Справа № 2-128/2010

                    Р І Ш Е Н Н Я  

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 червня 2010 року  Святошинський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді             Кохановської З.С.

при секретарі                     Кузьменко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну спораву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач  звернувся з вищезазначеним позовом, яким просив розділити земельну ділянку домоволодіння № АДРЕСА_1 відповідно до державного акту про право приватної власності на змелю, виділивши позивачу 1\2 частину земельної ділянки, що складає 0,02545 га та примикає до частину будинку позивача, іншу частину земельної ділянки залишити в користуванні відповідача, зобов’язати відповідачку не перешкоджати йому у користуванні земельною ділянкою, надати можливість встановити огорожу земельної ділянки домоволодіння № АДРЕСА_1 по лінії межі, встановленої рішенням суду та перенести огорожу, посилаючись на те що він є співвласником 1\2 частини земельної ділянки на підставі державного акту про право власності на землю серія ІV-КВ № 130937.

 10.06.2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просив виділити в натурі 1\2 частку земельної ділянки від площі 0,0509 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності з його часткою у праві власності на дану земельну ділянку.

 В судовому засіданні представник позивача просив поділити земельну ділянку відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04.2009 року за №11436,  посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти позову  посилаючись на те, що спірна земельна ділянка надана для прозміщення і обслуговування будинку, який перебуває  на праві спільної часткової власності сторін, не підлягає поділу, а також на те, що за відсутності на даху надбудови збудованої позивачем снігоутримувачів сніг з вказаного даху буде падати на земельну ділянку відповідача.

Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, експерта Герасименко І.В., який підтримав свій висновок, та свідка ОСОБА_4, яка стверджувала, що на даху надбудови збудованої позивачем відсутні снігоутримувачі,  дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку що позов підлягає часткову задоволенню,  виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 03.02.1966 року  ОСОБА_5 продав позивачу ОСОБА_1 половину будинку  з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

Відповідно  технічного паспорту садибний житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій валсності сторін (а.с. 9-15).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2007 року за позивачем визнано право власності на самочинно збудовану надбудову (другий поверх), площею 86,1 кв.м., мансарду, площею 86,1 кв.м., над квартирою АДРЕСА_1 та гараж під літерою «Г», площею 20,9 кв.м. і гараж під літерою «Д», площею 22,4 кв.м. на земельній ділянці садибного (індивідуального) житлового будинку №АДРЕСА_1 (а.с. 8), що актом  Державної приймайльної комісії від  06.08.2007 року прийнято в експлуатацію (а.с. 22,23), в якому  вказано, що відповідно до акту складеному 27.02.2007 року встановлено снігоупори для запобігання можливого падіння снігу з даху новозбудованої надбудови на сусідню земельну ділянку.

На підставі рішення Київської міської ради №215 від 05.02.1998 року та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 08.06 2000 року, позивачу  передано у приватну власність 1\2 частину земельної ділянки площею 0,0509 га розташованої у Ленінградському районі в АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю  серія IV-КВ № 130937 (а.с. 19).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія III-КВ № 134208 відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом передано у приватну власність 1\2 частину земельної ділянки від площі 0,0509 га., що розташована  у Ленінградському районі в АДРЕСА_1 (а.с. 42).

Відповідно до ч.3 ст.88 Земельного Кодексу України - учасник  спільної  часткової  власності має право вимагати виділення належної йому частки  із  складу  земельної  ділянки  як окремо,  так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості  виділення  частки  -  вимагати  відповідної компенсації.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України – власникові  належать  права  володіння,  користування  та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 152 ч.2 Земельного Кодексу України - власник   земельної   ділянки   або  землекористувач  може вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть якщо  ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Приймаючи до уваги, що  спірна земельна ділянка надавалась для обслуговування будинку, який знаходиться у спільній частковій власності сторін, то правові підставі поділу цієї земельної ділянки відсутні, а можливе встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою.

