Спрага 22-10938\200б                                     Головуючий в 1 інстанції Ліходедов А.В.

Категорія 21 (П)                                            Доповідач Барильська А.П.

УХВАЛА Іменем   України

2006 року червня 27 дня колегія судді и судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

голосуючого; судді Михайлів Л.В,

суддів            БарильськоїА.П., Карнау В.В.

при секретарі Бондаренко І.В. за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду  соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від ЗІ травня 2,005 року за норовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат, стягнення заборгованості по щомісячних страхових виплатах, -

ВСТЛНОІІИЛА:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі, { надалі- Фонд соціального страхування), про перерахунок щомісячних страхових виплат, стягнення заборгованості по щомісячних страхових виплатах і просив суд стягнути з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячним страченим виплатам за період з 01.04.2001р, по 01.07.2004р,- 8861.51грн., і щомісячно по 311.91Ірн., починаючи з 01.07.2004р. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 31 травня 2005 року позов задоволений частково. З Фонду соціального страхування на користь позивача стягнута заборгованість по щомісячним страховим виплатам 3640.91грн,, а також щомісячно по 158,85грн., починаючи з 01.07.2004року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.

В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема, суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі в справи як відповідача, оскільки у Фонду соціального страхування існує інтерес як у 3-ої особи. Крім того, судом не дана належна правова оцінка економічному обґрунтовуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів. Суд не взяв до уваги, що в період з 1994 року по 2000 рік на підприємстві ВАТ "КЗРК" відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду  оплати праці.

ОСОБА_1  заперечував проти апеляційної скарги, вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального І процесуального права і просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду- залишити без змін.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суд)- скасуванню, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимогі, суд виходив з того, що позивачу не були застосовані всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів), у зв'язку з чим йому був занижений розмір відшкодування втраченого заробітку, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Проте ,з даним висновком погодитися не можна, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.іп.5 ст. 311 ЦІЖ України ,( в редакції 2003 року), рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додатково рішення судом першої Інстанції,

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до Фонду соціального страхування, і просив суд стягнути з Фонду соціального страхування на його користь заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.04.2001р. по 01.07.2004р.- 8861.51грн., і щомісячно по 311.91грн,, починаючи з 01.07.2004р, до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок у зв'язку з тим, що внаслідок не застосування, або неправильного застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, окладів, виникла вказана заборгованість, а саме не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок: 2,55- з 01.11.1992р.; 2.0- з 01.07.1994;.; 1,25- з 01.06.1997р.; 1,3- з 01.01.1998 року і застосування коефіцієнту 1.25 замість 2.5- з 01.01.1996р.

Однак, суд першої інстанції, в порушення вимог ст,ст.202-203 ІДПК України \ред,1963 р.\, 311 ч,1 п.5 ЦПК України ( в редакції 2003 року), не розглянув позовні вимоги в частині не застосування відповідачем до щомісячних виплат позивача коефіцієнту підвищення тарифних ставте, окладів 1.3 з 01.01.1998 року. Порушуючи ст. ст. 15, 30 ГПК України ( із редакції 1963 року), суд не перевірив, чи застосовувалися на підприємстві відповідача до щомісячних виплат позивача коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів в період з липня 1999 року по травень 2000 року.( а.с.83), і не роз'яснив позивачу його право на уточнення і доповнення позовних вимог у відповідності до ст, 15-1 ЦПК України( в редакції 1963 року), ст. 11 ЦПК України ( в редакції 2004 року) в цій частині.

Допущені судом першої інстанції порушення процесуального законодавства перешкоджають суду апеляційної інстанції досліджувати нові докази і обставини, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну  скаргу  -задовольнити частково, а рішення суду  -скасувати, справу направити па новий розгляд,

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково,

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу  від 31 травня 2005 року скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому  складі.

Ухвала набирає законної сили і моменту її проголошення, але може бути

оскаржена а касаційному  порядку  до Верховного Суду  України протягом двох місяців а дня набрання нею законної сили.