У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого – судді Балацької Г.О.,

суддів Боголюбська Л.Б., Таргоній С.В.,

з участю особи, яка подала скаргу з проханням порушити справу ОСОБА_4,

представника особи, яка подала скаргу ОСОБА_5,

особи, відносно якої подали скаргу ОСОБА_6,

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні 07 червня 2010 року      матеріали справи за апеляцією ОСОБА_4 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва  від  01 березня 2010 року по скарзі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_6 , -  

в с т а н о в и л а :

Цією постановою в порушенні кримінальної справи в порядку ст. 27 КПК України за скаргою ОСОБА_4 відносно ОСОБА_6 за ст. 356 КК України відмовлено за відсутністю в її діях складу злочину, оскільки: вона 27.10.2009 року самоправних дій не вчиняла, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.10.2009 року за цими обставинами; питання щодо користування квартирою АДРЕСА_1, усунення перешкод, встановлення режиму користування вирішується на даний час в порядку цивільного судочинства; заподіяння ж ОСОБА_4 матеріальної шкоди орієнтовно на 238.000 грн. нічим не підтверджується, по розподілу майна подружжя була досягнута мирова угода.

В апеляції ОСОБА_4 просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

При цьому апелянт посилається на те, що при попередньому розгляді справи суд мав з’ясувати лише наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи та встановити чи відповідає скарга вимогам ст. 251 КПК України, суддя ж в порушення вимог закону наперед вирішив питання про доведеність обвинувачення, достовірність того чи іншого доказу, перевагу одних доказів над іншими, а також вважав встановленими обставинами, які підлягають перевірці під час судового розгляду справи.

Самоправство ж ОСОБА_6, на переконання  ОСОБА_4, полягає в тому, що вона самовільно позбавила його законного права користування квартирою, яка належить їм на праві співвласності та заволоділа його майном на загальну суму 88.600 грн. Притягнення її до кримінальної відповідальності за вказаним законом не передбачає поновлення його-ОСОБА_4 порушених прав, про що він ставить питання в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення скаржника ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 про задоволення апеляції та скасування постанови судді першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд, пояснення ОСОБА_6 щодо законності та обґрунтованості постанови судді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає їх такими, що підлягають задоволенню, а постанова судді – скасуванню з направленням  справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.  

За змістом закону, суддя приймаючи скаргу від потерпілого з проханням порушити справу відносно особи за один з злочинів, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК   України, у тому числі за злочин, передбачений ст. 356 КК України, вносить скаргу на попередній розгляд, особливості проведення якого регламентовані ст. 251 КПК України.

За результатами розгляду скарги суддя може прийняти рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за наявності до того підстав.

Виходячи з положень ст. 94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Якщо таких підстав немає, зокрема фактичних обставин, що виключають     можливість порушення кримінальної справи, суддя, дотримуючись положень ст. 6 КПК України, відмовляє в порушенні кримінальної справи.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість порушення кримінальної справи, суддя має перевірити тільки наявність чи відсутність , у тому числі,       підстав  для порушення кримінальної справи.

На цій стадії розгляду справи, суддя не вправі вирішувати наперед питання про доведеність обвинувачення, досліджувати докази по справі, встановлювати достовірність того чи іншого доказу, чи віддавати перевагу одних доказів над іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають доказуванню під час судового розгляду справи.

Дані вимоги закону суддею при попередньому розгляді справи не дотримані.  

Як вбачається зі змісту скарги, що вказано і в постанові судді, підставами для звернення ОСОБА_4 до суду з проханням про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст. 356 КК України, являються, на думку скаржника, фактичні дані, які вказують на самовільні, всупереч установленому законом порядку умисні дії ОСОБА_6, якими вона позбавила ОСОБА_4 права володіння та користування житлом – квартирою № 128 по пр-ту Червонозоряному, 130 у м. Києві та майном, що знаходиться в указаній квартирі, чим заподіяла йому значної матеріальної та нематеріальної шкоди.

Суддя ж в порушення вказаних вище вимог закону, при попередньому розгляді справи не перевірив наявність підстав для порушення кримінальної справи, а, дослідивши докази по справі та давши їм оцінку, установив відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочину, що є неприпустимим на даній стадії розгляду справи та тягне за собою безумовне скасування постанови судді з направленням матеріалів за скаргою ОСОБА_4 на новий судовий розгляд в порядку ст. 251 КПК України у той же суд в іншому складі суддів.      

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 березня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ст. 356 КК України  – скасувати, а матеріали за скаргою            ОСОБА_4 повернути на новий судовий розгляд в порядку ст. 251 КПК України у  той же суд в іншому складі суддів.

                                                  С  у  д  д  і :

Боголюбська Л.Б.              Балацька Г.О.             Таргоній С.В.