальної зброї пістолету, призначеного для стрільби патронами 7.65 мм ( Браунінг), виготовлений саморобним способом за зразком ствола пістолету Браунінга моделі 1922 (Бельгія); двадцять шість патронів калібру 7,65 мм. -являються бойовими припасами-патронами Браунінга зразку 1900 року та придатні до стрільби; два пристрої-являються корпусами пристроїв для безшумної стрільби та використовуються шляхом нагвинчування на стволи вогнепальної зброї для зниження швидкості викидання порохових газів у простір і зменшення звуку пострілу.

т. 4 а.с. 59-75

З висновку балістичної експертизи № 308 від 02 вересня 2004 року, 8 шт. патронів, які знаходились в магазині пістолета ПМ, який був вилучений у ОСОБА_81, є бойовими припасами і придатні до стрільби.

т. 4 а.с. 94-95

З висновку вибухо-технічної експертизи № 3 (Вт) від 08 квітня 2004 року, стандартний заряд вибухової речовини - 150 гр., тротилова шашка, конструкційно оформлена в металеву оболонку, електродетонатор повільної дії марки ЕД-ЗД, акумуляторна батарейка, радіоприймальний блок, та радіопередаючий блок, які використовуються в дитячих іграшках для дистанційного керування та елемент живлення напругою 9 В., являються складовими частинами саморобного радіокерованого вибухового пристрою придатного для проведення вибуху;

т. 4 а.с. 134-152

З висновку судово-балістичної експертизи № 14 від 10.01.2004 року, 102 патрони 12 калібру, 60 штук патронів калібру 7,65 мм., 2 патрона калібру 5,45 мм., 1281 патрон калібру 5,6 мм., вилучені у ОСОБА_81 - являються бойовими припасами та придатні для стрільби.

т. 4 а.с. 175-177

З висновку судово-балістичної експертизи № 15 від 16 січня 2004 року, одноствольна самозарядна рушниця моделі "Сайга-12 К" являється бойовою гладкоствольною зброєю, призначеною для ведення стрільби в обмеженому просторі та використовується, як гладкоствольна бойова зброя спецпідрозділів. В ній маються конструкційні зміни, а саме -приведений блокуючий механізм рушниці в неробочий стан, в результаті чого з рушниці можливо проведення пострілів зі складеним прикладом;

т. 4 а.с. 197-200

З висновку судово-балістичної експертизи № 16 від 17 січня 2004 року, металеві предмети є частинами глушника, виготовлені саморобним способом та співпадає з заглушкою глушителя, встановленого на пістолеті ПМ, виявленому з участю ОСОБА_81 в с. Боршна.

т. 4 а.с. 220-223

З висновку судово-балістичної експертизи № 19 від 21 січня 2004 року, магазин, вилучений 20.12.2003 року в с. Боршна є частиною пістолета Токарева (ТТ), направляюча втулка є частиною пістолета Токарева (ТТ).

т. 4 а.с. 243-245

З висновку судово-балістичної експертизи № 20 від 20 січня 2004 року, оптичний прибор "ТО-4 М" є оптичним прицілом, який використовується в бойовій вогнепальній довгоствольній зброї.

т. 4 а.с. 265-267

З протоколу огляду речових доказів від 27 березня 2004 року, оглянуто сумку з тканини, яку ОСОБА_33 обізнав як ту, яка належить ОСОБА_30 і яка використовувалась ОСОБА_30 при нападі на ОСОБА_74.

т. 4 а.с. 316

З протоколу огляду та вилучення від 21 грудня 2003 року, ОСОБА_1 видала зелену ковдру, в якій знаходився карабін СКС, пакет з обрізом мисливської рушниці, ножем, п'ятьма металевими трубками та двома пальцями до гусениці трактора.

т. З а.с. 179

З висновку судово-балістичної експертизи № 77 від 03.03.2004 року, гвинтівка, вилучена у ОСОБА_162, яку в неї залишив ОСОБА_33 є снайперською гвинтівкою Мосина калібру 7,62 мм., на момент обстеження, гвинтівка придатна для стрільби.

т. 3 а.с. 197-199

З висновку судово-балістичної експертизи № 76 від 04 березня 2004 року, обріз рушниці, вилучений у ОСОБА_162, який в неї залишив на зберігання ОСОБА_33 є нестандартною вогнепальною зброєю, виготовленою з мисливської рушниці моделі ТСЗ-БМ, 16 калібру. Обріз рушниці в несправному стані та придатний для стрільби лише з правого ствола.

т. З а.с. 220-221

З протоколу огляду місця події від 01 березня 2004 року, в місці вказаному ОСОБА_165, в лісосмузі, неподалік с. Линовиця Прилуцького району виявлено мішок з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами.

т. 4 а.с. 5

З висновку вибухо-технічної експертизи № 8 (Вт вилучені 01 березня 2004 року в лісосмузі поблизу с. Линовиця Прилуцького району, стандартний заряд тротилу вагою 397 грам та заряд вибухової речовини тротилу, конструктивно оформленого в корпус гранати <Е -1 - відносяться до категорії вибухових речовин і придатні для проведення вибуху, а уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ - відноситься до категорії бойових припасів.

т. 44 а.с. 18-44

З висновку балістичної експертизи № 258, вилучені 01 березня 2004 року в лісосмузі поблизу с. Линовиця Прилуцького району:

- шестизарядний револьвер калібру 10,5 мм., являється вогнепальною нарізною зброєю та

придатний до стрільби, виготовлений кустарним способом за допомогою станкового

обладнання;

· п'ять коротких патронів "Браунінг" калібру 9 мм. , сорок патронів калібру 9 мм. до пістолету "ПМ" , вісімдесят патронів калібру 7,62 мм. до військово-мисливської зброї, двадцять сім патронів калібру близько 11 мм. виготовлені саморобним способом з стріляних гільз калібру 7,62 мм. та саморобних куль , до саморобного шестизарядного револьверу, шістнадцять патронів калібру 7,62 мм. до пістолету "ТТ" , одинадцять патронів калібру 7,62 мм. до військово - спортивного револьверу "Наган", являються бойовими припасами та придатні до стрільби;

· глушник, який глушником до вогнепальної зброї, калібру 9 мм. та виготовлений саморобним способом;

· частини глушника та заготовки до частин глушника, які являються частинами глушника до вогнепальної зброї калібру 7,62 мм.;

· прибор "П04х34" № НОМЕР_170, якій являється оптичним прицілом до вогнепальної зброї;

т. 44 а.с. 49-73

Заява ОСОБА_168 (т. 44 а.а. 6) говорить про приналежність цієї зброї ОСОБА_32

Проаналізувавши докази по справі, суд дійшов таких висновків.

Вирішуючи питання про винність конкретних підсудних в діях, пов'язаних з незаконним поводженням зі зброєю, суд виходить з роз'яснень, які містяться в п.21 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року „Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями". Згідно цих роз'яснень, за ст. 263 КК України належить кваліфікувати дії, які виразились в незаконному заволодінні, придбанні, ремонті або збуті зброї з метою організації банди чи в період її існування. Дії учасників банди, пов'язані з незаконним носінням, зберіганням, ремонтом та передачею один одному предметів, якими озброєна банда, є складовою частиною бандитизму і додаткової кваліфікації по ст. 263 КК не потребують.

Судом встановлено, що ОСОБА_33 мав велику кількість вогнепальної зброї ще до створення банди і передав її ОСОБА_30 Пізніше він сам вступив до банди. ОСОБА_30 придбав з невстановлених джерел велику кількість вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухові речовини, які сховав у ОСОБА_81. Згідно показань ОСОБА_33, ОСОБА_35 під час нападу користувався пістолетом, який належав ОСОБА_30.

З висновку експертизи № 258 від 11 липня 2004 року, яка дослідила вилучену у ОСОБА_168 зброю та боєприпаси, видно, що револьвер пристосований для стрільби патронами з гвинтівки, що співпадає з описанням револьвера, який ОСОБА_33 передав ОСОБА_30.

Доказів того, що саме ОСОБА_32 у когось придбав цю зброю, патрони, вибухові речовини для діяльності банди, органами слідства і судом не встановлено. Передача ж зброї від одного члена банди до іншого повинна кваліфікуватись по ст. 257 КК України. Наведені докази - вилучені у Дудинця зброя, боєприпаси, вибухові речовини, разом з тип є доказами існування банди та високої її озброєності, готовності до скоєння інших тяжких злочинів та суспільної небезпечності.

Щодо продажу пістолета „Браунінг" калібру 7,65 мм ОСОБА_30, то доказі кримінальної справи свідчать про пряму причетність до цього злочину тільки трьох осіб: самого ОСОБА_30 як збувача, ОСОБА_80 як посередника та ОСОБА_80 В., який вже відбуває покарання за цей злочин, як особи, що незаконно придбала зброю. Щодо інших членів банди, то суду не пред'явлено доказів, що вони, заздалегідь домовившись між собою, приймали участь в продажу пістолета ОСОБА_80.

Тому відповідальність за незаконне поводження зі зброєю і боєприпасами та вибуховими речовинами по ст. 263 ч. 1 КК України повинні нести в даному випадку ОСОБА_33, ОСОБА_30 та ОСОБА_37, котрий приймав участь у продажу пістолета ОСОБА_30 Незаконне поводження зі зброєю інших учасників банди становить складову частину бандитизму і додаткової кваліфікації по ст. 263 КК України не потребує. З обвинувачення підсудних: ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_35, ОСОБА_32 ст. 263 ч.1 КК України підлягає виключенню як зайво їм інкримінована.

25. По епізоду заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень вина ОСОБА_36 підтверджена наступним.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_36 повністю визнав себе винним по пред'явленому йому звинуваченню і показав, що перебуваючи в ІТТ Прилуцького МРВ УМВС 24 березня 2004 року під час прогулянки намагався вирватись і ІТТ і ударив працівника міліції. Мотивів своїх дій при цьому він пояснив своїм стресовим станом.

Аналогічні показання він давав і на досудовому слідстві.

т. 42 а.с. 215

Вина ОСОБА_36 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у справі доказами:

Потерпілий ОСОБА_27 показав суду, що працює черговим по ІТТ Прилуцького МРВ УМВС в Чернігівській області. 24 березня 2004 року він заступив на добове чергування по ІТТ. Під час прогулянки заарештованих, ОСОБА_36 став просити випустити його на волю, а потім умисно наніс потерпілому удари по тулубу й по голові. Внаслідок цього йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_36 був затриманий і повернутий назад в камеру.

Свідок пояснив, що під час перебування в ІТТ підсудних по даній справі ніхто ніяких незаконних методів ведення слідства до них не застосовував. Самі вони на неправильну поведінку працівників міліції не скаржились.

Аналогічні показання дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173 вони ж дали показання про те, що їм нічого не відомо про застосування до підозрюваних на той час, нині підсудних, незаконних методів ведення слідства, тортур, побиття та ін.

З висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_180, у ОСОБА_27 мали місце закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, синець і набряк м'яких тканин в середній третині лівого передпліччя, в правій величній області, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я

т. 42 а.с. 167-168

Згідно висновку додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи №НОМЕР_181, ОСОБА_36 за його психічним станом на теперішній час примусові заходи медичного характеру йому не показані. Цей висновок експертизи спростовує показання ОСОБА_36 про те, що він не в змозі пояснити суть своїх дій.

т. 42 а.с. 192-195

Дослідивши докази, суд дійшов висновку, що усі вони підтверджують винність ОСОБА_36, котрий умисно заподіяв легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронному органу, що перебував при виконанні службових обов'язків. Ці його дії підлягають кваліфікації по ст. 345 ч.2 КК України.

Перевіряючи твердження підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_36, ОСОБА_35 про застосування до них незаконних методів фізичного впливу при проведенні досудового слідства, порушення законності при його проведенні, судом було вжито заходів до перевірки цих тверджень.

Так, підсудні ОСОБА_32 та ОСОБА_35 скаржились на порушення законності при проведенні їхніх допитів, відсутності при цьому адвокатів, хоча протоколи слідчих дій були належним чином підписані їхніми захисниками.

В судове засідання був запрошений і дав показання як свідок НОМЕР_174 - адвокат, який на досудовому слідстві захищав інтереси ОСОБА_35 він показав, що був особисто присутнім при всіх слідчих діях з участю ОСОБА_35, протоколи яких підписані особисто ним та його підзахисним. Фактично він спростував твердження підсудного ОСОБА_35 про відсутність адвокатської допомоги та порушення права на захист.

Адвокат НОМЕР_175, який захищав інтереси ОСОБА_32 на досудовому слідстві, також був запрошений до суду і дав аналогічні показання, спростувавши твердження ОСОБА_32 про порушення його права на захист.

Доказами, що спростовують показання підсудних про відсутність адвокатської допомоги, є протоколи відтворення обстановки і обставин події, в тому числі відеозаписи до них, на яких зафіксовано присутність при цих слідчих діях адвокатів.

Судом були допитані ряд свідків, які мали пряме відношення до розкриття скоєних підсудними злочинів і розслідування кримінальної справи.

Так, свідок ОСОБА_176 дав суду показання, що працюючи слідчим прилуцького відділення УБОЗ УМВС в Чернігівській області, він проводив розслідування ряду епізодів злочинної діяльності підсудних, спілкувався під час слідчих дій з більшістю з них, зокрема з ОСОБА_35. Останній добровільно розповідав йому про злочини, ці розповіді фіксувались у відповідних протоколах, по мірі необхідності йому ставились запитання, на які він відповідав. Ніяких скарг від ОСОБА_35 та інших підсудних на адресу свідка не надходило.

Аналогічні показання дав в суді свідок ОСОБА_92, який працював слідчим слідчого відділення прилуцького МРВ УМВС і розслідував дждану справу.

Підсудні в судовому засіданні показали, що не мають ніяких претензій до діяльності як слідчих Соболева та Никоненка, підтвердивши, що всі свої дії вони проводили у відповідності до закону.

Як свідки допитувались в судовому засіданні: ОСОБА_177 в 2003 році працюючий ІНФОРМАЦІЯ_40, ОСОБА_178, працюючий на той час ІНФОРМАЦІЯ_41, ОСОБА_179 - працюючій в 2003 році ІНФОРМАЦІЯ_42. Усі вони дали показання про те, що проводили оперативно-розшукові заходи, пов'язані з затриманням підсудних, викриттям їхньої злочинної діяльності. При цьому всі вони діяли в рамках закону, ніяких недозволених методів,тортур, побиття підозрюванні і, спрямованих на „вибивання" з них показань ніхто в їхній присутності, а також самі вони не застосовували. Свідок ОСОБА_180, крім того, вказав, що він особисто з іншими працівниками затримував ОСОБА_35 в м. Києві, доставляв його в Прилуки. ОСОБА_35 одразу ж став давати визнавальні показання, добровільно писав явки з повинною.

Такі ж показання дав в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_43 ОСОБА_181.

Свідок ОСОБА_182, дав в судовому засіданні показання, що особисто проводив декілька бесід з ОСОБА_30 після його доставлення у відділення УБОЗ, при цьому ОСОБА_30 охоче йшов на контакт з оперативними працівниками, першу явку з повинною він написав через 20 хвилин бесіді. До підозрюваного ОСОБА_30 ніхто не застосовував незаконних методів ведення дізнання та слідства, визнавальних показань з нього ніхто не „вибивав".

Згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_171. У ОСОБА_30 зафіксовано 2 подряпини на лівій щоці. Інших тілесних ушкоджень експертом не виявлено. (т.38 а.с. 125).

Проведеною за цим фактом перевіркою встановлено, що ці подряпини ОСОБА_30 громадянка ОСОБА_183 - мати потерпілої ОСОБА_79, про що винесено відповідну постанову. (т.38 а.с. 247).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_172, тілесних ушкоджень, які б указували на його побиття працівниками міліції, не виявлено. (т.38 а.с. 192).

Про відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_33 свідчать висновки судово-медичних експертиз: ІНФОРМАЦІЯ_44 (т.39 а.с. 79).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_173, у ОСОБА_32 не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень (т.40 а.с. 100).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №НОМЕР_174, у ОСОБА_35 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. експертиза проведена на наступний день після затримання підозрюваного (т.41 а.с. 53). Про відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_35 свідчить висновок судово-медичної експертизи № НОМЕР_175 (т.41 а.с. 91).

У ОСОБА_36, згідно висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_176

2003 року, зафіксовано синець під оком та 6 синців на животі, що віднесено експертом до

легких тілесних ушкоджень (т. 42 а.с. 41). Згідно висновку судово-медичної експертизи №

НОМЕР_177, у ОСОБА_36 тілесних ушкоджень не виявлено. (т.42 а.с. 90).

Судом було дано доручення про призначення перевірки прокуратурою області по факту тілесних ушкоджень, зафіксованих у ОСОБА_36. Проведеною перевіркою встановлено непричетність працівників міліції, задіяних в розкритті даної справи, до заподіяння ОСОБА_36 вказаних тілесних ушкоджень, про що винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

З висновку судово-медичної експертизи № НОМЕР_178, у ОСОБА_34 не виявлено тілесних ушкоджень. (т.42 а.с. 26) У висновку експерта № НОМЕР_179також говориться про відсутність у ОСОБА_34 тілесних ушкоджень. (т.42 а.с. 65).

Наведене свідчить про повну безпідставність показань підсудних ОСОБА_30. ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_36 та ОСОБА_35 про систематичне їх побиття великою кількістю співробітників міліції на протязі багатьох днів з метою „вибивання" показань.

Суд перевірив твердження ОСОБА_33 про погрози йому з боку ОСОБА_30, внаслідок яких він змушений був брати участь в злочинах, давши судове доручення. У відпровідності до наданих суду матеріалів, підтверджень погроз ОСОБА_33 з боку ОСОБА_30 знайдено не було. Інших доказів на підтвердження цієї версії суду також надано не було. Тому, з урахуванням показань інших підсудних, суд робить висновок про добровільність вступи ОСОБА_33 до банди та участі його в її діяльності.

Підсудним по справі було проведено судово-психіатричні експертизи, результатами яких встановлено, що вони не страждають психічними захворюваннями, розладів психічної діяльності не проявляють, могли розуміти значення своїх дій в період інкримінованих їм злочинів і не потребують примусового психіатричного лікування . Це підтверджено актам я експертиз:

· № НОМЕР_180 відносно ОСОБА_30.; (т.38 а.с. 215-218)

· № НОМЕР_181 відносно ОСОБА_33 ( т.39 а.с. 138-141);

· № НОМЕР_182 відносно ОСОБА_32 (т. 40 а.с. 159-162);

· № НОМЕР_183 відносно ОСОБА_35 (т. 41 а.с. 141-144);

· № НОМЕР_184відносно ОСОБА_36 (т. 42 а.с. 140-144);

· № НОМЕР_185відносно ОСОБА_34 (т.43 а.с. 101-104);

· № НОМЕР_186 відносно ОСОБА_31 (т. 37 а.с. 103-106);

· № НОМЕР_187 відносно ОСОБА_140 (т. 45 а.с. 156-159).

Таким чином, усі досліджені судом докази беззаперечно свідчать про

доведеність вини підсудних ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_140, ОСОБА_36 в скоєнні ними низки умисних убивств громадян при обтяжуючих обставинах, замахах на убивства при обтяжуючих обставинах, нападах на громадян з метою заволодіння їхнім майном, транспортними засобами, незаконним поводженням зі зброєю, та бандитизмі.

Керована ОСОБА_30 банда, яка з початку існувала як організована злочинна група, діяла з червня 2000 р. до листопада 2003 р. За цей час унаслідок її злочинної діяльності загинуло 15 людей, а 10 потерпілих отримали різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження. Підсудні незаконно заволоділи п'ятьма автомобілями та великою кількістю майна і грошових коштів, належних потерпілим.

Наявність великої кількості різноманітного озброєння та вибухових пристроїв, вилучених під час досудового слідства, свідчать про намір членів банди продовжувати свою злочинну діяльність та їхню особливу небезпечність для суспільства.

Зухвалість, з якою члени банди чинили свої злочини, їхнє нехтування нормами суспільної моралі та людським життям заради наживи, використання ними вогнепальної зброї відносно беззахисних людей, особлива жорстокість при скоєнні злочинів, катування потерпілих прасками, електрострумом, свідчить про їхнє моральне падіння.

Вирішуючи питання про призначення показання, суд у відповідності до ст. 65 КК України бере до уваги тяжкість скоєних підсудними злочинів, приймає до уваги те, що усі вони, крім ОСОБА_36, в цілому позитивно характеризуються.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_33 є активне сприяння розкриттю злочинів. Відносно інших підсудних таких обставин не встановлено.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання усіх підсудних, є скоєння ними злочинів групою осіб за попередньою змовою (п.2 ст. 67 КК), а ОСОБА_36, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 крім того, - вчинення злочину загальнонебезпечним способом (ч.12 ст. 67 КК).

Щодо призначення показання конкретним підсудним, то суд виходить з наступного.

ОСОБА_30 організував злочинну групу, яка перетворилась в банду. Він керував її злочинною діяльністю, розробляв плани нападу на громадян, давав безпосередні вказівки членам банди, сам безпосередньо використовував зброю при нападі на громадян. З його безпосередньою участю було вбито 14 потерпілих. Роль його у вбивстві цих людей та діяльності банди була найактивніша. За таких обставин суд не вважає за можливим застосувати йому показання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

ОСОБА_32 був також активним учасником банди, в якій він перебував разом з ОСОБА_30 від початку її створення і до кінця. З його безпосередньою участю було вбито одинадцятеро людей, скоєно низку інших особливо тяжких злочинів. Його роль у діяльності цієї банди також була активною, в тому числі при скоєнні убивств. За таких обставин суд також не вважає за можливим застосувати йому показання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

ОСОБА_31 брав участь у злочинах, в ході яких було убито троє людей і скоєно замах на убивство ще двох потерпілих, скоєні сім розбійних нападів. Суд також бере до уваги, що з 2001 року ОСОБА_31 не брав участь у діяльності банди, відійшов від неї, а також те, що хоч він і виконував частину об'єктивної сторони злочинів, проте його роль була меншою, ніж його брата ОСОБА_32 та ОСОБА_30 Суд крім того, бере до уваги, що в ході судового розгляду справи ОСОБА_31 дав правдиві показання про свою та інших підсудних роль у скоєних убивствах, повністю викривши тим самим організатора банди. З урахуванням цього а також сімейного стану підсудного, його позитивних характеристик, суд вважає за можливе застосувати йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

ОСОБА_33 брав участь у злочинах, внаслідок яких загинуло 8 потерпілих. Проте суд не може не взяти до уваги його позиції на досудовому і судовому слідстві, зокрема, співробітництво ОСОБА_33 з органами досудового слідства. Унаслідок показань, даних ОСОБА_33, була розкрита ціла низка скоєних бандою злочинів. В судовому засіданні він також активно викривав підсудних в злочинах. Суд не може не взяти до уваги того факту, що при скоєні злочину відносно ОСОБА_58 і ОСОБА_59, ОСОБА_33 заховав у кладову неповнолітню дитину, врятувавши її від можливої розправи. З урахуванням цього, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_33 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

ОСОБА_35 скоїв низку особливо тяжких злочинів. Під час їхнього скоєння було вбито 7 людей. Він активно діяв у банді та скоював злочини за межами діяльності банди. Його поведінка під час досудового слідства і в судовому засіданні не тільки не свідчить про його розкаяння, а навпаки, говорить про таке його моральне падіння, яке не дає можливості йому знаходитись у суспільстві, а тому суд не знаходить можливості призначити ОСОБА_35 покарання - позбавлення волі на певний строк.

ОСОБА_36 в скоєнні 5 особливо тяжких злочинів, унаслідок яких загинуло троє людей. Суд відмічає, що в усіх злочинах він виконував активні, агресивні дії відносно потерпілих, сам особисто жорстоко бив їх, виконував інші дії, унаслідок яких ці люди загинули. Крім того, дослідивши матеріали справи, суд переконався, що ОСОБА_36 схильний до правопорушень (т.42 а.с. 103). До цього він був судимий за скоєння цілої низки розбійних нападів з побиттям потерпілих, але після звільнення з місць позбавлення волі не став на шлях виправлення, а знову вчиняв злочини, нехтуючи цінністю людського життя га усіляко презираючи норми людської моралі. Суд вважає, що ОСОБА_36 є настільки небезпечним для суспільства, що призначати йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк неможливо.

ОСОБА_35 прийняв участь в скоєнні 3-х особливо тяжких злочинів, внаслідок яких двоє потерпілих загинули. При скоєнні цих злочинів він брав у них найактивнішу участь, розробляючи плани захоплення ОСОБА_68 Суд бере до уваги, що до притягнення до кримінальної відповідальності по цій справі, ОСОБА_35 вже був засуджений за незаконне поводження зі зброєю, що вказує на його особливу суспільну небезпечність. В місцях позбавлення волі ОСОБА_35 провів понад 10 років, будучи засудженим за різні злочини. Сам він в судовому засіданні неодноразово визнав, що злочинна діяльність є його „роботою" а сам він „постійно пов'язаний з криміналом". За таких обставин, суд вважає ОСОБА_35 настільки небезпечним для суспільства, що призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк є неможливим.

ОСОБА_34 взяв участь в скоєнні 5 особливо тяжких злочинів, внаслідок яких загинуло троє людей. Суд бере до уваги, що ОСОБА_34, виконуючи об'єктивну сторону усіх злочинів в складі банди, сам особисто потерпілих не убивав. Тому, з урахуванням цього, суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

ОСОБА_37 скоїв злочин середньої тяжкості. З урахуванням його щиросердного каяття, даних про його особу, наявності у нього сім'ї, постійного місця проживання, суспільно-корисних занять підсудного, суд вважає за можливе, призначивши ОСОБА_80 покарання в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України, звільнити його від покарання з випробуванням. Застосування до ОСОБА_80 законів України „Про амністію" 2003 та 2005 років є неможливим, оскільки в 1997 він був помилуваний Указом Президента України (т.45 а.с. 8).

ОСОБА_37 скоїв злочин середньої тяжкості вперше. Він має місце роботи, характеризується позитивно. З урахуванням цього суд вважає, що призначивши ОСОБА_63 покарання в межах санкції ч.1 ст. 396 КК України, його можна звільнити від призначеного покарання на підставі Закону України „Про амністію" 2005 року, оскільки він є батьком неповнолітнього ОСОБА_190 (т.24 а.с. 198).

На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_31 по ст. 193 ч.З КК України в редакції 1960року- виправдати.

ОСОБА_31 визнати винним в скоєнні злочин в, передбачених ст.ст. 19-86 ч.2; 19-142 ч.2; 19-142 ч.З; 17, 19, 93 п. „а", „з", „і"; 19-93 п.п. „а" , „г", „е", „з", „і"; КК України в редакції 1960 року та ст. ст. 257; 27ч.3-187 ч.4; 27ч.З-115 ч.2 п.п. 1,4,6,9,12,13; 27 ч.З- 289 ч.З; 263ч.1 КК України і призначити йому покарання:

· по ст. 19, 86 ч.2 КК України в редакції 1960 року - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 19, 142 ч.2 КК України в редакції 1960 року - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 19. 142 ч. З КК України в редакції 1960 р. - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 17, 19 - 93 п. „а", „з", „і" КК України в редакції 1960 року - 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 19 - 93 п.п. „а","г", „е" „з", „і" КК України в редакції 1960 року - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

по ст. 257 КК України в редакції 2001 року - 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 27 ч.З - 187 ч.4 КК України - 11 років позбавлення волі з конфіскацією з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 27 ч.З- 15 ч.2, 115 ч.2 п.п 1,6,12,13 КК України в ред. 2001 р. - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 27 ч.3-115 ч.2 п.п. 1,4,6,9,12,13 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 27 ч.3-289 ч.З КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 27 ч.З, 15 ч.2 - 289 ч. З КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 263 ч.1 КК України - 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_30 призначити у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

ОСОБА_30 по ст. 193 ч. З КК України в редакції 1960 року -виправдати.

ОСОБА_30 взнати винним в скоєнні злочинів, передбачених статтями: 86 ч.2; 142 ч.2; 142 ч.З; 17-93 п.п. „а", „з", „і"; ст. 93 п.п. „а", „г" „е", „з", „і"; 17-215-3 КК України в редакції 1960 року та ст.ст. 257; 187 ч.4; 15 ч.2-115 ч.2 п. 1,6,12,13; ст. 115 ч.2 п. 1,6,12,13; 289 ч.З, 15 ч. 2 - 289 ч. З КК України в редакції 2001 року КК України в редакції 2001 року і призначити йому покарання:

- по ст. 86 ч.2 КК України в редакції 1960 року - 7 років позбавлення волі, з

конфіскацією всього належного засудженому майна

по ст. 142 ч. 2 КК України в редакції 1960 року - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 142 ч. З КК України в редакції 1960 року - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 17-93 93 п. „а", „з", „і" КК України в редакції 1960 року - 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 93 п. „а","г", „е", „з", „і" КК України в редакції 1960 року - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 17 - 215-3 ч.З КК України в редакції 1960 р.- 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 257 КК України в редакції 2001 року - 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 187 ч. 4 КК України в редакції 2001 року - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 15 ч.2-115 ч.2 п. 1,6,12,13 КК України в редакції 2001 року - 15 ровів позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 115 ч.2 п. 1,6,12,13 КК України в редакції 2001 року - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 289 ч. З КК України в редакції 2001 року - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 15 ч. 2 - 289 ч. З КК України в редакції 2001 року - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_32 призначити у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

ОСОБА_32 по ст. 193 ч. З КК України в редакції 1960 року - виправдати.

ОСОБА_32 визнати винним в скоєнні ним злочинів, передбачених ст. ст. 69; 86 ч.2; 142 ч.2; 142 ч.З; 17-93 п. „а", „з", „і"; ст. 93 п. „а", „г", ,,е^:', „з", „і" ; КК України редакції 1960 та ст. 15 ч. 2 - 289 ч. З КК України в редакції 2001 року року і призначити йому покарання:

· по ст. 69 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належною засудженому майна;

· по ст. 142 ч.2 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 142 ч.З КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 17-93 п. „а", „з", „і" КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскаціє о всього належного засудженому майна;

· по ст. 93 п. „а", „г", „е", „з", „і" КК України - 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

На підставі ст. 70 КК України в редакції 2001 року, остаточне покарання ОСОБА_32 призначити у вигляді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

ОСОБА_33 визнати винним в скоєнні ним злочинів,

передбачених ст. ст. 257; 187 ч.4; 15 ч.2 -115 ч.2 п. 1,6,12,13; ст. 115 ч.2 п. 1,4,6,12,13;

289 ч.З, 263 ч.1 КК України в редакції 2001 року і призначити йому покарання:

· по ст. 257 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 187 ч. 4 КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 15 ч.2 - 115 ч.1 п.п.1, 6, 12, 13 КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 115 ч.2 п.п.1,4,6,12,13 - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 289 ч. З КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 263 ч. 1 КК України - 5 років позбавлення волі;

· по ст.. 396 ч. 1 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України в редакції 2001 року, остаточне покарання ОСОБА_33 призначити у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

ОСОБА_34 визнати винним в скоєння ним злочинів, передбачених ст. ст. 257; 187 ч.4; 115 ч. 2 п. 6, 12, 13, 289 ч.1, 396 ч.1 КК України в редакції 2001 року і призначити йому покарання:

· по ст. 257 КК України - 5 років позбавлення волі;

· по ст. 187 ч. 4 КК України - 9 років позбавлення волі;

· по ст. 115 ч.2 п. 6, 12,13 КК України - 14 років позбавлення волі;

· по ст. 289 ч. З КК України - 8 років позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України в редакції 2001 року остаточне покарання ОСОБА_34 призначити у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

ОСОБА_35по ст. 193 ч. З КК України в редакції 1960 року - виправдати.

ОСОБА_35визнати винним в скоєнні ним злочинів, передбачених ст. 142 ч.З; 93 п. „а", „з", „і" КК України в редакції 1960 року; ст. 257, 187 ч.4; 15 ч.2 - 115 ч.2 п.п. 1,6,12,13; ст. 115 ч.2 п.п. 1,4,6,12,13; 289 ч. З КК України в редакції і призначити йому покарання:

по ст. 142 ч. З КК України в редакції 1960 року - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 93 п. „а", „з", „і" КК України в редакції 1960 року - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 257 КК України в редакції 2001 року - 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 187 ч. 4 КК України в редакції 2001 року - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 15 ч.2 - 115 ч. 2 п.п. 1,6,12,13 КК України в редакції 2001 року - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 115 ч. 2 п.п. 1,4,6,12,13 КК України в редакції 2001 року - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 289 ч. З КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

На підставі ст. 70 КК України в редакції 2001 року, остаточне покарання ОСОБА_35услану Володимировичу призначити у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

ОСОБА_140 визнати винним в скоєнні ним злочині в, передбачених ст.ст. 257; 187 ч.4; 115 ч.2 п.п. 6, 9,12,13; 289 ч. З КК України в редакції 2001 року і призначити йому покарання:

по ст. 257 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 187 ч. 4 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12,13 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 289 ч.З КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_29 призначити у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

У відповідності до ст. 71 КК України, до призначеного покарання повністю приєднати покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 9 квітня 2004 року і остаточне покарання ОСОБА_29 призначити у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

ОСОБА_29 по ст. 193 ч. З КК України в редакції 1960 року - виправдати.

ОСОБА_29 визнати винним в скоєнні ним злочинів, передбачених ст.ст. 142 ч.З; 93 п.п. „а", „з", „і" КК України в редакції 1960 року; та ст.ст. 257; 187 ч.4; 115 ч.2 п.п. 6,12,13; 345 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

· по ст. 142 ч. З КК України в редакції 1960 року - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 115 ч.2 п.п. 6,12,13 - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна;

· по ст. 345 ч. 2 КК України в редакції 2001 року - два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України в редакції 2001 року остаточне покарання ОСОБА_29визначити у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

ОСОБА_37 по ст. 27 ч.5-187 ч.4; 27 ч.5 - 115 ч.2 п.п. 1,6,12 КК України - виправдати.

ОСОБА_37 визнати винним в скоєнні ним злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Включити в цей строк час перебування під вартою ОСОБА_80 з 11 лютого по 19 березня 2004 р. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину.

ОСОБА_38 визнати винним в скоєнні ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 1 п. „б" Закону України „Про амністію" 2005 року, звільнити його від призначеного судом покарання.

Строк відбування покарання засудженим рахувати:

· ОСОБА_30 - з 17 грудня 2003 року;

· ОСОБА_32 - з 28 лютого 2004 року;

· ОСОБА_31 - з 15 грудня 2003 року;

· ОСОБА_33 - з 17 грудня 2003 року;

· ОСОБА_35 - з 17 грудня 2003 року;

· ОСОБА_36 - з 17 грудня 2003 року;

ОСОБА_29 - з дня, визначеного йому вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 9 квітня 2004 року, тобто з 8 листопада 2003 року;

ОСОБА_34 - з 17 грудня 2003 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити усім засудженим без змін: ОСОБА_30, ОСОБА_32, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34 , ОСОБА_35, ОСОБА_140 ОСОБА_36 - взяття під варту, ОСОБА_80- підписку про невиїзд, ОСОБА_38 - заставу в 17000 грн., внесену ним в Гребінківське відділення № 5482 Ощадного банку України, яку повернути йому після вступу вироку в законну силу.

Долю речових доказів вирішити наступним чином:

1) речові докази, які знаходяться на зберіганні в Прилуцькій міжрайонній

прокуратурі Чернігівської області: металеву трубу довжиною 1 метр; куртку шкіряну сірої о кольору, гумовий килимок зі слідами взуття; 5 холостих патронів калібру 7,62 мм; кільце з липкої стрічки; саморобний зварювальний апарат; камуфльовану сумку та валізу; праску „Тефаль"; 3 зліпки слідів взуття, 2 шматки ДВП зі слідами взуття, шматок лінолеуму зі слідами взуття, аркуш газети; фрагмент скла з кульовою пробоїною, деталі пістолета; дріт від праски; дві жіночі футболки та блузу жіночу, чохол від радіотелефону „Сенао", трубку від радіотелефону „Сенао", годинник жіночий - знищити.

2) речові докази, які знаходяться на зберіганні в прокуратурі Гребінківського району Полтавської області: сумку жіночу, калькулятор, обкладинку під документи водія, монети, олівець, портмоне, ручку, касовий чек, зошит, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_60 -знищити, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_22-повернути потерпілій.

3) речові докази, які знаходяться на зберіганні в прокуратурі м. Києва : предмети жіночої білизни - знищити.

4) речові докази, які зберігаються в прокуратурі Голосіївського району м. Києва: 6 гільз та 2 кулі дев'ятиміліметрові, куртку замшеву чорну, светр червоний, майку синю, які належали потерпілому ОСОБА_64 - знищити.

5) речові докази, які зберігаються в Прилуцькому міськрайонному відділі внутрішніх справ: віконне скло з липкою стрічкою та заготовка кухонної сокири; 4 зліпки сліду взуті я; липку стрічку і мохеровий шарф червоного кольору; ліхтарик в металевому корпусі; поліетиленовий пакет зі склом та липкою стрічкою; картонний ящик, 2 скляних стакани; 2 шматка цеглини, шматок полотна від дверей; 3 гіпсові зліпки слідів взуття; накладний замок; 2 пластикові гвинти від гранат;гіпсовий зліпок сліду взуття, ножиці по металу; 4 сліди взуття - знищити.

