Справа № 22-6712-2006 р.                      Головуючий у 1 інстанції Грицаюк Н.М.

Категорія 19                                               Доповідач Азевич В.Б.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2006 р.                                        Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого Ювченко П.П.

судців     Бабакової Г.А., Азевича В.Б.

при секретарі  Тума О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівка на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 11 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду. Він посилався на те, що працюючи на підприємствах вугільної промисловості, при виконанні трудових обов'язків він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 24 листопада 2004 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 20 % безстроково, внаслідок професійного захворювання -хронічна туговухість.

Внаслідок погіршення стану здоров'я у зв'язку з професійним захворюванням йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, негативних наслідках, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що викликає у позивача моральні страждання. Просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в сумі 20 000 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівка від 11 квітня 2006 р. позов задоволено частково, на користь позивача з відділення виконавчої дирекції Фонду в Центрально-Міському районі м. Горлівка стягнуто на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.

З даним рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому відповідач посилається на те, що судом при винесені рішення порушені норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта, позивач не має права на відшкодування моральної шкоди з наступних підстав. Фондом проводяться виплати, які компенсують позивачу шкоду, завдану здоров'ю. Позивач не надав суду довідку МСЕК, що необхідно для встановлення факту моральних страждань, тому рішення суду про наявність у потерпілого моральних страждань є необгрунтованим. Потерпілий, який втратив працездатність, згідно з законом не має права на відшкодування моральної шкоди. Окрім того, відповідно до ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що регулюють відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився. Просив розглянути справу за його відсутністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Згідно з п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999р. (з наступними змінами).

Згідно з п. п "е" п.1 частини 1 ст. 21 та частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості позивач отримав професійне захворювання, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання від 01.09.2004 року.

Висновком МСЕК від 24 листопада 2004 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 20 % безстроково, внаслідок професійного захворювання - хронічна туговухість.

Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу внаслідок професійного захворювання заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві зв'язки, та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Даний висновок суду відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, які викладені в постанові від 31 березня 1995 р. № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 р. по справі №1-9/2004 згідно з яким. положення частини 3 статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" треба розуміти як визначення порядку, процедури   та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної   шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.

Доводи апелянта про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоді не ґрунтуються на законі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена втрата професійної працездатності, в зв'язку з чим суд обґрунтовано, виходив з положень ст. 21 та ст. 28 Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і дійшов висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, та стягнув на її відшкодування з відповідача грошову компенсацію.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 20 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 15 000 грн.

Але апеляційний суд вважає неможливим погодитися з розміром компенсації моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, бо він не відповідає характеру, ступеню та тривалості моральних страждань, яких зазнав позивач. Враховуючи ці обставини, а також характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалість, наслідки отриманих професійних захворювань, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 6 000 грн.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, і підлягає зміні лише в частині визначення розміру заподіяної моральної шкоди.

Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівка Донецької області задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 11 квітня 2006 р. року змінити. Стягнути на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівка Донецької області на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, 6 (шість тисяч ) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.