УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І..
Суддів: Даніла Н. М.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Сафіної Ф.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визначення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 28 липня 2005року,
встановила:
10.12.2004року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про розділ земельної ділянки. Вимоги мотивовані тим, що вони з відповідачем є співвласниками земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, при цьому їй належить 63\100 вказаної ділянки, власником іншої частини є відповідач. Просила провести розділ земельної ділянки.
01.02.2005року проведена заміна відповідача ОСОБА_4 на ОСОБА_2
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 28 липня 2005року позов задоволений. Розділена земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 між власниками у відповідності з першим варіантом висновку судової технічної експертизи №750 від 05.04.2005року за яким виділено у власність ОСОБА_1на 63\100 частки земельна ділянка №1 розміром 376 кв.м., що відповідає її частці; ОСОБА_2на 37\ 100 частки земельна ділянка №2 розміром 222 кв.м, що відповідає її частці. ОСОБА_1. за власний рахунок зобов'язана провести переобладнання забору №3 та перенос калитки №2.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів дарування від 02.06.2003року ОСОБА_1. є власником 63\100 частки домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель та споруд і земельної ділянки площею 0,0376га, розташованих за адресою АДРЕСА_1.( а.с.6, 7)
ОСОБА_2 є власником 37\100 часток вказаного домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель та споруд також на підставі договору дарування від 11 березня 2003року ( а.с.46)
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку співвласниками земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1 є ОСОБА_1. та ОСОБА_5 ( а.с.4)
Справа №22-ц-557/07р. Головуючий в першій інстанції, суддя - Білоусов М.М.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
Вищенаведені документи свідчать про те, що колишній власник 37\100 часток домоволодіння ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 лише належну йому частину домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель та споруд. Доказів того, що ОСОБА_5 розпорядився також і належною йому земельною ділянкою, матеріали справи не містять.
Отже, суд, провівши заміну відповідача ОСОБА_4 на ОСОБА_2 і розділивши земельну ділянку, не з'ясував чи змінився власник 37\100 часток земельної ділянки і не залучив до розгляду справи власника 37\100 часток земельної ділянки. Таким чином, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, що на підставі п.4 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
Крім того, апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що її належним чином не сповістили про час та місце розгляду справи.
Статтею 172 ЦПК України ( редакції 1963 р.) передбачено, що суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки. Аналогічні вимоги передбачені ст. 169 ЦПК України (редакції 2005 р.)
Вирішуючи спір за відсутністю відповідача, суд посилався на те, що відповідач вдруге не з'явилась в судове засідання, а її представник належним чином сповіщений про розгляд справи у порядку, передбаченому законом, але у судове засідання не з'явився.
Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про належне сповіщення відповідачки про час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. ст. 91, 94 ЦПК України 1963 р. повістка про виклик в суд повинна бути своєчасно вручена особі, яка викликається, під розписку, але не пізніше ніж за 5 днів. При цьому зворотна розписка з підписом цієї особи підлягає поверненню в суд.
Докази виконання вищевказаних положень процесуального закону в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, застосувавши вказані вище положення ст. 172 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції порушив вимоги згаданих норм процесуального права, оскільки не врахував, що повістка про дату розгляду справи відповідачці не була вручена, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи відповідних повідомлень суду і відсутністю зворотної розписки з її підписом.
За таких обставин рішення не може бути визнано законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог п.З ст.311 ГПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутністю будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 28 липня 2005року
скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.