ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді:                          Любобратцевої Н.І..

Суддів:                                                 Даніла Н. М.

Чистякової Т.І.

При секретарі:          Іванова O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим про визнання недійсним висновку про неможливість відводу земельної ділянки, за апеляційною скаргою Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 21 вересня 2006року,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим про визнання недійсним висновку про неможливість відводу земельної ділянки в якому просить визнати незаконним та скасувати висновок Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим про неможливість відводу земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель від 20 червня 2006року за № 3166 та зобов'язати відповідача надати висновок про можливість відводу вказаної земельної ділянки. Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, яка відводиться, не відноситься до охоронної зони, у якій заборонено будівництво.

Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 21 вересня 2006року позов задоволений. Визнаний незаконним та скасований висновок Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим про неможливість відводу земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель від 20 червня 2006року за № 3166. Комітет з охорони культурної спадщини ради Міністрів АР Крим зобов'язаний надати ОСОБА_1висновок про можливість відводу земельної ділянки площею 0.05 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Не погодившись з постановою суду, Комітет з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову, як ухвалену з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторони, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позову, але з інших підстав.

Справа №22-а- 450\2007р Головуючий в першій інстанції: суддя- Слєзко Т.В.

................. Доповідач: суддя - Чистякова Т.І.

Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Алупкінської міської ради № 12\22 від 13 грудня 2005року позивачці надано дозвіл на виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель ( а.с.7)

Позивачка отримала позитивний висновок щодо узгодження, можливості відведення земельної ділянки відділу міського архітектора Алупкінської міської ради № 317\01 від 04.02.2006року (а.с.8)

Відповідно до довідки Ялтинського міського управління земельних ресурсів земельна ділянка, що пропонується для відводу ОСОБА_1, обліковується як: строка 12.3 - „ землі, що не надані у власність в межах населеного пункту; за видами земельних угідь - „ інші захисні насадження ( враховуючи поодиноку лісову рослинність)". ( а.с. 11)

20 червня 2006року Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини АР Крим позивачці видано висновок за № 3166 про неможливість відведення вказаної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка входить в зону охоронюваного ландшафту ( зона №5). Всі види земельних, ремонтних, проектних робіт необхідно узгоджувати з Комітетом. Нове будівництво не передбачено. Підставою відмови є Постанова Уряду АР Крим №330 від 16 листопада 1995року „Про затвердження історико- архітектурного опорного плану та комплексного охоронного зонування пам'ятників історії культури та природи адміністративного району Великої Ялти ( а.с.6)

Проте, пунктом 3 статті 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини" ( у діючий редакції) передбачено не безумовну заборону на здійснення містобудівних, архітектурних або ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, а лише заборону на здійснення вказаних робіт без дозволу органа охорони культурної спадщини.

Ст. 1 Закону України „Про охорону культурної спадщини" встановлено, що зони охорони пам'ятки - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Згідно з положеннями статей ст. 2, 32 зазначеного Закону землі охоронювального ландшафту визначаються в межах зон пам'ятників, такі зони повинні бути визначені топографічно.

Згідно з ч. 1 ст. 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем не надано належних доказів тому, що спірна ділянка відноситься до категорії земель історико -культурного призначення, а саме до зони охоронюваного ландшафту ( зона №5), відсутні документи про включення спірної земельної ділянки до державного реєстру нерухомих пам'яток, державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землевпорядження та іншої проектно - планувальної документації. Межі охоронної зони не визначені на місцевості, охоронне свідоцтво не видавалося.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що не має підстав для відмови ОСОБА_1 в наданні висновку про можливість відводу спірної земельної ділянки.

Виходячи знаведеного   та   керуючись   статтями   195,   196,   202,   207   Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

Постановила:

Апеляційну скаргу Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим задовольнити частково.

Постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 21 вересня 2006року скасувати. Ухвалити нову постанову. Позов ОСОБА_1до Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим про визнання недійсним висновку про неможливість відводу земельної ділянки задовольнити.

Висновок Голови Комітету з охорони культурної спадщини АР Крим № 3166 від 20 червня 2006 року про неможливість відводу ОСОБА_1земельної ділянки, площею 0,05 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель визнати протиправним. Зобов'язати Комітет з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим надати ОСОБА_1узгодження на проект відводу земельної ділянки, площею 0,05 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця.