ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  48/9

15.02.07

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№48/9                                                                                                               15.02.2007 р.                   

За позовом

Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України

 

ДоГоловного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нетрадиційної електроенергетики та електротехніки»

 

Треті особи

1. Міністерство фінансів України; 2. Державне казначейство України.

 

Про	стягнення 162 080,10 грн.

             Суддя Сулім В.В.

                      

Представники сторін:

Від позивача:   Туліна О.І. -пред. за довір., Кузнєцова І.М. - пред. за довір.         

Від прокуратури: Дубас В.А. -заст. нач. відділу.

Від відповідача: Кисленко О.М.

Від третьої особи-1: Іщенко Р.А. -пред. за довір.

Від третьої особи-2: не з'явився.

30.01.07 р. судове засідання відкладалось відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України та було призначено на 15.02.07 р. Судом оголошена вступна та резолютивна частина рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

 

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 157 560 грн., пеню у розмірі 4 520,10 грн. та судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва 25.12.2007 р.  порушено провадження у справі №48/9 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно договору безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати № 157 від 04.11.2004 р. відповідач, як позичальник, зобов'язувався використати за цільовим призначенням та повернути у визначений договором строк надану позивачем, як позикодавцем, безвідсоткову цільову бюджетну позику. Однак відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. За розрахунками позивача розмір заборгованості з урахуванням нарахованої пені складає  162 080,10 грн.

01.02.07 р. на адресу суду від Міністерства фінансів України -третьої особи-1 надійшли пояснення по справі № 48/9, в яких воно повністю підтримало позовні вимоги, викладені в позовній заяві прокуратурою м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України.  

У судовому засіданні представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву. У своїх запереченнях відповідач зазначає, що невиконання ним свого обов'язку щодо вчасного повернення позики позивачеві пов'язано з обставинами, які виникли незалежно від його волі та пояснює причини виникнення заборгованості. У зв'язку з цим, представник відповідача позов не визнає повністю.

Заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

 

ВСТАНОВИВ:

21.10.2004 р. згідно з витягом з протокольного рішення протоколу № 2 засідання Комісії з надання бюджетних позик підприємствам державної форми власності, направлених на ліквідацію заборгованості із виплати заробітної плати від 20 жовтня 2004 р., було прийнято рішення про надання бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати під заставу майна ряду підприємств, серед яких і Головне підприємство «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нетрадиційної енергетики та електротехніки».

Відповідно до п.4 Наказу Міністерства палива та енергетики України від 28.11.2005 р.  № 585, відповідача перейменовано у Головне підприємство «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні».

04.11.2004 р. між Міністерством праці та соціальної політики України (позикодавець) та Головним підприємством «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нетрадиційної електроенергетики та електротехніки»(позичальник) було укладено договір безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати № 157.

Згідно з п.1.1 договору, позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову цільову бюджетну позику, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений даним договором строк.

Відповідно до розділу 3 договору, сума позики становить 247 000,00 (двісті сорок сім тисяч) грн.

У відповідності з п.4.2 договору, позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позичальника, відкритий в органі Державного казначейства за місцем розташування позичальника.

Згідно п. 5.1. договору, строк надання позики позичальнику становить три роки з моменту переказу грошей позикодавцем на рахунок позичальника, відкритий в органі Державного казначейства за місцем розташування останнього. Сторонами передбачено можливість продовження строку, зазначеного в п.5.1 договору, за їхньою згодою, але не більше як до 31.12.2007 р.(п.5.2 договору).

На виконання своїх зобов'язань за договором, позивач платіжним дорученням № 138 від 17.12.2004 р., перерахував на користь відповідача двісті сорок сім тисяч гривень 00 копійок з призначенням платежу КПКВ 2501340.Безвідсоткова цільова бюджетна позика, згідно з постановою КМ України від 25.08.04 р. та договору №157 від 04.11.04 р.

Відповідно до п. 6.1 договору, позичальник зобов'язується повернути суму позики у строк, вказаний в п.5.1 даного договору. Повернення позики здійснюється щомісячно, починаючи з 01.01.2005 р., рівними частками, згідно графіку її повернення, викладеного у додатку 2, що є невід'ємною частиною даного договору (п.6.2 договору). Так з 31.01.05 р. позичальник повинен був перерахувати 6 200 грн., а з 28.02.05 по 31.12.2007 р. -рівними частками, по 6 880 грн.

Оскільки відповідач покладених на нього в силу договору № 157 обов'язків не виконував, позивач 05.09.2005 р. звернувся до нього із претензією за № 6903/0/14-05/04-12, в якій зазначив, що відповідачем порушено термін повернення безвідсоткової цільової бюджетної позики, внаслідок чого, відповідно до графіку погашення заборгованості, станом на 01.08.2005 р. у останнього виникла заборгованість у сумі 47 480 грн. Крім того, позивач нарахував, на підставі п. 9.3 договору № 157, пеню за несвоєчасне повернення позики, розмір якої становить 4 495,40 грн.

У своїй відповіді на претензію відповідач визнав, що станом на 05.09.2005 р. ним жодного разу не перераховувалось коштів на погашення суми позики. У зв'язку з цим відповідач підтвердив свою заборгованість у визначеному в претензії розмірі перед позивачем.

В той же час, відповідач зазначив, що вказана заборгованість виникла не з його вини, а через незаконні дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, які полягали в передачі останнім в оренду ЗАТ «Балтик Майстер»цілісного майнового комплексу Дослідного виробничого і випробувального комплексу. У зв'язку з цим, на думку відповідача, була порушена єдність виробничо-технологічного циклу, внаслідок якої його було позбавлено можливості виконувати наукові розробки без власної випробувальної бази, а також позбавлено джерел фінансування та унеможливлено повернення бюджетної позики позивачу. 

Виходячи з такого, відповідач визнав претензію позивача на суму 47 480,00 грн., та не визнав суми нарахованої пені, оскільки виникнення заборгованості, на його думку, виникло з вини Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що позивач повністю виконав свої обов'язки за договором №157. В той же час, відповідачем не було жодним чином вжито будь-яких заходів щодо виконання покладених на нього в силу договірного зобов'язання обов'язків, зокрема, не здійснено передбачених у графіку, який оформлено як додаток 2 до договору  № 157, платежів, спрямованих на погашення позики.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст.611 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з ч.2 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. 

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пп.9.2-9.3 договору № 157, у разі несвоєчасного повернення коштів позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожен день прострочки, але не більше річної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

З матеріалів справи вбачається, що розмір заборгованості відповідача за період з 31.01.2005 р. по 30.11.2006 р., складає 157 560,00 грн.

Щодо нарахованої позивачем пені, то оскільки позивачем не виконано вимог суду, викладених в ухвалі від 25.12.2006 р. по справі № 48/9, суд вважає необґрунтованою вимогу щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 4 520,10 грн. У зв'язку з цим, керуючись п.5 ч.1 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає без розгляду позов у частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4 520,10 грн.

В той же час, відповідно до ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі в загальному порядку звернутися до господарського суду з вимогою щодо стягнення з відповідача пені.

Згідно із ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні»(вул. Петропавловська, 40, м. Київ, 04086, р/р 37127023200406 в УДК в м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код юридичної особи 13685287) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01001, код  ЄДРПОУ 00013669, р/р 35218093000023) основний борг в сумі 157 560,00 (сто п'ятдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень

Видати наказ.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

 

Суддя                                                                                                                        В.В.Сулім

 

Дата підписання: 15.02.2007 р.