АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2134/    06                                        Головуючий у справі в суді першої

Інстанції Цибульник С.І. Доповідач Свинцова Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13   липня 2006 року    колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Луганської області в складі:

Головуючого судді       Свинцової Л.М.

Суддів                              Карташова О.Ю., Савченко В.О.,

При секретарі                  Годуновій К.В.,

Розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   приміщенні   апеляційного   суду

Луганської   області    в   місті   Луганську       апеляційну   скаргу   ОСОБА_1 на рішення місцевого Сватівського районного суду Луганської області від

19 травня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на підсобні приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до рішення місцевого Сватівського районного суду Луганської області від 19 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення.

ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив це рішення скасувати та задовольнити його позовні вимоги.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що суд надав невірну оцінку зібраним у справі доказам, не взяв до уваги, що згідно із Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду" від 10 червня 1992 року власники квартир багатоквартирних будинків є власниками підсобних приміщень будинку, що підсобні приміщення передаються у власність квартирознімачів безоплатно без окремої приватизації.

Після приватизації квартир ІНФОРМАЦІЯ_1 він володіє та користується цими підсобними приміщеннями.

Крім того, суд не звернув увагу на те, що раніше ухвалене рішення у справі від

25.10.2005 року скасоване за заявою ОСОБА_4 за нововиявленими обставинами, але

ОСОБА_4 не притягнув до участі у справі, розглянув справу без неї, без врахування її

інтересу у справі.                   

Заперечення на апеляційну скаргу не надійшли.

В судовому засіданні суд першої інстанції встановив, що у 1955 році був побудований будинок АДРЕСА_1, разом з будинком були споруджені сараї та підвали за кількістю мешканців будинку

У свідоцтвах на право власності на квартири ІНФОРМАЦІЯ_1 цього будинку, виданих відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_3, було вказано право власності цих громадян тільки на квартири, без визнання за ними права власності на підсобні приміщення.

8 січня 2002 року позивач купив квартиру НОМЕР_1 у ОСОБА_3. В договорі купівлі-продажу квартири не вказано право власності позивача на підсобні приміщення.

11 січня 2002 року позивач купив квартиру НОМЕР_2 у ОСОБА_2, яка раніше, 20 березня 2001 року, купила її у ОСОБА_5. В цьому договорі купівлі-продажу квартири також не вказано права власності позивача на підсобні приміщення.

За таких підстав позивач не набув права власності на підсобні приміщення.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове обґрунтування апеляційної скарги, незаконність ухваленого у справі рішення, що підлягає скасуванню, вважає за необхідне справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд за наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, рішення місцевого Сватівського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2005 року, яким було визнано право позивача на підсобні приміщення до куплених квартир НОМЕР_2 і НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, було скасоване за заявою ОСОБА_4, оскільки на час ухвалення цього рішення суду не було відомо про те, що підвали, які відносяться до вказаних квартир в будинку АДРЕСА_1, збудовано будівлю кафе-магазина „ІНФОРМАЦІЯ_2", що належить їй на праві власності, а саме земельна ділянка виділена їй у користування за договором оренди, укладеним з Сватівською міською Радою. Також ОСОБА_1 не має ніякого відношення до приватизації вказаних квартир, оскільки придбав на них право власності за договорами купівлі-продажу.

За таких підстав ОСОБА_4 є зацікавленою особою у справі, але не була притягнута до участі у розгляді справи.

Згідно із ч.4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з поверненням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі.

Тобто це порушення норм процесуального права є певною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.

Розв'язання інших доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за передчасне, тому що ці доводи будуть предметом обговорення при новому розгляді справи в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, ч.4 ст.311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення місцевого Сватівського районного суду Луганської області від 19 травня 2006 року скасувати а справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.