1
Справа №22-ц-1080 Головуючий у 1-й інстанції
Соп'яненко О.В.
Категорія 23 Суддя - доповідач Лузан Л.В.
РІШЕННЯ іменем України
2006 року серпня « 02 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Батюка А.В.
суддів - Криворотенка В.І., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприна В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
на рішення Ковпаківського районного суду Сумської області м. Суми від 16 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди
встановила:
Рішенням суду від 16 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"/ далі - ДП "Сумський облавтодор"/ на відшкодування матеріальної шкоди 12 454 грн. 78 коп. , на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. та 133 грн.05 коп. - судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Стягнуто ДП "Сумський облавтодор" 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з"ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що станом на час заподіяння шкоди власником автомобіля ВАЗ 21102 д.н.НОМЕР_1 була позивачка ОСОБА_1 В свідоцтві про реєстрацію цього автомобіля було також зазначено, що ОСОБА_1 має право керувати цим автомобілем /
ас.4/.2 11 грудня 2003 року близько 17.30 хв. в умовах недостатньої видимості між селами Сім"янівка та Дубов"язівка Конотопського р-ну сталася ДТП, в результаті якої зіткнулись автомобілі ВАЗ 21102 д.н.НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автогрейдер АЗ-180 під керуванням ОСОБА_3 Власником автогрейдера є ДП "Сумський облавтодор". В результаті ДТП автомобіль ВАЗ 21102 був пошкоджений. За висновком спеціаліста Регіонального судово-експертного бюро загальний розмір матеріальної шкоди /вартість деталей, які підлягають заміні, вартість ремонтно-відновлюваних робіт, матеріалів, втрата товарної вартості/ складає 15 568 грн.48 коп.
Доводи апеляційної скарги ДП "Сумський облавтодор" відносно того, що ОСОБА_1 шкода не заподіяна з посиланням на те, що після ДТП вона продала свій автомобіль, - є необгрунтованими. Колегія суддів виходить з того, що внаслідок ДТП вартість автомобіля позивачки знецінилась у зв"язку з його пошкодження, тому позивачка втратила відповідну суму коштів, які б могла виручити від продажу автомобіля, якщо б він не був пошкоджений.
Не можна погодитись і з доводами апеляційної скарги щодо того, що вина ОСОБА_3 в ДТП взагалі відсутня. Ці доводи апеляції спростовуються постановою Конотопського міськрайонного суду від 24 травня 2005 року, якою була закрита кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.І ст.286 КК України і його було звільнено від кримінальної відповідальності у зв"язку з примиренням його з потерпілим ОСОБА_1.
В той же час колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилився при вирішенні питання про ступінь вини кожного з учасників в ДТП, встановивши ступінь вини ОСОБА_3 - 80 %.
Зокрема. З матеріалів названої кримінальної справи вбачається, що працюючи машиністом автогрейдера ДЗ-180 11 грудня 2003 року близько 17.30 хв. ОСОБА_3, виконуючи роботи по очищенню дорожнього покриття від снігу, рухався на автогрейдері по трасі Конотоп-Суми в напрямку міста Конотопа. Перед виїздом на зустрічну смугу руху він не впевнився в безпеці прийнятих дій, рухався, а потім зупинився на зустрічній смузі руху, утворивши небезпеку для руху транспортних засобів, зокрема, створив перешкоду для руху водію автомобіля ВАЗ 21102 - ОСОБА_2
Сталося зіткнення двох названих транспортних засобів, в результаті чого був пошкоджений автомобіль ВАЗ 21102, д.н. НОМЕР_1, який належав позивачці.
З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував потерпілому ОСОБА_2 14 000 грн. : 10 000 грн. - моральної шкоди, яка виразилась, зокрема, у заподіянні тілесних ушкоджень, фізичних страждань, душевних страждань, пов"язаних, зокрема, з пошкодженням автомобіля та ін. та 4000 грн. -матеріальної шкоди, пов"язаної з придбанням ліків, пошкодженням особистого майна, надання юр.допомоги.
