№ 2-8/10                                              

                                                      РІШЕННЯ

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         03 червня  2010 року                                                                                   м. Маріуполь

                          Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

                               головуючого               -  судді Федотовой В.М.

                               при секретарі              -  Широковой Г.К.

за участю представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2., представника відповідача ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл сумісного майна подружжя та стягнення ? частини вартості автомобіля «Форд», та стягнення судових витрат, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, з уточненими вимогами, посилаючись на те ,що з відповідачем був зареєстрований брак 29.06.1979року, який рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 30 березня 2007року був розірваний. У період сумісного життя подружжя придбали  автомобіль «Форд», який потім відповідачем після розірвання шлюбних відносин був проданий за 60 000гривень. Вважає, що так як автомобіль «Форд» був  придбаний на сумісні гроші подружжя, в період шлюбних відносин , то на підставі ст.. 60-61,69 СК України підлягають розділу отримані відповідачем грошові кошти, від продажу автомобіля «Форд», а саме 60 000гривень. Просила суд винести рішення , яким розділи сумісне майно подружжя - грошові кошти від продажу автомобіля «Форд», та стягнути з відповідача половину вартості спірного автомобіля 30 000гривень, та судові витрати розмір яких вона не зазначила.

Представник позивачки – адвокат ОСОБА_2, в обґрунтування вимог вказаних в позовній заяві суду пояснив. Між позивачкою та відповідачем був зареєстрований шлюб 29.06.1979 року, який був розірваний рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя 30 березня 2007року. За період сумісного життя, подружжя придбали автомобіль «Форд», який був зареєстрований на ім’я відповідача. 15 березня 2006року, відповідач без відома позивачки зняв з реєстрації спірний автомобіль, та продав його. Гроші були потрачені не на  нужди сім’ї. У судовому засіданні від 09.11.2007року, відповідач пояснив, що спірний автомобіль був проданий за 60 000гривень. Вважає, що відповідач у своїх поясненнях підтвердив за яку вартість був проданий спірний автомобіль, і тому на підставі вимог ст..60-61, 69 Сімейного кодексу України – майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, на яке вони мають право на розподіл. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_4 позов не визнав . Підтвердив факт придбання сумісно подружжям ОСОБА_1 автомобілю «Форд», але відповідач вже не пом’ятає за яку вартість був придбаний цей автомобіль, та за яку вартість був цей автомобіль проданий. Гроші він витратив на дітей. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 базуються на припущеннях, є надуманими.    

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На порушення своїх обов’язків, передбаченого ст. 10 ЦПК України,  позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2, щодо доведення підстави свого позову, не довели тих обставин, за яку вартість був придбаний спірний автомобіль «Форд» та за яку вартість був цей автомобіль проданий. Сторона не заявляла клопотання  про проведення заочної автотоварознавчої експертизи автомобіля «Форд».

Судом встановлено, що відповідно до довідки 2 відділення РЕР м. Маріуполя при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області №9/5 -2440 від 14.112008року - 15 березня 2006року відповідач зняв з реєстрації автомобіль «Форд Транзит» (а.с. 115)

Відповідно до роз’яснень  постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» п.30 - рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об’єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК України. У випадках коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі  іншого подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав  його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

П.22   вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007року , передбачено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.. 372 ЦК України. Вартість майна , що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної її вартості на час розгляду справи .

Посилання представника позивачки на пояснення відповідача у судовому засіданні від 09.11.2007року,не можуть бути прийняті судом як докази того, що відповідач продав спірне майно за 60 000гривень.

Відповідно до ст.. 57 ЦПК України  - доказами  є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків   , показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Ст.. 58 ЦПК  України передбачує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування - ст . 59 ЦПК України)

Відповідач ОСОБА_1, давав пояснення у судовому засіданні як сторона по справі - відповідач , а ні як свідок, а тому його пояснення не можуть бути прийняті судом як докази по справі.

Позивачка не довела суду доказів дійсної вартості спірного майна, та доказів ,що саме за 60 000гривень відповідач продав спірне майно , а гроші витратив не в інтересах сім’ї .

Керуючись ст.. ст. 60-61, 69 ,72 СК України, ст.. 372  ЦК України, ст. ст. 15, 31,57, 58, 59, 60, 196, 213, 214, 215  ЦПК України

                                                     В И Р І Ш И В:

  Відмовити повністю в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл сумісного майна подружжя та стягнення ? частини вартості автомобіля «Форд» у розмірі 30 000гривень( тридцять тисяч гривень), та стягнення судових витрат

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданої після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя