№ 2-1172/10                                              

                                                      РІШЕННЯ

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         25 травня  2010 року                                                                                   м. Маріуполь

                          Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

                               головуючого               -  судді Федотовой В.М.

                               при секретарі              -  Широковой Г.К.

за участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засуданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат пов’язаних з витратами на правову допомогу адвоката та стягнення судових витрат по сплаті судового збору та інформаційно-техничного забезпечення судового процесу, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

У квітні 2010року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача , посилаючись на те, що 21 грудня 2009року Приморським районним судом м. Маріуполя було ухвалено рішення по справі №2-431/09, яким були задоволені вимоги позивачки, та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 була стягнена грошова сума. При ухвалені рішення від 21 грудня 20009року суд  не вирішив питання відносно судових витрат, які були  понесені позивачкою, тому вона вимушена була звернутись до суду з даними вимогами. В обґрунтування своїх вимог позивачка пояснила, що 21 грудня 2009року рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя були задоволені її позовні вимоги до ОСОБА_2 Оскільки при ухвалені рішення Приморський районний суд м. Маріуполя, та апеляційний суд Донецької області не вирішили питання відносно судових витрат, які були нею понесені на правову допомогу адвоката у розмірі 2000гривень, сплати державного мита – у розмірі 43 гривні 60 копійок – вона вимушена звернутися до суду з позовом , в порядку ст. 83 та 84 ЦПК України, про стягнення цих витрат з відповідача на її користь.

У зв’язку з тим,що у судді, який ухвалював рішення від 21 грудня 2009року,закінчився строк повноважень, а ст.220 ЦПК України передбачує ,що винесення додаткового рішення можливо лише тим складом суду, який ухвалив основне рішення-позивачка вимушена була звернутися до суду у загальному порядку з позовом про стягнення судових витрат, у зв’язку з чим понесла доповнені витрати пов’язані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу у загальній сумі 45гривень 50копійок, які теж просила стягнути з відповідача.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з’явились  , до суду надали письмову заяву в якій просили розглянути справу без їх участі, позов не визнали.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що  позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 21 грудня 2009року Приморським районним судом м. Маріуполя було ухвалено рішення яким було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 При ухвалені рішення суд не вирішив питання про судові витрати, які були понесені ОСОБА_1 у зв’язку зі зверненням до суду.

До суду були надані довідки №49 від 21 листопада 2008року  та  №168 від 10 листопада  2009року від адвоката ОСОБА_3 ,на загальну суму 2000гривень, яку сплатила позивачка за правову допомогу , з яких : 300гривень- за надання правової консультаціі та складання позовної заяви; 900 гривень – за надання правової допомоги та складання процесуальних документів; 800 гривень – за участь у судовому процесі у цивільній справі як представника.(а.с. 6-7) Також до суду були надані квитанції про сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу  на загальну суму 89гривень 10копійок.

Відповідно до ст.. 220 ЦПК України та роз’яснень  п.20постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009року – додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, який ухвалював рішення в даній справі. В іншому разі особа може звернутися до суду з тими же вимогами на загальних підставах. У судді , який ухвалював рішення від 21 грудня 2009року закінчився строк повноважень, і він не міг ухвалювати додаткове рішення, тому позивачка звернулась до суду на загальних підставах з зазначеним позовом  у зв’язку з чим нею були понесені ще витрати, пов’язані зі сплатою судового збору та інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов частково суд виходив з наступного. Відповідно до ст.. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати на :інформаційно-техничне забезпечення судового процесу, витрати на правову допомогу. Відповідно до ст.. 88 ЦПК України- стороні на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст.. 84 ЦПК України –витрати на правову допомогу –це витрати пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. Позивачка понесла витрати пов’язані з правовою допомогою адвоката у розмірі 1200гривень- це за правову консультацію та складення процесуальних документів. Інші витрати були пов’язані з представництвом її інтересів у судовому засіданні фахівця в галузі права як не адвоката, а представника. Витрати , які понесла позивачка у розмірі 800гривень за представництво її інтересів у суді не підлягають задоволенню, оскільки не передбачені цивільно-процесуальним кодексом.

Керуючись ст.79, 84,88 , 196, 213, 214, 215  ЦПК України

                                                     В И Р І Ш И В:

  Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат, пов’язаних з витратами на послуги адвоката та стягнення судових витрат по сплаті судового збору та інформаційно-техничного забезпечення судового процесу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов’язані з витратами на правову допомогу адвоката у розмірі 1200гривень (одна тисяча двісті гривень)

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті інформаційно - технічного забезпечення судового процесу у розмірі 37гривень (тридцять сім гривень), та сплату державного мита у розмірі -43гривні 60 копійок(сорок три гривні 60коп) та 8гривень 50 копійок(вісім гривень 50копійок)

В іншій частині вимог позивачці - відмовити.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданої після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя