РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Іващенко В.В.
Суддів - Летягіної О.В.
- Сінані О.М.
При секретарі - Іванові O.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ 3/8 частки домоволодіння, яка належить на праві власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж, та прибудову; про збільшення ідеальної частки в домоволодінні з внесенням змін в договір довічного утримання та свідоцтво про право власності на спадщину по закону, визнання право власності на гараж, визначення порядку користування земельною ділянкою, розділ домоволодіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2002 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд виділити 3\8 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке належить їй на праві особистої власності, разом з надвірними будівлями; визначити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками, виходячи з дійсних жилих приміщень та надвірних будівель.
Вимоги мотивовані тим, що їй належить 3/8 частки вказаного домоволодіння, а ОСОБА_2 належить 5/8 частки домоволодіння. Між сторонами не досягнута згода відносно реального розділу будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою. В зв'язку з чим ОСОБА_1 просить суд провести розділ будинку та визначити порядок користування земельною ділянкою за варіантом №1 висновку №749 судової будівельно-технічної експертизи.
ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просила суд визнати право власності на гараж літ. „Ж" та прибудову літ. „А1" в АДРЕСА_1за ОСОБА_3; збільшити ідеальну частку ОСОБА_3 в домоволодінні за рахунок літ. „А1". В зв'язку з чим збільшити її ідеальну частку зазначеного будинку, та зменшити її ОСОБА_1, і внести відповідні зміни в договір довічного утримання, посвідчений третьою Сімферопольською держнотконторою 22.05.1998 року під №1-1667, та свідоцтво про право на спадщину по закону, видане 12.04.2000року під
р.№3-1198. Також позивачка просить визнати за нею право власності на гараж літ.
Справа № 22-104/2007 р. Головуючий у першій інстанції Бортнік Є.П.
____________________ Доповідач Летягіна О.В.
Вимоги мотивовані тим, що мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після смерті їх матері отримали у спадщину жилий будинок літ. „А", сарай літ. „В", вбиральню літ. „Д", літню кухню літ. „Б", огорожі та вимощування. Крім того, ОСОБА_3 успадкувала 1/4 частку будинку після смерті батька ОСОБА_5. в 1970 році, пізніше вона збудувала надвірні будівлі та літню кухню. 5/8 часток будинку та надвірних будівель ОСОБА_3 передала ОСОБА_2, однак цей факт не знайшов відображення в договорі довічного утримання. Тому ОСОБА_2 просить провести розділ домоволодіння за варіантом №2 висновку №280 судової будівельно-технічної експертизи від 20.10.2000 року.
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05.04.2002 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано право власності на гараж літ. „Ж" та прибудову літ. „А1" в АДРЕСА_1за ОСОБА_3, померлої 07.09.1998 року. Збільшено ідеальну частку ОСОБА_3 в домоволодінні за рахунок літ. „А1" до 6/8 частки. Збільшено ідеальну частку ОСОБА_2 до 6/8 частки АДРЕСА_1. Зменшено ідеальну частку ОСОБА_1 до 2/8 часток АДРЕСА_1. Внесено зміни в договір довічного утримання, посвідчений третьою Сімферопольською держнотконторою 22.05.1998 року під реєстром 1-1667 та в свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Сімферопольською держнотконторою 12.04.2000 року під реєстром 3-1198, з вказівкою про належність відповідно : ОСОБА_2 - 6/8, ОСОБА_1 - 2/8 часток АДРЕСА_1. Визнано право власності за ОСОБА_2 на гараж літ. „Ж". Проведено розділ АДРЕСА_1 і визначено порядок користування земельною ділянкою за варіантом №2 висновку №280 судової будівельно-технічної експертизи від 20.10.2000р.
Виділено ОСОБА_2 на 6\8 часток :
1-1 вітальню площею 5,3 кв.м. вартістю 1203грн.;
1-2 кухню площею 8,1 кв.м. вартістю 1839;
1-4 жилу кімнату площею 11,6 кв.м. вартістю 2634грн.;
1-5 жилу кімнату площею 15,8 кв.м. вартістю 3587грн.
вартість знесеного тамбуру літ. „а" в сумі 2014грн., тамбур літ. „Б" вартістю 217грн., всього на суму 13086грн., що більш необхідного на 180грн., також виділити ОСОБА_2 гараж літ. „Ж" вартістю 3496грн.
виділити на 2/8 частки ОСОБА_1:
1-3 жилу кімнату площею 18 кв.м. вартістю 4087грн.
сарай літ. „В" вартістю 733грн.;
сарай літ. „Г" вартістю 352грн.;
літню кухню літ. „Б" вартістю 1953грн.;
вбиральню літ. „Д" вартістю 438грн., всього на суму 7563грн., що менш
необхідного на 180грн.
Визначено порядок користування земельною ділянкою та виділено на 6/8 частки домоволодіння ОСОБА_2 земельну ділянку №1 площею 442кв.м., в користування ОСОБА_1 на 2/8 частки земельну ділянку 32 площею 46,8 кв.м., номер 3 - площею 100,2 кв.м., а всього 147 кв.м.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: оплата послуг адвоката - 500грн., оплата судової будівельно-технічної експертизи 402грн., а всього 902грн.
Справа № 22-104/2007 р. Головуючий у першій інстанції Бортнік Є.П.
Доповідач Летягіна О.В.
Стягнено з ОСОБА_1 держмито в доход держави в розмірів 51грн., також стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати держмита в розмірі 4грн. 25коп.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати рішення суду, як незаконне та необгрунтоване, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Апелянт вказує, що суд не перевірив надані документи, а також доводи ОСОБА_1 про те, що будівля літ. „А1" існувала ще в 1957 році, коли позивачка проживала в будинку зі своїм чоловіком ОСОБА_4, визнавши право власності на зазначене приміщення за ОСОБА_2 на підставі виписки з рішення Київського виконкому №440 від 8.12.1992 року. До того ж висновки суду про те, що ОСОБА_3 збудувала гараж літ. Ж, належать перевірці, тому що основані тільки на поясненнях відповідачки. Апелянт вважає, що суд належним чином не дослідив обставини справи, не прийняв до уваги надані докази, не усунув протиріччя в матеріалах справи, тому рішення суду підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи повністю позов ОСОБА_2, суд виходив з того, що мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 була власницею частки будинку і побудувала у дворі свого будинку гараж під літ „Ж" та жилу прибудову літ „А1". При цьому коли її мати ОСОБА_3 відчужувала ОСОБА_2 у 1998 році 5\8 часток будинку та надвірних споруд, вона фактично передала у власність і вказані будівлі, однак ця обставина не була відображена в договорі довічного утримання. Тому суд вважає за можливе визнати за померлою 7 вересня 1998 року ОСОБА_3 право власності на побудовані нею гараж літ „Ж" та жилу прибудову літ „А1", при цьому збільшити ідеальну долю ОСОБА_3 у домоволодінні за рахунок літ „А1" до 6\8 долі.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.
Стаття З ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законом не передбачене звернення за захистом майнових прав померлих осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на гараж та жилу прибудову літ „А1" за померлою ОСОБА_3 та зміну її частки домоволодіння, є необгрунтованими і не підлягаючими задоволенню.
В іншій частині колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не знаходить.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим держнотконторою м. Сімферополя 12.04.2000 року, належить 3\8 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 є власницею 5\8 часток АДРЕСА_1в м. Сімферополі, згідно з договором довічного утримання, укладеного між ОСОБА_2 та її матерю ОСОБА_3
Судом також було встановлено, що при житті ОСОБА_3 побудувала гараж літ „Ж" та жилу прибудову літ „А1". Даний факт підтверджується рішенням виконкому Київської районної ради м. Сімферополя № 440 від 8.12.1992 року, яким був затверджений акт прийняття в експлуатацію прибудови літ „А1", тамбура літ „б", сараю літ „Г", гаражу літ "Ж", та дозволено сарай літ „Б" перейменувати в літню кухню в АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3\а.с.42\.
Справа № 22-104/2007 р. Головуючий у першій інстанції Бортнік Є.П.
Доповідач Летягіна О.В.
Також, ОСОБА_2 надані в обґрунтування права власності на гараж та прибудову інші докази, а саме, накладні на придбання будівельних матеріалів датовані 1988-1989 роками \а.с.63-76\.
ОСОБА_1 дані доказі не були спростовані належними доказами.
Відносно іншої частини рішення суду, апеляційна скарга не містіть будь-яких доводів.
Враховуючі наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на гараж літ „Ж", та збільшена її доля домоволодіння за рахунок жилої прибудови літ „А1" до 6\8 долі зі зменшення долі ОСОБА_1 до 2\8 часток, законним та обґрунтованим, і підстав для задоволення апеляційної скарги про скасування цієї частини рішення суду, не знаходить.
Керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2002 року в частині визнання права власності на гараж літ. „Ж" та прибудову літ. „А1" до АДРЕСА_1за ОСОБА_3та збільшення її ідеальної частки у цьому домоволодінні; внесення змін до договору довічного утримання і свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 - скасувати.
У позові ОСОБА_2в цій частині - відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду України.
Справа № 22-104/2007 р. Головуючий у першій інстанції Бортнік Є.П.
Доповідач Летягіна О.В.