Київський апеляційний адміністративний суд
Справа:№22-а-516/07 Головуючий у 1-й інстанції: Кролевець О.А.
Доповідач: Межевич М.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Бєлової Л.В.та Малиніна В.В., при секретарі Ковальчук А.І., за участю представника позивача Кравченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк» на постанову Господарського суду м. Києва від 21.02.2007 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсною постанови, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Український професійний банк» (далі – ВАТ «Український Професійний Банк») звернулося до суду з позовом про визнання недійсною постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ( далі - Держкомісціннихпаперів) від 15.12.2006 р № 690-КП про накладення санкції у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за правопорушення на ринку цінних паперів.
Постановою Господарського суду міста Києва від 21.02.2007 року у позові відмовлено повністю.
Згадане рішення суду мотивоване тим, що позивачем не виконано вимоги чинного законодавства в частині надання інформації та документів на запит Держкомісціннихпаперів, а саме виписки про операції на особовому рахунку ОСОБА_2. з цінними паперами ВАТ «Роменський молочний комбінат» та виписки про операції на особовому рахунку ОСОБА_1. з цінними паперами ВАТ «Білопільський сирзавод».
Не погоджуючись з даною постановою, ВАТ «Український професійний банк» звернулося з апеляційною скаргою, в якійпросить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 21.02.2007р.та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та в обґрунтування своїх вимог зазначив, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, не надано належної оцінки доказам, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п) 3 та 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 08.11.2006 р. відповідачем на адресу позивача було надіслано запит №12/01/16655 про надання інформації, згідно з яким позивача було зобов’язано до 16.11.2006 р. надати виписки про операції на особовому рахунку ОСОБА_2. з цінними паперами ВАТ «Роменський молочний комбінат» за період з 01.01.2000 р. по 01.08.2006 р. та виписки про операції на особовому рахунку ОСОБА_3. з цінними паперами ВАТ «Білопільський сирзавод» за період з 01.01.2000р. по 01.08.2006р. Даний запит було зроблено відповідачем на підставі звернення Генеральної прокуратури України та у відповідності з п.10 ст.8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» і п.12.4 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджених рішенням відповідача від 26.05.1998р .№ 60.
ВАТ «Український Професійний Банк» відмовило у наданні інформації Держкомісціннихпаперів на підставі ст.ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ст.1076 Цивільного кодексу України, визначивши витребувану інформацію як банківську таємницю, внаслідок чого 24.11.2006 р. Держкомісціннихпаперів було прийнято постанову від 15.12.2006 р № 690-КП про накладення на позивача санкції у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за правопорушення на ринку цінних паперів.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не виконано вимоги чинного законодавства в частині надання інформації та документів на запит Держкомісціннихпаперів, тобто порушено п.12.4 Положення про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затвердженого Рішенням Держкомісціннихпаперів від 26.05.1998 року № 60.
Разом з тим, з таким висновком суду погодитися не можна.
Так, із змісту п. 12.4 зазначеного Положення слідує, що реєстроутримувач зобов»язаний надати інформацію та копії документів із системи реєстру на запит Держкомісціннихпаперів, але при умові, що поширення інформації здійснюється з урахуванням Закону України «Про інформацію» і що інформацію та копії документів із системи реєстру на запит Держкомісціннихпаперів повинні надаватися у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулює обіг документів з обмеженим доступом.
Статтею 30 Закону України «Про інформацію» банківську інформацію віднесено до інформації з обмеженим доступом, а також передбачено, що правовий режим інформації про банківські операції встановлюється Верховною Радою України.
У Законі України «Про банки і банківську діяльність», прийнятого Верховною Ради України, встановлено правовий режим інформації, що містить банківську таємницю.
Відповідно до положень ст. 60-62 цього Закону інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним при наданні послуг банку, є банківською таємницею і банки мають право її розкривати лише в порядку, передбаченого ст. 62 Закону. Частиною першої зазначеної статті Закону встановлено виключний перелік державних органів, що мають право на отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю. Держкомісціннихпаперів в цей перелік не включено.
Законодавець вказане положення також підтвердив у ст. 1076 Цивільного Кодексу України, вказавши, що відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, в тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Жодного виключення щодо розкриття банківської таємниці для окремого виду операції національним законодавством не зроблено.
Разом з тим, для забезпечення можливості відповідних державних органів на отримання інформації, що містять банківську таємницю, законодавством передбачено право таких державних органів звернутися до суду відповідно до процедури, встановленої Цивільно-процесуальним кодексом України.
Зважаючи на викладене і з урахуванням того, що Цивільний кодекс України та Закони України «Про банківську діяльність» та «Про інформацію» мають вищу юридичну силу аніж Положення про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затвердженого Рішенням Держкомісціннихпаперів від 26.05.1998 року № 60, то колегія суддів приходить до висновку, що позивач, відмовляючи в наданні інформації відповідачу діяв в межах та в спосіб передбачений чинним законодавством, а тому накладення на нього відповідачем санкції за правопорушення на ринку цінних паперів є незаконним і постанова останнього від 15.12.2006 р № 690-КП підлягає скасуванню.
За таких обставин, коли судом порушено норми матеріального права, що привело до неправильного вирішення спору, постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк" задовольнити.
Постанову Господарського суду міста Києва від 21.02.2007 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а саме: скасувати Постанову державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.12.2006 року № 690-КП про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Стягнути з Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та фондового ринку на користь Відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк» судовий збір за розгляд справи в сумі 5,10 грн. (п»ять гривен десять копійок).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: