УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 2464 / 2006 Головуючий в І інстанції - Кривошия С.С.
Категорія - 21 Доповідач Григорченко Е.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.
при секретарі -Колесніченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2006 року по справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську про стягнення одноразової допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2006 року та відмовити позивачу в його позовних вимогах.
Зазначеним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську стягнено на користь позивача недоплачену одноразову допомогу в сумі 17529,20 грн. / а. с. 34-35 /.
Як на підстави апеляційної скарги відповідач посилався на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального закону / а. с. 37-38 /.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач при виконанні трудових обов'язків на державному підприємстві шахта „Ювілейна" ДХК „Павлоградвугілля",
правонаступником якого являється ВАТ „ Павлоірадвугілля" В період роботи на підприємстві позивач був травмований 21.01.1999 року та 15.09.2001 року, в зв'язку з чим 05.03.1999 року вперше був обстежений в МСЕК, де йому встановили 40 % втрати професійної працездатності. Затим, 11.02.2002 року він повторно був обстежений в МСЕК, де йому встановили 60% втрати професійної працездатності, із яких 15% - вперше, в зв'язку з отриманою травмою зорового нерву згідно з актом НОМЕР_1 розслідування професійного захворювання від 17.09.2001р., та 45% повторно по попередній травмі.
Постановою ВВД ФССНВВПЗ України в м. Першотравенську № НОМЕР_2 позивачу було призначено страхові виплати - одноразову допомогу із розрахунку: 1595,28 грн. х 60% - 95716,80 грн., але виплата була обмежена 6400 грн., тобто чотирикратним розміром граничної плати ( доходу).
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що таке обмеження виплати позивачу одноразової допомоги не відповідає вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому стягнув з Фонду на користь позивача недоплачену одноразову допомогу в сумі 17529,20 грн.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України,, Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" позивачу має бути виплачена одноразова допомога, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпшого за кожний відсоток збільшення втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК без обмеження чотирикратним розміром граничної плати (доходу), із якої справляються внески до Фонду.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Крім того, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, що протирічить діючому законодавству. Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
. Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.