Категорія: 43                                              Справа №2-347/2010

Р І Ш Е Н Н Я

( з а о ч н е )

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 року                                              м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області

в складі : головуючого –судді                Левика Я.А.,

                при секретарі                            Мацайло О.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням ,-  

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 В обґрунтування позову у заяві, у попередньому судовому засіданні особисто та під час розгляду справи через свого представника зазначив, що він у 1985 році одружився із відповідачем ОСОБА_3 У 1986 році у них народилась донька ОСОБА_4, теж відповідач по справі. 30 травня 1988 року його батько ОСОБА_7, працюючи в Золочівському ЖЕКу, отримав ордер на користування спірною квартирою АДРЕСА_1 Він із сім’єю переїхав проживати до батька, так як вони свого житла не мали. У 1989 році у них народилось двоє синів, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, теж, були зареєстровані за вказаною адресою. У 1995 році дружина у зв’язку із скрутним матеріальним становищем виїхала на заробітки в Грецію. По телефону свого місця проживання не повідомляла, мотивуючи, що часто переїжджає. Через рік повернулась та одразу ж звернулась до нього з позовом про розірвання шлюбу, повідомивши, що створила там нову сім’ю та не збирається більше проживати з ним в Україні. У цьому ж 1996 році їх шлюб було розірвано. Після цього вони з дружиною спільно не проживали, оскільки після розірвання шлюбу дружна зібравши свої речі повернулась, як повідомила, у Грецію. 10.06.1996 року помер його батько, основний квартиронаймач спірної квартири та у зв’язку з його смертю рішенням міської ради його, позивача по справі, фактично було визнано основним квартиронаймачем. У 1998 році колишня дружина приїхала до м.Золочева та повідомила його, що вона забирає дітей до себе жити. Він проти вказаного не заперечив, підписав усі необхідні документи для виїзду. Після цього, вона, забравши усі дитячі речі, виїхала з дітьми, як повідомила, у Грецію. Де з того часу відповідачі проживають йому не відомо. У 2004 році він знову бачився з колишньою дружиною. Вона повідомила, що хоче позбавити його батьківських прав. Він на вказане погодився та позов у суді визнав, оскільки знав, зі слів дружини, що тоді вона зможе гарно у Греції прилаштувати дітей. Після цього дружина повідомила його, що він її більше не побачить. За рішенням суду від 8.12.2004 року його позбавлено батьківських прав відносно синів. З того часу він з відповідачами жодних стосунків не підтримує, жодного разу не спілкувався, місце проживання їх йому не відоме, чим вони займаються, також. Вважає, що відповідачі добровільно виселились із спірної квартири, забрали свої речі, змінивши своє місце проживання, відбувши на інше. Оскільки відповідачі протягом тривалого часу у спірній квартирі не проживають вони фактично втратили право на користування нею, відповідно до вимог          ст.ст. 71, 72, 107 ЖК України. Просив визнати їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням спірної квартири.

Особисто позивач у судове засідання не з’явився, проте суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, враховуючи його клопотання про розгляд справи у його відсутності та те, що його інтереси у судовому засіданні захищає представник.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, про що свідчить оголошення у газеті «Урядовий кур’єр» №86 за 14.05.2010 року, причин неявки суду не повідомили, а тому, згідно з ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності, на підставі наявних доказів, з чим погодився і представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 107 ч.2 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Із пояснень представника позивача, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, свідоцтва про смерть ОСОБА_7, виданого відділом РАЦС Золочівського РУЮ Львівської області 11.03.2010 року, свідоцтва про народження ОСОБА_2, виданого відділом РАЦС Золочівського РУЮ Львівської області 11.03.2010 року, копії ордера №109 від 30.05.1988 року про право зайняття квартири АДРЕСА_1, рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради народних депутатів Львівської області від 28.03.1996 року № 169, довідки ОСББ «Наш дім 23» № 123 від 29.01.2010 року, довідки форми №17, виданої Золочівською ЖЕК, копії паспорта позивача, копій квитанцій про сплату позивачем комунальних послуг (а.с. 21-25), довідки СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області №1961 від 28.04.2010 року, вбачається, що позивач є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 Окрім нього у згаданій квартирі зареєстровані та певний період проживали відповідачі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3

Також, із пояснень представника позивача, копій свідоцтва про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, виданого 23.04.1996 року Золочівським районним відділом РАГС, акту обстеження комісії ОСББ «Наш дім 23» (а.с. 14), актів перевірки паспортного режиму складених ДІМ Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_11 від 17.07.2009 року, 10.10.2009 року, 19.01.2009 року, 27.04.2009 року, 19.11.2008 року, 15.01.2010 року, 3.02.2010 року, 17.03.2010 року, копії рішення Золочівського районного суду Львівської області від 8.12.2004 року по справі за позовом ОСОБА_3. до              ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, пояснень згаданих свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, вбачається, що усі відповідачі протягом більш як шість місяців у згаданій квартирі не проживають, туди не навідуються, жодних їх особистих речей у згаданій квартирі немає, тобто відсутні у згаданій квартирі. Жодних доказів, які б свідчили про поважність причин їх відсутності у згаданій квартирі протягом більш як шести місяців судом не здобуто.

Враховуючи наведене позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення. Слід визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, а саме квартирою №24 в буд. 23 на вул. Січових Стрільців у м.Золочеві Львівської області.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 71, 72, 107 ч.2 ЖК України, ст. 29 ч.2 ЦК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 8,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. в користь ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: