АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-11568/2010 Категорія ЦП:27
Головуючий у першій інстанції Мельничук Н.І.
Доповідач Левенець Б.Б.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Галушко Л.А., Кварталової А.М.,
при секретарі – Шпак Т.В.
за участі позивача ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,-
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що 27 березня 2006 року він позичив відповідачці 15150 грн., що було еквівалентно 3 000 доларам США строком до 27 липня 2006 року про що сторони уклали договір і нотаріально його посвідчили.
Відповідачка відмовляється повернути борг, тому 41 363,50 грн.(23100 грн. + 5616,50 грн. + 12647 грн.) суми боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних за прострочку виконання грошового зобов’язання на підставі п. 6 Договору та ст. 625 ЦК України, 838.27 грн. судових витрат, позивач просив стягнути із відповідачки на свою користь.(а.с. 2-7, 29-30, 47)
Відповідачка проти позову заперечувала звернулась із зустрічним позовом про визнання недійсним договору позики від 27 березня 2006 року із підстав його безгрошовості.(а.с 15-24)
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто із відповідачки на користь позивача 41363,30 грн. заборгованості за договором позики та 838,27 грн. судових витрат.(а.с. 91-94)
В апеляційній скарзі відповідачка посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду і ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи скаргу, зазначила, що суд першої інстанції не врахував відсутність розписки про отримання відповідачкою грошей за договором від 27 березня 2006 року і не надав оцінки іншим доказам по справі, які свідчать про відсутність боргових зобов’язань відповідачки перед позивачем.(а.с 96-100)
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 підтримала скаргу і просила її задовольнити, позивач ОСОБА_3 заперечував проти скарги і просив її відхилити.
Представник відповідачки ОСОБА_5 була повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином про що у матеріалах справи є докази.(а.с.109) ОСОБА_4 повідомила суду апеляційної інстанції, що вказана особа вже не є її представником.
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, враховуючи наступне.
Між сторонами виникли правовідносини, що мають бути врегульовані за чинним ЦК України.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму згідно з вимогами даного Кодексу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом вимог ст.ст. 612, 625 ЦК України, право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, що передбачений матеріальним законом і полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації(плати) від боржника за користування запозиченими грошима, що мали б бути у встановлений договором(розпискою) строк повернуті кредиторові.
Підтвердження виконання зобов'язання має відбуватись у спосіб, встановлений ст. 545 ЦК України, у т.ч. видачею кредитором на вимогу боржника розписки про одержання виконання частково або в повному обсязі, повернення кредитором боржнику боргового документу, а у разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Закону.
Судом встановлено, що за нотаріально посвідченим договором від 27 березня 2006 року ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 отримала у позику 15 150 грн. і зобов’язувалась повернути таку ж суму грошей у термін до 27 липня 2006 року.(а.с.7)
За п. 2 цього Договору, гроші передані позикодавцем і отримані позичальником до підписання цього Договору. (а.с. 7)
Факту і дату складання договору на вищевказаних умовах, його підписання відповідачка не заперечувала.
В суді апеляційної інстанції сторони не заперечували, що складена ОСОБА_3 письмова розписка від 27 березня 2006 року із зазначенням про прийняття від ОСОБА_4 3 000 доларів США, стосується проведення повного розрахунку за договором позики від 10 грудня 2004 року.(а.с. 16-18)
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним з підстав його безгрошовості.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення із відповідачки суми боргу із врахуванням індексу інфляції і виконаний розрахунок із 28 липня 2006 року до день звернення до суду 10 лютого 2009 року.
Оскільки за п. 1 нотаріально посвідченого Договору, позикодавцем передано позичальнику позику у гривнях в розмірі 15150 грн., вказана сума має бути повернута із урахуванням індексу інфляції з підстав ст. 625 ЦК України.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції складатиме:
Період заборгованості Сума боргу (грн.) Середній індекс інфляції за період№ Інфляційне збільшення суми боргуІ Сума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
28.07.2006 - 10.02.2009 15150.0 1.577 8741.55 23891.55
№Середній індекс інфляції за період розраховується за формулою: ІІ ср. = ІІ1 х ІІ2 ...х ІІХ/100, де ІІ1 – індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 – індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ – індекс інфляції за останній місяць заборгованості.
ІІнфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С. інфл. = С х ІІср., де С – сума боргу; ІІср.- середній індекс інфляції
іСума боргу з врахуванням індексу інфляції розраховується за формулою: С заг. = С + С інфл., де С – сума боргу; С інфл. - інфляційне збільшення суми боргу.
Таким чином інфляційне збільшення суми боргу складає 8741,55 грн.,
За п. 6 вищезазначеного Договору від 27 березня 2006 року, якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму, тобто несплачену у строк суму боргу та 0,15% від простроченої суми за кожний день прострочки. Така умова договору і визначення процентів річних від простроченої суми, відповідає вимогам ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1050 ЦК України, а сторони уклавши договір визначили інший розмір процентів річних прострочення виконання грошового зобов’язання.
Позивачем заявлені вимоги і проведений розрахунок із лютого 2008 року до лютого 2009 року – 365 днів. На думку колегії суддів вказані вимоги підлягають задоволенню в межах вимог позивача, заявлених в суді першої інстанції, сума заборгованості складатиме 8294,63 грн.(15150 грн. х 0,15% х 365 дн.)
Колегія суддів відхилила доводи позивача про стягнення суми боргу виходячи із зміни(збільшення) курсу долара до гривні, оскільки не можна визнати обґрунтованим визначення девальвації гривні відносно курсу долару за договором позики між фізичними особами, за яким у позику передавалась грошова сума у гривнях, таке не передбачено чинним законодавством і суперечить вимогам ч. 2 ст. 192, ст. 1046 ЦК України,
З цих підстав, п. 3 Договору позики від 27 березня 2006 року є нікчемним.
Висновок суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині вимог, розрахунки інфляції та відсотки річних є помилковими, оскаржуване рішення підлягає зміні з підстав ч. 2 ст. 314 ЦПК України.
Інші доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду, тому мають бути відхилені.
Зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, суми задоволених позовних вимог, мають бути стягнуті із відповідачки на користь позивача 321, 86 грн. державного мита, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 88, 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, п.п. 1,4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 квітня 2010 року змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково і стягнути на його користь із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
- 15150(п’ятнадцять тисяч сто п’ятдесят) грн. боргу за отриманою позикою;
- 8741(вісім тисяч сімсот сорок одну) грн. 55 коп. індексу інфляції;
- 8294 (вісім тисяч двісті дев’яносто чотири) грн. 63 коп. процентів річних від простроченої суми;
- 321 (триста двадцять одну) грн. 86 коп. державного мита, 30 (тридцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а в інший частині позовних вимог – відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Б.Б. Левенець
Л.А.Галушко
А.М.Кварталова