УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді:   М»ясоєдової Т.М. Суддів:   Дралло І.Г.

Берзіньш B.C.

за участю секретаря Іванова O.K., розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про виселення та зняття з реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Київського районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2і ОСОБА_3про виселення та зняття з реєстрації. Вимоги мотивовано тим, що позивачці на праві власності належить АДРЕСА_1. Відповідачка проживала без прописки в зазначеному будинку з 1988 року як дружина сина позивачки, який помер в 1998 році, відповідач ОСОБА_3є внуком позивачки. Відповідачі зареєстровані в спірному жилому приміщенні в 1998 році. Підставою для звернення до суду стало те, що відповідачка систематично порушує правила сумісного проживання, створює неможливі умови для проживання з нею в одному домі, що виявляється у відмові відповідачки сплачувати комунальні послуги, образах, погрожуваннях. Онук її не ображає, але ні в чому їй не допомагає. Просить позов задовольнити, виселити відповідачів на підставі ст.116 ЖК України без надання їм іншого жилого приміщення.

Рішенням суду від 16.11.2006р. ОСОБА_1 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне, постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом дана неналежна оцінка доказам по справі.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги.

Справа № 22-ц-1282/2007р.                        Головуючий

в першій інстанції - Харченко І.О. Доповідач - Берзіньш B.C.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позову, суд виходив із необгрунтованності та недоказанності заявлених вимог.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому законодавству.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЖК України, на яку посилається позивачка, передбачено, що якщо наймач, члени його сім»ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних провадиться без надання іншого жилого приміщення.

По справі встановлено, що позивачці на праві власності належить АДРЕСА_1, в якому з 1998 року зареєстровані відповідачі по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Відповідачка ОСОБА_2 є колишньою невісткою позивачки - дружиною сина позивачки, який помер, а відповідач ОСОБА_3 - онуком позивачки. Відповідачі не є наймачами жилих приміщень спірного домоволодіння, договір найму між сторонами не укладався; відповідачі не порушують правил соціалістичного співжиття.

Доводи апелянта та її представника про те, що відповідачі не сплачують комунальні послуги, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці обставини спростовуються матеріалами справи та не передбачені ст.116 ЖК України в якості підстави для виселення без надання іншого жилого приміщення.

Доводи про конфлікти та побиття позивачки з посиланням на пояснення відповідачів, медичні довідки, пояснення свідка ОСОБА_4 неспроможні, оскільки відповідачі не визнавали факту побиття та що конфлікти проходять за їх вини, свідок не була очевидцем конфліктів та нанесення тілесних пошкоджень і їй про це відомо лише із розповідей позивачки, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 18.10.2005р. встановлено, що свідків та очевидців конфлікту немає

За таких обставин суд правильно прийшов до висновку про необгрунтованність та недоведеність позовних вимог. Зазначення судом про недоведеність факту систематичного руйнування та псування відповідачами жилого приміщення, або використання його не за призначенням, якими не обґрунтовувались позовні вимоги, не призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апелянта про порушення її Конституційних прав власника та положень Закону України «Про власність» неспроможні, грунтуються на помилковому тлумаченні норм законодавства, виселення громадян регулюється нормами Житлового кодексу України.

Відповідно до положень ст.ст. 10,11,60,303 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень; доказування не може грунтуватись на припущеннях. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оспорюючи висновки суду, апелянт не навела належних та допустимих доказів, які б їх спростовували.

Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 303,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Київського районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.