УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року лютого місяця „19" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Панкова М.В. Суддів: Ісаєва Г.А.
Белинчук Т.Г. За участю прокурора: Туробовій А.С. При секретарі: Волковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Муніципальної ради Муніципального округу № 38 м. Санкт-Петербург в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1
за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Феодосійська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на 1/2 частину квартири,
за апеляційними скаргами ОСОБА_3на ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2004 року та рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2004 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2000 року Муніципальна рада Муніципального округу № 38 м. Санкт-Петербург в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те що відповідач ОСОБА_2 02 вересня 1996 року придбав АДРЕСА_1на кошти опікуваної ОСОБА_6 Квартира придбана через Феодосійську товарну біржу та оформлена на ім'я відповідача ОСОБА_2, що порушує права неповнолітньої дитини.
Заперечуючи проти позову в травні 2003 року ОСОБА_3 пред'явили зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на 1/2 частину квартири.
Свої вимоги мотивує тим, що 10 вересня 1995 року по 21 жовтня2002року вона перебувала зі ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі. Оскільки спірна квартира була придбана на спільні кошті, ОСОБА_3 вважає, що їй належить 1/2 частина зазначеної квартири, просить визнати право власності на дану частку.
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 16 квітня 2004 року постановлено позовна заява ОСОБА_3 залишена тез розгляду.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 16 квітня 2004 року позов Муніципальної ради Муніципального округу № 38 м. Санки-Петербург задоволено.
Справа № 22-ц-783/2007 р Головуючий суду першої інстанції:
Кириленко Л. А.
Доповідач: Белинчук Т.Г.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3 просить ухвалу та рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволені позовних вимог Муніципальної ради Муніципального округу № 38 м. Санкт-Петербург в інтересах неповнолітньої дитини відмовити, її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 1 статті 172 ЦПК України (1963 року) суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повісток.
Згідно частині 3 вказаної статті у разі повторної неявки в судове засідання, незалежно від причин, позивача або відповідача, яким повідомлено у встановленому порядку про час і місце судового засідання, суд розглядає справу за наявності у справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Постановляючи ухвалу про залишення зустрічного позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, у зв'язку з чим визнав причину її неявки неповажною.
З даними висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що справа неодноразово призначалася до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою від 15 грудня 2003 року провадження по справі було зупинено до розгляду іншої цивільної справи - за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною, та визнання права власності на квартиру (а.с. 143).
Відповідно до вимог статті 226 ЦПК України (1963 року) яка діяла на той час провадження в справі відновлюється після усунення обставин , що викликали його зупинення. Суд відновлюючи провадження в справі, викликає сторони та інших осіб, як беруть участь у справі, на загальних підставах.
Про відновлення провадження по справі суд повинен був постановити ухвалу, проте вказана ухвала в матеріалах справи відсутня.
Рішення Феодосійського міського суду від 24.02.2004 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною, та визнання права власності на квартиру набрало законної сили 25.03.2004 року (а.с. 146).
Судове засідання 16 квітня 2004 року в якому постановлені ухвала про залишення зустрічного позову ОСОБА_3 без розгляду та рішення про задоволення позову Муніципальної ради Муніципального округу № 38 м. Санкт-Петербург в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1, розглянуто за відсутністю ОСОБА_3
В матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що ОСОБА_3 сповіщалася про слухання справи у судовому засіданні 16.04.2004 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 як на ухвалу, так і на рішення суду відносно порушення судом норм процесуального права заслуговують уваги та підлягають задоволенню частково.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання про залишення позову без розгляду, на підставі п.З статті 312 ЦПК України ухвалу суду належить скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також постановляючи рішення, суд першої інстанції розглянув справу за відсутністю будь кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, що є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень п.З частини 1 статті 311 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 311, 312, 315, 325
Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних
справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2004 року та рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2004 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.