П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 червня 2010 року                                                            м. Київ

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участю

захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

іншого учасника ДТП - ОСОБА_2,

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом’янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає в м. Києві, вул. Калінінська, 17, п/б, -

в с т а н о в и л а :

Цією постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124  КУпАП,  та  закрито провадження у зв’язку з закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_3 29.08.2009  року о 02 год.     30 хв. по вул. І.Пулюя, 5 в м. Києві, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України, рухаючись в лівій смузі під час зміни напрямку руху не переконався в безпеці маневру, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку з правої сторони, що призвело до зіткнення автомобілів та пошкодження транспортних засобів.

ОСОБА_3, не погоджуючись з даною постановою судді, 01.05.2010 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою його визнати невинним у вчиненні адміністративного правопорушення. Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, який ним пропущено з поважних причин.

ОСОБА_3 в суд апеляційної інстанції не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1, що вказав на поважність причин пропуску ОСОБА_3 строку на подачу апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_4, який вважав, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_3 пропустив без поважних причин, вивчивши клопотання та матеріали адміністративної справи, слід прийти до висновку, що клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги  на постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 за місцем його проживання направлялось повідомлення про час та місце розгляду справи в Солом’янському суді м. Києва саме 16.04.2010 року, що підтверджується врученим йому повідомленням 13.04.2010 року ( а.с. 42 ), про причини своєї неявки ОСОБА_3 суд не повідомив, а тому його неявка не перешкоджала розгляду справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, копія цієї постанови була направлена за місцем проживання ОСОБА_3 20.04.2010 року ( а.с. 47), а отримав він її 23.04.2010 року ( останній титульний лист).

Оскільки ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу 01.05.2010 року ( а.с. 50) йому слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді.

Як далі вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_3, не погоджуючись з  постановою судді, вказує що прийняте рішення є упередженим, немотивованим та таким, що суперечить чинному законодавству.  

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1, що просив постанову судді першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 невинним у вчиненні адміністративного правопорушення, пояснення ОСОБА_4, що вважав постанову судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, слід прийти до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, сам ОСОБА_3 в апеляційній скарзі та його захисник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не заперечували обставини того, що за вказаних в постанові судді обставин сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що керували транспортними засобами.

Як вбачається з пояснень водія ОСОБА_3, він рухався по вул. І.Пулюя попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_4 в крайній лівій смузі          ( а.с. 5).

    Інший учасник пригоди ОСОБА_4 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та в суді першої та апеляційної інстанції пояснив, що він рухався за автомобілем під керуванням ОСОБА_3, але ближче до правої смуги руху. ОСОБА_3 без попереджувальних сигналів, здійснив маневр проїхавши лівіше, після чого здійснив поворот направо, в його –         ОСОБА_4 смугу руху, в результаті чого сталося зіткнення автомобілів       ( а.с. 6).

Також ОСОБА_4 заперечує доводи захисту ОСОБА_3 про те, що він начебто намагався зробити обгін керованого ОСОБА_3 автомобіля справа, направляючись в смугу руху останнього, посилаючись при цьому на неможливість виконання такого маневру із-за припаркованих біля правої сторони дороги автомобілів, які займали частину його смуги руху.

    На те, що в правій смузі руху були припарковані автомобілі, вказав в суді першої інстанції і свідок ОСОБА_5

Вказані пояснення ОСОБА_4 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, що перебував у його автомобілі, які викладені в постанові від 16.04.2010 року.

Зі схеми пригоди, яка підписана водіями без застережень, видно, що зіткнення відбулося на вулиці Пулюя, фактично на перехресті з вул. Ернста в      м. Києва.

В результаті пригоди автомобіль ОСОБА_7 отримав пошкодження капоту, переднього лівого крила, переднього бамперу з лівої сторони, а в автомобілі ОСОБА_3 пошкоджені передні і задня праві дверцята та пластмасова накладка правого порогу, що підтверджується фотографіями ( а.с. 3, 35, 36).

Доводи апеляції про те, що судом першої інстанції не були взяті до уваги експертні висновки – є безґрунтовними, оскільки проведення експертизи по даній справі виявилося неможливим ( а.с. 40).  

 Не заслуговують на увагу і доводи захисника ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції про те, що зіткнення відбулося фактично з вини іншого учасника пригоди ОСОБА_4, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, яким у постанові дана належна оцінка.

Будь-яких нових даних на підтвердження версії захисту ОСОБА_3 – апеляційному суду не надано.

Не зміг захисник ОСОБА_1 вказати на інші обставини зіткнення автомобілів, які б відповідали схемі пригоди та наявним механічним пошкодженням транспортних засобів.

Постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4  закрито за відсутністю в його діях складу  адміністративного правопорушення за обставин вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди.

Дане судове рішення не оскаржено та набрало чинності.

Дослідивши всі наявні докази по справі, в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що ОСОБА_4 рухався прямо у своїй смузі руху, а ОСОБА_3 при перестроюванні в іншу смугу руху не надав ОСОБА_4 дорогу, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а тому його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена.

Оскільки на момент розгляду даної справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА_3 обґрунтовано закрито у відповідності з вимогами     ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

                      п о с т а н о в и л а :

Клопотання ОСОБА_3 задовольнити - поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом’янського районного суду м. Києва від 16.04.2010 року відносно нього.

Постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити   без зміни, а його апеляцію – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних справах

   Апеляційного суду міста Києва                                               Г.О. Балацька