№ 2-807/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          27 травня 2010 року Шевченківський районний суд  м. Києва в складі:    

головуючого судді              Зубкова С.О.

при секретарі                       Білецькому Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4    про виселення та зобов’язання вчинити дії, зустрічним позовом   ОСОБА_4    до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії, зустрічним позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням та зустрічним позовом   ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить виселити відповідачів з кімнати 3-4 площею 9,7 кв.м квартири АДРЕСА_1, зобов’язати відповідачів  не чинити перешкод у користуванні вказаним житловим приміщенням та надати позивачу та його робітникам можливість закласти дверний отвір до вказаної кімнати згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2008 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно вказаного рішення суду вказана кімната належить йому.

ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому просить зобов’язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом розблокування внутрішніх мереж та заборонити ОСОБА_4 здійснювати вказані дії до влаштування окремих мереж. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2008 року частина вказаної квартири  належить їй.

ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 звернулися до суду з аналогічними зустрічними позовами, у яких з урахуванням уточнень просять визнати за  ними право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та визначити порядок користування житловими приміщеннями,  посилаючись на те, що є членами сім’ї позивача (дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_4)

В судовому засіданні позивач  та його представник позов підтримали, проти зустрічних позовів заперечили .  

В судовому засіданні ОСОБА_2 свій зустрічний позов підтримав, проти первісного позову заперечив .  

В судовому засіданні представник відповідачів зустрічні позови підтримав, проти первісного позову заперечив .  

           Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи,  встановив.

          ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 1969 року по 2003 рік.

ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 є сином та дочкою ОСОБА_1 та   ОСОБА_4

Згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2008 року квартира АДРЕСА_1 була поділена між ОСОБА_1 та   ОСОБА_4, при цьому право власності на кімнату 3-4 площею 9,7 кв.м було визнане за ОСОБА_1 Крім того, ОСОБА_1 та   ОСОБА_4 було зобов’язано влаштувати у своїх приміщеннях за власний рахунок інженерні мережі, а ОСОБА_1 крім того було зобов’язано закласти дверний отвір між кімнатами 3-3 та 3-4.

На даний час вказане рішення в частині зобов’язання закласти дверний отвір між кімнатами 3-3 та 3-4 не виконане, а в частині зобов’язання влаштувати у своїх приміщеннях за власний рахунок інженерні мережі виконується.

ОСОБА_4 у спірній кімнаті не мешкає, сторони даний факт не оспорюють.

ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 стверджують, що у спірній кімнаті вони мешкають усе життя як діти ОСОБА_1 та   ОСОБА_4

      Згідно  ст. 156 Житлового кодексу України члени  сім'ї  власника   жилого   будинку   (квартири),   які проживають разом з ним у будинку  (квартирі),  що  йому  належить, користуються  жилим  приміщенням  нарівні  з   власником   будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди  про  порядок користування цим приміщенням.     За згодою  власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним  жиле  приміщення  інших  членів  сім'ї.  На вселення  до  батьків  їх  неповнолітніх  дітей  згоди власника не потрібно. До членів  сім'ї  власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті  64  цього  Кодексу.  Припинення сімейних  відносин  з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.  У разі відсутності угоди між  власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне  користування  жилим  приміщенням   до   цих   відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

    Згідно  ст. 9 Житлового кодексу України н іхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше  як  з підстав і в порядку, передбачених законом.   Житлові права охороняються  законом.

         Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд  вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає, так як позивач не довів факту проживання у спірній кімнаті ОСОБА_4,  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_1, а питання закладання дверного отвору до вказаної кімнати відноситься до виконання  рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2008 року.

          Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, так як  питання   влаштування у приміщеннях інженерних мереж відноситься до виконання  рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2008 року.

Зустрічні позови ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 підлягають задоволенню у частині вимог про визнання права користування спірним житловим приміщенням, в іншій же частині з урахуванням того, що рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2008 року   в частині зобов’язання закласти дверний отвір між кімнатами 3-3 та 3-4 не виконане, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 156 Житлового кодексу України,   ст. 10, 60, 88, 213-215  ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

          У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4    про виселення та зобов’язання вчинити дії відмовити повністю.

У позові ОСОБА_4    до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії відмовити повністю.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Визнати за  ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позов   ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення порядку користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Визнати за  ОСОБА_3 право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

 Суддя