Справа № 2 - 1654 /2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
“29” червня 2010 р. Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючої-судді Куліченко М.В.
при секретарі Мишко В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Коростень
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства КБ «Надра» ( в особі Коростенського відділення № 6 Житомирського регіонального управління ) про повернення вкладу суд,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з цим позовом і зазначає, що 9.9.2008 року ним укладено з банком договір № 608138 строкового банківського вкладу, в Коростенському відділенні №6 Житомирського РУ банку «Надра» на суму 1450 дол. США, строком до 9.3.2009 року, з сплатою 9.7% відсотків річних ,за користування коштами.
П. 3.1.2. угоди встановлює право вкладника на повернення вкладу по спливу строку , на який укладено договір, та отримання відповідних відсотків. При зверненні позивача до банку у встановленій договором і законодавством України формі про повернення вкладу , за спливом строку договору , позивачеві було відмовлено. Однак, п. 6 ст. 319 ЦК України встановлено що держава не втручається у здійснення власником права власності , а згідно ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею , незалежно від волі інших осіб. В даному випадку , вклад є майном позивача, щодо якого він здійснює своє право власності. Тому, було порушене його право на власність , а саме спричинені перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні коштами, а згідно ст. 317 ЦК України, це право має бути захищено. Порушено банком і вимоги ст. 321 ЦК України , якою визначено,що що ніхто не може бути позбавлений або обмежений у цьому праві . Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу банк , що прийняв від вкладника грошову суму (вклад, депозит), зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та відсотки за неї, на умовах та в порядку, який встановлено договором. П. 2 ст. 1060 ЦК України- передбачає правила повернення банком кошт за договором банківського вкладу, шляхом видачі вкладу на першу вимогу вкладника, яка підлягає виконанню у строк , що встановлений у зобов'язанні (тобто в договорі), або — якщо такий термін визначений вказівкою на певну подію - то з настанням такої події, тобто в даному випадку це, є повернення вкладу по спливу строку . Банк порушив умови договору , права позивача , та законодавство України ,тому, позивач уточнивши свої вимоги за позовом , просив стягнути з відповідача внесені ним грошові кошти з відповідним нарахуванням відсотків , інфляційні втрати - 1289.23 грн., та 3% річних за користування простроченою сумою кошт – 334.95 грн. , а також неустойку в розмірі 3% вартості послуги на кожен день прострочення, що складає - 109863 грн., але зважаючи на те,що ця сума може бути зменшена, якщо вона значно перевищує суму збитків, просив стягнути неустойки -6000 грн.
В судовому засіданні позивачі ці вимоги підтримав і пояснив, що термін дії договору вже сплив, кошти йому не повернено .
Представник відповідача позову не визнав, подав письмові заперечення, своїм правом на участь в розгляді справи не скористався.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини , пов”язані з
Договором банківського вкладу . 9.9. 2008 року позивачем укладено з банком договір № 608138 строкового банківського вкладу, в Коростенському відділенні №6 Житомирського РУ банку «Надра» на суму 1450 доларів США, строком до 9.3.2009 року, з сплатою 9.7% відсотків річних ,за користування коштами.
П. 3.1.2. угоди ,встановлено право вкладника на повернення вкладу по спливу строку , на який укладено договір та відповідних відсотків за користування коштами. При зверненні до банку у встановленій договором і законодавством України формі, з заявою про повернення вкладу , позивачу було відмовлено. Така відмова суперечить п. 6 ст. 319 ЦК України ,якою встановлено, що держава не втручається у здійснення власником права власності ,а згідно ст.316 ЦК України правом власності -є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею , незалежно від волі інших осіб. В даному випадку , вклад є майном позивача, щодо якого він здійснюю своє право власності. Тому, відмовою банку щодо повернення вкладу було порушене право позивача на власність , а саме спричинені перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні коштами. Відповідачем порушено, також, вимоги ст. 321 ЦК України , якою визначено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у цьому праві . Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу банк , що прийняв від вкладника грошову суму (вклад, депозит), зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та відсотки за неї, на умовах та в порядку, який встановлено договором. П. 2 ст. 1060 передбачає ,що договір банківського вкладу, укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом визначеного договором строку. Передбачено порядок видачі вкладу на першу вимогу вкладника, яка підлягає виконанню у строк , що встановлений у зобов'язанні (тобто в договорі), або — якщо такий термін визначений вказівкою на певну подію - то з настанням такої події. Банк порушив умови договору , права позивача , та законодавство України - оскільки відмовляється видати такий вклад позивачу на його вимогу. При цьому, будь яких посилань при відмові позивачу в повернені вкладу, банком не наводиться. Відмова банку в поверненні вкладу та відповідних відсотків за користування ним позивачеві є необгрунтованою, а ці його вимоги є законними. Станом на день закінчення укладеного сторонами договору, офіційний курс долара США до національної валюти України становив 770 грн. за 100 дол. США, тому сума еквівалентна валютному вкладу складає – 11165 грн. Що стосується вимог позивача про стягнення спричинених банком своєчасним неповерненням кошт збитків, у вигляді інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми за користування коштами, то ці вимоги передбачені ст. 625 ЦК України є обгрунтованими і суд їх задовольняє. Інфляційні втрати позивача, розраховані відповідно до офіційних індексів споживчих цін за період вересень 2008- березень 2009 року, складають 11165 грн. х 101.4%,х100.9%,х100.5%,х101.1%,х99.9%,х99.8%,х100,8%,х100,9%,х101.1%,х 100,9%,х101,8%,х101,9%= 1289.23 грн.
3% річних від вказаної суми вкладу становить 334.95 грн.
Суд стягує зазначені кошти з ВАТ КБ «Надра», оскільки саме банк є юридичною особою, яка має відповідати перед позивачем за свої дії, Коростенське відділення № 6 Житомирського регіонального управління , згідно Положення про відділення , затвердженого Правлінням ВАТ КБ «Надра» , протокол №17 від 21.5.2008 року не має статусу юридичної особи
Що стосується вимог позову про стягнення неустойки 3 % за 328 днів прострочки, розмір якої позивач визначив в сумі 6 тис. грн., то цю вимогу суд відхиляє, оскільки зміст укладеного сторонами договору банківського вкладу не містить умов забезпечення виконання взятого банком зобов»язання про повернення внесених позивачем кошт - неустойкою.
Керуючись ст. 213-218 ЦПК України, ст. 23, 316,п.1 ст. 317, п.6 ст. 319, п.1 ст. 321, п.1 ст.530, ст. 526 ,546, 1058, 1060 ЦК України суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 1450 дол. США за договором строкового банківського вкладу № 608138 , з відповідним нарахуванням відсотків за цим договором, 1289.23 грн. інфляційних втрат, 334.95 грн. річних та 120 грн. понесених судових витрат. В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з відповідача на користь держави 127.89 грн. судового збору.
На вказане рішення може бути подано апеляцію до Житомирського апеляційного суду на протязі 20 днів, після подачі заяви про її оскарження, яка подається протягом 10 днів, з наступного дня після проголошення.
Суддя: