Судове рішення #9941186

Справа 33-229/2009 р.                                                                                                                                Суддя суду 1 інстанції  Адамов І.М.

   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2009 року                                                                   м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Кісь П.В., розглянувши  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.03.2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червоний Оскіл, Ізюмського району Харківської області, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1  , -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.03.2009р.  ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Як вказано у постанові, 13.02.2009р. о 16год. 30хв. в м. Ізюмі, Харківської області по вул. Київській водій ОСОБА_2 керував скутером «Ямаха-Анріо», без номерного знаку в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України. При продуванні трубки «Контроль тверезості» наповнювач змінив колір з жовтого на зелений.

Суд визнав, що вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АГ № 251498 від 13.02.2009р.(а.с. 2), письмовими поясненнями понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 5, 6), рапортом старшого державтоінспектора ОСОБА_5 (а.с. 6) та визнанням вини самим правопорушником.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить переглянути постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від  05.03.2009р., посилаючись на те, що він не знаходився в стані алкогольного сп’яніння, а протокол про адміністративне правопорушення підписав, знаходячись під психологічним впливом працівників міліції. Вказує, що при цьому медичного освідчення на предмет алкогольного сп’яніння, в тому числі і видихання повітря через трубку «Контроль тверезості» не проводилось.

Крім того, ОСОБА_2 посилається на ту обставину, що він керував скутером, який має двигун з об’ємом камери внутрішнього згорання менше 50 см. куб. для керування кого чинним законодавством не вимагається мати посвідчення на право керування.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, державного автоінспектора ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення і протоколів пояснень ОСОБА_4 і ОСОБА_3, залучених 13.02.2009 р. у якості понятих при складенні протоколу, ОСОБА_2 визнав факт керування скутером після вживання напередодні 200 г., визнав себе винним у скоєнні зазначеного в протоколі правопорушення, підтвердив своїм підписом факт затримання за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП,  і роз'яснення йому на місці складення протоколу його процесуальних прав, передбачених ст.268 КУпАП.

За таких обставин суддя Ізюмського міськрайсуду обґрунтовано і у відповідності з вимогами закону дійшов до висновку про вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і п/п «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України.

Доводи апелянта про невідповідність висновку судді в частині встановлення його вини обставинам справи є голослівною, нічим не підтверджені і спростовується матеріалами справи.

Разом з тим, при вирішенні питання про призначення виду адміністративного стягнення, суддя не звернув увагу на ту обставину, що при затриманні ОСОБА_2 і при підготовці матеріалів відносно нього працівниками ДАІ не виявлено у ОСОБА_2 посвідчення водія транспортного засобу. Матеріали справи не містять даних, які б вказували на те, що взагалі ОСОБА_2 має таке посвідчення.

Суддя не повинен застосовувати такий вид адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, якщо немає даних про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності,  взагалі мала право керування транспортними засобами.

За таких обставин до ОСОБА_2 має бути застосовано інший вид адміністративного стягнення, крім позбавлення права керування транспортними засобами.

Оскільки апелянтом не надано, а матеріали справи не містять даних про його особу, про майновий стан, а також інших даних, передбачених ст.ст.34, 35 КУпАП, апеляційний суд застосовує до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 30, 27, 33, 280, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову судді Ізюмського міськрайсуду Харківської області від 05.03.2009 р. змінити, призначивши ОСОБА_2 за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2600 грн. замість позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

В іншій частині постанову судді Ізюмського міськрайсуду Харківської області від 05.03.2009 р. залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація