Справа  № 22ц-1098\2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції:  Киреєю О.В. Доповідач:   Редька А.Г.

УХВАЛА ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

2 серпня 2006 року                                   місто Чернігів

Апеляційний  суд  Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва О.К., суддів - Мельниченка Ю.В., Редьки А.Г.,

при секретарі - Гавриленко Ю.В.,

з участю сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду міста Чернігова від 15 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановив:

У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 21570 грн боргу, посилаючись, що відповідно до розписок ОСОБА_1 отримав від нього зазначену суму грошей, яку зобов'язався повернути до 1 березня 2004 року, але до цього часу не повернув.

ОСОБА_1 заперечував проти позову, посилався, що грошей від ОСОБА_2 не отримував, а розписки змушений був написати під тиском та погрозами позивача.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2005 року позов ОСОБА_2 задоволено та з ОСОБА_1 стягнуто 21570 грн боргу та судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення процесуального та матеріального права, що призвело до неповноти судового розгляду справи, упередженість та однобічність в оцінці доказів і неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.

Суд дійшов правильного висновку, що первісне зобов'язання між сторонами, за яким ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 зазначену суму грошей за посередницькі послуги на розмитнення автомобілів, за домовленістю сторін у серпні 2003 року було замінено іншим і ОСОБА_1 визнав наявність боргу перед ОСОБА_2 про що написав розписки з зобов'язанням повернути борг до 1 березня 2004 року., однак зобов'язання не виконав і борг не повернув.

Ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи розписками відповідача, поясненнями свідків у судовому засіданні, іншими матеріалами справи, не заперечував цих обставин і відповідач, про що свідчать як його письмові пояснення, що є у справі, так і його пояснення у судовому засіданні.

Матеріалами справи спростовуються посилання відповідача, що розписки він змушений був написати під психічним тиском чи погрозами з боку позивача.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення процесуального закону, що суд безпідставно відхилив його клопотання про призначення експертиз, виклик свідків, інше, безпідставні. Суд обгрунтовано визнав, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору по суті і відсутність пояснень додаткових свідків та висновку експерта чи відповідачем виконані розписки не вплинули на правильність висновку суду.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.