Справа №   22а -702 /06                          Головуючий в інстанції Фастовець В.М.

Категория 41

Доповідач Гаврилюк В.К.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня 17 дня судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Гаврилюка В.К.

членів суду : Запорожця М. П., Тріфанова О. М.

секретаря Божковій Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську адміністративну

справу за апеляційною скаргою    начальника Управління праці та соціального

захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області

на   постанову Лисичанського міського суду Луганської області   від 29 травня

2006 року

по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до

УПСЗН та житлових субсидій Лисичанської міської ради про стягнення щорічної

одноразової допомоги ,-

ВСТАНОВИЛА :

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково : стягнено з відповідача щорічна одноразова грошова допомога за 2005 рік у сумі 1410грн., а в задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги за 2003-2004 роки у сумі 488,75грн. відмовлено за пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки висновки суду не відповідають матеріалам справи, порушені вимоги матеріального та процесуального закону.

Заперечень на апеляційну скаргу суду не надано.

Вислухавши доповідь судді,розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність постанови суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено копією свідоцтва.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно, до 5 травня, учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами те, що відповідно до зазначеного Закону, позивачеві виплачено вказану допомогу у 2003 році - 90 гривень., у 2004 році - 120 гривень, у 2005 р році - 250 гривень.

Відповідно до ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 12 ч.5 вказаного закону права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права чи пільги ветеранів війни, передбачені законом, є недійсними.

Рішенням Конституційного Суду України від 1.12.2004 року за № 20-рп визнано такою, що не відповідає Конституції України ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", якою встановлена виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірах менших, ніж передбачено Законом. Такі виплати щорічної допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту.

Суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач має право на отримання щорічної разової допомоги до дня Перемоги у розмірі, встановленому ст. 12 .ч. 5 зазначеного Закону.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом чи іншими законами. Для звернення до суду встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

Ст. 17-1ч.4 закону передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Судом обьєктивно встановлено, що строк звернення з позовом пропущено позивачем без поважних на те причин, тому обгрунтовано відмовив в стягненні допомоги за 2003-2004 роки.

Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про порушення матеріального закону та необґрунтованість постанови суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст..ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу начальника Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської Ради відхилити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 29 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до УПЗСН та житлових субсидій Лисичанської міської ради про стягнення щорічної одноразової допомоги залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого Адміністративного Суду України.