№ 2-117/10                                              

                                                      РІШЕННЯ

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         04 червня  2010 року                                                                                   м. Маріуполь

                          Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

                               головуючого               -  судді Федотовой В.М.

                               при секретарі              -  Широковой Г.К.

за участю позивача ОСОБА_1, його представника – адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та стягнення судових витрат, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, з уточненими вимогами, посилаючись на те , що  відповідно до свідоцтва БТІ м. Маріуполя, виданого 27.11.1996року, позивач є власником квартири АДРЕСА_1, де  мешкає і на даний час. Поверхом вище мешкає відповідач. В травні 2009року відповідач звернувся до позивача з проханням впустити  в квартиру позивача ремонтників, які повинні були змінити каналізаційну трубу. При цьому пообіцяв, що зробить відновлюючи роботи після заміни каналізаційної труби.  Так, як відповідач не зробив відновлюючи роботи після того, як замінили каналізаційну трубу, позивач вимушений був сам зробив ремонт у туалеті. В зв’язку з тим, що він витратив гроші на відновлюючи роботи, вважає ,що відповідач повинен йому відшкодувати матеріальні витрати – витрати пов’язані з проведенням відновлюючих робіт, та відшкодувати моральну шкоду, а  також витрати на правову допомогу.

Позивач ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_2, підтримали свої позовні вимоги обґрунтування вимог вказаних в позовній заяві суду пояснили, що між позивачем та відповідачем існувала усна домовленість про те, що після заміни каналізаційної труби – відповідач своїми силами зробить відновлюючи роботи у туалеті квартири позивача, а саме – зробити заміну пошкоджених шпалер, пошкодженого майна, якщо таке буде, та ліквідувати наслідки заміни труби –дірки у стелі. Після заміни каналізаційної труби, в туалеті на стелі були обідрані шпалери, існували дві дірки , була пошкоджена плитка – 1 штука. Крім того, позивач посилається на акт с ЖКП  від 20травня 2009року, який свідчить про те, що каналізаційна труба була замінена з порушенням норм та стандартів, які передбачені для цих видів робіт. Позивач також заявляє відшкодування моральної шкоди, яка базується на тому, що він та його сім’я , страждали від того,що їх вели в оману та його майну була спричинена шкода, був порушений його образ життя .Просив суд задовольнити у повному обсязі його вимоги.

 Відповідач та його представник ОСОБА_4  у судовому засіданні позов не визнали. Стверджували, що між відповідачем та позивачем не було усної домовленості про те , що відповідач після заміни каналізаційної труби робив відновлюючи роботи у туалеті позивача. Відповідач дійсно у травні 2009року робив заміну каналізаційного труби у себе в квартирі та за згодою сусідів поверхами вище та нижче він за свої гроші зробив заміну стояка і в інших квартирах, так як будинок вже дуже старий і каналізаційна система вже була в аварійному стані. Усі сусіди робили відновлюючи роботи за свої кошти та своїми силами. Позивач сам впустив відповідача у свою квартиру та був згоден на проведення таких робіт. В квартирі позивача, як і в інших квартирах сусідів, роботи по заміні каналізаційної труби проводились тільки за кошти відповідача. Більш того, після проведених робіт у позивача питали про те, чи є в нього претензії матеріального характеру. Позивач нічого не говорив про те, що була пошкоджена плитка – 1 штука та сильно пошкоджені шпалери.  Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  базуються на припущеннях, є надуманими.  

Свідок ОСОБА_1, яка є дружиною позивача, пояснила суду , що в травні 2009року сусід ОСОБА_3  робив заміну всього каналізаційного стояка , та запропонував її чоловікові зробити заміну труби і в їхньої квартирі. Ремонт вони з чоловіком не думали робити. ОСОБА_3 пообіцяв, що проведе відновлювані роботи, після того як відбудеться заміна стояка, але цієї обіцянки не виконав. Після заміни стояка , в туалеті  були розірвані шпалери, розбилась одна кафельна плитка та в стелі були дві  дірки.

Свідок ОСОБА_5, яка є сусідкою ОСОБА_1,  пом’ятає , що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домовлялись про заміну труби. Обставин, що були після ремонту не знає.

 Свідок ОСОБА_6, пояснила,що домовленість про заміну каналізаційного стояка була зі всіма сусідами, а також була домовленість , що кожен сусід буде  зашпакльовувати дірки , які з’явились внаслідок   ремонту – самостійно. Така домовленість була і з ОСОБА_1. Ніяких претензій з боку подружжя ОСОБА_1 , після того як відбулась заміна стояка до ОСОБА_3 не поступало. Про вимоги позивача дізнались з виклика до суду. На заміну стояка ОСОБА_1  дав свою згоду. Коли відбувалась заміна стояка, то труба витягувалась вверх – до житла ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_7, пояснив, що він є майстром , та займається заміною пластикових труб. В нього є відповідна кваліфікація – одержав сертифікат. 11 травня 2009року він  заміняв каналізаційний стояк в будинку  №1 по вул. Чорноморській. Знає, що була домовленість всіх сусідів на заміну цього стояка. Стояк був старим, аварійним. Матеріал, з якого були зроблені труби – сертифікований. Після того, як відбулась заміна стояка він особисто спустився до ОСОБА_1 та запитав,є якісь пошкодження, чи є претензії – ОСОБА_1 відповів, що претензій не має. Заподіяння шкоди він не бачив.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На порушення своїх обов’язків, передбаченого ст. 10 ЦПК України,  позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2, не довів ,що відповідно до ст.. 1166 ЦК України- майнова шкода в розмірі  1806 гривень 80 копійок, була завдана з вини відповідача ОСОБА_3

Позивач не надав суду доказів, будь якого договору в усній чи в письмової формі між ним та відповідачем, який би свідчив про наявність тих умов, на які він посилається.

До пояснень свідка ОСОБА_1 , яка є дружиною позивача та зацікавленою особою у справі суд відноситься критично. Крім того, її пояснення нічим об’єктивно не підтверджені.

Пояснення свідка ОСОБА_5, суд не враховує як достовірними доказами по справі у зв’язку з тим, що її пояснення не підтверджують достовірність посилання позивача на свої вимоги

Пояснення свідка ОСОБА_7, який є не зацікавленою особою по справі, суд визнає об’єктивними, достовірними доказами, які підтверджують об’єктивність заперечень відповідача.

Висновки експертизи, суд не може враховувати, як об’єктивні та достовірні докази по справі у зв’язку з тим, що експертиза була проведена через 8 місяців після факту заміни каналізаційної труби від 13 травня 2009року. Також експертом не були зафіксовані фактичні наслідки цього ремонту. Експерт зафіксував тільки витрати, які позивач зазнав у зв’язку з зробленим позивачем ремонтом. Експерт не зазначив причинного зв’язку між фактом який мав місце 13 травня 2009року, та його наслідками.

Однак,  експерт Новиков зазначив, що даний каналізаційний стояк придатний  до експлуатації , будь – яких порушень не виявив, чим скасував висновки акту ЖКП №3 від 20 травня 2009року. Зазначений акт був складений з порушеннями – у відсутності відповідача, без достовірних доказів складення цього акту належними спеціалістами.

При з’ясуванні фактів, з якими закон пов’язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладення обов’язку по відшкодуванню такої шкоди, та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Відповідно до роз’яснень, даних в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов’язковому з’ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань , або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

У зв’язку з зазначеним, позивач не надав суду доказів щодо вини відповідача у спричиненні йому моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 15, 31,57, 58, 59, 60, 196, 213, 214, 215  ЦПК України

                                                     В И Р І Ш И В:

  Відмовити повністю в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1806 гривень 80копійок(одна тисяча вісімсот шість гривень 80копійок)та моральної шкоди у розмірі 3000гривень (три тисячі гривень), та стягнення судових витрат на правову допомогу  у розмірі 1000гривень (одна тисяча гривень).

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданої після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя