УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21   лютого   2007   року   колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді   - Іващенко В.В.,

суддів                       - Летягіної О.В.,

- Сінані О.М.,

при секретарі            - Войциховської Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2006 року,

встановила:

рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 стягнуто майнову шкоду, заподіяну злочином, в розмірі 24 грн. 60 коп., 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 500 грн. за надання юридичної допомоги, а всього 10524 грн. 60 коп. В іншої частині позову відмовлено. Також з ОСОБА_3 на користь держави стягнено державне мито, з ОСОБА_3 -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

22 грудня 2006 року на зазначене судове рішення ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, відповідно до якої апелянт вважає, що в результаті порушення норм матеріального і процесуального права суд помилково дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, в повному обсязі та просить змінити рішення суду, знизивши розмір відшкодування моральної шкоди.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду, на її думку є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта та його представника, що підтримали апеляційну скаргу, представника позивачки, яка заперечувала проти задоволення скарги а також ОСОБА_2, яка підтримала пояснення свого представника та пояснила, що на її думку моральну шкоду необхідно стягнути на її користь, а ні на користь її законного представника, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скарга підлягає частковому задоволенню, з наступного.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що вироком Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2004 року встановлено, що 01.03.2004 року о 12 годин 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись на перехресті вул. Луначарського та вул. Піонерської с. Днепровка Джанкойського району, в результаті сварки, що виникла на ґрунті особових неприязних відносин, побив ОСОБА_2, наніс їй удар рукою в обличчя, чим заподіяв останньої тілесні ушкодження у вигляді: садна слизистої нижньої губи, яка за ступеню тяжкості віднесена до легких, що не потягла за собою тимчасового

Справа № 22ц-1433/2007                                                   Головуючий 1 інстанції - Смирнова З.П.

                                                                Доповідач-Сінані О.М.

розладу здоров'я; струсу головного мозку, ускладненого нейроциркуляторною дистонією за гіпертонічним типом, який віднесений за ступеню тяжкості до середніх, як таких, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я більш 21 дня.

Вироком Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 01 грудня 2004 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік. В силу ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання с випробуванням, випробувальний строк встановлено тривалістю 1 рік 6 місяців.

Теперішнього часу у ОСОБА_2, є стійкі залишкові явища перенесеної черепно-мозкової травми у вигляді вегето-судинної дистонії за гіпертонічним типом з синкопальними пароксизмами. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, що потягла за собою розвиток стійких залишкових явищ у вигляді вегето-судинної дистонії за гіпертонічним типом з синкопальними пароксизмами, викликала стійку втрату загальної працездатності в розмірі 10%.

Зазначені обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та правильно, на підставі всебічно досліджених доказів, що надані сторонами у судовому засіданні, та яким судом надано належну оцінку.

Проте, враховуючи обставини справи, глибину фізичних та моральних страждань потерпілої, матеріального становища винної особи, колегія суддів дійшла висновку, що визначення у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. є надто великим та підлягає зниженню до 5000 грн.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково у резолютивної частині зазначено про стягнення грошової суми у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3, оскільки остання, відповідно до ст.ст. 39, 44 ЦПК України, представляє інтереси, є представником своєї дитини ОСОБА_2, права якої порушені і підлягають судовому захисту. Позивачкою у справі є ОСОБА_2, а з позовної заяви, поданої до Джанкойського міськрайонного суду АР Крим (а.с. 2) випливає, що ОСОБА_1 звернулася до суду на захист прав та інтересів своєї дочки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 309 ч. 1 п.п. З, 4, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2006 року у цивільної справі за позовом ОСОБА_1в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, в частині відшкодування моральної шкоди змінити, зазначивши про стягнення зі ОСОБА_3на користь ОСОБА_25000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягрм двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.

Справа № 22ц-1433/2007                                    Головуючий 1 інстанції - Смирнова

                                                Доповідач -Сінані О.М.