№ 2-1665/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 травня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                         Зубкова С.О.

при секретарі                                  Мозговій Є.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому з урахуванням уточнень просить стягнути з відповідача 867094 гривень 00 копійок матеріальної шкоди та 10000 гривень 00 копійок моральної шкоди, посилаючись на те, що з вини відповідача 24-25.05.2008 року в АДРЕСА_1, сталася пожежа, зазначені обставини підтверджується попередньою довідкою, актом про пожежу складеним 25.05.2008р. у складі комісії - старшого інспектора ВНПД Шевченківського РУ ГУ МНС України у м. Києві, ст. лейтенанта служби цивільного запасу Запасного І.М., старшого слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Болюдаш Євгена Володимировича, головного інженера КП ЖЕК «Ярославська» Боченко Г.М., за результатами якого визначена ймовірна причина пожежі - коротке замкнення електропроводки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, вказуючи, що вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу немає.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідач є власником АДРЕСА_1, квартира не приватизувалась ним та не була перебудована з дахового поверху у  житловий поверх, а була придбана за договором купівлі-продажу у іншої особи.
       Позивач є власником АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Каплун Ю.В., реєстровий номер №7458, та зареєстрованого у Київському міському БТІ 05.01.2006 року.

Згідно п 4.2. рішення Конституційного суду України по справі «Про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків» від 02.03.2004 р. №4-рн/2004 згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, а отже, у їхню власність як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду. Закон  врегульовує також відносини, пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної власності на квартири та інші об'єкти приватизації державного житлового фонду.

Згідно п. 1.1 вказаного рішення допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Позивач та відповідач придбали власні квартири відповідно до договорів купівлі-продажу, а отже не здійснювали приватизацію цих квартир, оскільки  вони були приватизовані попередніми власниками квартир, перебували у житловому фонді та належали особам що їх відчужили на правах приватної власності, й не були визначені як допоміжні приміщення, в розумінні Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, за таких обставин та з огляду на моменту набуття позивачем прав власності вимоги щодо порушених прав як співвласника допоміжних приміщень не були порушені відповідачем та є безпідставними.

24-25 травня 2008 року в АДРЕСА_1 сталася пожежа, що підтверджуються наступними доказами:  

- попередньою довідкою, актом про пожежу від 25.05.2008р. ВНПД Шевченківського РУ ГУ МНС України у м. Києві;

- висновком від 05.06.2008р. (протокол 1) спеціаліста  О.В. Миколюка, щодо визначення осередку пожежі за значенням залишкової намагніченості елементів металевих конструкцій мансардного приміщення, які зазнали теплового впливу під час пожежі;

-висновком спеціаліста Києві Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС в м. Києві від 09.06.2008 року №16/ТР  дослідження врізного замку (речового доказу);

- висновком спеціаліста  Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в м. Києві від 10.06.2008р. №8/2-46хс  за наслідками виявлення на фрагментах обгорілої речовини слідів паливно-мастильних матеріалів.

Як вбачається з наданих матеріалів, за фактом пожежі було складено попередню довідку,  акт про пожежу від 25.05.2008р., яким визначено ймовірну причину пожежі - коротке замкнення електропроводки.

За результатами проведеної додаткової експертизи висновком від 05.06.2008р. (протокол 1) спеціаліста  О.В. Миколюка, було досліджено визначення осередку пожежі за значенням залишкової намагніченості елементів металевих конструкцій мансардного приміщення, які зазнали теплового впливу під час пожежі, за результатами якого встановлено, що характер зміни величини залишкової намагніченості (коерцитивної сили) вказує, що металеві конструкції мансардного приміщення на відстані 1-3 м. від головного входу, зазнали вагомий температурний вплив. Зменшення показників температурного впливу на металеві конструкції мансардного приміщення пропорційно відстані від орієнтовно визначеного осередку пожежі.

Висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС в м. Києві від 09.06.2008 року №16/ТР встановлено, що на поводку врізного замка, вилученого з місця пожежі по АДРЕСА_1, маються сліди дії стороннього предмета, в результаті яких можливо було відчинити замок.

Висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру  Головного управління МВС України в м. Києві від 10.06.2008р. №8/2-46хс  за наслідками виявлення на фрагментах обгорілої речовини слідів паливно-мастильних матеріалів - за результатами якого встановлено - що осередок пожежі яка виникла в житловому будинку АДРЕСА_1 знаходився в мансардному приміщенні на відстані 1-1,5 м. прямо від головного входу. Причина пожежі - занесення стороннього джерела запалення з використанням ініціатора горіння.

Зазначені обставини також підтверджуються матеріалами дослідчої перевірки Шевченківського РУ ГУ МВС України.

За таких обставин, суд вважає доведеним той факт, що пожежа сталася не з вини відповідача, що не спростовано позивачем.

Як пояснив представника відповідача, ремонтні роботи в квартирі на час коли відбулася пожежа не проводились, на даний час після пожежі приміщення  відновлено працівниками експлуатуючої організації за рахунок відповідача, що робить безпредметним додаткові дослідження.

Крім того, судом не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача про відсутність у відповідача дозвільної документації на перепланування квартири, оскільки  це спростовується наданою відповідачем погодженою дозвільною документацією:

-  листа від 17.09.2007р. № 043-2915 Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва КМДА;

- листа балансоутримувача будинку на адресу відповідача з повідомленням відсутності заперечень проведення ремонтних робіт в АДРЕСА_1;

- розпорядження від 10.09.2007 р. № 1233 Шевченківської районної у місті  Києві державної адміністрації, про затвердження проектної документації на перепланування АДРЕСА_1 з винесенням існуючого входу на горище за межі квартири та на частковий ремонт покрівлі зазначеного будинку та надання дозволу на виконання будівельних робіт;

- ордеру № 7100204 на часткове порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку з частковим ремонтом покрівлі наданий балансоутримувачу ДЖКП НАН України»;

- листа погоджень до ордеру № 7100204, виданого ДЖКП  НАН України;

- експертним висновком Шевченківського районного управління МНС України  у м. Києві, щодо відсутності порушень вимог пожежної безпеки від 12.07.2007р. №6/875.

Згідно ст. 382, 383 ЦК України визначено квартиру як об'єкт права її власника, який може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України Постановою від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»  обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, ст. 10, 57, 213-215 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя