Справа № 2-1127/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                         Мельниченко С.П.

при секретарі                             Білодід Ю.П.

за участю представника позивача                 Кутова Ю.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” до ОСОБА_2, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 461.70966 від 17.03.2008 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 17.03.2008 року між АТ “Індустріально-експортний банк”, правонаступником якого є  ПАТ “Індустріально-експортний банк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 461.70966, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 6000 гривень, терміном користування на 24 місяця до 16.03.2010 року зі сплатою процентної винагороди (процентів) за користування кредитом щомісячно в розмірі 19% та зі сплатою комісійної винагороди (комісії) за управління фінансовим кредитом щомісячно в розмірі 1,15% в місяць від суми кредиту. Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строку сплати винагороди згідно з п. 1.2. та погашення кредиту, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу. Відповідно до п.1.1 Кредитного договору відповідач взяв на себе зобов’язання здійснювати погашення кредиту у розмірі 6000 грн. та сплачувати відсотки за його користування  щомісячно до 15 числа місяця наступного за розрахунковим згідно з графіком погашення суми кредиту. Однак відповідач порушив умови кредитного договору, в частині своєчасної сплати кредиту, відсотків по ньому та комісії у зв’язку з чим, станом на 29.05.2009 року у неї виникла заборгованість у розмірі 6500,45 грн. У зв’язку з цим позивач вимушений звернутися до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 6500,45 гривень, а також судові витрати по справі в розмірі 185 гривень.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, про час та дату слухання справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

Ухвалою суду встановлено заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що 17.03.2008 року між Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” та відповідачем по справі ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 461.70966 (а.с. 7-9).

Згідно умов договору АТ «Індустріально-експортний банк» зобов’язався надати ОСОБА_2 кредит в розмірі 6000 гривень, а ОСОБА_2, в свою чергу, зобов’язалась: повертати кредит щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з додатком № 1 до договору (п. 1.1.); сплачувати відсотки в розмірі 19 % річних за користування кредитом та комісійну винагороду в розмірі 1,15% на місяць від суми кредиту (п. 1.2).

Таким чином, між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому урегульовані договором та параграфом 2 глави 71 ЦК України, а саме, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Як встановлено в судовому засіданні, позивачем були виконані його зобов’язання, передбачені договором та законодавством, а саме, надано кредитні кошти в розмірі 6000 гривень, однак, ОСОБА_2 в односторонньому порядку порушила вимоги як договору так і законодавства.

    Так, станом на 29.05.2009 року, за відповідачем утворилась заборгованість по кредиту перед банком в розмірі 4748,60 гривень, що підтверджується копією розрахунку заборгованості. (а.с. 11-12).

    Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача вказана заборгованість на підставі ст. 1049 ЦК України, згідно якої позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Крім того, як вже зазначалось вище, відповідач зобов’язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 19 % річних від суми кредиту та комісійну винагороду в розмірі 1,15 % на місяць від суми кредиту, однак, знову ж таки, не сплачував.

    Згідно розрахунку (а.с. 11-12) заборгованість по відсоткам у відповідача перед позивачем склала  753,36 гривень, а заборгованість по комісії склала 688,62 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 1048 ЦК України, згідно якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюються договором.

    Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, в якій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Оскільки п. 5.1. договору встановлено, що в разі прострочення строку сплати відсотків, комісії та погашення кредиту, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми використаного порушенням кредиту, то згідно розрахунку (а.с. 10-11), з яким суд погоджується, відповідачу нарахована пеня по кредиту в розмірі 309,87 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 624 ЦК України, згідно якої, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

    Таким чином, враховуючі викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 6500,45 гривень.

              Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по справі в сумі 185 гривень, а саме 65 гривень сплачених позивачем у вигляді судового збору (а.с. 1) та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 2, 3).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215, 226 ЦПК України, ст. 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” заборгованість по кредитному договру в розмірі 6500,45 гривень та судові витрати в розмірі 185 гривень, а всього 6685,45 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                     С.П.Мельниченко