А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Х А Р К І В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 33-179/2009 р. Суддя суду 1 інстанції – Харченко С.М.
Категорія: п. «г» ч.1 ст.5 ЗУ Суддя апеляційної інстанції - Кісь П.В.
«Про боротьбу з корупцією»
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2009 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Кісь П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 22 січня 2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», -
В С Т А Н О В И В:
09.12.2008 р. мешканець с.Олександрівка гр-н ОСОБА_4 звернувся до Олександрівської сільської ради з заявою про приватизацію житлового будинку. Вказана заява в той же день були прийнята і зареєстрована за вх.№69, однак протягом місяця гр-ну ОСОБА_4 відповідь на його заяву не надано.
14.01.2009 р. прокурор Богодухівського району, до якого ОСОБА_4 звернувся зі скаргою на тривале невирішення його заяви головою сільради, направив його скаргу голові Олександрівської сільради ОСОБА_3 з вимогою розглянути заяву ОСОБА_4 та повідомити заявника і прокуратуру про розгляд заяви, а 21.01.2009 р. слідчим прокуратури Богодухівського району Харківської області відносно голови Олександрівської сільської ради ОСОБА_3 було складено протокол про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ЗУ «Про боротьбу з корупцією», який разом з матеріалами перевірки скарги ОСОБА_4 в той же день передано до Богодухівського районного суду.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив факт надходження до сільради 09.12.2008 р. заяви ОСОБА_5 з проханням про приватизацію будинку, а також звернення до нього в усній формі ОСОБА_4, який приходив 08, 09 і 12 січня 2009 року до нього на прийом і поросив розглянути заяву про приватизацію будинку.
Також ОСОБА_3 підтвердив, що він дійсно не надав у передбачений законом строк гр-ну ОСОБА_4 письмову відповідь, однак винним себе у скоєнні правопорушення не визнав, посилаючись на пошкоджену оргтехніку, що заважало виготовити відповідь, а також на те, що 13.01.2009 р. він підписав виготовлену за його вказівкою секретарем ОСОБА_6 письмову відповідь ОСОБА_4, але вона чомусь затримала відправку. Вказував, що до його обов’язку не входить відправлення поштою листів, що це відноситься до функціональних обов’язків секретаря сільради.
ОСОБА_3 вказував, що фактично в передбачений законом 30-денний строк вклався, оскільки усно відмовив на прийомі ОСОБА_4 у задоволенні його заяви.
Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 22.012009 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого п. «г» частини 1 ст.12 Закону України «Про боротьбу з корупцією», і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн.
Суд встановив, що ОСОБА_3, будучи особою, уповноваженим на виконання функцій держави, перебуваючи на посаді Олександрівського сільського голови, усупереч покладених законом на нього обов’язків, не вжив заходи до вирішення в порядку, передбаченому ст.15, і в строки, передбачені ст.20 Закону України «Про звернення громадян», заяву мешканця села Олександрівка ОСОБА_5 від 09.12.2008 р. про приватизацію будинку.
20.02.2009 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу у якій просив постанову Богодухівського районного суду від 22.01.2009 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, вважаючи постанову суду незаконною і необґрунтованою, прийнятою з істотними порушеннями процесуальних норм і невірним тлумаченням норм матеріального права.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а суд при розгляді справи не дотримався вимог ст.ст.247,279, 280 КУпАП, не забезпечив своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне дослідження всіх обставин справи.
Апелянт посилається, на те, що в письмовій заяві ОСОБА_5 не вказав адресу будинку, який бажає отримати у приватну власність, що ускладнило розгляд заяви і змусило його прийняти рішення про продовження терміну розгляду заяви до 45 діб.
Письма відповідь під його диктовку була виготовлена 09.01.2009 р., але секретар сільської ради Лактіонова О.Ю., до повноважень якої, згідно з функціональним розподілом обов’язків, входить безпосередньо підготовка та відправка пошти, відправила її гр-ну ОСОБА_5 лише 20.01.2009 р.
Вважає, що не зобов’язаний давати секретарю якісь спеціальні вказівки про відправлення вже підписаної ним відповіді, що відправлення пошти входить до обов’язку секретаря.
Крім того, ОСОБА_3 просив поновити передбачений законом 10-денний строк на подання апеляційної скарги, вказуючи, що він пропустив його з поважних причин, так як копію постанови отримав у суді лише 27.01. 2009 р., а з матеріалами справи ознайомився та зняв копії лише 29.01.2009 р., а до цього часу суд навмисно затягував видачу йому копії постанови, не надавав можливості знайомитись зі справою, ускладнюючи оскарження постанови.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з’явився, давати особисто пояснення не побажав, подав заяву про розгляд справи за його відсутності за участю його представника ОСОБА_7
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію і просила її задовольнити, пояснення помічника прокурора Богодухівського району Харківської області, який просив апеляцію відхилити, вважаючи постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріалі справи, приходжу до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи за наступного.
Частиною 1 ст.285 КУпАП передбачено, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Оскільки справа не містить даних про виконання судом зазначених вимог закону, з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_3 на апеляційний перегляд справи, вважаю, що його заява про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню.
Разом з тим, аналіз матеріалів справи і доводів осіб, що брали участь у розгляді справи, свідчить, що суд першої інстанції правильно з’ясував обставини даної справи і вирішив її у відповідності з законом.
З протоколу судового засідання та наявних у справі інших письмових доказів вбачається, що головуючий суду першої інстанції забезпечив повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце її розгляду, роз’яснив їм їх права і обов’язки, заслухав їх пояснення, дослідив докази, заслухав висновок прокурора.
З’ясувавши обставини, передбачені ст.280 КУпАП і п. «г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцію», суд першої інстанції прийняв постанову, яка відповідає вимогам ст.283 КУпАП .
Так, з матеріалів справи вбачається, а особами, які беруть участь у справі, не оспорюється той факт, що заява ОСОБА_5 про приватизацію будинку, яка надійшла до Олександрівської сільської ради 09.12.2008 р., протягом місяця не розглядалась, а письмова відповідь про її вирішення, не надавалась ОСОБА_5 не тільки поштою в зазначений термін, а навіть під час його особистого звернення на прийомі головою Олександрівської сільської ради 08 січня, 09 січня і 12 січня 2009 р.
Більше того, навіть звернення ОСОБА_5 до прокурора зі скаргою на не вирішення його заяви від 09.12.2008 р. і нагадування 14.01.2009 року прокурором про необхідність дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян» не спонукало голову Олександрівської сільської ради негайно надати гр-ну ОСОБА_5 письмову відповідь.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого п. «г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», оскільки він, перебуваючи на посаді Олександрійського сільського голови, особою уповноваженою на виконання функцій держави, умисно, без поважних причин, затримав і не надав у передбаченому законом порядку і строки письмову відповідь мешканцю села Олександрівка гр-ну ОСОБА_5 на його заяву від 09.12.2008 р. про приватизацію будинку.
Частиною 1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено строк розгляду та вирішення звернень громадян у термін не більше одного місяця, а тих, що не потребують додаткового вивчення – невідкладно, але не пізніше 15 днів від їх отримання.
Суд також обґрунтовано визнав нікчемними та такими, що не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності посилання ОСОБА_3 на несправну комп’ютерну техніку, оскільки ні закон, ні гр-н ОСОБА_5 не вимагали надання відповіді на звернення виключно шляхом виготовлення їх тексту саме за допомогою комп’ютера.
Не спростовують висновки суду посилання ОСОБА_3 на секретаря сільради ОСОБА_6, яка, начебто, неналежним чином виконала свої функціональні обов’язки по відправленню письмової відповіді на звернення громадян, та на неповноту судового розгляду судом першої інстанції, який не витребував і не залучив до справи функціональні обов’язки голови і секретаря Олександрівської сільської ради.
Які б функціональні обов’язки голова Олександрівської сільської ради ОСОБА_3 не виготовив і не надав прокурору чи судді, вони не можуть скасовувати чи змінювати вимоги закону, зокрема, передбачені ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» вимоги про персональну відповідальність сільського голови за здійснення наданих йому законом повноважень, в тому числі і по забезпеченню додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян, ( п.18 ч.3 ст.42 зазначеного закону).
Не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни постанови судді і доводи апелянта про те, що ним, начебто, було прийнято рішення про продовження строку розгляду заяви гр-на ОСОБА_5 до 45 діб, оскільки ні слідчому прокуратури у поясненнях від 20.01.2009 р., ні суду при розгляді справи у судовому засіданні 22.01.2009 р. ОСОБА_3 і допитана у якості свідка секретар сільради ОСОБА_6 жодного разу не згадували про прийняття рішення про продовження строку розгляду заяви заяви ОСОБА_5 до 45 діб.
Більш того, ОСОБА_3 у судовому засіданні суду першої інстанції не заперечував факт порушення встановленого законом строку для розгляду заяви гр-на ОСОБА_5 і надання йому письмової відповіді, посилаючись лише на несправний комп’ютер та на неналежне виконання своїх обов’язків секретарем сільради ОСОБА_6
Станом на 17.03.2009 р. ОСОБА_3 і його представник так і не надали апеляційному суду доказу відправлення гр-ну ОСОБА_5 поштою чи вручення особисто відповіді на його заяву від 09.12.2008 р.
Під час розгляду справи Богодухівським районним судом ОСОБА_3 пояснив, що вже в грудні 2008 року, отримавши від секретаря сільради заяву ОСОБА_5, йому були відомі всі дані, які необхідні для її вирішення і надання заявнику відповіді, проте цього не було зроблені через те, що були свята, був поломаний комп’ютер, що надавав ОСОБА_5 відповідь усно.
Аналіз змісту пояснень ОСОБА_3, їх суперечливість і зміна посилань на причини не вирішення прохання заявника та затримки у наданні гр-ну ОСОБА_5 письмової відповіді підтверджують правильність висновків суду першої інстанції щодо відповідальності ОСОБА_3
Доводи апелянта висновок суду не спростовують і не містять даних, які б свідчили про наявність підстав для скасування чи зміни постанови Богодухівського районного суду від 22.01.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 5, 12 Закону України «Про боротьбу з корупцією», ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст.1, 2, 279, 280, 283, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Поновити пропущений ОСОБА_3 передбачений законом строк для апеляційного оскарження постанови суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 22 січня 2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за п. «г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області П.В. Кісь.