Справа № 2-а-2711/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( в порядку письмового провадження)

         01 грудня 2009 року                                                        м. Старобільськ

Суддя Старобільського районного суду Луганської області Пелих О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни»,

встановив:

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі (далі УПФ) про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», у якому просить суд  відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; зобов’язати УПФ  нарахувати і виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 -2008 роки у сумі 3 891 грн. 90 коп.; при нарахуванні пенсії з 01.01.2009 року враховувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування позову ОСОБА_1  посилається на те, що він є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках йому така пенсія не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась частково в розмірі 10%. Відповідач відмовляється нарахувати і виплатити йому передбачену законом вказану допомогу. Крім того, його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень законів, а також йому не було повідомлено про належні йому суми допомоги. Про порушення  прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.

Позивач ОСОБА_1  в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача – Управління Пенсійного Фонду України по Старобільському району в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у її відсутності. Надала суду письмові заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов частково обґрунтованим і таким,  що підляглає  частковому  задоволенню  з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідношення:

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням і не оспорюється відповідачем УПФ . (а.с. 5).

У зв'язку з чим, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Управління Пенсійного фонду відмовило в такій доплаті з тих підстав, що фінансування таких виплат законодавчо не врегульовано і кошти на ці виплати не передбачені.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, -  з 1 січня 2006 року  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено п. 17 ст. 77 Закону України ««Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-4. Вказаний Закон не змінений, не відмінений і не визнаний таким, що не відповідає Конституції України.

Внаслідок чого суд вважає правильним за 2006 рік недоплачені суми не стягувати.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог позивачу в частині нарахувати і виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006  рік  - відмовити за необґрунтованістю.

Згідно із ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  № 489-V від 19 грудня 2006 року, -  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року  № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року («Урядовий кур’єр» від 23 грудня 2006 року),  зі змінами Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року («Урядовий кур’єр» та «Голос України» від 28 березня 2007 року), - прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 410 гривень 06 коп., з 1 жовтня – 415 гривень 11  коп.

Таким чином, суд вважає, що починаючи з 09 липня 2007 року, тобто з моменту рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року  № 6-рп/2007, яким  визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», -  відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії дітям війни повинен був виходити з зазначеної суми.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягають задоволенню виходячі з наступних розрахунків: З 09 липня по 31 липня 2007 року - 91 грн. 27 коп. (30% від 410 грн. 06 коп. : 31 днів х 23 дня); за  серпень та вересень 2007 року  - 246 грн.  04 коп. (30% від 410 грн. 06 коп.х2); за жовтень - грудень  2007 року   -  373 грн.  59 коп.  (30%  від 415 грн. 11 коп.х 3 ), а всього за вказаний період  з 09 липеня 2007 року по 31 грудня 2007 року   710 грн. 90 коп.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд за січень – грудень 2007 року зобов’язати відповідача нарахувати і стягнути 30% від 4 809 грн.=1 442 грн. 70 коп.

Таким, чином за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, суд позов задовольняє частково в розмірі 710 грн. 90 коп. , а у стягненні суми за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року суд відмовляє за необґрунтованістю у зв’язку з вищевикладеними обгрунтуваннями.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 108-VI від 28.12.2007 року внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року положення п. 28 р. II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.01.2008 року – 470 грн., 01.04.2008 року – в сумі 481 грн., з 01.07.2008 року – в   сумі 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн.

Таким чином, починаючи з 22.05.2008 року відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії дітям війни повинен був виходити з зазначених сум.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. (481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. - 481 грн. х 10% /31x10 дн. + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10 % + 482 грн х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 гри, х 3 х 10%).

Всього відповідач повинен за вказані періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року нарахувати та сплатити позивачу   1 426 грн. 13 коп.  ( 710 грн. 90 коп.+715 грн. 23 коп.)

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до вимог ст.147 Конституції України, - визнання неконституційними законів України є виключно компетенцією Конституційного Суду України.

Що стосується вимог позивача зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі  при нарахуванні їй пенсії  з 01 січня 2009 року враховувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, суд  вважає ці вимоги задовольнити, оскільки відповідачем порушено право позивача у 2009 році і йому відповідач не сплачує передбачену надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, а сплачує тільки 10%  мінімальної пенсії за віком.

        Суд вважає, що вимога ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-УI, якою було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремої категорії громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 та з 1 жовтня – 49,8 гривні, проте вказана Постанова Кабінету Міністрів  протиречить принципам верховенства права.  

Крім того, вирішуючи спір за вимогами позивача зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі  при нарахуванні їй пенсії  з 01 січня 2009 року враховувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, суд враховує, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2009 року  по справі № К-25323/09  при розгляді касаційної скарги по справі за адміністративним позовом К. до УПФ про нарахування допомоги дитини війни, визначено правильність задоволення позовних вимог щодо підвищення пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2009 році. Оскільки станом на 9 липня 2007 року розмір мінімальної пенсії за віком визначено тільки статтею 28 Закону № 105 8-ІV, і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 15 липня 1999 року № 966-Х IV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону № 2195-ІУ застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який установлено статтею 28 Закону № 1058-ІУ.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, - суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

      Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, заявлених позивачем, оскільки це необхідно для його повного захисту прав, свобод та інтересів, про захист яких він просить, як «дитина війни» і  визнає  протиправною бездіяльність УПФ щодо нездійснення нарахування і належних виплат позивачу  як «дитини війни» недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  та з 01.01.2009 року,   оскільки дії УПФ не відповідають вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також суд вважає, що прохання позивача про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав шляхом розгляду справи по суті заявлених вимог підлягає задоволенню.

Суд зазначає при цьому, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Чоловік проти України» (заява № 15123/03) від 6 грудня 2007 року). Конституція України у статті 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії - щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов'язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами статті 8 Конституції України та вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений річний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові та при наявності заяви сторони відновлюється судом.

Суд бере до уваги, що позивач у лютому 2009 року  звертався до УПФ з заявою щодо одержання надбавки дітям війни, однак 13.02.2009 року  йому було відмовлено в цьому . (а.с.3).  Тому суд вважає, що позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод і інтересів з 13.02.2009  року, тобто з моменту, коли йому було відмовлено в надбавці до пенсії УПФ.  Також суд приймає до уваги, що відповідно до ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», - нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Аналогічні положення містяться і у ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, суд враховує, що строк позовної давності відрізняється від строку, вказаному у ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який є строком,  за який може бути стягнута певна сума пенсії.

Також згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач не наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.

Також суд враховує, що відповідно до преамбули і п.13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» під розміром і виплатою пенсії розуміється пенсія з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових   пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших  доплат до пенсій, встановлених  законодавством. Таким чином, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, включено до пенсії.

    Відповідно до вимог ч.1 ст.88 КАС України суд звільняє позивача від сплати судових витрат, враховуючи її майновий стан. Відповідач звільнений від сплати судових витрат згідно діючого законодавства.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача УПФ проти позову, крім заперечень, що стосуються вимог за 2006 рік, за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та за період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року,- оскільки обґрунтування відповідача  протиречать вимогам діючого законодавства, про що суд вказав вище в своєму рішенні. Посилання відповідача на відсутність коштів не приймається до уваги, оскільки протиречить принципам верховенства  права. Також не можуть бути взяті до уваги доводи УПФ щодо неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону № 2195-ІУ.

На підставі наведеного, ст. ст. 6, 8, 19, 22, 46, 92 Конституції України,  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  ст.58 та п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», положеннями Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007р. від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року,  керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 9, 11, 12, 17,18, 112, 122, 158-163 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі  про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити  частково.

Поновити  ОСОБА_1  пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі щодо нездійснення нарахування і належних виплат ОСОБА_1 як «дитині війни» недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі  нарахувати і виплатити ОСОБА_1  недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  в сумі 1 426 грн. 13 коп. (одну тисячу чотириста двадцять шість грн. тринадцять коп.).

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі при нарахуванні пенсії ОСОБА_1  з 01 січня 2009 року враховувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком) з урахуванням фактично здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог позову ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  або в порядку ч.3 ст.186 КАС України.

Постанову складено та підписано 01 грудня 2009 року .

Суддя                                                                                 О.О.Пелих