Справа № 22-а-414-Ф/07        Головуючий суду першої інстанції                  Лошакова Т.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції        Ломанова Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді              Ломанової И.О.,

суддів                                     Притуленко О.В.,

Мамасуєвої Л.О.

при секретарі                         Цендрі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії матеріали справи адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1до судді - голови Керченського міського суду АР Крим Кухарського Андрія Івановича про зобов'язання вчинити певні процесуальні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 22 грудня 2006 року про відмову у відкритті провадження,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 22 грудня 2006 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до судді Керченського міського суду АР Крим про зобов'язання вчинити певні процесуальні дії.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та постановления нової - щодо судової оцінки діям голови Керченського міського суду АР Крим як судді. Також у апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить апеляційний суд виконати дії, які були предметом позову, у відкритті провадження за яким було відмовлено оскаржуваною ухвалою.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що постановлена ухвала суперечить ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 4 грудня 2006 року, якою скаргу ОСОБА_1 на дії голови Керченського міського суду АР Крим повернуто заявнику та визначено підсудність цієї скарги як адміністративного позову у Феодосійському міському суді АР Крим. Апелянт стверджує, що оскаржувана ухвала порушує норми процесуального права - статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідно до пункту 7 прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу після набрання ним чинності заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами у таких справах, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. Такі заяви чи скарги (подання) не можуть бути залишені без руху або повернуті у порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що дії суддів, вчинені не при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно  до  частини   1   статті  2  Кодексу  адміністративного  судочинства

України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів

фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин

2

від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх           посадових   і   службових   осіб,   інших   суб'єктів   при   здійсненні   ними   владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Керченського міського суду АР Крим (а.с. 5) про зобов'язання відповідача вчинити процесуальні дії - прийняти до провадження заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Керченського міського суду АР Крим від 31 серпня 2006 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 336 Митного кодексу України та розглянути її у судовому засіданні; поновити право позивача на апеляційне оскарження; призупинити виконання зазначеної постанови суду (а.с. 7). Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач - суддя Керченського міського суду АР Крим зобов'язаний переглянути зазначену постанову за правилами Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 6).

З наведеного вбачається, що адміністративний позов ОСОБА_1 зводиться до оскарження бездіяльності судді, пов'язаної зі здійсненням правосуддя, а також до зобов'язання судді здійснити правосуддя - діяльність, яка має виключно процесуальний характер.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в якості обов'язкової ознаки суб'єкта владних повноважень передбачено здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства.

У рішенні Конституційного суду від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що, оскільки порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України, процесуальні акти і дії суддів першої інстанції, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

Виходячи з цього, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у справі, крім випадків, коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосуддя.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки зазначена норма встановлює деякі правила щодо заяв і скарг, поданих і не розглянутих до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить правових підстав для її скасування.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 195, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 22 грудня 2006 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.