Справа №2- 661/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 року                                        Володарський районний суд Донецької області

у складі:  Головуючого - судді  Подліпенця Є.О.,

                при секретарі Павловій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське   цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області та ОСОБА_3, третя особа: Володарська державна нотаріальна контора про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю ,-  

В С Т А Н О В И В:

     Позивачка звернулася до суду з даним позовом вказуючи, що 05.03.1970 року вона вступила у шлюб з ОСОБА_4 та прийняла прізвище ОСОБА_1. 17.12.1974 року шлюб було розірвано і 06.05.1982 року вона уклала шлюб  з ОСОБА_5 та прийняла прізвище «ОСОБА_1. Спільно вони прожили до ІНФОРМАЦІЯ_1 року т.б. по день його  смерті. Після його смерті вона знов зійшлась з колишнім чоловіком ОСОБА_4 та стали спільно проживати однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_1 та вели спільне господарство та мали спільний бюджет.  В 1998 році за спільні кошти вони придбали буд. АДРЕСА_2 та після оформлення договору купівлі – продажу житлового будинку та його державної реєстрації в Тополінській сільській раді Володарського району Донецької області стали проживати в цьому будинку однією сім’єю та вели сумісне господарство. ОСОБА_4 був зареєстрований в придбаному будинку, а вона була зареєстрована у квартирі в м. Маріуполі. Також зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті вона подала в Володарську держнотконтору заяву про прийняття спадщини, але в зв’язку з тим, що вони з померлим проживали без реєстрації шлюбу їй необхідне судове рішення про визнання житлового будинку їхньою сумісною власністю. Факт сумісного придбання житлового будинку та сумісного проживання в ньому однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 1998 року по день смерті ОСОБА_4 підтверджується довідкою Тополвнською сільради та поясненнями  свідків. Просить визнати будинок АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю її та ОСОБА_4 в рівних частках.

     Позивачка  ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні. Суду пояснила, що вона з 1997 року стала сумісно проживати зі своїм колишнім чоловіком з яким у 1974 році шлюб було розірвано. Вони проживали спільно, вели спільне господарство, у них був спільний бюджет. Вони разом накопили гроші і в 1998 році купили будинок АДРЕСА_2 в якому проживали разом з ОСОБА_4 по день його смерті до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

     Представник відповідача Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області ОСОБА_6 в судовому засіданні 18.05.2010 року  проти задоволення позову не заперечував. В інші судові засідання не з’явився. Надав суду письмову заяву в якій зазначив, що позов визнає у повному обсязі та просив справу розглянути без його участі.  

     Залучена у судовому засіданні у якості співвідповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та  заперечувала проти його задоволення  у  повному  обсязі. Суду пояснила, що вона є донькою померлого  ОСОБА_4 і є спадкоємицею на майно батька за законом. В покупці даного будинку позивачка ніякої участі не приймала, т.б. особисті гроші в придбання будинку не вносила. Також пояснила, що позивачка постійно з її батьком не проживала, і вона немає ніякого відношення до спірного будинку. Просила в позові відмовити.

     Представник третьої особи: Володарської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву в якій проти задоволення позову не заперечував та просив справу розглянути без їх участі.

     Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутність нез*явившихся осіб.  

     Ознайомившись з позовною заявою, вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області, відповідачки ОСОБА_3, розглянувши письмові заяви представника відповідача Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області та представника третьої особи: Володарської державної нотаріальної контори, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі з наступних підстав.

     У судовому засіданні встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища позивачка 05.03.1970 року уклала шлюб з ОСОБА_4, а 17.12.1974 року шлюб між даними особами було розірвано, що також підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.  Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища позивачка 06.05.1982 року уклала шлюб з ОСОБА_5 Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4  помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.  Згідно довідки Тополинської сільської ради № 56 від 02.03.10 року ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав по день смерті (ІНФОРМАЦІЯ_2 року) за адресою вул. АДРЕСА_2 спільно з ОСОБА_1 з 1998 року. 20.02.1998 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_8 житловий будинок житловою площею 22 кв.м. розташований на земельній ділянці Тополинської сільської Ради н/д в сел. Первомайське, що підтверджується договором купівлі – продажу жилого будинку. Згідно повідомлення Володарської державної нотаріальної контори після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 до нот контори з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

     Згідно правового змісту  ст.ст. 316, 317  ЦК України правом власності є  право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

     Згідно ст. 355 ЦК України майно, що е у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

    Ст. 368 ЦК України передбачає, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

     У відповідності до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

     Згідно ч.1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь якому іншому шлюбі,   майно, набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.  

     Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_4 одноособово придбав будинок, що і відображено у договорі купівлі продажу даного будинку, а позивачкою на думку суду не доведено та не надано ніяких доказів того, що даний будинок вони з  ОСОБА_4 придбали за сумісні кошти. Крім цього розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог суд вважає, що позивачкою не доведено, що вона з  ОСОБА_4 проживали однією сім’єю без шлюбу, оскільки належних доказав про встановлення даного факту в установленому законом порядку позивачкою суду не надано, а встановлення даного факту при розгляді даної справи не розглядалося, оскільки це не є предметом даного спору, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

     Таким чином на підставі викладеного суд вважає, що підстав для  визнання будинку АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю позивачки та померлого ОСОБА_4 в рівних частках не має, а тому в задоволенні позову слід відмовити   у  повному  обсязі.

     Керуючись ст.ст. 8, 11, 57-59,  209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 368 ЦК України,  ст.ст.  60, 74  Сімейного Кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

     У задоволенні позову ОСОБА_1  до Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області та ОСОБА_3, третя особа: Володарська державна нотаріальна контора про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю відмовити у повному обсязі.

     Рішення може бути оскаржене до Апеляційного  суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області.

     Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області  через Володарський районний суд Донецької області  протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

     Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області  протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.  

     Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк передбачений для подачі такої заяви.

Суддя                                             Є.О. Подліпенець.