Карабін калібруНОМЕР_41 та обріз гладкоствольної мисливської рушниці N° НОМЕР_42; пістолет Макарова № НОМЕР_43 з пристроєм для безшумної стрільби; 8 патронів 9мм, 26 патронів калібру 7,65мм, саморобний ствол пістолету; саморобний радіокерований вибуховий пристрій; мисливські патрони, 60 патронів 7,62мм, 2 патрони 5,45мм, 12 31 патрон калібру 5,6 мм; рушницю „Сайга", деталі пістолета „ТТ", оптичний приціл -передати управлінню МВС в Чернігівській області.

Автомобіль ВАЗ-2101 без державних номерних знаків, який зберігається в Прилуцькому МРВ УМВС в Чернігівській області - конфіскувати на користь держави.

Хрестик з жовтого металу, вилучений при обшуку у ОСОБА_31, з клеймом „ОКЧС" - конфіскувати на користь держави.

5) речові докази, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_113: автомобіль „Вольво S-40"; мобільний телефон „Нокія-3310", гарантійний талон, 2 жіночі шкіряні плащі, чоловіча сорочка - залишити в користування ОСОБА_113.

6) речові докази, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_22: чорну барсетку

з записником та мобільний телефон „Еріксон А 101185 - залишити потерпілій ОСОБА_22 телевізор марки ,LG". переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_123 -

залишити залишити потерпілій ОСОБА_123.

8) мисливську картеч та 15 відеокасет - зберігати при справі.

Цивільні позови потерпілих: ОСОБА_39, ОСОБА_42, ОСОБА_54 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_32 солідарно на користь ОСОБА_83 40680 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_32 солідарно на користь ШешацькогоСергія ОСОБА_31 на відшкодування матеріальної шкоди 22360 грн., на відшкодування моральної шкоди 60(0 грн.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_35, ОСОБА_32 солідарно на користь ОСОБА_50 на відшкодування матеріальної шкоди 12800 грн., на відшкодування моральної шкоди 65000 грн.

Стягнути з ОСОБА_35 та ОСОБА_36 солідарно на користь ОСОБА_19 на відшкодування матеріальної шкоди 270 грн., на відшкодування моральної шкоди - 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_31 та ОСОБА_33 солідарно на користь ОСОБА_20 на відшкодування матеріальної шкоди 35000 грн., на відшкодування моральної шкоди - 30000 грн.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_33 , ОСОБА_32 та ОСОБА_35солідарно на користь ОСОБА_123 на відшкодування матеріальної шкоди 16212 грн., на відшкодування моральної шкоди - 50000 грн.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_35 солідарно на користь ОСОБА_22 на відшкодування матеріальної шкоди 31066 грн., за відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_35солідарно на користь ОСОБА_130 на відшкодування матеріальної шкоди 5674 грн. 80 коп., на відшкодування моральної шкоди 30000 грн.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_32 та ОСОБА_35, ОСОБА_140 та ОСОБА_34 солідарно на користь ОСОБА_65 на відшкодування матеріальної шкоди 28689 грн. 20 коп., на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_32 та ОСОБА_33 солідарно на користь ОСОБА_72 на відшкодування матеріальної шкоди 1112 грн., на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_32 та ОСОБА_33 солідарно на користь ОСОБА_71 на відшкодування матеріальної шкоди 1300 грн., на відшкодування моральної шкоди - 6000 грн.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_36 солідарно на користь ОСОБА_74 на відшкодування матеріальної шкоди 1300 грн., на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_36 солідарно на користь ОСОБА_75 на відшкодування матеріальної шкоди 33830 грн.

Стягнути з ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_36 солідарно на користь ОСОБА_79 на відшкодування матеріальної шкоди 58242 грн., на відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

В частині судових витрат вирішити питання наступним чином:

Стягнути на користь Науково-дослідного експертно-кримніалістичного центру управління МВС України в Чернігівській області (розрахунковий рахунок № 35220001000564 в банку Управління Державного казначейства в чернігівській області, МФО 853592, код 25575078) з засуджених за проведення експертиз:

· ОСОБА_31 1292 грн.51 коп.;

· ОСОБА_32 592 грн. 87 коп.;

· ОСОБА_32 70 грн. 67 коп.;

· ОСОБА_33 1114 грн. 28 коп.;

· ОСОБА_34 139 грн. 03 коп.;

- ОСОБА_35121 грн. 99 коп.;

- ОСОБА_36 222 грн. 72 коп.

Стягнути на користь Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України в м. Києві (код 25574630 на розрахунковий рахунок 35225100105101 в управлінні державного казначейства в Київській області, МФО 821018) з засуджених за проведення експертиз:

· ОСОБА_31 317 грн. 33 коп.;

· ОСОБА_29 93 грн. 29 коп.;

· ОСОБА_32 78 грн. 76 коп.;

ОСОБА_33 244 грн. 69 коп.;

- ОСОБА_34 26 грн. 77 коп.

Стягнути на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центі а УМВС України в Полтавській області (розрахунковий рахунок 39218160000001 в Управлінні державного казначейства в Полтавській області , код ЗКПО 23809514, МФО 831019) з засуджених за проведення експертиз:

-ОСОБА_31 34 грн. 43 коп.;

· ОСОБА_3534 грн. 43 коп.;

· ОСОБА_33 34 грн. 43 коп.;

· ОСОБА_32 34 грн. 43 коп.

На вирок можуть бути подані учасниками процесу касаційні скарги, прокурором -касаційне подання протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання ними копії вироку, через апеляційний суд Чернігівської області.

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація