ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО :                                 Справа № 2-37-10

Позовне провадження:

категорія - спори, що виникають

з договорів - 26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                Р і  ш е н н я

     і м е н е м     У к р а ї н и

                       ( з а о ч н е)

14 травня 2010 року           Любомльський районний суд Волинської області  в складі: головуючого – судді  Пешкова М.І.,  

при секретарі Носку А.В.,    

з участю  представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу  за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за договором позики, -    

            в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

До Любомльського районного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3, який просив стягнути на його користь із відповідача 46152.99 грн., з яких борг за договором позики в сумі 31864,00 грн., заборгованість за  весь час прострочення, три відмотки річних від простроченої суми 955,48 грн., заборгованість за весь час прострочення, відповідно до розрахунку індексу інфляції за час прострочення 4333,51 грн., завданої моральної шкоди 9 000,00 грн., а також просив стягнути із відповідача витрати судового збору та витрати сплачені за ІТЗ.

Після залишення позовної заяви без руху і надання строку для усунення недоліків,  позивачем до суду подано позовну заяву із змінами, просить стягнути в його користь із відповідача ОСОБА_3  - 37057 гривень 40 коп.,  з яких: борг за договором позики в сумі – 31864 гривні, заборгованість за весь час прострочення три відсотки річних від простроченої суми 955 гривень 48 коп., заборгованість за весь час прострочення, відповідно до розрахунку індексу інфляції – 4237,92 грн., а також стягнути витрати  судового збору та витрати сплачені за ІТЗ. Щодо стягнення із відповідача моральної шкоди, таких вимог позов не містить.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що 30 жовтня 2007 року за усним договором позики відповідач написавши розписку отримав у нього позику в сумі  4 000 доларів США, які зобов`язувався повернути до 1 листопада 2008 року. У зазначений строк відповідач  борг не повернув, не вжив жодних заходів щодо погашення боргу, а як стало відомо позивачу, відповідач має ще інші боргові зобов’язання, які не виконує за відсутністю в нього коштів. За таких обставин позивач звернувся до суд, просить позов задовольнити.

1 інстанція                                         код суду 0310

До розгляду справи по суті,  позивачем до суду подано додаток до позову із клопотанням, в якому він просить його позов задовольнити,  стягнути із ОСОБА_3 в його користь 39690,93 грн.,  з яких: борг за договором позики в сумі – 31864 гривні, заборгованість за весь час прострочення три відсотки річних від простроченої суми 1103,62 грн., заборгованість за весь час прострочення, відповідно до розрахунку індексу інфляції – 6723,31 грн., а також стягнути судові витрати  сплати державного мита в сумі 397,00 грн., витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю.  

    Відповідач  у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що на прохання відповідача, його довіритель 30.10.2007 року  відповідачу ОСОБА_3 надав позику в сумі  4000 доларів США, які  відповідач зобов`язувався повернути до 1.11.2008 року,  однак до цього часу борг  не повернув, уникає зустрічей із позивачем та телефонні дзвінки не відповідає. Просить позовні вимоги задовольнити, стягнути  із відповідача в користь  позивача  31864 гривні, заборгованість за весь час прострочення три відсотки річних від простроченої суми 1103,62 грн., заборгованість за весь час прострочення, відповідно до розрахунку індексу інфляції – 6723,31 грн., а також 397 гривень судових витрат та 120 гривень сплачених за ІТЗ.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали,  суд приходить до висновку, що позов  підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

    Відповідно до  ч. 1 ст. 509 ЦК України,  зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання  повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст. 265, 625, 1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.  

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобов'язання повинно бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено,   що позивач 30.10.2007 року передав відповідачу грошову суму у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США, які відповідач отримав і зобов’язувався позивачу повернути до 1.11.2008 року про що власноруч відповідач написав розписку.  

За позовними вимогами,   позивач просить стягнути 39690,93 грн.,  з яких: борг за договором позики в сумі – 31864 гривні, заборгованість за весь час прострочення три відсотки річних від простроченої суми 1103,62 грн., заборгованість за весь час прострочення, відповідно до розрахунку індексу інфляції – 6723,31 грн., а також стягнути судові витрати  сплати державного мита в сумі 397,00 грн., витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

Позивачем борг за договором позики в еквіваленті 4000 доларів США до національної валюти станом на 26.12.2009 року базується на підставі довідки  банківської установи – Управління національного банку України у Волинській області, що становить  31864 гривні.

У свою чергу відповідно до зазначеної суми позивачем проведені розрахунки заборгованості трьох відсотків річних за весь час прострочення, з врахуванням індексу інфляції, також додаткові нарахування.

Згідно офіційного курсу НБУ,  станом на 2.11.2008 року курс гривні до долара США становив 5,76 грн., відповідно в грошовому еквіваленті сума позики 4000 доларів США становила 23040 гривень.

Відповідно до зазначеної суми заборгованості - 23040 грн. з 2.11.2008 року і ухвалення рішення по 14.05.2010 року, за вказаний  час прострочення три відсотки річних від простроченої суми становить 1058,58 грн., заборгованість за весь час прострочення, відповідно до розрахунку індексу інфляції становить 5022,72 грн.

Станом на 14.05.2010 року за офіційним курсом НБУ курс гривні до долара США становить 7,92 грн., відповідно в грошовому еквіваленті сума позики 4000 доларів США становить 31680 гривень.

Отже, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума, що становить 37761,03 грн.,  з яких: борг за договором позики в сумі – 31680 гривні, заборгованість за весь час прострочення три відсотки річних від простроченої суми 1058,58 грн., заборгованість за весь час прострочення, відповідно до розрахунку індексу інфляції – 5022,72 грн.

Крім того, з гідно зі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача сплачені судові витрати у формі держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення у справі.

На підставі ст.ст. 524, 533, 526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.   11,  209, 212 – 216,  224     ЦПК України, суд, -   

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 ,  жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 грошову суму за договором позики у розмірі   37761,03 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят одну)  грн. 03 коп.,  з яких: борг за договором позики в сумі – 31680 (тридцять одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень, заборгованість за весь час прострочення три відсотки річних від простроченої суми 1058,58 (одну тисячу п’ятдесят вісім) грн. 58 коп., заборгованість за весь час прострочення, відповідно до розрахунку індексу інфляції – 5022,72 (п’ять тисяч двадцять дві) грн. 72 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_2 сплачених судових витрат  в сумі 397 (триста дев’яносто сім) гривень та витрат ІТЗ по справі в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнуті із відповідача на користь позивача грошові кошти спрямувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 Волинську філію ВАТ «Кредобанк», МФО 303224, код НОМЕР_3.

У задоволенні інших вимог відмовити.   

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.   

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.   

Головуючий: суддя                              М.І.Пешков

Відповідач на судовий розгляд цивільної справи не з`явився, про причини не явки суд не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Сторонам роз’яснено наведені положення процесуального закону, вони визнали підстави кожного позову та фактичні обставини, якими вони обґрунтовані.

Згідно  повідомлення Любомльського РВ відповідач ОСОБА_4 зареєстрований в АДРЕСА_2. Відповідно до  повідомлення  Любомльської міської ради  відповідач дійсно проживав та був зареєстрований по зазначеній адресі, однак на даний час про місце його проживання відомостей не має.

Судом в газеті «Волинь» від 11.03.2008 року дано оголошення про розгляд даної цивільної справи  та про виклик до суду відповідача, однак ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився.

Судом прийнято рішення проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.  

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідно до кредитних договорів,  ВАТ КБ «Надра» в особі Філії  Луцького регіонального управління ВАТ КБ «Надра» 16 березня 2006 року,  18 січня 2007 року та 29 березня 2007 року  відповідачу надано кредити у валюті на різні суми. Відповідач  згідно умов кредитних договорів,  свої зобов`язання не  виконує, а тому банк змушений звернутися до суду по стягненню неповернутої заборгованості по цих кредитах, зокрема про стягнення із відповідача ОСОБА_4:  22 309,80 (двадцять дві тисячі триста дев`ять) гривень 80 копійок, згідно кредитного договору від 18.01.2007 року; 53 652,51 (п`ятдесят три тисячі шістсот п`ятдесят два) гривня 51 копійок, згідно кредитного договору від 16.03.2006 року; 149 225,33 (сто сорок дев`ять тисяч двісті двадцять п"ять) гривень 33 копійки, згідно кредитного договору від 29.03.2007 року.  Просить позови задовольнити.

    Аналізом доказів у справі встановлено наступні фактичні обставини.

Відповідач у ВАТ КБ «Надра» в особі Філії  Луцького регіонального управління ВАТ КБ «Надра», згідно кредитного договору № 6М/2006/840-МК/161 від 16.03.2006 року отримав кредит в сумі 15000 доларів США,  згідно кредитного договору № 6/2006/840-МК/487 від 18.01.2007 року отримав кредит в сумі  4800 доларів США, згідно кредитного договору № 6/2006/840-МКЛ/452 від 29.03.2007 року отримав кредит в сумі 27000 доларів США.

Відповідно умов кредитних договорів, позичальник зобов’язувався повернути кредити рівними частинами згідно графіку та щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитами.

Заборгованість по кредитах відповідачем перед позивачем згідно банківських  розрахунків  у еквівалентному відношенні становить: по кредитному договору № 6М/2006/840-МК/161 від 16.03.2006 року -  53 652,51 грн.,  по кредитному договору № 6/2006/840-МК/487 від 18.01.2007 року - 22 309,80 грн.,  по кредитному договору № 6/2006/840-МКЛ/452 від 29.03.2007 року - 149 225,33 грн.

Отже, відповідач отримуючи у позивача кредити, відповідно до кредитних договорів, зобов’язаний  був повертати кредитні кошти рваними частина,  сплачувати щомісячні платежі та суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

            Відповідно до  ч. 1 ст. 509 ЦК України,  зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання  повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047. Форма договору позики

1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

            Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно п.1 ст. 1048 ЦК України, розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

                Таким чином, у справі встановлено, що відповідач за власною ініціативою звернувшись до позивача, будучи обізнаним з Умовами надання банківських послуг, в перші місяці після отримання кредитів належним чином виконував вимоги кредитних договорів, однак пізніше повертати кредитні кошти та нараховані відсотки за його користування перестав, чим істотно порушив умови кредитних договорів, внаслідок чого перед банком виникла заборгованість і позивачу була  спричинена  шкода.

    Крім того, позивачем проведені розрахунки, щодо суми грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідача. Суд вважає, що проведені нарахування є  вірні і обгрунтовані.

            Отже, враховуючи вказані положення закону та фактичні обставини справи,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги   підлягають до задоволення.

Крім того,  з гідно зі ст.88 ЦПК України підлягаю стягненню з відповідача в користь позивача сплачені судові витрати у формі держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення у справі.

 Керуючись ст. ст. 11,  209, 212 – 216,  224  ЦПК України, на підставі ст. ст. 509 ч. 1, 526, 527, 530, 1054,  п. 1 ст. 1048 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

    Позов Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра, в особі філії Луцького регіонального управління ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4  про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4, 1974 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жителя АДРЕСА_2, в користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра, в особі філії Луцького регіонального управління ВАТ КБ «Надра»  кредитну заборгованість в сумі:  22 309,80 (двадцять дві тисячі триста дев`ять) гривень 80 копійок, згідно кредитного договору № 6/2006/840-МК/487 від 18.01.2007 року, стягнути з відповідача сплачених судових витрат  в сумі 223,09 (двісті двадцять три) грн. 09 коп. та витрат ІТЗ по справі в сумі 30,00 (тридцять) грн.; 53 652,51 (п`ятдесят три тисячі шістсот п`ятдесят два) гривня 51 копійок, згідно кредитного договору № 6М/2006/840-МК/161 від 16.03.2006 року, стягнути з відповідача сплачених судових витрат в сумі 536,52 (п`ятсот  тридцять шість) грн. 52 коп. та витрат  ІТЗ  по справі в сумі 30,00 (тридцять) грн.;  149 225,33 (сто сорок дев`ять тисяч двісті двадцять п"ять) гривень 33 копійки, згідно кредитного договору № 6/2006/840-МКЛ/452 від 29.03.2007 року, стягнути з відповідача сплачених судових витрат в сумі 1492,25 (одна тисяча чотириста дев`яносто) грн. 25 коп. та витрат ІТЗ по справі в сумі 30,00 (тридцять) грн., та перерахувати на розрахунковий рахунок  філії ВАТ КБ «Надра» Луцьке РУ № 29096800009028, МФО 303525, код ЄДРПОУ 26207141.

                Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної   інстанції.

Головуючий: суддя                              М.І.Пешков