Категорія: 56                                                                 Справа №2-379/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року                                               м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області

в складі : головуючого –судді                Левика Я.А.,

                при секретарі                            Мацайло О.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Карнидала В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоплаченої суми допомоги та ін., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області у якому просила стягнути з відповідача на її користь 1806,52 грн. недоплаченої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років, а також зобов’язати відповідача і надалі виплачувати їй, тобто до виповнення дитині трьох років, згадану допомогу у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування позову позивач у заяві, а її представник у судовому засіданні зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у позивача народився син ОСОБА_4. Відповідачем позивачу була призначена та вона отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з грудня 2009 року по 12.05.2010 року, тобто по час досягнення дитиною трирічного віку. Проте, на її х  думку, така виплачувалась їй не у повному обсязі в порушення вимог Законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» ,  та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» , «Про державний бюджет України на 2009 рік» та «Про державний бюджет України на 2010 рік» . Так, відповідно до положень згаданих нормативних актів, вона повинна була отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте отримувала таку у 2009-2010 роках у значно меншому розмірі. Вважають, що відповідачем їй не було доплачено значну суму згаданої допомоги по догляду за дитиною за вказані роки. Це, зокрема, 1806,52 коп. за період грудень 2009 року – лютий 2010 року. Просили стягнути з відповідача на користь позивача 1806,52 грн. недоплаченої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років за період грудень 2009 року по -  лютий 2010 року, а також виплатити їй недоплачену суму згаданої допомоги і за період до досягнення дитиною трирічного віку.

Позивач у судове засідання не з’явилась, проте суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, оскільки її інтереси у судовому засіданні захищає представник , проти чого особи, що беруть участь у розгляді справи не заперечили. .

Представник відповідача позов у судовому засіданні заперечив, пояснив, що у законах про державний бюджет України не передбачено виділено коштів для виплати згаданої позивачем допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, хоча частиною законодавчих актів така виплата передбачається. Управління ж виплач увало позивачу згадану допомогу у розмірі визначеному у Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Законах України про державний бюджет України за згадані роки. Просив у задоволенні позову відмовити. у допомогу  адіслано до суду заперечення на позов, у яких зазначено, що статтею 56 Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом міністрів України. Щодо виплати допомоги у 2008 році, то відповідно до п. 23 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», викладено в такій редакції «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.». Крім цього, п.3 розділу VII «Прикінцеві положення» було викладено у такій редакції « Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсотками, з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року – 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».  Жодних змін щодо виплат зазначеної допомоги у 2009 році Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» внесено не було. Крім цього, хоча рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року визнано неконституційними ряд положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», проте зміни у видаткову частину даного Закону не внесені, тому кошти на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років в інших розмірах не надходили. Враховуючи вищенаведене, виплати згаданої допомоги позивачу, на думку відповідача, у 2007-2009 роках проведено згідно вимог чинного на той час законодавства. Просили у задоволенні позову – відмовити. Також, просили відмовити у задоволенні позову і з підстав пропуску позивачем річного строку на звернення до суду. Крім цього, у запереченнях відповідача на позов міститься клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Оскільки сторони в поданих до суду письмових заявах заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст. 122 КАС України.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, Д д ослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити позов слід задовольнити частково.

Позивач, як вбачається із свідоцтва про народження, виданого 25 25 .10 5 .2006 7  року відділом РАЦС Білокамінською сільською радою Золочівського РУЮ району Львівської області народила сина дон   ьку ОСОБА_8 ОСОБА_4  – ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до довідки виданої відповідачем та пояснень осіб, що беруть участь у справі, позивач у період з грудня квітня 2007 9  року по травень жовтень 20 1 09 року отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах від 12 75,48 9,03 грн. до 144,10 30  грн. на місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, позивач мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та вказана допомога виплачувалась у розмірі визначеному абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України положення абз. 3 ч.2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи наведене ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 року була чинною у редакції, за якою позивач мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Тому вимоги позивача в частині виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною, виходячи із розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року є підставними та підлягають до задоволення, а за період з квітня 2007 року по 9 липня 2007 року є відповідно безпідставними та у задоволенні таких слід відмовити.

Покликання відповідача на відсутність бюджетного фінансування у 2007 році передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, суд до уваги не бере, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Що стосуються позовних вимог про виплату позивачу недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2008 році, то відповідно до пп. 7 п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Вказані положення Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнані не були та своєї чинності не втратили. Відповідач здійснюючи виплати позивачу згаданої допомоги у 2008 році діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та Конституцією України, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щод  стосується позовних вимог о вимог про виплату позивачу недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2009 році, то відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції що діяла на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2009 році,  ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та п.22 Постанови Кабінету міністрів України №1751 від 27.12.2001 року « Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», – д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році надавалась у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Що ж до вимог про виплату позивачу недоплаченої допомоги щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2010 році, то відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції що діяла на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2010 році,  ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та п.22 Постанови Кабінету міністрів України №1751 від 27.12.2001 року « Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», – д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2010 році надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Вказані положення згаданих нормативно-правових актів на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнані не були та своєї чинності не втратили. Відповідач здійснюючи виплати позивачу згаданої допомоги у 2009-2010 роціках діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та Конституцією України, а тому у задоволенні позову в цій частині, теж, слід відмовити.

Що стосується посилання відповідача на пропуск позивачем, передбаченого ст. 99 КАС України, річного строку на звернення до суду з позовом, то суд вважає таке необґрунтованим, оскільки як вбачається із письмової заяви позивача вона про порушення свого права дізналась лише у 2009 році, а тому відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України не пропустила передбачений законом строк на звернення до суду. Враховуючи вказане підстав для відмови у позові з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду немає.  

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 70, 100, 104, 122, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України  3, 10, 11, 15, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ,  ЦПК України,  ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року по справі №1-29/2007, пп. 7 п.23 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», п.22 Постанови Кабінету міністрів України №1751 від 27.12.2001 року « Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», -

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, пп. 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008 року, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоплаченої суми допомоги та ін. ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі про визнання неправомірними дій та ін. – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: