Копія
Справа № 2-88-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Резнік Ю.В.
при секретарі Ящук Л.І.
за участю адвоката ОСОБА_1
за участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 подала до Уманського міськрайонного суду Черкаської області позов в якому в якості відповідача вказано ОСОБА_4 В позові позивач ОСОБА_3 вказує, що вони з відповідачем були одружені і оскільки після розлучення за взаємною згодою вони не можуть розділити спільне майно, то вона звернулася в суд з позовом про розподіл майна подружжя. ОСОБА_3 в позові вказує, що під час спільного проживання ними був придбаний легковий автомобіль „ДЕУ ЛАНОС”, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, що зареєстрований за відповідачем ОСОБА_4 в Уманському МРЕВ, тому вона просить суд залишити у власності ОСОБА_4 автомобіль та стягнути з відповідача на користь позивача 20 000, 00 грн. (Ѕ частини вартості легкового автомобіля) . Позивач також в позові ставить питання про стягнення з відповідача по первісному позову ОСОБА_4 на її користь судових витрат по справі.
Відповідач по справі ОСОБА_4 07.07.2009 року подав зустрічну позовну заяву, яка в послідуючому ним уточнювалася, і остаточно він просив визнати за ним право власності на Ѕ частину спільного нажитого майна, переліченого ним в зустрічній позовній заяві( за виключенням мобільного телефону „НОКІЯ-2650” та ДВД - плеєра ВВК АВ-515, які були подаровані синові), виділивши вказане ним в позовній заяві майно в користування ОСОБА_3 , а на його користь стягнути з неї грошову компенсацію за вказане майно в сумі 6 606 грн. ( 7 540 грн. було вказано в первинній позовній заяві – спочатку).
В судовому засіданні позивач по первісному позову ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_1, позов підтримали, посилаючись на викладені в ньому обставини, підтвердили факт придбання легкового автомобіля під час перебування у шлюбі і просили суд залишити у власності ОСОБА_4 автомобіль ДЕУ ЛАНОС, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, що зареєстрований за відповідачем ОСОБА_4 та стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 20 000 грн. (Ѕ частини вартості автомобіля ). З оцінкою автомобіля позивач по первісному позову не погодилася, оскільки, на її думку, ціна автомобіля значно занижена, оскільки оцінка проводилась експертом не автомобіля, а фактично залишків від нього ( при цьому вона вказувала, що відповідач ОСОБА_4 навмисно розібрав автомобіль ). Зустрічний позов вони не визнали повністю. В запереченні на зустрічний позов, ОСОБА_3 вказувала, що майно, яке перераховано ОСОБА_4 в зустрічній позовній заяві не є їх спільною власністю подружжя і тому поділу воно не підлягає. Що стосується заміни вікон та дверей в квартирі АДРЕСА_1, то дана квартира належить матері ОСОБА_3 і заміна вікон і дверей у вказаній квартирі проводилася за кошти власника квартира.
Відповідач по первісному позову ОСОБА_4 в своїх поясненнях в суді вказував, що автомобіль дійсно був придбаний під час перебування у шлюбі і він не заперечував, щоб йому залишили автомобіль ( з вартістю якого, що вказана ОСОБА_3 в позовній заяві він не погодився ) і вказував, що ціна завищена і тому, на його думку, до сплати підлягає менша суму коштів в якості компенсації Ѕ частини вартості автомобіля, оскільки він використовувався, як таксі і тому не дивлячись на рік випуску має уже значний пробіг і крім того, потребує проведення ремонту у зв”язку з наявністю механічних ушкоджень та відсутністю деталей, які були пошкоджені і здані ним в металобрухт. Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні 29.06.2010 року вказувала на відсутність підстав для задоволення первісного позову, так як ОСОБА_4 є суб’єктом підприємницької діяльності, зареєстрований як фізична особа, і, оскільки, автомобіль придбавався ним для здійснення підприємницької діяльності, то він не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, і колишня дружина ОСОБА_3, у зв”язку з цим , згідно з вимогами чинного законодавства України, має право ставити питання про розподіл між ними лише доходів від підприємницької діяльності ОСОБА_4. Свій зустрічний позов ОСОБА_4 та його представник підтримали частково ( за мінусом речей, які були подаровані синові і цей факт ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав) та просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь компенсацію Ѕ частини вартості спільно нажитого майна в сумі в сумі 6 606 грн.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ст. 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст. 70 СК України).
В судовому засіданні встановлено, що сторони згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 03.09.2008 року - розірвали шлюб (а.с. 6).
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні, серії САС 106007, виданого 14.05.2009 року Уманським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Черкаській області, встановлено, що автомобіль марки „ ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, належить ОСОБА_4 (а.с. 140).
Згідно договору „Автопакет” № 93/мк13/2007-840 від 23 квітня 2007 року громадянин України ОСОБА_4 узяв в банку „НАДРА” у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення і строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 5 700 доларів США ( а.с. 92-96). Предметом застави по даному договору є автомобіль „ ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який належить ОСОБА_4
Сторони в судовому засіданні підтвердили факт придбання автомобіля „ ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, на початку 2007 року за гривні ( ціна сплачувалася в гривнях , чи 48 900 грн.,чи 49 800 грн. – по різному суми називались, однак договір чи інший документ на підтвердження факту купівлі автомобіля та ціни, за яку він був придбаний, сторони не надали).
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №6/1 від 04.02.2010 року ринкова вартість легкового автомобіля „ ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, на момент огляду складає 11 184, 27 грн.. Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 вказував, що ним у висновку вказана ринкова вартість автомобіля і при цьому з посиланням на додатки до висновку ( в т.ч. фотографії та протокол огляду транспортного засобу ( а.с. 138-141), підтвердив факт наявності на автомобілі механічних пошкоджень та відсутність в автомобіля на момент огляду деталей та агрегатів.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі під час перебування у шлюбі придбали вищевказаний автомобіль. Суд вважає, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя і кожен з подружжя має право власності на 1/2 частину вказаного спірного майна.
Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 Ѕ частини вартості спільно нажитого майна – автомобіля - в сумі 20 000 грн., суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову в цій частині, оскільки сторони не досягли згоди щодо вартості вказаного автомобіля. ОСОБА_4 з оцінкою вартості автомобіля в сумі 40 000 грн. не погодився, а доказів на підтвердження наявності підстав для стягнення суми 20 000 грн., в якості компенсації Ѕ частини вартості автомобіля ОСОБА_3 не надала, та з ринковою вартістю автомобіля, яка вказана в висновку автотоварознавчої експертизи, - 11 184, 27 грн. вона не погодилась ( вказуючи, що ціна значно занижена і автомобіль знаходиться в розібраному стані). Одночасно реальному розподілу автомобіль не підлягає, оскільки автомобіль є неподільною річчю, що унеможливлює поділ автомобіля на рівні частки в натурі. Крім того, у відповідності до ч. ч.2, 4 та 5 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згоди за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Позовні вимоги викладені в зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 про визнання за ним права на Ѕ частину спільного майна, виділивши його у користування ОСОБА_3 із стягненням на його користь компенсації за Ѕ частину його вартості - не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і тому підстав для задоволення позову не має. Відповідно до положень ч. 1,2,4 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, виключення встановлені лише для неподільних них речей, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. А що стосується грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема мова йде про житловий будинок, земельну ділянку, тощо ( а не речі домашнього вжитку, в т.ч. побутова техніка), то грошова компенсація в такому випадку присуджується лише за його згодою, крім випадків передбачений Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згоди за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ст. 71 ч.5 СК України.).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На позивача покладений обов’язок довести в суді ті обставини, що позивач є власником ( право спільної сумісної власності ) майна про поділ якого він ставить питання у своєму позові і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного та сімейного законодавства України. Тобто, відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав і не ставив питання в судовому засіданні про їх витребування. Таким чином, при викладених обставинах, у зв’язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві – позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні із матеріалів цивільної справи встановлено, що з метою забезпечення позову Уманським міськрайонним судом була винесена ухвала від 03 червня 2009 року ( а.с 4), відповідної до якої було накладено заборону на зняття з обліку легкового автомобіля „ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст. 214 ЦПК України, суд вбачає підстави для скасування вищевказаного заходу забезпечення позову.
Беручи до уваги відповідні положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, ст. ст. 60 ч. 1, 68 ч. 2 ,70, 71 СК України, ст. 328 ЦК України, ст.ст. 10,11, 58-60, 130, 209, 212, 214-215,294 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя задовольнити частково.
Визнати автомобіль „ ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_3 право власності у спільній сумісній власності подружжя на 1/2 частину автомобіля „ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.
Визнати за ОСОБА_4 право власності у спільній сумісній власності подружжя на 1/2 частину автомобіля „ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.
В задоволенні іншої частини позовних вимог по первісному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя – відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя – відмовити.
Зняти заборону на зняття з обліку легкового автомобіля „ДЕУ ЛАНОС”, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що була накладена, як захід забезпечення позову відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2009 року. Копію рішення направити до Уманського відділення реєстраційно-екзаминаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Черкаській області ( Черкаська область м. Умань вул. Ленінградське шосе, 12) - для виконання.
На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя підпис Ю.В. Резнік
З оригіналом вірно:
Суддя: Секретар: