ВИРОК                                Копія:                  

                                                ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ.

20 квітня 2010 р.                                                                      м. Вінниця

Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі:

головуючого – майора юстиції Болейка А.П.,

при секретареві Савчук А.Л.,

з участю державних обвинувачів - заступника військового прокурора Вінницького  гарнізону підполковника юстиції Клепіковського В.Г. та помічника військового прокурора Вінницького  гарнізону старшого лейтенанта юстиції Старинець О.Ю.,   захисника ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Вінниці розглянув кримінальну справу про обвинувачення військовослужбовця військової частини А1231 капітана

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Урожайне, Тиврійського р-ну, Вінницької обл., українця, громадянина України, з вищою освітою , маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше  не  судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 407 ч.3  КК України.

     Судовим слідством військовий місцевий суд,

                                                ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_5  перебував на стаціонарному лікуванні у Військово - медичному клінічному центрі Центрального регіону в період з 20 листопада по 10 грудня 2009 року та після цього був тимчасово звільнений від виконання службових обов’язків до 14 грудня 2009 року. З метою тимчасового ухилення від виконання службових обов’язків та провести час на свій розсуд, без поважних причин, ОСОБА_5 умисно, з 14 грудня 2009 року не з`явився на службу з лікувального закладу та був затриманий 19 лютого 2010 року співробітниками Замостянського РВ УМВС України у Вінницькій області та Вінницького зонального відділення військової служби правопорядку.

              Допитаний в ході судового слідства підсудний ОСОБА_5 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному вище. При цьому пояснив, що не прибував вчасно на службу з лікувального закладу з метою тимчасово ухилитися від виконання обов’язків військової служби, бажанням відпочити і провести час на свій розсуд.

              Вина підсудного ОСОБА_5 у скоєному, крім особистого визнання підтверджується в повному обсязі зібраними по справі доказами, які підсудним і іншими учасниками   процесу не оспорюються.  

За клопотанням підсудного, підтримане  іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності зі ст. 299  ч. 3  КПК України. При цьому останнім було роз’яснено судом, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

У відповідності до висновку військово – лікарської комісії  ОСОБА_5  придатний до військової служби ( т.2, а.с. 115).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає їх достатніми для постановлення обвинувального вироку і вину ОСОБА_5 доведеною повністю.

Протиправні дії ОСОБА_5, в ході яких він, будучи військовослужбовцем не з`явився  вчасно на  службу  до військової частини А1231 без поважних причин з 14 грудня 2009 року до 19   лютого 2010 року, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 407 КК України.

              Обставиною, що пом’якшує відповідальність ОСОБА_5, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує, що останній до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і позитивно характеризується за місцем служби.  

Враховуючи вищевказані обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з урахуванням особи винного та його сімейного стану, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_5 ст. 69 КК України, тобто призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ст. 407 ч. 3 КК України та про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства з застосуванням ст. 58 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд Житомирського гарнізону, -

                                               ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 3 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі терміном один рік і шість місяців.

У відповідності до ст. 58 КК України замінити ОСОБА_5 позбавлення волі на службове обмеження на той же термін з відрахуванням із суми грошового забезпечення десяти відсотків у доход держави.

Запобіжний захід засудженому “ взяття під варту” відмінити та звільнити ОСОБА_5 з під варти в залі судового засідання.

Вирок може бути оскаржений та на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуючий по справі

майор  юстиції                                 А.П.Болейко