№ 1-6                                                     Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року                                         місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого – судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі АБРОСІМОВІ О.О., АНТАНЮК Н.І., за участю державного обвинувача – військового прокурора Сумського гарнізону підполковника юстиції ВІТКА В.А., підсудного ОСОБА_3, його захисника-адвоката ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Київського гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням старшини патрульної роти військової частини 3051, старшого прапорщика

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, неодруженого, несудимого , на військовій службі з 1997 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 410 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

Старший прапорщик ОСОБА_3, на протязі 2007 - 2008 років, займаючи посаду старшини 8 патрульної роти військової частини 3051, тобто будучи військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, привласнив військове речове майно (костюми х/б міліції, куртки зимові, комплекти натільної та теплої білизни, черевики із високими берцями та інші речі), яке підлягало видачі ним військовослужбовцям строкової служби на загальну суму 3337 грн. 22 коп.

При цьому ОСОБА_3, переслідуючи мету на приховування зазначених протиправних дій, вніс до офіційних документів, а саме роздавальної відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, та роздавальних відомостей №92 від 22 жовтня 2007 року, № 93 від 24 жовтня 2007 року та № 100 від 6 листопада 2007 року завідомо неправдиві відомості щодо видачі окремим військовослужбовцям частини (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13) відповідного речового майна, підробивши підписи ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21 в роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, підпис солдата ОСОБА_20 - в роздавальній відомості №92 від 22 жовтня 2007 року, підпис солдатів ОСОБА_22 та ОСОБА_23 - в роздавальній відомості № 93 від 24 жовтня 2007 року і підписи ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 - в роздавальній відомості № 100 від 6 листопада 2007 року, з приводу отримання ними майна, зазанченого у цих документах.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе у викладеному визнав частково, пояснивши при цьому, що протягом 2007 - 2008 року, він, як старшина роти у військовій частині 3051 відповідав за видачу військовослужбовцям строкової служби відповідного речового майна, а саме бушлатів, костюмів х/б, натільної білизни та інших речей. Далі ОСОБА_3 пояснив, що за вказаний період він зазначене речове майно військовослужбовцям видавав у повному обсязі, проте солдати, яким він видавав це майно, залишали на зберігання ці речі у нього в службовому приміщенні. В той же час, ОСОБА_3 показав, що в згаданий період сам власноручно складав відповідні роздавальні відомості щодо видачі речового майна солдатам, та розписувався в цих відомостях як за себе, так і за вказаних солдат.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_4 у повному обсязі своєї вини у пред’явленому обвинуваченні, його вина у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають будь-яких сумнівів у своїй достовірності.

Так, свідок ОСОБА_5, який у 2007 році проходив строкову військову службу у військовій частині 3051, в суді пояснив, що за весь час служби у вказаній частині, а саме в підрозділі, де старшиною був ОСОБА_3, він жодного разу не отримував нове речове майно, в тому числі і військову форму. Крім того, ОСОБА_5 показав, що він не розписувався у роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в 2007 році він проходив строкову службу у військовій частині 3051, де служив також і старший прапорщик ОСОБА_3. Далі ОСОБА_6 пояснив, що за період служби в зазначеній частині він не отримував нового речового майна, окрім чорної футболки, яку йому було видано лише один раз. В той же час, ОСОБА_6 також показав, що в роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року він не розписувався за отримання вказаного у ній майна.

Свідок ОСОБА_7 в суді пояснив, що він був призваний на військову строкову службу в листопаді 2006 року, яку у подальшому проходив у військовій частині 3051. Далі ОСОБА_7 пояснив, що проходячи службу в цій частині він не забезпечувався новою формою чи новим речовим майном. Також ОСОБА_7 показав, що він не розписувався у роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року та роздавальній відомості №93 на видачу в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року.

Показами свідка ОСОБА_8 в суді було встановлено, що останній, проходячи військову строкову службу в військовій частині 3051, жодного разу речового майна не отримував, і в роздавальних відомостях №100 від 6.11.2007 року та за квітень 2007 року не розписувався.

Як було встановлено показами свідків ОСОБА_19 ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_22 ОСОБА_25, які також у 2007 році проходили військову строкову службу в військовій частині 3051, кожний окремо з них отримував в цій частині труси, футболку та майку, при цьому ОСОБА_10 отримав також і шкарпетки, а ОСОБА_9 - теплу білизну. Крім того, згідно показів ОСОБА_19 ОСОБА_15 та ОСОБА_25, кожен з них не розписувався у роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року та роздавальній відомості №100 на видачу в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року. Також показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_22 та ОСОБА_20 було встановлено, що останні не ставили свої підписи в роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, при цьому, згідно показів ОСОБА_22, він також не розписувався за отримання майна і в роздавальній відомості №93 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року, а згідно показів ОСОБА_20, він також не розписувався в роздавальній відомості №92 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 22 жовтня 2007 року.

Згідно матеріалів справи, в тому числі даних службової картки, старший прапорщик ОСОБА_3 у період 2007-2008 роки проходив службу у військовій частині 3051 на посаді старшини 8 патрульної роти, і в силу ст.ст. 121, 122 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України відповідав за майно роти.

Відповідно до накладної №74 від 2.04.2007 року, ОСОБА_3 отримав від начальника складів ОСОБА_11 речове майно відповідної кількості, в тому числі шкарпетки вартістю 1,75 грн., костюми зі зміш. тк. т/с кол. вартістю 59,5 грн., майки чорного кольору вартістю 5,6 грн., фуфайка вартістю 7,25 грн. та труси вартістю 4,75 грн, а сам ОСОБА_11, в судовому засіданні підтвердив, що дійсно видав ОСОБА_12 вказане військове майно, для подальшої видачі солдатам його роти.  

Як вбачається з роздавальної відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, підписаної ОСОБА_4, військовослужбовцям ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 було видано кожному по одному костюму, одним трусам, одній футболці, одній майці чорній та чотири пари шкарпеток. Крім того, у вказаній відомості навпроти кожного із зазначених військовослужбовців міститься відповідний підпис.

Як вбачається з роздавальної відомості №92 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 22 жовтня 2007 року, підписаної старшиною ОСОБА_4 та командиром роти ОСОБА_13 (стосовно ОСОБА_13 органом досудового слідства відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст.410 та ч. 1 ст.366 КК України), військовослужбовцю ОСОБА_10 було видано один костюм х/б т/с, одні черевики з високим берцем, одна білизна натільна, одна футболка чорна, одна шапка чорна, один ремінь брючний, одна куртка утеплена міліції та дві петлі до ременя. Також, у вказаній відомості навпроти прізвища ОСОБА_20 міститься відповідний підпис.

Згідно акту №93 від 24.10.2007 року про видачу речового майна в/сл. призову 2-2006 при звільненні в запас вартість костюму х/б т/с складає 93,60 грн., білизни натільної - 20,33 грн., футболки чорної - 7,25 грн., черевик із високим берцем - 70,21 грн., шапки чорної - 16,58 грн., ременя брючного - 4,18 грн., куртки утепленої міліції - 156,20 грн., петель до ременя - 5,98 грн.

Даними, що містяться в роздавальній відомості №93 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року, підписаної старшиною ОСОБА_4 та командиром роти ОСОБА_13, в суді було встановлено, що солдати ОСОБА_14 та ОСОБА_7, кожний, отримали по одному костюму х/б т/с, одним черевикам з високим берцем, одній білизні натільної, одній футболці чорній, одній шапці чорній, одному ременю брючному, одній куртці утепленої міліції та по дві петлі до ременя. В графі „підпис в отриманні” даної відомості містяться навпроти прізвищ ОСОБА_14 та ОСОБА_7 відповідні підписи.

Згідно акту №94 від 24.10.2007 року про видачу речового майна в/сл. призову 2-2006 при звільненні в запас вартість костюму х/б т/с складає 93,60 грн., білизни натільної - 20,33 грн., футболки чорної - 7,25 грн., черевик із високим берцем - 73,75 грн., шапки чорної - 18,05 грн., ременя брючного - 4,18 грн., куртки утепленої міліції - 156,20 грн., петель до ременя - 5,98 грн.

Як вбачається з роздавальної відомості №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року, підписаної старшиною ОСОБА_4 та  тво командира роти ОСОБА_15 (стосовно ОСОБА_15 органом досудового слідства відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст.410 та ч. 1 ст.366 КК України), військовослужбовцям ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_13 ОСОБА_9 та ОСОБА_13 було видано кожному по одному костюму х/б т/с, одним черевикам з високим берцем, одній білизні натільної, одній футболці чорній, одній шапці чорній, одному ременю брючному, одній куртці утепленої міліції, дві петлі до ременя та по одній білизні теплій.

Згідно акту №96 від 06.11.2007 року про видачу речового майна в/сл. призову 2-2006 при звільненні в запас вартість костюму х/б т/с складає 59,50 грн., білизни натільної - 20,33 грн., футболки чорної - 7,25 грн., черевик із високим берцем - 73,75 грн., шапки чорної - 18,05 грн., ременя брючного - 4,18 грн., куртки утепленої міліції - 156,20 грн., петель до ременя - 5,98 грн., білизни теплої - 20,08 грн.

Як вбачається із висновку експерта №157 від 28.07.2009 року підписи у роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, в графі „Розпис” навпроти власних прізвищ виконані відповідно не ОСОБА_8 не ОСОБА_9 не ОСОБА_10 не ОСОБА_11 не ОСОБА_12, не ОСОБА_13, не ОСОБА_14 не ОСОБА_15, не ОСОБА_16 не ОСОБА_17 і не ОСОБА_18 а іншою особою. Також, згідно вказаного висновку експерта, підписи у графі „Підпис в отриманні” роздавальної відомості №93 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року, навпроти власних прізвищ виконані відповідно не ОСОБА_6 та не ОСОБА_17, а підпис у графі „Підпис в отриманні” роздавальної відомості №92 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 22 жовтня 2007 року навпроти прізвища ОСОБА_20, виконаний також не останнім, а іншою особою (особами). Крім того, згідно цього ж висновку, підписи у графі „Підпис в отриманні” роздавальної відомості №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року, навпроти власних прізвищ виконані відповідно не ОСОБА_10 не ОСОБА_11 не ОСОБА_16 не ОСОБА_7 і не ОСОБА_18 а іншою особою (особами).

Згідно висновку експерта №230 від 10.03.2010 року підписи від імені ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23 і ОСОБА_25, навпроти їх прізвищ у графі „Розпис” в роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року виконані ОСОБА_4. Також відповідно до цього висновку підписи від імені ОСОБА_22 та ОСОБА_23 навпроти їх прізвищ у графі „Підпис в отриманні” в роздавальній відомості №93 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року і підпис ОСОБА_20, навпроти його прізвища у графі „Підпис в отриманні” в роздавальній відомості №92 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 22 жовтня 2007 року, виконані ОСОБА_4. Крім того, згідно даного висновку підписи ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_24 та ОСОБА_25, навпроти їх прізвищ у графі „Підпис в отриманні” в роздавальній відомості №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року виконані також ОСОБА_4.

Оцінюючи дані згаданих висновків експертів, в контексті показів і самого ОСОБА_8 з приводу того, що саме він розписувався у вказаних вище роздавальних відомостях за ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23 і ОСОБА_25, показів останніх щодо того, що вони не розписувались за отримання майна у відповідних роздавальних відомостях, суд вважає встановленим, що підсудний власноручно підробив підписи у роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року - за ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21 і ОСОБА_23; в роздавальній відомості №93 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року - за ОСОБА_22 та ОСОБА_23; в роздавальній відомості №92 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 22 жовтня 2007 року - за ОСОБА_20; в роздавальній відомості №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року - за ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_24 та ОСОБА_25.

Що стосується посилання органа досудового слідства в обвинуваченні ОСОБА_8, що він підробив підписи ОСОБА_22 і ОСОБА_25 у роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, а також підпис ОСОБА_8 у роздавальній відомості №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року, то, зважаючи на висновок експерта №230 від 10.03.2010 року, згідно якого не представилось можливим експертним шляхом встановити чи ОСОБА_4 виконані ці підписи, на думку суду, виходячи із положень ст. 62 Конституції України, яка передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, згадані посилання підлягають виключенню із обвинувачення ОСОБА_8, як зайво вмінені.

Разом з тим, суд критично оцінює захисну версію ОСОБА_8 про те, що він не привласнював військове речове майно, що підлягало видачі військовослужбовцям, а фактично видавав таке майно всім солдатам, у подальшому лише зберігаючи його у себе в службовому приміщенні, і такий висновок суду обумовлений наступним.

Так, під час відповідної перевірки у своїх перших поясненнях (т. 1 а.с. 50-51) ОСОБА_3 вказував про те, що отримавши у начальника складу ОСОБА_11 у квітні 2007 року військове речове майно, видав його військовослужбовцям згідно складеної ним роздавальної відомості, в якій вони ставили свої особисті підписи. Далі, вже під час допиту як обвинуваченого (т. 2 а.с. 23-25), ОСОБА_3 вже зазначав про те, що у період з 2007 по 2008 рік він привласнював військове майно, яке підлягало видачі військовослужбовцям строкової служби військової частини 3051 при звільненні в запас, а саме після отримання згідно накладної №74 від 2.04.2007 року на складі речового майна, потім особисто склав роздавальну відомість речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, підробивши підписи вказаних у відомості військовослужбовців строкової служби та фактично не видавши їм вказане військове речове майно. У подальшому в рамках цього допиту ОСОБА_3 показав, що він особисто склав роздавальну відомість №92 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 22 жовтня 2007 року, вказавши у ній, що солдат ОСОБА_13 при звільнені в запас зі Збройних Сил України забрав відповідне речове майно, хоча насправді не забирав, а у цій відомості він, ОСОБА_3, особисто розписався від імені ОСОБА_20. Далі в межах даного допиту ОСОБА_3 також зазначав про те, що він особисто складав роздавальну відомість №93 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року та роздавальну відомість №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року, у яких вказував, що солдати ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 при звільненні в запас зі Збройних Сил України забрали із собою окреме військове речове майно, хоча насправді, як знову ж таки зазначав ОСОБА_3, вони це майно не забирали, а у відомостях він розписувався від їхнього імені.

Водночас, вже під час розгляду даної справи в суді, ОСОБА_3 в черговий раз змінив свою захисну позицію, наполягаючи на цілковитій невинуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та заперечуючи в цілому, як привласнення військового речового майна, що підлягало видачі солдатам, так і власне підроблення їх підписів у роздавальних відомостях. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що роздавальні відомості складав дійсно він, проте залишав їх на посту днювального, для того, щоби солдати розписувались самостійно у них, що власне, зі слів ОСОБА_8, і відбувалось.

В той же час, наприкінці розгляду даної справи, ОСОБА_3 знову ж таки змінив свої покази, та визнав лише факт підроблення ним підписів військовослужбовців строкової служби, прізвища, яких зазначені у роздавальній відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, роздавальній відомості №92 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 22 жовтня 2007 року, роздавальній відомості №93 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року та роздавальній відомості №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року.

Зазначена непослідовність ОСОБА_8 у своїх показах, на думку суду, свідчить про намагання останнього у будь-який спосіб уникнути відповідальності за вчинене, шляхом систематичного введення суд у хибний бік щодо встановлення об’єктивної істини по справі, і про це насамперед свідчить і те, що підсудний визнав свою вину у підробленні підписів військовослужбовців лише після проведення за рішенням суду відповідної експертизи, яка виявила, що саме ОСОБА_3 виконав підписи за окремих військовослужбовців військової частини 3051. Крім того, про неправдивий характер останніх своїх показів щодо непривласнення відповідного військового речового майна, а залишення його у своєму службовому приміщенні, на думку суду, свідчить і те, що така версія ОСОБА_8 повністю спростовується і іншими матеріалами справи, а саме протоколом інвентаризаційної комісії військової частини 3051 від 30.04.2009 року (т. 1 а.с. 13-22), згідно якого надлишків речового майна у 8 роті, де старшиною є ОСОБА_3, за виключенням чотирьох чорних шапок, вартістю 18,05 грн/шт. (т. 1 а.с. 22), інвентаризаційною комісією виявлено не було. Що ж стосується зазначених чотирьох шапок, які об’єктивно згідно вказаного протоколу інвентаризації є у надлишку, то цей факт, на переконання суду, жодним чином не підтверджує захисну позицію ОСОБА_8, а навпаки свідчить про неналежне виконання ним своїх службових обов”язків в частині своєчасного та у повному обсязі забезпеченні солдатів відповідним речовим майном за час їх служби у військовій частині 3051.

Водночас, зважаючи на фактичну наявність в військовій частині 3051 цих чотирьох шапок, привласнення яких органом досудового слідства інкримінується ОСОБА_12, а також і те, що в судовому засіданні не було встановлено, що солдат ОСОБА_11 не забезпечувався такою шапкою, то на думку суду, посилання в обвинуваченні в частині привласнення ОСОБА_4 п’яти зимових шапок, а також внесення ним завідомо неправдивих відомостей у роздавальну відомість №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року (в частині видачі ОСОБА_14 шапки), підлягає виключенню, як зайве вмінене, із відрахуванням вартості цього майна із загальної суми збитків, зазначеної в обвинуваченні ОСОБА_8.

Таким чином, суд в основу обвинувального вироку кладе покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_23 і ОСОБА_25, які за своїм змістом в основному узгоджуються між собою та позбавлені суттєвих протиріч. Крім того, в суді було також встановлено і те, що будь-хто із вказаних свідків не має підстав для оговору підсудного, що насамперед підтвердив у судовому засіданні і сам ОСОБА_3. Також суд в основу вироку кладе висновки експертів та покази самого підсудного, які він давав на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, і які суд оцінює щирими і правдивими та такими, що узгоджуються із іншими доказами по даній справі, вказаних раніше, при цьому сам ОСОБА_3 в суді неодноразово вказував про те, що будь-яких примусових заходів під час дачі ним показів і пояснень не застосовувалось - всі покази і пояснення давались ним виключно добровільно.

Разом з тим, органом досудового слідства ОСОБА_12 інкримінувалось привласнення окремого військового майна, а саме трусів - у кількості 11 шт., шкарпеток - у кількості 44 пар, майок - у кількості 11 шт., футболок - у кількості 19 шт. та білизни теплої - у кількості 5 комплектів.

В той же час, як було встановлено в суді показами свідків ОСОБА_19 ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_25 та ОСОБА_20, кожному із них у військовій частині 3051 видавались труси, футболка і майка, при цьому ОСОБА_13 видавалось також і тепла білизна, ОСОБА_4 - ще й шкарпетки, а ОСОБА_8 - лише футболка. Крім того, в суді не було встановлено, що ОСОБА_14 не видавалось відповідне майно (згідно роздавальної відомості речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року: костюм х/б - 1 шт., труси - 1 шт., футболка - 1 шт., майка чорна - 1 шт., шкарпетки - 4 шт.; згідно роздавальної відомості №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року: костюм х/б - 1 шт., черевики з високим берцем - пара, білизна натільна - 1 шт., футболка чорна - 1 шт., ремінь брючний - 1 шт., куртка утеплена - 1 шт., петлі до ременя - 2 шт., білизна тепла - 1 комплект). Тому на думку суду, з обвинувачення ОСОБА_8 підлягає виключенню посилання на привласнення ним семи трусів, дев’яти чорних футболок, семи майок, трьох пар шкарпеток, двох комплектів теплої білизни, двох костюмів х/б міліції, пари черевик з високим берцем, одного комплекту натільної білизни, одного ременя брючного, однієї куртки зимової та двох петель до ременя, а також і посилання в частині внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей в частині видачі вказаним військовослужбовцям згаданого майна, як зайве вмінене, із відрахуванням вартості цього майна із загальної суми збитків, зазначеної в обвинуваченні ОСОБА_8.

Отже, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою шляхом зловживанням своїм службовим становищем привласнив військове майно – костюми х/б міліції, куртки зимові, комплекти натільної та теплої білизни, черевики із високими берцями та інші речі , загальною вартістю 3337 грн. 22 коп.,   а тому дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст.410 КК України.

Дії ОСОБА_8, який будучи військовою службовою особою, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів – роздавальної відомості за квітень 2007 року, роздавальних відомостей №92 від 22 жовтня 2007 року, № 93 від 24 жовтня 2007 року та № 100 від 6 листопада 2007 року, а також вчинив інше підроблення даних документів, поставивши свій підпис замість військовослужбовців ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23 і ОСОБА_25, суд кваліфікує за ч.1 ст.366 КК України.

Військовим прокурором Сумського гарнізону в інтересах військової частини 3051 до ОСОБА_8 було заявлено цивільний позов про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 3932 грн. 55 коп.

Заслухавши прокурора, який наполягав на задоволенні заявлених цивільно-правових вимог, думку підсудного, який заперечував проти даного позову, суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Як було встановлено у судовому засіданні, неправомірними діями ОСОБА_8 була завдана матеріальна шкода майну військової частини 3051 у розмірі 3337 грн. 22 коп., а не 3932 грн. 55 коп., про що вказує прокурор у своєму позові. Тому, на думку суду, задоволення цивільно-правових вимог прокурора має бути часткове, тобто на суму, встановленого в суді розміру матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_4 військовій частині 3051, а саме на суму 3337 грн. 22 коп.

Призначаючи підсудному ОСОБА_12 покарання суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують йому покарання, те, що він виключно позитивно характеризується за місцем служби, а також і те, що він добровільно відшкодував окрему суму судових витрат по справі.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, свою вину у вчиненому визнав частково, і до кримінальної відповідальності притягується вперше, більше 10 років перебуває на військовій службі, при цьому за весь період її проходження більше п’ятдесяти разів заохочувався з боку командування різного рівня, і стягнень не має, зважаючи також і на те, що батьки підсудного мають окремі проблеми із здоров’ям і потребують відповідної допомоги, а у нього самого на утриманні перебуває його рідна сестра, яка має малолітню дитину, суд знаходить можливим, при призначенні підсудному покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, обрати найменш суворий вид основного покарання, який визначений у санкції даної норми, а за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України - застосувати до ОСОБА_8 ст.69, 58 КК України і перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не передбаченого в санкції цієї норми, а саме службового обмеження, оскільки саме такий вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо обрання відповідного принципу призначення покарання за сукупністю злочинів, вчинених ОСОБА_4, суд враховує, поряд із даними про особу підсудного, також і самі обставини злочинної поведінки останнього, яка носила умисний характер, та, поряд із цим, суд дає належну оцінку і самій шкоді, завданої злочинними діями ОСОБА_4, тому вважає, що в цьому випадку слід застосувати принцип повного складання призначених покарань.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 323, 324, 328, 330, 331, 332 КПК України, військовий суд

З А С  У  Д  И  В  :

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 410 КК України, на підставі яких призначити йому покарання у виді:

-   за ч. 1 ст. 366 КК України - штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій щодо  матеріально-технічного забезпечення, строком на 2 (два) роки;

-   за ч. 2 ст. 410 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України - службового обмеження строком на 2 (два) роки з відрахуванням у доход держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення засудженого.

За сукупністю злочинів, на підставі ст.ст. 70, 72 КК України, остаточне покарання ОСОБА_3  призначити шляхом повного складання призначених покарань у виді службового обмеження строком на 2 (два) роки з відрахуванням у доход держави 20 (двадцяти) відсотків із суми його грошового забезпечення, штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій щодо матеріально-технічного забезпечення, строком на 2 (два) роки, кожне з яких виконувати самостійно.

Цивільний позов військового прокурора Сумського гарнізону до ОСОБА_3, про стягнення з останнього   на користь військової частини 3051 в якості відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3932 грн. 55 коп. задовольнити частково, стягнувши з останнього на її користь 3337 грн. 22 коп., відмовивши в задоволенні решти частини позову на суму перевищуючу вказану.

Після вступу вироку у законну силу речові докази по справі - накладну №74 від 2.04.2007 року, роздавальну відомість речового майна 2-2006 8 патрульної роти за квітень 2007 року, роздавальну відомість №92 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 22 жовтня 2007 року, роздавальну відомість №93 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 24 жовтня 2007 року, роздавальну відомість №100 на видачу речового майна в/сл. призову 11-2006 при звільненні в запас 6 листопада 2007 року - залишити в матеріалах даної справи.

Судові витрати по справі у сумі 1880 грн., пов”язані із проведенням Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного управління МВС України в Сумській області експертизи – стягнути із засудженого ОСОБА_3  на користь вказаної експерної установи.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 – підписку про невиїзд - скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

КОПІЯ ЗВІРЕНА З ОРИГІНАЛОМ:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

КАПІТАН ЮСТИЦІЇ П.Л. СЛОБОДЯНЮК