Під час досудового слідства по кримінальній справі була проведена автотехнічна експертиза, з якої вбачається, що водій "грейдера" ОСОБА_3. перед виїздом на зустрічну смугу руху не впевнився в безпеці прийнятих дій і рухався, а потім зупинився на зустрічній смузі руху, чим створив перешкоду для руху водія автомобіля ВАЗ 21102, тобто такі його дії не відповідали вимогам пп.1.2, 10.1, 15.2 Правил дорожнього руху :
1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
15.2. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Експерт також дав оцінку діям водія ОСОБА_2. : при русі в темний час доби водій ОСОБА_1 повинен був вибирати безпечну швидкість за умов видимості дороги в напрямку руху, а з моменту виникнення небезпеки для руху прийняти заходи до зниження швидкості руху керованого ним автомобіля ВАЗ-21102 аж до повної зупинки.
Експерт прийшов до висновку, що водієм ОСОБА_1 були порушені п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху :
2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;
3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні ступеню вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди не в повній мірі врахував всі обставини справи.
З матеріалів кримінальної та цивільної справи вбачається, що в момент зіткнення автомобілів "грейдер" під керуванням ОСОБА_3 не рухався, а стояв на межі узбіччя та проїжджої частини дороги.
ОСОБА_1 підтвердив пояснення ОСОБА_3 про те, що як до зіткнення, так і під час зіткнення транспортних засобів на "грейдері" горів проблисковий маячок оранжевого кольору і він, ОСОБА_1, побачив цей маячок ще здалека.
Відповідно ж до п.3.6. Правил дорожнього руху увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби під час виконання роботи на дорозі служить для привернення уваги та попередження про небезпеку.
Наведені обставини свідчать про те, що якщо б з часу, коли ОСОБА_1 замітив проблисковий маячок, який датково попереджав його про небезпеку на дорозі, він прийняв додаткові заходи безпеки руху, зіткнення могло б і не статись.
Слід також враховувати і те, що водій ОСОБА_3 був не звичайним учасником дорожнього руху, а виконував спеціальні роботи по очищенню дорожного покриття від снігу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 є не менш суттєвою причиною дорожньо-транспортної пригоди, аніж порушення цих Правил водієм ОСОБА_3.
З наведених обставин колегія судців вважає, що ступінь вини водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_3 в дорожньо-транспортній пригоді має бути рівною : по 50 % кожного з водіїв .
За таких обставин в рахунок відшкодування заподіяної позивачці матеріальної шкоди підлягає стягненню з відповідача 7 784 грн. 24коп. /15 568 грн.48 коп. х 50 % /.
При визначенні розміру суми, яка підлягає стягненню на користь позивачки в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, колегія суддів враховує ступінь вини водія відповідача, а також що позивачка не є єдиним власником автомобіля, автомобіль є власністю подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1, про що вони пояснили в судовому засіданні. Як зазначалось вище моральна шкода, пов"язана, в тому числі, і з пошкодженням автомобіля ВАЗ-21102, ОСОБА_2 вже відшкодована під час досудового слідства по кримінальній справі. Тому в рахунок відшкодування моральної шкоди, пов"язаної з порушенням права власності, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивачки 500 грн.
Колегія судців вважає, що суд першої інстанції помилився у застосуванні норм матеріального права. Спірні правовідносини мають регулюватись тими нормами матеріального права, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час заподіяння шкоди, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі ст.ст. 440 та 440-1 ЦК України /1963 р./.
Керуючись ст. 303, п.З ч.І ст.307, п. п.З, 4 ч.І ст.309 ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила :
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду Сумської області м. Суми від 16 травня 2006 року у даній справі змінити .
Стягнути з Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 7 784 грн. 24 коп. в рахунок відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди, а не 12 454 грн. 78 коп., як зазначено в рішенні; 500 грн. в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, а не 2000 грн., як зазначено в рішенні; 86 грн. 34 коп. - повернення витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору при зверненні до суду, а не 133 грн. 05 коп., як зазначено в рішенні.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни .
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді
Вірно: суддя апеляційного суду