^{АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ}

вул.  Коцюбинського,  буд.  №4,  Луганськ,  91016

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа                         2 2ц--1658 /06                          суддя   у    1    інст.    Рябуха   В.Ф.

категорія   ________                                           суддя-доповідач   Яресько   А.В.

2006 року, липня місяця, 11-го дня у місті Луганську колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Яресько А.В., суддів Маляренко І.Б., Борисова Є.А. при секретарі Дорошенко Ю.Б., позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   у   залі   судових   засідань Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Марківського районного суду Луганської області від 16 січня 2006 року по   цивільній   справі   за  позовом  ОСОБА_1  до   ОСОБА_2   про   стягнення   аліментів   на   повнолітню   дитину,   яка   продовжує навчатися,

встановила:

У апеляційній скарзі апелянт просить апеляційний суд скасувати оскаржуване нею рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене із порушеннями матеріального та процесуального законодавства. Оскаржуваним апелянтом рішенням Марківського районного суду Луганської області від 16 січня 2006 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 16,5% з усіх видів заробітку на період навчання, починаючи з 04 січня 2006 року.

На обґрунтування заявлених у апеляційній скарзі вимог апелянт вказує на те, що місцевий суд розглянув справу за його відсутності, не врахував того, що донька навчається на бюджетному відділенні та отримує стипендію, що зазначеним рішенням фактично було значно звеличений розмір аліментів, що стягуються із нього, адже на неповнолітню доньку з нього утримується 1/4 частка його доходу, тобто разом він повинен сплачувати вже 41, 5 %, тоді як до цього сплачував 1\3 частку на обох неповнолітніх дочок. У судовому засіданні апелянт вимоги скарги підтримали у повному обсязі, пояснив, що був лише на попередньому засіданні суду, не був присутній коли оголошували рішення, просив апеляційний суд винести по справі нове рішення, яким зменшити розмір стягнення, адже свій бізнес він залишив дружині при розлученні.

Колегія судців, вислухавши доповідь, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знайшов підстав для скасування судового рішення.

Так, відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:   стан  здоров'я  та  матеріальне   становище  дитини;   стан  здоров'я  та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, при цьому розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку...". Статтею 199 СК передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що зазначеним рішенням суду було фактично збільшено сукупний розмір аліментів, що стягуються з відповідача на його обидвох дочок, не знайшли свого підтвердження, адже як вбачається з матеріалів справи рішенням Марківського районного суду Луганської області від 16 січня 2006 року розмір аліментів, що стягуються з відповідача було змінено і на час до липня 2010 року стягнення аліментів на неповнолітню доньку буде здійснюватися у розмірі 16,5% з усіх видів заробітку (л.с.23).

Як вбачається з протоколу судового засідання відповідач був присутній у попередньому судовому засіданні, визнав позовні вимоги, рішення суду було винесено у попередньому судовому засіданні - зауважень на протокол судового засідання від апелянта не надходило, твердження про його відсутність на розгляді справи є голослівними та до уваги не береться, відповідач не заперечує те, що був присутнім на попередньому розгляді справи, а рішення суду було постановлено саме на попередньому судовому засіданні у порядку, що визначений ст. 130, 174 ЦПК України. Посилання апелянта на те, що при розлученні він залишив більшу частину майна дружині до уваги не береться, адже немає відомостей про те, що цю мирову угоду було укладено на виконання вимог ст. 190 СК України, апелянтом не надано суду доказів, що давали б суду передбачені законом підстави для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів.

При встановленні фактів, на які зроблено посилання у рішенні, суд не порушив норм процесуального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не дають підстав вважати, що судом було невірно застосовано норми права процесуального, встановлені судом обставини в цілому відповідають матеріалам справи, рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги викладене вище та керуючись ст. ст. 307 п. 1 ч.1, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Марківського районного суду Луганської області від 16 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, проте її може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.