ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

                    "19" березня 2007 р.                                                                          № 02-03/

     Суддя , розглянувши матеріали

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна країна»про стягнення 2837,86 грн., з яких 989,04 грн. -борг за виконані роботи по договору доручення, 941,68 грн. -борг за здане молоко, 705,77 грн. -збитки, 38,03 грн. 3% річних, 163,34 грн. інфляційні втрати. 

Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містить виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся; законодавство на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.

Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки у позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. Позивач в позовній заяві зазначає, що на виконання умов договору доручення на закупівлю молочної продукції, укладеного між сторонами, він відпустив відповідачу молоко на суму 7941,68 грн. та виконав роботи по договору на суму 989,04 грн.  Відповідач частково розрахувався за поставлене молоко в сумі 7000 грн., таким чином борг відповідача за отримане молоко складає 941 грн. за виконані роботи по договору 989,04 грн. Разом з тим, позивачем у позовній заяві взагалі не зазначено доказів, які б підтверджували поставку (передачу) вказаного молока та виконаних робіт. Крім того відповідач не зазначає за яким саме договором було здійснено поставку та виконання робіт (номер договору та дату його укладання), умови договору, та з якого часу виникло зобов'язання відповідача здійснити розрахунок за отриманий товар та виконані роботи.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 38,03 грн., інфляційні втрати в сумі 163,34 грн., то позивач не надає їх обґрунтований розрахунок з посиланням на строк виникнення зобов'язання відповідача щодо здійснення розрахунку за отриманий товар та виконані роботи, та не зазначає період прострочення оплати. 

В частині позовних вимог щодо стягнення збитків позивач з посиланням на ст. 612 Цивільного кодексу України зазначає, що в зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 705,77 грн. Разом з тим в позовній заяві останній не зазначає строк виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар та надані послуги, доказів які б підтверджували прострочення відповідачем виконання зобов'язання, та таким чином не надає обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення збитків.  

Отже, враховуючи вказані норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Таким чином, позовна заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

        Суддя