Апеляційний суд Кіровоградської області  

Справа № 22-2066/ 2010                                                         Головуючий у 1- й інстанції – Павелко І.Л.

Категорія - 57                                                                     Доповідач -  Белінська І.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13 травня 2010 року     Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючої судді  -       Белінської І.М.,

          суддів                        -   Чорнобривець О.С., Гайсюка О.В.

          при секретарі           -     Чернезі М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м Кіровограді на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в м Кіровограді про зобов’язання вчинити певні дії щодо виплати щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни.                                

         Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

          У січні 2010 року  ОСОБА_2   звернулась до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни.

Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила поновити строк звернення з позовом в суд та зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за період з 01 січня 2006 року по 01 січня 2008 року та з 2008 року по 2009 рік.

           Постановою Кіровського районного суду м Кіровограда від 17 лютого 2010 року позов задоволено частково.

Суд встановив, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому порушене право підлягає захисту. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищеної пенсії і зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по  31 грудня 2007 року включно, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

           В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалену з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом на 2007, 2008, 2009 роки виплата соціальної надбавки дітям війни не передбачена і кошти на її виплату Пенсійному фонду не надходили, а також  те, що механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній.

           Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у визначених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.

Відповідно до норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача, у зв’язку з чим Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, на обліку в якому перебуває позивач, є належним відповідачем у справі, доводи відповідача з цього приводу до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість  пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно з п. 7, п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладеного на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, наявність у позивача права на призначене підвищення пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком гарантоване ст. 46 Конституції України і є визначальною для вирішення даного спору.

У період з 2007 по 2009 роки управлінням Пенсійного фонду їй не нараховувалися кошти, передбачені ст.6  Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов’язав  управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити позивачу зазначені кошти за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, а також 2009 рік,   виходячи  з  того,  що  рішеннями  Конституційного  Суду України  №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп від 22 травня 2008 року положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими відповідно було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та внесено зміни до неї, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

            Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області ,-

у  х в а л и л а:

            Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м Кіровограді відхилити, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.    

Головуюча суддя:  

Судді: