Справа № 2-57/2010

     Р І Ш Е Н Н Я    

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 червня 2010 року         Жданівський міський суд Донецької області

             у складі:

             головуючого судді: Шеїної Л.Д.

             при секретарі:          Безкоровайній Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Кіровського виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення,

встановив:

    02.11.2009 р. позивач - КП «Компанія «Вода Донбасу», в особі Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 1089,28 грн. за період з 01.11.2005 року по 01.10.2009 року вказуючи на те, що відповідачка,  мешкаючи за адресою: АДРЕСА_1, постійно користується послугами централізованого водопостачання та водовідведення, які надає КП «Компанія «Вода Донбасу», в особі Кіровського виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства, але за надані послуги не сплачує, внаслідок чого і утворилася така сума боргу.

    В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги просив суд стягнути з ОСОБА_1, заборгованість за послуги централізованного водопостачання у сумі 2625,86 грн., за період з 01.11.2005 по 01.05.2010 року, в обгрунтування позову послався на тіж підстави і додав, що при підрахунку суми боргу не було враховано, що разом із ОСОБА_1 за зазначеною адресою постійно мешкає її син ОСОБА_2 з 08.12.2005року.

                  Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомленою про час та місце розгляду справи.

    Представник відповідача по справі ОСОБА_2, він же 3-я особа без самостійних вимог щодо предмету спору, проти позову заперечував, посилаючись на те, що протягом тривалого часу відповідачка разом з ним в квартирі АДРЕСА_1 не проживала по причині того, що квартира перебувала в стані ремонту і, на його думку, не була придатною для проживання.

    Тому, послугами з водопостачання та водоведведення, які надає позивач, не користувалася і підстав для їх оплати немає.

                  Окрім того, не укладено договір між нею та підприємством з надання послуг централізованного водопостачання та водовідведення, тому і обов`язків перед підприємством не має.

                  До того ж  ОСОБА_1 має статус учасника війни і відповідно до нього – пільги по оплаті за комунальні послуги, однак відповідач їх не врахував.

    Крім того, ОСОБА_1 за власний рахунок провела ремонт, замінивши труби водопостачання. Вартість ремонту слід враховувати в рахунок оплати за послуги.

    Суд вислухавши сторони, вивчив матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Відповідачка ОСОБА_1 мешкає у приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1,  (а.с.       ) за тією ж адресою зареєстрований і проживає її син ОСОБА_2  

    На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок (а.с.    ); ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1., а ОСОБА_2 є членом її сім`ї, який проживає разом з нею з 08.12.2005 (а.с.       ).

    Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення  та норми споживання питної води для населення встановлені на підставі рішення виконавчого комітету Жданівської міської Ради (а.с.     ).

    Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами матеріального закону, які містяться у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2007р. , постанові Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та відповідними нормами ЦК України.

    У ч.2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. вказано, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, виконавець, споживач.

    Відповідно до п.п.5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комінальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

    Судом встановлено, що власником кв-ри № 34 буд.1 по вул.Шкільній в м.Жданівка є ОСОБА_1 (а.с.   ),  3-особа ОСОБА_2-її сином, який з 08.12.2005р. зареєстрований і постійно проживає за цією адресою (а.с.    ), а позивач є підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с.    ).

    Помісячна оплата для відповідача становила 14,29 в період з 01.11.2005 по 01.10.2009р., та 43,78 грн. з 01.10.2009 до тепер і вказані тарифи узгоджені з органом місцевого самоврядування (а.с.   ).

    Як зазначено у ч.1 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальнальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

    У судовому засіданні встановлено, що фактично між сторонами існували правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користування такими послугами (централізованого водопостачання та водовідведення), які виникають із зазначених вище нормативно-правових актів.

    Позивач виконав свої зобов`язання по наданню таких послуг, а відповідачка будучи споживачем цих послуг, свої зобов`язання по їх оплаті не виконує.

    Відповідно до ч.3 ст.150 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої строни, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

    У даному випадку позивач, виконуючи свої зобов`язання по наданню послуг з централізованого  водопостачання та водовідведення, має законні підстави вимагати від відповідачів оплати за надання цих послуг.

    З матеріалів справи, вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем у сумі 2625,86грн. за період з 01.11.2005р. по 01.05.2010р.

    Сума заборгованості розрахована відповідно до встановлених тарифів (а.с.    ).

    Проте, оскільки термін позовної давності, відповідно до ст.. 257 ЦК України, встановлений в три роки, то підлягає до стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги з централізованного водопостачання та водовідведення за період з 02.11.2006р. по 01.05.2010р.( дата пред`явлення позову 02.11.2009р.); підстав для поновлення строку позовної давності суд не вбачає.

    Проте, відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні

-2-

послуги» споживач має право на несплату житлово-комунальних послуг за період тимчасової

відсутності при відповідному документальному оформленні.

    Частина 1 ст.13 наведеного Закону відносить до комунальних послуг постачання води, водовідведення, газо-та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів.

    Наданий представником відповідачки акт (а.с.    ), який складено депутатом Жданівської міської Ради містить в собі відомості, що з грудня 2005р. ОСОБА_1 на день складання акту 28.09.2006р., в АДРЕСА_1 не проживала.

                   Зазначений у акті період не стосується періоду, за який проводиться стягнення.

     Із акту обстеження від 17.05.2007р. вбачається, що на день обстеження в кв-рі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не проживає і не проживала протягом останніх півтора років.

Тому, на думку суду, таке документальне підтвердження щодо не проживання відповідачки у зазначеній квартири і станом на 17.05.2007р. є підставою для несплати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2006р. по 17.05.2007р.

    Сума боргу за період з 17.05.2007 по 01.05.2010 року становить 1977,87 із розрахунку: за 15 днів травня 2007 року (46,52 грн. : 31 день * 15 днів = 22,51) + 46,52 * 9 міс. (з 01.06.2007 по 01.03.2008 року) +48,58 грн. * 10 міс.(з 01.03.2008 по 01.01.2009 року) + 65,68 грн. * 16 міс.(з 01.01.2009 по 01.05.2010) =1977,87 грн.

    Оскільки відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо оплати послуг централізованого вопостачання та водовідведення не виконала, то з неї на користь КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, слід стягнути 1977,87 грн. за період з 17.05.2007р. по 01.05.2009р.

    Докази того, що ОСОБА_1 не споживала послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надавались позивачем за період з 17.05.2007р. по 01.05.2010р., ні вона ні її представник суду не надали.

    Під час розгляду цивільної справи представник відповідачки надав суду посвідчення (а.с.      ), яке підтверджує, що ОСОБА_1 є учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників війни.

    Відповідно до абз.2 п.22 постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630»Про затвердження Правил надання послуг з централізванного опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з  централізванного опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтвержують пільгу.

    Суд перевірив доводи представника відповідачки, щодо врахування пільг по оплаті комунальних послуг і встановив, що дійсно, при нарахуванні суми боргу, позивач пільги врахував: з 01.08.2006 по 01.10.2009 року, оплата зменшена на 25% для ОСОБА_1, як дитині війни на підставі пред`явленного нею відповідного посвідчення, а 01.10.2009 року при наданні посвідчення учасника війни – на 50%. У першому випадку пільга становила для ОСОБА_1 10,72 грн., щомісяця, а з 01.10.2009 року – 21,79 грн., щомісяця.

Доводи представника відповідача про те, що за власний рахунок провів ремонт, замінивши труби водопостачання, вартість якого слід врахувати в рахунок оплати за послуги, не можуть бути прийняті до уваги.

                   Відповідно до ч.3 ст.10ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається, як на підтвердження своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачка не позбавлена можливості у майбутньому вирішити питання відповідно до вимог цивільного законодавства.

Згідно з ч.1,3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

    Тому з ОСОБА_1  на користь КП «Компанія «Вода Донбасу», в особі Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, слід стягнути 30 грн.(тридцять гривень) в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Судові витрати (держмито) у сумі 51 грн. (п'ятдесят одна гривня) компенсуються за рахунок держави, так як відповідно до абз.4 п.18, ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» №7-93      від 21.01.1993 з наступними змінами і доповненнями до нього інвалиди Великої Вітчізняної Війни і прирівняні до них особи звільняються від сплати держмита і компнсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215,218 ЦПК України,  на підставі ч.3.ст.150 ЦК України, ст.4, ч.1 ст.13, ст.19-20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 суд,

                  ВИРІШИВ:

    Позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення,  задовольнити, частково.

    Стягнути з ОСОБА_1  на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 1977,87 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят сім гривень 87 копійок) за період з 17.05.2007 року по 01.05.2010 року, на рр № 26006315829 в філії Ощадбанку м.Донецьк  МФО 394017, ЄДРПОУ 35581082, отримувач ІВЦ КП «Компанія «Вода Донбасу» (для Кіровського ВУВКГ).

    Стягнути з ОСОБА_1  на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», в особі Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на на рр № 26006315829 в філії Ощадбанку м.Донецьк  МФО 394017, ЄДРПОУ 35581082, отримувач ІВЦ КП «Компанія «Вода Донбасу» (для Кіровського ВУВКГ), 30 (тридцять) гривень, в рахунок відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

    На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом 10 днів з дня оголошення рішення, та скарга до Апеляційного суду Донецької

області через Жданівський міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.        

Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне  оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання  заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: