Справа № 22-ц-1156 2006р. Головуючий у 1-й інстанції Лебедько М.М.
Категорія 23 Суддя-доповідач Смирнова
Т.В.
РІШЕННЯ іменем України
03 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ведмедь Н.І., Рибалки В.Г.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які приймають участь у справі - апелянта ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду від 09 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство «Центральне», ОСОБА_4, про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з вини відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають в квартирі поверхом вище, була залита її квартира, внаслідок чого прийшли у негідність двері у ванній кімнаті, спільні, вбиральні, пошкоджені шпалери. Цим їй була завдана матеріальна шкода у розмірі 1930 грн. та моральна шкода у розмірі 5000 грн., яку вона і просила стягнути з відповідачів.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 09 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1930 грн. матеріальних збитків і 1000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 12 грн. витрат по оплаті державного мита, 96 грн. витрат на правову допомогу, а загалом по 108 судових витрат.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди та збільшити її розмір до 5000 грн., та провести розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому апелянт ОСОБА_2 зазначає, що розмір стягнутої судом моральної шкоди по 500 грн. з кожного відповідача не відповідає тим нервовим хвилюванням та стражданням, які буди завдані позивачці залиттям квартири.
Крім цього, апелянт ОСОБА_2 вказує, що суд першої інстанції невірно провів розподіл судових витрат, а саме державного мита та розміру компенсації витрат на правову допомогу. Вважає, що розмір компенсації витрат на правову допомогу повинен бути не менше половини від сплаченої нею адвокату суми 500 грн., оскільки її вимоги про стягнення матеріальної шкоди були задоволені повністю, а вимоги про стягнення моральної шкоди - задоволені частково.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
При цьому апелянт ОСОБА_1 зазначає, що квартира позивачки була затоплена не з його вини, оскільки в його квартирі відключено гаряче водопостачання, а труба стояка, яку прорвало і затопило квартиру позивачки, не належить відповідачу і він не має права її ремонтувати. Вважає, що винною особою у заподіянні шкоди є КРЕП «Центральне», яке не замінювало труб, строк експлуатації яких закінчився.
Також апелянт ОСОБА_1 вважає, що моральна шкода стягнута з нього безпідставно, оскільки у висновку експертизи вказано, що сліди затоплення видно окремими і незначними місцями.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачка проживає в квартирі АДРЕСА_1, а відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_1 - поверхом вище в квартирі НОМЕР_1.
Квартира позивачки приватизована нею та її сином ОСОБА_4, квартира відповідачів приватизована на них та їх дітей.
11 листопада 2005 року квартира позивачки була затоплена водою. Комісією у складі працівників КРЕП «Центральне» було складено акти обстеження від 09 листопада 2005 року та 11 листопада 2005 року про затоплення квартири позивачки внаслідок пориву труби гарячої води на місці зварки в квартирі відповідачів.
Виходячи з вимог ст. 151 ЖК України, п. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно яких утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників, отже проведення ремонту труби гарячої води покладається на відповідачів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачі повинні в повному обсязі відшкодувати матеріальну шкоду, завдану позивачці, а крім того моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, заслухавши пояснення ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні в частині розподілу судових витрат з наступних підстав.
Факт проникнення гарячої води з квартири відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 до квартири позивача встановлений судом на підставі зібраних в справі доказів і визнається відповідачем, розмір матеріальної шкоди не оспорюється.
Апелянт ОСОБА_1 посилається на те, що відповідальність за завдану шкоду повинно нести комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство (КРЕП) «Центральне», яке неналежним чином виконувало обов'язки по обслуговуванню внутрішньої мережі водопостачання.
Проте при розгляді справи в суді першої інстанції КРЕП «Центральне» притягнуто як третя особа, клопотання про притягнення його як відповідача по справі від сторін не надходило.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з цього, відповідач при доведенні самого факту проникнення гарячої води з їх квартири до квартири позивачки, повинен був надати суду докази про відсутність в цьому своєї вини, проте переконливих доказів своїх заперечень відповідач не надав.
В справі є акти (а.с.5,6), з яких вбачається, що проникнення води з квартири відповідача було два рази, а саме акт від 09 листопада 2005 року та акт від 11 листопада 2005 року.
Відповідачі не впустили до себе в квартиру позивачку при першому залитті її квартири і фактично відмовились з'ясовувати його обставини.
По факту повторного залиття квартири суду надані переконливі докази для покладення відповідальності на відповідачів.
По справі встановлено, що відповідачі провели обрізку труби подачі гарячої води, не поставивши до відома КРЕП «Центральне». Не надходило від відповідачів заяви до КРЕП, як обслуговуючої організації, про необхідність проведення ремонтних робіт з приводу водопостачання. За таких обставин, посилання відповідача на відсутність вини в затопленні квартири позивачки є непереконливими, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1
Апеляційна скарга ОСОБА_2 щодо неправильного визначення розміру моральної шкоди є безпідставною. Вона не довела, що розмір моральної шкоди слід визначити саме 5000 грн. В даному випадку суд обґрунтовано виходив з обставин завдання шкоди, та визначив її розмір з позицій розумності та справедливості.
Разом з тим, суд невірно визначив розмір судових витрат, які слід відшкодувати позивачці, оскільки дійсно позов по відшкодуванню матеріальної шкоди вирішено на її користь, частково задоволено інші вимоги.
Виходячи з цього, слід стягнути на користь позивачки в повернення мита по 25 грн. 50 коп. з кожного з відповідачів та по 150 грн. з кожного з відповідачів в рахунок компенсації витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів:
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду від 09 червня 2006 року в даній справі змінити в частині розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 25 грн. 50 коп. з кожного в рахунок відшкодування сплаченого позивачкою судового збору за вимоги майнового характеру та по 150 грн. з кожного в рахунок компенсації витрат на правову допомогу, а всього по 175 грн. 50 коп. судових витрат з кожного.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
-Судді -
Вірно: суддя апеляційного суду