Справа № 22а - 10601\2006                    Головуючий в 1 інстанції Лиходєдов А.В.

Категорія № 39 \1У\                                     Доповідач - Карнаух В.В.

РІШЕННЯ

Іменем         України

2006 року червня 27 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді Михайлів Л.В.

суддів            Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі   Бондаренко І.В.,

за участю : позивача ОСОБА_1, представника відповідача Вовк Лариси Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою УМВС України в Дніпропетровській області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Дніпропетровській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, пов.язаного з тим, що йому несвоєчасно була видана трудова книжка при звільнені,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2005 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до УМВС України в Дніпропетровсій області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, пов,язаного з тим, що після звільнення його з роботи відповідач несвоєчасно видав трудову книжку; з відповідача на користь позивача стягнуто 2077 грн. 60 коп. за затримку видачі трудової книжки при звільненні, а також держмито на користь держави у розмірі 51 грн.

В апеляційній скарзі УМВС України в Дніпропетровській області ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити ОСОБА_1  в задоволені його позову, оскільки судом при його постановлені порушені норми матеріального та процесуального законодавства України. А саме: суд при постановці рішення не взяв до уваги того, що проходження служби рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України не регулюється Кодексом законів про працю України, позивач не надав доказів про те, що є вина відповідача у невидачі трудової книжки . Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з даним позовом без поважних причин.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення судуд та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову, оскільки рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає вимогам спеціального законодавства.  Позивач заперечує проти апеляційнлї скарги, вважає, що судом постановлено рішення з дотриманням діючого законодавства.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судців вважає, що апеляційна

скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням нового рішення відповідно до вимог п.З ч.1 ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.  Матеріалами справи встановлено, що позивач поступив на службу в органи внутрішніх справ після закінчення школи міліції в липні 1995 року, а 27 вересня 2001 року його звільнено в запас згідно ст. 64 "Ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України \ за власним бажанням\.

Оскільки йому в день звільнення трудова книжка не була видана, з вини відповідача він отримав її дублікат тільки 13 квітня 2002 року, просив суд стягнути за затримку видачі трудової книжки \6 місяців і 16 днів\, виходячи з середнього заробітку 318 грн. уза місяць, середній заробіток у розмірі 2077,60 грн

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд керувався ст.ст.47,117 Кодексу Законів про працю України.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки судом при його постановлені порушені норми матеріального та процесуального законодавства України. А саме: при ухвалені рішення суд не взяв до уваги того, що порядок проходження служби в органах МВС України регулюється Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990., Положенням про проходження   служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за № 114 від 27.07.1991., Дисціплінарним Статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Указом Президіуму Верховної Ради України за № 368-ХІ1 від 29.07,1991., а не Кодексом законів про працю України.

Оскільки вище зазначені правові норми не передбачають відповідальності роботодавця за затримку видачі трудової книжки при звільнені працівника, то відсутні і підстави для задоволення позову.

За таких обставин колегія судців вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову ОСОБА_1  в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Криворізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2005

року скасувати.        

В позові ОСОБА_1  до Криворізького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення заробітної плати за затримку видачі трудової книжки при звільненні відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.