Справа №2-975-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року Соломянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді – Кізюн Л.І.
при секретарі Рівному Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства „Грушківське” Солом‘янської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1, третя особа Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація, про припинення використання квартири не за призначенням,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив зобов’язати відповідача усунути порушення прав мешканців будинку №АДРЕСА_1, а саме демонтувати всі кондиціонери, встановлені на фасаді та зовнішній стіні будинку, зобов’язати відповідача припинити незаконне використання квартир №№11, 14 та 15 у зазначеному будинку для здійснення господарської (підприємницької) діяльності без дозвільної документації на їх перепланування, без улаштування окремого входу та евакуаційного виходу, ізольованих від житлової частини будинку та зобов’язати ОСОБА_1 укласти з КП «Грушківське» договори на холодне, гаряче водопостачання та водовідведення, та вивіз сміття за тарифами, які надаються юридичним особам.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що майстром КП «Грушківське» було зафіксовано, що належні відповідачу на праві власності квартири №№11, 14 і 15 в будинку №АДРЕСА_1 використовуються відповідачем не за призначенням (під офісні приміщення).
Використання відповідачем жилих приміщень під офіси створює незручності для інших мешканців квартир, порушує їх права та створює додатковий шум через велику кількість відвідувачів офісу.
Посилаючись на те, що відповідач використовує належні йому на праві власності квартири під офіси самовільно та за відсутності відповідного рішення виконавчого органу районної ради, яке має бути погоджене з органом містобудування й архітектури, санітарних і протипожежних служб, а також власником будинку, позивач просив про задоволення позову.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив постановити рішення, яким зобов’язати відповідача усунути порушення прав мешканців будинку №АДРЕСА_1, а саме демонтувати встановлені на зовнішній стіні будинку кондиціонери, зобов’язати відповідача припинити використання зазначених квартир не за призначенням та зобов»язати відповідача укласти з КП «Грушківське» договори на холодне, гаряче водопостачання та водовідведення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати (а.с.а.с. 64-66)
У судовому засіданні представник КП «Грушківське» Солом’янської районної у місті Києві ради підтримав позов та просив про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що власник квартир №№11, 14 і 15 по вул. Гарматній у місті Києві ОСОБА_1 використовує зазначені жилі приміщення для власних потреб. Відповідачем не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача та третіх осіб.
Від Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації до суду надійшла заява про підтримання позовних вимог з проханням розглядати справу у відсутності їх представника (а.с.а.с.128-129).
Заслухавши представника позивача, відповідача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 383 ЦК України власник житловго будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, членів своєї сім»ї, інших осіб та не має права використовувати його для промислового виробництва.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартир №11, №14 і №15, які розташовані у жилому будинку №АДРЕСА_1 згідно договорів купівлі-продажу від 14.03.2002 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від 14.03.2002 р., укладеного між малим підприємством у вигляді ТОВ Виробничо-комерційна компанія «АК-ІІНЕКС» та ОСОБА_1, та від 27.06.2007 р., укладеного між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та ОСОБА_1
Зазначена обставина підтверджується також даними довідки БТІ м. Києва від 17.03.2010 року (а.с.160).
Згідно листа Солом»янської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.04.2009 р. 6704\1 жодних погоджень в частині використання жилих приміщень – квартир №№11, 14 і 15 під офіси в житловому будинку АДРЕСА_1 балансоутримувачем будинку, органом містобудування та архітектури. СЕС та РУГУ МНС Солом»янського району ОСОБА_1 не надавалось.
Зазначені обставини не оспорювалися у судовому засіданні і представником відповідача, який пояснив, що переведення вищезазначених квартир до нежилого фонду не проводилося та проектно-дозвільна документація на реконструкцію об’єктів в установленому законом порядку ОСОБА_1 не видавалася.
Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено використання належних позивачу квартир для розміщення в них офісів.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що приміщення на першому поверсі будинку використовуються під офіси та підтвердили, що підписували наданий позивачем акт про те, що в оглянутих ними квартирах ніхто не проживає. Однак свідки не змогли назвати номер квартир, які вони оглядали та стверджувати, що люди, які проходять біля будинку та в приміщеннях загального користування, направляються до квартир 11, 14, 15, як до офісних приміщень.
Встановлення ОСОБА_1 кондиціонерів на фасаді будинку не дає суду підстав вважати використання відповідачем квартир не за цільовим призначенням.
Суду не надано доказів про те, що кондиціонери на фасаді будинку встановлені ОСОБА_1 в належних йому квартирах. З позовних вимог та наданого позивачем акту не вбачається, де саме знаходяться кондиціонери.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ці позовні вимоги є необгрунтованим та задоволенню не підлягають.
Що стосується вимог про укладення договору на холодне, гаряче водопостачання та водовідведення квартир №11, 14, 15, то вони підлягають задоволенню.
Так, відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Статтею 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов’язаний укласти договіри на надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача потрібно стягнути судові витрати у розмірі 38, 50 грн.
Керуючись статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 6, 10 ЖК України, статтями 209, 212-215, 218 ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” суд,
в и р і ш и в :
Позов Комунального підприємства „Грушківське” Солом‘янської районної у м. Києві ради до ОСОБА_1, третя особа Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація, про припинення використання квартири не за призначенням - задовольнити частково.
Зобов‘язати ОСОБА_1 укласти з Комунальним підприємством „Грушківське” Солом‘янської районної у м. Києві ради договори на холодне, гаряче водопостачання та водовідведення квартир №11, 14, 15 будинку №АДРЕСА_1 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Грушківське” Солом‘янської районної у м. Києві ради 8, 50 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.
В решті позовних вимог – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у визначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Кізюн Л.І.