Категорія: 2.8                                         Справа №2-а-197/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 року                                                 м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Левика Я.А.,

    при секретарі Мацайло О.М.,

з участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Львівській області, інспектора ДПС Буського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області Мельника М.П. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та ін., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просив про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВС № 248364 від 10.03.2010 року, складеної інспектором Буського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області Мельником М.П. про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. В обґрунтування позову у заяві та під час розгляду справи, зазначив, що згаданою постановою від 10.03.2010 року на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за            ст. 122 ч.1 КУпАП за порушення ПДР України, а конкретно за перевищення швидкості руху у населеному пункті. Вважає згадану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав. Так, він, дійсно 8.03.2010 року керував власним автомобілем Опель-Кадет НОМЕР_1 на автодорозі Львів-Кіровоград-Знам’янка, рухався з м.Львова до м.Золочева. Поблизу с.Словіта був, безпідставно зупинений працівником ДАІ, інспектором               Мельником М.П. та звинувачений у вчиненні адміністративного правопорушення. Конкретно його звинуватили у тому, що він перевищив швидкість у населеному пункті, а саме рухався зі швидкістю 82 км/год. Він пояснював працівнику, що не міг рухатись з такою швидкістю, оскільки перед ним їхали інші автомобілі і він рухався приблизно 60-65 км/год. Проте той, незважаючи на його пояснення склав протокол про адміністративне правопорушення. Він намагався дати пояснення у протоколі, які б стверджували його невинуватість, проте працівник ДАІ йому повністю їх написати не дав. Крім цього, інспектор не взяв пояснень у його дружини, що їхала разом з ним та не зазначив її як свідка у протоколі. Вважає, що швидкість руху, що була визначена приладом «Беркут» не належала його автомобілю, оскільки позаду та попереду нього рухались інші автомобілі і вона могла належати їм. Що стосується винесення оскаржуваної постанови, то така була винесена у його відсутності, хоча він прибув у вказаний день та час у м.Буськ для участі у її розгляді. Йому повідомили, що інспектор уже вирішив справу та поїхав. Просив позов задовольнити.

Відповідач інспектор ДПС Буського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області Мельник М.П. та представник УДАІ ГУМВС України у Львівській області у судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомленими про час та місце проведення розгляду справи. Від УДАІ ГУМВС України у Львівській області до суду надійшли письмові заперечення на позов у яких міститься клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника. Інспектор Мельник М.П. причин неявки суду не повідомив. Враховуючи вказане суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

В письмових заперечення на позов представник відповідача УДАІ ГУМВС України у Львівській області зазначив, що, на їх думку, оскаржувана позивачем постанова та дії працівників ДАІ при її винесенні, відповідають вимогам закону, а вимоги позивача безпідставні, необґрунтовані, скеровані до суду з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Заслухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

    Відповідно до ст. 11 КАС України р озгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.     Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

    Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Як вбачається із копій протоколу про адміністративне правопорушення серія ВС 122581 від 8.03.2010 року, постанови серія ВС № 248364 в справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2010 року та пояснень позивача на нього інспектором ДПС Буського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області Мельником М.П. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. А саме, за те, що він 8.03.2010 року о 12 год. 53 хв. у с.Словіта Золочівського району Львівської області керуючи автомобілем «OPEL» д/н НОМЕР_1 в населеному пункті, рухався зі швидкістю 82 км/год. А тому, перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті на 22 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

    Відповідно до змісту ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи ж про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ст. 122 КУпАП (коли правопорушення вчинено водієм) можуть, також, розглядатись за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушника.

    Як вбачається із згаданого протоколу про адміністративне правопорушення, правопорушення, за вчинення якого позивача постановлено притягнути до адміністративної відповідальності, він вчинив у Золочівському районі Львівської області, а саме у с.Словіта. Проживає ОСОБА_1 у АДРЕСА_1. Транспортний засіб, яким він керував перебуває на обліку у Тернопільському ОРЕВ.

    Враховуючи вказане, передбачених законом підстав проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем у м.Буську Львівської області у інспектора Мельника М.В. не було.     Така, повинна була бути розглянутою на території Золочівського району Львівської області.

        Відповідно до змісту ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти, зокрема, рішення про скасування постанови та надіслання справи на новий розгляд.

Крім цього, відповідно до ч.2 згаданої статті якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на новий розгляд компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи наведене, оскаржувана постанова, на думку суду, винесена без дотримання вимог передбачених КУпАП, а тому підлягає скасуванню з направленням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд уповноваженої на те посадової особи ВДАІ з ОАТ Золочівського району та АТІ.

При новому розгляді справи слід у повній мірі з’ясувати обставини, що підлягають з’ясуванню, відповідно до ст. 280 КУпАП та винести постанову відповідно до вимог             ст.ст. 283-285 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 104, 159, 161-163, 167 КАС України, ст.ст. 9, 280, 283, 288, 293 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову ВС № 248364 від 10.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, постановлену інспектором ДПС Буського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області Мельником М.П. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 – надіслати на новий розгляд у ВДАІ з ОАТ Золочівського району та АТІ.

В задоволення решти позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: