Справа №2-503/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року                               Прилуцький міськрайонний суд, Чернігівської області

в складі: головуючого - судді   Пошкурлат О.М. при секретарі   -     Карпенко В.О.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   справу  за  позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що він перебуває з відповідачкою в шлюбі, який було укладено 03 серпня 1996 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 03 серпня 1996 року, зареєстрований відділом РАГС Прилуцького міськвиконкому, Чернігівської області, зроблено актовий запис за №216. Після укладення шлюбу сторонам присвоєні прізвища Олійник та Олійник. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір"ю. Сторони припинили ведення спільного домашнього господарства та сімейно-шлюбні стосунки, проживають окремо. Позивач вважає, що подальше спільне проживання та збереження сім'ї не можливе через несумісність характерів та різних поглядів на життя, тому просить шлюб між ним та відповідачкою розірвати, судові витрати покласти на нього.

В ході попереднього розгляду цієї справи в порядку ст. 130 ЦПК України спір в даній справі було врегульовано, а саме відповідачка їх у суді визнала, тобто визнала за позивачем право на розірвання шлюбу, так як вважає за необхідне в цій стадії процесу винести рішення суду не призначаючи даної справи до судового розгляду.

Позивач не заперечив проти такого вирішення справи із прийняттям рішення по суті його вимог в стадії попереднього розгляду, оскільки відповідачка повністю визнала заявлений позов.

З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та беручи до уваги те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу і не бажають поновлювати відносини між собою, що має істотне значення для збереження сім'ї, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати, так як в судовому засіданні встановлено, що сторони припинили ведення спільного домашнього господарства та сімейно-шлюбні стосунки, проживають окремо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, як таке, що суперечить інтересам сторін та дітей, примирення між сторонами не можливе.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. ст. 130, 174 ЦПК України суд визнає достатнім законних підстав для прийняття рішення про задоволення позову в стадії попереднього розгляду даної справи, що не буде суперечити закону або порушувати законних прав, свобод та інтересів для самих сторін у даній справі чи інших осіб.

На підставі наведеного, ст.ст. 104,105,112 СК України, керуючись ст.ст. 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 03 серпня 1996 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 03 серпня 1996 року, зареєстрований відділом РАГС Прилуцького міськвиконкому, Чернігівської області, зроблено актовий запис за №216 - розірвати.

Дитину: неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на вихованні та проживанні з матір"ю до його повноліття.

Органам РАЦС при видачі свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 10 (десять) грн. державного мита на користь держави, звільнивши від цих витрат ОСОБА_2 повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зави про апеляційне оскарження.