Аналізуючи наданий експертом висновок будівельно-технічної експертизи № 11436 від 04 березня 2009 року, суд вважає  найбільш доцільним встановити порядок користування  спірною земельною ділянкю за першим варіантом, за яким першому співвласнику пропонується земельна ділянка площею 254,5 кв.м., що має форму неправильного багатокутника і обмежена лініями розділу А-Б-В-Г-Д-Е-Є-Ж-З-И-11-10-9-8-7-6-5-4-3-А, а другому співвласнику пропонується земельна ділянка площею 254,5 кв.м., що має форму неправильного багатокутника і обмежена лініями розподілу А-Б-В-Г-Д-Е-Є-Ж-З-И-12-13-14-1-2-А. Межі розподілу земельних ділянок прокласти по ламаним лініям: від точки А, розташованої на передній межі земельної ділянки (по АДРЕСА_1) і на відстані 0,62 м від точки 3 паралельно до лівого фасаду житлового будинку, в точку Б, розташовану на відстані 0,91 м від лівої межі земельної ділянки (довжина лінії А-Б 10,15 м);від точки Б перпендикулярно лівому фасаду житлового будинку до В, розташованої на відстані 8,99 м від головного фасаду житлового будинку ( довжина лінії Б-В 1,00 м); від точки В по лінії розподілу житлового будинку через точки Г , Д  в точку Е, розташовану на відстані 5,10 м від головного фасаду житлового будинку; від точки Е, перпендикулярно до правого фасаду житлового будинку, в точку Є розташовану на відстані 1,00 м від правого фасаду житлового будинку; від точки Є, паралельно до правого фасаду житлового будинку, в точку Ж, розташовану на відстані 3,15 м від правої межі земельної ділянки (довжина лінії Є-Ж 9,20 м); від точки Ж, паралельно до тильного фасаду житлового будинку, в точку З, розташовану на відстані 2,35 м від тильного фасаду житлового будинку ( довжина лінії Ж-3 3,00 м); від точки 3, перпендикулярно до тильної межі земельної ділянки, в точку И, розташовану на відстані 6,12 м від точки 11 ( кут сполучення тильної та правої меж земельної ділянки ) - довжина лінії 3-Й 9,67 м. (а.с. 55-63).

Посилання представників відповідача та свідка  ОСОБА_4 на відсутність снігоутримувачів  на даху збудованної позивачем надбудови будинку спростовується рішенням  Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2007 року (а.с.8, зворотня сторона).  

    Керуючись ст.ст. 88, 152 Земельного Кодексу України,  ст.4,5,10,60, 212-214 ЦПК України, суд,-

        В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки задовольнити частково.

    Встановити порядок  користування земельною ділянкою розташованою за адресою по АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 254,5 кв.м., що має форму неправильного багатокутника і обмежена лініями розподілу А-Б-В-Г-Д-Е-Є-Ж-З-И-11-10-9-8-7-6-5-4-3-А, а ОСОБА_2 виділивши в користування земельну ділянку площею 254,5 кв.м., що має форму неправильного багатокутника і обмежена лініями розподілу А-Б-В-Г-Д-Е-Є-Ж-З-И- 12-13-14-1-2А.

    Межі розподілу земельних ділянок прокласти по ламаним лініям :

-   від точки А, розташованої на передній межі земельної ділянки (по АДРЕСА_1) і на відстані 0,62 м від точки 3 паралельно до лівого фасаду житлового будинку, в точку Б, розташовану на відстані 0,91 м від лівої межі земельної ділянки (довжина лінії А-Б 10,15 м);

-   від точки Б перпендикулярно лівому фасаду житлового будинку до В,  розташованої на відстані 8,99 м від головного фасаду житлового будинку ( довжина лінії Б-В 1,00 м);

-   від точки В по лінії розподілу житлового будинку через точки Г , Д  в точку Е, розташовану на відстані 5,10 м від головного фасаду житлового будинку;

-   від точки Е, перпендикулярно до правого фасаду житлового будинку, в точку Є розташовану на відстані 1,00 м від правого фасаду житлового будинку;

-   від точки Є, паралельно до правого фасаду житлового будинку, в точку Ж, розташовану на відстані 3,15 м від правої межі земельної ділянки (довжина лінії Є-Ж 9,20 м);

-   від точки Ж, паралельно до тильного фасаду житлового будинку, в точку З, розташовану   на відстані 2,35 м від тильного фасаду житлового будинку ( довжина лінії Ж-З 3,00 м);

-   від точки З, перпендикулярно до тильної межі земельної ділянки, в точку И, розташовану на відстані 6,12 м від точки 11 ( кут сполучення тильної та правої меж земельної ділянки ) – довжина лінії З-И 9,67 м.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: