Справа № 22ц-1106/2006 р.                        Головуючий у 1 інстанції

Морозов О.Б.

Категорія - цивільна        Доповідач -Шемець Н.В.

РІШЕННЯ Іменем України

01 серпня 2006 року                                                              м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого:        Іваненко Л.В.

суддів:                 Шемець Н.В.,          Губар В.С.

при секретарі:       Біляєвій Т.Д.

з участю: сторін, адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист прав власності

встановив:

В липні 2005 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй належить частина будинку, розташованого в АДРЕСА_1 і її квартира складається з кімнати площею 14 кв.м та кухні. Єдине вікно з кімнати виходить поряд із стіною квартири відповідачки, вихід із квартири якої був раніше розташований з прибудови у двір і не створював позивачці перешкод у користуванні її власністю. Проте ОСОБА_2 самовільно перенесла вихід зі своєї частини будинку під вікно позивачки і споруджує зацементовану площадку зі східцями та огорожею, що створює неможливі умови позивачці для користування житлом. її вікно знаходиться на рівні цієї прибудови, поряд з вікном постійно відкриваються вхідні двері, ходять люди, заглядають у її вікно, розмовляють, палять. Також відповідачка підняла рівень грунту біля незаконно спорудженого ґанку і це сприяє стіканню дощової води під належні позивачці споруди. Дії відповідачки позивачка вважає незаконними, такими, що порушують її право власності на квартиру, і цим заподіяно і моральну шкоду, яку позивачка оцінила у 5 тис. грн. Просила знести незаконно споруджену прибудову, вирівняти грунт навколо прибудови і стягнути моральну шкоду.

Оскаржуваним рішенням суду зобов"язано ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно споруджений ґанок до квартири АДРЕСА_2, в задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ненаданню судом відповідної оцінки наявним доказам у справі. Зокрема, судом за не враховані висновки двох попередніх експертиз, згідно яких для позивачки з боку двору є підхід більше 1 м для обслуговування належної їй частини будинку, прибудова не призведе до погіршення технічного стану будинку,а знесення ґанку призведе до того, що у вхідні двері неможливо буде потрапити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового про відмову ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог, виходячи з такого.

Задовольняючи вимоги позивачки про знесення ґанку суд 1 інстанції виходив з того, що ґанок, побудований відповідачкою ОСОБА_2 з порушенням будівельних норм і правил, є самовільним будівництвом; згоди на таке будівництво позивачка не давала, що є порушенням її прав. Крім того, цей ґанок виходить на єдине вікно квартири позивачки, що також створює їй незручності; під час зведення самовільної прибудови не було виконано запобіжних заходів по відводу атмосферних опадів з даху будинку.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду 1 інстанції.

Згідно заявленого позову свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що перенесення відповідачкою входу під її вікно, створило для неї неможливі умови для користування житлом, оскільки вікно знаходиться на рівні цієї будови, поряд з вікном постійно становлять велосипеди, ходять люди, заглядають у її вікно, розмовляють, палять і саме ці обставини створюють перешкоди у користуванні власністю, а підняття рівня грунту біля ґанку сприяє стіканню води з цього крильця під належні їй споруди.

Тим, що це є самовільним будівництвом з порушенням будівельних норм і правил, як на це посилається суд 1 інстанції, позивачка своїх вимог не обґрунтовувала, тому у суду не було підстав і необхідності встановлювати чи є це самовільним будівництвом і визнавати це підставою для задоволення позову ОСОБА_3 в частині знесення ґанку відповідачки.

Сторони є співвласниками буд.АДРЕСА_3, двір, куди виходить вікно позивачки і де збудований відповідачкою ґанок , є двором загального користування. До зовнішньої стіни квартири позивачки є підхід з боку двору загального користування.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном, а держава забезпечує рівний захист прав усіх суб"єктів права власності - ч.1ст.386 ЦК України.

Згідно висновку судової будівельно- технічної експертизи № НОМЕР_1 /а.с.57-63/ позивачка має можливість обслуговування зовнішньої стіни своєї квартири зі сторони двору, характерно означених перешкод у користуванні власністю ОСОБА_3 експерти не виявили.

Зазначені в позові позивачкою обставини, що створюють їй перешкоди у користуванні її власністю, є лише її твердженнями, які належними доказами ні в суді 1 інстанції, ні в апеляційному суді нею не доведені.

Відповідачка на заявлені вимоги виказувала незгоду та заперечення.

Щодо невжиття відповідачкою заходів по організації водовідведення води з даху прибудови, на що посилався суд у своєму рішенні, то апеляційний суд враховує, що вимоги по зобов"язанню ОСОБА_2 збудувати водовідвід з даху прибудови позивачкою не заявлялись, а що ця обставина пов"язана з саме будівництвом ґанку матеріали справи не свідчать.

Також експертне заключення від 05.05.2006 року не містить висновку про те, ґанок створює затемнення вікна позивачки, як на це вона посилалась в судовому засіданні апеляційного суду, а іншими доказами позивачка цього по справі не довела.

Крім того, апеляційний суд враховує положення ч.4 ст.357 ЦК України-співвласник житлового будинку може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову(прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Оскільки позивачкою належними доказами не доведено, що будівництво відповідачкою ґанку порушує її права власника, то і висновок суду 1 інстанції про те, що відсутність згоди ОСОБА_4 на будівництво ґанку вже є порушенням її прав, є необгрунтованим.

Апеляційний суд також враховує положення ст. 376 ЦК України в частині того, хто має бути позивачем по справі, коли відповідач здійснює самовільне будівництво. Співвласнику будинку таке право не надано.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що вимоги позивачки про захист її права власності є необгрунтовані і задоволенню не підлягають.

Оскільки не задоволені ці вимоги, не можуть бути задоволені і вимоги про відшкодування моральної шкоди, так як вони  обгрунтовані неправомірністю дій відповідачки, чого не доведено позивачкою і не встановлено даним рішенням.

Керуючись ст.ст.357ч.4,386ч. 1,391 ЦК України, ст. .ст.   307 ,309ч.1 п.2,3, 313-314,316,317,319 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 травня 2006 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист права власності та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.