РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМУКРАЇНИ

2-446/07

27 лютого 2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                                                                            Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання                                                   Бандуровій В.І.,

з участю адвоката                                                                            ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням, 3-і особи ОСОБА_3, лисичанське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора №3" -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суд з позовом, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1. рішенням Лисичанського міського суду їй було відмовлено у задоволені позову про позбавлення відповідача права на житло, однак після винесення цього рішення відповідач не намагався повернутися у спірне житло до цього часу. Просить визнати відповідача таким, що без поважних причин більше 6-ти місяців не мешкає за адресою АДРЕСА_1, а тому втратив право користування житловим приміщенням.

У судовому засіданні позивачка свій позов підтримала, суду пояснила, що перебувала з відповідачем у шлюбі. Ще до розірвання шлюбу відповідач у ІНФОРМАЦІЯ_3 року пішов мешкати до своєї сестри. У ІНФОРМАЦІЯ_2 році вона зверталася до суду, однак суд їй відмовив. Відповідач після рішення суду все одно не повернувся до квартири, жодних спроб до цього з його боку не було. Останнім часом мешкає з іншою жінкою. Перешкод у його проживанні позивачка не чинить. Мешкала за іншою адресою, коли у квартирі не було світла

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що після винесення у лютому ІНФОРМАЦІЯ_2 року рішення він звертався до відповідачки за ключами, але вона йому їх не надавала. Хотів вирішити питання по-хорошому, але це не вдалося. До суду, ЖЕКу та у інші органи з приводу вселення після лютого ІНФОРМАЦІЯ_2 року не звертався. Позивачка сама не мешкає у спірному житлі, бо він неодноразово приходив до квартири, але там нікого не було, двері були зачинені. Якось намагався зламати двері та увійти до квартири, але це йому не вдалося. Його речі знаходяться частково у сестри, частково у співмешканки. За комунальні послуги не платить, бо у нього немає абонентських книжок.

Третя особа ОСОБА_3 та представник 3-ї особи ЛКП "ЖЕК №3" у судове засідання не з'явилися, просили слухати справу за їх відсутності.

У судовому засіданні дослідженні докази: свідоцтва про розірвання шлюбу, народження та укладання шлюбу; довідки з паспортної служби та АБ; довідка-ордер; акт ЖЕК; рішення Лисичанського міського суду від.ІНФОРМАЦІЯ_1.; довідка ТОВ "ЛЕО".

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: м.Лисичанськ, АДРЕСА_1, та з поважних причин не мешкав за вказаною адресою з ІНФОРМАЦІЯ_3 року по лютий ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після винесення ІНФОРМАЦІЯ_1 року Лисичанським міським судом рішення про відмову позивачці у позбавленні відповідача права користування спірним житлом, відповідач повернутися до спірного житла не намагався, доказів перешкоди у проживанні у спірному житлі у судовому засіданні не надав, а тому втратив право користування спірним житлом у зв'язку з відсутністю у спірному житлі понад 6-ть місяців з березня ІНФОРМАЦІЯ_2 року до часу розгляду справи судом без поважних причин

2

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

З пояснень позивачки вбачається, що після судового рішення від ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона не перешкоджала у проживанні відповідача у спірному житлі, однак він не намагався повернутися за місцем реєстрації. Показання свідка ОСОБА_5 спростовують пояснення відповідача, нібито він приходив до спірної квартири, оскільки після лютого ІНФОРМАЦІЯ_2 року свідок відповідача біля квартири жодного разу не бачила, не розповідала про це і сусідка за площадкою, яка постійно знаходиться вдома. Заперечувала те що відповідач під час її перебування у квартирі приходив до спірного житла і свідок ОСОБА_6.

Відповідачем не надані докази того, що і після рішення суду від ІНФОРМАЦІЯ_1. про відмову позивачці у позові вона продовжувала перешкоджати його проживанню у спірному житлі. Суд критично ставиться до пояснень відповідача, нібито він після цього рішення намагався "по-хорошому" вирішити питання з позивачкою, оскільки неможливість такого вирішення була зрозумілою ще під час першого звернення позивачки до суду. Також суд критично ставиться до пояснень відповідача, нібито він за відсутності книжок не міг сплачувати комунальні послуги, оскільки відповідач є працівником ЖЕКу та повинен знати про можливість сплати за ці послуги за відсутності книжок через поштові відділення, ощадні каси і т.д. Спростовуються пояснення відповідача про те, що позивачка не мешкає у спірному житлі поясненнями позивачки, що вона не мешкала під час відключення світла. Згідно довідки енергопостачання у позивачки було поновлене в ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто в день відмови у задоволенні її аналогічного позову.

Окрім того, відповідач не звертався до жодного органу з метою вирішення питання про вселення, у судовому засіданні пояснив, що не звертався до суду, бо за складення позовної заяви треба платити, хоча одночасно пояснив, що буде платити заборгованість за комунальні послуги.

За таких обставин, суд вважає, що причина відсутності відповідача у спірному житлі є неповажною, перешкоди у користуванні житлом були відсутні як і намагання відповідача вселитися та проживати за місцем реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71,72 ЖК УРСР, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: м. Лисичанськ, АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 16 (шістнадцять) грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви. ?

Суддя:   U